Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів

Відповідно до статті 34 Закону України "Про дорожній рух", підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (із змінами), та з метою встановлення єдиних зразків номерних знаків транспортних засобів та вимог до них НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Вимоги до номерних знаків транспортних засобів;

2) Єдині зразки номерних знаків транспортних засобів.

2. Головному сервісному центру МВС (Князюк О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Міністра відповідно до розподілу обов’язків.

1. Ці Вимоги встановлюють типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту та загальні технічні вимоги, вимоги до пакування, транспортування та зберігання, методи контролювання, правила приймання та застосування номерних знаків автомобілів, автобусів, мопедів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, квадроциклів, трициклів та інших прирівняних до них транспортних засобів, самохідних машин, причепів та напівпричепів, великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, а також номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників (далі - знаки).

2. У цих Вимогах терміни вжито у значеннях, наведених у Законі України "Про автомобільний транспорт" і Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

1. Номерні знаки за призначенням згідно з додатком 1 до цих Вимог поділяються на 17 типів. Типи 1, 3-5, 7, 8 та 11-17 поділяються на підтипи.

2. Габаритні розміри номерних знаків, кількість літер та цифр на знаках, колір поля знаків, літер, цифр та ребер жорсткості та наявність світлоповертальної плівки на знаках визначено в додатку 2 до цих Вимог.

Допускається відхилення габаритних розмірів знаків ±1 %.

3. Висота літер та цифр на номерних знаках визначається згідно з додатком 3 до цих Вимог.

1. Знаки залежно від типу мають містити інформацію щодо адміністративно-територіальної належності (крім знаків, що належать транспортним засобам, які зареєстровані на підставі договору, укладеного в електронному вигляді у визначеному законодавством порядку, на яких використовуються літеросполуки "ЕD", "DC", "DI", "PD"), порядкового номера, серії та символи державної належності, літеросполуки "CDP" - на знаках підтипів 4-1 та 4-2, "DP" - на знаках підтипів 4-3 та 4-4, літеру "S" - на знаках підтипів 4-5 та 4-6, літеру "Т" - на знаках підтипів 8-2 та 12-1, літеросполуку "ТР" - на знаках підтипу 12-2, літеру "Е" - на знаках типу 13, літеру "В" - на знаках типу 14, літеру "G" - на знаках типу 15, літеру "С" - на знаках типу 16, літеру "S" - на знаках типу 17.

2. На знаках типів 1-3, 5-7, 11, 13-17 та підтипів 8-2, 12-2 має бути символ державної належності транспортного засобу.

Символ державної належності транспортного засобу зазначається таким чином:

зліва у вигляді напису "UA" та зображення Державного Прапора України, розміщених на тлі прямокутника синього кольору на знаках типу 2 та підтипів 1-1-1 - 1-2-2, 13-1, 14-1, 15-1, 17-1;

зліва у верхній частині знака у вигляді напису "UA" та зображення Державного Прапора України, розміщених на тлі прямокутника синього кольору на знаках типів 3, 5, 6 та підтипів 1-3-1, 1-3-2, 12-2, 13-2, 14-2, 15-2, 17-2;

зліва у верхній частині знака у вигляді зображення малого Державного Герба України на тлі прямокутника синього кольору на знаках типу 7;

праворуч у верхній частині знака у вигляді овалу з написом "UA" на знаках підтипу 8-2;

зліва у вигляді зображення малого Державного Герба України на тлі прямокутника синього кольору на знаках підтипу 11-1;

зліва у верхній частині знака у вигляді зображення малого Державного Герба України на тлі прямокутника синього кольору на знаках підтипу 11-2.

3. Літеросполуки, які позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, наведені вдодатку 4 до цих Вимог. Літеросполуки можна використовувати на знаках типів 1, 5, 12-17 та підтипів 3-1, 3-2, 8-2.

4. Літеросполуки, які можна використовувати для позначення серій номерних знаків, наведені в додатку 5 до цих Вимог.

5. Коди, які позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, наведені в додатку 6 до цих Вимог. Коди можна використовувати на знаках типів 2, 6, 7, 11 та підтипу 3-3.

6. На знаках підтипів 1-1-1 - 1-2-2, 13-1, 14-1, 15-1, 17-1 літеросполуки, що позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, розміщують ліворуч, на знаках підтипів 1-3-1, 1-3-2, 3-1, 3-2 - у верхній лівій частині знака, на знаках типу 5, підтипів 13-2, 14-2, 15-2, 17-2 - у верхній частині знака.

На знаках підтипу 12-1 літеросполуки, що позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, розміщують з правого боку в нижній частині, а на знаках підтипу 12-2 - у верхній правій частині знака.

На знаках типу 6 код адміністративно-територіальної належності розміщують у верхній частині знака, на знаках типів 7, 11 - під символом державної належності, а на знаках підтипу 3-3 - у верхній лівій частині знака.

На знаках підтипу 8-2 літеру "Т" розміщують ліворуч від літеросполуки, що позначає адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу.

7. Літеросполуки, що позначають серії номерних знаків, на знаках підтипів 1-1-1 - 1-2-2, 8-1-2 розміщують праворуч, на знаках підтипів 1-3-1, 1-3-2, 3-1, 3-2 - у верхній правій частині знака; на знаках типу 2 та підтипу 3-3 - після коду адміністративно-територіальної належності місця реєстрації транспортного засобу, а на знаках типів 5, 6 та підтипу 8-1-1 - у нижній частині знака.

8. На знаках підтипу 12-2 літеросполуки "ТР" розміщують у верхній лівій частині знака.

На знаках підтипів 4-1, 4-3, 4-5 літеросполуки "CDP", "DP" або літеру "S" розміщують з лівого боку, а на знаках підтипів 4-2, 4-4, 4-6 - у верхній частині знака.

9. На знаках типів 2, 6, 8, 13, 14, 16, підтипу 3-3 застосовують літери української абетки, що збігаються з написом літер латинської абетки.

На знаках типів 1, 5, 7, 15, 17 підтипів 3-1, 3-2 застосовують літери української та латинської абеток;

На знаках типу 9, 10, 12 застосовують літери української абетки.

На знаках типу 4 застосовують літеросполуки "CDP", "DP" або літеру "S" латинської абетки.

10. На знаках типу 4 три цифри, розміщені безпосередньо після літер, позначають код держави дипломатичного представництва, консульської установи, міжнародної організації.

На знаках підтипів 4-3 - 4-6 три останні цифри позначають порядковий номер транспортного засобу.

11. На знаках типу 7 можуть розміщуватися:

літери;

літери і цифри;

літери, цифри і графічний елемент;

літери і графічний елемент.

12. Шрифти літер, розміщених на номерних знаках, визначено в додатку 7 до цих Вимог. Шрифти цифр, розміщених на номерних знаках, визначено в додатку 8 до цих Вимог.

13. Знаки типу 11 повинні мати емблему Національної поліції України, опис та малюнок якої затверджені Указом Президента України від 09 грудня 2015 року № 692.

14. Знаки типу 13 повинні мати емблему Державної служби України з надзвичайних ситуацій, опис та малюнок якої затверджені Указом Президента України від 16 вересня 2016 року № 395.

15. Знаки типу 14 повинні мати емблему Державної прикордонної служби України, опис та малюнок якої затверджені Указом Президента України від 07 серпня 2001 року № 594.

16. Знаки типу 15 повинні мати емблему Національної гвардії України, опис та малюнок якої затверджені Указом Президента України від 12 травня 2014 року № 464.

17. Знаки типу 16 повинні мати емблему Служби безпеки України, опис та малюнок якої затверджені Указом Президента України від 14 лютого 2002 року № 129.

18. Знаки типу 17 повинні мати емблему Управління державної охорони України, опис та малюнок якої затверджені Указом Президента України від 05 грудня 2001 року № 1189 "Про символіку Управління державної охорони України".

1. Знаки виготовляються згідно із цими Вимогами.

2. Знаки необхідно виготовляти в помірному макрокліматичному виконанні для експлуатації при температурі навколишнього середовища від мінус 30°C до плюс 45°C і відносній вологості повітря 75 %.

3. Знаки, крім знаків типів 2, 6 та підтипів 3-3, 8-2, 12-2, необхідно виготовляти штампуванням із стрічки з алюмінію або з листового алюмінію товщиною не менше ніж 0,8 мм. Знаки типів 9 та 10 допускається виготовляти з листової сталі, яка забезпечує потрібну міцність і довговічність знаків.

Знаки типів 2, 6 та підтипів 3-3, 8-2, 12-2 допускається виготовляти з полістирольної стрічки.

4. На лицьовий бік знаків типів 1, 4, 5, 7, 11, 13-17 та підтипів 3-1, 3-2, 8-1-1, 8-1-2, 12-1 наносять світлоповертальну плівку.

Відшарування світлоповертальної плівки від лицьового боку знаків не допускається.

5. Поле знаків типів 9 та 10 фарбують фарбою згідно із ДСТУ ISO 12944-7:2019 (ISO 12944-7:2017, IDT) "Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 7. Виконання та контролювання фарбувальних робіт".

Клас покриву лицьового боку знаків установлюється відповідно до ДСТУ ISO 12944-5:2019 (ISO 12944-5:2018, IDT) "Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 5. Захисні лакофарбові системи".

Відшарування емалі не допускається.

Замість фарбування емаллю допускається використання плівки чорного кольору з клейкою поверхнею з одного боку.

6. Літери, цифри та ребро жорсткості на знаках мають бути рельєфні (опуклі з лицьового боку) з висотою рельєфу не менше ніж 1 мм.

7. Колориметричні характеристики знаків (координати колірності та коефіцієнт яскравості) мають уписуватися в допустиму колірну ділянку згідно з координатами колірності кутових точок допустимої колірної ділянки, зазначених у додатку 9 до цих Вимог.

8. Фотометричні характеристики номерних знаків із світлоповертальною поверхнею встановлюються відповідно до додатка 10 до цих Вимог.

9. Світлоповертальна плівка, якою покривається лицьовий бік знаків типу 1, 4, 5, 7, 11, 13-17 та підтипів 3-1, 3-2, 8-1-1, 8-1-2, 12-1, повинна мати ідентифікаційне зображення, розміри та розташування якого наведені в додатку 11 до цих Вимог.

Ідентифікаційне зображення не повинне змінювати колір та зменшувати яскравість плівки.

Ідентифікаційне зображення не повинне виводитися з готового знака хімічним або механічним способом.

Ідентифікаційне зображення має бути таким, щоб його можна було розпізнавати на відстані від 0,6 м до 2,0 м від знака за умови переміщування спостерігача ліворуч або праворуч на кут не більше ніж 45° від нормалі. Напрямок погляду спостерігача на номерний знак наведено в додатку 12 до цих Вимог.

Символ державної належності транспортного засобу має бути невідокремною частиною світлоповертальної плівки й не повинен виводитися з неї чи з готового знака хімічним або механічним способом без пошкодження світлоповертальної поверхні, яку не можна відновити.

Знаки мають бути тривкі до температурних впливів, ударів, згинання, впливів корозії, води та палива, а також придатні для чищення.

10. На зворотний бік знаків усіх типів у будь-якому місці наноситься товарний знак виробника, зареєстрований у встановленому порядку.

Спосіб нанесення марковання визначає виробник знака.

Марковання має чітко розпізнаватися протягом строку експлуатування знака, бути таким, щоб його неможливо було змінити без руйнування знака чи зміни структури матеріалу.

На зворотний бік знаків підтипів 8-1-1, 8-1-2 у будь-якому місці методом холодного штампування додатково наноситься марковання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

На зворотний бік знаків підтипу 12-1 у будь-якому місці методом холодного штампування додатково наноситься марковання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1. Пакування знаків повинне здійснюватися таким чином, щоб запобігти пошкодженню лицьового боку.

У кожний пакунок вкладається пакувальний лист, у якому зазначаються:

назва виробника (постачальника) та його адреса чи товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку;

назва виробу, познака типу чи підтипу та познака першого й останнього знаків партії;

дата виготовлення;

номер пакувальника;

дата пакування знаків;

штамп відділу технічного контролю.

На кожний пакунок наклеюється пакувальний лист з відомостями, зазначеними в цьому пункті.

2. Транспортуються знаки будь-яким видом транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, затвердженими в установленому законодавством порядку.

Перевозити знаки треба так, щоб запобігти механічному пошкодженню та потраплянню води.

3. Упаковані знаки зберігаються в закритих приміщеннях з вентиляцією та відносною вологістю до 70 % за відсутності в навколишньому середовищі парів кислот і лугів.

4. Гарантійний строк експлуатації знаків повинен бути не менше ніж 5 років з дати введення в експлуатацію.

1. Для перевірки відповідності знаків цим Вимогам проводяться приймально-здавальні та періодичні випробування. Періодичні випробування знаків з полістирольної стрічки не проводяться.

2. Приймально-здавальні випробування проводяться для кожної партії знаків. Періодичні випробування знаків проводяться щорічно на знаках, які пройшли приймально-здавальні випробування, для перевірки таких показників: теплотривкість, корозійна тривкість, тривкість до ударів і згинання, водотривкість, тривкість до впливу палива, адгезія та придатність до чищення. На знаках із світлоповертальною поверхнею перевіряються також фотометричні та колориметричні характеристики.

1. Контроль параметрів та розмірів знаків здійснюється відповідно до цих Вимог.

2. Для контролювання та випробовування знаків із світлоповертальною поверхнею відбирають 7 зразків знаків.

Зразки № 1 - № 6 - готові пластини знаків з нанесеною літерою та двома цифрами в центрі й вільним простором не менше ніж 100 см-2 від країв - для випробовування:

зразок № 1 - відповідності фотометричним та колориметричним характеристикам;

зразок № 2 - теплотривкості та адгезії (розрізають на дві однакові частини);

зразок № 3 - тривкості до згинання та удару;

зразок № 4 - водотривкості та придатності до чищення;

зразок № 5 - тривкості до впливу палива;

зразок № 6 - тривкості до корозії.

Зразок № 7 - готова для встановлення на транспортному засобі пластина знака, призначена для перевірки розмірів, форми, цифрових та літерних познак.

Контроль за знаками здійснюється шляхом їх огляду, перевіркою розмірів та випробуваннями.

3. Контроль за формою знаків та їх розмірами здійснюється шляхом огляду та контролю їх розміру зовні металевою рулеткою згідно з ДСТУ 4179-2003 "Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови (ГОСТ 7502-98, MOD)", штангенциркулем згідно з ДСТУ EN ISO 13385-1:2018 (EN ISO 13385-1:2011, IDT; ISO 13385-1:2011, IDT) "Технічні вимоги до геометричних параметрів продукції (GPS). Прилади для лінійних та кутових вимірювань. Частина 1. Штангенциркулі. Проектні та метрологічні характеристики" та штангенглибиноміром згідно з документацією виробника. Габаритні розміри знаків мають відповідати розмірам, наведеним у додатку 2 до цих Вимог.

4. Клас лакофарбового покриву знаків типів 9, 10 перевіряють згідно з ДСТУ ISO 12944-5 (ISO 12944-5:2018, IDT) "Фарби та лаки. Захист від корозії сталевих конструкцій захисними лакофарбовими системами. Частина 5. Захисні лакофарбові системи".

5. Адгезію лакофарбового покриву з металом перевіряють згідно з ДСТУ ISO 2409:2019 (ISO 2409:2013, IDT) "Фарби та лаки. Випробування методом решітчастих надрізів".

6. Випробовують на відповідність вимогам тривкості до удару методом витримування зразка знака протягом 1 год. при температурі навколишнього середовища мінус 20°C з подальшим розміщенням його світлоповертальною поверхнею догори на сталеву плиту товщиною 12,5 мм та нанесенням удару сталевою кулею діаметром 25 мм з висоти 2 м.

Після випробування на світлоповертальній поверхні далі ніж на 5 мм від місця удару не повинно бути тріщин чи відшарування.

7. Частину поверхні зразка знака, який випробовується на тривкість до згинання, повертають світлоповертальною поверхнею назовні, згинають на оправці діаметром 50 мм до утворення кута 90° та витримують протягом 2 с при температурі (23 ± 5)°C.

Після випробування на світлоповертальній поверхні не повинно бути тріщин. Відбортовані верхній та нижній краї зразка знака мають бути зрізані.

8. Зразок знака, який випробовується на водотривкість, занурюють на 24 год. у здеіонізовану воду при температурі (23 ± 5)°C, а потім висушують протягом 48 год. при кімнатній температурі.

Після випробування на зразку знака не повинно бути слідів руйнування.

9. Зразок знака, який випробовується на придатність до чищення, змащують сумішшю графіту й мастила.

Зразок знака має очищуватися без руйнування світлоповертальної поверхні протиранням слабким розчинником (гептаном) з подальшим промиванням нейтральним мийним засобом.

10. Частину зразка знака з літерами та цифрами для випробовування на тривкість до впливу палива занурюють на 1 хв у суміш, складену за об’ємом з 70 % n-гептану та 30 % толуолу.

Після випробування на зразку знака не повинно бути слідів відшарування.

11. Випробовування на теплотривкість проводиться в такій послідовності:

витримання протягом 7 год. при температурі (65 ± 2)°C та відносній вологості (10 ± 5) %;

витримання протягом 1 год. при температурі (23 ± 5)°C та відносній вологості (50 ± 10) %;

витримання протягом 15 год. при температурі мінус 20°C.

Після випробування світлоповертальна поверхня, літери та цифри не повинні мати тріщин, розтріскувань, здуття та змінювати колір (знебарвлюватися).

12. Зразок знака для випробовування на тривкість до корозії піддають впливу соляного туману протягом двох циклів по 22 год. кожний, поділених інтервалом сушіння при кімнатній температурі протягом 2 год. Соляний туман створюють розпилюванням при температурі (35 ± 2)°C розчину, складеного за масою з п’яти частин хлориду натрію та 95 частин здеіонізованої води.

Після випробування зразок знака промивають водою та протирають. На зразку знака не повинно бути слідів корозії.

13. Зразок знака, який випробовується на адгезію світлоповертальної плівки з основою знака, витримують протягом 1 год. при температурі мінус 20°C у холодильній камері.

Після випробування на зразку знака не повинно бути відшарування світлоповертальної плівки від основи.

14. Фотометричні та колориметричні характеристики перевіряються відповідно до рекомендацій Міжнародної комісії з освітленості (далі - МКО). Перевірку проводять на площі не менше ніж 100 см-2.

Перевіряючи коефіцієнт світлоповертання (відношення яскравості, вираженої в канделах на квад-ратний метр, до освітленості, вираженої в люксах), зразок освітлюють стандартним джерелом світла А МКО при куті освітлювання та куті спостерігання, що знаходяться в одній площині.

Перевіряючи колориметричні характеристики, зразок освітлюють стандартним джерелом світла Д65 МКО під кутом 45° до нормалі та проводять вимірювання вздовж нормалі.

1. Кількість знаків на транспортних засобах повинна становити:

на автомобілях - два знаки;

на тракторах, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машинах, сільськогосподарській техніці та інших механізмах - один знак;

на мотоциклах, моторолерах, мотоколясках, квадроциклах, трициклах, прирівняних до них транспортних засобах, мопедах, причепах, напівпричепах - один знак;

на великотоннажних транспортних засобах та інших технологічних транспортних засобах - один знак.

2. Знаки на транспортних засобах треба встановлювати тільки в передбачених за конструкцією місцях або додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу.

3. Знаки не повинні зменшувати кути переднього та заднього звисів транспортного засобу.

4. Знаки типу 7 закріплюються за транспортним засобом як другий комплект знаків. Написи на передньому і задньому знаках підтипу 7-1 мають відповідати один одному. Допускається перезакріплювати знаки типу 7, виготовлені до затвердження цих Вимог.

5. Знаки типів 1-3, 5, 6, 11 присвоюються транспортному засобу відповідно до місця здійснення реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку такого транспортного засобу в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС та згідно з літеросполуками, які позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, наведеними у додатку 4, та кодами, які позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, наведеними в додатку 6 до цих Вимог.

На знаках, що належать транспортним засобам, які зареєстровані на підставі договору, укладеного відповідно до пункту 81 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371), замість літеросполук, які позначають адміністративно-територіальну належність місця реєстрації транспортного засобу, використовуються такі літеросполуки:

"ЕD", "DC" - у разі якщо договір укладено із застосуванням засобів електронного кабінету водія функціональної підсистеми Єдиного державного реєстру єдиної інформаційної системи МВС;

"DI", "PD" - у разі якщо договір укладено через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

6. Не допускається видача знаків з тим самим інформаційним змістом на два і більше транспортних засоби.