Про затвердження Правил пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури

2.7.173. Установка й експлуатація в матеріальних складах газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів і місцевих електророзеток для цієї мети не дозволяється.

Для опалення конторських приміщень можуть бути застосовані електронагрівальні прилади типу РБЕ-1, які обладнані справними терморегуляторами і мають індивідуальний електрозахист.

2.7.174. Конторські приміщення повинні мати самостійний вихід назовні.

2.7.175. Напроти дверних прорізів у приміщенні складу слід залишати проходи між штабелями товару шириною, яка дорівнює ширині дверей, але не менше 1 м.

У разі розташування складу в підвальному приміщенні ширина проходу повинна бути не менше 2 м.

Відстань від стін до штабелів товару повинна бути не менше 0,8 м.

2.7.176. У складських приміщеннях загальний електрорубильник повинен розташовуватись у шафі поза межами приміщення складу на неспалимій стіні, а для спалимих будівель - на окремо стоячій опорі, яка встановлена на відстані не ближче 1 м від будівлі складу.

2.7.177. Завідуючий складом (комірник) перед закінченням роботи повинен особисто здійснити обхід усіх приміщень і лише переконавшись у їх пожежобезпечному стані, відключити електромережу та закрити склад.

2.7.178. Відповідальність за протипожежний стан зоопарків покладається на їх керівників.

2.7.179. Усі приміщення та територія зоопарку повинні постійно утримуватися в чистоті і порядку. Спалювати листя, розводити багаття на території зоопарку забороняється.

2.7.180. У кожному зоопарку необхідно мати план евакуації тварин на випадок пожежі, яким слід передбачити засоби та місця їх евакуації.

2.7.181. Основні запаси фуражу, сіна, підстилки тощо повинні зберігатися на господарському дворі.

2.7.182. У приміщеннях для тварин зберігання фуражу дозволяється не більше добової норми.

2.7.183. На території господарського двору повинні бути встановлені пожежні щити, обладнані первинними засобами пожежогасіння. Службові та виробничі приміщення слід обладнувати вогнегасниками згідно з нормами, наведеними в додатку до цих Правил.

2.7.184. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам необхідно вигородити неспалимими конструкціями (стінами, перегородками) від службових приміщень.

Забороняється готувати їжу для тварин в цих приміщеннях на тимчасових електроплитах, керогазах та інших нагрівних приладах.

2.7.185. Електропроводка в приміщеннях для тварин повинна бути прокладена в металевих трубах, а вимикачі освітлення доступні тільки для обслуговуючого персоналу.

2.7.186. Освітлювальна апаратура та електропроводка повинні бути недоступні для тварин і захищені від механічних пошкоджень.

2.7.187. Обслуговуючий персонал слід забезпечити електричними ручними ліхтарями.

2.7.188. У зоопарках забороняється:

користуватися для освітлення світильниками з відкритим вогнем (сірниками, свічками, ліхтарями типу "Летюча миша" тощо);

розташовувати електропроводку над місцями знаходження тварин;

складувати під електропроводами на господарському дворі сіно, солому та інші спалимі матеріали;

підвішувати світильники безпосередньо на електропроводи;

застосовувати в світильниках лампи розжарювання, потужність яких перевищує передбачену для них заводом-виготівником.

2.8.1. Виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після завершення будівництва або реконструкції, технічного переоснащення, технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.

2.8.2. Відповідальність за пожежну безпеку робіт, які здійснюються ремонтно-виробничими підприємствами, що підпорядковані Міністерству та обласним управлінням культури Рад народних депутатів, дотримання їх працівниками протипожежного режиму покладається на керівника об'єкта культури, який зобов'язаний:

організувати перевірку протипожежного стану будівель і приміщень, де проводяться будівельно-монтажні та ремонтно-реставраційні роботи, провести протипожежний інструктаж з усіма робітниками, які будуть виконувати роботи на об'єкті культури;

забезпечити контроль за відключенням електромережі після закінчення роботи;

не допускати користування тимчасовою та несправною електропроводкою, захаращення приміщень сміттям та іншими спалимими відходами;

організувати контроль за зберіганням і використанням легкозаймистих і горючих рідин та матеріалів.

2.8.3. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки при виконанні робіт іншими субпідрядними організаціями покладається на керівників робіт цих організацій.

2.8.4. Приміщення та територія, де проводяться будівельно-монтажні та ремонтні роботи, повинні постійно утримуватись у чистоті.

2.8.5. Паління цигарок на території та в приміщеннях дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

2.8.6. У будівлях, де проводиться ремонт, реконструкція або нове будівництво, перед настиланням підлоги необхідно міжпідлоговий простір у перекритті ретельно очищати від спалимого сміття (стружки, тирси, трісок тощо).

2.8.7. При виконанні схованих робіт (протипожежні розділки та відступки від спалимих конструкцій, електромонтажні роботи тощо) складаються акти на ці роботи.

2.8.8. До початку проведення вогневих робіт керівник, відповідальний за протипожежний стан об'єкта, повинен видати наказ. Вогневі роботи треба проводити згідно з вимогами Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства.

2.8.9. Виконання робіт всередині будівель і споруд із застосуванням горючих речовин і матеріалів разом з іншими будівельно-монтажними роботами, пов'язаними із застосуванням відкритого вогню (зварювання тощо), не дозволяється.

2.8.10. При будівництві будівель у три поверхи і більше необхідно користуватися, як правило, металевим риштуванням.

Риштування на кожні 40 м їх периметру необхідно обладнувати однією драбиною (драбинками), але не менше двох драбин, (драбинок) на всю будівлю. Настил і підмостки риштувань необхідно періодично та після закінчення робіт очищати від спалимого сміття, снігу, льоду, а при необхідності - посипати піском.

2.8.11. Опалубку із горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на три поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев'яна опалубка та риштування повинні бути розібрані і винесені за межі будівлі.

У разі необхідності улаштування дерев'яної опалубки та риштувань більше ніж на три поверхи необхідно передбачати додаткові протипожежні заходи (прокладка тимчасових протипожежних водопроводів з установкою пожежних кранів на поверхах тощо).

2.8.12. Легкозаймисті та горючі рідини, які використовуються при будівельно-монтажних роботах, повинні зберігатися в окремо розташованих будівлях із неспалимих матеріалів. Не допускається зберігання цих рідин разом з іншими речовинами та матеріалами, а також у підвальних і напівпідвальних спорудах (приміщеннях).

2.8.13. Забороняється зберігання горючих рідин у відкритій тарі.

Наливати та видавати легкозаймисті рідини дозволяється тільки у металеву тару, яка герметично закривається, за допомогою насосів через мідну сітку. Наливати їх відрами або за допомогою сифона забороняється.

2.8.14. При користуванні горючими речовинами кількість їх на робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з горючими речовинами слід відкривати тільки перед використанням, не тримати їх відкритими, а після закінчення роботи здавати на склад.

2.8.15. Порожню тару з-під легкозаймистих і горючих рідин слід зберігати на спеціально відведеному майданчику, на відстані не менше 30 м від найближчих будівель і споруд.

2.8.16. Забороняється застосування речовин, матеріалів та виробів, на які відсутні сертифікати, що засвідчують безпеку іх використання, виданих у встановленому порядку.

2.8.17. Для опалення та підсушення місць виконання робіт всередині будівель, які будуються, реконструюються або ремонтуються, слід застосовувати тільки спеціальні електричні прилади або газові прилади з пальниками інфрачервоного випромінювання заводського виготовлення із справними та підключеними системами контролю автоматики та блокування.

Виконання цих робіт повинно здійснюватись з суворим дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт і Правил пожежної безпеки в газовій промисловості.

2.8.18. Застосування для опалення та сушіння саморобних опалювальних приладів, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівальними елементами забороняється.

2.8.19. Працюючі тепловиробляючі установки повинні знаходитися під постійним наглядом обслуговуючого персоналу.

3.1.1. Усі виробничі, адміністративні, побутові, складські, навчальні, допоміжні будівлі та приміщення, а також об'єкти, що підлягають ремонту або реконструкції, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо) і пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку.

Біля кожного телефону слід вивісити табличку, на якій зазначено номер телефону пожежної частини.

3.1.2. Пожежний інвентар повинен розміщуватись на видних місцях, мати вільний і зручний доступ і не бути перепоною при евакуації під час пожежі.

3.1.3. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях і на території об'єкта культури, як правило, повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити з набором: вогнегасників - 3 штуки, ящик з піском - 1 штука, ломів - - 2 штуки, багрів - 3 штуки, сокир - 2 штуки.

3.1.4. Вогнегасники слід розташовувати у легкодоступних місцях, де виключається можливість дії на них прямих сонячних променів, опалювальних, нагрівних приладів та інших джерел тепла.

3.1.5. Переносні вогнегасники повинні, як правило, навішуватись за кронштейни на стіну на висоті не вище 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника та на відстані від краю дверей, достатньої для їх повного відкривання. Дозволяється установка вогнегасників на підлозі в тумбах (ящиках).

3.1.6. Навішування вогнегасників за кронштейни, установка їх в тумби та пожежні шафи повинні виконуватись так, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію по користуванню, а також зручно було його зняти.

3.1.7. Порядок розташування, технічного обслуговування та користування вогнегасниками повинен відповідати вказівкам заводів, які їх виготовляють.

3.1.8. Вогнегасники, які не призначені для експлуатації при мінусових температурах і знаходяться поза приміщеннями, що не опалюються, підлягають зберіганню їх у теплих приміщеннях в холодну пору року. У цих випадках на пожежних щитах, стендах, шафах необхідно розмістити інформацію щодо місця знаходження вогнегасників.

3.1.9. Кожне виробниче або іншого призначення приміщення обладнується вогнегасниками тільки одного типу.

3.1.10. Приміщення, що обладнані автоматичними установками пожежогасіння, забезпечуються первинними засобами пожежогасіння на 50% від кількості, передбаченої нормами.

3.1.11. У місцях зосередження апаратури й обладнання, яке дорого коштує, кількість первинних засобів пожежогасіння може бути збільшена.

3.1.12. Вогнегасники, які відправляються на перезарядження або на дозаправку, замінюються відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

3.1.13. Контроль за утриманням і готовністю вогнегасників та інших засобів пожежогасіння, які знаходяться на об'єкті культури, здійснює начальник ДПД, а у разі його відсутності - особа, яка відповідає за протипожежний стан об'єкта.

3.2.1. Будівлі театрів, будинків (палаців) культури, музеїв, картинних галерей, цирків, виставочних залів, бібліотек та інших об'єктів культури повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з діючими будівельними нормами і правилами.

3.2.2. З метою утримання у належному стані та в постійній готовності до використання пожежних резервуарів, водоймищ, водопровідної мережі, гідрантів, насосних станцій, автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння необхідно організовувати постійне їх технічне обслуговування особами із складу інженерно-технічного персоналу, або укладати договір із спеціалізованою організацією на обслуговування автоматичних систем пожежогасіння.

3.2.3. При наявності на територіях об'єктів культури або поблизу них (на відстані до 200 м) природних джерел води (річок, озер, ставків) до них слід прокласти дороги з твердим покриттям і спорудити пірси для установки пожежної автотехніки та забору води в будь-яку пору року.

Водонапірні башти також повинні бути пристосовані для забору води пожежною технікою.

3.2.4. Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і кранів необхідно завжди утримувати вільними.

3.2.5. Біля місця розташування пожежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПГ", з цифровими позначками відстані в метрах від покажчика до пожежного гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах і його виду (кільцевий чи тупиковий).

Біля місця розташування пожежного водоймища необхідно встановити світловий або флуоресцентний покажчик з написом "ПВ", цифровим позначенням запасу води в кубічних метрах і кількістю пожежних автомобілів, які можуть бути одночасно встанолені на майданчику біля водоймища.

При наявності загального вуличного освітлення на території об'єкта культури спеціальна підсвітка покажчиків не потрібна.

3.2.6. Кришки люків пожежних резервуарів, колодязів, підземних гідрантів повинні бути постійно закриті та очищені від бруду, льоду, снігу, а стоянки звільнятися від води. На зиму пожежні резервуари та гідранти слід утепляти.

3.2.7. Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками місцевої пожежної охорони об'єкта або особою, яка відповідає за протипожежний стан об'єкта шляхом пуску води. Наслідки перевірки працездатності слід оформляти актом довільної форми.

3.2.8. При проведенні ремонтних робіт або при відключенні, навіть тимчасовому, протипожежного водопостачання, при виході з ладу насосної станції, зниженні рівня води у пожежному водоймищі керівник об'єкта культури зобов'язаний негайно повідомити пожежну охорону та вжити заходів до усунення виявлених недоліків.

3.2.9. Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу повинна бути кільцевою.

3.2.10. Якщо міський водопровід не забезпечує подачу розрахункової кількості води та необхідного тиску її біля пожежних кранів внутрішнього протипожежного водопроводу, то на мережі водопостачання об'єкта повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.

3.2.11. Пожежні крани внутрішнього пожежного водопроводу необхідно укомплектовувати пожежними рукавами довжиною 20 м, пожежними стволами та важелями для полегшення відкривання вентилів.

3.2.12. Пожежні рукава повинні бути сухими, добре скатаними (укладеними) у подвійну скатку або "гармошку", з'єднаними з кранами та пожежними стволами. Перекантовування пожежних рукавів слід здійснювати не рідше одного разу на шість місяців.

3.2.13. Пожежні рукава, пожежні стволи та важелі розташовуються у спеціальних шафах, дверцята яких пломбуються. На дверцятах шафи для пожежного крану повинно бути нанесено: "ПК", порядковий номер пожежного крану, номер телефону найближчої пожежної частини.

У будівлях театрів, клубів та інших видовищних підприємств на сцені дозволяється установка пожежних кранів без шафи, у спеціальних металевих кошиках.

3.3.1. Будівлі та споруди об'єктів культури повинні бути обладнані системами автоматичного протипожежного захисту у відповідності з діючими будівельними нормами і правилами.

3.3.2. Керівники закладів, підприємств, організацій та установ культури несуть безпосередню відповідальність за впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування засобів пожежної автоматики і підтримання їх у працездатному стані.

3.3.3. Для якісної експлуатації установок пожежної автоматики наказом повинен бути призначений такий персонал:

посадова особа, яка відповідає за експлуатацію установки, а також за навчання обслуговуючого оперативного персоналу;

обслуговуючий персонал для проведення технологічного обслуговування та ремонту установок;

оперативний (черговий) персонал для цілодобового нагляду та контролю за працездатним станом установки.

3.3.4. Обслуговуючий персонал повинен мати необхідну технічну підготовку. Перевірка знань інструкції, експлуатаційної документації та практичних навиків повинна здійснюватись щорічно.

3.3.5. Об'єкти культури, які не мають можливості власними силами проводити технічне обслуговування установок і утримувати обслуговуючий персонал, зобов'язані укладати договори із спеціалізованими організаціями на планове технічне обслуговування цих установок.

3.3.6. Посадова особа, яка відповідає за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:

підтримання установки в працездатному стані шляхом організації своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів;

навчання обслуговуючого й оперативного персоналу, а також інструктаж робітників і службовців, які працюють у приміщеннях, що захищаються установками пожежної автоматики;

придбання та розробка необхідної технічної документації;

інформування органів державного пожежного нагляду про всі випадки відмов і непередбачених спрацьовувань установки.

3.3.7. Обслуговуючий і оперативний персонал при виявленні недоліків у роботі установки зобов'язаний негайно повідомити про це особу, яка відповідає за експлуатацію установки, та вжити заходів до їх усунення.

3.3.8. Обслуговуючий персонал в установленому порядку несе відповідальність за здійснення регламентних робіт по технічному обслуговуванню та за ведення експлуатаційної документації на установку.

3.3.9. На час виконання робіт по технічному обслуговуванню або ремонту установки, проведення яких пов'язане з її відключенням, адміністрація об'єкта культури зобов'язана здійснити компенсуючі заходи пожежної безпеки для приміщень, які нею захищаються, та повідомити про це пожежну охорону.

3.3.10. Автоматичні установки об'ємного (аерозольного, газового, порошкового тощо) пожежогасіння, які змонтовані в приміщеннях з перебуванням в них людей, повинні обладнуватись пристроями переключення автоматичного пуску на ручний або дистанційний пуск з подачею сигналу про відключення автоматичного пуску в диспетчерську або в приміщення з цілодобовим чергуванням персоналу об'єкта.

Автоматичні установки водяного пожежогасіння, конструктивне виконання яких передбачає наявність дублюючого ручного пуску, повинні експлуатуватися тільки в автоматичному режимі.

3.3.11. Основні та резервні насоси-підвищувачі, контрольно-пускові клапани та інше обладнання установки автоматичного пожежогасіння повинно розміщуватись в окремому приміщенні, біля входу в яке встановлюється табличка і світлове табло з написом "Станція пожежогасіння", яке освітлюється в нічний час. Станція пожежогасіння забезпечується аварійним освітленням.

3.3.12. Приміщення станції пожежогасіння повинно бути постійно закрите, а ключі від нього знаходитися в диспетчерській або у оперативного персоналу, який здійснює цілодобове чергування.

3.3.13. Підступи до насосної станції та в приміщення насосної повинні бути забезпечені електричним освітленням.

3.3.14. Приміщення насосної станції в холодну пору року повинно опалюватися і мати температуру не нижче +5 гр.С.

3.3.15. На кожному об'єкті культури наказом або розпорядженням керівника повинні бути виділені особи, які обслуговують насосні станції і відповідають за їх технічний стан та експлуатацію.

3.3.16. У приміщенні пожежної насосної станції повинна бути вивішена інструкція про порядок включення в роботу насосів і відкриття запірної арматури, а також чітка схема протипожежного водопостачання з зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та потужності насосів.

Всі засувки та вентилі повинні мати номери, які збігаються з номерами, зазначеними на схемі, мати чіткі вказівки щодо їх призначення та порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів.

3.3.17. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також електродвигуни повинні бути пофарбовані в червоний колір.

3.3.18. Приміщення пожежної насосної станції повинно мати телефонний або інший зв'язок, який з'єднує його з приміщенням пожежної охорони.

3.3.19. Пожежні насоси повинні включатись автоматично від падіння тиску води в мережі та дистанційно із приміщення пожежного поста та насосної.

Дистанційне включення пожежних насосів повинно здійснюватись також від кнопок, розташованих у пожежних шафах.

3.3.20. Пожежні насоси насосної станції повинні утримуватись у постійній експлуатаційній готовності і перевірятися на створення необхідного тиску шляхом пуску води один раз на десять днів з відповідним записом у спеціальному журналі.

3.3.21. Електроживлення установок пожежної автоматики повинно здійснюватись від незалежного джерела живлення або переключатись на нього автоматично при виключенні основного джерела.

3.3.22. Приймально-контрольну апаратуру пожежної (охоронно-пожежної) сигналізації слід встановлювати в приміщеннях з постійним цілодобовим перебуванням людей (чергового персоналу), в обов'язки якого входить прийняття сигналів і виклик пожежної охорони у випадку спрацювання сигналізації. Черговому персоналу забороняється залишати апаратуру без догляду.

3.3.23. У диспетчерському пункті або в приміщенні пожежного поста, де встановлена приймальна апаратура сигналізації, повинна бути вивішена інструкція про порядок дій чергового персоналу у випадку спрацювання оповіщувачів при виникненні пожежі та адреси променів сигналізації.

3.3.24. Перевірку працездатності установки автоматичної пожежної (охоронно-пожежної) сигналізації повинні здійснювати представники обслуговуючої організації кожного місяця з відміткою у спеціальному журналі.

3.3.25. У процесі експлуатації пожежної автоматики забороняється:

вносити зміни в конструкцію установки, перекомпоновувати схеми захисту приміщень, робити інші переобладнання без згоди проектної організації; у разі проведення таких змін необхідно повідомити пожежну охорону;

переводити управління установкою пожежогасіння з автоматичного на ручне; у виняткових випадках воно може бути дозволено за умови обов'язкового оповіщення керівництва об'єкта культури та пожежної охорони;

встановлювати замість зрошувачів, що розкрились або зіпсувались, пробки або заглушки;

загромаджувати підходи до контрольно-сигнальних пристроїв;

складувати матеріали на відстані менше 0,9 м до зрошувачів і 0,6 м - до оповіщувачів;

використовувати трубопроводи установок для підвішування або закріплення на них будь-якого обладнання;

з'єднувати виробниче обладнання або сантехнічні прилади з живлячими трубопроводами установки;

встановлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на живильних і розподільчих трубопроводах;

встановлювати оповіщувачі іншого типу або принципу дії замість несправних, а також замикати шлейф блокування при відсутності оповіщувача на місці, де він повинен бути встановлений;

зафарбовувати легкоплавкі та чутливі елементи зрощувачів і оповіщувачів, а також накривати їх будь-якими предметами, які можуть заважати дії на них теплової енергії чи диму.

3.3.26. На об'єктах культури, обладнаних протидимним захистом, необхідно щомісяця перевіряти наявність замків і пломб на щитах електроживлення автоматики, наявність захисних щитків (скла на кнопках ручного пуску, закритого положення поверхових димових клапанів, заслінок, вентиляторів), а також готовність до роботи системи протидимового захисту шляхом короткочасного (3-5 хв.) включення електрообладнання за допомогою кнопок дистанційного пуску.

3.4.1. Усі об'єкти культури повинні бути обладнані системами оповіщення людей про пожежу, які завжди повинні утримуватись у належному стані.

3.4.2. Системи оповіщення людей про пожежу повинні забезпечити: передачу звукових, а при необхідності і світлових сигналів у всі приміщення будівлі та трансляцію мовних повідомлень про пожежу.

3.4.3. Текст мовного оповіщення людей про пожежу слід заздалегідь записати на плівку магнітофона.

3.4.4. При виникненні пожежі в будівлі чи споруді система оповіщення про пожежу повинна працювати протягом часу, необхідного для повної евакуації людей.

3.4.5. Кількість оповіщувачів та їх потужність повинні забезпечити необхідну силу звуку сигналу в усіх місцях перебування людей. Гучномовці не повинні мати регуляторів сили звуку і підключатися до мережі без роз'ємних пристроїв.

3.4.6. Включення системи оповіщення повинно здійснюватись з місць, де цілодобово перебувають люди (приміщення пожежного поста, чергового диспетчера, радіовузла тощо) особою, яка призначена адміністрацією.

3.4.7. У разі зміни обставин або порушення нормальних умов евакуації людей системи оповіщення повинні забезпечити оперативне коригування управляючих команд, для чого крім трансляції фонограм з магнітофону, слід передбачити трансляцію мовного оповіщення й управляючих команд через мікрофон.

4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (надалі - протипожежні інструктажі) відповідно до Типового положення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994 року N 628.

4.2. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно, один раз на рік, - перевірку знань.

4.3. Особи, які суміщають професії (роботи), навчаються або інструктуються як за основною, так і за сумісною професією.

4.4. Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки в об'єкті культури покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня тощо) - на керівника відповідного підрозділу.

4.5. Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником об'єкта культури (наказом або відповідним розпорядженням, що розробляється в об'єкті і затверджується керівником).

4.6. Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажу і перевірку знань, забороняється.

4.7. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

4.7.1. Вступний протипожежний інструктаж проводиться з:

усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову);

особами, які прибули на об'єкт культури у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

учнями та студентами в навчальних закладах перед початком навчання в лабораторіях, майстернях тощо.

4.7.2. Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі діючих на об'єкті культури правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по об'єкту культури покладені ці обов'язки, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочних посібників (плакатів, натурних експонатів, макетів, моделей, кінофільмів, діафільмів, відеофільмів тощо) і може поєднуватися з ввідним інструктажем з охорони праці.

4.7.3. Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) об'єкта культури.

4.7.4. Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівником. Його повинні проходити:

усі новоприйняті на роботу (постійну чи тимчасову);

працівники, які переведені з інших структурних підрозділів, виробничих дільниць;

особи, які прибули на об'єкт культури у відрядження, і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому об'єкті культури будівельно-монтажні, ремонтні та інші роботи;

студенти, учні під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять в учбових майстернях, лабораторіях тощо.

4.7.5. Первинний протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням відповідних інструкцій з пожежної безпеки для працівників, інших нормативних актів про пожежну безпеку, технічної документації і орієнтовного переліку питань первинного протипожежного інструктажу.

4.7.6. Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу об'єкта культури (начальником відділу, цеху), відповідальним за протипожежний стан, або керівником об'єкта культури (його заступником) і погоджується з пожежною охороною.

4.7.7. Повторний протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників не менше один раз на рік.

4.7.8. Повторний протипожежний інструктаж проводиться за переліком питань, з якими необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежного інструктажів.

4.7.9. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в спеціально відведеному для цього приміщенні:

при введенні в дію нових або переопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);

при зміні технологічного процесу, застосуванні нового або заміні чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;

при порушенні працівником, студентом, учнем нормативних актів про пожежну безпеку, що можуть призвести або призвели до виникнення пожежі;

на вимогу представників органів державного пожежного нагляду, у випадку, якщо виявлено незадовільне знання працівником правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадках пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.

4.7.10. Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст протипожежного інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

4.7.11. Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками:

перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших);

при ліквідації аварії, стихійного лиха;

при організації масових заходів з учнями та дітьми дошкільного віку.

4.7.12. Первинний, повторний, цільовий та позаплановий протипожежні інструктажі завершуються перевіркою знань усним опитуванням, за допомогою технічних засобів навчання, а також перевіркою набутих навичок роботи з засобами пожежогасіння.

4.7.13. Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах робиться запис (окремо від інструктажів з питань охорони праці) з підписом осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

4.7.14. Керівник об'єкта культури зобов'язаний видати працівникові примірник інструкції з пожежної безпеки за його професією або вивісити її на робочому місці.

5.1. Порядок збору посадових осіб об'єкта культури на пожежу та їх склад визначається керівником завчасно.

5.2. Керівник (інша посадова особа об'єкта культури), який прибув на місце пожежі, зобов'язаний:

перевірити та впевнитись у тому, що пожежну охорону викликано;

очолити керівництво по гасінню пожежі до прибуття підрозділів державної пожежної охорони;

у випадку загрози життю людей негайно організувати їх порятунок, використовуючи для цього всі наявні засоби та сили;

вивести з приміщень за межі небезпечної зони всіх працівників, які не зайняті у ліквідації пожежі;

направити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розташування під'їзних шляхів і джерел протипожежного водопостачання;

перевірити включення та роботу автоматичної системи пожежогасіння;

при необхідності викликати медичну, газорятівну та інші служби;

припинити всі роботи, які не пов'язані з ліквідацією пожежі;

при необхідності організувати відключення електроенергії, зупинку апаратів, транспортувальних пристроїв, перекриття сировинних, газових, парових і водяних комунікацій, зупинку систем вентиляції, вилучення диму та здійснення інших заходів, направлених на запобігання поширенню пожежі;

забезпечити захист людей, які беруть участь у гасінні пожежі, від можливих обвалів будівельних конструкцій, уражень електричним струмом, отруєння, опіків;

одночасно з ліквідацією пожежі організувати роботи щодо охолодження конструктивних елементів будівель і споруд, технологічного обладнання, яким загрожує небезпека дії теплової енергії;

при необхідності організувати евакуацію матеріальних цінностей, експонатів, а в зоопарках і цирках - і тварин.

5.3. При прибутті на місце пожежі підрозділів державної пожежної охорони представник об'єкта культури, який керував гасінням пожежі, повинен доповісти їх старшому начальнику відомості про людей, які потребують допомоги, евакуації, їх кількість, місце перебування, а також про вогнище пожежі та заходи, вжиті для ліквідації пожежі.

5.4. Всі підрозділи і служби пожежної охорони, що залучаються до гасіння, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі.

5.5. У залежності від обставин і кількості підрозділів, які беруть участь у ліквідації пожежі, керівник гасіння пожежі може приймати рішення про створення оперативного штабу пожежогасіння.

До складу штабу пожежогасіння повинен входити представник адміністрації об'єкта культури, який зобов'язаний:

надавати консультації керівнику гасіння пожежі з питань специфічних конструктивних особливостей будівлі чи споруди об'єкта, інформувати його про наявність та місце знаходження токсичних та інших шкідливих речовин;

на вимогу керівника гасіння пожежі надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку й реабілітації особового складу й осіб, залучених до гасіння пожежі;

надавати наявні технічні засоби для використання їх при ліквідації пожежі;

коригувати дії адміністрації при виконанні робіт, пов'язаних з ліквідацією пожежі.