Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок виїзду за кордон військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії та Цивільної оборони України у приватних справах

Згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , з метою дотримання конституційних прав та свобод, удосконалення порядку та підтримання потрібного режиму при виїзді за кордон військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії та Цивільної оборони України у приватних справах

1. Затвердити Тимчасову інструкцію (надалі - Інструкція) про порядок виїзду за кордон військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії та Цивільної оборони України у приватних справах (додається).

2. Заступникам Міністра оборони, Голови Служби безпеки, начальника Управління державної охорони, Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону, командуючого Національною гвардією, начальника штабу Цивільної оборони України, начальникам управлінь центрального апарату Міністерства оборони, Служби безпеки, Державного комітету у справах охорони державного кордону, штабу Цивільної оборони, командуючим видами Збройних Сил України, військами військових округів (оперативними командуваннями), арміями (армійськими корпусами), командирам з'єднань та військових частин (прикордонних загонів та загонів прикордонного контролю), начальникам вищих військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій Міністерства оборони, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії, Цивільної оборони України забезпечити обов'язкове вивчення цієї Інструкції усіма посадовими особами, на яких покладені питання вирішення виїздів за кордон військовослужбовців.

3. Визнати такою, що не застосовується глава 17 наказу Міністра оборони СРСР від 10 листопада 1988 року N 0320.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальників Головного штабу Збройних Сил України, Головного управління військової контррозвідки та Управління по роботі з особовим складом Служби безпеки, першого заступника начальника Управління державної охорони, начальників управління кадрів Прикордонних військ, Головного управління командуючого Національною гвардією, заступника начальника штабу Цивільної оборони України.

5. Наказ та Інструкцію довести до відома всього особового складу Збройних Сил, Служби безпеки, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії та Цивільної оборони України, Управління державної охорони.

1. Тимчасова інструкція розроблена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року N 738 "Про першочергові заходи по вирішенню питань виїзду громадян України за кордон", визначає правила виїзду за кордон у приватних справах військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії і Цивільної оборони України (надалі - військовослужбовці), права посадових осіб, порядок оформлення документів на виїзд за кордон і звіту.

В поняття "виїзд за кордон у приватних справах" входять: поїздки на запрошення, лікування, з метою туризму, відпочинку, заняття спортом, навчання, у сімейних справах, релігійне поломництво.

2. Особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовці-жінки, курсанти військових навчальних закладів виїжджають з України у приватних справах на загальних підставах.

Виїзд з України у приватних справах військовослужбовців, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю, може бути не дозволений до часткового чи повного розсекречування цих відомостей.

Обмеження для виїзду за кордон повинні бути доведені до відома військовослужбовців командуванням військових частин, адміністрацією підприємств, установ, організацій та навчальних закладів вищевказаних відомств при призначенні на посаду, прийнятті на роботу та навчання, зарахуванні на військову службу, пов'язану з доступом до відомостей, що становлять державну таємницю. При цьому до допуску до таких відомостей на добровільній основі укладається в письмовій формі необхідний документ (договір, контракт, підписка).

3. Право прийняття рішення на виїзд військовослужбовців за кордон у приватних справах надається прямим начальникам від командира (начальника) частини (установи) і вище, з урахуванням обізнаності з відомостями, що становлять державну таємницю. Виїзд за кордон здійснюється, як правило, за рахунок чергових відпусток.

4. Розгляд питань, пов'язаних з виїздом за кордон, здійснюється:

- прямими начальниками (від командира частини та їм рівних) і вище;

- у відділах віз і реєстрації (ВВІР) Міністерства внутрішніх справ України за місцем постійного проживання військовослужбовців.

5. Підстави для тимчасових обмежень у праві на виїзд за кордон військовослужбовців:

а) якщо вони обізнані з відомостями, які становлять державну таємницю, -до розсекречування цих відомостей;

б) якщо проти них порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;

в) якщо вони засуджені за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

г) якщо вони ухиляються від виконання зобов'язань, покладених на них судом -до виконання зобов'язань;

д) якщо вони повідомили про себе завідомо неправдиві відомості;

є) якщо вони приписані до позовної дільниці і підлягають призову на строкову військову службу -до звільнення від призову на строкову військову (альтернативну) службу чи до звільнення з військової (альтернативної) служби;

ж) якщо на них подано цивільний позов до суду -до закінчення провадження у справі.

6. Відмова в оформленні паспорта для виїзду за кордон чи визнання його недійсним для використання на підставах, передбачених підпунктом "а" пункту 5 цієї Інструкції, оскаржується військовослужбовцем в загальному порядку відповідно до законодавства України.

Відмова в оформленні паспорта для виїзду за кордон чи визнання його недійсним на підставах, передбачених підпунктами "б", "в" цієї Інструкції, оскарженню не підлягають.

Відмова в оформленні паспорта чи визнання його недійсним на підставах, передбачених підпунктами "г", "д", "є" пункту 5 цієї Інструкції, затримка відповіді понад встановлений даною Інструкцією термін розгляду заяв про виїзд за кордон можуть бути оскаржені військовослужбовцями у вищий орган внутрішніх справ, який зобов'язаний дати відповідь не пізніше як у місячний строк, у разі негативної відповіді -у суд за місцем проживання.

7. Основним документом при оформленні загальногромадянського паспорта і виїзді за кордон є заява-анкета, яка видається у відділах віз і реєстрації (ВВІР) Міністерства внутрішніх справ України за місцем постійного проживання військовослужбовця, з резолюцією начальників, які мають право видачі дозволу на виїзд, завірена печаткою частини (установи). Посадові особи, які накладають резолюцію, підтверджують цим дозвіл на виїзд і несуть за це відповідальність. Перелік посадових осіб, яким надано право приймати рішення, вказаний у пункті 10 цієї Інструкції.

8. Військовослужбовці, які допустили порушення законів держави перебування, митного і валютного законодавства, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

9. Контроль за виконанням порядку виїзду за кордон здійснюють відповідні управління Міністерства оборони та Головного штабу Збройних Сил України, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, командуючого Національною гвардією, штабу Цивільної оборони України, штаби видів Збройних Сил України, військових округів (оперативних командувань), армій (армійських корпусів).

10. Виїзд за кордон у приватних справах військовослужбовців, обізнаних з відомостями, що становлять державну та військову таємницю, які проходять службу у режимних військових частинах, на об'єктах Міністерства оборони України, Служби безпеки, Управління державної охорони, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії, Цивільної оборони України та в промисловості здійснюється на основі рішень:

- начальника Головного штабу Збройних Сил України, заступника Голови Служби безпеки, заступника начальника Управління державної охорони, начальників штабів Прикордонних військ, Національної гвардії, заступника начальника штабу Цивільної оборони України - для осіб, обізнаних в відомостях особливої важливості, після узгодження з органами Служби безпеки;

- начальників управлінь Міністерства оборони України та Головного штабу Збройних Сил України, Служби безпеки, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Національної гвардії, Цивільної оборони України, заступника начальника Управління державної охорони, командуючих військами військових округів (оперативних командувань), арміями (армійськими корпусами), командирів дивізій та їм рівних - для осіб, які обізнані з відомостями цілком таємними і таємними відомчого характеру, по узгодженню з органами Служби безпеки;

- командирів(начальників) частин(установ) та їм рівних - для інших військовослужбовців -без узгодження, але з повідомленням органів Служби безпеки України.

11. Для оформлення виїзду за кордон військовослужбовці подають рапорт з доданням заяви-анкети на ім'я своїх прямих начальників від командира (начальника) частини(установи) і вище, в якому вказують мету, строки, умови перебування, джерело фінансування та державу виїзду. Час розгляду та прийняття рішення за рапортом не повинно перевищувати 7 діб з дня його надходження. За наявності обставин, вказаних в пункті 12, терміновий розгляд питання здійснюється протягом трьох діб.

12. При позитивному вирішенні питання про виїзд оформлення документів на одержання загальногромадянського закордонного паспорта проводиться в органах ВВІР Міністерства внутрішніх справ України за місцем постійного проживання.

Заяви про оформлення паспортів для виїзду за кордон у приватних справах розглядаються органами ВВІР у місячний строк, а якщо поїздка пов'язана з терміновим лікуванням того, хто виїжджає, або серйозною хворобою чи смертю родича, який проживає за кордоном, - протягом трьох робочих днів. За наявності цих обставин до заяви додаються відповідні документи. 13. Оформлений для виїзду за кордон паспорт військовослужбовця в разі виникнення перешкод, передбачених підпунктами "б", "в", "г", "д" пункту 5 цієї Інструкції, може тимчасово вилучатися у власника посадовими особами зацікавлених правоохоронних і судових органів, з метою перешкодження виїзду власника паспорта за кордон.

14. Порядок перетинання державного кордону України встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до законів "Про державний кордон України", "Про Прикордонні війська України", Митного кодексу України та інших законів України.

15. Військовослужбовцю не може бути відмовлено у праві виїзду за кордон без підстав.

Негативне рішення з питань виїзду за кордон приймається тільки при наявності обгрунтованих даних, що перешкоджають задоволенню клопотання військовослужбовців відповідно до пункту 5 цієї Інструкції.

16. У випадках прийняття негативного рішення з питань виїзду за кордон відповідь заявнику надається у письмовій формі з обгрунтуванням мотивів відмови. Забороняється відмова у виїзді за кордон як покарання за дисциплінарний проступок.

17. Незаконні дії посадових осіб, які перешкоджають забезпеченню права військовослужбовця виїзду за кордон у приватних справах, можуть бути оскаржені в загальному порядку відповідно до законодавства України.

18. Виїзд з України військовослужбовців у приватних справах здійснюється за рахунок їх власних коштів або за рахунок коштів осіб, підприємств (установ), які фінансують їхню поїздку.

Порядок придбання іноземної валюти особами, які від'їжджають за кордон, регулюється законодавством України.

19. Військовослужбовці, які виїхали за кордон у приватних справах знаходяться під захистом держави України.

20. Облік військовослужбовців, виїжджаючих за кордон, здійснюється у штабах військових частин (установ) у Книзі тимчасово відсутнього особового складу.

21. Командири (начальники) частин (установ) про осіб, які не прибули з-за кордону у встановлені строки, повинні негайно доповідати по команді та повідомляти органи Служби безпеки України.