Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах

На виконання Законів України "Про ветеринарну медицину", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" та з метою забезпечення проведення державного ветеринарно-санітарного нагляду і контролю за дотриманням суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних вимог щодо заготівлі й реалізації сирого товарного молока, підвищення його якості та безпеки у ветеринарно-санітарному відношенні НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Ветеринарні та санітарні вимоги до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах (далі - Вимоги), що додаються.

2. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст здійснювати ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які заготовляють й реалізують сире товарне молоко, відповідно до чинного законодавства та цих Вимог.

3. Зареєструвати ці Вимоги в Міністерстві юстиції України.

4. Управлінню забезпечення протиепізоотичної роботи (Кучерявенко О.О.) забезпечити тиражування та розсилання Вимог до установ ветеринарної медицини.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Ці Вимоги спрямовані на створення необхідних організаційних, технічних, ветеринарних та санітарних умов для закупівлі якісного сирого товарного коров'ячого молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах.

1.2. Вимоги є обов'язковими для:

- працівників пунктів закупівлі молока (далі - пункти);

- молокопереробних підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, яким підпорядковані пункти;

- власників особистих селянських господарств та дрібних фермерських господарств, які постачають молоко на пункти;

- спеціалістів ветеринарної медицини, які здійснюють ветеринарне забезпечення і державний ветеринарно-санітарний контроль за функціонуванням суб'єктів підприємницької діяльності, де проводиться закупівля молока, та фахівців державної служби ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, а також для установ державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють нагляд за проходженням працівниками пунктів обов'язкових профілактичних медичних оглядів, за станом питної води, наявністю мийних та дезінфекційних засобів, спецодягу тощо.

2.1. Закупівля молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах, повинна здійснюватися лише на відповідно обладнаному пункті.

2.2. Пункт має розміщуватися в окремому приміщенні та бути підключеним до мережі водопостачання, каналізації, опалення і електрозабезпечення у відповідності до діючих будівельних та санітарних норм і правил.

За відсутності централізованої каналізації обладнують локальні очисні споруди. Допускається використання вигрібних ям (об'ємом до 5 куб. м) відповідно до встановлених вимог.

Якість питної води на пункті має відповідати санітарним вимогам.

2.3. При вході у приміщення встановлюють скребки, решітки чи металеві сітки для очищення взуття від бруду, а також обладнують дезкилимок. Вікна захищають від мух металевими, полімерними або марлевими сітками, а приміщення - від гризунів та проводяться заходи з дератизації та дезінсекції.

2.4. Пункт складається з відділів:

- приймання молока, в якому розміщують лабораторний стіл, шафу для реактивів і посуду, ваги для зважування молока, інші прилади, потрібні для визначення його якості, згідно з вимогами, наведеними у пункті 3.4. Тут також має бути робоче місце спеціаліста ветеринарної медицини для дослідження молока на соматичні клітини;

- зберігання молока, в якому встатковують відповідне обладнання для його охолодження;

- санітарної обробки молочного посуду. У цьому відділі встановлюють водонагрівач, стелажі для зберігання посуду. Обладнують санітарний куток з рукомийником, милом, рушниками, дезінфекційним розчином для рук. Тут також зберігають санітарний одяг.

2.5. Розміри кімнат (кімнати) в залежності від обсягів надходження молока, що закуповує пункт, мають дозволяти вільно розміщувати обладнання і виконувати технологічні операції щодо його приймання, виконання лабораторних аналізів, охолодження молока, санітарної обробки молочного посуду. Підлога кімнат має бути з твердим покриттям, стіни облицьовані керамічною плиткою на висоту не менше 1,8 м.

2.6. Власник забезпечує пункт необхідним обладнанням, приладами, реактивами, необхідною кількістю посуду для зберігання молока (цистерни, фляги, відра тощо), іншими витратними матеріалами і комплектом нормативно-правових актів та відповідних методичних матеріалів.

Посуд для зберігання молока має бути виготовленим із матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України. Не допускається використовувати оцинковані, мідні та іржаві ємності.

На пункті мають бути у достатній кількості мийні і дезінфекційні засоби.

2.7. Приймальником молока повинен бути підготовлений працівник, який володіє методами його обліку та визначення показників якості.

Усі працівники пункту повинні мати особисті медичні книжки і систематично проходити обов'язкові профілактичні медичні огляди й медичні обстеження у встановленому законодавством порядку.

2.8. Ветеринарно-санітарне забезпечення діяльності пункту здійснює спеціаліст ветеринарної медицини, призначений державною установою ветеринарної медицини, що обслуговує даний населений пункт.

Оплата послуг спеціалістів ветеринарної медицини проводиться суб'єктом господарювання у порядку, встановленому законодавством.

3.1. Приймальник пункту здійснює облік господарств - виробників сирого товарного молока у журналі (додаток 1). У разі потреби така звітність подається молокопереробному підприємству щомісяця. Приймальник пункту має володіти інформацією щодо господарств, в яких члени сім'ї хворі на туберкульоз чи інші антропозоонозні хвороби.

Спеціаліст ветеринарної медицини, який обслуговує даний пункт, періодично знайомиться з обліком господарств - постачальників молока. У разі потреби дає приймальнику пункту необхідні указівки, пропозиції тощо з дотримання ветеринарно-санітарних вимог, про що робиться запис у журналі (додаток 2).

3.2. Пункт закуповує молоко лише із господарств, благополучних щодо заразних хвороб тварин, та від корів, які мають ветеринарні картки до паспортів великої рогатої худоби, де зазначено результати досліджень тварин на лейкоз, туберкульоз, бруцельоз тощо, а також щеплення проти інфекційних хвороб.

Державна установа ветеринарної медицини, у зоні діяльності якої є пункт, після кожного проведеного дослідження подає йому список особистих селянських господарств (власників тварин), тварини, які реагують на внутрішньошкірне введення туберкуліну, серопозитивних на лейкоз тощо, із зазначенням ідентифікаційних номерів таких тварин. Забороняється приймати молоко від хворих тварин або підозрілих у захворюванні.

3.3. Молоко одразу після доїння та прийому на пункті закупівлі має піддаватися охолодженню та фільтрації.

Якщо молоко надходить на пункт після доїння корів через 24 години, то температура зберігання має бути не вище 4 град.С, через 18 годин - не вище 6 град.С та через 12 годин - не вище 8 град.С. В окремих випадках молоко, яке має температуру не вище +10 град.С, необхідно реалізовувати не пізніше як через 2 години після доїння.

При щоденному здаванні молока пунктом закупівлі на молокопереробне підприємство температура його має бути не вище 8 град.С та за умови здавання не кожного дня (один раз на два дні) - не вище 6 град.С.

Молоко має бути натуральним, незбираним, без сторонніх запахів та присмаків, без осаду та згустків й відразу ж після доїння профільтрованим та охолодженим.

3.4. Якість молока, що надходить до пункту, має відповідати вимогам нормативних документів.

При прийманні пунктом молоко повинно мати температуру 6-10 град. С, кислотність - 16-20 град. Т, ступінь чистоти за еталоном - I-II групи, загальне бактеріальне обсіменіння - 100-3000 тис/куб.см, масову частку сухих речовин - 10,6-12,2%, кількість соматичних клітин - 400-800 тис/куб. см, густину - не менше ніж 1027 кг/куб. м за температури 20 град. С. Масова частка жиру та масова частка білка в молоці визначаються з урахуванням базисних норм, визначеним у встановленому порядку.

Не допускається у молоці вміст інгібувальних речовин (мийно-дезінфекційних засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків тощо).

Молоко, що відповідає вимогам ґатунку "Екстра", вищого, першого та другого ґатунків, з температурою вище 10 град. С, приймається за домовленістю сторін як неохолоджене.

3.5. Молоко, що закуповує пункт, підлягає здаванню лише молокопереробному підприємству, де воно використовується для виготовлення відповідної продукції, окрім продуктів дитячого харчування.

Під час транспортування молока має підтримуватися низька температура, а при надходженні до молокопереробного підприємства температура молока не повинна бути вищою 10 град.С.

3.6. Один раз на декаду приймальник пункту організовує у невідомий для постачальників день черговий контроль якості молока від кожного господарства окремо. Від партії молока, яке підготовлене для передачі пункту, після його перемішування відбирають зразок не менш як 250 куб. см в окремий посуд з кришкою, на етикетці зазначають прізвище постачальника, дату і час взяття проби. У цей самий час визначають температуру молока.

Не пізніш як через одну годину після відбору проби молоко досліджують на органолептичні показники, чистоту, густину, кислотність, соматичні клітини, вміст жиру та білка. Інші показники якості визначають у разі виникнення сумнівів щодо його свіжості за допомогою методів досліджень, передбачених правилами ветеринарно-санітарної експертизи та іншими нормативними документами. Результати досліджень записують у відповідний журнал.

Приймальник пункту має право на позачерговий контроль якості молока, про що господарство (господар) повідомляється в момент взяття контрольної проби молока.

Результати досліджень повідомляються власникам молока та спеціалісту ветеринарної медицини, що обслуговує пункт. У разі отримання незадовільних результатів приймання молока з таких господарств - постачальників забороняється, про що робиться відмітка у графі "Примітка" журналу обліку досліджень якості сирого товарного молока (додаток 3). Цей журнал зберігається на пункті заготівлі молока, його аркуші нумерують, прошнуровують і скріплюють печаткою державної установи ветеринарної медицини, яка здійснює державний ветеринарно-санітарний нагляд за діяльністю пункту.

3.7. Власник молока має право оскаржити результати контрольних аналізів, звернувшись до суб'єкта господарювання, якому належить пункт, в усній чи письмовій формі. У такому разі приймається рішення щодо повторного контролю якості. Дослідження проводиться приймальником пункту за участю власника молока протягом не більше трьох днів з часу оскарження.

За необхідності відбір зразків молока і їх дослідження проводять за участю спеціаліста ветеринарної медицини, а при потребі - й державного інспектора з якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції.

3.8. Приймальник пункту визначає якість кожної партії молока, яку передає переробному підприємству (температура, чистота, густина, кислотність, вміст жиру та білка тощо), результати заносить у журнал обліку досліджень якості сирого товарного молока (додаток 3) та товарно-транспортну накладну встановленої форми. При потребі залишає контрольні зразки від зданої партії.

3.9. Переробне підприємство приймає молоко від пунктів, згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів та за наявності ветеринарної довідки, виданої державною службою ветеринарної медицини, що обслуговує даний населений пункт. У довідці, виданій у встановленому порядку, має бути зазначено, що даний населений пункт благополучний щодо заразних хвороб і тварини досліджені на мастит з негативним результатом. Термін дії ветеринарної довідки визначає головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) тривалістю не більше 1 місяця. Такі довідки подають переробному (закупівельному) підприємству не пізніше 3-го числа.

3.10. Спеціаліст ветеринарної медицини, який обслуговує пункт, щомісяця досліджує зразки молока від окремих господарств-постачальників на наявність домішки молока від хворих на мастит корів, як передбачено відповідними нормативними документами. У випадку діагностування маститу (прихованої або клінічної форми) вживає заходів щодо лікування.

Господар зобов'язаний на період, визначений спеціалістом ветеринарної медицини, доїти хвору корову в окремий посуд і молоко використовувати відповідно до його вказівки. Таке молоко постачати на пункт забороняється.

Залежно від результатів дослідження корови даного господарства на мастит спеціаліст ветеринарної медицини робить відповідні записи в журналі обліку господарств - виробників сирого товарного молока пункту.

4.1. Закупівля і облік молока на пункті здійснюється відповідно до встановленого порядку.

4.2. Приймальник молока повинен бути одягненим у чистий спецодяг (комбінезон, халат, головний убір тощо).

4.3. Закуплене молоко відправляють на переробне підприємство не пізніше ніж через одну годину після його надходження на пункт. За інших умов молоко підлягає обов'язковому охолодженню на відповідному обладнанні. Температура та терміни реалізації охолодженого молока мають відповідати вимогам п. 3.3.

4.4. Для транспортування молока використовують спеціалізований автотранспорт (цистерну) або спеціально обладнаний транспортний засіб для перевезення молока у флягах. Засоби транспортування повинні бути чистими і мати санітарні паспорти. Забороняється використання таких транспортних засобів для перевезення інших вантажів.

Водій транспортного засобу повинен мати особисту медичну книжку, видану у встановленому порядку.

4.5. Звільнений від молока посуд та ємності негайно споліскують водою (+35...+45 град. С) і не пізніш як через одну годину миють гарячим розчином мийного засобу та дезінфікують, як зазначено у відповідних санітарних правилах.

5.1. За порушення цих Вимог працівники пунктів закупівлі молока, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, яким підпорядковані пункти, та власники особистих селянських господарств та дрібних фермерських господарств, які постачають молоко на пункти, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Примітка. Журнал зберігається на пункті закупівлі молока. Заповнюється тільки спеціалістом ветеринарної медицини. Аркуші журналу нумерують, прошнуровують і скріплюють печаткою державної установи ветеринарної медицини, яка здійснює державний ветеринарно-санітарний нагляд за діяльністю пункту.