15. Під час підсипання каменю під воду шаландами, грейферами або в інший спосіб проводити водолазні роботи у зоні підсипання заборонено.
16. Під час установки агрегату для віброущільнення кам’яного насипу водолаз може спуститися під воду для огляду і установки робочого органу тільки після опускання цього пристрою на насип.
17. Під час віброущільнення кам’яного насипу спускатися водолазу під воду заборонено. Роботи з огляду і вимірювання насипу можна виконувати тільки після зупинення робочого органу віброущільнення.
18. Дрібні камені, деталі та інші предмети слід піднімати в баддях, кошиках (кошах).
19. Під час використання водолазом гідравлічного ствола зі звичайною насадкою ствол необхідно кріпити кінцем до якоря або баласту.
20. Під час роботи із розмиву ґрунту від високонапірного насоса до напірного шланга гідромонітора має кріпитися вантаж на відстані не більше ніж 3 м від ствола.
21. Під час огляду водолазом місця на ґрунті, що розмивається, тиск води в шлангу гідромонітора має бути повністю знятий.
22. Після опускання пневматичного землесоса на дно для уникнення його можливого викиду на поверхню і подальшого падіння на ґрунт (у разі засмічення приймального отвору) водолаз повинен його закріпити.
Шланг відводу і скоби землесоса необхідно кріпити за допомогою канатів. Канати шлангу відводу і скоби мають мати слабину, необхідну для подальшого поглиблення землесоса і вільного переміщення його під водою.
23. У разі засмічення усмоктувального патрубка землесоса і загрози його спливання водолаз повинен, утримуючи його в руках, дати команду про припинення подання повітря до землесоса. Тільки після припинення подання повітря дозволяється проводити його очищення.
Очищати руками приймальні отвори пристроїв будь-яких типів для відсмоктування ґрунту заборонено.
Під час розмивання ґрунту високонапірними насосами направляти струмінь на іншого водолаза заборонено.
24. Під час роботи із землесосом водолаз повинен стежити, щоб його сигнальний кінець (кабель-сигнал) не переплутався зі шлангами землесоса. У разі засмічення і спливання землесоса разом із водолазом забезпечувальний водолаз і обслуговувальний персонал повинні швидко підібрати сигнальний кінець (кабель-сигнал), а також канат і шланги землесоса, щоб запобігти падінню водолаза із землесосом на ґрунт.
25. Під час прокладання трубопроводу за допомогою розвантажувальних понтонів водолаз може оглядати трубопроводи тільки у разі повністю опущених на ґрунт понтонів. Оглядати понтони в процесі занурення трубопроводів заборонено.
26. Перед від’єднанням (відстроплюванням) понтона від трубопроводу вручну водолаз повинен переконатися в тому, що понтони лежать на ґрунті, а стропи, що підтримують його, ослаблено. Відстроплювати вручну понтони, що мають позитивну плавучість під водою, заборонено.
27. Водолазу заборонено спускатися і підніматися по пристроях, що підтримують трубопровід.
28. Перед з’єднанням секцій трубопроводу або окремих труб за допомогою фланців водолаз повинен переконатися в надійності остроплювання секцій і труб.
Для з’єднання отворів нерухомого і поворотного фланців, а також для визначення зазорів між трубами, що з’єднуються, необхідно користуватися спеціальними пристроями.
29. Водолазні спуски для огляду підводного трубопроводу будь-якого діаметра під час гідравлічного або пневматичного випробування здійснюються з дозволу керівника водолазних робіт тільки після зняття тиску в трубопроводі, що випробовується.
30. Під час демонтажу підводного трубопроводу водолазу заборонено перебувати поблизу троса, що перетинає трубопровід.
31. Під час укладання кабелів водолазу заборонено перебувати спереду кабелю, що укладається.
32. Під час укладання кабелю машинним способом водолазу заборонено перебувати під водою. Водолазу дозволено спуски тільки після укладення кабелю і припинення роботи машини або її робочого органу.
33. Під час укладання, огляду або ремонтних робіт, що виконуються водолазами, слід виключити випадкове подання напруги в кабель, що укладається, оглядається або ремонтується. Для цього керівник водолазних робіт повинен погоджувати наряд-завдання і режим роботи з відповідним представником замовника.
34. Під час протягування кабелю через захисні труби берегового колодязя водолаз повинен стежити, щоб його рука, сигнальний кінець (кабель-сигнал) разом із кабелем не було втягнуто до захисної труби.
35. Для виявлення електросилових кабелів користуватися металевими щупами та іншими предметами заборонено.
36. Перед виконанням водолазних робіт на естакадах, МСП і ПБУ обслуговувальний персонал слід попереджати про початок водолазних робіт, охорону праці під час їх виконання.
37. Під час огляду опор, споруд естакадного типу водолаз не повинен обходити перешкоди більш ніж на 180о, при цьому він повинен стежити, щоб його сигнальний кінець (кабель-сигнал) не чіплявся за деталі споруд, що виступають наперед.
38. Огляд підстав і опор заввишки понад 12 м водолаз повинен починати з нижньої частини, піднімаючись по мірі обслуговування конструкції і не порушуючи при цьому режиму декомпресії.
39. Перед початком робіт із будівництва або ремонту гідротехнічних споруд водолази повинні ознайомитися із будовою споруди (за кресленнями або проектом робіт), умовами виконання робіт, заходами охорони праці, а також отримати наряд-завдання.
Керівник водолазних робіт повинен переконатися в достатній стійкості споруди і окремих елементів. Якщо споруда або її елементи нестійкі і можуть загрожувати безпеці водолазів, спуски водолазів заборонено.
40. Роботи із установлення залізобетонних конструкцій (кутових блоків, оболонок, масивів, плит тощо) у гідротехнічну споруду мають виконуватися за швидкості течії не більше ніж 1 м/с. Під час робіт в умовах низької видимості необхідно застосовувати підводне і надводне освітлення.
41. Спуск водолаза під воду для встановлення залізобетонної конструкції в гідротехнічну споруду або її огляду дозволяється тільки після того, як нижня частина конструкції буде повністю знаходитися на ґрунті, не нижче встановленої конструкції або у висячому положенні над місцем її установки на висоті не більше ніж 0,1 м від місця установки.
42. Під час встановлення залізобетонної конструкції в гідротехнічну споруду водолаз повинен перебувати на безпечній відстані від опущеної конструкції з таким розрахунком, щоб унеможливити притиснення його самого, а також сигнального кінця (кабель-сигналу) до сусідніх елементів. Безпечна відстань визначається проектом виконання робіт і радіусом дії стріли крана з урахуванням габаритів вантажу.
43. Важкі елементи гідротехнічних споруд необхідно піднімати з ґрунту з урахуванням сил присосу, застосовуючи стропи, траверси та інші пристрої. Після стропування і обтягувань стропів водолаз повинен виходити на поверхню.
44. Просовувати руки або ноги в щілини між конструкціями гідротехнічних споруд для визначення зазорів між ними водолазові заборонено.
45. Під час обстеження або ремонту гідротехнічної споруди забивати палі, піднімати або спускати вантажі, переміщати плавзасоби та здійснювати інші роботи в радіусі менше ніж 50 м від місця роботи водолаза заборонено.
46. Проводити водолазні роботи з огляду і очищення водозабірних споруд без припинення роботи цих споруд заборонено.
47. Робота у водозабірній споруді проводиться за узгодженим погодинно графіком і додатковим оповіщенням адміністрації цієї споруди про місце і час роботи водолаза.
48. Проведення водолазних робіт на діючих водоперепускних спорудах і пристроях гідровузлів здійснюється із дотриманням таких заходів безпеки:
1) зупиняється або закривається така кількість агрегатів або затворів, щоб у радіусі не менше ніж 50 м від місця роботи водолаза швидкість течії води не перевищувала 0,5 м/с;
2) напрямні апарати і спускові пристрої регулювання турбін закриваються;
3) механізми пуску агрегатів, підйому затворів і відкриття воріт вимикаються (знімається напруга, вимикаються гідравлічні пристрої тощо), на вимкнутих пристроях вивішують таблички з написом: "Не вмикати, працюють люди".
49. Виконувати будь-які роботи під водою в зонах шлюзів, гідроелектростанцій, насосних станцій, дамб та інших споруд без отримання відповідного письмового дозволу (допуску) адміністрації споруди або гідровузла заборонено.
Дозвіл (допуск) на проведення водолазних робіт адміністрація гідротехнічної споруди видає у 2 примірниках. Один передається керівнику водолазних робіт, інший (копія) - начальнику вахти на гідроспоруді.
У дозволі (допуску) зазначаються вид роботи, місце установки водолазної станції, умови виконання водолазних робіт і вжиті заходи безпеки.
Дозвіл (допуск) видається за одну добу до початку проведення водолазних робіт із зазначенням точного часу їх початку і закінчення.
Адміністрація споруди до видачі дозволу (допуску) має погодити з енергодиспетчером усі роботи в районі гідроелектростанції, дамби і насосних станцій, а з диспетчером руху флоту - усі роботи в районі шлюзів та інших споруд для судноплавства.
50. Під час проведення водолазних робіт у районі гідротехнічних споруд спуск гідротурбін, насосів, маневрування затворами або шлюзування суден заборонено.
51. Допуск до водолазних спусків дозволяється тільки після відключення силових електричних ланцюгів і ланцюгів управління механізмами.
52. У разі глибини початку пошкодження гідротехнічних споруд понад 10 м незалежно від розмірів пошкодження, а також у разі глибини пошкодження менше ніж 10 м робота водолаза проводиться із спеціальної захисної альтанки. Межі роботи водолаза без захисної альтанки і спеціальної огорожі для захисту його від присосу визначено у додатку 22 до цієї Інструкції.
У разі небезпеки, коли тиск води може притиснути водолаза до пошкодженого місця, опускати водолаза до місця проведення робіт під водою
необхідно тільки після підведення до пошкодженої ділянки споруди дерев’яного щита.
53. Під час обстеження гідротехнічних споруд водолаз повинен суворо дотримуватися таких заходів безпеки:
1) не підходити під навислі над ґрунтом частини споруди;
2) тримати сигнальний кінець (кабель-сигнал) чистим, не даючи йому великої слабини;
3) оберігати маску від пошкодження;
4) визначити, чи міцно утримуються в кладці масиви, що зсунулися. Якщо є загроза падіння масиву, обстеження припинити;
5) під час пошуку діючих електросилових кабелів заборонено користуватися металевим щупом та іншими гострими предметами;
6) піднятися на поверхню у разі занурення масиву під воду.
V. Роботи з підводного розмінування та підводні підривні роботи
1. Роботи з підводного розмінування та підводні підривні роботи здійснює особовий склад відділень підводного розмінування.
Роботи з підводного розмінування та підводні підривні роботи виконуються за нормальних умов водолазного спуску, у світлий час доби і тільки в тих випадках, коли інші способи пошуку вибухонебезпечних предметів застосувати не можна.
2. Керівником робіт з підводного розмінування та підводних підривних робіт може бути призначено особу із числа середнього та старшого начальницького складу, що має спеціалізацію відповідного напряму і допущена ЦВКК (ВКК) до керівництва цими роботами.
3. До робіт з підводного розмінування допускаються водолази I-II групи спеціалізації робіт, що мають робітничу професію "сапер (розмінування)" та склали іспити ЦВКК (ВКК).
4. Проводити роботи з підводного розмінування та підводні підривні роботи без двостороннього розмовного зв’язку з робочим водолазом заборонено.
5. Порядок та організація проведення робіт з підводного розмінування, підводних підривних робіт водолазними підрозділами здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.
VI. Підводні роботи з електрозварювання
1. До виконання робіт з електрозварювання під водою допускаються водолази, які пройшли відповідне навчання, мають підтвердні документи і допущені до цих робіт наказом керівника органу чи підрозділу.
2. Для виконання робіт зі зварювання і різання металу під водою електродуговим способом водолазний підрозділ повинен мати у своєму складі не менше ніж 4 водолази.
Один із водолазів призначається із завданням стежити за показаннями приладів електровимірювання і за командою робочого водолаза проводити включення і відключення підводного зварювального ланцюга, а також стежити за показаннями манометрів кисневого редуктора, проводити регулювання подання кисню та готувати електроди.
Під час виконання робіт з електрозварювання напівавтоматами або розрізання металу електрокисневим способом необхідно додатково призначати водолаза, який регулюватиме силу струму, подання зварювального дроту, а також стежити за показаннями манометрів кисневих балонів і регулювати тиск кисню.
Для виконання плазмового різання залучається фахівець із електроустаткування.
3. Перед початком водолазних робіт із підводного зварювання і розрізання металу водолази під керівництвом керівника водолазного підрозділу повинні перевірити устаткування, що залучається до таких робіт.
Перевірку справності джерела зварювального струму і його ремонт проводять відповідні фахівці.
4. Підводне зварювання і розрізування металу необхідно проводити тільки у спорядженні, що повністю ізолює водолаза від води.
Для захисту очей водолаза від шкідливої дії електричної дуги передній ілюмінатор або оглядове скло мають бути закритими на 2/3 темним захисним склом (світлофільтрами).
5. Установки електрозварювання, призначені для підводного зварювання, мають оснащуватися комутаційним (для відключення) і захисним електричними апаратами.
Зміну електродів під водою проводить робочий водолаз тільки після запиту дозволу в керівника водолазного спуску, відключення підводного зварювального ланцюга і отримання підтвердження про це розмовним зв’язком від водолаза, який забезпечує зв’язок.
Безпечна зміна електродів під водою, включення і відключення ланцюга живлення підводного зварювального апарата виконується за командами робочого водолаза.
6. Комутаційний апарат (рубильник закритого типу, контактор, автомат тощо), що забезпечує включення і відключення зварювального ланцюга, має розташовуватися в безпосередній близькості від пульта зв’язку з робочим водолазом.
7. Для виконання підводних робіт з електрозварювання застосовується постійний або випрямлений струм.
Як джерела зварювального струму мають використовуватися спеціально призначені для цього джерела живлення.
Застосування змінного струму частотою 50 Гц для зварювання і розрізування металу під водою допускається тільки у виняткових випадках за письмовою вказівкою керівника водолазних робіт (під час рятування людей та запобігання виникненню аварії).
Напруга холостого ходу джерела зварювального струму має не перевищувати 110 В.
В установках для підводного плазмового розрізування допускається застосування джерел живлення з напругою холостого ходу до 180 В.
8. Перед початком робіт необхідно перевірити надійність заземлення зварювальної установки і джерел зварювального струму (зварювального трансформатора, генератора тощо).
9. Утримувач електродів та всі частини, що проводять електрострум, мають бути надійно ізольовані, кабель - гнучким, еластичним, без пошкоджень, опір ізоляції - не менше ніж 0,5 МОм.
Усі зовнішні металеві поверхні водолазного шолома, манишки і клапана витравлювання-запобігання повинні мати електроізоляційне покриття.
10. Під час електричного зварювання і розрізування металу під водою зворотний дріт (заземлення) має бути надійно і якнайближче до місця зварювання закріплено за допомогою механічного затискача або струбцини до металу, який очищено від корозії.
11. Для уникнення пропалювання водолазного спорядження, особливо шолома, водолаз повинен тримати утримувач електрода електродом від себе.
Братися руками за електрод, що знаходиться під напругою, укладати утримувач електрода на ґрунт, альтанку або об’єкт зварювання (розрізування) водолазу заборонено.
Укладати утримувач електрода можна тільки після відключення струму.
12. У разі потрапляння води у водолазну сорочку (гідрокомбінезон) водолаз повинен подати команду про відключення струму і вийти на поверхню.
13. Проводити підводні роботи електрозварювання без прямого двостороннього розмовного зв’язку з водолазом-зварювальником заборонено.
У разі відмови розмовного зв’язку необхідно негайно відключити електрострум і запитати умовним сигналом про самопочуття водолаза.
14. Перед початком розрізування металу під водою необхідно обстежити об’єкт і на підставі встановлених даних скласти план розрізування, який затверджує керівник водолазних робіт. У плані передбачається розташування, послідовність розрізування і необхідні заходи безпеки під час виконання робіт.
15. У разі якщо частина конструкції, яку відрізатимуть, після закінчення різання може впасти або зрушитися з місця, її необхідно прикріпити стропами до основної конструкції.
16. Розрізування металу під водою, якщо це не загрожує водолазу обвалом ґрунту або вантажу, проводиться спочатку у важкодоступних місцях, у легкодоступних і вільних місцях - в останню чергу.
17. Проводити зварювання або розрізування металу під корпусом судна із застосуванням підкільного кінця заборонено. Ці роботи проводяться із водолазних альтанок або підкільного трапа.
18. Перед виконанням підводних робіт із електрозварювання або газорізання у відсіках затонулих суден необхідно перевірити склад повітря на небезпеку вибуху, а також відсутність у відсіках вибухонебезпечних рідин або займистих матеріалів.
Для перевірки складу повітря водолаз заводить у відсік кінець шланга, через який із поверхні береться повітря для аналізу ступеня небезпеки вибуху і пожежі.
Небезпека вибуху у відсіку збільшується під час застосування електрокисневого способу різання за рахунок накопичення кисню і водню. Для запобігання скупченню небезпечних газів необхідно передбачити заходи із відведення їх із відсіку назовні.
19. Проводити розрізування або зварювання посудин, ємностей і трубопроводів, що знаходяться під тиском, заборонено.
Нафтові, газові та бензинові трубопроводи до початку зварювання або розрізування необхідно промити не менше ніж двічі водою під тиском. Після промивання тиск води знімається, а трубопроводи або ємності повністю заповнюються водою.
20. Розрізувати і зварювати метал під водою, а також використовувати інструменти, що можуть дати іскру, у районі танків і відсіків наливних суден, цистерн та інших ємностей, що містять займисті й вибухонебезпечні речовини, заборонено.
До початку робіт такі ємності мають бути зачищені, пропарені та провентильовані до повного видалення з них залишків займистих рідин і пари.
21. У закритих ємностях, якщо вони частково заповнені водою, за наявності плаваючого пального вести зварювання заборонено. Як виняток, допускаються зварювальні роботи в ємностях, розкритих зверху і на 50 % заповнених водою, якщо температура спалаху плаваючого на поверхні пального вище ніж 45 °C, при цьому шар води над місцем зварювання має бути не менше ніж 1 м.
Застосовувати електрокисневий спосіб різання в напівзатоплених ємностях і відсіках заборонено.
22. У разі повідомлення робочого водолаза про те, що він відчуває ознаки проходження електричного струму через його тіло, слід негайно відключити зварювальний струм, підняти водолаза на поверхню і замінити пошкоджену частину спорядження.
VII. Роботи із застосуванням механізованого інструменту
1. До роботи з механізованим інструментом допускаються водолази, які пройшли навчання і мають допуск на виконання робіт таким інструментом, отримали інструктаж із охорони праці та правил експлуатації такого інструменту.
2. Водолаз, призначений для роботи під водою, перед початком роботи зобов’язаний особисто оглянути механізований інструмент, з яким йому належить працювати, і переконатися в його справності пробним включенням.
3. Для виконання підводних робіт дозволяється застосовувати механізований інструмент, призначений згідно з експлуатаційною документацією для роботи під водою.
4. Під час роботи під водою механізованим інструментом необхідно суворо дотримуватися вимог інструкції з його експлуатації.
5. Включення приводу механізованого інструмента та зміна частоти його обертання (якщо вони виконуються з поверхні) проводяться за командою (сигналом) робочого водолаза або самим водолазом, якщо є місцевий пуск (вмикач).
6. Заборонено працювати механізованим інструментом з погано укріпленим робочим органом або обробляти деталі, тримаючи їх у руках. Роботу з механізованим інструментом необхідно виконувати в рукавицях. Видаляти стружку руками під час роботи різального інструмента заборонено.
7. Під час роботи механізованим інструментом змінювати робочий пристрій (свердло, зубило тощо) на ходу, до повного зупинення заборонено.
8. Під час перерв у роботі та переходів водолаз зобов’язаний вимкнути подання повітря, рідини або струму і тримати механізований інструмент робочим органом від себе.
9. Підводний пневматичний інструмент має оснащуватися шлангом для відведення відпрацьованого повітря із зони роботи водолаза під водою.
10. Подавати механізований інструмент, тримаючи його за шланг або електрокабель, заборонено.
11. Під час користування пневматичним інструментом припиняти подання повітря шляхом затискання (згинання) шланга заборонено.
12. Перед включенням ріжучого інструменту (пил, дискорізів, машинок свердлення тощо) водолаз повинен переконатися, що шланг, сигнальний кінець (кабель-сигнал) та інші частини спорядження віддалені від робочого органу на безпечну відстань.
13. Під час роботи інструменту водолаз повинен стежити, щоб сигнальний кінець (кабель-сигнал) знаходився позаду нього і не мав слабини.
14. Під час роботи водолаз повинен тримати пневматичний, гідравлічний або електричний інструмент за руків’я або ручки. Тримати інструмент за захисний кожух, шланг або електрокабель заборонено.
15. Пневматичний інструмент має бути відрегульовано. Під час роботи з відбійним та бурильним молотками пуск їх у роботу необхідно проводити тільки після встановлення відбійника (бура) в положення для оброблення об’єкта.
16. Вмикати пневматичні молотки без робочого органу або зі вставленим, але не притиснутим до місця виконання роботи робочим органом, заборонено.
17. У разі появи несправностей у механізованому інструменті водолаз повинен негайно дати команду щодо вимикання інструменту, припинити роботу, відключити інструмент і подати його на поверхню.
18. Під час припинення подання повітря, електроенергії або під час перерви в роботі водолаз також повинен відключити механізований інструмент.
VIII. Суднопідіймальні роботи
1. Пошук затонулих суден виконується за допомогою спеціальних технічних засобів і водолазами для визначення точного місцезнаходження.
2. Залежно від умов визначення точного місцезнаходження затонулого судна здійснюється за допомогою зорового (за предметами, які спливають на поверхню води, масляними плямами, бульбашками повітря) та технічного спостереження (за допомогою тралів, гідроакустичних станцій, ехолотів, засобів підводного відеозапису і магнітометричних приладів).
3. Водолазне обстеження затонулого судна проводять почергово два водолази, причому результатів обстеження першого робочого водолаза не повинен знати другий робочий водолаз.
4. Водолазне обстеження проводиться:
перед складанням проекту підйому затонулого судна;
безпосередньо перед початком робіт із підйому затонулого судна.
5. Перед обстеженням затонулого судна необхідно проінструктувати водолазів про порядок ведення робіт, ознайомити зі схемами або наявними кресленнями з розташуванням його надбудов, внутрішніх приміщень, головних механізмів і суднових систем із типом і масою вантажу, підйом якого передбачається здійснити, можливі способи його стропування та заходи безпеки під час виконання таких робіт.
6. Спусковий кінець для спуску першого водолаза на затонуле судно опускається із судна, з якого проводяться водолазні роботи, за можливості - безпосередньо на місце майбутніх робіт. Для подальших спусків перший водолаз, який спустився по спусковому кінцю, повинен закріпити його безпосередньо в місці проведення робіт.
7. Під час обстеження затонулого судна ззовні водолаз повинен бути уважним, щоб не провалитися у відкритий люк або пробоїну, а також оберігати сигнальний кінець (кабель-сигнал) від заплутування за такелаж і палубні механізми.
8. Спуски водолазів усередину затонулого судна проводяться із використанням підводних світильників.
9. Для виконання роботи у внутрішніх приміщеннях (відсіках, трюмах) затонулого судна одночасно повинні спускатися 2 водолази. Один водолаз виконує роботу, інший, який страхує, стежить за його діями і зобов’язаний у разі потреби надавати допомогу.
Між робочим і страхувальним водолазами, які перебувають під водою, має бути постійний розмовний зв’язок.
10. Якщо водолазу треба потрапити у внутрішні приміщення затонулого судна, місця проходів заздалегідь розчищають від завалів.
Перед входом до внутрішньої частини затонулого судна водолаз повинен набрати собі на руку декілька витків сигнального кінця (кабель-сигналу) і, просуваючись уперед, поступово їх відпускати.
11. У разі зачеплення сигнального кінця (кабель-сигналу) водолаз повинен дійти до місця зачеплення, вибираючи на руку слабину сигнального кінця (кабель-сигналу), та відчепити його. Після відчеплення сигнального кінця (кабель-сигналу) його слабина вибирається на поверхню.
12. Перебуваючи у внутрішньому приміщенні затонулого судна, водолаз повинен остерігатися раптового падіння погано закріплених предметів і вантажів, що звисають, особливо в судні, що лежить вгору кілем або на борту, а також затиснутих предметів, що можуть спливти.
13. Відкривши двері або кришку люка, водолаз повинен їх зафіксувати від самовільного закриття (відкриття) за допомогою дроту, бруса тощо.
Водолаз перед спуском із палуби затонулого судна за борт або в трюм повинен опустити спусковий кінець і телефоном повідомити на поверхню про занурення за борт або в трюм.
14. Перед вивантаженням вантажів або розбиранням механізмів водолази повинні бути проінструктовані керівником водолазних робіт щодо способу і послідовності проведення вивантаження або розбирання, а також зняття механізмів.
15. Вести розвантажувальні роботи необхідно тільки справними вантажопідйомними пристроями і механізмами, а також надійними канатами, стропами і захватними пристосуваннями.
16. Стропуючи вантажі, водолаз повинен уважно стежити за тим, щоб підйомний канат не переплутався із сигнальним кінцем (кабель-сигналом), а сигнальний кінець (кабель-сигнал) не потрапив під стропи.
17. Водолаз повинен надійно стропувати вантаж так, щоб у підвішеному стані він був добре збалансований і не міг випасти зі стропи. За потреби для підйому вантажу застосовуються вантажо-підйомні пристосування (траверси, балансири).
Перед підйомом вантаж піднімається на невелику висоту і витримується не менше ніж 5 хв для перевірки надійності стропування. За відсутності видимості під водою вивантаження вантажів за участю водолазів не допускається.
18. Спускатися і підніматися на вантажному канаті водолазу заборонено.
19. Піднімаючи вантаж із трюму, після обтягування його стропом водолаз повинен вийти на палубу затонулого судна, дати команду про підйом вантажу і вести спостереження за виходом вантажу з просвіту люка.
Після початку підйому вантажу з трюму, переконавшись, що вантаж піднімається вільно, водолаз повинен відійти на безпечну відстань (під час роботи на глибинах до 30 м) або піднятися на першу зупинку чи на поверхню (під час роботи на глибинах понад 30 м, а також за низької видимості).
20. Водолазу заборонено перебувати в зоні радіусу дії стріли вантажопідйомного пристрою з урахуванням габаритів вантажу.
У разі захоплення сигнального кінця (кабель-сигналу) або в будь-якій іншій небезпечній ситуації підйом вантажу негайно припиняється на першу вимогу робочого водолаза, після чого робочий водолаз і керівник водолазного спуску повинні вжити заходів щодо звільнення сигнального кінця (кабель-сигналу).
21. Щоб уникнути небезпечного завалу під час розвантаження затонулих суден строплення і підйом вантажів необхідно починати зверху.
Для підйому сортового металу (прокату), бочок та іншого вантажу в штатній упаковці необхідно застосовувати спеціальні пристосування (бугелі, захвати тощо). Дрібні вантажі допускається піднімати в металевих сітках і кошиках.
Розвантажувальні роботи під водою із застосуванням незручних для використання одним водолазом захватних пристосувань виконують два водолази.
22. Піднімати або опускати вантажі треба плавно, без ривків і на малій швидкості.
Розвантажувальні роботи необхідно припиняти у разі хвилювання поверхні води в місці проведення робіт понад 2 бали, а вивантаження вибухонебезпечних вантажів - понад 1 бал.
23. Вивантаження вибухонебезпечних і хімічно небезпечних вантажів (бойові запаси, ВР, займисті рідини, гази, отруйні речовини) проводиться за спеціально розробленими інструкціями із залученням відповідних фахівців. Водолази, призначені для вивантаження небезпечного вантажу, повинні ознайомитися з правилами поводження з ним.
24. У разі підрізування (протягання) каната під корпус затонулого судна за допомогою надводних засобів водолаз повинен піднятися на поверхню.
Положення підрізувального каната необхідно оглядати тільки після припинення підрізування і вибору каната у вертикальне положення.
25. Розміри тунелів, що промиваються під корпусом судна, мають бути заввишки не менше ніж 1,5 м та забезпечувати вільне пересування водолаза в тунелі за наявності в ньому землесоса, водонапірного шланга та інших засобів, що використовуються для розмиву і видалення ґрунту.
26. Промивати тунелі під корпусом затонулого судна потрібно так, щоб ґрунт, що розмивається, не скупчувався позаду водолаза. Для цього водолаз повинен періодично вимивати його з тунелю.
27. Під час подання водолазу суднопідйомних стропів, підіймальних пристосувань та інших пристроїв водолаз повинен перебувати збоку від напрямного каната і підходити до нього тільки після припинення подання стропа і з дозволу керівника водолазного спуску.
28. Перед початком протягання суднопідйомних стропів у тунелі під корпус судна водолаз повинен перебувати на водолазному трапі. Під час огляду водолазом положення стропів усі роботи з їх протягання слід припинити.
29. Занурювати під воду суднопідйомні понтони напрямними канатами необхідно без участі водолазів.
Перед спуском водолаза для огляду положення суднопідйомного понтона слід зупинити подальше занурення понтона.
30. Спуск водолаза для строплення суднопідйомних понтонів має проводитися після закінчення опускання їх на місце. Остаточна установка понтонів у потрібне положення проводиться тільки за командою робочого водолаза. Наповнювати суднопідйомні понтони повітрям або видаляти з них повітря без попередження про це робочого водолаза заборонено.
31. Під час строплення, рівняння і найтовлення понтонів водолаз повинен стежити за тим, щоб він сам, його сигнальний кінець (кабель-сигнал) не потрапили між понтоном і корпусом судна, між стропами і найтовами.
32. Огляд положення понтонів перед повним продуванням водолаз повинен проводити, перебуваючи тільки на їх верхніх частинах, при цьому сигнальний кінець (кабель-сигнал) має відходити в безпечний бік від судна, що піднімається, щоб за потреби можна було відтягнути водолаза від судна, що піднімається, і понтонів.
Спускати водолаза на судно і понтони під час їх генерального продування заборонено.
33. Спуски водолаза на поверхню частково піднятого затонулого судна можуть бути дозволені керівником водолазних робіт тільки в разі надійного утримання судна підйомними засобами.
Спускати водолаза під корпус судна і під понтони заборонено.
34. Виконання водолазних робіт із закриття люків, горловин, трюмів і відсіків затонулих суден, що піднімаються за допомогою спеціальних хімічних сполук (спіненого полістиролу, поліуретану тощо), дозволяється після припинення подання зазначених матеріалів.
Приготування і зберігання плавучих хімічних сполук слід організувати так, щоб унеможливити всмоктування водолазним компресором токсичної пари і газів, які виділяють такі матеріали.
35. Під час водолазного забезпечення буксирування (проводки) піднятого судна спуски водолазів для його огляду або з іншою метою дозволяються тільки в тому разі, якщо підняте судно займає стійке положення, має необхідний запас плавучості, а також немає чинників, що перешкоджають безпечній роботі водолаза.
IX. Роботи під час поставлення суден на суднопідйомні засоби
1. Під час поставлення судна в док або виведення з нього у разі відкритих клінкетів батопорту, або відкачування (зливання) води спуски водолазів заборонені.
2. Перед поставленням судна в док (до його затоплення) водолази повинні ознайомитись із розташуванням кільблоків, з місцями і характером пошкоджень корпусу судна.
3. Спуски водолазів для очищення ґрат огорожі осушної системи доку слід виконувати тільки після припинення відкачування або прийому води.
4. Під час огляду кліток і кільблоків водолазу заборонено переходити з одного боку доку на інший під кілем судна, установлюваного або такого, що стоїть.
5. Під час поставлення судна в док або виведення з нього, а також у разі зміни крену або диферента судна спуски водолазів заборонені.
На час перебування водолаза під водою спуск або підйом судна припиняється.
6. Після спуску судна зі стапелів на воду і під час звільнення корпусу від спускових блоків водолазам заборонено проходити між корпусом судна і спусковими блоками, а також між їх деталями.
X. Суднові водолазні роботи
1. Суднові водолазні роботи проводяться тільки в разі повної впевненості в безпеці стоянки судна, що обслуговується, і судна, з якого проводиться спуск.
2. Спуск водолаза із судна, що знаходиться у відкритому морі, дозволяється, коли судно не має ходу.
3. Під час перебування водолаза під водою заборонено проводити вантажні операції з того борту, де працює водолаз, змінювати крен або диферент судна, включати живлення гідроакустичних приладів, протекторного або катодного захисту корпусу судна.
Допускається під час навантажувально-розвантажувальних операцій проводити підводне технічне обслуговування гвинторульового комплексу.
4. Про початок водолазних спусків оголошується по судновій радіотрансляції і робиться відповідний запис у вахтовому журналі. На посту управління головними двигунами, на машинних телеграфах і на механізмах управління забортними пристроями мають вивішуватися попереджувальні таблички з написами "Головні двигуни не пускати!", "Рулі не перекладати!", "Підрулюючий пристрій не включати!" тощо.
5. Роботи з очищення кінгстона або корпусу судна від обростання, а також із ремонту забортних пристроїв, що виконуються у вентильованому спорядженні, проводяться з альтанок або підкільових трапів. Під час оглядів підводних пристроїв або у разі короткочасних робіт у підводній частині судна дозволяється користуватися підкільовими кінцями.
Якщо ці роботи виконує водолаз у плавальному спорядженні, допускається їх проведення без застосування альтанок, підкільових трапів і кінців.
6. Для перенесення трапів, альтанок або підкільових кінців, а також для спостереження за ними з обох бортів судна, що обслуговується, виставляють проінструктованих осіб, які забезпечують суднові водолазні роботи.
7. Під час роботи водолаза під корпусом судна забезпечувальний водолаз повинен стежити за сигнальним кінцем (кабель-сигналом), не допускаючи слабини або натягнення, щоб попередити падіння водолаза або раптовим ривком не зірвати його з підкільового кінця, альтанки або підкільового трапа.
8. Під час оглядів або виконання робіт під корпусом судна водолазу заборонено проходити під кілем судна від одного борту до іншого.
9. Роботи в приймальних отворах або шпигатах у підводній частині корпусу судна дозволяються тільки після припинення прийому чи стоку води через них.
10. Під час виконання робіт біля якірного ланцюга судна водолаз не повинен перебувати під цим ланцюгом.
Спуск водолаза до місця роботи під водою по якірному ланцюгу заборонено.
11. Під час стоянки судна в порту суднові водолазні роботи з ремонту підводної частини судна виконуються з дозволу адміністрації порту.
12. Огляд і ремонт гвинторульового комплексу і підрулюючого пристрою виконуються після вжиття заходів із запобігання випадковому провертанню валопроводу, повороту лопатей гребного гвинта, рулюючої або поворотної насадки.
13. Перед підготовкою до огляду або ремонту гвинторульового комплексу необхідно закріпити кермо, зафіксувати положення лопатей гребного гвинта регульованого кроку, ввести в зачеплення і застопорити валоповоротний пристрій, заздалегідь перевіривши справність його дії.
14. Положення гребного гвинта необхідно змінювати вручну за допомогою валоповоротного пристрою і лише за командою робочого водолаза.
Гребний гвинт, що знімається, має бути застопорений, а стопорна гайка ослаблена і залишена на валу до зрушення гвинта з конуса валу.
Використовуваний при цьому інструмент великої маси має бути підвішений на окремих канатах.
15. Роботи із підводного очищення корпусу судна ручним немеханізованим інструментом виконуються з альтанок або підкільових трапів вертикальними ходами від поверхні води до кіля і назад.
Після кожного подвійного ходу підкільовий трап або альтанку слід перенести на нове місце. Перенесення здійснюється тільки коли водолаз перебуває на поверхні води.
16. Очищення кінгстона або ґрат проводиться спеціальним інструментом.
17. Проведення водолазних робіт із підводного очищення корпусів суден допускається тільки на акваторії, не забрудненій стічними водами. Суднові системи, через які можливе скидання стічних вод за борт, мають бути закриті.
18. Під час поставлення судна на місце виконання робіт глибина під корпусом судна, що очищається, має бути не менше ніж 2 м по всій довжині з урахуванням амплітуди коливання судна під час хвилювання поверхні води.
19. Для забезпечення безпеки робіт із підводного очищення корпусів суден у місці проведення робіт має знаходитися робоча шлюпка.
XI. Водолазні спуски в особливих умовах
1. Водолазні спуски в умовах забрудненого хімічними речовинами водного середовища
1. Водолазні спуски в умовах забрудненого хімічними речовинами (стічними водами, нафтопродуктами та іншими агресивними рідинами) водного середовища допускається проводити виключно для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (небезпечної події) або запобігання її поширенню.
2. Під час проведення водолазних робіт в умовах забрудненого хімічними речовинами водного середовища залучаються найбільш досвідчені водолази.
3. Застосування підводного зв’язку під час проведення водолазних робіт в умовах забрудненого хімічними речовинами водного середовища обов’язкове.
4. Для спусків у воду, покриту шаром нафтопродуктів, застосовується спорядження, виготовлене з маслобензостійкої гуми. Спуски в гідрокомбінезонах (гідрокостюмах), виготовлених із пористого неопрену, у шар, покритий нафтопродуктами, заборонені.
Для захисту гідрокомбінезонів (гідрокостюмів) від дії нафтопродуктів слід перед кожним спуском змочувати їх прісною водою та наносити на них шар рідкого мила. Металеві частини гідрокомбінезона (гідрокостюма) змащуються тонким шаром вазеліну, а після кожного спуску очищаються від нафтопродуктів, протираються ганчіркою і дезінфікуються.
5. Тривалість безперервної роботи під водою не має перевищувати однієї години. Спуски в гідрокомбінезоні (гідрокостюмі) після роботи в ньому в таких умовах протягом 3 годин заборонені.
6. Спуски під воду, покриту шаром нафтопродуктів, з апаратами замкнутого і напівзамкнутого типу заборонені.
7. Занурення водолаза у воду, поверхня якої забруднена нафтою або нафтопродуктами, дозволяється робити тільки після очищення її поверхні струменем стисненого повітря або води.
8. Особовий склад, залучений до організації та проведення спусків, має забезпечуватися відповідними засобами індивідуального захисту.
9. Водолазні спуски в рідини, які інтенсивно руйнують матеріал спорядження, заборонені.
10. Під час забруднення води господарсько-побутовими стічними водами використовується спорядження, що повністю ізолює водолаза від впливу зовнішнього середовища.
Обробка спорядження після водолазного спуску здійснюється водою (мильною або чистою) і однопроцентним розчином хлорного вапна. Після роботи в таких умовах водолаз повинен пройти санітарну обробку, а спорядження має бути ретельно промите та продезінфіковане.
2. Водолазні спуски в розчини великої щільності
1. Під час спусків у замулену воду або глинистий розчин шахт, щільність яких значно вища, ніж щільність води, на робочого водолаза необхідно надягати додатковий вантаж.
Загальна вага вантажів відповідно до щільності середовища має збільшуватися удвічі-утричі. Спуски в таких умовах виконуються у вентильованому спорядженні в альтанці.
До водолазної альтанки, на якій спускається водолаз, закріплюється напірний рукав із гідравлічним стволом, яким подається вода під тиском. Об`єм повітря, яке подається водолазу в таких умовах, має збільшуватися.
2. Глибина спуску під час розрахунку витрати повітря визначається з урахуванням щільності розчину за такою формулою:
Нп = Рр Н,
| де | Нп | - | приведена відповідно до щільності розчину глибина занурення, м; |
| Рр | - | щільність розчину, т/м-3; | |
| Н | - | фактична глибина занурення, м. |
3. За основу вибору режиму декомпресії береться не фактична, а приведена (обчислена) глибина занурення водолаза, що визначається за манометром.
3. Водолазні спуски під час хвилювання поверхні води
1. Під час виконання водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідно вжити всіх заходів щодо захисту місця спуску від ударів хвиль.
2. До водолазних спусків у таких умовах допускаються водолази, організм яких не сприймає морської хвороби.
3. Плавзасіб, з якого проводяться водолазні спуски, слід надійно втримувати на місці за рахунок збільшення сили якорів і встановити постійне спостереження за їх положенням. У разі дрейфу плавзасобу спуски припиняються.
Плавзасіб необхідно встановлювати носом до хвилі або, використовуючи додаткові швартови і якорі, розвертаючи його так, щоб водолазний трап (альтанка) були з підвітряного боку.
4. Під час проведення водолазних спусків без водолазного трапа (альтанки) необхідно застосовувати два сигнальні кінці:
один - на кораблі, з якого спускають водолаза;
другий - на плавзасобі, який установлено на відстані від судна. У момент, коли водолаз спустився під воду, другим сигнальним кінцем його відтягують від судна на безпечну відстань.
5. Спусковий кінець пропускається через блок на тимчасово встановленій балці. Довжина балки має бути такою, щоб водолаз, перебуваючи на спусковому кінці, не міг ударитися об трап або корпус судна.
Декомпресію водолазів під час спусків на хвилюванні рекомендується проводити на поверхні в барокамері з обранням режиму, що відповідає умовам спуску.
4. Водолазні спуски в темну пору
1. До робіт у темну пору, в умовах низької або нульової видимості допускаються найбільш досвідчені водолази. Водолазам перед спусками у темну пору необхідно дати можливість відпочити вдень.
2. Під час виконання водолазних спусків у темну пору слід забезпечити освітлення місць підготовки і робочої перевірки водолазного спорядження, одягання водолаза, спуску під воду, поста керування та постів, що забезпечують спуск, а також поверхні над місцем проведення робіт.
3. Водолазні спуски у темну пору без підводного зв’язку та засобів освітлення заборонені.
4. Шкали приладів (манометрів, глибиномірів, годинників, компасів, лагів тощо), що використовуються водолазами, повинні мати люмінесцентне покриття або підсвічування.
5. Робочий і страхувальний водолази повинні мати ручні водолазні ліхтарі.
До місця проведення робіт за потреби заводяться підводні світильники, що закріплюються в найбільш зручному для проведення робіт положенні.
У разі виконання робіт у темну пору в умовах низької видимості спуск водолаза до місця проведення робіт проводиться по спусковому (ходовому, підкільовому) кінцю.
5. Водолазні спуски на течії
1. До водолазних робіт на течії зі швидкістю понад 1 м/с допускаються найбільш підготовлені водолази.
2. У разі великих перерв у роботі (в умовах швидкої течії) водолази повинні пройти відповідне тренування (2-3 спуски) під керівництвом керівника водолазного спуску, що володіє навичками водолазних робіт на течії.
3. Роботу водолазів заборонено:
на течії зі швидкістю понад 2 м/с;
без підводного зв’язку;
за наявності дрейфу судна (у разі здійснення спусків із судна).
4. За швидкості течії понад 1 м/с спуск водолаза і його робота мають проводитися із застосуванням засобів і пристроїв, що полегшують умови роботи та забезпечують його безпеку (щити, водолазні альтанки тощо).
5. Перед початком водолазних робіт на течії необхідно:
ознайомитися з гідротехнічним режимом на місці проведення робіт;
визначити швидкість і напрямок течії на поверхні та на глибині спуску;
виміряти глибину майбутніх спусків;
за наявності припливів і відпливів необхідно мати їх графік на весь період водолазних робіт і встановити постійний зв’язок із найближчими постами гідрометеорологічної служби.
6. Під час виконання водолазних спусків із плавзасобу на течії його необхідно встановити за течією вище від місця спуску так, щоб після протравлювання якірного ланцюга місце робіт водолаза на ґрунті було нижче за течією на відстані 5-10 м від місця спуску залежно від течії і глибини спуску. Спуск водолаза проводиться з корми.
7. У носовій частині плавзасобу керівник водолазного спуску виставляє вахтового з багром для спостереження за предметами, що плавають, затонулими колодами тощо, за потреби - для видалення їх або зміни напрямку руху від місця спуску водолаза.
8. У місцях спуску водолазів під час роботи на течії має бути додатковий плавзасіб.
9. Для запобігання дрейфу судна його необхідно ставити на 2 якорі. Надійність стоянки судна контролюється протягом усього часу перебування водолаза під водою.
10. У разі вітру або течії судно, з якого проводяться водолазні спуски, установлюється носом проти вітру або течії. Візуальна оцінка сили вітру проводиться за шкалою, наведеною в додатку 23 до цієї Інструкції.
11. За наявності в районі проведення робіт припливів і відпливів, течії перестановка судна проводиться до початку припливу або відпливу. У решті випадків перестановка судна має здійснюватися негайно зі зміною напрямку вітру або викликаної ним вітрової течії після підйому робочого водолаза на борт судна.
Під час припливно-відпливних течій судно, з якого ведуться водолазні роботи, має бути встановлене над місцем проведення робіт на кормових якорях або бочках. Спуск водолаза на течії проводиться у важкій водолазній альтанці або по спусковому кінцю.
12. Під час роботи на сильній течії водолаза споряджають додатковими вантажами.
Залежно від швидкості течії з корми водолазного бота опускають спусковий кінець із вантажем масою 70-140 кг, що має каніфас-блок (скобу), через який пропускають ходовий кінець завдовжки не менше ніж 3 глибини з карабіном на кінці.
На пояс водолаза одягається петлею конопляний кінець для страховки завдовжки 1-1,5 м з металевим кільцем на кінці. Карабін ходового кінця кріпиться до кільця конопляного кінця перед спуском водолаза. Водолаз занурюється по спусковому кінцю, одночасно вибирається слабина ходового кінця.
13. Під час виконання робіт на течії водолаз приймає положення, що забезпечує мінімальний опір потоку води і запобігає спрацюванню легеневого автомата дихального апарату.
Для полегшення пересування по ґрунту проти течії водолаз може використовувати металевий штир (щуп).
14. У разі викиду водолаза на поверхню течією його необхідно підтягти на сигнальному кінці до водолазного трапа, з’ясувати самопочуття, допомогти прийняти вертикальне положення.
Повторний спуск або підняття на борт судна проводиться за рішенням керівника водолазного спуску.
15. Якщо водолаз у разі викидання не досягне поверхні (зачепиться під водою), необхідно послабити сигнальний кінець. З появою водолаза на поверхні направити до нього плавзасіб, допомогти поставити водолаза у вертикальне положення, утримуючи його на поверхні, після чого протравлювати якірний ланцюг і спуститися на плавзасобі за течією до водолаза, підбираючи при цьому його сигнальний кінець.
16. Особи, які забезпечують спуск водолаза, повинні не допускати зайвої слабини сигнального кінця, а під час роботи водолаза в захаращених місцях стежити за тим, щоб течія не занесла сигнальний кінець на сторонні предмети.