G · H · 10 · 1,02
1 1
Р = -------------------------------------------- , (4.10)
3600 · 102 · (ета) · (ета) · (ета) · 0,96
н е м
де G та H - продуктивність, т/год, та тиск в мережі,
1 1
м в.ст. при зміненому навантаженні мережі;
(ета) - номінальний ККД насоса;
н
(ета) номінальний ККД двигуна.
е
4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами
живлення (парові котельні)
4.1. На насоси живлення витрачається до 20-30% від загальних
витрат електроенергії на технологічні потреби при виробництві
теплової енергії, тому ці витрати розраховуються детально.
Нормативна витрата електроенергії визначається за формулами (3.3)
та (4.8).
4.2. Загальна середньозважена розрахункова продуктивність
насоса в котельні визначається за формулою
G = D · (1 + (ро) ) , (4.11)
жив. пр.
де D - середня за розрахунковий період паропродуктивність
котельні, т/год;
(ро) - величина безперервної продувки котлів. Для котлів
пр
продуктивністю до 10 т/год (ро) становить 0,1, понад 10 т/год -
пр
0,05.
4.3. Тиск, який утворює насос, його ККД або споживана
потужність на валу визначаються за гідравлічною характеристикою.
За відсутності такої потрібний тиск дорівнює:
для котлів з номінальним надлишковим тиском до 13 кгс/кв.см:
Н = (Р + 0,3) · 10, м в.ст.;
роб.
для котлів з номінальним надлишковим тиском 13-60 кгс/кв.см:
Н = (Р · 1,05) · 10, м в.ст.,
роб.
де Р - робочий тиск пари на виході з котла, кгс/кв.см.
роб.
ККД відцентрового насоса в номінальному режимі - 0,7,
поршневого - 0,9.
5. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами
рециркуляційними (котли водогрійні сталеві)
5.1. Витрата електроенергії насосами рециркуляційними
розраховується за формулами (3.3) та (4.8).
5.2. Середня загальна продуктивність рециркуляційного насоса
G визначається за формулою
рец.заг.
t -(тау) t -(тау)
k.min 2 k. 1
G = G --------------- (1 - ------------ , (4.12)
рец.заг. м t - t t -(тау)
k k.min k. 2
де G - витрата мережевої води, т/год (згідно з пунктом 5.3);
м
t - мінімальна допустима температура води на вході в
k.min
сталевий котел за умов недопущення корозії, град.С;
при роботі на газоподібному паливі t = 70 град.С;
k.min
при роботі на малосірчистому мазуті та твердому паливі
t = 90 град.C;
k.min
при роботі на сірчистому мазуті t = 100 - 110 град.C;
k.min
(тау) , (тау) - середня за розрахунковий період роботи котла
1 2
температура відповідно в подавальному та зворотному трубопроводах
теплової мережі, град.C;
t - температура води на виході з котла, град.C.
к.
(ДЕЛЬТА)t · Q
кн. к.
t = ------------------ + t , (4.13)
к Q к.min
кн.
де (ДЕЛЬТА)t - номінальний перепад температур води на
кн.
виході та вході в котел, град.C;
Q - середня продуктивність котла, Гкал/год;
к.
Q - номінальна продуктивність котла, Гкал/год.
кн.
5.3. Тиск та ККД насоса визначаються за гідравлічною
характеристикою відповідно до продуктивності.
При відсутності гідравлічної характеристики насоса величина
тиску (Н) орієнтовно становить:
15 - 25 м в.ст. - для котлів продуктивністю до 10 Гкал/год;
25 - 35 м в.ст. - для котлів продуктивністю від 10 до
50 Гкал/год.
5.4. Час роботи насоса (Т) дорівнює часу роботи котла, коли
температура (тау) менша за температуру t .
2 k.min
6. Розрахунок нормативних витрат електроенергії для насосів
сирої води
6.1. Нормативні витрати електроенергії для насосів сирої води
визначаються за формулами (3.3) та (4.8).
6.2. Для розрахункової продуктивності за гідравлічною
характеристикою визначаються загальний тиск та ККД насоса (ета) .
н
За відсутності характеристики величину тиску насоса Н приймаємо в
межах 25 - 30 м в.ст., ККД насоса (ета) = 0,7.
н
6.3. Середня продуктивність насоса визначається:
для парових котелень:
G = 1,25G = 1,25((ДЕЛЬТА) G + G' + G + D ) G , (4.14)
cв хво к пр. підж. вип. пр.
де 1,25 - коефіцієнт, який враховує втрати сирої води на
технічні потреби хімводообробки (далі - ХВО);
G - продуктивність системи ХВО, т/год;
хво
(ДЕЛЬТА)G - втрати конденсату, т/год, що визначається за
к
формулою
3
Q · 10 · (ДЕЛЬТА)k
відп.
(ДЕЛЬТА)G = ------------------------- , (4.15)
к 540
де - Q теплота, відпущена споживачам, Гкал/год;
відп.
(ДЕЛЬТА)k - доля неповернення конденсату відпущеної пари за
наявності теплообмінника, (ДЕЛЬТА)k = 0,05;
G' - втрати води з безперервною продувкою котлів, т/год
пр.
(за наявності сепаратора продувки для котлів з тиском пари 1,4 МПа
G' = 0,15 G , для котлів без сепаратора продувки G' =G );
пр. пр. пр. пр.
G - витрати води на підживлення зовнішніх мереж та
підж.
систем, т/год (визначаються за формулою (5.1)).
D - втрати пари з випаром деаератора, т/год, які
вип.
визначаються за формулою
D = 0,004G = 0,004 (G + G ) , (4.16)
вип. д жив. підж.
де - G продуктивність деаератора, т/год;
д
для котелень зі сталевими водогрійними котлами:
G = 1,2 (G + kG ) , (4.17)
с.в. підж. т.м.
де 1,2 - коефіцієнт, який враховує втрати води на технічні
потреби ХВО;
G - витрати мережевої води, т/год (розраховуються за
т.м.
формулами (5.2) - (5.4));
k - коефіцієнт, який враховує втрати сирої води на внутрішні
потреби, k=1-2%.
7. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами
хімводообробки та іншими нагнітачами
Для розрахунку споживання електроенергії насосами ХВО та
іншими нагнітачами використовується формула
n
W = S P · K · T , (4.18)
1 уст. n m
де S - знак суми;
P - установлена потужність (паспортна) електроприймача,
уст.
кВт;
К - коефіцієнт використання електричної потужності,
n
визначається згідно з таблицею:
------------------------------------------------------------------
| Обладнання | Коефіцієнт використання |
|-----------------------------------+----------------------------|
| Насоси ХВО та насоси різні | 0,7 - 0,8 |
| | |
| Вакуум-насоси, насоси ежектора | 0,7 - 0,9 |
| | |
| Вентилятори пальників | 0,95 |
| | |
| Сантехвентилятори | 0,65 - 0,75 |
------------------------------------------------------------------
T - кількість годин використання максимуму потужності за
m
даними експлуатаційних підрозділів підприємства, год;
n - кількість енергоприймачів.
8. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на
паливоприготування
За відсутності даних для розрахунку витрат електроенергії на
паливоприготування за формулою (4.18) можна скористатися формулою
W = е · Q , (4.19)
п.пр. пит. вир.
де е - питома витрата електроенергії на
пит.
паливоприготування, кВт.год/Гкал;
Питомі витрати електроенергії на паливоприготування наведені
в таблиці:
------------------------------------------------------------------
|Теплова потужність котельні, Гкал/год|Рідке паливо|Тверде паливо|
|-------------------------------------+------------+-------------|
| до 5 | 1,1 | 7 |
| 5 - 10 | 1,07 - 1,1 | 7,8 - 7 |
| 10 - 20 | 1,0 - 1,07 | 7,7 - 7,8 |
| 20 - 30 | 0,95 - 1,0 | 7,4 - 7,7 |
| > 30 |0,70 - 0,95 | 4 - 7,4 |
------------------------------------------------------------------
Q - вироблена котельнею теплова енергія, Гкал.
вир.
5. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на транспортування теплової енергії до центральних та індивідуальних теплопунктів
1. Загальні дані щодо розрахунку нормативних витрат
електроенергії на транспортування теплової енергії
1.1. Нормативні витрати електроенергії на транспортування
теплової енергії при якісному регулюванні її відпуску майже не
залежать від кількості виробленої теплової енергії.
1.2. Нормативні витрати електроенергії на транспортування
теплової енергії від котельні до ЦТП або ІТП складаються із
спожитої електроенергії двигунами насосів підживлення систем
теплопостачання (для котелень з двотрубною схемою), мережевих
насосів систем опалення, підвищувальних та циркуляційних насосів
ГВП для котелень з чотиритрубною схемою мереж.
Перелічені насоси встановлюються в приміщеннях котелень.
Насоси підвищення п'єзометричного тиску (на подавальному) або
зниження (на зворотному) трубопроводах тепломереж встановлюються в
насосних підстанціях.
1.3. Для транспортування теплоносіїв застосовуються насоси
відцентрові різних марок з регулюванням продуктивності
дроселюванням, регулювальними клапанами тиску або регулюванням
обертів електродвигуна.
2. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами
підживлення тепломереж теплопостачання та опалення
2.1. Нормативна витрата електроенергії насосами підживлення
тепломереж теплопостачання та опалення розраховується за формулами
(3.3) та (4.8).
2.2. Середня робоча продуктивність постійно діючого насоса за
розрахунковий період становить (т/год)
G = K · V · (гама), (5.1)
підж. підж.
де V - об'єм трубопроводів мережі теплопостачання, обладнання
ЦТП, розподільчих трубопроводів опалення після ЦТП, внутрішніх
систем опалення, куб.м;
(гамма) - густина води при середній температурі води в
подавальному та зворотному трубопроводах, т/куб.м;
K - коефіцієнт підживлення, що визначається за нормами,
підж.
наведеними в діючих нормативних документах.
Для котелень з чотиритрубною схемою тепломереж враховується
тільки об'єм трубопроводів опалення та об'єм внутрішніх систем
опалення.
Питомі об'єми трубопроводів тепломережі (куб.м/км) та
внутрішніх систем (куб.м/Гкал) наведені в КТМ 204 Україна 246-99
"Галузева методика нормування витрат палива на виробництво та
відпуск теплової енергії котельнями теплового господарства".
2.3. Тиск конкретного встановленого насоса визначається за
його гідравлічною характеристикою при середній продуктивності
насоса. Розрахунковий тиск при виборі насоса встановлюється
п'єзометричним графіком тиску для даної тепломережі i знаходиться
в межах від 10 до 40 м в.ст.
Якщо статичний тиск у системі опалення (котельні з
навантаженням Q < 5 Гкал/год та ЦТП) підтримується рівнем води
оп.
у відкритому баку-розширювачі, насос підживлення працює епізодично
середня продуктивність насоса становить 0,1V (де V - об'єм
бака-розширювача), а тиск - необхідний для заповнення бака.
3. Розрахунок нормативних витрат електроенергії мережевими
насосами систем теплопостачання (двотрубна схема теплопостачання)
з сумісним подаванням теплової енергії на опалення та гаряче
водопостачання
3.1. Нормативна витрата електроенергії визначається за
формулами (3.3) та (4.8), де G = 1,05 G + G - середня
м підж.
продуктивність насоса, яка визначається за даними режимних
випробувань тепломереж або розрахунком.
Для найбільш поширених в Україні закритих централізованих
систем теплопостачання з якісним регулюванням за опалювальним
температурним графіком з неавтоматизованими теплопунктами витрата
мережевої води дорівнює максимальній витраті і може визначатись
згідно із СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети".
3.2. Витрата теплоносія (води) в мережі в опалювальний період
становить:
для котелень із загальною тепловою потужністю > 100 МВт при
цілодобовому постачанні гарячої води
G = G + G + G ; (5.2)
м оп. вент. hm
для котелень з тепловою потужністю від 10 до 100 МВт
G = G + G + 1,2G ; (5.3)
м оп. вент. hm
для котелень з тепловою потужністю до 10 МВт (включно)
G = G + G + G . (5.4)
м оп. вент. hmax
3.3. Витрата мережевої води на опалення та вентиляцію (при
залежному приєднанні до тепломереж) розраховується за формулою
3
S Q (S Q ) · 10
оп. вент.
G (G ) = ---------------------- . (5.3)
оп. вент. ((тау) - (тау)) · с
1 2
де S - знак суми.
3.4. Витрата мережевої води на гаряче водопостачання
розраховується за формулами:
двоступенева змішана схема підключення теплообмінників ГВП:
в опалювальний період
S Q
hm 55-t' 3
G = ----------------------
( ----- + 0,2 )
· 10 , (5.6)
hm ((тау)' - (тау)' ) · c 55-t
1 2 с
0,55 Q
hmax 3
G = ----------------- · 10 ; (5.7)
hmax ((тау)' - (тау)')
1 2
за паралельною схемою підключення:
в опалювальний період
S Q (Q )
hm hmax 3
G (G ) = ----------------------- · 10 , (5.8)
hm hmax ((тау)' - 30 град.) · c
1
в неопалювальний період для всіх схем підключення
s
Q
s hmax 3
G = ----------------------- · 10 , (5.9)
nmax s
((тау) - 30 град.) · c
1
де S - знак суми;
s
G , G , G , G , G - витрати мережевої води
оп. вент. hm hmax hmax
відповідно на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання при
середньогодинному та максимальногодинному навантаженні на ГВП в
опалювальний та неопалювальний періоди, т/год;
s
SQ , SQ , Q , Q - сумарне максимальне теплове
oп. вент. hmax hmax
договірне навантаження на опалення, вентиляцію, максимальне
навантаження на ГВП в опалювальний та неопалювальний періоди
приєднаних до котельні споживачів з урахуванням тепловтрат у
тепломережах, Гкал/год;
SQ - сумарне середнє навантаження на ГВП в опалювальний
hm
період з урахуванням коефіцієнта 1,2, що враховує втрати теплової
енергії у внутрішніх системах ГВП, Гкал/год;
(тау) , (тау) - температура теплоносія в подавальному та
1 2
зворотному трубопроводах тепломережі при розрахунковій для
опалення температурі зовнішнього повітря, град.С.
Для розрахунку G з незалежним приєднанням до зовнішніх
оп.
мереж до значення додається приблизно 5-10 град.С;
(тау)' , (тау)' - температура теплоносія в подавальному та
1 2
зворотному трубопроводах у "точці зламу" температурного графіка,
град.С;
s
(тау) - температура теплоносія в подавальному трубопроводі
1 s
влітку (в основному (тау) = 70 град.С);
1
t' - температура нагрітої води після першого ступеня
підігріву на 7 град.С менша за (тау)' , град.С;
2
t - розрахункова температура холодної води з джерела
с
водопостачання, град.С (за відсутності даних: в опалювальний
період t = + 5 град.С; в неопалювальний період t = + 15 град.С);
с с
c - теплоємність води, c = 1 ккал/(кг · град.С).
3.5. Для котелень з двотрубною схемою тепломереж з
періодичним відключенням систем ГВП, коли середньодобова годинна
витрата теплової енергії збільшується (згідно з КТМ 204 України
244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової
енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на
господарсько-побутові потреби в Україні"), розглядаються два
гідравлічні режими роботи системи: з теплонавантаженням на ГВП та
без нього, і відповідно розраховуються споживання електроенергії.
3.6. Для котелень, які мають чотиритрубну схему теплових
мереж та окремий котел на виробництво ГВП, витрата мережевої води
дорівнює тільки витратам води на системи опалення та вентиляції з
урахуванням тепловтрат у мережах:
G = G + G . (5.10)
м оп вент.
Витрати мережевої води G та G визначаються за
оп. вент.
формулою (5.5).
Якщо всі котли працюють на загальний колектор, то витрата
мережевої водим G в опалювальний період розраховується за
м
формулами (5.2) - (5.8).
3.7. Тиск мережевих насосів дорівнює сумі втрат тиску на
джерелі теплопостачання, в подавальному та зворотному
трубопроводах тепломереж, втрат тиску в ЦТП або ІТП і перебуває в
межах від 15 до 150 м в.ст.
Для існуючих конкретних мережевих насосів, які забезпечують
необхідний розрахунковий гідравлічний режим мереж, тиск насоса,
його ККД або споживана потужність при регулюванні дроселюванням
визначається за гідравлічною характеристикою насоса.
3.8. За наявності в системах теплоспоживання автоматичних
регуляторів та технічної можливості на джерелі теплопостачання
зменшувати витрати теплоносія в системі розрахована згідно із СНиП
2.04.07-86 "Тепловые сети" кількість теплоносія може бути
зменшена:
- в теплопунктах з регуляторами витрат теплоносія на
опалення - на 10-15%, в основному в періоди стояння температур
зовнішнього повітря, вищих за відповідну температуру "зламу"
графіка регулювання;
- при відключенні від теплопостачання в нічні години систем
вентиляції - відповідне зменшення витрат теплоносія на вентиляцію;
- при оснащенні ЦТП або ІТП регуляторами стабільності
температури гарячої води та регуляторами обмеження максимальної
витрати теплоносія на вводі тепломереж у ЦТП, ІТП та інші витрати
на ГВП, розраховані згідно із СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети",
коригуються згідно з наведеним у таблиці:
------------------------------------------------------------------------------------
| Загальна | Опалювальний період | Міжопалювальний |
|потужність|-----------------------------------------------| період |
| котельні | з температурою | з температурою | |
| | зовнішнього повітря, | зовнішнього повітря, | |
| | вищою за відповідну | нижчою за відповідну | |
| | "точку зламу" | "точку зламу" | |
| |температурного графіка |температурного графіка | |
| |-----------------------------------------------| |
| | Схема приєднання теплообмінників ГВП в | |
| | теплопунктах | |
| |-----------------------------------------------| |
| |двоступенева|паралельна|двоступенева|паралельна| |
|----------+-----------------------------------------------+-----------------------|
|> 100 МВт | За СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети" | s |
|----------+-----------------------------------------------|Формула (5.9), де Q |
|Від 10 до | Формула | Формула | Формула | Формула | hmax|
|100 МВт | (5.6) | (5.8) | (5.6), де |(5.8), де | замінено на 1,1 |
| | | | ((тау)' - | (тау)' | s |
| | | | 1 | 1 | (1,14)х SQ |
| | | | (тау)' ) | замінено | hm |
| | | | 2 | на | у денні години |
| | | |замінено на | (тау)'' | s |
| | | |((тау)'' - | 1 | або на 0,3 SQ - |
| | | | 1 | | hm |
| | | | (тау))'' | | у нічні години за |
| | | | 2 | | наявності |
|----------+------------+----------+------------+----------| циркуляції у ЦТП |
|До 10 МВт | Формула | Формула | Формула | Формула | |
| | (5.6), де |(5.8), де | (5.6), де |(5.8), де | |
| | SQ | SQ | SQ | SQ | |
| | hm | hm | hm | hm | |
| |замінено на | замінено |замінено на | замінено | |
| |1,1 (1,14)х | на 1,1 |1,1 (1,14)х | на 1,1 | |
| | SQ | (1,14)х | SQ | (1,14)х | |
| | hm | SQ | hm | SQ | |
| | у денні | hm | у денні | hm | |
| | години | у денні | години та | у денні | |
| | | години | ((тау)' - |години та | |
| | | | 1 | (тау)' | |
| | | | (тау))' | 1 | |
| | | | 2 | замінено | |
| | | |замінено на | на | |
| | | |((тау)'' - | (тау)'' | |
| | | | 1 | 1 | |
| | | | (тау))'' | | |
| | | | 2 | | |
| |-----------------------+-----------------------| |
| | Формула (5.8), | Формула (5.8), | |
| | де SQ замінено |де SQ замінено на | |
| | hm | hm | |
| | на 0,3 SQ в | 0,3 SQ в нічні | |
| | hm | hm | |
| | нічні години за |години за наявності | |
| |наявності циркуляції | циркуляції у | |
| | у ЦТП | ЦТП (тау)' | |
| | | 1 | |
| | | та замінено на | |
| | | (тау)'' | |
| | | 1 | |
------------------------------------------------------------------------------------
Примітки:
1. Денні години ~ 18 годин на добу (витрата води на ГВП
становить 1,33 від середньодобової витрати), нічні години ~
6 годин на добу.
2. Для котелень потужністю 10 - 100 МВт загальні витрати
теплоносія визначаються за формулою (5.3).
3.(тау)'' - (тау)'' - різниця температур у подавальному та
1 2
зворотному трубопроводах тепломережі у точці, відповідній до
середніх температур, нижчих за "точку зламу".
4. Терміни роботи котелень у зазначених режимах визначаються
за часом стояння відповідних температур зовнішнього повітря.
5. 1,1 - коефіцієнт нерівномірності споживання теплової
енергії на ГВП в денні години без урахування втрат у тепломережах
(відсутні ЦТП); 1,14 - те ж саме з урахуванням втрат у
тепломережах (ЦТП наявні).
Коефіцієнти розраховані за умов повних тепловтрат у системі
ГВП (з урахуванням зовнішніх мереж) у розмірі 0,25 до теплової
енергії на нагрівання холодної води.
3.9. При регулюванні дроселюванням повний тиск насоса або
споживана потужність визначається за гідравлічною характеристикою
насоса, витрачена електроенергія розраховується за формулами (3.3)
та (4.8). При застосуванні частотного регулювання роботи
електродвигуна витрати електроенергії визначаються за формулами
(4.8) та (4.10).
3.10. Необхідний тиск насоса в період зменшення кількості
мережевої води визначається за формулою
Н
м 2
Н приблизно --- · G , (5.11)
м.п. 2 м.п.
G
м
де Н - необхідний тиск для роботи мережі при, G мв.ст.;
м м
G - розрахункова витрата мережевої води, куб.м/год;
м
G - витрати мережевої води в перехідний період,
м.п.
куб.м/год.
Зокрема, термін стояння температур зовнішнього повітря, вищих
або нижчих за "точку зламу" графіка, визначається за даними
місцевої метеостанції або кліматологічних довідників.
4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами
гарячого водопостачання
4.1. Підвищувальні та циркуляційні насоси ГВП встановлюються
в основному в невеликих комунальних котельнях потужністю до
10 Гкал/год з чотиритрубною схемою тепломереж.
4.2. Витрата електроенергії підвищувальними насосами холодної
води на потреби ГВП розраховується за формулами (3.3) та (4.8).
4.3. Продуктивність постійно діючого підвищувального насоса в
години розбирання води (~ 18 год. на добу) становить
24
G = G -- · 1,05 = 1,4 G , (5.12)
н.гвп hm 18 hm
де G - середня витрата гарячої води за середню добу,
hm
куб.м/год (т/год). Розраховується згідно зі СНиП 2.04.01-85
"Внутренний водопровод и канализация зданий" за даними про
кількість споживачів та норми витрати гарячої води на кожного
споживача.
4.4. За наявності даних про середньогодинну витрату теплової
енергії на ГВП споживачами продуктивність підвищувального насоса в
години розбирання води визначається за формулою
s 3 s 3
Q (Q ) · 10 · 24 · 1,05 Q (Q ) · 10 · 1,17
hm hm hm hm
G = -------------------------- = --------------------- , (5.13)
н.гвп (55 - t ) · c · 1,2 · 18 (55 - t ) · c
c c
s
де Q , Q - середньогодинна витрата теплової енергії на
hm hm
ГВП споживачів в опалювальний та неопалювальний періоди з
урахуванням втрат теплової енергії у внутрішньобудинковій системі
ГВП, Гкал/год;
t - температура холодної води, град.С. У разі невизначеності
с
t рекомендується приймати значення 5 град.С та 15 град.С
с
відповідно для зимового та літнього періодів;
1,2 - коефіцієнт до середньодобової витрати теплової енергії
на нагрівання холодної води, який враховує втрати теплової енергії
у внутрішньобудинковій системі ГВП.
4.5. Тиск або споживана електрична потужність визначається за
гідравлічною характеристикою встановленого підвищувального насоса.
Повний необхідний тиск знаходиться в межах від 20 до 70 м без
урахування тиску в мережі холодного водопроводу або
бака-акумулятора гарячої води, розташованого вище насоса.
4.6. За повної відсутності гідравлічної характеристики (насос
нестандартний, реконструйований, обладнаний новим електродвигуном
тощо) необхідний тиск насоса можна розрахувати за спрощеною
формулою
Н = (Н + h + (ДЕЛЬТА)Н + (ДЕЛЬТА)Н +
буд. c.прил. Iступ. IIступ.
+ (ДЕЛЬТА)Н + (ДЕЛЬТА)Н - Н ) · 1,1 , (5.14)
м.с. м х.в.
де Н - найбільша геометрична висота будинків, які
буд.
обслуговуються, над рівнем встановлення насосів, м;
h - необхідний для роботи сантехнічних приладів тиск,
с.прил.
h = 3 м в.ст.;
с.прил.
(ДЕЛЬТА)Н , (ДЕЛЬТА)Н - втрати тиску води в
Iступ. IIступ.
теплообміннику I, II ступенів:
(ДЕЛЬТА)Н = 4 м в.ст., (ДЕЛЬТА)Н = 5 м в.ст.;
Iступ. IIступ.
(ДЕЛЬТА)Н - втрати тиску води в подавальних трубопроводах
м.с.
місцевої системи ГВП, (ДЕЛЬТА)Н = 4 - 8 м в.ст.;
м.сист.
(ДЕЛЬТА)Н - втрати тиску в мережах подавальних трубопроводів
м
після ЦТП, м в.ст., які визначаються за формулою
(ДЕЛЬТА)Н = 1,2 · 0,035L , (5.15)
м
де L - протяжність найбільш віддаленої від джерела
теплопостачання мережі трубопроводів ГВП у двотрубному вимірі, м;
Н - середній гарантований тиск холодної води перед
х.в.
теплообмінником I ступеня підігріву;
1,1 - коефіцієнт запасу.
4.7. Термін роботи підвищувального насоса визначається за
даними експлуатації.
Якщо насос приєднано безпосередньо до мереж водопроводу,
термін роботи вдень в основному 18 годин. У нічні години при майже
відсутньому споживанні води потужність насоса, що працює,
становить приблизно 25% від встановленої потужності
електродвигуна.
Якщо насос ГВП встановлено після насосів холодного
водопостачання, то термін його роботи зазвичай складає 3-4 години
на добу з продуктивністю 2G .
н.гвп
4.8. Визначений згідно з гідравлічною характеристикою
підвищувального насоса ККД через значні коливання продуктивності
насоса зменшується за коефіцієнтом К за відсутності частотного
зм.
регулювання роботи електродвигуна згідно з таблицею:
------------------------------------------------------------------
| Середнє навантаження ГВП, Гкал/год | Величини коефіцієнта К |
| | зм. |
|------------------------------------+---------------------------|
| до 0,1 | 0,85 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 0,1 - 0,2 | 0,9 |
|------------------------------------+---------------------------|