Про затвердження критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації

Клінічні критерії

Будь-яка людина із симптомами запалення ЦНС (наприклад менінгіт, менінгоенцефаліт, енцефаломієліт, енцефалорадикуліт).

Лабораторні критерії-1

Серологічні результати слід інтерпретувати відповідно до вакцинації і попереднього впливу інших флавівірусних інфекцій. Підтверджені випадки в таких ситуаціях повинні бути підтверджені реакцією нейтралізації або іншими еквівалентними тестами.

Лабораторні критерії підтвердження випадку

Принаймні один із таких п'яти:

антитіла IgM ТА IgG до вірусу кліщового енцефаліту (КЕ) в крові;

антитіла IgM до вірусу КЕ в спинномозковій рідині;

сероконверсія або чотириразове збільшення КЕ-специфічних антитіл у парних зразках сироватки;

виявлення КЕ-вірусної нуклеїнової кислоти в клінічному зразку;

виділення вірусу КЕ з клінічних зразків.

Лабораторні критерії для ймовірного випадку:

виявлення КЕ-специфічних IgM-антитіл в зразку сироватки крові.

Епідеміологічні критерії

Вплив спільного джерела (непастеризовані молочні продукти).

Клінічні критерії

Не використовуються для спостережень.

Лабораторні критерії

Відповідають принаймні одному з таких чотирьох критеріїв:

виявлення Т. gondii в тканинах тіла або рідинах;

виявлення нуклеїнових кислот T. gondii у клінічних зразках;

поява специфічних антитіл до Т. gondii у новонароджених (IgM, IgG, IgA);

постійний стійкий титр IgG T. gondii у немовлят (віком < 12 місяців).

Епідеміологічні критерії

Не застосовуються.

Клінічні критерії

Будь-яка особа із принаймні трьома із шести симптомів:

гарячка;

чутливість м’язів та біль;

діарея;

набряк обличчя;

еозинофілія;

субкон'юнктивальні, піднігтьові і сітківкові крововиливи.

Лабораторні критерії

Принаймні один із таких двох:

виявлення личинок Trichinella у тканині, отриманій шляхом біопсії м'язів;

поява специфічних антитіл до Trichinella (ІФА, твердофазний ІФА чи Вестерн-блот).

Епідеміологічні критерії

Принаймні один із таких двох:

контакт із забрудненими продуктами харчування (м'ясо);

контакт зі спільним джерелом.

Клінічні критерії (наявність одного із нижче перерахованих критеріїв):

наявність ознак, симптомів (кашель більше двох тижнів, кровохаркання, підвищена втомлюваність та слабкість, підвищена пітливість, особливо вночі, зменшення ваги тіла з невизначених причин, підвищення температури тіла (має значення навіть незначне підвищення - до 37-37,2 °C), задишка при незначному фізичному навантаженні, біль у грудній клітці, тривалий біль у хребті та великих суглобах нез’ясованої етіології, збільшення периферичних лімфатичних вузлів нез’ясованої етіології, хронічне захворювання нирок і сечовивідних шляхів, безпліддя у жінок і чоловіків нез’ясованої етіології, увеїт) і/або рентгенологічних даних, що відповідають активній формі ТБ, та рішення лікаря про початок протитуберкульозної терапії;

виявлені посмертно патологічні зміни, що відповідають активному ТБ.

Лабораторними критеріями для підтвердженого випадку ТБ є принаймні один з перерахованих критеріїв:

виділення МБТ з клінічного матеріалу методом посіву;

виділення нуклеїнових кислот МБТ з клінічного матеріалу методом швидкої діагностики (Xpert MTB/RIF, Xpert Ultra та лінійного зонд аналізу (LPAs)) та КСБ методом мікроскопії;

виявлення Lipoarabinomannan з клінічного матеріалу (сечі) ліпоарабіноманнановим тестом бокового зсуву у ВІЛ-інфікованих осіб;

гістологічні ознаки ТБ гранульоми.

Лабораторними критеріями для ймовірного випадку ТБ є виділення кислото-стійких бактерій з клінічного матеріалу методом мікроскопії.

Епідеміологічним критерієм випадку ТБ є хоча б один з таких:

контакт з лабораторно підтвердженим випадком ТБ;

передача туберкульозу від тварини до людини (випадок у людини, яка перебувала у контакті з твариною з лабораторно підтвердженим зараженням, таким чином, що мала можливість заразитися).

Клінічні критерії

Будь-яка особа із принаймні однією із таких клінічних форм:

1) виразково-бубонна туляремія - шкірна виразка та реґіонарна лімфаденопатія;

2) бубонна туляремія - збільшені і болючі лімфатичні вузли без видимих виразок;

3) очно-бубонна туляремія - кон’юнктивіт та регіонарна лімфаденопатія;

4) оро-фарінгеальна туляремія - шийна лімфаденопатія та принаймні один із таких трьох симптомів:

стоматит;

фарингіт;

тонзиліт;

5) інтестінальна туляремія - принаймні один із таких трьох симптомів:

біль у животі;

блювання;

пронос;

6) пневмонічна туляремія - пневмонія;

7) тифоподібна туляремія - принаймні один із таких двох симптомів:

гарячка без ранніх місцевих ознак і симптомів;

септицемія.

Лабораторні критерії

Принаймні один із таких трьох:

виділення Francisella tularensis із клінічного зразка;

виявлення нуклеїнових кислот Francisella tularensis у клінічних зразках;

виявлення специфічних антитіл до Francisella tularensis.

Епідеміологічні критерії

Принаймні один із таких трьох епідеміологічних зв’язків:

контакт зі спільним джерелом;

передача від тварини до людини;

контакт із забрудненими продуктами харчування/питною водою.

Клінічні критерії

Будь-яка особа принаймні з одним із таких двох симптомів:

поява тривалої гарячки;

принаймні два з таких чотирьох:

головний біль;

відносна брадикардія;

сухий кашель;

діарея, запор, нездужання або біль у животі.

Паратиф має ті самі симптоми, що і черевний тиф, проте зазвичай легший перебіг.

Лабораторні критерії

Виділення Salmonella Typhi або Paratyphі з клінічного зразка.

Епідеміологічні критерії

Принаймні один із таких трьох епідеміологічних зв’язків:

контакт зі спільним джерелом;

передача від людини до людини;

контакт із забрудненими продуктами харчування / питною водою.

Клінічні критерії

Будь-яка особа із принаймні одним із таких двох симптомів:

гарячка;

геморагічні прояви в різних формах, які можуть призвести до мультиорганної недостатності.

Лабораторні критерії

Принаймні один із таких двох:

виділення вірусу з клінічного зразка;

виявлення специфічних нуклеїнових кислот вірусів у клінічних зразках і генотипування.

Епідеміологічні критерії

Принаймні одна з таких дій:

подорож протягом останніх 21 дня у регіони, де випадки ВГГ відомі, або їх передбачають, або мали місце;

контакт протягом останніх 21 дня з людиною із ймовірним або підтвердженим випадком вірусної геморагічної гарячки, захворювання якої почалося протягом останніх шести місяців.

Клінічні критерії

Будь-яка людина з гарячкою або із принаймні одним із таких двох:

енцефаліт;

менінгіт.

Лабораторні критерії

Лабораторні дослідження для підтвердження випадку

Принаймні один із таких чотирьох:

виділення вірусу ГЗН з крові або ліквору;

виділення нуклеїнової кислоти вірусу ГЗН з крові або спинномозкової рідини;

поява специфічних антитіл до вірусу ГЗН (IgM) в спинномозковій рідині;

високий титр Ig MГ ЗН та виявлення ГЗН IgG, підтвердження в реакції нейтралізації.

Лабораторні дослідження для ймовірного випадку:

виявлення специфічних антитіл до ГЗН у сироватці крові.

Лабораторні результати повинні інтерпретуватися відповідно до вакцинального статусу.

Епідеміологічні критерії

Принаймні один із таких двох епідеміологічних зв’язків:

передача від тварини до людини (проживання, відвідання або наявність в анамнезі укусів комарів в районі, де ГЗН є ендемічним захворюванням коней або птахів);

передача від людини до людини (вертикальна передача, переливання крові, трансплантація).

Клінічні критерії

Будь-яка людина з гарячкою та принаймні один із таких двох симптомів:

жовтяниця;

генералізовані кровотечі.

Лабораторні критерії

Принаймні один із таких п'яти:

виділення вірусу жовтої гарячки з клінічного зразка;

виявлення нуклеїнової кислоти вірусу жовтої гарячки;

виявлення антигену вірусу жовтої гарячки;

виявлення специфічних антитіл до вірусу жовтої гарячки;

виявлення типових посмертних уражень печінки при гістопатологічному дослідженні.

Лабораторні результати слід інтерпретувати відповідно до вакцинального статусу.

Епідеміологічні критерії

Подорож протягом одного тижня в регіони, де відомі випадки жовтої гарячки або передбачається їх поява.

Клінічні критерії

Будь-яка особа із принаймні одним із таких п'яти симптомів:

гарячка;

діарея;

блювання;

біль у животі (схожий на біль при апендициті);

тенезми.

Лабораторні критерії

Виділення патогенних Yersinia enterocolitica або Yersinia pseudotuberculosis з клінічного зразка;

виявлення специфічних антитіл до Yersinia enterocolitica або Yersinia pseudotuberculosis;

виявлення нуклеїнової кислоти Yersinia enterocolitica або Yersinia pseudotuberculosis в клінічному матеріалі.

Епідеміологічні критерії

Принаймні один із таких чотирьох епідеміологічних зв’язків:

передача від людини до людини;

контакт зі спільним джерелом;

передача від тварини до людини;

контакт із забрудненими продуктами харчування.

1. Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (далі - ІПНМД).

1) ІПНМД визначаються як інфекції, що відповідають одному із визначень випадку захворювання та при яких наявний один з епідеміологічних зв’язків:

початок появи симптомів спостерігався на третій день перебування у лікарні або пізніше (день госпіталізації рахується першим днем);

пацієнт переніс хірургічну операцію на перший або другий день госпіталізації, і у нього розвиваються ознаки інфекції області хірургічного втручання (далі - ІОХВ) не раніше ніж на третій день його перебування у закладі охорони здоров’я;

пацієнту був встановлений інвазивний пристрій на перший або другий день, що призвело до виникнення ІПНМД не раніше ніж на третій день перебування в закладі охорони здоров’я;

2) ІПНМД, пов’язані з попереднім перебуванням у медичному закладі, визначаються як інфекції, що відповідають одному з визначень випадку захворювання та при яких наявний один з епідеміологічних зв’язків:

пацієнт має ознаки інфекції та був повторно госпіталізований менше ніж через 48 годин після попереднього перебування на стаціонарному лікуванні;

пацієнт був госпіталізований з інфекцією, яка відповідає визначенню випадку ІОХВ, тобто післяопераційне інфікування сталося протягом 30 днів після операції (або у випадку хірургічного втручання із встановленням імплантату мала місце глибока ІОХВ органу/порожнини, яка розвинулася протягом 90 днів після операції), і пацієнт має симптоми, які відповідають визначенню випадку з ІОХВ та/або проходить лікування протимікробними препаратами від цієї інфекції;

пацієнт був госпіталізований (або у нього розвинулися симптоми протягом двох днів) з інфекцією, викликаною Clostridium difficile менш ніж за 28 днів після попередньої виписки із закладу охорони здоров’я;

3) ІПНМД не підлягають звітуванню за формою первинної облікової документації № 058/о "Екстренне повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560, окрім інфекційних і паразитарних захворювань, які зазначені в розділі II цих Критеріїв, та підлягають дозорному епідеміологічному нагляду відповідно до додатку до Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 30 липня 2020 року № 1726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2020 року за № 1333/35616.

З метою проведення дослідження щодо поширеності випадків ІПНМД у визначений момент часу (одномоментна розповсюдженість ІПНМД), активна ІПНМД реєструється якщо ознаки та симптоми інфекції присутні у день проведення дослідження або ознаки та симптоми мали місце у минулому та пацієнт все ще проходить лікування від цієї інфекції на дату проведення дослідження. Наявність симптомів та ознак захворювання слід перевіряти до початку лікування, щоб визначити, чи інфекція, яку лікують, відповідає одному з визначень випадку ІПНМД.

2. Інфекції кісток та суглобів.

1) Остеомієліт кісток та суглобів.

Випадок остеомієліту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділені мікроорганізми з кісткових тканин;

у пацієнта присутні ознаки остеомієліту при безпосередньому обстеженні кістки під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта спостерігається не менше двох з таких ознак або симптомів без будь-якої іншої можливої причини: лихоманка (температура > 38 °C), локалізований набряк, болючість, відчуття тепла при торканні або наявність виділень у проекції ділянки кістки, де існує підозра щодо інфекції та один з наведених критеріїв:

виділені мікроорганізми з крові;

позитивний аналіз крові на антигени (наприклад Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae);

дані обстеження, що свідчать про наявність інфекції (виявлені патологічні зміни при рентгенологічному дослідженні, комп’ютерній томографії або скануванні (далі - КТ), магнітно-резонансній томографії (далі - МРТ), радіоактивному скануванні з використанням ізотопів (технецій, галій або інших ізотопів, дозволених для використання для даного виду дослідження).

Медіастиніт, що виник після кардіохірургічного втручання та супроводжується остеомієлітом не підлягає звітуванню.

2) Інфекції суглоба або суглобової сумки.

Випадок інфекції суглобу або суглобової сумки повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділені організми з синовіальної рідини або з матеріалу синовіальної біопсії;

у пацієнта наявні ознаки інфекції суглобу або суглобової сумки, які виявлені під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта спостерігаються не менше двох з наступних ознак або симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: болі у суглобах, набряк, болючість, підвищення температури, ознаки наявності ексудату або обмеження рухливості та одне з наведеного нижче:

виявлення мікроорганізмів та лейкоцитів при фарбуванні синовіальної рідини суглобу за методом Грама;

позитивний аналіз крові, сечі або синовіальної рідини на наявність антигенів;

клітинний та хімічний профіль аналізу синовіальної рідини суглобу відповідає інфекційному процесу та наявні зміни не можуть бути пояснені наявністю ревматичного захворювання;

дані обстеження, що свідчать про наявність інфекції (виявлені патологічні зміни при рентгенологічному дослідженні, КТ, МРТ, радіоактивному скануванні з використанням ізотопів (технецій, галій або інших ізотопів, дозволених для використання для даного виду дослідження).

3) Інфекція міжхребцевого диску.

Випадок інфекції міжхребцевого диску повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділені мікроорганізми з тканини міжхребцевого диска, отриманої під час хірургічної операції або при пункційно-аспіраційній біопсії;

у пацієнта наявні ознаки інфекції, яку було виявлено під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта лихоманка (температура тіла > 38 °C) без будь-якої іншої встановленої причини чи біль у проекції ураженого міжхребцевого диску та рентгенологічні дані, що свідчать про наявність інфекції (виявлені патологічні зміни при рентгенологічному дослідженні, КТ, МРТ, радіоактивному скануванні з використанням ізотопів (технецій, галій або інших ізотопів, дозволених для використання для даного виду дослідження);

у пацієнта лихоманка (температура > 38 °C) без будь-якої іншої встановленої причини чи біль в проекції враженого міжхребцевого диску за наявності у пацієнта позитивного аналізу крові або сечі на антиген (наприклад, гемофільна інфекція (Haemophilus influenzae), стрептококова інфекція (Streptococcus pneumoniae), менінгококова інфекція (Neisseria meningitidis) або стрептокок групи В).

3. Інфекції кровотоку.

1) Лабораторно підтверджена інфекція кровотоку.

Лабораторно підтверджена інфекція кровотоку повинна відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта позитивний результат бактеріологічного дослідження крові на визначений патоген або наявні лихоманка (температура > 38 °C) та / або озноб та / або гіпотензія;

у пацієнта виділено у двох окремих зразках крові, які відбираються з інтервалом 48 годин, культури збудників, виділення яких характерне при контамінації зразків зі шкіри (прикладами збудників, які можуть виділятися внаслідок контамінації зі шкіри є: коагулазонегативні Staphylococci, Micrococcus spp., Propionibacterium acnes, Bacillus spp., Corynebacterium spp.).

2) Джерела інфекції кровотоку:

пов’язане із застосуванням катетера: та ж сама культура мікроорганізму була виділена з катетера, або симптоми хвороби стали менш вираженими протягом 48 годин після видалення катетера;

інфекція кровотоку пов’язана з застосуванням периферичного або центрального катетера подається у відповідній звітній формі як випадок катетер-асоційованої інфекції у разі наявності мікробіологічного підтвердження;

інфекція кровотоку є вторинною якщо один і той же мікроорганізм був ізольований з іншого джерела інфекції або існують клінічні дані, що інфекція кровотоку була вторинною по відношенню до іншого джерела інфекції або до застосування інвазивної діагностичної процедури або до встановлення імпланту.

Первинними джерелами інфекції можуть бути:

легенева інфекція;

інфекція сечовидільної системи;

інфекція травного тракту;

ІОХВ;

інфекція шкіри та інших м’яких тканин;

інші інфекції органів та систем;

інфекція невідомого походження: відсутня інформація про джерело інфекції кровотоку або недостатньо інформації;

відсутня інформація про джерело інфекції кровотоку або недостатньо інформації.

4. Інфекції центральної нервової системи.

1) Внутрішньочерепна інфекція (абсцес мозку, субдуральна або епідуральна інфекція, енцефаліт).

Випадок внутрішньочерепної інфекції повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми з тканин головного мозку або твердої мозкової оболонки;

у пацієнта під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні виявлено абсцес або внутрішньочерепна інфекція;

у пацієнта виявлено не менше двох з таких ознак або два із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: головний біль, запаморочення, лихоманка (температура > 38 °C), локалізована неврологічна симптоматика, зміна стану свідомості або її потьмарення та одне з наведеного нижче:

мікроорганізми виявлено при мікроскопічному дослідженні тканин головного мозку або абсцесу, які були отримані шляхом голкової аспіраційної пункції або при біопсії під час хірургічної операції або розтину;

позитивний аналіз крові або сечі на антигени;

результати досліджень, що свідчать про наявність інфекції (наприклад відхилення, виявлені при ультразвуковому дослідженні (далі - УЗД), КТ, МРТ, скануванні мозку з використанням радіонуклідів або артеріограмі);

виявлений діагностичний титр імуноглобулінів М (далі - IgM) або чотирьохкратне збільшення титру при дослідженні парних сироваток на наявність імуноглобулінів G (далі - IgG) до патогену;

лікар призначив відповідну протимікробну терапію, якщо діагноз встановлений до настання смерті.

2) Менінгіт або вентрикуліт.

Випадок менінгіту або вентрикуліту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми зі спинномозкової рідини;

у пацієнта виявлено не менше однієї із таких ознак або один із симптомів без будь-якої іншої можливої причини: лихоманка (температура > 38 °C), головний біль, ригідність потиличних м’язів, менінгеальні симптоми, ознаки ураження черепно-мозкових нервів або підвищена чутливість/збудливість та одне з нижченаведеного:

підвищена кількість лейкоцитів, підвищений рівень білка та/або зниження рівня глюкози у спинномозковій рідині;

мікроорганізми, виявлено у спинномозковій рідини, при фарбуванні за методом Грама;

мікроорганізми виділено з крові;

позитивний тест спинномозкової рідини, крові або сечі на антигени;

виявлений діагностичний титр IgM або чотирьохкратне збільшення титру при дослідженні парних сироваток на наявність IgG до патогену;

лікар призначив відповідну протимікробну терапію, якщо діагноз встановлений до настання смерті.

3) Спінальний абсцес без менінгіту.

Випадок абсцесу спинномозкового епідурального або субдурального простору, без залучення до процесу спинномозкової рідини або суміжних кісткових структур, повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми з абсцесу епідурального або субдурального простору;

у пацієнта наявний абсцес у епідуральному або субдуральному просторі, який виявлений під час хірургічної операції або при аутопсії, або під час гістопатологічного дослідження;

у пацієнта виявлено не менше однієї із таких ознак або один із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль у спині, відчуття болю у проекції абсцесу, радикуліт, парапарез або параплегія та одне з наведеного нижче:

мікроорганізми виділено з крові;

результати досліджень, що свідчать про наявність спінального абсцесу (наприклад, виявлені відхилення при проведенні мієлографії, УЗД, КТ, МРТ або інших сканувань (з використанням ізотопів галію, технецію або інших ізотопів, дозволених для використання для даного виду дослідження);

лікар призначив відповідну протимікробну терапію, якщо діагноз встановлюється до настання смерті.

5. Катетер-асоційовані інфекції кровотоку (далі - КАІК) центральних венозних катетерів (далі - ЦВК) та периферичних венозних катетерів (далі - ПВК).

1) Локальна КАІК, пов’язана з ЦВК (без позитивної культури крові), повинна відповідати одному з таких критеріїв:

кількісний показник культури крові, отриманої з ЦВК, більше або дорівнює 10-3 колонієутворюючих одиниць (далі - КУО) / мл або напівкількісний показник культури крові, отриманої з ЦВК, > 15 КУО;

наявні гнійні виділення або запалення у місці введення катетера чи підшкірному тунелі сформованому внаслідок його встановлення.

2) Локальна КАІК, пов’язана з ПВК (без позитивної культури крові), повинна відповідати одному з таких критеріїв:

кількісний показник культури крові, отриманої з ПВК, більше або дорівнює 10-3 КУО/мл або напівкількісний показник культури крові, отриманий з ПВК, > 15 КУО;

наявні гнійні виділення або запалення у місці введення катетера чи підшкірному тунелі, сформованому внаслідок його встановлення.

3) Генералізована КАІК, пов’язана з ЦВК (без позитивної культури крові), повинна відповідати одному з таких критеріїв:

кількісний показник культури крові, отриманої з ЦВК, більше або дорівнює 10-3 КУО/мл або напівкількісний показник культури крові, отриманої з ЦВК, > 15 КУО;

клінічна картина покращилася (зникли/зменшилися симптоми хвороби) протягом 48 годин після видалення ЦВК.

4) Випадок генералізованої КАІК, пов’язаної з ПВК (без позитивної культури крові), повинен відповідати одному з таких критеріїв:

кількісний показник культури крові, отриманої з ПВК, більше або дорівнює 10-3 КУО/мл, або напівкількісний показник культури крові, отриманої з ПВК, > 15 КУО;

клінічна картина покращилися (зникли/зменшилися симптоми хвороби) протягом 48 годин після видалення катетера.

5) Мікробіологічно підтверджена КАІК, пов’язана з ЦВК, повинна відповідати одному з таких критеріїв:

КАІК виникла щонайменше через 48 годин після встановлення катетеру або після його видалення;

виділення культури мікроорганізмів:

кількісний показник культури крові, отриманої з ЦВК, більше або дорівнює 10-3 КУО/мл або напівкількісний показник культури, отриманої з ЦВК, > 15 КУО;

кількісне співвідношення КУО/мл культур крові, отриманих з ЦВК та шляхом забору периферичної крові, > 5;

диференційна затримка позитивної культури крові: культура мікроорганізмів, отримана з ЦВК на дві або більше годин раніше ніж з периферичної крові (зразки крові повинні бути відібрані одночасно);

позитивна культура з тим же мікроорганізмом зі зразка гною, взятого з місця введення катетеру.

6) Випадок мікробіологічно підтвердженої КАІК, пов’язаної з ПВК, повинен відповідати одному з таких критеріїв:

КАІК виникла після 48 годин після постановки катетеру або після його видалення;

виділення культури мікроорганізмів:

кількісний показник культури, отриманої з ПВК, більше або дорівнює 10-3 КУО/мл або напівкількісний показник культури, отриманої з ПВК, > 15 КУО або позитивна культура ідентичного мікроорганізму у зразку гною, взятого з місця введення катетеру.

6. Інфекції серцево-судинної системи.

1) Інфекція вен та артерій.

Випадок артеріальної або венозної інфекції повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виявлено мікроорганізми, виділені з артеріальних або венозних судин, видалених під час хірургічної операції, за умови, що бактеріологічне дослідження крові або не проводилося, або за результатами аналізу мікроорганізмів не виявлено;

ознаки артеріальної або венозної інфекції у пацієнта виявлені під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта виявлено не менше однієї з таких ознак або один із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини:

лихоманка (температура > 38 °C), біль, еритема чи підвищення температури на ділянці шкіри у місці проекції судини;

> 15 КУО, визначених напівкількісним методом з канюлі внутрішньосудинного катетера, при тому, що бактеріологічне дослідження крові або не проводилося, або за результатами аналізу мікроорганізмів не виявлено;

у пацієнта виявлені гнійні виділення у місці проекції судини при тому, що бактеріологічне дослідження крові або не проводилося, або за результатами аналізу мікроорганізмів не виявлено.

__________

Примітка.

Інфекції артеріовенозного трансплантата, шунта, фістули або внутрішньосудинної ділянки канюляції без виділення мікроорганізмів з крові при заповненні відповідних звітних форм подаються як випадок артеріальної або венозної інфекції. При звітуванні випадки артеріальної або венозної інфекції, що відповідають третьому критерію, можуть, в залежності від обставин, подаватися як випадок локальної або загальної КАІК.

2) Ендокардит.

Випадок ендокардиту природного або протезованого серцевого клапана повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виявлено мікроорганізми, виділені з клапана, або наявні вегетації на тканинах клапана;

у пацієнта наявні дві або більше з таких ознак або симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), вперше виявлені або зміна вже наявних шумів, феномен емболії, прояви на шкірі (наприклад, петехії, екхімози, болісні підшкірні вузли), застійна серцева недостатність або порушення серцевого автоматизму та провідності та одне із нижченаведеного:

мікроорганізми, виділені з двох або більше культур крові;

мікроорганізми, виявлені при фарбуванні тканин клапана за методом Грама, коли культура є негативною або процедура не проводилась;

вегетації на клапані, які визначаються під час хірургічної операції або розтину;

позитивний аналіз крові або сечі на антигени (наприклад, Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis або Streptococcus групи В);

підтверджений прояв нової вегетації, який виявлений на ехокардіограмі;

лікар призначив відповідну протимікробну терапію, якщо діагноз ставиться до настання смерті.

3) Міокардит або перикардит.

Випадок міокардиту або перикардиту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні перикардіальної тканини або серозної рідини, отриманої за допомогою голкової аспіраційно-пункційної біопсії чи під час хірургічної операції;

у пацієнта наявні не менше двох з таких ознак чи два із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль у грудях, парадоксальний пульс або збільшення розміру серця та одне з наведеного нижче:

результат електрокардіографії, що відповідає випадку міокардиту або перикардиту;

позитивний аналіз крові на антигени (наприклад, Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae);

підтверджений міокардит або перикардит при гістологічному дослідженні тканин серця;

чотирьохкратне збільшення типоспецифічних антитіл з або без виділення вірусу з гортані або зі зразка фекалій;

випіт у перикарді, ідентифікований за допомогою ехокардіограми, КТ, МРТ або ангіографії.

4) Медіастиніт.

Випадок медіастиніту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні тканин або рідин середостіння, які були отримані під час хірургічної операції або шляхом пункційної біопсії;

у пацієнта встановлено медіастиніт під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта наявні не менше однієї з таких ознак або один із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль у грудях або відсутність стернальної стабільності та одне з наведеного нижче:

гнійні виділення із середостіння;

мікроорганізми, виділені з крові або при дослідженні тканин області середостіння;

розширення середостіння на рентгенограмі.

7. Інфекція очей, вух, носа, горла або ротової порожнини.

1) Кон’юнктивіт.

Випадок кон’юнктивіту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні гнійного ексудату, отриманого з кон’юнктиви або суміжних тканин, таких як тканини повік, рогівка, мейбомієві або сльозові залози;

пацієнт відчуває біль або має почервоніння кон’юнктиви або навколо очей та одне з наведеного нижче:

лейкоцити та мікроорганізми, виявлені при фарбуванні ексудату за методом Грама;

наявність гнійного ексудату;

позитивний тест на антигени при дослідженні ексудату чи матеріалу кон’юнктивального зіскобу (наприклад, за допомогою імуноферментного аналізу ELISA або ІФА отримано позитивний результат щодо таких мікроорганізмів як Chlamydia trachomatis, вірус простого герпесу, аденовірус);

гігантські багатоядерні клітини, виявлені при мікроскопічному дослідженні кон’юнктивального ексудату або матеріалу зіскобу;

виділення культури вірусу;

виявлений діагностичний титр IgM або чотирьохкратне збільшення титру при дослідженні парних сироваток на наявність IgG до патогену.

2) Інфекції очей, крім кон’юнктивіту.

Випадок інфекції очей, крім кон’юнктивіту, повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми з передньої або задньої камери ока, або скловидного тіла;

у пацієнта наявні не менше двох з таких ознак або два із симптомів без будь-якої іншої визнаної причини: біль в очах, порушення зору або гіпопіон та одне із наведеного нижче:

наявність інфекції ока;

позитивний аналіз крові на антигени (наприклад, Haemophilus influenzae, Streptococcus pneumoniae);

мікроорганізми, виділені з крові.

3) Інфекції вуха та мастоїдит.

Випадок отиту зовнішнього вуха повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділені мікроорганізми при дослідженні гнійних виділень з вушного каналу;

у пацієнта наявна одна з таких ознак чи один із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль, почервоніння або виділення з вушного каналу та визначаються мікроорганізми при фарбуванні гнійних виділень за методом Грама.

Випадок отиту середнього вуха повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні рідини середнього вуха, що отримана за допомогою тимпанопункції або під час іншої хірургічної операції;

у пацієнта наявні не менше дві з таких ознак або два із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль в області барабанної перетинки, запалення, ретракція або зменшення рухливості барабанної перетинки, або наявність рідини за барабанною перетинкою.

Випадок отиту внутрішнього вуха повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні рідини внутрішнього вуха, що отримані під час хірургічної операції;

лікар діагностував у пацієнта інфекцію внутрішнього вуха.

Випадок мастоїдиту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні зразків гнійного вмісту зі сосковидного відростку;

у пацієнта наявні не менше двох з таких ознак або два із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль, болючість, еритема, головний біль або параліч обличчя та не менше одного із наведеного нижче:

виявлені мікроорганізми при дослідженні гнійного вмісту із сосцевидного відростку за методом Грама;

позитивний аналіз крові на антигени.

4) Інфекція ротової порожнини (рот, язик або ясна).

Випадок інфекції порожнини рота повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні гнійного вмісту / виділень тканин порожнини рота;

у пацієнта наявний абсцес або інші ознаки інфекції порожнини рота, які визначені при безпосередньому обстеженні, під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта наявні одна з наступних ознак або один із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: абсцес, виразка або випуклі білі плями на запаленій слизовій оболонці, або бляшки на слизовій оболонці ротової порожнини та одне із наведеного нижче:

виявлено мікроорганізми під час фарбування за методом Грама;

позитивні результати фарбування з гідроксидом калію;

багатоядерні гігантські клітини, виявлені при мікроскопічному дослідженні зіскрібків слизової оболонки;

позитивний аналіз секрету з ротової порожнини на антигени;

виявлений діагностичний титр IgM або чотирьохкратне збільшення титру при дослідженні парних сироваток на наявність IgG до патогену;

лікар діагностував інфекцію та призначив лікування, що включає місцеві або оральні протигрибкові препарати.

5) Синуїт.

Випадок синуїту повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта виділено мікроорганізми при дослідженні гнійного вмісту, отриманого з пазух носа;

у пацієнта наявна одна з наступних ознак або один із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), біль або відчуття болю в проекції носової пазухи, головний біль, гнійний ексудат або закладеність носа та одне із нижченаведеного:

позитивне просвічування/діафаноскопія;

позитивне рентгенографічне обстеження (включно з КТ).

6) Інфекція верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, епіглотит).

Випадок інфекції верхніх дихальних шляхів повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта наявний абсцес, який визначено при безпосередньому обстеженні, під час хірургічної операції або при гістопатологічному дослідженні;

у пацієнта наявні не менше двох з наступних ознак чи два із симптомів без будь-якої іншої встановленої причини: лихоманка (температура > 38 °C), почервоніння гортані, кашель, охриплість або гнійний ексудат у горлі та одне з наведеного нижче:

мікроорганізми, виділені при дослідженні матеріалу, взятого з конкретної ділянки верхніх дихальних шляхів;

мікроорганізми, виділені з крові;

позитивний аналіз крові або виділень з верхніх дихальних шляхів на антигени;

виявлений діагностичний титр IgM або чотирьохкратне збільшення титру при дослідженні парних сироваток на наявність IgG до патогену;

лікар діагностував інфекцію верхніх дихальних шляхів.

8. Інфекції шлунково-кишкового тракту.

1) Інфекція, викликана Clostridium difficile (далі - КДІ).

Випадок КДІ (Clostridium difficile-асоційована діарея, або Clostridium difficile-асоційоване захворювання) повинен відповідати одному з таких критеріїв:

у пацієнта наявні діарея або токсичний мегаколон та позитивний лабораторний аналіз на Clostridium difficile (позитивний аналіз на токсин А та/або токсин В у випорожненнях) або винайдення токсинпродукуючої Clostridium difficile, що була виявлена у зразку калу шляхом виділення культури або іншим способом (наприклад, позитивний результат полімеразної ланцюгової реакції);

псевдомембранозний коліт, виявлений шляхом колоноскопії;

гістопатологічна характеристика КДІ товстого кішківника (незважаючи на наявність або відсутність діареї у пацієнта) при аналізі зразка, отриманого під час колоноскопії, колонектомії або розтину.

2) Гастроентерит (крім КДІ).

Випадок гастроентериту повинен відповідати одному з таких критеріїв: