2.5.7. У підвальних приміщеннях із спалимим перекриттям, а також у підвальних приміщеннях, виходи з яких сполучаються із загальними сходами (незалежно від межі вогнестійкості перекриття) зберігання дров, вугілля, торфу та інших видів палива забороняється.
2.5.8. Біля кожної печі перед топковим отвором на дерев'яній або іншій спалимій, або важкоспалимій підлозі повинен бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5х0,7 м.
2.5.9. У виробничих, складських та допоміжних приміщеннях на відстані 0,15 м від радіаторів (приладів центрального опалення) необхідно ставити металеві огороджувальні решітки.
2.5.10. У приміщеннях котельних забороняється:
виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки;
допускати в котельню сторонніх осіб;
допускати до роботи на котельних установках осіб, які не пройшли спеціальної підготовки або перебувають у нетверезому стані;
доручати стороннім особам нагляд за роботою котлів;
зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали;
сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах;
розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх повітрям;
подавати паливо у випадках, коли погасли форсунки або газові пальники;
допускати підтікання рідинного палива або вихід газу із системи паливоподачі;
користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємкості (безпечного місця) у випадку пожежі;
користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подачі палива до форсунки;
працювати при несправній автоматиці контролю за режимом опалення.
2.5.11. Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі, повинні бути обладнані іскрогасниками.
2.5.12. Усі об'єкти культури повинні мати центральне опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов'язкова при проведенні капітального ремонту або реконструкції театрально-видовищного підприємства та культурно-освітнього закладу, за винятком пам'яток культури.
2.5.13. При експлуатації печей забороняється:
застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини (бензин, гас, мастила та таке інше);
сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі матеріали на опалювальних приладах або біля них;
застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах, які не пристосовані до цього палива;
залишати паливо безпосередньо перед топковим отвором;
користуватися печами, які мають тріщини, несправні дверцята, ненадійні або невідповідні протипожежні розділки від "диму" до дерев'яних конструкцій стін, перегородок, перекриття;
зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують добову потребу;
застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує розміри топливника;
здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника;
проводити безперервне опалення під час проведення масових заходів; опалення печей слід припиняти приблизно за дві години до закінчення роботи закладу культури;
залишати розпалені печі без нагляду;
використовувати вентиляційні канали для димоходів;
прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени;
висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель (для цієї мети слід обладнувати спеціально виділені місця);
влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.
2.5.14. Огляд стану печей і димоходів необхідно здійснювати не менше двох разів на рік.
2.5.15. Очищення печей і димоходів від сажі повинно проводитися перед початком осінньо-зимового опалювального періоду і періодично - протягом всього опалювального періоду залежно від виду палива, але не менше, ніж раз у два місяці.
2.5.16. Забороняється користуватися для опалення приміщень електронагрівальними приладами, електрокамінами тощо.
2.5.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які працюють на твердому паливі, забороняється.
2.5.18. Забороняється використовувати для димових труб керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димарі.
2.5.19. Газові плити, які використовуються в макетних, бутафорських та інших цехах і майстернях, повинні встановлюватися тільки у відокремлених приміщеннях, обладнаних приточно-витяжною вентиляцією.
2.6. Вентиляція та кондиціювання повітря
2.6.1. Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками (майстер, слюсар), зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримуючих пристроїв, камер зрошення, заземляючих пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких неполадків в їх роботі, які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.
2.6.2. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих матеріалів.
2.6.3. Витяжні повітроводи, по яким транспортуються вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для періодичного очищення (лючки, розбірні з'єднання тощо).
2.6.4. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримуючими пристроями (заслонки, шибери, клапани).
2.6.5. У виробничих приміщеннях, де вентиляційні установки видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини, всі металеві повітроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні бути заземлені.
2.6.6. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та повітропроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу та виробничих відходів. Перевірка технічного стану, профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів заносяться до спеціального журналу.
2.6.7. Вентиляційні установки, які обслуговують приміщення з пожежо-вибухонебезпечним виробництвом, повинні мати автоматичне блокування їх відключення в разі пожежі з діючими системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.
2.6.8. При монтажі і експлуатації вентиляційних систем забороняється:
з'єднувати вентиляційні канали з димовими;
поєднувати вентиляцію приміщень вибухо-пожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції;
здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню;
випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, які відклалися на стінках повітроводів;
зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали; двері вентиляційних камер повинні бути постійно зачинені на замок; заходити стороннім особам до них заборонено;
перекривати витяжні канали, закривати отвори та решітки;
відключати або знімати вогнезатримуючі пристрої;
один раз на місяць необхідно перевіряти працездатність системи протидимного захисту (включення слід здійснювати за сигналом від пожежного оповіщувача або вручну; тривалість роботи системи при спрацюванні - не менше 0,5 години).
2.6.9. Для підтримання системи протидимного захисту у діючому стані керівник об'єкта зобов'язаний призначити осіб, які повинні:
щотижнево перевіряти стан вентиляторів, механізмів, положення клапанів і заслонок, наявність замків та пломб на електрощитах автоматичних пристроїв;
періодично очищати від забруднень і пилу вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі;
усувати порушення цілості повітроводів та їх з'єднань;
усувати пошкодження та регулювати натяг пасків трансмісії вентиляційних агрегатів;
усувати несправності електричних пристроїв.
2.6.10. Установки протидимного захисту повинні постійно утримуватись у справному і працездатному стані.
2.7. Спеціальні вимоги пожежної безпеки
Музеї, картинні галереї, бібліотеки, виставки
2.7.1. Музеї, картинні галереї, сховища рідкісних книг і рукописів повинні мати електричне освітлення, центральне опалення, протипожежний водопровід і телефонний зв'язок. У будівлях, як правило, повинно бути водяне опалення.
2.7.2. Сховища фондів картинних галерей слід обладнувати установками автоматичного пожежогасіння.
2.7.3. Зберігання рідкісних книг і рукописів, фондів музеїв і картинних галерей у спалимих будівлях і приміщеннях, а також разом з іншими пожежонебезпечними речами та матеріалами забороняється.
2.7.4. Дверні прорізи у стінах сховищ фондів, запасників, сховищ рідкісних книг і рукописів, реставраційних майстерень і пожежонебезпечних приміщеннях музеїв і картинних галерей повинні захищатися самозакриваючими протипожежними дверима другого типу (межа вогнестійкості не менше 0,6 години).
2.7.5. Улаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із застосуванням синтетики в будівлях музеїв, картинних галерей, пам'яток культури допускається тільки на неспалимій основі із нетоксичних матеріалів за умови, що вони не можуть загорятися від дії малокалорійних джерел теплової енергії (запаленого сірника, непогашеної цигарки тощо) при узгодженні з органами державного пожежного нагляду.
2.7.6. Допоміжні приміщення, майстерні, фотолабораторії, склади господарського обладнання, реставраційні майстерні та таке інше, як правило, повинні знаходитися поза межами головної будівлі музею чи картинної галереї.
В окремих випадках дозволяється розташування допоміжних приміщень в основних будівлях музеїв або картинних галерей за умови відокремлення їх від експозиційних залів, сховищ і шляхів евакуації людей протипожежними стінами.
2.7.7. Сховища рідкісних книг і рукописів, фондів музеїв і картинних галерей, площа яких перевищує 600 кв.м, повинні поділятися на відсіки протипожежними перегородками. Кожний відсік сховища повинен мати не менше двох евакуаційних виходів.
Сховища та книгосховища унікальних і рідкісних видань повинні бути відокремлені від інших приміщень протипожежними стінами (перегородками) першого типу та перекриттям першого типу.
2.7.8. Приміщення макетних майстерень, які відносяться до категорії А, повинні мати огороджуючі конструкції з негорючих матеріалів з межою вогнестійкості не менше однієї години.
2.7.9. Виходи на перший поверх з приміщень сховищ, розташованих у підвальних приміщеннях, повинні бути обладнані тамбурами.
2.7.10. Будівлі бібліотек з фондом більше одного мільйону одиниць зберігання повинні бути обладнані централізованою системою оповіщення про пожежу, а також мати приміщення пожежного поста площею не менше 12 кв.м.
2.7.11. В основних будівлях музеїв і картинних галерей забороняється зберігання та застосування легкозаймистих і горючих рідин, балонів з газами та інших вогненебезпечних речовин і матеріалів. Зберігання зазначених вище речовин і матеріалів повинно здійснюватися в складі, що знаходиться окремо і відповідає усім вимогам пожежної безпеки.
2.7.12. Усі легкозаймисті експонати слід розміщувати у вітринах з непошкодженим склом.
2.7.13. М'яке драпування, стелажі, вітрини та стенди, які виготовлені із спалимих матеріалів, повинні оброблятися вогнезахисною речовиною, якщо це допустимо за умови зберігання експонатів та інших музейних цінностей.
2.7.14. Проведення в музеях і картинних галереях вечорів, зборів та інших заходів з масовим перебуванням людей може бути дозволено тільки в приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог правил пожежної безпеки.
Використання з цією метою приміщень пам'яток культури допускається з дозволу органів державного пожежного нагляду.
2.7.15. Демонстрація кінофільмів у будівлях музеїв, картинних галерей і пам'яток культури може проводитися тільки з суворим дотриманням вимог правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії з дозволу на це органів державного пожежного нагляду.
2.7.16. У приміщеннях музеїв забороняється паління цигарок, користування відкритим вогнем.
2.7.17. У будівлях бібліотек забороняється зберігання та використання мікрофільмів на спалимій плівці.
Усі мікрофільми повинні зберігатися в неспалимих коробках у металевих шафах.
2.7.18. У сховищах музеїв і картинних галерей ширина головних проходів повинна бути не менше 2,5 м, а відстань між фондовим обладнанням - не менше 0,9 м.
2.7.19. У сховищах книжкових фондів повинні бути забезпечені проходи: головний прохід - 1,2 м; робочі - 0,75 м; між стінами і стелажами - 0,5 м.
2.7.20. Територія музеїв, картинних галерей, пам'ятників і виставок у нічний час повинна бути освітлена.
2.7.21. Здавати в оренду іншим організаціям будинки та приміщення музеїв і картинних галерей без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.
Цирки
2.7.22. Відповідальність за протипожежний стан у циркових підприємствах покладається на їх керівників.
2.7.23. Кількість глядачів у циркових підприємствах не повинна перевищувати кількості місць, передбачених технічним паспортом.
Усі місця в залі для глядачів повинні бути з'єднані між собою та міцно прикріплені до підлоги.
2.7.24. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною, без порогів, східців, щілин та вибоїн. У разі різниці рівнів суміжних приміщень в проходах слід влаштовувати пологі пандуси.
2.7.25. У стаціонарних цирках стіни, підлога, перекриття трюмів і проходів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів, за винятком пересувних цирків, де може бути допущено використання дерев'яних конструкцій, оброблених вогнезахисною речовиною.
2.7.26. Покриття цирків "Шапіто", як правило, повинно бути із неспалимих матеріалів. Спалиме покриття таких цирків, а також спалимі декорації, драпування в усіх приміщеннях циркових підприємств необхідно обробляти вогнезахисною речовиною.
2.7.27. Адміністрація зобов'язана щоквартально здійснювати перевірку якості вогнезахисної обробки спалимих декорацій і конструкцій і у разі необхідності - поновлювати її.
2.7.28. Паління цигарок на манежі цирку, а також застосування відкритого вогню (факели, свічки, канделябри тощо) та інших вогневих ефектів не дозволяється.
2.7.29. При необхідності застосування вогневих ефектів циркова програма повинна бути узгоджена з місцевою пожежною охороною.
2.7.30. При улаштуванні світлових підлог, освітлювальних рамп повинні застосовуватися тільки неспалимі матеріали; корпуси софітів повинні бути ізольовані від тросів, які підвішуються.
2.7.31. Для здійснення світлового ефекту необхідно використовувати кольорове скло або прозору кольорову неспалиму плівку.
2.7.32. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам повинно бути відгороджене неспалимими конструкціями (стіни, перекриття) від циркових приміщень. Варити їжу на тимчасових плитах, електроплитах, керогазах тощо, а також на подвір'ї цирку забороняється.
2.7.33. Приміщення для тварин (конюшня, слоновник, тощо) повинні мати не менше двох самостійних виходів (воріт) назовні, а ворота - закриватися на запори, що легко відкриваються.
2.7.34. У конюшні повинно бути в достатній кількості поводів, уздечок і покривал, необхідних при евакуації коней із будівлі.
2.7.35. Основні запаси фуражу для тварин слід зберігати на господарському подвір'ї в спеціальних складах. У конюшні допускається влаштування фуражної з добовим запасом фуражу.
2.7.36. Транспортування тварин повинно здійснюватися на справних, спеціально обладнаних автомашинах, забезпечених вогнегасниками та грубововняними тканинами.
Перевозити в кузові автомашини разом з тваринами акумулятори, кислоти, пожежонебезпечні речовини та матеріали забороняється.
2.7.37. При транспортуванні тварин залізницею адміністрація зобов'язана видати наказ про проведення технічного огляду вагонів і кліток з хижаками. Кожен вагон слід обладнати вогнегасником. Супроводжуючі вантаж особи повинні отримати спеціальний інструктаж.
2.7.38. Автомобілі, фургони або причепи, на яких змонтовані пересувні електростанції, повинні розташовуватись на пожежонебезпечній відстані від житлових, громадських та інших будівель і не загороджувати шляхи евакуації.
2.7.39. Все електрообладнання стаціонарних і пересувних цирків повинно виконуватися й експлуатуватися згідно з вимогами ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.
2.7.40. У приміщеннях циркових підприємств, крім робочого, повинно бути аварійне освітлення для продовження роботи та для евакуації глядачів. На шляхах евакуації необхідно встановити світлові покажчики та відповідні знаки пожежної безпеки.
2.7.41. Прожектори та софіти слід розташовувати на відстані не менше 0,5 м від спалимих декорацій і дерев'яних конструкцій.
2.7.42. Електропроводка та світильники, що розміщені в приміщеннях для тварин, повинні мати огороджувальний каркас із дроту, а електролампи - захисні скляні ковпаки.
У приміщеннях для мавп, хижаків і великих тварин електропроводка повинна бути схованою.
2.7.43. Користування побутовими електронагрівальними приладами в циркових підприємствах, за винятком спеціально відведених місць, забороняється.
2.7.44. Усі службові та виробничі приміщення стаціонарних цирків необхідно обладнувати автоматичними системами оповіщення людей про пожежу і пожежогасіння.
2.7.45. Контролери, білетери циркових підприємств повинні бути забезпечені електричними ручними ліхтарями.
2.7.46. Видачу та приймання ключів від усіх службових приміщень у стаціонарних цирках повинен здійснювати черговий персонал пожежної охорони і робити записи у відповідному журналі.
Дублікат ключів повинен зберігатися у заскленому ящику під пломбою в приміщенні пожежної охорони.
2.7.47. На території пересувних циркових підприємств повинно бути не менше п'яти пожежних щитів: два - на майданчику для глядачів, один - у службовій частині і два - на господарському подвір'ї.
Крім того, в кожному пересувному цирковому підприємстві повинна бути пожежна техніка (мотопомпа) та не менше п'яти пожежних рукавів довжиною по 20 м з пожежними стволами, а також резервуар (цистерна) з необхідним запасом води.
Пам'ятки культури та дерев'яної архітектури
2.7.48. Відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки у будівлях пам'яток культури та дерев'яної архітектури покладається на їх керівників.
2.7.49. Забороняється надавати в оренду будівлі пам'яток культури без попереднього узгодження з органами державного пожежного нагляду.
2.7.50. Відповідальність за дотримання протипожежного режиму пам'яток культури, які надаються в оренду іншим організаціям і закладам, покладається на керівників (орендарів), про що повинно бути записано в умовах договору на оренду.
2.7.51. Для оздоблення приміщень пам'яток культури та дерев'яної архітектури слід застосовувати неспалимі або важкоспалимі матеріали.
2.7.52. Будівлі та приміщення пам'яток культури та дерев'яної архітектури повинні бути обладнані автоматичною охоронною та пожежною сигналізацією й автоматичним пожежогасінням. Ці питання в кожному конкретному випадку вирішуються окремо за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду.
2.7.53. Будівлі пам'яток культури забороняється пристосовувати під склади та виробництва, пов'язані із застосуванням та зберіганням вибухонебезпечних речовин, легкозаймистих та горючих рідин, різних спалимих речовин і матеріалів, під гаражі та стоянки автомашин, тракторів, комбайнів.
2.7.54. Проект розміщення пам'яток дерев'яної архітектури повинен бути представлений на експертизу органам державної пожежної охорони.
2.7.55. У музеях-заповідниках, що організовуються на відкритому повітрі з розташуванням на їх території пам'яток дерев'яної архітектури, забороняється паління цигарок і розпалювання багаття.
2.7.56. Музеї-заповідники повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням, первинними засобами пожежогасіння та телефонним зв'язком.
2.7.57. Проведення зварювальних та інших вогневих робіт у музеях-заповідниках забороняється. Як виняток, у разі крайньої необхідності, їх проведення може бути здійснено з письмового дозволу дирекції музею за умови виставлення пожежного поста.
2.7.58. У випадках, коли шляхи евакуації в будівлях пам'яток культури не відповідають пред'явленим до них вимогам і виключають можливість улаштування допоміжних евакуаційних виходів, необхідно обмежити одночасне перебування в цих будівлях людей. Кількість відвідувачів у групі повинна складати не більше 50 чоловік. У цих випадках необхідно розробляти компенсуючі заходи пожежної безпеки й узгоджувати їх з органами державного пожежного нагляду.
2.7.59. У пам'ятках дерев'яної архітектури (при відсутності на їх території неспалимих будівель і приміщень) у кожному окремому випадку по узгодженню з органами державного пожежного нагляду може бути допущено зберігання музейних цінностей у дерев'яних будівлях, які обладнані автоматичними засобами пожежогасіння й оброблені вогнезахисною речовиною, а також за умови виконання інших заходів, які б забезпечили їх задовільний протипожежний стан.
2.7.60. При реставрації будівель пам'яток культури і розробці протипожежних заходів відповідні рішення повинні прийматися по кожному об'єкту окремо з урахуванням особливостей будівель та їх художньої цінності.
Якщо пам'ятки культури відновлюються у початковому вигляді, без заміни дерев'яних конструкцій, то останні повинні щорічно оброблятися вогнезахисною речовиною.
Міжнародні та фірменні виставки
2.7.61. Відповідальність за пожежну безпеку та виконання протипожежних заходів на час обладнання приміщень, монтажу стендів і макетів, а також на час функціонування та демонтажу виставок несуть як представники учасників виставок, так і представники організаторів виставок.
2.7.62. Контроль за виконанням правил пожежної безпеки здійснює організатор виставки та органи державного пожежного нагляду.
2.7.63. Учасники виставок не пізніше, ніж за місяць до ввозу експонатів на територію виставки, зобов'язані подати дирекції виставки відомості про всі пожежо-вибухонебезпечні та радіоактивні матеріали й експонати для вжиття необхідних заходів безпеки.
2.7.64. Проект розміщення виставки із зазначенням розташування експонатів, стендів тощо повинен бути представлений на експертизу до органів державної пожежної охорони перед проведенням робіт по влаштуванню виставки.
2.7.65. Забороняється застосування в приміщеннях виставки на шляхах евакуації горючих або синтетичних матеріалів, які можуть загорятися від дії малокалорійних джерел теплової енергії (запаленого сірника, непогашеної цигарки тощо).
2.7.66. Килими та килимові доріжки повинні бути міцно прикріплені до підлоги по периметру та в стиках.
2.7.67. Електроосвітлення виставочного павільйону повинно здійснюватися від двох незалежних джерел струму з автоматичним переключенням на резервне (аварійне) живлення.
2.7.68. Приміщення виставочного павільйону необхідно обладнувати автоматичною охоронно-пожежною сигналізацією, внутрішнім протипожежним водопроводом з пожежними кранами, а також вогнегасниками.
Підступи до засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними.
2.7.69. Завозити та зберігати обладнання виставок у будівлях, будівництво яких ще не закінчено, забороняється.
2.7.70. Для освітлення залів виставки повинні використовуватися світильники, якими обладнуються пожежонебезпечні приміщення класу П-II.
Відстань від світильників підсвіту до спалимих або важкоспалимих конструкцій, картин, експонатів повинна бути не менше 0,5 м.
2.7.71. Під час перебування відвідувачів у приміщеннях виставки двері основних і запасних виходів не слід зачиняти на замки.
2.7.72. Паління цигарок у будівлях виставки дозволяється у відведеному місці.
2.7.73. Зварювальні та інші вогневі роботи повинні проводитися з письмового дозволу керівника виставки з суворим дотриманням вимог правил пожежної безпеки.
2.7.74. Усі приміщення виставок після закінчення роботи (перед закриттям) повинні бути перевірені особою, яка відповідає за протипожежний стан.
2.7.75. У кожному приміщенні виставки слід мати план евакуації відвідувачів та експонатів, який повинен бути вивішений на видному місці.
2.7.76. У будівлях виставок забороняється: розміщення безпосередньо у павільйоні та на шляхах евакуації комор, майстерень та інших приміщень для зберігання горючих і легкозаймистих рідин, зберігання та користування балонами з горючими та стисненими газами, зберігання горючих твердих матеріалів.
Навчальні заклади Аудиторії й адміністративні приміщення
2.7.77. Аудиторії й адміністративні приміщення необхідно завжди утримувати в чистоті.
2.7.78. Не дозволяється влаштування перегородок і сховищ у сходових клітках і на шляхах евакуації, а також загромадження сходових майданчиків різними предметами та обладнанням.
2.7.79. Усі двері евакуаційних та інших виходів повинні завжди утримуватись у справному стані, відчинятися в напрямку виходу людей із аудиторії (будівлі).
2.7.80 Користування електропобутовими нагрівними приладами в аудиторіях та адміністративних приміщеннях забороняється.
2.7.81. Корзини та ящики для паперу повинні регулярно спорожнятися, а сміття виноситися за межі будівлі у спеціально відведене місце.
2.7.82. Демонстрація кінофільмів в аудиторіях повинна проводитися з суворим дотриманням Правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії.
Лабораторії
2.7.83. Викладачі, лаборанти та студенти до початку проведення лабораторних занять повинні вивчити пожежонебезпечні властивості хімічних речовин і матеріалів, якими вони будуть користуватися, і дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з ними.
2.7.84. Перед початком проведення лабораторних занять з нової теми керівник, який буде їх проводити, повинен провести позачерговий протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі періодичного інструктажу.
2.7.85. Усі роботи в лабораторії, пов'язані з можливим виділенням токсичних або пожежо-вибухонебезпечних газів і пару, повинні проводитися тільки у витяжних шафах.
Витяжні шафи слід постійно утримувати у справному стані. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією забороняється.
2.7.86. Приточно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії повинна включатися за 30 хвилин до початку роботи і виключатися після закінчення робочого дня.
2.7.87. Після закінчення роботи в кінофотолабораторіях проявлені плівки повинні здаватися до архіву на зберігання. Допускається короткочасне зберігання її на робочому місці у неспалимій шафі в кількості не більше 10 кг.
2.7.88. Архівосховище необхідно обладнати фільмостатами або шафами. Шафи та полиці в них повинні бути металевими.
2.7.89. Лабораторні приміщення слід забезпечити вогнегасниками. Викладачі, лаборанти та студенти повинні вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.
На дверях лабораторії повинна бути вивішена табличка, де вказано прізвище особи, яка відповідає за протипожежний стан.
2.7.90. У приміщеннях лабораторій забороняється:
загромаджувати та захаращувати проходи, а також підходи до засобів пожежогасіння;
застосовувати для миття підлоги та обладнання бензин, гас або інші легкозаймисті та горючі рідини;
користуватися електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю;
залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівні прилади;
сушити горючі предмети на опалювальних приладах;
залишати на робочому місці відходи паперу;
палити цигарки;
зберігати будь-які речовини, пожежонебезпечні властивості яких не досліджені;
тримати поблизу нагрівальних приладів, пальників та інших джерел відкритого вогню легкозаймисті та горючі рідини;
виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію;
прибирати випадково розлиті легкозаймисті та горючі рідини при працюючих пальниках та включеному електрообладнанні.
2.7.91. Усі роботи в лабораторії або іншому приміщенні навчального закладу повинні проводитися на справному електрообладнанні.
У разі виявлення пошкоджень ізоляції електропроводки, штепселів, розеток та іншої пуско-регулюючої апаратури необхідно відразу сповістити особу, відповідальну за енергогосподарство. Всі несправності повинні усуватися фахівцем.
2.7.92. Шафи, в яких встановлені розподільчі електрощити, слід постійно тримати зачиненими на замок.
2.7.93. Підключення до електромережі нещодавно придбаних електроприладів та електрообладнання, а також збільшення кількості електросвітильників та електронагрівальних приладів допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за енергогосподарство.
2.7.94. При загорянні електропроводки або електроприладів необхідно їх відключити, повідомити пожежну охорону й адміністрацію та почати гасити пожежу.
2.7.95. У випадку припинення подачі струму в електромережу всі електроприлади та електрообладнання слід відключити.
2.7.96. При експлуатації електрообладнання та електроприладів забороняється:
переносити з одного місця на інше увімкнені в електромережу електроприлади;
ремонтувати електрообладнання, яке знаходиться під напругою;
заміняти запобіжники, які перегоріли, на нестандартні (для цього необхідно використовувати калібровані запобіжники заводського виготовлення);
підключати до клем щитів силової лінії прилади освітлювальної мережі, які розраховані на напругу 220 В;
користуватися тимчасовою електропроводкою;
загромаджувати підступи до розподільчих електрощитів, шаф, ящиків, електрообладнання тощо;
обгортати електричні лампи розжарювання різними спалимими матеріалами (папером, рушником, пластмасовими плівками тощо).
Обчислювальні центри
2.7.97. Усі приміщення обчислювального центру повинні завжди утримуватися в чистоті, бути обладнані установками автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.
2.7.98. Один раз на квартал агрегати, вузли та кабельні канали електронних обчислювальних машин (ЕОМ) повинні очищатися від пилу.
2.7.99. Для промивання деталей ЕОМ рекомендується використовувати негорючі рідини. Промивання вічок та інших зйомних пристроїв горючими рідинами повинно здійснюватися у спеціальних приміщеннях, обладнаних приточно-витяжною вентиляцією.
У разі необхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМ і при неможливості застосування негорючих рідин рекомендується мати не більше 0,5 л легкозаймистої рідини в тарі, яка герметично закривається і не розбивається.
2.7.100. Електроживлення ЕОМ повинно мати автоматичне блокування відключення електроенергії на випадок зупинки системи охолодження та кондиціювання.
2.7.101. Система вентиляції обчислювальних центрів повинна бути обладнана блокуючим пристроєм, який забезпечує її відключення на випадок пожежі. Система повинна обладнуватися вогнезатримуючими клапанами.
2.7.102. Після закінчення роботи, перед закриттям приміщення, всі електроустановки та персональні комп'ютери необхідно відключити від мережі електроживлення.
2.7.103. У приміщеннях обчислювальних центрів забороняється:
використовувати плівки на нітрооснові;
влаштовувати електророзетки на спалимих основах;
використовувати синтетичні доріжки та килими;
користуватися побутовими електронагрівальними приладами;
захаращувати евакуаційні виходи та проходи;
влаштовувати на вікнах глухі решітки;
користуватися відкритим вогнем;
залишати без нагляду ввімкнену в електромережу апаратуру, яка використовується для вимірювань та контролю.
Гуртожитки
2.7.104. Відповідальність за протипожежний стан гуртожитків покладається на осіб, призначених наказом керівника об'єкта.
2.7.105. Громадяни, які селяться в гуртожиток, повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки.
2.7.106. Усі приміщення гуртожитків повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією (АПС) та системою оповіщення про пожежу.
2.7.107. Черговий персонал повинен стежити за тим, щоб пульт АПС був постійно підключений до електромережі.
Біля пульта АПС необхідно вивісити схему приміщень, де розташовані оповіщувачі, та інструкцію черговому персоналу щодо порядку дій на випадок виникнення пожежі.
2.7.108. У всіх кімнатах гуртожитку слід вивісити на видних місцях:
схематичний план індивідуальної евакуації з кожного поверху із зазначенням номера кімнати, найкоротшого шляху евакуації та пояснювального тексту;
пам'ятку щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки для тих, хто проживає в гуртожитку;
пам'ятку щодо дії тих, хто проживає в гуртожитку, на випадок виникнення пожежі.
2.7.109. Усі гуртожитки повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням згідно з діючими будівельними нормами і правилами.
2.7.110. У будівлях гуртожитків забороняється:
забивати та заставляти меблями й обладнанням евакуаційні двері, люки на балконах і лоджіях, а також переходи для людей у суміжні секції та виходи на евакуаційні сходи;
зберігати на балконах і в лоджіях легкозаймисті та горючі рідини, балони з горючими або стисненими газами;
влаштовувати складські приміщення або майстерні із зберіганням чи застосуванням в них вибухо-пожежонебезпечних речовин і матеріалів; надавати в оренду приміщення гуртожитку з цією метою;
дозволяти проживання громадян на період проведення капітальних ремонтів, пов'язаних з переплануванням шляхів евакуації, проведенням зварювальних та інших вогневих робіт;
користуватися безпосередньо у кімнатах електропобутовими нагрівальними приладами (електроплитами, кип'ятильниками, електрочайниками, електропрасками тощо); для цієї мети слід мати спеціально виділене обладнане приміщення;
обгортати лампи електроосвітлення різними спалимими матеріалами;
користуватися електролампами більше тієї потужності, яка передбачена заводом-виготівником для даного типу світильника.
Конференц-зали, лекторії та інші приміщення для проведення масових заходів
2.7.111. Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів, які слід постійно утримувати в належному стані.
2.7.112. Килими та килимові доріжки, а також ряди стільців при кількості місць 200 і більше у приміщеннях, де проводяться масові заходи, необхідно міцно прикріпити до підлоги. Забороняється оздоблювати шляхи евакуації горючими та синтетичними килимами, які можуть загорятися від дії малокалорійних джерел тепла (непогашеної цигарки, сірника тощо).
2.7.113. Демонстрація кінофільмів у конференц-залах, лекторіях та інших подібних приміщеннях повинна проводитися згідно з вимогами Правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії.
2.7.114. На час проведення масових заходів керівниками об'єктів культури призначаються відповідальні особи за пожежну безпеку. Вони повинні ретельно оглянути приміщення й усунути виявлені порушення правил пожежної безпеки.
2.7.115. Під час проведення масових заходів забороняється ставити приставні стільці у проходах залу, закривати на замки двері евакуаційних виходів.
2.7.116. Розміщення ялинки та проведення новорічних свят у будівлях IV-V ступеня вогнестійкості допускається у приміщеннях перших поверхів.
У будівлях III ступеня вогнестійкості проведення цих заходів допускається на другому поверсі.
2.7.117. Розміщення ялинок і проведення новорічних свят у приміщеннях, які знаходяться вище другого поверху, може бути дозволено у будівлях I та II ступеня вогнестійкості при узгодженні з органами державного пожежного нагляду.
2.7.118. Відповідальність за протипожежну безпеку при розміщенні новорічних ялинок у приміщеннях закладів культури покладається на їх керівників.
2.7.119. За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник повинен повідомити місцеву пожежну охорону про дату та місце їх проведення.
Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки забороняється.
2.7.120. При проведенні масових заходів разом з дітьми повинні весь час знаходитися чергові викладачі, класні керівники або вихователі. Вони повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки та правила евакуації дітей з приміщення на випадок пожежі і практично відпрацювати плани евакуації.
Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитись у їх пожежобезпечному стані.
2.7.121. На всіх без винятку ранкових, денних і вечірніх виставах новорічної ялинки повинні бути присутні представники адміністрації закладу культури.
2.7.122. Приміщення, в якому влаштовується ялинка, повинно мати не менше двох виходів безпосередньо із нього або в сходові клітки.
2.7.123. Ялинку слід встановлювати на стійкій основі (підставка, діжка з піском). Гілки ялинки не повинні торкатися стін і стелі. Забороняється розташовувати ялинки в проходах і біля виходів.
2.7.124. Кількість присутніх у приміщенні, де проводиться святкування новорічної ялинки, визначається із розрахунку 0,75 кв.м підлоги на одну людину і не повинна перевищувати встановленої норми.
2.7.125. При відсутності в закладі культури електричного освітлення ігри та танці слід проводити тільки вдень.
2.7.126. Оформлення ілюмінації ялинки повинно здійснюватися кваліфікованим електромонтером з дотриманням вимог ПУЕ.
2.7.127. Ілюмінацію ялинки слід здійснювати через понижуючий трансфоматор гірляндами з послідовним підключенням електроламп напругою до 12 В.
2.7.128. У разі найменшої підозри на несправність в освітленні ялинки (мигання електроламп, іскріння тощо) ілюмінація повинна бути негайно відключена і не включатися до з'ясування причин неполадок та їх усунення.
2.7.129. При оформленні ялинки забороняється:
використовувати для оздоблення ялинки целулоїдні та інші легкозаймисті іграшки та прикраси;
застосовувати свічки для ілюмінації ялинки;
обгортати підставку та прикрашати гілки ялинки ватою й іграшками з неї, якщо вони не були просочені вогнезахисною речовиною;
обсипати ялинку бертолетовою сіллю та влаштовувати світлові ефекти за допомогою хімічних та інших пожежонебезпечних речовин;
2.7.130. Під час проведення свята ялинки забороняється застосовувати бенгальські вогні та хлопавки, гасити повністю освітлення в приміщенні.
Художньо-виробничі майстерні
2.7.131. Відповідальність за протипожежний стан кожної майстерні покладається на її керівника.
2.7.132. Приміщення майстерень слід завжди утримувати в чистоті.
2.7.133. На зовнішньому боці вхідних дверей кожної майстерні повинна бути вивішена табличка із зазначенням категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці (чисельник) та класу приміщення по ПУЕ (знаменник).
2.7.134. Усі майстерні необхідно обладнувати первинними засобами пожежогасіння.
2.7.135. Підступи до засобів пожежогасіння слід тримати завжди вільними.
2.7.136. Світильники з лампами розжарювання повинні відповідати вимогам класу вибухо-пожежонебезпечної зони.
2.7.137. Приміщення для приготування клею повинні бути відокремленими і мати окремий вихід.
2.7.138. Склади для зберігання фарби необхідно обладнувати протипожежними дверима з межою вогнестійкості не менше 0,6 години.
2.7.139. Зберігання легкозаймистих та вогненебезпечних речовин і матеріалів (паливно-мастильних, розчинювачів, фарб тощо) на робочих місцях забороняється.
2.7.140. Приміщення, роботи в яких пов'язані з виділенням горючого пилу, повинні мати гладкі поверхні приладів опалення, а технологічне обладнання - місцеву витяжну вентиляцію.
2.7.141. Виготовлення металевих конструкцій декорацій і реквізиту зварюванням слід здійснювати у окремому приміщенні, яке може бути розташоване в будівлі театру або концертного залу.
Гаражі
2.7.142. Відповідальність за пожежну безпеку в гаражах покладається на завідуючих гаражами або на осіб, які виконують ці обов'язки. Вони зобов'язані:
забезпечити дотримання в гаражах установленого протипожежного режиму;
забезпечити утримання і готовність наявних засобів пожежогасіння, засобів зв'язку та пожежної сигналізації;
навчити працівників правилам користування первинними засобами пожежогасіння;
забезпечити, щоб після закінчення роботи приміщення прибирались, а джерела живлення електроенергією відключались;
не допускати проведення вогневих робіт із застосуванням відкритого вогню в непередбачених для цієї мети місцях;
не допускати загромадження під'їздів до будівель і споруд, джерел водопостачання, підступів до пожежного обладнання;
2.7.143. Приміщення гаражу та прилегла територія повинні завжди утримуватись в чистоті і порядку.
2.7.144. Забороняється використовувати протипожежні розриви між гаражами та будівлями і спорудами для складування матеріалів, обладнання, пакувального матеріалу, стоянки автотранспорту тощо.
2.7.145. На території гаража, в місцях стоянки автотранспорту та в складах забороняється паління цигарок, про що на видних місцях повинні бути вивішені відповідні знаки пожежної безпеки.
2.7.146. Забороняється зливати паливно-мастильні матеріали та інші пожежонебезпечні речовини в каналізаційні системи. Для цього треба мати аварійні ємкості.
2.7.147. Біля входу в гараж на вхідних дверях повинен бути напис із зазначенням категорії приміщення відповідно до будівельних норм і правил та клас зони по ПУЕ.
2.7.148. Для живлення світильників загального освітлення в гаражах дозволяється використання напруги 127 В та 220 В. Освітлення повинно відповідати вимогам ПУЕ.
2.7.149. Освітлювальна електромережа повинна бути змонтована так, щоб світильники з лампами розжарювання знаходились від спалимих матеріалів і конструкцій на відстані не менше 0,5 м.
2.7.150. Освітлення оглядової ями люмінісцентними світильниками або лампами розжарювання напругою 127 В або 220 В допускається за умови, якщо вся проводка схована і має надійну ізоляцію; світильники закриті склом або огороджені металевими сітками; металевий корпус світильників заземлений.
2.7.151. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками та металевими сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або дроти з мідними жилами.
Живлення переносних світильників в приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою й особливо небезпечних приміщеннях допускається напругою не вище 42 В.
2.7.152. Кожен автомобіль повинен бути укомплектований первинними засобами пожежогасіння.
2.7.153. Забороняється випускати із гаража на лінію автобуси із зіпсованими пристроями аварійного відкривання люків, дверей і вікон у салонах, а також при відсутності інформуючих написів щодо способів їх відкривання.
2.7.154. З метою попередження виникнення пожежі на автотранспорті забороняється:
подавати бензин в карбюратор при зіпсованій системі живлення з каністри або іншої ємкості через шланг чи іншим способом;
заливати бензин у карбюратор з метою запуску двигуна;
експлуатувати системи живлення, що вийшли з ладу;
залишати в кабіні або на двигуні промащені матеріали;
мити двигун бензином або іншими легкозаймистими рідинами;
палити цигарки в автомобілі та поблизу паливного бака.
2.7.155. Приміщення гаража та майданчики для відкритого зберігання автотранспорту забороняється загромаджувати предметами й обладнанням, яке заважало б швидкій евакуації автомобілів.
2.7.156. Місця розташування автомобілів повинні бути забезпечені тросами з жорсткими буксирами із розрахунку 1 трос (буксир) на 10 автомашин.
2.7.157. На перших поверхах будівель, під якими знаходяться гаражі, не допускається розташування приміщень з масовим перебуванням людей.
2.7.158. У гаражах, а також на відкритих майданчикх і стоянках автомобілів під навісом забороняється:
перевищувати кількість автотранспорту, яка передбачена БНіП II-93-74; порушувати спосіб його розстановки; зменшувати відстань між автотранспортом і будівлями та спорудами;
зберігати паливно-мастильні матеріали;
ставити на стоянку автотранспорт при наявності витікання пального із топливопроводів, топливного бака, з відкритою горловиною топливного бака, з системами електрообладнання, що вийшли з ладу;
заправляти автотранспорт пальним (заправка повинна здійснюватись тільки на автозаправочних станціях);
зберігати тару з-під легкозаймистих і горючих рідин, за винятком каністр, які є інвентарем;
підігрівати двигун відкритим вогнем (паяльною лампою, факелом), користуватися відкритим вогнем для освітлення при технічних обслуговуваннях або проведенні ремонтних робіт;
виконувати ремонтні та регулювальні роботи;
виконувати фарбувальні роботи;
залишати після робочого дня ввімкнені в електромережу електроспоживачі, а також працюючі печі;
користуватися опалювальними приладами кустарного виготовлення, а також газовими приладами для додаткового опалення приміщення;
залишати автомобіль з працюючим двигуном;
залишати на стоянці автомобіль з невимкненою "масою";
залишати на місці стоянки завантажений автотранспорт.
2.7.159. Оглядові ями, а також східці в них повинні бути виконані із неспалимих матеріалів.
2.7.160. Після закінчення кожної зміни та після проведення ремонтних робіт оглядові ями необхідно звільняти від промащених матеріалів і сміття.
Для складування промащених матеріалів слід мати металевий ящик, який щільно закривається кришкою.
2.7.161. Ремонтувати топливні баки і тару з-під бензину дозволяється тільки після вилучення з них палива та послідуючої їх пропарки.
2.7.162. Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали необхідно зливати в металеві діжки або підземні ємкості.
2.7.163. Миття й обезжирення деталей слід проводити негорючими миючими розчинами.
Матеріальні склади
2.7.164. На зовнішньому боці вхідних дверей до складу повинна бути вивішена табличка, на якій вказано прізвище особи, відповідальної за протипожежний стан, категорія приміщення відповідно до будівельних норм і правил та клас зони за ПУЕ.
2.7.165. Завідуючий складом (коморою) повинен мати інструкцію, яка визначає основні вимоги правил пожежної безпеки та дії обслуговуючого персоналу на випадок пожежі.
2.7.166. Світильники та електрообладнання повинні відповідати вимогам ПУЕ. Відстань від світильників до матеріалів, що складуються, а також виробів і тари в складських приміщеннях повинна бути не менше 0,5 м.
2.7.167. Усі складські та конторські приміщення необхідно забезпечити первинними засобами пожежогасіння.
2.7.168. Зберігати на складах матеріали та вироби слід з врахуванням однорідності їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей.
2.7.169. У матеріальних складах забороняється зберігання легкозаймистих і горючих рідин. Вони повинні зберігатися у спеціально відведених приміщеннях.
2.7.170. При розміщенні складів горючих матеріалів у підвальних приміщеннях і цокольних поверхах слід передбачати в них не менше двох вікон з приямками розміром 0,9х1,2 м. При неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальними системами вилучення диму.
2.7.171. Забороняється зберігання матеріальних цінностей у приміщеннях, через які проходять транзитні електрокабелі, що живлять електроенергією інші приміщення, в яких знаходяться газові комунікації й апаратура, наповнена мастилами.
2.7.172. Дерев'яні конструкції всередині складських приміщень слід обробляти вогнезахисною речовиною. Перевірка якості вогнезахисної обробки повинна здійснюватись один раз на квартал.