Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових обєктах і транспорті

Під час виникнення аварії з небезпечними хімічними речовинами на ХНО робітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовуються НХР (далі - робітник), сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну ВОХР або особу, яка виконує зазначені обов'язки (далі - черговий диспетчер) ХНО, по прямим телефоном, установленим безпосередньо на робочому місці. На робочому місці робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій.

Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (далі - оперативний черговий), міський (районний) відділ внутрішніх справ, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

Сповіщення на ХНО організовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".

Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планами реагування на надзвичайні ситуації.

Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічні засоби:

Інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостей об'єкта і затверджується начальником спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, на території якого знаходиться ХНО;

табло чергового диспетчера ХНО (малюнок 1 відсутній);

текст звернення до персоналу об'єкта та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;

засоби індивідуального захисту.

На території хімічно небезпечного об'єкта має бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємкостях з одиничним максимальним об'ємом більше 30 тонн, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку і швидкості вітру.

Для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об'єкта в разі виникнення аварії з ХНР на території ХНО встановлюється сирена, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер ХНО.

Порядок виявлення (індикації) НХР та визначення меж зон хімічного забруднення здійснюється згідно з планом локалізації та ліквідації аварій, який розробляється відповідно до Закону України від 18 січня 2001 року N 2245-III "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

З метою прискорення оцінки обстановки, яка складається у разі виникнення аварії з НХР, на ХНО розробляється табло чергового диспетчера ХНО.

Табло чергового диспетчера ХНО (далі - табло) оформлюється на стенді розміром не менше 1,8 Х 2,0 метра.

На табло у вигляді детальної схеми наносяться:

межі зони можливого хімічного забруднення з розбивкою за секторами (див. зразок табло);

усі технологічні будинки ХНО, де працюють люди;

місця зберігання НХР з указівкою кількості ємкостей на цих місцях та об'ємом кожної ємкості;

підприємства, установи та організації, які розташовані в зоні можливого хімічного забруднення на всю глибину цієї зони.

Якщо на одному табло неможливе детальне розташування території ХНО і території, яка опиняється у ЗМХЗ, то робиться окремо табло для ХНО і окремо для цієї території.

На табло може бути розміщено будь-яку додаткову інформацію, яка дає змогу скоротити термін прийняття рішення черговим диспетчером.

1. Приклади розрахунків

Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижчевизначених умов.

На хімічно небезпечному об'єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 2 ємкості по 50 і 100 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.

Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту становить 18 кв. км, у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови - інверсія, швидкість вітру - 1 м/с, температура повітря +20 град.С (див. абзац 3.2.1). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.

Рішення: Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 100 т хлору дорівнює 82,2 км (табл. 8).

З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить

Г = 82,2/2,4=34,25 км.

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить

Шпзхз=0,3 x 34,25 в степені 0,6 = 2,5 км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить

2,5 x 4 км =10 кв. км.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить

10 x 100/18=55,6 %.

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює

12000 x 55,6/100=6672 особи.

Утрати населення розподіляються:

легкі - до (6672 x 25/100)=1668 осіб,

середньої тяжкості - до (6672 x 40/100)=2669 осіб,

зі смертельними наслідками - до (6672 x 35/100)=2335 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) становить 9/5=1,8 год.

Для оперативного планування приймається ф=3600.

Площа ЗМХЗ розраховується за формулою (1):

Sзмхз=8,72 x 10 в степені -3 x 34,25 в степені 2 x 360= =3682,48 кв. км.

Площа ПЗХЗ розраховується за формулою (2):

Sпзхз=0,081 x 34,25 в степені 2 x 4 в степені 0,2= =125,38 кв. км.

Примітки:

якщо об'єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;

за наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах;

після закінченні розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об'єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).

Приклад 2. На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км;

на відстані 6 км від осередку ураження розташований населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб.

Площа населеного пункту становить 18 кв. км.

Метеоумови: температура повітря + 25 град.С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок - північно-східний.

Виконати розрахунки для аварійного планування.

Рішення: З урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:

2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди;

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження без урахування лісового масиву становить 1,7 (табл.3);

глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км лісу становить Г= 3 км x 1,7 = 5,1 км;

глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в населеному пункті глибиною 4 км, становить Г= 4 км x 3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює 82,2-5,1-12=65,1 км.

Приклад 3. Унаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +20 град.С. Напрямок вітру 60 град. (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

Рішення: З урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с ф=900 (табл. 5), а глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює 11,3 км (табл. 8).

1. Площа ЗМХЗ за формулою (1) дорівнює:

Sзмхз = 8,72 x 10 в степені -3 x 11,3 в степені 2 x 90 = = 100,21 кв. км

2. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:

Sпрог.= 0,081 * 11,32 * 40,2 = 13,648 кв. км

3. Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 год. (табл. 21).

4. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення

Шпзхз=0,3 x 11,3 в степені 0,6 = 1,29 км.

Приклад 4. Порядок нанесення даних на карту.

1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру - західний.

2. Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с. Напрямок вітру північно-західний.

1. Основні властивості: зеленувато-жовтий газ з характерним запахом, важчий за повітря, малорозчинний у воді, при викиді в атмосферу димить.

Накопичується у низьких ділянках поверхні, підвалах, тунелях тощо.

2. Вибухо- та пожежонебезпечність: не горючий. Ємкості можуть вибухати в разі нагрівання.

3. Небезпека для людини: можливий смертельний наслідок при вдиханні. Пари діють на слизову оболонку шкіри, що викликає опіки слизової дихальних шляхів, шкіри та очей.

У разі враження спостерігається різкий загрудний біль, сухий кашель, блювота, порушення координації, задишка, різь в очах, сльозотеча.

4. Ступінь захисту: ізолюючий протигаз, фільтрувальний протигаз марки В, захисний одяг.

5. Дегазація: місце розливу залити водою, вапняним молоком, розчином питної або каустичної соди. Для зменшення глибини розповсюдження використовують постановку водяних завіс за допомогою пожежних машин, мотопомп тощо.

6. Заходи першої допомоги:

а) долікарська: винести на свіже повітря, дати зволожений кисень. При відсутності дихання зробити штучне дихання методом "рот у рот". Слизову та шкіру промити 2%-ним розчином питної соди не менше 15 хвилин;

б) лікарська: в очі - преднізолонова мазь, від кашлю - усередину кодеїн 0,015 або діопін 0,02. При задишці - п/к 0,1%- ний розчин атропіну 1 мл, 1%-ний розчин димедролу 1 мл, знеболювальні засоби. Сечогінні засоби - в/в 2%-ний розчин лазиксу - 2-4 мл.

1. Основні властивості: безбарвний газ з різким запахом, важчий за повітря, розчинний у воді, при викиді в атмосферу димить.

2. Вибухо- та пожежонебезпечність: горючий газ, горить при наявності постійного джерела вогню. Ємкості можуть вибухати у разі нагрівання. Пара утворює з повітрям пожежонебезпечні суміші.

3. Небезпека для людини: небезпечний при вдиханні. У разі високих концентрацій можливий смертельний наслідок. Викликає сильний кашель,. задуху. Пара діє дуже подразливо на слизові оболонки та шкіряні покрови, викликає сльозотечу. Зіткнення зі шкірою викликає обмороження.

4. У разі ураження спостерігається серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, утруднене дихання, печіння, почервоніння і свербіння шкіри, різь в очах, сльозотеча.