Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових обєктах і транспорті

З метою визначення єдиного порядку прогнозування хімічної обстановки при аваріях на промислових об'єктах і транспорті та відповідно до статті 15 "Радіаційний та хімічний захист" Закону України від 8 червня 2000 року N 1809-III "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", постанов Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. N 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій" і від 3 серпня 1998 р. N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру", Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні та підвищення якості планування заходів щодо захисту населення у разі виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті

1. Затвердити Методику прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (далі - Методика), що додається.

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, яким належать хімічно небезпечні об'єкти, а також Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, на території яких розміщені хімічно небезпечні об'єкти (далі - ХНО), на основі Методики та розрахунків до неї:

до 1 червня 2001 р. провести класифікацію з хімічної небезпеки об'єктів і адміністративно-територіальних одиниць (далі - АТО) та до 15 червня 2001 р. узагальнити і подати результати класифікації до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим та інших територіальних структурних підрозділів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

до 1 липня 2001 р. здійснити коригування планів реагування на надзвичайні ситуації всіх рівнів (до планів включити всі види аварій з небезпечними хімічними речовинами, які є в АТО, а також оперативне прогнозування для аварії з 60 т хлору на залізничному транспорті для усіх залізничних станцій, через які здійснюється перевезення хлору);

до 1 вересня 2001 р. привести в належний стан документацію на хімічно небезпечних об'єктах (далі - ХНО) та залізниці (для чергових диспетчерів, змін воєнізованої охорони, особового складу формувань, які залучаються для виконання робіт з ліквідації аварії з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (далі - НХР);

до 1 жовтня 2001 р. провести коригування планів взаємодії з органами військового командування, силами Цивільної оборони України та іншими силами, які залучатимуться для подолання наслідків надзвичайної ситуації при виливі (викиді) НХР;

оповіщення на хімічно небезпечних об'єктах здійснювати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях";

ужити заходів щодо підвищення ефективності захисту населення від НХР, забезпечити уточнення сил, які призначені для виконання робіт у зонах хімічного забруднення;

підвищити організацію навчання населення вмілим діям у зонах хімічного забруднення;

нагляд за станом обстановки на ХНО та прилеглій території здійснювати на підставі пункту 10 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. N 391, та Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. N 343.

3. Начальникам Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим та інших територіальних структурних підрозділів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

дані про об'єкти, які впливають на сусідні області України, а також території Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Польща, Республіки Молдова, Словацької Республіки, Угорської Республіки, Румунії, нанести на карту і до 1 листопада 2001 р. надіслати до МНС, здійснити обмін інформацією між сусідніми областями України про ці об'єкти (найменування об'єкта, кількість і найменування НХР на ньому, глибини зон можливого хімічного забруднення);

результати класифікації затверджувати рішеннями комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі - комісія з питань ТЕБ та НС), які діють відповідно до Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. N 174 "Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій", Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 2001 році - з 1 червня 2001 р., а надалі щорічно - з 1 січня наступного року;

повне донесення (за формами 1/рхз і 2 /рхз) та рішення комісій з питань ТЕБ та НС про результати класифікації надсилати встановленим порядком до МНС згідно з табелем термінових донесень до 15 січня поточного року;

дані про нові об'єкти та зміни, що відбулися на існуючих ХНО, відображати у формі 1/рхз/клас, затвердженій головою комісії з питань ТЕБ та НС Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, і подавати щороку до 15 січня поточного року;

скасувати наказ Штабу Цивільної оборони України від 16.07.93 N 6/872 "Про введення в дію Типової інструкції по діям чергового диспетчера хімічно небезпечного об'єкта на випадок аварії на ньому з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин та порядку оповіщення персоналу і населення, що проживає у зонах можливого забруднення".

4. Проведення класифікації хімічно небезпечних об'єктів та АТО здійснювати щороку за станом на 1 січня наступного року до 15 грудня поточного року відповідно до пунктів 2 і 3 цього наказу.

5. Начальнику Головного управління планування та дій у надзвичайних ситуаціях Євдіну О.М. забезпечити надання методичної допомоги міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час унесення змін до планів реагування на надзвичайні ситуації.

6. Начальнику управління захисту населення і території полковнику Могильниченку В.В. та начальнику юридичного відділу Орленку М.Т. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції наказу "Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті".

7. Начальнику державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення Холоші В.І., директору державного підприємства "Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку "Чорнобильінтерінформ" Покутному П.Г. у 15-денний термін після державної реєстрації наказу "Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті" організувати видання Методики в кількості 100 примірників.

8. Начальнику управління економіки і фінансів Бабичу О.А. забезпечити фінансування видання Методики.

9. Начальнику управління діловодства Дяченко Г.П. забезпечити надсилання Методики центральним та місцевим органам виконавчої влади згідно з окремим розрахунком.

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників міністрів відповідно до функціональних обов'язків та повноважень.

Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (далі - Методика) призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (далі - НХР) на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті і може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара НХР при аварії на ньому може дістати прибережної зони, де мешкає населення.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду, виливу переходять у газоподібний стан і створюють первинну або/і вторинну хмару НХР.

Методика передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення тільки на висотах до 10 м над поверхнею землі (приземному шарі повітря).

Методика подається у вигляді таблиць, що унеможливлює тривалі розрахунки і дає змогу оперативно здійснювати прогнозування масштабів забруднення.

Порядок дій працівників хімічно небезпечного об'єкта у разі виникнення аварії з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин на ньому викладено в додатку 1.

Наведені терміни і визначення, що застосовуються в цій Методиці.

Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.

Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одне або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно - територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

Хмара НХР - суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (уражальних концентраціях). Розрізняють первинну і вторинну хмару забрудненого повітря.

Ця Методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць (табл. 22).

3.1. Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

3.1.1. Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР "вільно";

кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємкості для інших об'єктів. У цьому разі приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР;

метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20 град.С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) -інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

середня щільність населення для цієї місцевості;

площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) S(ЗМХЗ)=3,14Г2;

площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S(ПЗХЗ)=0,11Г2;

ступінь заповнення ємкості (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємкості;

ємкості з НХР при аваріях руйнуються повністю;

при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікателями (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 300- 500 т);

заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

3.2. Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

3.2.1. Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

загальна кількість НХР на момент аварії в ємкості (трубопроводі), на якій виникла аварія;

характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно" або "у піддон");

висота обвалування (піддону);

реальні метеорологічні умови: температура повітря (град.С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 7);

середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР;

площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) (див. пункт 3.2.2.1);

площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) (див. пункт 3.2.2.2);

прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

3.2.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування.

3.2.2.1. Зона можливого хімічного забруднення.

3.2.2.1.1. Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 5), і розраховується за емпіричною формулою.

Площа ЗМХЗ: Sзмхз=8,72 x 10 в степені -3 Г2 ф, кв. км, (1)

де

Г - глибина зони (табл. на сторінках 9-20);

ф - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 5).

3.2.2.2. Прогнозована зона хімічного забруднення.

Площа ПЗХЗ: Sпрог. =К x Г2 x N в степені 0,2, кв. км, (2)

де

К - коефіцієнт (табл. 4);

N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.

Ширина ПЗХЗ:

при інверсії Ш=0,3Г0,6, км;

при ізотермії Ш=0,3Г0,75, км;

при конвекції Ш=0,3Г0,95, км,

де

Г - глибина зони забруднення, яка визначається з використанням таблиць на сторінках 9-20.

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою

де X - відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км;

V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2), км/год.

5.1. Для прогнозування за цією методикою розлив "вільно" приймається, якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею при висоті шару (h) не вище 0,05 м. Розлив "у піддон" приймається, якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитої НХР має бути h=H-0,2 м, де H - висота обвалування.

5.2. При аварії з ємностями, які містять кількість НХР менше від нижчих меж, що вказані в таблиці, глибини розраховуються методом інтерполювання між нижчим значенням та нулем.

5.3. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години:

Г = 4V,

де V - швидкість переносу повітряних мас (табл. 2);

Г - глибина зони.

Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються.

5.4. Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях на сторінках 9 - 20, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці на стор. 21.

Для розрахунків у цьому разі береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлору, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці на стор. 21 (табл. 20) для даного НХР.

Примітки:

1. Якщо приміщення, де зберігається НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази.

2. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого.

Для оперативного планування приймається ф = 360 град.

Структура втрат може розподілятися за такими даними:

легкі - до 25%;

середньої тяжкості - до 40%;

зі смертельними наслідками - до 35%.

Примітки:

Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.