Про затвердження Інструкції про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження на виконання п.4 постанови Кабінету Міністрів від 15 липня 1998 р. N 1094

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження, що додається.

2. Контроль за виконанням вказаної Інструкції покласти на заступника Голови Комітету Лихошву Ю.В.

Інструкція про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження (далі - Інструкція) розроблена на виконання п."є" статті 3 та статей 21, 22, 23, 24, 27 Закону України "Про енергозбереження" та відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження".

При здійсненні державної експертизи з енергозбереження слід керуватися цією Інструкцією, Законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про наукову та науково-технічну експертизу", "Про аудиторську діяльність", "Про метрологію та метрологічну діяльність" (розділ V, стаття 29), Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року N 1039, постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" (п.13, 14), постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.97 N 731 "Про Комплексні заходи щодо реалізації Національної енергетичної програми України до 2010 року", постановами Кабінету Міністрів України від 17.03.98 N 326 "Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" та від 17.08.98 N 1308 "Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", Комплексною державною програмою енергозбереження України, прийнятою постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.97 N 148, а також наказом Держкоменергозбереження від 14.10.97 N 93 "Про затвердження Основних методичних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві".

Мета експертизи - запобігання впровадженню енерговитратних технологій, виготовленню та впровадженню енерговитратної техніки, обладнання, приладів, побутової техніки, пов'язаних із видобуванням, переробкою, виробництвом, транспортуванням, зберіганням та використанням усіх видів паливно-енергетичних ресурсів.

Експертиза - це комплексна система заходів щодо встановлення відповідності чинному законодавству з питань енергозбереження, стандартам, нормам і нормативам енергозбереження виробничої діяльності підприємств, установ і організацій територіальних схем енергозабезпечення, інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, документації на створення та придбання нової енергоємної техніки, технологій та матеріалів, енерготехнологічної частини техніко-економічних обгрунтувань і проектів будівництва нових та розширення діючих об'єктів і підприємств, іншої передпланової та передпроектної документації, документів і матеріалів, що регламентують всі види діяльності у сфері енергозбереження, з метою досягнення якомога більшої ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, раціонального та ефективного використання усіх видів енергії за рахунок упровадження сучасних досягнень техніки і технологій у галузях суспільного виробництва.

У процесі експертної оцінки визначається відповідність інвестиційної та іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробництвом та споживанням паливно-енергетичних ресурсів, чинному законодавству з енергозбереження, відповідність передпроектних та інших рішень вимогам нормативно-правової та нормативно-технічної документації, відповідність об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних досягнень у галузі енергозбереження, вимогам економічної доцільності розробок, рівню економії, досягнутому завдяки енергоощадним заходам, відтвореним у документації, досягнутому рівню раціонального і ефективного використання паливно-енергетичних, матеріальних, трудових та інших ресурсів. Експертиза визначає оцінку результативності при здійсненні технічних рішень, покладених в основу розробки, ступінь досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції, послуг тощо за результатами впровадження, ефективність інвестицій, патентоспроможність та патентну чистоту технічних рішень та обладнання, ступінь раціонального використання природних ресурсів, можливого скорочення терміну окупності продукції, послуг тощо.

Проведення експертизи є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зареєстрованих на території України.

1.2. Ця Інструкція регламентує порядок передачі документації і встановлює єдиний в Україні порядок здійснення державної експертизи з енергозбереження Державною інспекцією з енергозбереження Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі - Державна інспекція) та її підрозділами на місцях. Інструкція призначена для використання при проведенні експертизи з енергозбереження Державною інспекцією з енергозбереження та її територіальними управліннями і є обов'язковою для всіх замовників державної експертизи з енергозбереження на території України.

1.3. Підставами для проведення експертизи з енергозбереження є:

рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, рішення НАЕР, планова експертиза питомих норм та нормативів споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), завдання на проведення експертизи нормативної документації державної системи стандартизації та нормування, договори на проведення експертизи, укладені підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами.

2.1. Порядок передачі документації на державну експертизу з енергозбереження

2.1.1. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження документації, що підлягає затвердженню Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України, подаються на розгляд до НАЕР. В інших випадках заявки на проведення державної експертизи з енергозбереження документації подаються до Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

2.1.2. Перелік документації на об'єкти, які підлягають державній експертизі з енергозбереження відповідно до статті 22 Закону України "Про енергозбереження" та Положення "Про державну експертизу з енергозбереження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094, а також вимоги до її складу, змісту і обсягу наведені у додатках 2, 3 до цієї Інструкції.

2.1.3. Порядок передачі документації у випадку, передбаченому п.5 постанови Кабінету Міністрів від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження", та порядок здійснення експертизи з енергозбереження придбаних за імпортом нової енергоємної техніки, енергоємних технологій та енергоємних матеріалів наведені у додатку 14.

2.1.4. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження проектів інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, які регламентують, визначають та обумовлюють питомі витрати, нормативи та енергетичні характеристики споруд, будинків, обладнання, машин і механізмів, а також експертизи нормативних актів щодо використання паливно-енергетичних ресурсів усіх видів або щодо впливу технічних показників на рівень загального споживання паливно-енергетичних ресурсів у залежності від конструктивних особливостей (товщина стін, теплопередача через окремі конструктивні деталі, особливості конструкції котлів тощо), у тому числі експертизи будівельних норм і правил, подаються на розгляд до Державної інспекції з енергозбереження.

2.1.5. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження документації на створення в Україні нової енергоємної техніки і технологій, а також на створення нових енергоємних матеріалів, що потребують дозволу інших органів України (Держгірпромнагляд, Держенергонагляду та інші), подаються на розгляд до Державної інспекції з енергозбереження.

2.1.6. Заявки на проведення експертизи з енергозбереження документації на впровадження нової техніки і технологій, а також нових матеріалів подаються на розгляд у регіональні та обласні інспекції з енергозбереження, на підвідомчій території яких передбачено впровадження цієї техніки і технологій, так само як на проведення обов'язкової експертизи енергетичних паспортів обладнання, режимних карт, технологічних інструкцій та інструкцій з експлуатації, виробничих об'єктів підприємств, установ, організацій, житлових будинків та об'єктів сільськогосподарського виробництва всіх форм власності, а також обладнання, побутової техніки, нагрівальних та освітлювальних приладів, інших приладів та устаткування, які підлягають державній експертизі з енергозбереження з ініціативи власника або оптових покупців.

2.1.7. Документація на прилади, системи комплексного вимірювання, контролю і обліку паливно-енергетичних ресурсів та лічильники електричної, теплової енергії, газу тощо, які передаються на державну експертизу, в тому числі у випадку, передбаченому п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження", подаються на розгляд до Державної інспекції з енергозбереження або до територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження, на підвідомчих територіях яких власники цих об'єктів перебувають.

2.1.8. Заявки на експертизу міжгалузевих, галузевих та регіональних методик нормування подаються до Державної інспекції з енергозбереження, а на експертизу норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів заявки подаються до територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження.

2.1.9. Експертиза з енергозбереження енерготехнологічних частин передпроектної (техніко-економічні обгрунтування) та проектно-кошторисної (проекти, робоча документація, робочі проекти) документації, яка є складовою частиною комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, проводиться відповідно до чинного законодавства та інших нормативних документів, визначених Міністерством регіонального розвитку та будівництва за погодженням із НАЕР.

2.2. Організація експертизи з енергозбереження

2.2.1. Державна експертиза з енергозбереження проводиться безпосередньо експертними підрозділами Державної інспекції з енергозбереження і її підрозділами на місцях із залученням представників органів виконавчої влади, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експертів міжнародних організацій відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про енергозбереження". (Перелік підрозділів Державної інспекції з енергозбереження, які здійснюють експертизу з енергозбереження, - додаток 10).

2.2.2. Вибір конкретного шляху проведення державної експертизи з енергозбереження у кожному окремому випадку здійснюється керівництвом експертних підрозділів Державної інспекції з енергозбереження та її підрозділів на місцях.

2.2.3. Незалежно від шляху проведення державної експертизи з енергозбереження експертні підрозділи повинні враховувати висновки обов'язкових державних експертиз, які складаються відповідно до чинного законодавства України, здійснювати погодження підходів до оцінки тієї чи іншої документації, співпрацювати з виконавцями державних експертиз у будь-якій взаємоприйнятній формі з метою забезпечення узгодженості позицій НАЕР з іншими органами виконавчої влади.

2.2.4. Після одержання заявки Державна державна інспекція з енергозбереження або її підрозділи на місцях повідомляють замовнику про підрозділ інспекції (управління, відділ експертизи в структурі інспекції), до якого повинна бути подана документація на розгляд. Згідно з цим повідомленням замовник передає документацію на державну експертизу з енергозбереження із супровідним листом, у якому зазначаються: місцезнаходження замовника, його прізвище та службовий телефон, повний перелік документації, що передається на експертизу, разом з оформленим договором на проведення державної експертизи з енергозбереження за підписом відповідного керівника.

Перелік документації на об'єкти, які підлягають експертизі з енергозбереження, а також вимоги до її складу, змісту і обсягу, наведені в додатку 3.

2.2.5. Основним документом, що регламентує відносини між замовником і організатором експертизи, є договір на її проведення (додаток 4).

У договорі на проведення експертизи з енергозбереження визначаються:

сторони договору;

предмет і об'єкти експертизи;

умови виконання договору;

права та обов'язки сторін;

термін проведення експертизи згідно з календарним планом, доданим до договору в залежності від трудомісткості експертизи та її складності (але не більше 30 робочих днів);

порядок розрахунків, умови, що впливають на зміну або припинення договірних відносин;

відповідальність за якість та достовірність висновку експертизи, термін дії такої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається стосовно окремих розділів або за експертизу в цілому;

перелік документів, які замовник отримує за результатами експертизи;

інші суттєві умови, які випливають із специфіки об'єкта експертизи, а саме термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність у залежності від характеру об'єкта експертизи, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору та інші.

До договору замовник додає загальну інформацію про об'єкт експертизи і передбачувані проектні рішення (як правило, загальна пояснювальна записка) та стислий виклад суті проекту (паспорт проекту).

2.2.6. Експертним підрозділом інспекції перевіряється відповідність формальних ознак об'єкта експертизи встановленим нормам і правилам з енергозбереження, вимогам стандартів тощо, а також склад переданої на державну експертизу з енергозбереження документації. У разі виявлення неповноти відомостей, що містяться в наданих на експертизу матеріалах, документація не вважається прийнятою.

Датою прийняття документації на державну експертизу з енергозбереження вважається дата передачі її експертному підрозділу інспекції в повному обсязі, згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

2.2.7. Експертні підрозділи інспекції, залежно від специфіки конкретних об'єктів державної експертизи з енергозбереження, можуть вимагати подання експертних висновків обов'язкових державних експертиз, якщо згідно з положеннями про ці експертизи такі експертні висновки передують експертизі з енергозбереження. При потребі експерт може запросити в тимчасове користування, на період проведення експертизи, також матеріали погодження документації з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додаткові матеріали стосовно розрахунків обладнання, технічне завдання на розробку, підрахунки об'ємів будівельно-монтажних робіт, матеріальних, трудових і енергетичних ресурсів.

За наявності технічних можливостей замовник може представляти, за погодженням із виконавцем експертизи, окремі документи на магнітних носіях.

2.2.8. Під час проведення державної експертизи з енергозбереження експертні підрозділи можуть приймати рішення про надання їм для службових потреб у постійне користування копії загальної пояснювальної записки, паспорта (конспекту) проекту, розділу оцінки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, енерготехнологічної частини проекту, інше, а також інструктивно-методичних, нормативно-технічних актів, програм чи схем енергозабезпечення підприємства, окремих креслень, техніко-економічних розрахунків, планів, таблиць тощо.

2.2.9. Передана на державну експертизу з енергозбереження документація зберігається у встановленому законодавством порядку в експертних підрозділах Державної інспекції з енергозбереження чи її територіальних управлінь для подальшої аналітичної роботи та ведення банків даних (додатки 6, 7).

2.2.10. Після завершення робіт, пов'язаних з державною експертизою з енергозбереження, замовник отримує експертний висновок. Передана документація повертається замовнику, який надіслав її на розгляд, із супроводжувальним листом і позначками експерта при потребі доопрацювання документації. При повторній експертизі такий примірник залишається на зберіганні в експертному підрозділі.

Відповідно до зауважень експертизи замовник повинен внести зміни, пов'язані з порушенням нормативних вимог, а також відповідно до зауважень, на які замовник і розробник не надали експерту обгрунтованих заперечень.

2.3. Порядок подання документів та виконання експертизи

2.3.1. Замовник надсилає офіційний лист на ім'я Головного (старшого) державного інспектора з енергозбереження, який надходить для реєстрації вхідної документації в канцелярію.

2.3.2. Головний (старший) державний інспектор візує лист у термін не більше одного робочого дня. Після цього канцелярія реєструє лист та передає його для виконання у відповідний підрозділ інспекції.

2.3.3. Фахівець, який здійснює експертизу, оформлює договірні документи, визначає вартість (складає кошторис), обсяги робіт, потребу в отриманні додаткової інформації від замовника, у тому числі нормативно-правового характеру, терміни виконання робіт з експертизи.

2.3.4. Попередня оцінка робочого матеріалу включає:

перегляд та перевірку документації, консультації із замовником, погодження обсягу експертизи, перевірку повноти наданої замовником інформації;

перегляд документації спеціалістами інспекції (визначення трудовитрат, кваліфікаційний вибір, визначення складності документації, кодування та реєстрація в банку даних);

підготовку документації для передачі фахівцям, визначення її обсягу (за спеціалізацією), термінів, вартості окремих розділів, ведення банку даних фахівців за спеціалізацією;

метрологічне забезпечення виконання експертизи, метрологічне супроводження робочої документації (норми, правила, розпорядження, ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ВБН, РБН і таке інше), консультації фахівців та технічна допомога, нормативно-правове забезпечення.

2.3.5. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки, які виконуються фахівцями на договірних засадах відповідно до завдання експертного підрозділу, складається з:

пошуку вітчизняної та зарубіжної науково-технічної інформації щодо предмета експертизи;

аналізу науково-технічної інформації;

патентного пошуку;

аналізу результатів патентного пошуку;

аналізу проектно-конструкторських документів;

аналізу технічної документації;

вивчення та аналізу передового досвіду;

аналізу метрологічного забезпечення;

аналізу результатів держіспитів, сертифікації, атестації та інше;

аналізу вимог (показники, значення, норми, правила, характеристики, терміни та визначення, позначення, методи, одиниці виміру, класи точності, інші показники).

2.3.6. Приймання виконаної фахівцями експертизи включає:

уточнення;

доповнення;

звід відгуків;

складання звіту;

складання акта виконаних робіт;

перелік помилок, зауважень;

консультації з уточнення розбіжностей;

аналіз та видачу рекомендацій.

2.3.7. Після закінчення експертизи оформлюється експертний висновок, який відправляється замовнику.

2.3.8. Організація зберігання результатів експертизи, реєстрація та кодування складаються з:

ведення баз даних експертних висновків;

ведення баз даних помилок;

ведення баз даних рекомендацій;

оцінки можливої економії за результатами експертизи;

аналізу експертної роботи для використання в подальшій роботі.

2.4. Особливості проведення експертизи з енергозбереження проектної документації

2.4.1. Під проектною документацією, яка підлягає експертизі з енергозбереження, слід розуміти державні інвестиційні програми та проекти будівництва, техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів, будівельних норм і правил, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі енергозбереження, та іншу документацію, що визначена в додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094.

2.4.2. Інвестори, які виконують розробку документації, що підлягає державній експертизі, за власні кошти, самостійно визначають порядок проходження обов'язкових державних експертиз відповідних інвестиційних проектів.

2.4.3. Представлення проектної документації на експертизу є обов'язком замовника і виконується за його рахунок.

2.4.4. Рекомендації експерту при розгляді проектів щодо чинників, які впливають на прийняття рішень з надання інвестицій та критеріїв їх оцінки, надані в додатку 9.

2.5. Організація виконання експертизи з енергозбереження окремими експертами (фахівцями)

2.5.1. Залучення окремих експертів (фахівців) для виконання робіт з підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектів, яким, за їх згодою, надаються офіційні доручення Державної інспекції з енергозбереження, входить до компетенції безпосереднього виконавця експертизи за погодженням із керівником експертного підрозділу інспекції.

2.5.2. Завдання експертних підрозділів Державної інспекції з енергозбереження та її підрозділів на місцях на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або на підготовку проектів висновків державної експертизи з енергозбереження оформляються в письмовій формі у вигляді офіційних листів, які підписуються керівниками Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь і визначають конкретні умови виконання відповідної роботи.

2.5.3. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проектів висновків державної експертизи з енергозбереження за завданнями Державної інспекції з енергозбереження або її підрозділів на місцях здійснюється на договірних засадах між замовниками документації і Державною інспекцією з енергозбереження та її територіальними управліннями, які готують вказані робочі матеріали чи проекти висновків державної експертизи з енергозбереження.

2.6. Терміни виконання робіт з експертизи

2.6.1. Визначення конкретного виконавця роботи з підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектів (компетенція Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь) - 1-2 робочі дні.

2.6.2. Завдання експертних підрозділів Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації (офіційні листи з конкретними умовами виконання відповідної роботи) - 3-4 робочі дні.

2.6.3. Підготовка робочих матеріалів попередньої оцінки документації за завданням експертного підрозділу. На договірних засадах за домовленістю, але не більше 5 робочих днів.

2.6.4. Визначення джерела фінансування (фонд, замовник, державні кошти, міністерства та інші) - 2 робочі дні.

2.6.5. Підготовка робочих матеріалів фахівцями, залученими до проведення робіт з експертизи, звернення (ведення) до банку даних інститутів, окремих фахівців, спеціалістів, експертів міжнародних організацій, експертиза нормативної документації, ускладненої розрахунками, формулами тощо, - в терміни за домовленістю, але не більше 15 робочих днів.

2.6.6. Підготовка експертних висновків, візування, затвердження, відправлення, оформлення актів за договорами - 5 робочих днів.

2.6.7. Аналіз помилок, ведення банків даних експертних висновків, підготовка звітів з експертної діяльності територіальними управліннями Державної інспекції з енергозбереження проводяться постійно, з наданням звітів до Державної інспекції з енергозбереження щоквартально до 10 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом.

Максимальний термін виконання експертизи з енергозбереження, крім комплексної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, а також експертизи на виконання п.5 постанови КМУ від 15.07.98 N 1094 "Про державну експертизу з енергозбереження" не повинен перевищувати 45 днів.

2.7. Критерії оцінки заходів з енергозбереження при здійсненні державної експертизи з енергозбереження

2.7.1. Основними критеріями економічної ефективності заходів з енергозбереження є прибуток, який утворюється внаслідок їх впровадження, термін окупності того чи іншого заходу, а також розмір шкоди або збитків, яких можна запобігти при впровадженні заходів з енергозбереження.

2.7.2. Як правило, документація може вважатися такою, що відповідає сучасним вимогам з енергозбереження, якщо вона передбачає:

1) вдале, з точки зору енергозбереження, розміщення промислового чи іншого господарського об'єкта, енергоспоживання якого не порушує існуючого регіонального (зведеного) енергетичного балансу і водночас враховує наявність вільних або резервних потужностей;

2) компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й інших об'єктів на обраній території, що дає змогу повною мірою використовувати наявні мережі (електричні, теплові, водо- та газопровідні, інші) і економно використовувати земельні ресурси;

3) застосування досконалих енергоощадних, мало- і безвідходних, неенерго- та нересурсоємних технологій, матеріалів при виробництві, що забезпечують комплексне, максимально повне використання паливно-енергетичних ресурсів і спрямовані на пряму, побічну, балансову або структурну економію паливно-енергетичних ресурсів;

4) застосування високоефективних, досконалих технологій та обладнання, здатних забезпечити неперевищення (або зменшення) встановлених показників гранично допустимих норм питомих витрат при споживанні паливно-енергетичних ресурсів у промисловості, житлово-комунальній сфері, побуті та інших сферах суспільного виробництва;

5) забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (у тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки і використання на інших підприємствах і об'єктах), чи екологічно безпечного їх захоронення;

6) максимально можливе збереження всіх видів енергії та енергоносіїв, надійний захист паливно-енергетичних ресурсів при їх транспортуванні, зберіганні та споживанні від марнотратного їх витрачання;

7) технологічне енергозбереження, націлене на пряму економію енергоресурсів та ліквідацію втрат енергії при її виробництві та передачі;

8) застосування більш досконалих процесів виробництва енергії та палива;

9) заміна енергоємних процесів менш енергоємними та застосування маловідходних та безвідходних виробництв і енергоощадних технологій;

10) заміна застарілого неекономічного енергостворювального та енергоспоживального обладнання новим, більш досконалим обладнанням;

11) удосконалення структури енергоспоживання за рахунок вибору найбільш ефективних енергоносіїв, підвищення якості енергоносіїв при їх використанні, раціоналізація енергетичних потоків, оптимізація теплових схем підприємств та окремих технологічних процесів;

12) підвищення енергетичного коефіцієнта корисної дії (ККД) технологічних агрегатів за рахунок поліпшення організації технологічних процесів і режимів роботи агрегатів, скорочення їх простоїв, скорочення невиробничих втрат енергоресурсів, удосконалення процесів спалювання палива, застосування рекуперації, регенерації тепла, рециркуляції енергоносіїв, проміжного підігріву, поліпшення теплоізоляції і таке інше;

13) застосування енерготехнологічного комбінування процесів, коли енергетичний потенціал продуктів одного технологічного процесу використовується безпосередньо, без перетворення, в іншому процесі;

14) використання вторинних енергоресурсів (ВЕР), які утворюються в одних технологічних установках, процесах і направляються для енергозабезпечення інших агрегатів, процесів тощо;

15) можливе підвищення продуктивності технологічних установок та обладнання при впровадженні заходів щодо технологічного енергозбереження, зменшення енерговитрат на одиницю продукції, що випускається, поліпшення якості продукції і таке інше, що позитивно впливає на економічну ефективність;

16) економія енергоресурсів (а також можлива економія інших матеріальних ресурсів), яка веде до зниження матеріальних витрат і собівартості продукції;

17) скорочення платежів за забруднення навколишнього середовища в зв'язку із зменшенням кількості витрачених паливно-енергетичних ресурсів (у першу чергу палива);

18) запобігання можливому зростанню матеріальних, експлуатаційних витрат на утримання енергоощадного обладнання, а також збільшенню чисельності обслуговуючого персоналу при впровадженні запропонованого в проекті енергоощадного заходу;

19) виконання вимог відповідних стандартів і норм з енергозбереження;

20) аналіз результатів держіспитів, сертифікації, атестації та інше.

Перелік основних показників з енергоефективності наведений у додатку 8.

Перелік основних заходів щодо енергозбереження в галузях народного господарства наведений у додатку 11.

2.8. Підготовка і затвердження висновків експертизи з енергозбереження та вимоги до них

2.8.1. За результатами експертизи з енергозбереження документації, визначеної цією Інструкцією, оформляється Експертний висновок, який є чинним протягом терміну, зазначеного в ньому, і залежить від оцінки експертизи.

Висновки експертизи з енергозбереження, які не були реалізовані протягом установленого терміну, втрачають чинність, а відповідні об'єкти підлягають повторній експертизі.

2.8.2. У разі незгоди з експертним висновком замовник експертизи або уповноважена ним особа може оскаржити його в НАЕР в місячний термін.

2.8.3. У разі отримання негативного висновку замовник повинен після доопрацювання документації подати її на повторну експертизу. Повторна експертиза проводиться в тому ж порядку, що й первинна. Доцільність проведення повторної експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій експертизі з енергозбереження, визначається замовником.

Висновки експертизи з енергозбереження складаються з вступної, констатуючої та заключної частин і оформляються згідно з додатком 5.

Система нумерації експертних висновків наведена в додатку 6.

2.8.4. Підготовлені висновки державної експертизи з енергозбереження повинні зводитися до трьох можливих варіантів:

1) документація, розроблена в цілому відповідно до вимог законодавства з енергозбереження, чинних нормативних документів, оцінюється позитивно (погоджується). При потребі погодження може обумовлюватись певними вимогами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив і таке інше, виконання яких не потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу, і може бути перевірене експертними підрозділами в робочому порядку;

2) документація, що не в повній мірі відповідає вимогам законодавства з енергозбереження і чинних нормативних документів (вказуються конкретні причини), повертається (направляється) на доопрацювання. При цьому повинні точно формулюватися позиції, стосовно яких потрібні доробка, суттєве коригування, здійснення додаткових проектних проробок, що, по змозі, має обгрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти і положення державних будівельних норм, інших нормативних і інструктивно-методичних документів. Термін доопрацювання встановлюється за домовленістю сторін;

3) документація, реалізація проектних рішень якої суперечить вимогам законодавства з енергозбереження і неприйнятна з точки зору ефективного і раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, оцінюється негативно і відхиляється від погодження.

(Принципово негативна оцінка повинна бути максимально обгрунтована, в тому числі з посиланням на положення відповідних законодавчих і нормативних документів).

Термін дії позитивного висновку державної експертизи з енергозбереження - 3 роки від дня його видачі (крім експертизи імпорту).

Принципово негативний висновок (коли реалізація проекту експертизи визнана неприпустимою) - безстроковий.

Висновок, згідно з яким документація направлена на доопрацювання, діє до того часу, доки вимоги експертного висновку не будуть виконані.

Вимоги експертного висновку щодо доопрацювання документації обов'язкові до виконання. Негативний висновок державної експертизи з енергозбереження є підставою для переробки програм і проектів згідно з висновком експертизи.

Чітка і ясна оцінка документації у висновках державної експертизи з енергозбереження (за одним з указаних варіантів) є обов'язковою. Висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами.

2.8.5. Підготовлені робочі матеріали оцінки проектної документації або проекти висновків підписуються безпосередніми виконавцями експертизи. Виконані з урахуванням результатів експертизи та на їх основі експертні висновки державної експертизи з енергозбереження візуються відповідальними за них спеціалістами та керівниками експертних підрозділів. Висновки державної експертизи з енергозбереження стають обов'язковими для виконання після підписання їх керівниками відповідно Державної інспекції з енергозбереження та її територіальних управлінь.

2.8.6. Затвердження висновків і набуття ними статусу висновків державної експертизи з енергозбереження можуть здійснюватися також і шляхом розміщення відповідного грифа про це на титульних аркушах Експертних висновків. При цьому затвердження здійснюється вищими (порівняно з тими, хто безпосередньо підписав висновок) керівниками.

2.8.7. У разі потреби проекти висновків (щодо особливо важливих, складних об'єктів), до їх підписання і затвердження, можуть попередньо обговорюватися на засіданнях експертних чи консультативних рад з експертизи, які можуть утворюватися при експертних підрозділах державної інспекції з енергозбереження.

2.8.8. У разі обгрунтованої незгоди експертних підрозділів інспекції з підготовленими за їх завданнями робочими матеріалами попередньої оцінки проектної документації чи проектами висновків державної експертизи з енергозбереження, які були виконані залученими до виконання експертизи фахівцями, ці матеріали повертаються їх авторам для доопрацювання і внесення потрібних коректив.

2.8.9. Висновки державної експертизи з енергозбереження повинні друкуватися на офіційних бланках Державної інспекції з енергозбереження та скріплюватись гербовою печаткою на підписі уповноваженого на те керівника або на грифі затвердження (якщо висновок друкується не на бланках) і мати відповідні реквізити - реєстраційні (вихідні) номери і дати. Висновки державної експертизи з енергозбереження підлягають обліку і зберіганню у встановленому чинним законодавством порядку. Книга-реєстр обліку експертних висновків щодо відповідності проектної документації, об'єктів, обладнання та технологій нормативним актам з енергозбереження ведеться за формою згідно з додатком 7.

2.9. Порядок розрахунків за виконані роботи з експертизи

2.9.1. Оплата робіт за договорами між підприємствами, установами й організаціями - замовниками експертизи з енергозбереження та Державною інспекцією з енергозбереження або її підрозділами на місцях повинна здійснюватися за відповідними Прейскурантами або Збірниками цін на проектні роботи, затвердженими в установленому порядку. Оплата робіт з експертизи здійснюється за рахунок коштів, передбачених у бюджетах усіх рівнів на утримання бюджетних установ та організацій, а для госпрозрахункових підприємств із зарахуванням зазначених витрат до результатів госпрозрахункової діяльності згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

2.9.2. Вартість робіт з експертизи окремих частин проектів (робочих проектів) визначається диференційовано на основі розрахунків за трудовитратами і вартості розробки відповідних частин та розділів проектно-кошторисної документації згідно із "Сборниками цен на проектные работы для строительства" та відповідно до відсоткової частки обсягів окремих частин проектів від загального обсягу проектних робіт (таблиця "Относительная стоимость разработки проектно-сметной документации в процентах от цены").

3.1. Виконавець державної експертизи з енергозбереження несе відповідальність за:

необгрунтовану (неякісну), несвоєчасну чи неправомірну видачу експертного висновку, відповідність документації нормам законодавства, нормативно-правовим та нормативно-технічним актам з енергозбереження;

порушення умов договору на проведення експертизи;

розголошення відомостей про предмет експертизи, якщо інше не передбачено договором або дорученням на проведення експертизи, так само за розголошення комерційної таємниці і за використання їх у своїх особистих інтересах.

3.2. Замовник, власник об'єктів, документації на об'єкти, що підлягають обов'язковій експертизі з енергозбереження, несе відповідальність за порушення правил обов'язкової державної експертизи з енергозбереження згідно з чинним законодавством України.

Власник об'єктів, документації на об'єкти, що підлягають обов'язковій експертизі з енергозбереження, який розпочав будівництво (реконструкцію) чи виробництво продукції або завіз в Україну продукцію, яка підлягає митному оформленню за умови отримання позитивного висновку експертизи з енергозбереження без позитивного висновку Державної інспекції з енергозбереження, несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Будівництво на період виконання експертизи таких об'єктів припиняється.

3.3. За фінансування, будівництво та впровадження у виробництво нових технологій та обладнання, які не відповідають вимогам енергетичних стандартів і не мають позитивного висновку державної енергетичної експертизи, а також за порушення встановлених вимог енергозбереження під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації підприємств, споруд, транспортних засобів та інших об'єктів винні несуть дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

4.1. Державна інспекція з енергозбереження та її підрозділи на місцях звітують перед НАЕР один раз на рік за підсумками експертної діяльності поточного року. Звіти повинні надходити до НАЕР не пізніше 20 січня наступного за звітним року.

4.2. Звіти складаються у формі пояснювальної записки, в якій вказуються дані щодо проектів, реалізація яких визнана неприпустимою (крім тих, що повернені на доопрацювання). У пояснювальній записці також наводяться дані щодо типових недоліків проектної документації, яка розглядалась; претензії до конкретних проектних організацій; пояснення щодо позиції експертів стосовно тих чи інших об'єктів; пропозиції з питань організації, проведення і поліпшення експертної роботи, крім того подаються відомості про об'єкти експертизи за назвою (повною), за напрямом діяльності або спеціалізації відповідно до переліку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 N 1094, про номер договору, договірну ціну, найбільш типові недоліки, розбиті на групи, перелік зауважень та пропозицій, зроблених на основі експертизи, відомості про проведення повторної експертизи, очікуваний економічний ефект від пропозицій експертів, рекомендації та пропозиції щодо роботи експертів і таке інше.

4.3. Наводиться аналіз експертної роботи, висновок та пропозиції щодо поліпшення експертної роботи.

Державна інспекція з енергозбереження та її підрозділи на місцях при проведенні експертизи з енергозбереження використовують закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, діючі будівельні норми і правила, державні будівельні норми України, інші нормативно-технічні та інструктивно-методичні документи, що регламентують питання проектування і експертизи з енергозбереження.

При цьому слід керуватися витягом з "Переліку нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території України", затвердженого Мінбудархітектури України, а також аналогічними переліками, що видаватиме Мінрегіонбуд.

(До Інструкції додаються також довідкові матеріали для використання в експертній роботі. Це "Перелік організаційних заходів та коефіцієнти можливої економії паливно-енергетичних ресурсів" (додаток 12) та "Експертні оцінки енергоефективності заходів з економії палива при виробництві тепла в котельнях" (додаток 13)).