Про затвердження Правил акредитації на право проведення метрологічних робіт (ПМУ 18-2000)

1.1. Працівники підприємств і організацій (далі - підприємства), які здійснюють повірку засобів вимірювальної техніки, одночасно за посадою повинні мати статус повірника.

1.2. Статус повірника може надаватися працівникам підприємств, які:

мають вищу освіту (магістр, бакалавр, спеціаліст, молодший спеціаліст) або середню спеціальну освіту;

мають необхідну теоретичну підготовку й кваліфікацію повірника з відповідного виду вимірювань, одержану (підтверджену) в Українському учбово-науковому центрі по стандартизації, метрології та якості продукції Держстандарту України (далі - УкрУНЦ) або на відповідній кафедрі (факультеті) у навчальному закладі II-IV рівнів акредитації;

протягом 6 місяців брали участь у роботах, пов'язаних із здійсненням повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки, або протягом 3 місяців пройшли практичне стажування у повірочному підрозділі територіального органу за місцезнаходженням підприємств (для осіб, які мають вищу освіту), або 6 місяців (для осіб, які мають середню спеціальну освіту за спеціалізацією, отриманою у відповідному навчальному закладі);

атестовані як повірники атестаційними комісіями територіальних органів Держстандарту України за місцезнаходженням підприємств.

1.3. Атестація повірників проводиться не рідше одного разу на 5 років з метою визначення достатності кваліфікації і ділових якостей працівників підприємств, що необхідні для виконання ними робіт із повірки засобів вимірювальної техніки.

Для здійснення повірки за двома або більше видами вимірювань відповідні працівники повинні бути атестовані як повірники за кожним із цих видів вимірювань.

1.4. Статус повірника з відповідного виду вимірювань надається наказом керівника підприємства за умови позитивного рішення атестаційної комісії.

1.5. Повірники повинні не рідше одного разу на 5 років підвищувати свою кваліфікацію шляхом навчання в УкрУНЦ.

1.6. За повірниками закріплюються повірочні тавра, які вони одержують на час виконання повірки засобів вимірювальної техніки.

1.7. Повірники при виконанні повірки засобів вимірювальної техніки повинні керуватися:

Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

нормативними документами з метрології;

документами, що регламентують методики повірки засобів вимірювальної техніки;

посадовими інструкціями.

1.8. Повірники повинні знати:

закони України та інші нормативно-правові акти України з питань метрології і метрологічної діяльності, а також з питань дисциплінарної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення у сфері метрологічної діяльності;

основоположні державні стандарти в галузі метрології;

основи метрології, основні принципи, методи та умови одержання результатів вимірювань;

методики повірки засобів вимірювальної техніки стосовно видів вимірювань, за якими вони атестовані;

конструкцію та принцип дії засобів вимірювальної техніки, які повіряються, також робочих еталонів, що використовуються під час проведення повірки;

основи законодавства про працю, правила охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки.

1.9. Повірники повинні вміти:

виконувати операції із здійснення повірки засобів вимірювальної техніки згідно з документами на методики повірки;

оцінювати додаткові похибки засобів вимірювальної техніки, що повіряються, викликані зміною умов повірки;

виконувати роботи, необхідні для забезпечення нормального функціонування робочих еталонів і засобів вимірювальної техніки, які повіряються;

проводити аналіз результатів вимірювань і розрахунки похибок вимірювань (у тому числі методичних і інструментальних);

правильно оформляти результати повірки.

1.10. За порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки керівники відповідних підприємств несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.1. Під час виконання своїх обов'язків повірники мають право:

використовувати технічні засоби і залучати до проведення повірки засобів вимірювальної техніки працівників підприємств, на яких вона здійснюється;

уносити пропозиції щодо вдосконалення методик повірки засобів вимірювальної техніки.

2.2. Якщо за результатами повірки засоби вимірювальної техніки не відповідають вимогам нормативних документів із метрології, то повірники мають право:

забороняти випуск засобів вимірювальної техніки з виробництва та ремонту, а також використання цих засобів;

уносити пропозиції щодо скорочення міжповірочних інтервалів у разі, коли засоби вимірювальної техніки не відповідають установленим метрологічним нормам за діючим міжповірочним інтервалом;

гасити відбитки повірочних тавр та анульовувати свідоцтво про повірку в разі закінчення терміну їхньої дії або за негативних результатів повірки;

вимагати від користувачів засобів вимірювальної техніки експлуатаційні документи і допоміжне обладнання, які необхідні для проведення повірки, а також свідоцтва або інші документи про попередню повірку, якщо це передбачено методикою повірки.

2.3. Повірники зобов'язані:

проводити повірку засобів вимірювальної техніки тільки за тими видами вимірювань (групами засобів вимірювальної техніки), за якими вони атестовані, і тільки тих засобів вимірювальної техніки, які зазначені в галузі акредитації відповідної повірочної лабораторії, де вони працюють;

виконувати всі операції повірки відповідно до вимог документів на методики повірки засобів вимірювальної техніки;

проводити повірку з дотриманням нормативної тривалості повірочних робіт, оформлювати результати повірки згідно з методиками повірки;

оформлювати в установленому порядку фінансові документи на оплату робіт за повірку засобів вимірювальної техніки;

надавати керівнику підприємства, де вони працюють, інформацію щодо фактів порушень користувачами правил експлуатації засобів вимірювальної техніки, метрологічних норм і правил;

підвищувати свою кваліфікацію в установленому порядку;

дотримуватися вимог документів з метрології, наказів та розпоряджень, які регламентують порядок обліку, зберігання та застосування повірочних тавр.

3.1. Працівник позбавляється статусу повірника наказом керівника відповідного підприємства в разі:

порушень порядку та умов проведення повірки засобів вимірювальної техніки, правил застосування повірочних тавр;

невиконання або неналежного виконання покладених на нього інших обов'язків, учинення інших дій, що можуть бути кваліфіковані як протиправні;

переведення на іншу роботу, не пов'язану з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки.

3.2. Повірники несуть особисту відповідальність за дотримання правил збереження та застосування повірочних тавр.

3.3. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків або вчинення інших дій, що можуть бути кваліфіковані як протиправні, повірники притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

3.4. Скарги на дії повірників розглядаються в порядку, встановленому чинним законодавством.

4.1. Атестацію повірників проводять атестаційні комісії, призначені територіальними органами Держстандарту України за місцезнаходженням підприємств.

4.2. У разі позитивного рішення атестаційної комісії територіальний орган Держстандарту України за місцезнаходженням підприємств оформлює і видає атестованому працівнику підприємства відповідний сертифікат повірника.

4.3. Порядок оформлення, реєстрації, видачі та скасування сертифікатів повірників, а також форма і термін дії сертифікатів встановлюються Держстандартом України.

1.1. Положення про підрозділ повинно містити вступну частину, у якій наводиться назва заявника, сфера поширення цього положення і його зв'язок з іншими документами в галузі метрологічної діяльності, а також розділи:

1) "Загальні положення", у якому наводяться відомості щодо:

юридичного статусу заявника і його підпорядкованості;

документів, керуючись якими заявник здійснює свою діяльність (посилання на чинне законодавство України, керівні документи, Статут, організаційно-методичні документи тощо);

порядку оплати метрологічних робіт, що виконуються заявником, та порядку оплати праці фахівців;

наявності в заявника системи забезпечення якості виконання метрологічних робіт;

порядку матеріально-технічного, юридичного та фінансового обслуговування заявника;

наявності в заявника приміщень, засобів вимірювальної техніки, випробувального обладнання, організаційних, нормативних і методичних документів, що необхідні для виконання метрологічних робіт відповідно до заявленої галузі акредитації;

порядку оформлення матеріалів за результатами метрологічних робіт.

Якщо заявник не є юридичною особою, а входить до складу підприємства (організації), то Положення про такий підрозділ повинно містити пункти щодо:

юридичної та фінансової відповідальності цього підприємства (організації) за діяльність заявника, виходячи із галузі його акредитації;

чіткого розмежування відповідальності між керівництвом підрозділу заявника і адміністрацією підприємства (організації) за об'єктивність і достовірність результатів метрологічних робіт;

невтручання адміністрації підприємства (організації) у поточну діяльність підрозділу заявника при проведенні метрологічних робіт;

процедури засвідчення печаткою підприємства (організації) підпису керівника підрозділу заявника на документах за результатами метрологічних робіт;

2) "Метрологічні роботи, що виконуються підрозділом", у якому наводиться посилання на відповідний розділ Паспорта підрозділу;

3) "Структура та склад підрозділу", у якому наводяться:

організаційна структура підрозділу заявника;

опис схеми управління та підпорядкованості;

порядок призначення та звільнення керівництва;

відомості щодо наявності фахівців, їхньої освіти, кваліфікації та досвіду роботи в галузі акредитації, відомості щодо атестації цих фахівців і наявності посадових інструкцій;

4) "Функції підрозділу", у якому наводяться функції, що виконує підрозділ заявника відповідно до галузі акредитації;

5) "Права підрозділу", у якому наводяться права підрозділу заявника і його фахівців, виходячи з галузі акредитації, відповідно до Закону, державних стандартів і інших документів, що встановлюють правила проведення конкретних метрологічних робіт;

6) "Обов'язки підрозділу", у якому наводяться обов'язки підрозділу заявника перед органом з акредитації, територіальним органом за місцезнаходженням заявника і замовниками метрологічних робіт, виходячи з галузі акредитації, відповідно до Закону і державних стандартів та інших документів, що встановлюють правила проведення конкретних метрологічних робіт;

7) "Відповідальність підрозділу", у якому регламентується відповідальність керівника підрозділу заявника і співробітників цього підрозділу, що обумовлена виконанням заявником своїх функцій у галузі акредитації;

8) "Взаємодія підрозділу", у якому встановлюється порядок взаємодії заявника з органом з акредитації, територіальним органом за місцезнаходженням та іншими підприємствами та організаціями.

За потреби Положення про підрозділ може регламентувати інші аспекти діяльності заявника, виходячи із специфіки конкретних метрологічних робіт, на проведення яких він акредитується.

1.2. У Положенні про підрозділ інформацію щодо оснащеності заявника, персоналу, що виконує метрологічні роботи, наявності документів тощо слід подавати у вигляді посилань на Паспорт підрозділу.

1.3. Положення про підрозділ затверджується керівником заявника.

Якщо заявник не є юридичною особою, а входить до складу організації як структурний підрозділ, то Положення про підрозділ затверджується керівником цієї організації.

2.1. Паспорт підрозділу повинен містити докладну інформацію щодо:

заявника, а також організації, до складу якої входить заявник як структурний підрозділ (якщо заявник не є юридичною особою);

метрологічних робіт, що виконуються підрозділом;

кадрового складу співробітників, що виконують метрологічні роботи;

оснащеності заявника приміщеннями та їх стану;

наявності робочих еталонів, робочих засобів вимірювальної техніки, випробувального і допоміжного обладнання і їх стану;

наявності організаційних, нормативних і методичних документів.

Необхідність наведення інформації щодо оснащення заявника засобами вимірювальної техніки та обладнанням визначається, виходячи із галузі акредитації конкретного заявника.

2.2. Інформація щодо заявника (адреса, телефон, банківські реквізити тощо) наводиться у вступній частині, а інша інформація - у відповідних розділах Паспорта підрозділу та в додатках до нього. Інформацію, яка наводиться у додатках до Паспорта, рекомендується подавати за формами 1-13, що наведені нижче.

Виходячи із заявленої галузі акредитації, заявники заповнюють форми:

2, 3, а також (у разі потреби) 4, 5, 6 - щодо робіт з державних приймальних випробувань засобів вимірювальної техніки;

2, 3, 12 - щодо робіт з державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки;

1-7, 11 - щодо робіт з повірки, а також калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій і для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

1-3, 6-11 - щодо робіт з проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду;

2, 3, 13, а також (у разі потреби) 1, 6-11 - щодо робіт з атестації методик виконання вимірювань, що застосовуються в сфері поширення державного метрологічного нагляду.

2.3. Паспорт підрозділу затверджується керівником заявника.

Якщо заявник не є юридичною особою, а входить до складу організації як структурний підрозділ, то Паспорт підрозділу затверджується керівником цієї організації.

У стовпчиках 6-9 наводиться інформація щодо заявників, які акредитуються за пунктами 2 (щодо повірки засобів вимірювальної техніки) та 4, 5, 7, 8 таблиці Правил.

У стовпчику 4 наводиться сфера застосування МВВ (облік теплової енергії чи газу, контроль якості харчових продуктів тощо), а також сфера використання МВВ (на одному підприємстві, на підприємствах галузі, у мережі міжгалузевих лабораторій тощо).

3.1. Настанова з якості, як правило, повинна містити комплексний опис підрозділу заявника та організації, до складу якої він входить, і порядку виконання метрологічних робіт. Коли інформація щодо підрозділу заявника наведена в інших документах, у тому числі в документах, що подані на акредитацію, то в Настанові з якості повинні бути наведені посилання на ці документи.

3.2. Настанова з якості повинна містити такі розділи:

"Призначення та галузь застосування";

"Політика в галузі якості";

"Загальні відомості про підрозділ";

"Персонал підрозділу";

"Засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання";

"Умови проведення метрологічних робіт";

"Процедури та методики проведення метрологічних робіт";

"Контроль за якістю проведення метрологічних робіт та коригувальні дії";

"Оформлення матеріалів за результатами метрологічних робіт, зберігання цих матеріалів";

"Внутрішній аудит та оновлення".

Наявність розділів у Настанові з якості заявників, що акредитуються на конкретні метрологічні роботи, повинна визначатись відповідно до заявленої галузі акредитації цих заявників.

При розробці та проведенні експертизи Настанови з якості слід керуватись ДСТУ 3816-98 "Керівні вказівки щодо розроблення настанов з якості".

3.3. Настанова з якості затверджується керівником підрозділу заявника.

4.1. Проект галузі акредитації повинен містити докладний опис заявленої галузі акредитації щодо метрологічних робіт і розроблятись за наведеними нижче формами 14-17.

4.2. Форми 14-17 підписуються керівником заявника.

Якщо заявник не є юридичною особою, а входить до складу організації як структурний підрозділ, то зазначені форми підписуються керівником цієї організації.

1. Види вимірювань та групи засобів вимірювальної техніки наводяться у стовпчику 1 за кодами видів вимірювань у порядку їх зростання.

2. У разі зазначення розряду (класу точності) у стовпчику 3 слід наводити позначення державного стандарту, що регламентує цей розряд (клас точності).

3. Границі допустимої похибки засобів вимірювальної техніки наводяться у стовпчику 3 у вигляді границь абсолютної похибки (D), границь відносної похибки (d), середнього квадратичного відхилення випадкової складової похибки (s), невиключеної складової систематичної похибки (q).

1. Групи засобів вимірювальної техніки наводяться у стовпчику 1 за кодами видів вимірювань у порядку їх зростання.

2. У разі зазначення розряду (класу точності) у стовпчику 3 слід наводити позначення державного стандарту, що регламентує цей розряд (клас точності).

3. Границі допустимої похибки засобів вимірювальної техніки наводяться у стовпчику 3 у вигляді границь абсолютної похибки (D), границь відносної похибки (d), середнього квадратичного відхилення випадкової складової похибки (s), невиключеної складової систематичної похибки (q).

1. У стовпчику 1 наводиться узагальнений опис об'єктів вимірювань.

2. У стовпчику 2 наводяться назви величин, що вимірюються, за кодами видів вимірювань у порядку їх зростання і, у разі потреби, їх розгорнуті визначення, методи вимірювань, закладені у МВВ (хроматографічний, полярографічний тощо).

3. У стовпчику 3 наводиться сфера застосування МВВ (облік теплової енергії чи газу, контроль якості харчових продуктів тощо), а також сфера використання МВВ (на одному підприємстві, на підприємствах галузі, у мережі міжгалузевих лабораторій тощо).

1. У стовпчику 1 наводяться назви величин, що вимірюються, за кодами видів вимірювань у порядку їх зростання.

2. Похибка вимірювань у стовпчику 4 наводиться у вигляді границь абсолютної похибки (D), границь відносної похибки (d), середнього квадратичного відхилення випадкової складової похибки (s), невиключеної складової систематичної похибки (q).

1.1. Аудитором визнається атестована Держстандартом України особа, яка має відповідну освіту, кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, що необхідні для здійснення діяльності з акредитації на право проведення метрологічних робіт, а саме:

державних приймальних випробувань засобів вимірювальної техніки;

державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки;

повірки засобів вимірювальної техніки;

калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств і організацій та для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду;

проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

1.2. Кандидат в аудитори атестується на здійснення діяльності з акредитації щодо однієї або декількох зазначених вище метрологічних робіт.

2.1. Кандидат в аудитори повинен мати вищу освіту, пройти теоретичну підготовку і стажування, що необхідні для забезпечення його компетентності під час здійснення акредитації на право проведення конкретних метрологічних робіт, та знати у достатньому обсязі:

законодавство України у галузі метрології та метрологічної діяльності;

правила проведення робіт з акредитації та перевірок додержання умов проведення метрологічних робіт акредитованими організаціями;

міждержавні і державні стандарти, метрологічні норми і правила, відповідно до яких здійснюються метрологічні роботи;

економічні і правові засади проведення робіт з акредитації.

2.2. Кандидат в аудитори повинен мати щонайменше чотирьохрічний стаж проведення однієї або декількох метрологічних робіт, зазначених у пункті 1.1 цього додатка.

2.3. Особисті якості кандидата в аудитори повинні забезпечувати його об'єктивність та неупередженість під час здійснення акредитації.

3.1. Під час здійснення робіт з акредитації аудитори виконують такі функції:

проводять експертизу документів, поданих на акредитацію;

розроблюють програми перевірки заявників;

керують роботою комісій або беруть участь у їх роботі;

складають акти за результатами перевірки заявників.

4.1. Аудитор має право:

ознайомлюватися з документацією заявника, що необхідна для здійснення робіт з акредитації;

запитувати додаткову інформацію, необхідну для виконання покладених на нього функцій;

звертатися до органу з акредитації у випадках будь-якого тиску з боку заявника.

4.2. Аудитор зобов'язаний:

додержуватись правил виконання робіт з акредитації;

підтримувати рівень своєї компетентності;

забезпечувати об'єктивність при проведенні акредитації і достовірність оцінки її результатів;

дотримуватись норм етики;

забезпечувати конфіденційність одержаної інформації.

5.1. Підготовка кандидатів в аудитори включає теоретичну підготовку і стажування.

5.2. Теоретичну підготовку кандидатів в аудитори проводить Український учбово-науковий центр стандартизації, метрології та якості продукції та інші навчальні заклади II-IV рівнів акредитації в обсязі навчальних програм, погоджених Держстандартом України.

Теоретична підготовка здійснюється з відривом (або без відриву) кандидата в аудитори від виробництва, після її закінчення кандидат здає іспит у навчальному закладі, де він проходив підготовку, і в разі позитивної оцінки одержує відповідне посвідчення.

З дозволу органу з акредитації кандидат в аудитори може здавати іспит після самостійної підготовки в навчальному закладі, який проводить відповідну теоретичну підготовку.

5.3. Після одержання зазначеного вище посвідчення кандидат в аудитори повинен пройти стажування, яке організовує Держстандарт України або метрологічні служби центральних органів виконавчої влади (щодо кандидатів в аудитори, які атестуються на здійснення діяльності з акредитації на право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду).

Під час стажування кандидат в аудитори повинен узяти участь у роботах з акредитації принаймні двох заявників. Керує стажуванням керівник стажування, призначений органом з акредитації.

Після закінчення стажування його керівник складає відгук-оцінку, у якому наводить перелік робіт, що виконував кандидат в аудитори, і дає оцінку професійної підготовки кандидата, його організаційних здібностей та особистих якостей. Відгук-оцінка повинен містити висновок щодо можливості атестації кандидата як аудитора з акредитації на проведення конкретних метрологічних робіт або обгрунтований негативний висновок.

6.1. Атестацію аудиторів проводять атестаційні комісії, призначені Держстандартом України.

У разі позитивного рішення атестаційної комісії Держстандарт України оформлює і видає кандидатам сертифікати аудитора.

6.2. Порядок оформлення, реєстрації, видачі та скасування сертифікатів аудиторів, а також форма і термін дії сертифікатів встановлюються Держстандартом України.