( Абзац четвертий підпункту 5.3.17 пункту 5.3 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
- впровадження нових технологічних процесів, зміни схем (необхідність позачергової перевірки в такому випадку вирішує технічний керівник суб'єкта господарювання);
- переведення працівника на іншу посаду чи інше місце роботи, які потребують додаткових знань правил експлуатації та інструкцій;
- поновлення на посаді або допуску до роботи раніше відсторонених працівників, в тому числі відсторонених на вимогу Держенергонагляду;
- перерви в роботі тривалістю понад 6 місяців;
- на вимогу Держенергонагляду за результатами здійснення державного нагляду (контролю).
( Підпункт 5.3.17 пункту 5.3 розділу 5 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
Позачергова перевірка не замінює періодичної перевірки за графіком (крім випадків, пов'язаних з уведенням у дію нових Правил).
5.3.18. Вимоги до обсягу знань для кожної посади, робочого місця встановлюються посадовими інструкціями. Обсяг знань з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки для всіх категорій робітників визначаються відповідними НД.
5.3.19. Результати перевірки знань робітників оформлюються протоколом та записуються у журнал перевірки знань встановленого зразка (додаток 1) і зазначають у посвідченні про перевірку знань.
( Підпункт 5.3.19 пункту 5.3 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
5.3.20. Особи, які отримали незадовільну оцінку за результатами перевірки знань, до самостійної роботи не допускаються.
Протягом 1 місяця вони мають пройти повторну перевірку, але не раніше ніж через 2 тижні. У разі незадовільної оцінки за результатами повторної перевірки знань питання їхнього подальшого працевлаштування адміністрація суб'єкта господарювання вирішує в установленому порядку.
5.3.21. Для перевірки знань персоналу з вимог цих Правил створюються постійно діючі кваліфікаційні комісії в складі не менше ніж трьох осіб, атестованих у встановленому порядку.
Склад кваліфікаційної комісії затверджується керівником суб'єкта господарювання. Комісію очолює керівник або його заступник, у разі створення комісії у структурному підрозділі - керівник цього підрозділу.
Зміни у складі постійно діючих кваліфікаційних комісій оформляють відповідним наказом.
5.3.22. Робота кваліфікаційної комісії суб'єкта господарювання з перевірки знань цих Правил у технічних керівників (технічний директор, головний інженер, головний енергетик, технолог, механік та їхні заступники), осіб, відповідальних за справний стан і експлуатацію тепловикористовувальних установок і теплових мереж, а також інженерів з охорони праці, атестованих до інспектування енергооб'єктів, має відбуватися за обов'язкової участі представника Держенергонагляду. У разі одночасної перевірки знань з питань охорони праці, безпечного виконання робіт, пожежної та техногенної безпеки та цих Правил обов'язковою є також участь представника Держпромгірнагляду.
Решта персоналу проходить перевірку знань цих Правил у комісіях під головуванням особи, відповідальної за загальний стан теплового господарства, або в комісіях, склад яких визначає і затверджує особа, відповідальна за загальний стан теплового господарства суб'єкта господарювання. До складу цих комісій можуть входити спеціалісти енергетичної служби, інженери, члени профспілкового комітету суб'єкта господарювання. При цьому до перевірки знань залучаються представники інспекцій Держенергонагляду та/або Держпромгірнагляду (за згодою).
5.4. Оперативне керування тепловими установками та мережами
5.4.1. Оперативне керування тепловикористовувальними установками та тепловими мережами суб'єкта господарювання - споживача теплової енергії є складовою частиною керування енергогосподарством об'єкта як системи керування суб'єктом господарювання у цілому.
5.4.2. Організаційна структура і форма оперативного керування тепловим господарством суб'єкта господарювання визначається його керівництвом з огляду на конкретні умови.
5.4.3. Структура та форми керування тепловим господарством має забезпечувати:
- безаварійну надійну роботу всіх ланок системи теплопостачання суб'єкта господарювання;
- безперебійне постачання теплом установок, які його використовують;
- дотримання заданих режимів роботи тепловикористовувальних установок і теплових мереж, систем теплопостачання, збирання та повернення конденсату;
- здійснення пусків і зупинів устатковання;
- своєчасну локалізацію і ліквідацію відмов і порушень у роботі, якщо вони виникли;
- підготовку робочих місць до ремонтних робіт і випробувань.
5.4.4. Усі теплові установки та мережі має бути розподілено за рівнями керування. Відносини спеціалістів різних рівнів керування регламентуються інструкціями суб'єкта господарювання (суб'єкта господарювання).
5.4.5. Керування тепловими установками і мережами та їх обслуговування здійснює оперативний (черговий) та оперативно-виробничий персонал.
До оперативного (чергового) персоналу належать працівники, які перебувають на зміні та здійснюють керування тепловими мережами, тепловими пунктами; працівники технологічних (структурних) підрозділів, які здійснюють керування тепловими (тепловикористовувальними) установками, конденсатними станціями; диспетчери з енергопостачання.
До оперативно-виробничого персоналу належать працівники теплових цехів, лабораторій, які здійснюють обслуговування, ремонт, налагодження, випробування теплових установок і мереж, іншого теплового устатковання.
5.4.6. Обов'язки, права і відповідальність чергового персоналу визначаються посадовими або виробничими інструкціями.
Крім них, кожний об'єкт суб'єкта господарювання має бути забезпечено такими інструкціями і документами суб'єкта господарювання (суб'єкта господарювання):
- інструкції з експлуатації теплового устатковання;
- інструкції з охорони праці та пожежної та техногенної безпеки щодо кожного об'єкта, робочого місця;
- інструкції з виконання вимог техногенної безпеки, ліквідації аварій та порядок дії персоналу у разі її виникнення;
( Абзац п'ятий підпункту 5.4.6 пункту 5.4 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
- оперативні журнали;
- оперативні схеми теплових мереж (водяних, парових, конденсатних);
- оперативні схеми теплових установок;
- журнали розпоряджень;
- журнали обліку робіт за нарядами та розпорядженнями;
- журнали заявок на виведення устатковання з роботи;
- журнали дефектів;
- бланки перемикань;
- температурні графіки центрального регулювання системи теплопостачання;
- режимні карти.
Залежно від місцевих умов, перелік оперативних документів може бути змінено за рішенням керівництва суб'єкта господарювання.
Перелік і зміст оперативних документів чергового персоналу наведено в додатку 2.
5.4.7. Адміністративно-технічний персонал повинен щодня перевіряти оперативну документацію і вживати заходів щодо усунення дефектів і порушень у роботі устатковання та персоналу.
5.4.8. Черговий персонал повинен працювати за графіком, затвердженим керівником об'єкта (структурного підрозділу, дільниці). Заміна одного чергового працівника іншим можлива тільки з дозволу відповідного керівника.
Чергування працівника протягом двох змін поспіль забороняється.
5.4.9. Кожний черговий працівник, який став до роботи, має прийняти зміну від попереднього чергового, а після закінчення здати зміну наступному за графіком черговому. Залишати чергування без здавання зміни заборонено.
5.4.10. Приймаючи зміну, черговий зобов'язаний:
- ознайомитися зі схемою, виробничим завданням, станом і режимом роботи теплового устатковання, теплових мереж, арматури і ЗВТ та автоматики на своїй дільниці (робочому місці), особисто оглянути їх в обсязі, встановленому посадовою інструкцією;
- з'ясувати в чергового, котрий здає зміну, яке теплове устатковання перебуває в резерві чи ремонті і за яким устаткованням слід вести особливо пильне спостереження для запобігання неполадкам чи аваріям;
- перевірити стан (чистоту) робочого місця (устатковання та приміщення);
- перевірити і прийняти інструмент, матеріали, ключі від приміщень, журнали та відомості;
- прочитати в журналах усі записи і розпорядження за період після свого минулого чергування;
- оформити прийняття та здавання зміни записом у журналі за підписами чергових, який приймає і який здає зміну;
- повідомити безпосереднього керівника в зміні про вступ на чергування та про всі недоліки, виявлені під час прийняття зміни.
5.4.11. Прийняття і здавання зміни під час ліквідації аварії, здійснення операцій з пуску або зупину теплового устатковання забороняється. Працівники, що приймають зміну за графіком, беруть участь у ліквідації аварії, виконуючи накази працюючої зміни або відповідальної особи з числа адміністративно-технічного персоналу, якщо вона взяла на себе функції керування ліквідацією аварії, що засвідчується відповідним записом в оперативному журналі.
5.4.12. Приймання і здавання зміни у разі несправності устатковання допускається тільки з дозволу керівника об'єкта (структурного підрозділу, дільниці) чи технічного керівника суб'єкта господарювання.
5.4.13. Черговий під час свого чергування є особою, відповідальною за правильне обслуговування та безаварійну роботу всього устатковання на дорученій йому дільниці (робочому місці).
Черговий має забезпечити економічний і надійний режим роботи устатковання відповідно до затвердженого технологічного режиму та оперативних вимог чергових вищого рангу.
5.4.14. Кожний черговий повинен своєчасно зазначати показання роботи устатковання у відомостях (журналах) і записувати всі помічені відхилення і недоліки. Періодичність записів встановлюється відповідною інструкцією на суб'єкті господарювання (суб'єкті господарювання).
5.4.15. У разі порушення режиму роботи, пошкодження чи аварії устатковання черговий зобов'язаний терміново самостійно вжити заходів для відновлення нормального режиму роботи устатковання або для ліквідації аварійного стану, використовуючи підлеглий йому персонал, і повідомити про те, що сталося, начальника зміни чи іншу особу, яка його заступає.
5.4.16. У випадку неправильних дій чергового експлуатаційного персоналу відповідальні особи з числа адміністративно-технічного персоналу згідно з вимогами посадових інструкцій зобов'язані втрутитися в хід ліквідації аварії, аж до усунення відповідального чергового, беручи на себе керівництво за подальший хід ліквідації аварії з відповідним записом в оперативному журналі.
5.4.17. Кожну аварію має бути ретельно розслідувано. При цьому необхідно зокрема з'ясувати:
- причини виникнення і розвитку аварії;
- конкретних осіб, з вини яких виникли і розвинулися аварії;
- правильність дій персоналу;
- дефекти і характер пошкоджень устатковання;
- можливість запобігання аналогічній аварії в майбутньому.
За результатами розслідування аварії розробляються відповідні протиаварійні заходи.
Після затвердження керівником або технічним керівником суб'єкта господарювання, протиаварійні заходи є обов'язковими до виконання.
5.4.18. Найважливішим елементом системи протиаварійних заходів є протиаварійні тренування. Основними завданнями протиаварійних тренувань є підвищення здатності експлуатаційного персоналу під час аварійних ситуацій чітко і правильно визначати свої дії, не порушуючи при цьому вимог охорони праці та виробничі інструкції.
Протиаварійні тренування слід проводити з урахуванням заходів, визначених планами локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій:
( Абзац другий підпункту 5.4.18 пункту 5.4 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
- в підрозділах не рідше ніж один раз на квартал;
( Абзац підпункту 5.4.18 пункту 5.4 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
- на суб'єктах господарювання не рідше ніж один раз на рік.
Тренування проводяться, як правило, у робочий час з персоналом, який працює на зміні, з наступним аналізом результатів заняття, що відбулось, та фіксацією проведеного заходу в "Журналі протиаварійних тренувань".
5.5. Технічна документація
5.5.1. Усі теплові установки та мережі, інше устатковання теплового господарства суб'єкта господарювання має бути забезпечено комплектом документації, до складу якого входять:
- проект теплопостачання (проект на теплову мережу, обладнання теплового пункту, внутрішню систему, встановлення вузла обліку теплової енергії);
- виконавча документація на теплопостачання;
- паспорти установленої форми з протоколами і актами випробувань, оглядів і ремонтів, приймання в експлуатацію;
- робочі креслення устатковання;
- сертифікати, свідоцтва про якість виготовлення і монтажу;
- виконавчі схеми усіх трубопроводів з нумерацією арматури і розміщенням ЗВТ із зазначенням діаметрів труб, розміщенням опор, компенсаторів, спускових і дренажних пристроїв;
- інструкції з експлуатації, ліквідації аварій, ремонту, пожежної та техногенної безпеки і охорони праці;
- плани локалізації та ліквідації аварій;
- планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.
( Підпункт 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
5.5.2. Оперативні схеми та креслення устатковання слід зберігати у керівника об'єкта (дільниці, структурного підрозділу) та у відповідальної особи.
5.5.3. Схеми та креслення мають точно відповідати фактичним умовам роботи теплових установок і мереж. Будь-яку зміну в установці, устаткованні, приладах тощо слід негайно вносити у відповідне креслення чи схему з обов'язковим зазначенням ким, коли, із якої причини зроблено ту чи іншу зміну.
Оперативні схеми підписуються керівником об'єкта (структурного підрозділу) та затверджуються технічним керівником або керівником суб'єкта господарювання.
Схеми слід переглядати не рідше ніж один раз на 2 роки.
5.5.4. Кожне робоче місце оперативного персоналу має бути забезпечено експлуатаційними (виробничими) інструкціями, інструкціями з виконання вимог техногенної безпеки, ліквідації аварії та порядку дії персоналу у разі її виникнення і принциповою схемою устатковання, яке обслуговується, з його основними характеристиками, затвердженими у встановленому порядку.
( Підпункт 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
5.5.5. В експлуатаційних (виробничих) інструкціях має бути наведено:
- стислий технічний опис устатковання;
- режимні карти межі безпечного стану, нормального та післяаварійного режимів роботи;
- послідовність операцій щодо підготовки до пуску, порядок пуску і зупину устатковання;
- порядок експлуатації устатковання під час нормальної роботи і у разі виникнення порушень у роботі;
- порядок допуску до огляду, ремонту і випробування;
- заходи з охорони праці, вибухо- та пожежобезпеки.
За наявності особливих умов можуть розроблятися додаткові інструкції з технічного обслуговування, а також прав, обов'язків, взаємовідносин обслуговуючого персоналу.
Інструкції складаються відповідно до вимог цих Правил на основі заводських інструкцій і проектних рішень, НД, досвіду експлуатації і результатів випробувань устатковання, а також з урахуванням місцевих умов.
5.5.6. Інструкції підписуються керівником об'єкта (структурного підрозділу), узгоджуються і затверджуються технічним керівником або керівником суб'єкта господарювання.
Інструкції необхідно переглядати не рідше ніж один раз на 3 роки, а також у разі, якщо змінюються умови експлуатації, з урахуванням змін, внесених до схеми та устатковання; впровадження нової технології, а також виданням нових керівних матеріалів.
Усі істотні зміни і доповнення, внесені в чинні інструкції, мають бути доведені до відома працівників, для яких їх знання є обов'язковим.
5.5.7. В інструкціях чітко розмежовуються роботи з обслуговування і ремонту устатковання між персоналом загального відділу (наприклад, головного енергетика, механіка) суб'єкта господарювання та виробничого об'єкта (структурного підрозділу), наводиться перелік осіб, для яких знання цих інструкцій є обов'язковим.
5.5.8. Усі тепловикористовувальні установки (посудини) власниками повинні зазначатись у спеціальній книзі обліку і огляду установок (посудин), яка зберігається в особи, що здійснює нагляд за установками (посудинами) на суб'єкті господарювання, або у відповідального за справний стан і експлуатацію тепловикористовувальних установок і теплових мереж.
( Підпункт 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183 від 27.03.2015 )
5.6. Техніко-економічні показники
5.6.1. На кожному суб'єкті господарювання за допомогою ЗВТ має здійснюватися облік виробництва (споживання) і витрат теплової енергії відповідно до вимог чинних НД.
5.6.2. Облік теплоносія, теплової енергії і конденсату має забезпечувати:
- здійснення господарських відносин між постачальниками теплової енергії та її споживачами, в тому числі і для суб'єктів господарювання, що мають власні джерела теплопостачання та використовують її на власні потреби;
- контроль за тепловими режимами й ефективним використанням теплової енергії;
- можливість складання й аналізу енергобалансів;
- організацію системи матеріального заохочення працівників суб'єктів господарювання за раціональне та ефективне використання теплової енергії і теплоносія;
- визначення розміру підвищеної оплати та знижок за відхилення від режимів, встановлених договором купівлі-продажу теплової енергії;
- планування обліку й аналізу енергетичної складової собівартості різних видів продукції;
- можливість нарахування знижок і надбавок до тарифу на теплову енергію у разі повернення конденсату;
- ведення встановленої державної та відомчої звітності за результатами використання теплової енергії.
5.6.3. На суб'єктах господарювання - споживачах слід проводити енергетичні випробування та налагодження тепловикористовувальних і теплофікаційних установок, теплових мереж згідно з методиками та інструкціями з експлуатації. За результатами випробувань розробляють і аналізують у визначені терміни енергетичні баланси та нормативні характеристики і вживаються заходи для їх оптимізації. Перелік теплових установок, на яких мають проводитись енергетичні випробування, затверджує керівництво суб'єкта господарювання чи вища організація.
Нормативні характеристики і норми окремих показників доводять до відома експлуатаційного персоналу у вигляді режимних карт, графіків, таблиць або викладають в експлуатаційних (виробничих) інструкціях.
Гідравлічні режими водяних теплових мереж розробляються теплопостачальною організацією щороку до початку опалювального та літнього періодів (сезонів).
5.6.4. Пароконденсатні баланси складають також на вимогу Держенергонагляду.
Форму балансу наведено в додатку 3. Цю форму може бути змінено на вимогу Держенергонагляду або за його погодженням.
5.6.5. Відповідальний за загальний стан теплового господарства суб'єкта господарювання має забезпечити щомісячний аналіз фактичного теплового і пароконденсатного балансів суб'єкта господарювання та окремих підрозділів і вживати необхідних заходів для економічного використання теплової енергії та збільшення кількості повернення конденсату.
5.7. Організація технічного обслуговування та ремонтів теплових установок і мереж
5.7.1. На кожному суб'єкті господарювання розробляється і впроваджується система технічного обслуговування та ремонтів, яка має запобіжний характер.
5.7.2. Організацію технічного обслуговування, ремонтів і контролю за їх проведенням повинен здійснювати адміністративно-технічний персонал, за яким закріплено устатковання, що підлягає ремонтові.
5.7.3. Технічне обслуговування включає обов'язкові контрольні огляди, випробування, регулювання, налагодження, очищення, змащування устатковання, нескладну заміну деталей, що вийшли з ладу, усунення різних дрібних дефектів і перевірку дотримання вимог експлуатаційних інструкцій.
Порядок організації та проведення контрольного огляду визначається керівником суб'єкта господарювання.
Результати оглядів зазначаються в оперативному журналі.
5.7.4. На всі види ремонтів складаються річні та місячні графіки ППР, затверджені керівником або технічним керівником суб'єкта господарювання. Графіки ремонту тепловикористовувальних установок, теплових мереж та іншого устатковання теплового господарства має бути взаємоузгоджено як щодо структурних підрозділів (дільницями), так і з графіками ремонтів відповідного устатковання суб'єктів господарювання, що постачають теплову енергію. У графіку вказується розподіл функцій між ремонтними бригадами та відповідальними керівниками дільниць.
5.7.5. Під час поточного ремонту відновлюється працездатність установок та устатковання, замінюються або відновлюються окремі їхні частини для забезпечення нормальної експлуатації теплових установок і мереж до наступного ремонту з номінальною потужністю, продуктивністю і економічністю.
5.7.6. Капітальний ремонт передбачає відновлення повного або близького до повного ресурсу вузлів установок і устатковання шляхом відновлення та заміни будь-яких зношених вузлів і деталей, включаючи базові, а також, у разі необхідності, модернізацію устатковання з урахуванням досвіду експлуатації та впровадження нової техніки.
5.7.7. Водночас із поточним і капітальним ремонтами тепловикористовувальних установок слід також відремонтувати допоміжне устатковання, яке до них належить.
За наявності резерву допоміжного устатковання допускається проведення його ремонту в період між капітальними ремонтами основного устаткування.
5.7.8. До виводу в капітальний ремонт кожної тепловикористовувальної установки та іншого теплового устатковання має бути виконано такі підготовчі заходи:
- складено відомості про дефекти, обсяги робіт, які уточнюються після розкриття та огляду установки;
- складено графік виконання ремонтних робіт;
- заготовлено згідно з відомостями дефектів та обсягів робіт необхідні матеріали і запасні частини;
- укомплектовано і приведено до ладу інструменти, пристрої, такелажне знаряддя та підйомно-транспортні механізми;
- підготовлено робочі місця до ремонту, сплановано ремонтний майданчик із позначенням місця розташування частин і деталей устатковання. При цьому не допускається пробивання отворів і прорізів у несучих і огороджувальних конструкціях, встановлення, підвищення і кріплення до будівельних конструкцій технологічного устатковання, транспортних засобів, трубопроводів та інших пристроїв без узгодження з проектною організацією;
- укомплектовано ремонтні бригади, які мають забезпечити якісне виконання всього обсягу робіт у визначені терміни;
- передбачені вимоги з пожежної та техногенної безпеки та охорони праці.
5.7.9. Документацію на капітальний ремонт тепловикористовувальних установок і основного теплового устатковання має бути складено в установленому порядку та затверджено технічним керівником або керівником суб'єкта господарювання.
Конструктивні зміни устаткування тепловикористовувальних установок і принципові зміни теплових схем під час ремонтів можуть допускатися тільки відповідно до затвердженого проекту.
5.7.10. Прийняття тепловикористовувальної установки або окремого теплотехнічного устатковання з капітального ремонту здійснюється робочою комісією, призначеною наказом по суб'єкту господарювання. Прийняття з поточного ремонту покладається на осіб, відповідальних за ремонт, справний стан і експлуатацію цієї теплової установки.
5.7.11. Прийняття тепловикористовувальних установок і теплотехнічного устатковання після ремонту передбачає перевірку виконання всіх робіт, зазначених у відомості дефектів та прийманні випробування.
5.7.12. Роботи, виконані під час капітального ремонту тепловикористовувальних установок і теплового устатковання, приймаються за актом, до якого додається вся технічна документація (ескізи, фотографії, акти проміжних приймань окремих вузлів, протоколи проміжних випробувань, виконавчий графік ремонту та інше).
5.7.13. Акти прийняття установок та устатковання із ремонту з усіма документами повинні зберігатися при паспортах.
Усі зміни, виявлені та здійснені під час ремонту, мають зазначатися в паспортах, схемах та кресленнях.
Введення в роботу устатковання тепловикористовувальних установок та теплових мереж здійснюється згідно з вимогами пунктів 5.8.17, 5.8.18.
5.7.14. Консервація теплових енергоустановок з метою запобігання корозії металу проводиться як під час режимних зупинів (вивід у резерв на тривалий визначений та невизначений термін, капітальний ремонт, аварійні зупини), так і під час тривалих зупинів (резерв, ремонт, модернізація) на термін понад 6 місяців.
5.7.15. На кожному суб'єкті господарювання на основі чинних НД розробляється та затверджується технічне рішення та технічна схема з проведення консервації конкретного устатковання теплових енергоустановок, які визначають спосіб консервації за різних видів зупину та тривалості простоювання.
5.7.16. Відповідно до прийнятих рішень складається та затверджується інструкція з консервації устатковання з вказівками щодо підготовчих операцій, технологією консервації та розконсервації, а також заходи безпеки у процесі консервації.
5.8. Приймання в експлуатацію устатковання та споруд
5.8.1. Закінчені будівництвом реконструйовані теплові установки та теплові мережі, а також залежно від складності об'єкта - їхні черги і пускові комплекси приймаються в експлуатацію згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком прийняття, СОУ-Н ЕЕ 20.401:2006 "Приймання в експлуатацію окремих пускових комплексів і закінчених будівництвом підприємств енергогенеруючих компаній. Правила" та НД, зазначеними у проектній документації.
( Підпункт 5.8.1 пункту 5.8 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010; Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183 від 27.03.2015 )
5.8.2. Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом теплових установок та мереж здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованих теплових установок та мереж проектній документації, вимогам національних стандартів, державних будівельних норм і правил.
Експлуатація теплових установок та мереж, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, національним стандартам і правилам, забороняється.
( Підпункт 5.8.2 пункту 5.8 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
5.8.3. Усі теплові установки та мережі, що приймаються в експлуатацію, повинні відповідати вимогам цих Правил, інших чинних НД та забезпечуватися проектною документацією, узгодженою в установленому порядку, та приймально-здавальною документацією.
5.8.4. Теплові установки та теплові мережі, виконані без проекту або поза проектом і з порушенням чинних НД, до експлуатації не допускаються.
5.8.5. Для забезпечення належного експлуатаційного і санітарно-технічного стану території, будівель і споруд, де розміщуються теплові пункти та тепловикористовувальні установки або прокладено теплові мережі, має бути виконано та утримуватися в справному стані:
- проектні огорожі;
- системи відведення поверхневих і ґрунтових вод;
- мережі водопроводу, каналізації, дренажу, теплопостачання та їхні споруди;
- споруди для очищення забруднених стічних вод та промислової зливної каналізації;
- системи очищення вентиляційних викидів;
- глушники шуму вихлопних трубопроводів;
- системи захисту від блискавок і заземлення;
- засоби освітлення та протипожежної сигналізації.
Допустимі рівні шуму на робочих місцях і захист від шуму повинні відповідати ДСН 3.3.6.037.
Обмеження несприятливого впливу вібрації на персонал, забезпечення вібробезпеки та вібраційні характеристики устатковання повинні задовольняти вимогам ДСН 3.3.6.039.
Освітленість території, будівель, споруд та приміщень повинна відповідати вимогам СНиП II-4.
Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати ДСН 3.3.6.042.
Робочі місця чергового персоналу ДТ, хімлабораторій, вузлів керування системами опалення та гарячого водопостачання, вузлів обліку теплової енергії, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок має бути організовано відповідно до вимог стандартів, технічних вимог і (або) методичних вказівок з безпеки праці, вимог ДСН 3.3.6.096, вимог ергономіки до конкретних робочих місць (ГОСТ 12.2.032, 12.2.033 "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", "Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования").
5.8.6. Підземні комунікації водопроводу, каналізації, теплопроводів, газопроводів, повітропроводів, кабелів тощо має бути позначено на поверхні землі покажчиками.
5.8.7. За наявності блукаючих струмів, захист підземних металевих комунікацій і споруд слід забезпечувати електрохімічним способом. Металеві конструкції будівель і споруд повинні бути захищені від корозії.
5.8.8. Усі водовідвідні мережі та пристрої до початку повені має бути оглянуто і підготовлено до пропуску талих вод. Місця проходу кабелів, теплопроводів та інших комунікацій через фундамент та стіни будівель слід ущільнювати, а механізми, що призначені для відкачування води, привести у стан готовності до роботи.
5.8.9. Покрівлі будівель і споруд, підходи до теплових пунктів, споруд і будівель, де розміщуються тепловикористовувальні установки та люки теплових камер і теплових мереж, слід очищувати від сміття, будівельних матеріалів, а в зимовий період - ще й від снігу, льоду. Перебування людей на покрівлі без потреби не допускається.
5.8.10. Будівельні конструкції, фундаменти устатковання та будівельних споруд має бути захищено від потрапляння мастил, кислот, лугів, пари та води.
5.8.11. Фарбування приміщень і тепловикористовувальних установок повинно задовольняти вимоги промислової естетики та санітарії (ГОСТ 14202 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки"), інструкції щодо розпізнавального забарвлення трубопроводів.
5.8.12. Системи опалення, вентиляції та аераційні установки, режими їхньої роботи повинні забезпечувати нормовані параметри повітряного середовища відповідно до ДСН 3.3.6.042.
5.8.13. До початку приймальних випробувань теплових установок і мереж слід укомплектувати, підготовити і атестувати персонал, призначити осіб, відповідальних за їх справний стан і безпечну експлуатацію.
Усі будівлі, споруди та приміщення, де розташовано теплові установки, а також теплові мережі слід закріпити за відповідними підрозділами, відповідальними за їхній справний стан.
( Підпункт 5.8.14 пункту 5.8 розділу 5 виключено на підставі Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183 від 27.03.2015 )
5.8.14. Дозвіл на початок роботи установок і трубопроводів, які не підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду, видає Уповноважена посадова особа, що відповідає за справний стан і безпечну та економічну експлуатацію устаткування теплових установок і мереж згідно з чинними НД з оформленням на це відповідних актів та записом у паспорті.
( Підпункт 5.8.14 пункту 5.8 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 183 від 27.03.2015 )
5.8.15. Підключення тепловикористовувальних установок і систем теплопостачання до теплових мереж організації, що постачає енергію, здійснюється з її дозволу і відповідно до НД щодо користування тепловою енергією.
5.8.16. Допуск до експлуатації тепловикористовувальних установок і трубопроводів здійснюється особою, відповідальною за їхній справний стан і експлуатацію, за наявності дозволів, передбачених пунктами 5.8.14, 5.8.15, 5.8.16, та готовності об'єкта до пуску, що оформляється записом в оперативному (змінному) журналі. За відсутності зазначених дозволів експлуатація теплових установок і теплових мереж не допускається.
5.8.17. У разі, якщо ремонт (консервація) устатковання тепловикористовувальних установок і теплових мереж здійснюється без припинення теплопостачання на об'єкт чи суб'єкт господарювання в цілому, то допуск до експлуатації здійснюється без отримання дозволів, зазначених у пунктах 5.8.14, 5.8.15.
5.9. Технічне діагностування теплових установок і мереж
5.9.1. На суб'єкті господарювання, в організації-власника устатковання має бути організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) технічного стану устатковання теплових установок і мереж, будівель і споруд. Періодичність контролю установлює технічний керівник суб'єкта господарювання (особа, відповідальна за теплове господарство організації-власника устатковання).
Результати контролю мають фіксуватися в спеціальному журналі.
5.9.2. Постійний (поточний) контроль технічного стану теплових установок і мереж має проводитись оперативним і оперативно-ремонтним персоналом суб'єкта господарювання, організації-власника устатковання.
Обсяг контролю встановлюється відповідно до вимог інструкцій заводів-виробників, інструкцій з експлуатації устатковання, а також щорічними планами, які затверджує технічний керівник суб'єкта господарювання (особа, відповідальна за теплове господарство організації-власника устатковання).
5.9.3. Технічне діагностування теплових установок і мереж має охоплювати комплекс заходів для визначення їх технічного стану.
Завданням технічного діагностування є:
- визначення фактичного технічного стану устатковання (справне, несправне, працездатне, непрацездатне);
- визначення місць можливої відмови або несправності;
- прогнозування технічного стану устатковання.
До обсягу здійснення технічного діагностування на підставі чинних НД має бути включено:
- зовнішній та внутрішній огляди;
- перевірка технічної документації;
- питання організації експлуатації;
- оперативне обслуговування та відповідність здійснених випробувань і вимірювань чинним НД тощо.
Для проведення технічного діагностування суб'єкт господарювання, організація-власник устатковання може використовувати наявні у нього системи і засоби технічного діагностування.
Одночасно з технічним діагностуванням слід здійснювати перевірку виконання приписів наглядових органів і заходів, розроблених за результатами розслідування порушень роботи теплових установок і мереж, а також заходів, розроблених за попереднім технічним діагностуванням.
Експлуатація теплових установок і мереж з виявленими аварійно-небезпечними дефектами забороняється.
5.9.4. Після закінчення терміну експлуатації теплових установок та мереж, встановленого нормативно-технічною документацією, за наявності пошкоджень, що впливають на режими теплопостачання, та на вимогу державного інспектора теплові установки та мережі підлягають технічному діагностуванню з метою встановлення можливості та умов подальшої експлуатації.
( Підпункт 5.9.4 пункту 5.9 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
5.9.5. Експертне технічне діагностування проводиться за програмою, погодженою з Держенергонаглядом, експертно-технічною комісією, яка створюється наказом по суб'єкту господарювання, організації-власника устатковання і очолюється технічним керівником (його заступником) або особою, відповідальною за теплове господарство організації-власника устатковання. До складу комісії включають керівників і спеціалістів структурних підрозділів, осіб, відповідальних за теплове господарство структурних підрозділів, представників Держенергонагляду, спеціалістів спеціалізованої організації, які мають досвід роботи в зазначеній сфері.
Результати роботи комісії оформлюються актом та/або зазначаються в технічних паспортах устатковання з обов'язковим визначенням терміну наступного діагностування.
( Підпункт 5.9.5 пункту 5.9 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики N 2 від 12.01.2010 )
6. Розподіл і перетворення теплової енергії
6.1. Джерела теплопостачання
6.1.1. Положення цього розділу поширюються на джерела теплопостачання, окрім ДТ, на які поширюється дія нормативного документа ГКД 34.20.507 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила".
6.1.2. Експлуатація котельних установок має забезпечувати:
- надійність і безпечність роботи всього основного та допоміжного устатковання;
- номінальну продуктивність котлів, розрахункові параметри і якість пари й води;
- допустимі величини викидів шкідливих речовин в атмосферу.
6.1.3. Експлуатація кожного типу котла здійснюється за інструкцією з експлуатації, розробленою з урахуванням вимог заводу-виробника, цих Правил, НПАОП 0.00-1.08, НПАОП 0.00-1.26, затвердженою технічним керівником суб'єкта господарювання.
6.1.4. Котли, що вперше вводяться в експлуатацію, підлягають очищенню та лугуванню.
Безпосередньо після передпускового очищення та лугування слід вжити заходи для захисту очищених поверхонь котла від стоянкової корозії.
6.1.5. Перед пуском котла після ремонту або тривалого перебування у резерві (понад 3 доби) має бути перевірено справність і готовність до включення допоміжного устатковання, ЗВТ, авторегуляторів, захистів.
У разі несправності захистів, які діють на зупин котла, пуск його забороняється.
6.1.6. Витрата мережної води перед розпалюванням пальників водогрійного котла має бути встановлено і підтримуватися в подальшій роботі не нижчою від мінімально допустимої, визначеної заводом-виробником для кожного типу котла.
6.1.7. Обмурівка (огородження) паливні і газоходів котла має перебувати в справному стані, температура поверхні обмурівки має бути не більшою ніж 43 град. С за температури навколишнього середовища не більшою ніж 25 град. С.
6.1.8. Перед пуском барабанний котел заповнюється деаерованою водою, якість якої має відповідати вказівкам інструкції з експлуатації залежно від схеми обробки живильної води.
6.1.9. Заповнення неостиглого барабанного котла для проведення пуску дозволяється за температури металу верхівки спорожненого барабана не вище ніж 160 град. С і різниці температур між верхньою і нижньою твірними до 60 град. С.
Якщо температура у будь-якій точці барабана перевищує 140 град. С, то заповнення його водою для гідравлічного випробування забороняється.
6.1.10. Якщо до пуску котла на ньому проводились роботи, пов'язані з розбиранням фланцевих з'єднань і лючків, то болтові з'єднання на них слід підтягнути за надлишкового тиску 0,3-0,5 МПа (3-5 кгс/кв.см). Підтягування болтових з'єднань за більшого тиску забороняється.
6.1.11. Під час пусків і зупинів барабанних котлів організовується контроль за температурним режимом барабана. Швидкість прогрівання, яка контролюється за температурою верхньої твірної барабана, і швидкість остигання, яка контролюється за температурою нижньої твірної барабана, та різниця температур між верхньою і нижньої твірними барабана не повинні перевищувати допустимих значень:
швидкість прогрівання під час пуску котла 30 град. С/10 хв;
швидкість остигання під час зупину котла 20 град. С/10 хв;
різниця температур під час пуску котла 60 град. С;
різниця температур під час зупину котла 80 град. С.
6.1.12. Нагляд чергового персоналу за зупиненим котлом слід організувати до повного зниження в ньому тиску і зняття напруги з електродвигунів; контроль за температурою газів і повітря в районі повітропідігрівника і за поверхнями нагріву у водогрійному котлі може бути припинено не раніше ніж через 24 години після зупину.
6.1.13. У разі розриву мазутопроводу або газопроводу в межах котельні або великих витікань мазуту (газу) має бути вжито всіх заходів для припинення витікання палива через пошкоджені ділянки чи нещільності аж до відключення мазутних насосів чи закриття запірної арматури на газо-регулювальному пункті, а також для запобігання пожежі або вибуху.
6.1.14. Котел має бути негайно зупинено персоналом у разі відмови у роботі захистів або їх відсутності у таких випадках:
а) недопустимого підвищення або зниження рівня води в барабані або виході з ладу всіх водовказівних приладів;
б) швидкого зниження рівня води в барабані, незважаючи на посилене підживлювання котла;
в) недопустимого підвищення тиску в пароводяному тракті;
г) виявлення несправності запобіжного клапана або інших запобіжних пристроїв, що його заміняють;
ґ) недопустимого зниження тиску в тракті водогрійного котла на час, більший ніж 10 с;
д) розриву труб пароводяного тракту або виявлення тріщин в основних елементах котла (барабані, колекторах, паро- і водоперепускних, водоопускних трубах), у паропроводах, у живильних трубопроводах і пароводяній арматурі, які знаходяться під тиском і не можуть бути відключені;
е) погасання факела у паливні;
є) недопустимого зниження тиску газу або мазуту за регулювальним клапаном;
ж) відключення усіх димосмоктів (для котлів з урівноваженою тягою) або дуттьових вентиляторів;
з) вибуху у паливні, вибуху або загоряння відкладень у газоходах і золовловнику, розігріві (до почервоніння) несучих балок каркасу, обвалі обмурівки, а також інших пошкодженнях, що загрожують персоналу або устаткованню;
и) зниження витрати води через водогрійний котел нижче від мінімально допустимої на час, що перевищує 10 с;
і) підвищення температури води на виході з водогрійного котла вище від допустимої;
ї) пожежі, яка загрожує персоналу, устаткованню або лініям дистанційного керування арматури, що відключає та входить до схеми захисту котла;
к) втрати напруги на пристроях дистанційного й автоматичного керування або на усіх ЗВТ;
л) розриву мазутопроводу або газопроводу в межах котла;
м) підвищення тиску або збільшення розрідження в паливній камері котла з газощільними екранами вище від значень, рекомендованих заводами-виробниками.
6.1.15. Під час виведення котлів в оперативний стан резерву терміном понад 3 доби слід вжити заходів щодо запобігання (зниження інтенсивності) корозії металу внутрішніх і зовнішніх поверхонь нагріву відповідно до інструкцій з експлуатації.
6.1.16. Улаштування дахових котелень на природному газі може виконуватися відповідно до Рекомендацій з проектування дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, що працюють на природному газі, затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 20 вересня 1994 року N 35.
6.2. Теплофікаційні установки
6.2.1. Експлуатація теплофікаційних установок здійснюється за інструкціями з експлуатації, розробленими з урахуванням вимог заводів-виробників і вимог цих Правил, затверджених технічним керівником суб'єкта господарювання.
6.2.2. Режим роботи теплофікаційної установки (тиск у подавальному і зворотному трубопроводах і температура в подавальному трубопроводі) має підтримуватися відповідно до завдання диспетчера теплової мережі.
Температура в подавальному трубопроводі водяної теплової мережі відповідно до затвердженого для цієї мережі температурного графіка слід задавати за усередненою температурою зовнішнього повітря за проміжок часу 12-24 год., який визначається диспетчером теплових мереж залежно від довжини мереж, кліматичних умов та інших факторів.
Для розрахункової витрати мережної води відхилення параметрів від заданого режиму за головною засувкою ДТ мають бути не більшими ніж:
температура води, що надходить у теплову мережу +- (3-4) град. С;
тиск у подавальному трубопроводі +- 50 кПа (+- 0,5 кгс/кв. см);
тиск у зворотному трубопроводі +- 20 кПа (+- 0,2 кгс/кв.см).
Середньодобова температура зворотної мережної води не повинна перевищувати задану графіком більш ніж на 3-4 град. С. Зниження температури зворотної мережної води проти графіка не лімітується.
У разі перевищення розрахункової витрати мережної води джерел теплопостачання диспетчер теплової мережі і начальник зміни джерел теплопостачання повинні вжити заходів до відновлення розрахункової витрати або відкоригувати режим.
Відхилення тиску і температури пари в колекторах джерел теплопостачання, яка подається на теплофікаційні установки, мають бути не більшими ніж +- 5 % від заданих параметрів. Конкретні величини цих відхилень повинні бути зазначені в інструкції з експлуатації (режимній карті) теплофікаційної установки.
6.2.3. Для кожного мережного водопідігрівача і групи водопідігрівачів на підставі проектних даних з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.26 і результатів випробувань встановлюються:
- розрахункова теплова продуктивність та відповідні їй параметри гріючої води або пари і мережної води;
- температурний напір і максимальна температура підігріву мережної води;
- граничнодопустимий тиск із боку мережної води та гріючої води або пари;
- розрахункова витрата мережної води та відповідні їй втрати напору.
Крім того, на основі даних випробувань повинні бути встановлені втрати напору у водогрійних котлах, трубопроводах і допоміжному устаткованні теплофікаційної установки за розрахункової витрати мережної води.
Випробування теплофікаційних установок слід здійснювати після введення в експлуатацію новозмонтованих і в процесі експлуатації - періодично (один раз у 3 роки) і після капітального ремонту.
На підставі результатів випробувань теплофікаційних установок і режиму роботи водяних теплових мереж для опалювального і літнього періодів розробляються режимні карти роботи цих установок.
6.2.4. Регулювання температури води на виході з мережних підігрівачів, на виводах теплової мережі, а також на станціях підмішування слід здійснювати повільно зі швидкістю, яка не перевищує 30 град. С/год.
6.2.5. Під час роботи мережних підігрівачів слід забезпечити:
- контроль за рівнем конденсату і роботою пристроїв автоматичного регулювання рівня;
- контроль за нагріванням мережної води і температурним напором;
- відведення газів, які не конденсуються, з парового простору у повітровідсмоктувальний пристрій або конденсатор турбіни;
- контроль гідравлічної щільності (за якістю конденсату гріючої пари).
6.2.6. Трубна система теплообмінних апаратів має перевірятися і періодично за графіком (під час ремонту теплообмінних апаратів) очищатися. Очищення слід здійснювати також у випадку відхилення температурного напору та гідравлічного опору від установлених значень.
6.2.7. Підживлювально-скидні пристрої мають підтримувати заданий тиск на всмоктувальній стороні мережних насосів у робочому режимі теплових мереж і під час зупину мережних насосів. Слід передбачити захист зворотних трубопроводів від раптового підвищення тиску.
6.2.8. Пристрої для автоматичного включення резерву повинні перебувати в постійній готовності до дії і перевірятися періодично за графіком.
6.2.9. Установка для підживлення теплових мереж має забезпечувати їхнє підживлення хімічно очищеною деаерованою водою в робочому режимі і аварійне підживлення необробленою водою із систем господарсько-питного (для відкритих систем теплопостачання) або виробничого водопроводу у розмірах, передбачених проектом.
