МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
| 02.02.2009 N 12 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 лютого 2009 р.
за N 172/16188
Про затвердження Порядку розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії
1. Затвердити Порядок розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії (далі - Порядок), що додається.
2. Управлінню теплоенергетики (О.М.Малежик) разом з Юридичним відділом (І.І.Крилова) подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.
3. Керівникам Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей Порядок до відома підприємств теплоенергетики.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра О.Б.Лотоцького.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства з питань
житлово-комунального
господарства України
02.02.2009 N 12
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 лютого 2009 р.
за N 172/16188
ПОРЯДОК
розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії
1. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку обґрунтованих
параметрами технологічного процесу нормативних витрат
електроенергії на потреби підприємств теплоенергетики при
виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової
енергії для надання послуг централізованого постачання гарячої
води, опалення і вентиляції житлових і громадських будівель.
2. Дія цього Порядку поширюється на всі підприємства
теплоенергетики (крім систем з теплоелектроцентралями, ТЕС, АЕС,
іншими когенераційними установками та установками, що
використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії)
незалежно від їх відомчої належності та форм власності.
3. Метою цього Порядку є:
а) забезпечення єдиної методології при розрахунках і
нормуванні витрат електроенергії на потреби підприємств
теплоенергетики (далі - ПТ) при виробництві, транспортуванні та
постачанні (розподілі) теплової енергії для формування складових
собівартості при розрахунку тарифів на теплову енергію і послуги
централізованого опалення і постачання гарячої води;
б) забезпечення достовірності і обґрунтованості нормативних
витрат електроенергії ПТ з урахуванням існуючого обладнання та
конкретних умов, у яких ці підприємства функціонують, та
технічного стану існуючого обладнання;
в) забезпечення можливості інженерного аналізу питомих витрат
електроенергії по окремих операціях технологічного процесу -
"виробництво", "транспортування", "постачання" для визначення
шляхів їх зменшення;
г) забезпечення можливості розрахунків тарифів на теплову
енергію по окремих етапах технологічного процесу - "виробництво",
"транспортування", "постачання";
ґ) підвищення ефективності і якості експлуатації ПТ.
Оціночні величини економії від застосування заходів для
зменшення витрат електроенергії при виробництві теплової енергії
наведені в додатку 1.
4. У цьому Порядку наведені формули для обчислення споживання
електроенергії на кожному етапі технологічного процесу -
виробництва, транспортування, постачання (розподілу) теплової
енергії від виробника до споживача, які дозволяють вираховувати
загальну кількість електроенергії як для планових нормативних
витрат, так і для визначення експлуатаційних норм споживання
електроенергії для існуючого на ПТ обладнання.
5. Основними приймачами електроенергії в котельнях та
центральних теплових пунктах (далі - ЦТП) при виробництві,
транспортуванні, постачанні теплової енергії є асинхронні
електродвигуни технологічного обладнання: насоси різного
призначення, димососи, вентилятори, пристрої паливоприготування,
контрольно-вимірювальні прилади (далі - КВП), засоби автоматики,
прилади освітлення.
6. Основним методом визначення нормативних витрат
електроенергії є розрахунково-аналітичний, який передбачає
визначення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів
(далі - ПЕР) шляхом розрахунку їх за статтями витрат на основі
побудови та аналізу енергетичних балансів окремих агрегатів,
установок, систем та в цілому ПТ, а також запланованих заходів з
економії ПЕР.
7. Розрахунок нормативних витрат електроенергії проводиться
ПТ щоразу при перерахунках тарифів на теплову енергію і послуги
централізованого опалення і гарячого водопостачання, а також при
суттєвих змінах у режимі роботи електрообладнання або його заміні,
які спричиняють зміни нормативних витрат електроенергії більше ніж
на 5%, але не рідше одного разу на 2 роки.
8. Затвердження норм питомих витрат електроенергії ПТ та
контроль за їх дотриманням здійснюються відповідно до наказу
Держкоменергозбереження України від 22.10.2002 N 112
"Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат
паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві",
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 за
N 878/7166.
9. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
індивідуальні (групові) нормативні витрати електроенергії -
обсяги витрат електроенергії на виробництво, транспортування і
постачання планованого обсягу теплової енергії, що розраховуються
по окремій котельні та приєднаних до неї ЦТП, району котельних та
теплових мереж, ПТ та враховують технічний стан і конкретні умови
їх функціонування;
індивідуальна (групова) норма питомих витрат електроенергії -
норма витрат електроенергії на виробництво, транспортування і
постачання 1 Гкал теплової енергії, яка розраховується по окремій
котельні та приєднаних до неї ЦТП, району котельних та теплових
мереж, ПТ на основі індивідуальних (групових) нормативних витрат
електроенергії і планованого обсягу виробництва і реалізації
теплової енергії.
Інші терміни вживаються в значеннях, визначених Законом
України "Про теплопостачання" ( 2633-15 ).
2. Класифікація нормативних витрат електроенергії на потреби підприємств теплоенергетики
1. Нормативні витрати електроенергії на потреби ПТ
класифікуються за такими основними ознаками:
за складом - на технологічні та загальновиробничі;
за ступенем агрегації - на індивідуальні і групові;
за періодом дії - на річні, за опалювальний і неопалювальний
сезони поточного півріччя, а також у разі необхідності на інші
періоди роботи (квартальні, місячні).
2. Технологічні нормативні витрати електроенергії ПТ - це
витрати електроенергії на основні і допоміжні технологічні процеси
виробництва, транспортування і постачання теплової енергії,
транспортування купованої теплової енергії, а також технічно
неминучі втрати.
Загальновиробничі нормативні витрати електроенергії ПТ - це
витрати електроенергії на допоміжні потреби при виробництві,
транспортуванні і постачанні теплової енергії (ремонт основних
засобів та інших необоротних активів загальновиробничого
призначення, вентиляцію і освітлення виробничих приміщень,
випробування тепломереж тощо).
3. Індивідуальні технологічні нормативні витрати
електроенергії котельнею розраховуються для конкретних умов
функціонування котельні: типу, потужності і терміну роботи
обладнання, що споживає електроенергію, виду палива, виду та
параметрів теплоносія, теплових втрат у мережах теплопостачання,
наявності теплових пунктів, режиму роботи системи опалення та ГВП
схеми теплопостачання, кліматичних умов та інших факторів.
4. Групові нормативні витрати електроенергії ПТ складаються
на основі індивідуальних нормативних витрат окремими котельнями,
що входять до складу цього ПТ.
5. До нормативних витрат електроенергії на виробництво,
транспортування і постачання теплової енергії не включаються
витрати на будівництво і капітальний ремонт будинків і споруд,
монтаж, пуск і налагодження нового технологічного обладнання,
науково-дослідні і експериментальні роботи. Витрати електроенергії
на ці потреби розраховуються окремо.
6. При розрахунку нормативних витрат електроенергії ПТ не
враховуються витрати електроенергії, пов'язані з відхиленнями від
прийнятої технології, режимів роботи та з іншими нераціональними
витратами.
3. Порядок розрахунку нормативних витрат електроенергії
1. Визначення нормативних витрат електроенергії на потреби ПТ
повинно проводитися в такій послідовності:
1.1. У першу чергу розраховуються індивідуальні нормативні
витрати електроенергії по кожній котельні та приєднаних до неї
ЦТП. Розрахунки виконуються за такими вихідними даними: приєднані
теплові навантаження (максимальні теплові потужності систем
опалення, вентиляції, середні або максимальні потужності систем
гарячого водопостачання (далі - ГВП), режими споживання), схеми
теплопостачання, температурні графіки регулювання систем
теплопостачання, розрахункові температури зовнішнього повітря
згідно зі СНиП 2.01.01-82 "Строительная климатология и геофизика"
термін роботи систем та обладнання, вид палива та його питома
витрата на виробництво теплової енергії кожним котлом, тип, марка,
встановлена електрична потужність технологічного обладнання, яке
споживає електричну енергію, паспортні або експлуатаційні
аеродинамічні або гідравлічні характеристики обладнання.
Розраховані індивідуальні нормативні витрати слід порівнювати
з фактичними витратами (за даними приладів обліку за попередні
роки). При великих відхиленнях (більше 10%) розрахункових
нормативних витрат від фактичних слід робити аналіз причин, що
викликають ці відхилення, та вживати організаційно-технічні заходи
щодо їх усунення.
1.2. На базі індивідуальних нормативних витрат розраховуються
групові нормативні витрати по району котельних та теплових мереж,
ПТ.
1.3. При проведенні перерахунків за результатами
опалювального періоду звітного півріччя проводяться перерахунки
нормативних витрат електроенергії відповідно до фактичних
температур зовнішнього повітря, режимів роботи та інших факторів
впливу.
1.4. Індивідуальні нормативні витрати, розраховані для кожної
котельні, є основою при розрахунку індивідуальних питомих норм для
цих котелень, планового показника для різних періодів роботи, а
також для розрахунку планових групових норм питомих витрат
електроенергії по ПТ в цілому.
2. Нормативні витрати електроенергії (індивідуальні та
групові) за різні періоди роботи розраховуються виходячи з
метеорологічних умов, усереднених для періоду, протягом якого ці
нормативні витрати визначаються.
3. Нормативні витрати електроенергії на потреби ПТ
визначаються за формулою
W = W + W + W + (ДЕЛЬТА)W + W , кВт.год, (3.1)
заг. вир. тр. розп. дод.
де W - нормативні витрати на технологічні процеси для
вир.
обладнання, яке виробляє теплову енергію (згідно з главою 4);
W - нормативні витрати для обладнання, що транспортує
тр.
теплоносій від котельні до ЦТП або до індивідуальних теплових
пунктів (далі - ІТП) споживачів (згідно з розділом 5);
W - нормативні витрати для обладнання ЦТП (згідно з
розп.
розділом 6);
(ДЕЛЬТА)W - нормативні втрати електроенергії при її
транспортуванні і трансформації (згідно з розділом 7);
W - нормативні витрати електроенергії на допоміжні
дод.
(загальновиробничі) потреби (згідно з розділом 8).
4. Індивідуальні нормативні витрати електроенергії на потреби
і-котельні за розрахунковий період W (кВт.год) визначаються за
i
формулою
W = S W , (3.2)
i j ij
де S - знак суми;
W - нормативні витрати електроенергії j-м типом обладнання
ij
і-ї котельні за розрахунковий період (кВт.год).
5. У загальному вигляді нормативні витрати електроенергії j-м
типом обладнання і-ї котельні за розрахунковий період визначаються
за формулою (кВт.год)
W = P · T , (3.3)
ij ij ij
де P - середня споживна електродвигуном потужність j-го
ij
типу обладнання, яке працює в межах дії і-ї котельні, кВт;
T - термін роботи цього обладнання протягом розрахункового
ij
періоду, год.
6. Групова нормативна витрата електроенергії по ПТ за
розрахунковий період визначається за формулою (кВт.год)
m
W = S W , (3.4)
i i
де S - знак суми;
m - кількість котелень, що входять у дане ПТ.
7. Індивідуальна норма питомих витрат електроенергії на
потреби і-котельні (омега) (кВт.год/Гкал) розраховується окремо
i
на виробництво та відпуск теплової енергії і визначається за
формулами
W
вир i
(омега) = ----- ; (3.5)
i вир.
Q
i
W
відп i
(омега) = ----- , (3.6)
i відп.
Q
i
вир. відп.
де Q , Q - кількість відповідно виробленої і
i i
відпущеної теплової енергії і-котельнею (Гкал). Розраховується
згідно з КТМ 204 Україна 246-99 "Галузева методика нормування
витрат палива на виробництво та відпуск теплової енергії
котельнями теплового господарства".
8. Групова норма питомих витрат електроенергії по ПТ
встановлюється на базі групових нормативних витрат електроенергії
по ПТ і визначається окремо на виробництво та відпуск теплової
енергії за формулами
вир. W
(омега) = -------- ; (3.7)
m вир.
S Q
i i
відп. W
(омега) = -------- . (3.8)
m відп.
S Q
i i
де S - знак суми;
9. У загальному вигляді залежність потужності, споживаної
електродвигуном відцентрового нагнітача (насоса, вентилятора,
димососа), від його робочих характеристик виражається формулою
L · H
P = k --------------------------, (3.9)
(ета) · (ета) · (ета)
н e м
де L - продуктивність нагнітача;
H - тиск нагнітача;
k - коефіцієнт, який враховує одиниці виміру;
(ета) - коефіцієнт корисної дії (далі - ККД) на валу
н
нагнітача - 60-84%;
(ета) - ККД електродвигуна - 85-92% (при навантаженні
е
> 60%);
(ета) - ККД механічної передачі - 93-98%.
м
10. При регулюванні роботи нагнітача дроселюванням за його
гідравлічною або аеродинамічною характеристикою для даної
розрахункової продуктивності беруть повний тиск (H), ККД (ета) )
н.
або споживану потужність на валу нагнітача. За відсутності цієї
характеристики необхідний тиск приймається як розрахунковий для
даної гідравлічної або аеродинамічної системи.
При паралельній роботі на одну систему двох однакових
нагнітачів продуктивність кожного становить 0,5 загальної
продуктивності, трьох - 0,34 загальної продуктивності. При
паралельній роботі різних нагнітачів на одну систему
продуктивність кожного визначається за графіком їх сумісної
роботи.
11. ККД асинхронного електродвигуна залежно від його
завантаження визначається згідно з таблицею:
------------------------------------------------------------------
| | P/P |
| | ном. |
| |------------------------------------------------------|
| | 1 | 0,9| 0,85 | 0,8 | 0,75 |0,7 |0,65|0,6 |0,55 |0,5|
|---------+----+----+------+-----+------+----+----+----+-----+---|
|(ета) , %| 92 | 92| 90 | 89 | 87 | 87 | 86| 85 | 83 | 82|
| е | | | | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
12. Розподіл нормативних витрат електроенергії основним
обладнанням ПТ та доля нормативних втрат при виробництві,
транспортуванні, розподілі та трансформації теплової енергії
наведені в додатку 2. Ці дані наведені як довідкові і не можуть
бути використані замість розрахунків.
4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на виробництво теплової енергії
1. Загальні дані щодо розрахунку нормативних витрат
електроенергії на виробництво теплової енергії
Нормативні витрати електроенергії електроприводами
технологічного обладнання котельні при виробництві теплової
енергії змінюються в основному пропорційно до об'ємів виробленої
теплової енергії.
2. Розрахунок нормативних витрат електроенергії тягодуттьовим
обладнанням
2.1. Кожна котельна установка продуктивністю вище ніж
1,5 Гкал/год обладнана індивідуальним тягодуттьовим обладнанням з
регулюванням продуктивності направляючими апаратами та
дроселюванням шиберами. Витрати електроенергії тягодуттьовим
обладнанням становить від 30% до 70% всієї електроенергії на
технологічні потреби. Тому ці нормативні витрати при виробництві
теплової енергії розраховуються детально для кожної котельної
установки. Споживана електродвигуном потужність розраховується за
формулою (кВт)
k · V · H
р
P = -------------------------------------- , (4.1)
3600 · 102 · (ета) · (ета) · (ета)
н e м
де k - коефіцієнт запасу, який дорівнює: для димососів - 1,2,
для вентиляторів - 1,1;
V - середня за розрахунковий період продуктивність
тягодуттьового обладнання, куб.м/год;
Н - повний тиск, який створює тягодуттьове обладнання при
р
середній за розрахунковий період продуктивності, кг/кв.м;
(ета) - експлуатаційний коефіцієнт корисної дії на валу
н
нагнітача (димососа або вентилятора). Для електродвигунів,
ном.
обладнаних частотним регулятором, для розрахунку береться (ета)
пасп.
з коефіцієнтом 0,96;
(ета) - коефіцієнт корисної дії, який враховує втрати в
м
підшипниках, (ета) = 0,93/0,98 (менший коефіцієнт для димососів)
м
або у ремінній передачі (в разі її існування), (ета) = 0,93;
м
(ета) - коефіцієнт корисної дії електродвигуна.
е
2.2. Середня продуктивність тягодуттьового обладнання
визначається за формулами:
b · Q · V · (альфа) 273 + t
ki ki 1 Т х.п. 760
V = ------------------------- · ------------ · ----- ; (4.2)
B К · Т 273 h
е бар.
для димососа (куб.м/год)
b · Q · V · (альфа) 273 + t
ki ki 2 д.г. д.г. 760
V = ------------------------- · ------------ · ----- , (4.3)
q К · Т 273 h
е бар.
де b - індивідуальна планова норма витрат палива на
ki
виробництво теплової енергії для кожного встановленого котла при
плановому навантаженні, кг.у.п./Гкал (розраховується згідно з КТМ
204 Україна 246-99 "Галузева методика нормування витрат палива на
виробництво та відпуск теплової енергії котельнями теплового
господарства");
Q - планове виробництво теплової енергії котлом за
ki
розрахунковий період, Гкал;
К - тепловий еквівалент перерахування натурального палива в
е
умовне, що визначається за формулою
p
Q
н
К = ----- ,
е 7000
p
де Q - нижча теплота згорання робочого складу палива, яка
н
визначається в лабораторних умовах або за даними сертифікатів
постачальників палива, ккал/кг (нкуб.м);
V - питомий теоретичний об'єм повітря, необхідного для
1
згорання розрахункової одиниці натурального палива, нкуб.м/кг
(нкуб.м);
V - питомий теоретичний об'єм димових газів, що утворюються
2
при згоранні розрахункової одиниці натурального палива, нкуб.м/кг
(нкуб.м).
Величини нижчої теплоти згорання, теплові еквіваленти та
питомі теоретичні об'єми повітря та димових газів для різних видів
палива наведені в технічній літературі по котельних установках, а
також визначаються розрахунком за складом палива або режимними
випробуваннями котла;
(альфа) - коефіцієнт надлишку повітря, необхідного для
т
повного згорання палива в топці;
(альфа) - коефіцієнт надлишку повітря в димових газах.
д.г.
Коефіцієнти (альфа) та (альфа) залежать від багатьох
т д.г.
факторів, середні значення коефіцієнтів визначаються згідно з
таблицею:
------------------------------------------------------------------
| Вид палива | (альфа) | (альфа) |
| | т | д.г. |
|----------------------------+------------------+----------------|
|Тверде паливо | 1,2 - 1,25 | 1,55 - 1,7 |
|Мазут, природний газ | 1,05 - 1,1 | 1,2 - 1,6 |
------------------------------------------------------------------
Примітка. Більше значення (альфа) відповідає роботі котла
д.г.
з навантаженням (0,3 - 0,5Q );
н
Т - термін роботи тягодуттьового обладнання протягом
розрахункового періоду, год;
t - температура "холодного" повітря, град.С (25 -
х.п.
30 град.С);
t - температура викидних димових газів, град.С
д.г.
(t приблизно 140-200 град.С). Оптимальні температури викидних
д.г.
газів перед димососом визначаються згідно з таблицею:
------------------------------------------------------------------
| Вид палива | Температури викидних газів перед димососом |
| |------------------------------------------------|
| | для парових котлоагрегатів | для водогрійних |
| | продуктивністю | котлоагрегатів |
| | | продуктивністю |
| |----------------------------+-------------------|
| |20-50 Гкал/год|2-20 Гкал/год| 2-50 Гкал/год |
|---------------+--------------+-------------+-------------------|
|Мазут, газ | 130-170 | 120-170 | 180-230 |
|---------------+--------------+-------------+-------------------|
|Газ | 110-130 | 120-140 | 150-180 |
|---------------+--------------+-------------+-------------------|
|Кам'яне вугілля| 120-150 | 120-150 | 170-200 |
|---------------+--------------+-------------+-------------------|
|Буре вугілля | 120-170 | 120-170 | 180-210 |
------------------------------------------------------------------
h - барометричний тиск у місцевості, де встановлено
бар.
котел, мм рт.ст.;
Для детальніших розрахунків величини (альфа) , (альфа) ,
т. д.г.
t приймаються за даними теплових випробувань котлоагрегатів.
д.г.
2.3. Необхідний повний розрахунковий тиск нагнітача Н для
р
певного режиму роботи котла визначається за даними аеродинамічних
розрахунків або випробувань котельного агрегату.
2.4. Експлуатаційний коефіцієнт корисної дії на валу
нагнітача (ета) визначається за паспортною аеродинамічною
н
характеристикою тягодуттьового обладнання для розрахованої
продуктивності (куб.м/год) та для розрахункового тиску,
приведеного до "паспортних" умов складання характеристики
(t , град.C), та нормального атмосферного тиску (в 760 мм
пасп.
рт.ст.). Приведений тиск визначається за формулою
Н = Н · K , (4.4)
пасп. р (ро)
де K - коефіцієнт приведення, який розраховується за
(ро)
формулою
1,293 (273 + t )
p 760
K = ------------------- · ----- , (4.5)
(ро) (ро) (273 + t ) h
0 пасп. бар.
де - t розрахункова температура повітря або димових газів
p
(t або t ), град.C;
х.п. д.г.
t - температура, за якої складена паспортна характеристика
паст.
нагнітача, град.C;
(ро) - густина димових газів або повітря за "нормальних"
0
умов (+-0 град.C, 760 мм рт.ст.), кг/нкуб.м. Величина густини
димових газів визначаються згідно з таблицею:
------------------------------------------------------------------
|Коефіцієнт | Густина димових газів, кг/куб.нм |
|(альфа) |----------------------------------------------------|
| д.г.| паливо |
| |----------------------------------------------------|
| |природний |мазут |антрацит АШ |кам'яне |буре вугілля|
| | газ | | |вугілля | |
|-----------+----------+------+------------+--------+------------|
| 1,25 | 1,252 | 1,29 | 1,35 | 1,335 | 1,31 |
|-----------+----------+------+------------+--------+------------|
| 1,5 | 1,245 |1,285 | 1,34 | 1,325 | 1,305 |
|-----------+----------+------+------------+--------+------------|
| 2,0 | 1,23 | 1,28 | 1,325 | 1,32 | 1,3 |
|-----------+----------+------+------------+--------+------------|
| 2,5 | 1,225 | 1,28 | 1,32 | 1,31 | 1,28 |
------------------------------------------------------------------
2.5. За відсутності аеродинамічних характеристик обладнання
споживана потужність електродвигуна тягодуттьового обладнання
котла за наявності у нагнітачів направляючого апарата може бути
визначена як частка від номінальної потужності з урахуванням
експлуатаційних коефіцієнтів корисної дії за формулою
Р · К · k
пасп.ном. експ.
Р = ------------------------ , (4.6)
К
(ро)
де Р - номінальна потужність нагнітача, яка
пасп.ном.
розраховується за формулою (кВт)
V · Н
пасп.ном. пасп.ном.
Р = --------------------------- , (4.7)
пасп.ном. 3600 · 102 · (ета)
пасп.ном.
де - Н номінальний тиск нагнітача паспортний,
пасп.ном.
кгс/кв.м;
V - номінальна продуктивність нагнітача, куб.м/год;
пасп.ном.
(ета) - номінальний коефіцієнт корисної дії
пасп.ном.
нагнітача;
K - експлуатаційний коефіцієнт, який визначається залежно
експ.
від відношення розрахункової продуктивності нагнітача до
номінальної, V /V Величина K визначається згідно з
розр. ном. експ.
таблицею:
----------------------------------------------------------------------------
|V /V |0,4 |0,45|0,5|0,55|0,6 |0,65|0,7 |0,75|0,8|0,85|0,9 |0,95| 1 |
| розр. ном.| | | | | | | | | | | | | |
|------------+----+----+---+----+----+----+----+----+---+----+----+----+---|
| K |0,43|0,46|0,5|0,53|0,58|0,63|0,68|0,74|0,8|0,86|0,91|0,97|1,1|
| експ. | | | | | | | | | | | | | |
----------------------------------------------------------------------------
k - коефіцієнт запасу, який визначається згідно з формулою
(4.1).
Орієнтовні максимальні витрати електроенергії на
перекачування 1000 куб.м повітря або димових газів наведені у
додатку 3.
2.6. Для котлів та тягодуттьового обладнання
реконструйованого працюючого понад встановлений термін,
нестандартних марок тощо треба користуватися даними режимних
випробувань цього обладнання.
3. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами
3.1. У діючих котельнях в основному встановлені відцентрові
крильчасті насоси різних модифікацій та марок. Загальнокотельні
насосні агрегати одного призначення встановлюються в кількості 2-4
агрегати, з них 1-3 робочі.
3.2. Загальна споживана електроенергія двигуном насоса
визначається за формулою (3.9).
3.3. Споживана електродвигуном насоса потужність визначається
за формулою (кВт)
3
G · H · 10
Р = ------------------------------------- , (4.8)
3600 · 102 · (ета) · (ета) · (ета)
н е м.
де G - середня продуктивність насоса, т/год;
H - повний тиск насоса згідно з гідравлічною характеристикою
для даної продуктивності, м в.ст;
(ета) - ККД на валу насоса (визначається за гідравлічною
н
паспортною або експлуатаційною характеристикою).
ККД у режимах, близьких до номінальних, визначений за
паспортною характеристикою, коригується за формулою
(ета) = (ета) - (ета) - (ета) , (4.9)
н пасп. кр. напр.
де (ета) - паспортний ККД насоса, %;
пасп.
(ета) = 1,5 · (n - 3), %, значення ККД після n >= 3
кр.
капітальних ремонтів насоса. Необхідна кількість капремонтів
визначається залежно від терміну напрацювання насоса за рік:
8000 год/рік - міжремонтний термін - 2 роки;
5000 год/рік - міжремонтний термін - 3 роки;
4000 год/рік - міжремонтний термін - 4 роки;
(ета) - зниження ККД внаслідок тривалої експлуатації.
напр.
Визначається за графіком:
(ета) - ККД електродвигуна;
е
(ета) - коефіцієнт корисної дії, який враховує втрати в
м
підшипниках, (ета) = 0,98.
м
Для визначення витрат електроенергії насосами нестандартними
або реконструйованими у формулі (4.8) застосовуються фактичні
значення величин Н, G, (ета) , (ета) згідно з даними режимних
е н
випробувань цього обладнання.
3.4. Для електродвигуна, обладнаного частотним регулятором,
враховується ККД регулятора 0,98 та втрати електроенергії при
зміні частоти струму - 0,02 за формулою
3
