Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України

Згідно зі статтями 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та з метою належної організації проведення службових розслідувань в органах Державної прикордонної служби України та прийняття законних рішень за їх висновками НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України (додається).

2. Наказ Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 19.12.2002 № 738 "Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Прикордонних військах України" скасувати.

3. Заступникам Голови Державної прикордонної служби України, начальникам регіональних управлінь, начальникам органів Державної прикордонної служби України у своїй діяльності суворо керуватися зазначеною Інструкцією.

4. Управлінню правового забезпечення Міжнародно-правового департаменту Адміністрації Держприкордонслужби України забезпечити подання цього наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

5. Наказ довести до відома офіцерського складу Державної прикордонної служби України.

1. Ця Інструкція визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку.

Під час проведення розслідувань за фактами заподіяння державі матеріальних збитків ця Інструкція застосовується в межах, які не суперечать Положенню про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому постановою Верховної Ради України від 23.06.95 № 243/95-ВР.

2. Службове розслідування в обов'язковому порядку проводиться у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільних осіб або заподіяло їм матеріальну чи моральну шкоду;

невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на орган Державної прикордонної служби завдань;

у разі поранення або смерті, що сталися внаслідок застосування військовослужбовцем фізичного впливу і спеціальних засобів, а також у разі застосування зброї до інших військовослужбовців чи цивільного населення;

порушення порядку та правил несення служби в прикордонному наряді;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення.

3. Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, начальник (командир) органу Державної прикордонної служби України письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного корупційного правопорушення, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, начальник (командир) органу Державної прикордонної служби України зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення прокурору та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.

4. Службові розслідування за фактами розголошення таємної інформації, втрати її матеріальних носіїв проводяться з дотриманням вимог щодо забезпечення режиму секретності.

5. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

У кожному випадку вчинення адміністративного корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається начальником (командиром) органу Державної прикордонної служби України самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.

6. Підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

7. Командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти вчинення правопорушення, події тощо зобов'язані негайно письмово доповісти в установленому порядку начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби України.

Начальник (командир) зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше триденного терміну з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з'ясуванню обставин, за яких вони сталися.

8. Службове розслідування може бути проведено особисто начальником (командиром) чи доручено іншій посадовій особі, компетентній в питаннях, які повинні розслідуватися.

У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування начальник (командир) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що оголошується в наказі.

9. Службові розслідування також можуть призначатися наказом Адміністрації Держприкордонслужби України. У цьому разі Голова Державної прикордонної служби України чи його заступники можуть доручити проведення службового розслідування як групі Адміністрації Держприкордонслужби України, так і посадовим особам підпорядкованих органів Державної прикордонної служби України, у яких скоєно правопорушення, сталася подія, що потребують розслідування.

10. У разі скоєння військовослужбовцями правопорушення, зазначеного в п. 2 цієї Інструкції, та непризначення відповідним начальником (командиром) з будь-яких причин службового розслідування або проведення його неповно чи необ'єктивно службове розслідування за таким фактом проводиться за письмовим наказом начальника регіонального управління чи Адміністрації Держприкордонслужби України, які виявили цей факт. Таке розслідування має бути проведено в терміни, визначені ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При цьому в обов'язковому порядку вирішується питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у неповному проведенні (не проведенні) службового розслідування.

11. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.

12. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником (командиром).

У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою призначено розслідування, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. Рішення про продовження терміну розслідування оформляється письмовим наказом.

13. Особам, які проводять службове розслідування, надається право:

отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки;

ознайомлюватися і вивчати, у тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування.

14. Посадові особи органів Державної прикордонної служби України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення щодо суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб.

15. У разі відмови військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надати пояснення, посадова особа, що його проводить, складає відповідну довідку. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

16. Розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі в письмовому вигляді і підписуються опитуваним.

17. Розслідування має встановити:

наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;

вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено;

ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

18. За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються:

посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

підстави службового розслідування;

час, місце, суть порушення;

які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців;

обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину;

заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення;

висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало;

пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення;

інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли;

дата складання висновку.

Висновки щодо допущених військовослужбовцем порушень в обов'язковому порядку повинні підтверджуватися посиланнями на наявні докази.

19. Висновок службового розслідування підписується особою (особами), якою (якими) воно проводилося.

Кожен учасник розслідування має право письмово викласти свою окрему думку, яка додається до висновку.

20. Перед поданням висновку службового розслідування для затвердження посадовій особі, яка призначила розслідування, в обов'язковому порядку здійснюється його правова оцінка старшим юрисконсультом (посадовою особою юридичної служби, управління правового забезпечення) органу Державної прикордонної служби України.

Якщо юрист погоджується з висновком службового розслідування, він візує його, поставивши свій підпис нижче підписів осіб, які проводили розслідування. Якщо юрист не погоджується з висновком службового розслідування, він надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів розслідування.

21. Після здійснення правової оцінки висновок службового розслідування посадовою особою, яка проводила розслідування, подається на розгляд начальникові (командиру), який призначив це розслідування. До висновку додаються усі матеріали розслідування (у тому числі, за наявності, і заперечення юриста).

22. Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за всебічне, повне, своєчасне й об'єктивне його проведення та додержання чинного законодавства України.

23. Накладати на військовослужбовців дисциплінарні стягнення мають право лише їхні прямі начальники.

24. Начальник (командир), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування.

Якщо розслідування проведено повно, всебічно й об'єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) затверджує його.

Якщо розслідування проведено неповно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, не відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) продовжує термін розслідування, але при цьому загальний термін його проведення не може перевищувати двох місяців, починаючи з дня його призначення.

25. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування начальник (командир) проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення.

У виняткових випадках Голова Державної прикордонної служби України або його заступники можуть доручати проведення бесіди з військовослужбовцем директорам департаментів Адміністрації Держприкордонслужби або начальникам органів Держприкордонслужби України, які є прямими начальниками цього військовослужбовця, а начальники регіональних управлінь - підпорядкованим їм начальникам органів Держприкордонслужби України, які є прямими начальниками цього військовослужбовця.

Під час бесіди до військовослужбовця доводяться суть учиненого ним порушення, які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій він порушив.

За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, заяв та клопотань особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Він підписується особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та військовослужбовцем, з яким проводилась бесіда.

Аркуш бесіди долучається до матеріалів розслідування.

26. Днем закінчення службового розслідування вважається день затвердження начальником (командиром) висновку службового розслідування.

27. Якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто на висновку службового розслідування.

Якщо за результатами розслідування встановлено відсутність провини військовослужбовця, стосовно дій якого воно проводилось, начальник (командир) доручає підлеглій посадовій особі довести до військовослужбовця результати розслідування.

28. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі начальника (командира), що вирішив накласти на особу дисциплінарне стягнення.

29. Накладення на військовослужбовців дисциплінарних стягнень: "попередження про неповну службову відповідність", "пониження в посаді", "пониження у військовому званні на один ступінь", "пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду", "позбавлення сержантського (старшинського) звання", "позбавлення військового звання", "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" без проведення службового розслідування забороняється.

30. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються:

характер та обставини вчинення правопорушення;

його наслідки;

попередня поведінка військовослужбовця;

тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

31. Дисциплінарне стягнення має бути накладене на військовослужбовця протягом місяця від дня закінчення службового розслідування. У цей період видається відповідний наказ начальника (командира) органу Державної прикордонної служби України про прийняте ним рішення.

32. Наказ (витяг з наказу в частині, що його стосується) про притягнення до відповідальності посадовою особою, визначеною в наказі, доводиться до відома особи (осіб) під розписку із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу в частині, що його стосується) про притягнення до відповідальності складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Про дату і номер відповідного наказу начальника (командира), виданого за результатами розслідування, робиться запис на висновку службового розслідування.

33. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому начальнику або звернутися до суду у визначений законом строк.

34. Висновки службових розслідувань з усіма додатками до них реєструються в окремих книгах реєстрації. Матеріали службових розслідувань зберігаються в окремих справах.