Про затвердження Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1057 "Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання"

1. Затвердити Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, що додається.

2. Департаменту технічного регулювання в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності одночасно із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 632 "Про затвердження Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу", але не раніше дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченка Ю.П.

1. Цей Технічний регламент встановлює вимоги до маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Цей Технічний регламент розроблений на основі Директиви 94/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 березня 1994 р. про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів про маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, що надходить до продажу споживачам.

2. Для цілей цього Технічного регламенту термін "взуття" означає будь-які вироби з підошвами, призначені для носіння на ногах, включаючи складові (матеріал верху взуття, підкладки й устілки, підошви), зазначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту, що окремо надходять в обіг.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про захист прав споживачів", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

3. Перелік взуття, на яке поширюється дія цього Технічного регламенту, наведений у додатку 2 до цього Технічного регламенту, не є вичерпним.

4. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

взуття, що було у вжитку (ношене);

взуття, на яке поширюється дія інших технічних регламентів.

5. Інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

На маркуванні обов’язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме:

матеріал верху;

підкладка й устілка;

підошва.

Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту.

Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 та додатка 1 до цього Технічного регламенту без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи).

Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

6. Введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується.

7. У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

8. Введене в обіг взуття, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту щодо маркування та відповідним положенням законодавства України, що до нього застосовується, не може бути заборонено або обмежено.

9. На маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об’єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття.

Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми.

Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика.

Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.

Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов’язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

10. За потреби маркування взуття, здійснене згідно з цим Технічним регламентом, може супроводжуватися нанесенням додаткових текстових позначень.

Взуття залежно від виду може мати різні конструктивні ознаки, що визначаються ступенем закритості ноги деталями верху взуття, починаючи з відкритих туфель (босоніжок), верхня частина яких може складатися лише з ремінців та стрічок, що можуть зніматися, і закінчуючи чоботами із завищеними халявами, верх яких закриває гомілку та стегно, а саме:

взуття без підборів або на високих підборах, призначене для звичайного використання у приміщенні або на вулиці;

черевики, босоніжки, чоботи до коліна та до стегна;

сандалії різних видів, еспадрильї (полотняне взуття, підошва якого вироблена з використанням плетених рослинних матеріалів), взуття для тенісу, бігу та інших видів спорту, пляжні сандалі та інші види взуття для дозвілля;

спеціальне спортивне взуття, призначене для активних видів спорту, що має засоби для кріплення шипів, зубців, фіксаторів, затискачів, пряжок тощо, а також взуття для катання на ковзанах, лижні черевики та взуття для бігових лиж, взуття для занять боротьбою, боксом та велоспортом. Також до спеціального спортивного взуття включається інше комбіноване взуття, скріплене разом взуття та ковзани (льодові та роликові) та інші види взуття;

тапочки для танців;

взуття суцільнолите - взуття, виготовлене, зокрема, способом лиття гуми або пластмаси, за винятком одноразового взуття з неміцних матеріалів (паперу, пластмасової плівки тощо, без підошов);

калоші, що надягаються на інше взуття, які в деяких випадках не мають п’яти;

одноразове взуття з прикріпленими підошвами;

ортопедичне взуття.