Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій

Наприклад: 1ЗАП-П10-04-05-95 - це порушення сталося на енергоблоці N 1 Запорізької АЕС, пов'язане з відмовою каналу системи безпеки без порушення умов безпечної експлуатації, є четвертим порушенням в поточному році на Запорізькій АЕС в травні 1995 року.

- Дата випуску звіту - дата підписання звіту головою комісії.

- Дата порушення

зазначається дата виявлення порушення. Позначається таким чином: день, місяць, рік, наприклад, (28.05.93)

- Час порушення

зазначається час виявлення порушення, наприклад, (02:46:12, тобто 2 години 46 хвилин 12 секунд).

- Назва порушення

назва порушення повинна включати вказівку про основний наслідок порушення відповідно до визначених категорій, наприклад: "Несанкціоноване опромінення персоналу...", "Пошкодження ТВЕЛів...", "Зупинка реакторної установки...", "Зниження навантаження енергоблока...", за яким воно класифіковано.

- АС, блок

зазначається назва АС і цифра, яка означає номер енергоблока (наприклад, ЗАПОРІЗЬКА - 1).

- Тип блока

зазначається тип енергоблока і в дужках номер проекта реакторної установки (наприклад, ВВЕР-1000 (В-320, В-302, В-338), ВВЕР-440 (В-213), РБМК-1000).

- Класифікація за INES

зазначається рівень порушення згідно з класифікацією, проведеною АС з посиланням на відповідний пункт Керівництва МАГАТЕ для користувачів INES.

- Експлуатуюча організація

зазначається назва (наприклад, ПО "Запорізька АЕС").

- Розповсюдження звіту

зазначаються скорочені назви організацій і підприємств, а також підрозділів даної АС, яким направлено цей звіт (наприклад, Держкоматом, Держатомінспекція, ДНТЦ ЯРБ і підрозділи АС).

1.1. Стан енергоблока (АС) до виникнення (виявлення) порушення

Наводиться інформація:

- потужність енергоблока;

- стан електричної схеми;

- стан системи безпеки (з урахуванням п. 1.1. додатка N 3);

- стан систем і обладнання, що відмовили і порушені в ході порушення (з урахуванням п.п.11, 12 додатка N 3);

- умови експлуатації інших енергоблоків АС (якщо необхідно).

Тут і далі при описуванні порушення всі наведені скорочені позначення систем і обладнання, включаючи і оперативні позначення, повинні бути розшифровані при першому згадуванні. Умовні літерні позначення величин повинні відповідати установленим Державним стандартам.

1.2. Опис послідовності подій в ході порушення

Наводить хронологічний (з зазначенням часу) опис послідовності подій в ході порушення, яке повинно містити:

- зміну параметрів і режимів експлуатації енергоблока, систем і обладнання;

- спрацювання блокувань і захистів;

- автоматичне або ручне спрацювання систем безпеки та іншого обладнання, важливого для безпеки;

- дії персоналу, вжиті в ході порушення (як правильні, так і неправильні);

- відмови систем і обладнання;

- наслідки цих відмов.

При описуванні час позначається так: г:хв:с, тобто (02:46:12).

До опису порушення додаються графіки і діаграми, що ілюструють динаміку зміни основних і інших важливих для аналізу даного порушення параметрів. На графіках і діаграмах повинно бути відмічено точки відліку подій, моменти спрацювання (або неспрацювання) захистів і блокувань.

Опис порушення повинен бути закінчений на етапі, коли енергоблок стабілізовано на будь-якому рівні потужності, зупинено, виведено в ремонт, з експлуатації.

Опис порушення в системах безпеки наводиться до введення каналу СБ в режим чекання.

Опис порушень за категоріями П06, П07 наводиться до введення обладнання в експлуатацію після відмовлення або зняття з експлуатації.

Наводяться дані про реальні наслідки порушення для безпечної і надійної експлуатації АС, включаючи радіаційні наслідки (якщо такі були) для персоналу АС, населення, навколишнього середовища, часу простою енергоблоку, недовироблення енергії, а саме:

2.1. Порушення меж і/або умов безпечної експлуатації (конкретно - в чому проявилось, дати посилання на відповідний пункт технологічного регламенту або інструкції по експлуатації).

2.2. Вихід радіоактивних продуктів за установлені межі (величина і ізотопний скад викиду, порівняння з гранично допустимими викидами для даного енергоблока).

2.3. Опромінення осіб з числа персоналу, населення (в мЗв/людину).

2.4. Радіоактивне забруднення обладнання, приміщень і площадки АС, території за межами площадки АС (площа поверхні, рівень і вид забруднення, порівняння з гранично допустимим забрудненням).

2.5. Час простою енергоблока (в годинах).

2.6. Недовироблення електричної енергії (в млн.кВт.год) згідно з Інструкцією по визначенню недовироблення електроенергії АЕС України, Держкоматом України, 1995.

У цьому розділі наводяться результати аналізу всіх безпосередніх і відповідних їм корінних причин кожної аномальної події, які мали місце в ході порушення.

3.1. Логічна послідовність подій ("дерево подій").

Складання логічної послідовності подій (побудова "дерева подій"), визначення характеру подій проводиться у відповідності з п.2 Методики аналізу порушень в роботі АС.

3.2. Перелік аномальних подій в ході порушення

Перелік всіх аномальних подій, що виникли в ході порушення, наводиться в табл.2 з додержанням хронологічної послідовності в такій формі: порядковий номер аномальної події, час її виникнення, опис події: характер події ("відмова обладнання", або "нестача процедури" (експлуатаційної, ремонтної) або "помилка персоналу" (оперативного, ремонтного, адміністративного).

Визначення характеру події проводиться з урахуванням рекомендацій п.2 Методики.

3.3. Дії, вжиті для з'ясування причин

Зазначаються проведені перевірки роботи систем, обладнання, схем і т.п., а також дії персоналу АС для з'ясування причин аномальних подій.

3.4. Попередні аналогічні порушення

Наводяться відомості про аналогічні порушення, які мали місце раніше на даній АС, з зазначенням номера енергоблока, дати порушення, номера звіту про розслідування порушень.

3.5. Тип дефектів (типи помилок персоналу), заходи по їх усуненню. Супутні фактори

Для аномальних подій установлюються типи дефектів (типи помилок персоналу) відповідно до п.5.1. Словника кодів (див. додаток N 3). Супутні фактори встановлюються відповідно до Методики.

Типи дефектів (типи помилок персоналу) і супутні фактори заносяться до табл.2 звіту про порушення.

3.6. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню

3.6.1. Для кожної аномальної події повинні бути визначені безпосередні і корінні причини.

Безпосередня причина - це явище, процес, подія або стан, що обумовили порушення нормального проходження технологічного процесу.

Корінна причина - це обставина, що створила умови для наявності або прояву безпосередньої причини.

Безпосередні і корінні причини кожної аномальної події наводяться в тій послідовності, в якій дано перелік цих подій, з зазначенням коду причини.

Визначення безпосередніх і корінних причин для кожної аномальної події проводиться з урахуванням рекомендацій по класифікації причин, наведених в п. 9 Словника кодів (див. додаток N 3).

3.6.2. По кожній безпосередній і корінній причині аномальної події в ході даного порушення, а також по кожному виявленому в процесі розслідування додатковому недоліку повинні бути передбачені відповідні коригуючі заходи.

Коригуючі заходи, що розробляються комісією по розслідуванню порушення в роботі АС, підрозділяються на два типи:

- які підлягають виконанню (10.1)

- рекомендовані для виконання (10.2).

Обидва ці типи мають однакову структуру за певними галузями діяльності.

До коригуючих заходів, які підлягають виконанню, відносяться заходи, направлені на відновлення працездатності енергоблока АС, запобігання виникнення аналогічних або інших порушень в майбутньому, прийняття і виконання яких знаходяться в компетенції керівництва АС або комісії по розслідуванню, а також заходи, направлені на безумовне виконання вимог нормативно-технічних документів.

До коригуючих заходів, рекомендованих до виконання, відносяться заходи, які можуть бути виконані за рішенням експлуатуючої організації, підприємств або організацій, що ведуть конструювання, проектування, виготовлення, монтаж, наладку, ремонт, розробку нормативно-технічної та іншої документації, або за згодою з цими організаціями, а також заходи, які вимагають проведення додаткових досліджень.

По кожному заходу обов'язково указується найменування підрозділів АС, підприємств, організацій-виконавців (або рекомендованих виконавців) і строк виконання заходів (або рекомендований строк виконання).

3.6.3. Запис безпосередніх і корінних причин аномальних подій і коригуючих заходів по їх усуненню наводиться в табл.2 звіту про розслідування порушення.

Примітка: Якщо за однією подією визначено декілька причин, запис у звіті наводиться роздільно по кожній причині. Опис причин і коригуючих заходів повинен бути конкретним.

У разі, якщо коригуючий захід є заходом загального характеру, то його опис наводиться одразу під таблицею.

4.1. Важливість для безпеки подій в ході порушення

Тут наводяться результати оцінки важливості з точки зору безпеки аномальних подій, що мали місце в ході порушення, і порушення в цілому (чи можна класифікувати аномальні події або порушення як вихідні події аварії). Наводиться інформація про реальні і потенціальні наслідки для безпечної експлуатації енергоблока (АС), які мали місце або могли мати місце у разі додаткової відмови або помилки персоналу.

4.2. Обгрунтування оцінки порушення за IНEС

Тут наводиться докладне обгрунтування оцінки порушення по IНEС відповідно до Керівництва для користувачів IНEС.

Тут зазначаються тільки ті недоліки, які безпосередньо не пов'язані з аномальними подіями, що виникли в ході даного порушення в роботі АС, але є передумовою інших порушень:

5.1. В діях персоналу АС

5.2. В роботі обладнання і систем при нормальній експлуатації

5.3. В роботі обладнання і систем безпеки

5.4. В роботі систем управління

5.5. В технічному обслуговуванні і ремонті

5.6. В експлуатаційній документації

5.7. В організації експлуатації

5.8. В діяльності сторонніх (залучених) організацій

По кожному виявленому в процесі розслідування додатковому недоліку повинні бути передбачені відповідні коригуючі заходи. Визначення коригуючих заходів ведеться аналогічно з п.3.6.2. даного додатка.

Тут наводиться перелік додатків до звіту по розслідуванню порушення в роботі АС, який визначається комісією по розслідуванню.

6.1. Рекомендований перелік додатків до звіту про розслідування порушень такий:

- діаграми змін основних параметрів І і ІІ контурів, розпечатки реєстрації змін стану основного технологічного обладнання в аварійних режимах;

- дані обстеження радіаційної обстановки, дані про перенавчання персоналу;

- пояснювальні записки персоналу;

- необхідні технологічні схеми та їх фрагменти, креслення, ескізи, фотографії пошкодженого обладнання і місць пошкодження;

- протоколи та акти післяаварійних перевірок, результати металографічних і інших досліджень, акти розкриття (розборки) на АС пошкодженого обладнання;

- довідки метеостанції і витяг з проекту або розрахунку (при порушенні внаслідок стихійних явищ);

- особливі думки членів комісії по розслідуванню;

- інші матеріали, що підтверджують висновки комісії стосовно причин порушення.

6.2. Якщо порушення розслідувались з застосуванням документів, перелічених в п.п.2.6, 2.7 Положення, до звіту про розслідування порушень повинні бути додані акти результатів цих розслідувань.

6.3. На кожну одиницю пошкодженого або дефектного, яке відмовило, обладнання повинні бути наведені такі дані:

- стислий опис відмови, пошкодження або дефекту;

- станційна позначка;

- тип (марка);

- заводський номер ;

- підприємство-виробник;

- дати виготовлення і введення в експлуатацію;

- дата і вид останнього (перед порушенням) ремонту;

- напрацювання обладнання від початку експлуатації і до моменту його останньої відмови, пошкодження або дефекту;

- причини дефекту (відповідно до додатку N 3 Положення), чи мали місце раніше (коли) аналогічні відмови, пошкодження або дефекти даного або аналогічного обладнання.

6.4. До звіту про розслідування порушення повинні бути додані такі відомості про персонал АС, який припустив неправильні дії або бездіяльність:

- прізвище, ім'я, по батькові;

- посада, розряд;

- вік;

- освіта і спеціальність;

- загальний стаж роботи на АС і стаж роботи на даній посаді;

- результати перевірки знань нормативно-технічної документації та експлуатаційних інструкцій за останні 3 роки;

- дані про проходження підготовки в учбово-тренувальних пунктах, центрах і протиаварійних тренувань, умови проживання, склад сім'ї, висновки психолога з таких питань: ергономічні недоліки в організації робочого місця, оцінка психологічної ситуації в процесі порушення.

Зазначається посада, місце роботи, прізвище та ініціали, підписи голови і членів комісії, а також інших учасників розслідування (без підписів) в такій формі:

Голова комісії:

(посада, найменування організації (підприємства))

(підпис) (прізвище, ім'я, по батькові)

Члени комісії:

(посади, найменування організацій (підприємств))

(підписи) (прізвища, ім'я, по батькові)

Інші учасники розслідування:

(посади, найменування організацій (підприємств))

(прізвища, ім'я, по батькові)

Заповнюється на АС за Словником кодів, наведеним в додатку N 3. У кожному пункті після двокрапки проставляються відповідні цифри і позначення з названого Словника. При кодуванні необхідно зазначити всі коди, що відносяться до даного порушення.

Головна мета кодування порушень в роботі АС полягає в тому, щоб мати можливість оперативного пошуку інформації про порушення, яка зберігається в комп'ютеризованій базі даних галузевого або станційного рівня, і вилучення з бази необхідних даних.

Коди розділено за 9 наступними пунктами:

8.1. Категорії порушення

Це поле визначає всі категорії, до яких відноситься дане порушення.

8.2. Стан енергоблока до порушення

Це поле визначає стан енергоблока перед порушенням.

8.3. Системи, відмовлені/порушені

8.3.1. Системи, які відмовили

Поля 3.А-3.L визначають основні технологічні системи, системи безпеки і спорудження енергоблока, які:

- відмовили при виконанні своїх нормальних функцій, внаслідок чого ініціювали аномальну подію;

- функціонували, як передбачено проектом, але це функціонування призвело (могло призвести) до іншої аномальної події;

- функціонували, як передбачено проектом, але в процесі функціонування було відмічено відмови елементів даної системи (наприклад, відмова працюючого насоса системи і успішне вмикання резервного насоса).

8.3.2. Порушені системи

Поля 3.А-3.L визначають основні технологічні системи, системи безпеки і спорудження енергоблока, які:

- відмовили при виконанні своїх нормальних функцій внаслідок порушення (залежна відмова).

8.4. Обладнання відмовлене/порушене

Це поле визначає:

- обладнання відмовлене - обладнання відмовлених систем, яке відмовило при виконанні своїх нормальних функцій, внаслідок чого ініціювало аномальну подію;

- порушене обладнання - обладнання порушених систем, яке відмовило при виконанні своїх нормальних функцій внаслідок порушення (залежна відмова).

8.5. Причини порушення

Це поле визначає причини аномальних подій в ході порушення. Для послідовних подій в ході порушення повинні бути виділені всі причини кожної стадії розвитку. Кожна безпосередня причина повинна бути зв'язана з відповідною корінною причиною (причинами).

8.6. Вплив на режим роботи енергоблока

Це поле визначає результат впливу порушення на режим експлуатації енергоблока.

8.7. Характер порушення

Це поле визначає природу/властивість порушення. На відміну від цього категорія порушення має більш близьке відношення до порушення-наслідку.

8.8. Тип порушення

Це поле визначає тип порушення, що складається з однієї або послідовності подій, кожна з яких являє собою відмову обладнання або неправильні дії персоналу.

Термін "одинична відмова" означає, що відбувалась одна відмова обладнання або одна неправильна дія персоналу; "множинний" - що відмов або неправильних дій було дві і більше. Термін і відмова з загальної причини означає, що відбулись множинні пошкодження, які стали наслідком однієї причини (не обмеженої тільки пошкодженням зарезервованого обладнання).

8.9. Порушення меж і/або умов безпечної експлуатації енергоблока

В цьому полі визначають, чи були порушені в процесі порушення між і/або умови безпечної експлуатації енергоблока (наприклад, ні/так говорить що те, що в процесі порушення були порушені умови безпечної експлуатації).

1.1. Категорія А01

Викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин радіоактивністю, що еквівалентна 10**5-10**6 Ки (3.7*10**12-3.7*10**13Бк) I**131, внаслідок якого можливі гострі променеві ураження населення, вплив на здоров'я населення і забруднення радіоактивними речовинами великої території. Можливе трансграничне перенесення радіоактивності. Тривалий вплив на навколишнє середовище.

Примітка: * - множення; ** - степінь числа.

1.2. Категорія А02

Викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин радіоактивністю, що еквівалентна 10**4-10**5 Ки (3.7*10**11-3.7*10**12Бк) I**131 , внаслідок якого буде досягнуто верхній рівень дозових критеріїв для прийняття рішення про заходи захисту населення (для дітей і вагітних жінок: 50 мЗв (5 бер) зовнішнього опромінення на все тіло або 500 мЗв (50 бер) при інгаляції радіоактивного йоду). Введення в дію планів заходів по захисту населення, що передбачають евакуацію населення або окремих його категорій в населених пунктах.

1.3. Категорія А03

Викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин радіоактивністю, що еквівалентна 10**2-10**4 Ки (3.7*10**9-3.7*10**11Бк) I**131, при якому за межею санітарно-захисної зони АС перевищено нижній рівень, але не досягнуто верхнього рівня дозових критеріїв для прийняття рішення про заходи захисту населення. Введення в дію планів заходів по захисту персоналу АС і населення (реалізуються деякі, крім евакуації, заходи - тимчасове укриття, йодна профілактика і т.п.).

Зруйнування значної частини активної зони, викликане механічним впливом або плавленням з перевищенням максимальної проектної межі пошкодження ТВЕЛів згідно з ПБЯ РУ АС-89.

1.4. Категорія А04

Викид на площадку АС і в навколишнє середовище такої кількості радіоактивних речовин, при якому перебільшені річні значення гранично допустимих викидів і/або допустимих скидів, але радіоактивна обстановка за межею санітарно-захисної зони АС не вимагає спеціальних заходів по захисту населення. Контроль за радіаційною обстановкою здійснюється згідно з регламентом. Можливе опромінення окремих осіб із населення поверх дозової квоти, прийнятої для АС (0,2 мЗв (20 мбер) за рахунок газоаерозольних викидів або 0,05 мЗв (5 мбер) за рахунок рідких скидів), але не вище 1 мЗв (100 мбер).

Пошкодження активної зони, при якому межу безпечної експлуатації пошкодження ТВЕЛів згідно з ПБЯ РУ АС-89 порушено, а максимальна проектна границя - ні.

Опромінення персоналу дозами (приблизно 1 Зв), що викликають гострі променеві ураження.

1.5. Категорія П01/1

Разовий викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин, що не перебільшує значень гранично допустимих річних викидів і допустимих скидів. Можливі дози опромінення окремих осіб із населення не перевищують сумарної дозової квоти для АС 0,25 мЗв (25 мбер). Забруднення площадки АС і санітарно-захисної зони АС, що приводить до підвищення потужності дози гамма-випромінення більше 240 мкР/ч. Опромінення окремих осіб із персоналу АС дозами, що перевищують гранично допустимі для персоналу, викликане відмовою обладнання, нестачею процедур і/або неправильними діями персоналу.

1.6. Категорія П01/2

Разовий викид в навколишнє середовище радіоактивних речовин, що п'ятикратно перевищує значення добового допустимого викиду.

Підвищення об'ємної активності радіонуклідів в повітрі обслуговуючих приміщень зони суворого режиму АС вище ДКа. Вплив на радіаційну обстановку за межами площадки АС відсутній.

1.7. Категорія П02

Порушення границь і/або умов безпечної експлуатації АС в будь-яких режимах експлуатації енергоблока (поняття "будь-який режим експлуатації енергоблока" включає: роботу на потужності, пуск, зупинки, технічне обслуговування, ремонт, перевантаження палива, інспектування під час експлуатації), що не перейшло в аварію, крім подій категорій П03, П04.

1.8. Категорія П03

Непрацездатність систем безпеки або каналів систем безпеки в кількості, що вичерпує їх резерв, в будь-якому режимі експлуатації енергоблока АС.

1.9. Категорія П04

Непрацездатність окремих каналів систем безпеки при збереженні їх резерва в будь-якому режимі експлуатації енергоблока АС або нерезервованих елементів систем безпеки протягом строку, що перевищує дозволений технологічним регламентом.

1.10. Категорія П05

Зупинка реакторної установки або відключення енергоблока від мережі в будь-якому режимі експлуатації АС, викликані відмовою обладнання АС і/або неправильними діями персоналу, або зовнішнім впливом штучного або природного походження.

1.11. Категорія П06

Падіння і/або пошкодження ТВС, ТВЕЛів, ПЕЛів при транспортно-технологічних операціях зі свіжим або відпрацьованим ядерним паливом, викликане відмовою обладнання АС і/або неправильними діями персоналу, відмови вантажопідйомного обладнання, що не призвели до аварій або подіям категорій П01-П02.

1.12. Категорія П07

Відмови важливого для безпеки АС обладнання і трубопроводів, які відносяться до груп А і В згідно з ПНАЕ Г-1-008-89, обладнання 1 і 2-го класів безпеки за ОПБ-88, органів регулювання СУЗ з приводними механізмами, що виявилися в будь-якому режимі експлуатації, не призвели до аварії і подіям категорій А01-П06, П08-П10.

1.13. Категорія П08

Розвантаження енергоблока АС на величину 25 відсотків і більше від рівня потужності, що безпосередньо їй передувала, викликана відмовою обладнання АС і/або неправильними діями персоналу або зовнішнім впливом природного або штучного походження (за винятком випадків, указаних в п.2.2 Положення).

1.14. Категорія П09

Спрацювання будь-якої системи безпеки за прямим призначенням в режимі, не зв'язаному з забезпеченням функцій безпеки.

1.15. Категорія П10

Непрацездатність каналу (каналів) безпеки в будь-якому режимі експлуатації АС під час строку, що не перебільшує дозволеного технологічним регламентом (за винятком виведення окремих каналів системи безпеки для проведення регламентних перевірок або планового технічного обслуговування).

2.0. Інший

2.1. Реактор на стаціонарному рівні потужності

2.1.1. Номінальна потужність

2.1.2. Знижена потужність

2.1.3. Мінімально контрольований рівень

2.2. Реактор в режимі зміни потужності

2.2.1. Підняття потужності

2.2.2. Зниження потужності

2.3. Гаряча зупинка (температура теплоносія відповідає температурі нормальної експлуатації)

2.3.1. Гаряча зупинка (температура теплоносія нижче температури нормальної експлуатації)

2.4. Холодна зупинка (реактор підкритичний)

2.4.2. Перевантаження палива

2.4.3. Відкритий корпус реактора (для техобслуговування)

2.4.4. Паливо повністю вивантажено

2.5. Передексплуатаційний період

2.5.1. Спорудження

2.5.2. Пусконалагоджувальні роботи

2.6. Проведення випробувань або техобслуговування

2.7. Зняття з експлуатації

3А. Системи реактора

3.АА. Активна зона

3.АВ. Корпус, металоконструкції

3.АС. Графітова кладка

3.АХ. Інші

3В. Технологічні системи першого контуру, реакторного відділення

3.ВА. Система циркуляції теплоносія

3.ВВ. Система компенсації тиску

3.ВС. Система промконтуру

3.BD. Система підживлення, продувки і борного регулювання

3.ВЕ. Система спецводоочищення

3.BF. Система організованих протоків і трапних вод

3.BG. Система планового розхолодження I контуру

3.ВН. Система зберігання свіжого палива

3.BI. Система зберігання відпрацьованого палива і регулюючих стрижнів СУЗ (басейн витримки)

3.ВК. Система охолодження басейну витримки і очищення охолоджувальної води

3.BL. Система перевантаження палива і регулюючих стрижнів СУЗ (в т.ч. перевантажувальна (розвантажувально-навантажувальна машина)

3.ВМ. Система розхолодження басейну витримки

3.BN. Вентиляційні системи нормальної експлуатації

3.ВР. Система підготовки і запасу розчину борного концентрату

3.BQ. Газовий контур (РБМК)

3.BR. Система борного концентрату

3.BS. Система спалювання водню

3.ВТ. Система азоту і газових здувок

3.BU. Система стисненого повітря пневмоприводів

3.BV. Система очищення технологічних здувок

3.BW. Система організованих протоків

3.BY. Система підігріву бака аварійного запасу розчину бору

3.BZ. Система контролю щільності облицювання бака-приямка аварійного запасу розчину бору і система спецканалізацій реакторного відділення

3.ВХ. Інші

3.С. Технологічні системи другого контуру, турбінного відділення

3.СА. Турбіна з допоміжними системами

3.СВ. Система паропроводів

3.СС. Система живильної води

3.CD. Система регулювання рівня в парогенераторах, барабанах-сепараторах

3.СЕ. Система основного конденсату

3.CF. Система відбору пари на власні потреби (БРУ-Д, БРУ-СН і пов'язані з ними елементи)

3.СХ. Інші

3.D. Технологічні системи загальноблочного призначення

3.DА. Система технічної води відповідальних споживачів групи "А"

3.DВ. Система циркуляційної води

3.DС. Система хімводопідготовки, прийому і заповнення основних контурів

3.DD. Система збору і зберігання радіоактивних відходів

3.DЕ. Система підготовки газових середовищ (стиснене повітря, азот і т.п.)

3.DХ. Інші

3.Е. Системи електропостачання

3.ЕА. Генератор і мережа генераторної напруги

3.ЕВ. Система електропостачання власних потреб змінного струму 6 кВ, 10 кВ (3 групи надійності)

3.ЕС. Система електропостачання власних потреб змінного струму 0,4/0,2 кВ (3 групи надійності)

3.ЕD. Система електропостачання власних потреб постійного струму

3.ЕF. Система зовнішнього електроживлення напругою 35 кВ і вище

3.ЕХ. Інші

3.F. Системи контролю

3.FА. Система внутрішньореакторного контролю

3.FВ. Система контролю радіаційної безпеки

3.FС. Система контролю герметичності оболонок ТВЕЛів

3.FD. Система контролю активності теплоносія ІІ контуру

3.FЕ. Система контролю стану металу і зварних з'єднань корпуса реактора, трубопроводів першого контуру (КМПЦ)

3.FF. Система температурного контролю графітової кладки і металоконструкцій реактора

3.FG. Система контролю цілісності технологічних каналів

3.FН. Система пробовідбору радіоактивних технологічних середовищ

3.FХ. Інші

3.G. Системи безпеки захисні

3.GА. Органи управління і захисту реактора

3.GВ. Система аварійного охолодження активної зони (реактора) пасивна (гідроємкості, гідробалони)

3.GС. Система аварійного охолодження активної зони (реактора) активна (насосні підсистеми)

3.GD. Система аварійної подачі поглинача в реактор (система аварійного введення бору, аварійного вприскування бору)

3.GЕ. Система аварійної подачі живильної води

3.GF. Система захисту від перевищення тиску в реакторному просторі (РБМК)

3.GG. Система захисту паропроводів (ІІ контуру) від перевищення тиску

3.GН. Система швидкодіючих відсічних клапанів на паропроводах

3.GІ. Система дренажу гідрозатворів головних циркуляційних трубопроводів

3.GК. Система аварійного газовидалення (з І контуру, герметичних приміщень)

3.GL. Система аварійного охолодження басейну витримки

3.GМ. Система сейсмічного автоматичного захисту

3.GN. Система захисту від зменшення (припинення) розходу води через технологічні канали і канали СУЗ (РБМК)

3.GО. Система захисту першого контуру від перевищення тиску

3.GР. Система захисту від перевищення тиску КМПЦ (ГПК, ІПК-ГПК, скидні трубопроводи)

3.GХ. Інші

3.Н. Системи безпеки локалізуючі

3.НА. Система герметичних огороджень (захисна оболонка, облицювання і стіни герметичних приміщень, проходки, шлюзи, люки, двері, клапани перепускні, діафрагми, вибивні панелі і т.д.)

3.НВ. Системи локалізуючої арматури

3.НС. Система спринклерно-охолоджувальна

3.НD. Пасивний конденсатор пари, барботажно-конденсаційна система

3.НЕ. Система контролю концентрації і аварійного видалення водню

3.НF. Система очищення середовища герметичних приміщень

3.НХ. Інші

3.І. Системи безпеки керівні

3.ІА. Автоматика системи управління і захисту реактора

3.ІВ. Система управління захисними діями систем безпеки (в т.ч. автоматика східчастого пуску)

3.ІХ. Інші

3.К. Системи безпеки забезпечуючі

3.КА. Система технічної води відповідальних споживачів

3.КВ. Загальноблочна резервна дизельна електростанція

3.КС. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб змінного струму 6 кВ, 10 кВ (2 група надійності)

3.КD. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб змінного струму 0,4 кВ (2 група надійності)

3.КЕ. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб змінного струму (1 група надійності)

3.КF. Система надійного (аварійного) електропостачання споживачів власних потреб постійного струму (1 група надійності)

3.КG. Система пожежогасіння

3.КН. Системи вентиляції і кондиціювання повітря систем безпеки

3.КІ. Системи азоту і стисненого повітря, які застосовуються як джерела енергії для систем безпеки

3.КК. Система охолодження каналів СУЗ

3.КL. Резервна дизельна електростанція

3.КМ. Паливна система дизеля

3.КХ. Інші

3.L. Спорудження

3.LА. Будівля реакторного відділення

3.LВ. Будівля допоміжних систем реакторного відділення

3.LС. Турбінний зал

3.LD. Будівля резервної дизельної електростанції

3.LЕ. Відкритий розподільний пристрій

3.LF. Закритий розподільний пристрій

3.LG. Приміщення блочного, резервного щита управління

3.LН. Приміщення панелей автоматики

3.LІ. Сховище свіжого ядерного палива

3.LJ. Сховище відпрацьованого ядерного палива

3.LК. Будівля переробки відходів (спецкорпус)

3.LL. Будівля насосної станції

3.LМ. Градирня, став-охолоджувач

3.LN. Вентиляційна труба

3.LХ. Інші

4.0. Інше обладнання

4.1. Обладнання реактора

4.1.00. Інше

4.1.10. Кришка верхнього блока

4.1.20. Корпус реактора

4.1.21. Кришка корпуса

4.1.22. Ущільнення корпуса реактора

4.1.30. Внутрішньокорпусні пристрої

4.1.31. Дистанціонуюча решітка

4.1.32. Блок захисних труб

4.1.40. Технологічний канал

4.1.41. Канали СУЗ, ДКЕ, КД, КОО

4.1.42. Ущільнення каналів

4.1.50. Страхувальний корпус

4.1.60. Відбивач

4.1.70. Паливна збірка

4.1.71. Дистанціонуюча решітка

4.1.72. Паливний елемент

4.1.80. Регулюючий стрижень СУЗ (без приводу)

4.1.90. Обладнання перевантажувальної (розвантажувально-навантажувальної) машини

4.2. Обладнання технологічних систем

4.2.00. Інше

4.2.10. Теплообмінне обладнання

4.2.11. Парогенератор, барабан-сепаратор

4.2.12. Сепаратор

4.2.13. Деаератори

4.2.13.1. Деаератор атмосферний

4.2.13.2. Деаератор вакуумний

4.2.13.3. Деаератор підвищеного тиску

4.2.14. Технологічний конденсатор

4.2.15. Підігрівач високого тиску

4.2.16. Підігрівач низького тиску

4.2.19. Інші теплообмінники

4.2.20. Насоси

4.2.21. Головний циркуляційний насос

4.2.22. Насос з електроприводом (крім ГЦН)

4.2.23. Насос з турбоприводом

4.2.24. Насос водоструминний

4.2.25. Компресор

4.2.30. Арматура

4.2.31. Арматура запорна

4.2.32. Арматура регулююча

4.2.33. Клапан запобіжний, мембрана

4.2.34. Клапан зворотний

4.2.35. Швидкодіюча редукційна установка скиду пари в атмосферу

4.2.36. Швидкодіюча редукційна установка скиду пари в конденсатор (технологічний конденсатор), барбатер

4.2.37. Клапан редукційний

4.2.38. Швидкодіючий запорний відсічний клапан

4.2.39. Інша арматура

4.2.40. Трубопровід

4.2.41. Колектор роздавальний

4.2.42. Колектор груповий

4.2.43. Колектор ПГ

4.2.44. Трубопровід великого діаметра Dу>50

4.2.45. Трубопровід малого діаметра Dу<50

4.2.50. Ємкість

4.2.51. Баки атмосферні

4.2.51.1. Бак дисциллята

4.2.51.2. Бак води, що містить бор

4.2.51.3. Бак розчину хімічних реагентів

4.2.51.4. Бак технічної води

4.1.51.5. Маслобак

4.2.51.6. Бак трапних вод

4.2.52. Посудина під тиском

4.2.53. Басейн

4.2.60. Фільтр

4.2.61. Механічний

4.2.62. Іонообмінний

4.2.70. Ущільнюючий елемент

4.2.80. Ежектори

4.2.80.1. Ежектор паровий

4.2.80.2. Ежектор водяний

4.3. Обладнання систем вентиляції, кондиціювання, обігріву

4.3.00. Інше

4.3.10. Вентилятор

4.3.20. Кондиціонер

4.3.30. Повітроохолоджувач

4.3.40. Фільтр

4.3.41. Механічний (аерозольний)

4.3.42. Іонообмінний (йодний)

4.3.50. Зворотний клапан, шибер, клапан герметизуючий

4.3.60. Повітровід

4.3.70. Нагрівальний апарат

4.3.71. Електронагрівач

4.3.72. Радіатор опалення

4.3.73. Калорифер

4.4. Турбінне обладнання

4.4.00. Інше

4.4.10. Турбіна

4.4.11. Лопаточний апарат

4.4.12. Статор

4.4.13. Ротор

4.4.14. Підшипник

4.4.15. Діафрагма

4.4.20. Клапан стопорний, регулюючий

4.4.30. Конденсатор

4.4. 40 Проміжний підігрівач пари

4.4.50. Механізм управління турбіною (МУТ)

4.5. Обладнання систем автоматичного управління захисту і сигналізацїї

4.5.00. Інше

4.5.10. Кабель контрольний, шинка управління, контролю, сигналізації, з'єднувальний провід

4.5.30. Елемент електронної схеми, логічний блок, реле

4.5.40. Перемикаючі пристрої

4.5.42. Ключ, пакетний перемикач

4.5.43. Механізм ручного управління

4.5.50. Сигнальне табло, світлова сигналізація стану, положення обладнання, прилад індикації параметрів

4.6. Обладнання контрольно-вимірювальних систем теплофізичних і технологічних параметрів

4.6.00. Інше

4.6.10. Датчик, перетворювач вимірювання і контролю теплофізичних і технологічних параметрів

4.6.11. Розходу, тиску

4.6.12. Температури

4.6.13. Рівня

4.6.14. Активності

4.6.15. Концентрації речовин

4.6.16. Вологості

4.6.17. Нейтронного потоку

4.6.18. Сейсмічності

4.6.19. Вібрації

4.6.20. Імпульсна трубка

4.6.30. Вентиль, клапан зворотний

4.7. Обладнання контрольно-вимірювальних систем електричних параметрів

4.7.00. Інше

4.7.10. Трансформатор вимірювальний

4.7.11. Трансформатор напруги

4.7.12. Трансформатор струму

4.7.20. Датчик (прилад) вимірювання параметрів

4.7.21. Датчик (прилад) вимірювання потужності

4.7.22. Датчик (прилад) вимірювання струму

4.7.23. Датчик (прилад) вимірювання напруги

4.7.24. Датчик (прилад) вимірювання частоти

4.8. Обладнання систем електропостачання

4.8.00. Інше

4.8.10. Трансформатор силовий

4.8.11. Трансформатор блочний, автотрансформатор

4.8.12. Трансформатор власних потреб 6/0,4 кВ (10/0,4 кВ)

4.8.20. Генератор

4.8.20.1. Генератор власних потреб

4.8.20.2. Генератор дизельний

4.8.20.3. Генератор високочастотний

4.8.21. Інше обладнання генератора

4.8.22. Обмотка ротора, статор

4.8.23. Обмотка статора, ротор

4.8.24. Щітки, кільця контактні

4.8.25. Підшипник

4.8.30. Реактор, обмежувач перенапруги

4.8.40. Розрядник

4.8.50. Переключаючий пристрій

4.8.51. Вимикач

4.8.52. Роз'єднувач, відокремлювач, короткозамикач

4.8.53. Автомат, пакетний перемикач, тиристорний ключ

4.8.60. Струмопідводящі елементи

4.8.61. Кабель силовий

4.8.62. Шинопровід, струмопровід

4.8.63. Клемник, клемна коробка, з'єднувальний вузол

4.8.64. Панель

4.8.70. Накопичувачі енергії, перетворювачі

4.8.71. Акумуляторна батарея

4.8.72. Оборотний двигун-генератор

4.8.73. Випрямний пристрій

4.8.74. Перетворювач струму несинусоїдальний

4.8.75. Перетворювач струму синусоїдальний

4.8.76. Конденсатор

4.8.80. Елементи ізолюючі

4.8.81. Інші

4.8.82. Ізолятор маслонаповнений

4.8.83. Ізолятор опорний

4.8.84. Ізолятор прохідний

4.8.85. Ізолятор підвісний

4.9. Привідні пристрої технологічного обладнання

4.9.00. Інше

4.9.10. Привід регулюючого стрижня СУЗ

4.9.20. Електродвигун

4.9.30. Турбопривід

4.9.40. Пневмопривід

4.9.50. Дизель