Про затвердження Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в митних органах України

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37 "Про службові жилі приміщення", зі змінами та доповненнями, з метою впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними в митній службі України

1. Затвердити Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в митній службі України (додається).

2. Господарсько-експлуатаційному митному управлінню (Буц М.К.) та Правовому управлінню (Мельник М.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Господарсько-експлуатаційному митному управлінню (Буц М.К.) у 10-денний термін після державної реєстрації цього наказу довести його до відома митних органів, спеціалізованих митних установ й організацій для керівництва в подальшій роботі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби Копача В.С.

1.1. Це Положення, розроблене відповідно до вимог Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37 "Про службові жилі приміщення", зі змінами та доповненнями, визначає порядок надання службових жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду і користування ними в митній службі України.

1.2. Службові жилі приміщення призначаються для заселення працівниками митних органів, спеціалізованих митних установ й організацій, зазначеними в Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затвердженому постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.88 N 37, та членами їх сімей, які у зв'язку з характером їх трудових відносин мають проживати за місцем роботи або поблизу нього.

Митні органи, спеціалізовані митні установи й організації мають використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

1.3. Жиле приміщення включається до числа службових за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради народних депутатів на клопотання керівника митного органу, спеціалізованої митної установи й організації. Якщо митний орган, спеціалізована митна установа й організація розташовані на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення - на території іншого, то рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом ради народних депутатів за місцезнаходженням приміщення.

1.4. До числа службових може бути включене тільки вільне жиле приміщення. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

1.5. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках незалежно від їх належності здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.

Оперативний облік належних йому службових жилих приміщень веде також відповідний митний орган, спеціалізована митна установа й організація у журналі оперативного обліку службових жилих приміщень (додається).

1.6. Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа жилих. Факт проживання в службових жилих приміщеннях працівників, які припинили трудові відносини з митним органом, спеціалізованою митною установою й організацією, не є підставою для виключення цих приміщень із числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться за рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті ради народних депутатів на підставі клопотання митного органу, спеціалізованої митної установи й організації, погодженого з Держмитслужбою України, не раніше ніж через 5 років після надання працівникові митного органу, спеціалізованої митної установи й організації цього приміщення. В окремих випадках виключення жилого приміщення із числа службових можливе з дозволу Голови Державної митної служби України без дотримання згаданої вимоги.

Жиле приміщення може виключатися з числа службових до настання 5-річного терміну проживання у ньому та надаватися колишньому працівнику митного органу, спеціалізованої митної установи або організації, якого звільнено у зв'язку з виходом на пенсію та який має стаж роботи в митній службі України понад 10 років.

Про виключення жилого приміщення із числа службових у журналі оперативного обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.

2.1. Перелік категорій працівників, яким можуть бути надані службові жилі приміщення, визначається чинним законодавством.

2.2. Службові жилі приміщення надаються працівникам, віднесеним до категорій осіб, яким можуть бути надані такі приміщення, за умови їх постійного проживання в населеному пункті за місцем розташування відповідного митного органу, спеціалізованої митної установи й організації, а також роботи в митних органах, спеціалізованих митних установах й організаціях не менш як 5 років. В окремих випадках можливе надання службового жилого приміщення з дозволу Голови Державної митної служби України без дотримання згаданої вимоги.

З дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради народних депутатів службове жиле приміщення може бути надане працівникові, який проживає в іншому населеному пункті.

Такі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та відповідних пільг.

Якщо жилі приміщення, у яких проживають працівники, розташовані на такій відстані від місця їх роботи, яка унеможливлює виконання ними службових обов'язків, то надання службових жилих приміщень допускається й у випадках, коли ці працівники забезпечені житлом.

У разі недостатності службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників відповідних категорій зазначені приміщення надаються, виходячи з потреби забезпечення нормальної діяльності митного органу, спеціалізованої митної установи й організації.

Митні органи, спеціалізовані митні установи та організації ведуть облік своїх працівників, що перебувають на квартирному обліку за місцем реєстрації, як таких, що потребують поліпшення житлових умов, але не мають житла в населеному пункті, де працюють, і перебувають на посадах, на яких надається службове житло, а також мають стаж роботи в митній службі України не менше як 5 років.

2.3. Для одержання службового жилого приміщення працівник подає заяву керівнику митного органу, спеціалізованої митної установи й організації. До заяви додається довідка з місця проживання про склад сім'ї. Члени сім'ї заявника, які бажають уселитися в службове жиле приміщення, дають письмову згоду на проживання в цьому приміщенні.

2.4. Службове жиле приміщення має бути впорядкованим відповідно до умов конкретного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

2.5. При наданні службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами з тяжкими формами деяких хронічних захворювань за наявності медичного висновку.

Не допускається також заселення квартири, призначеної для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами.

2.6. Службові жилі приміщення надаються в межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті, визначеного в установленому порядку.

Службове жиле приміщення може бути надано з перевищенням такого максимального розміру, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатної квартири) або у випадках, визначених законодавством.

2.7. У разі крайньої виробничої потреби та за відсутності відповідного службового жилого приміщення як тимчасовий захід за згодою працівника йому може бути надане службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 2.4 і абзацом першим пункту 2.5 цього Положення, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в цьому населеному пункті (але не нижче рівня, установленого для прийняття громадян на квартирний облік), зі збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає зазначеним вимогам і розміру.

2.8. Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, зазначених у пункті 2.3 цього Положення, які проживають разом з ним, а також на дружину (чоловіка) та неповнолітніх дітей, які мешкають окремо від заявника в цьому або в іншому населеному пункті.

2.9. Службове жиле приміщення надається працівникам на період виконання ними обов'язків на відповідній посаді в митному органі, спеціалізованій митній установі або організації, які потребують проживання в такому приміщенні.

2.10. Службові жилі приміщення надаються за рішенням керівника митного органу, спеціалізованої митної установи й організації з урахуванням пропозицій житлово-побутової комісії митного органу, спеціалізованої митної установи й організації, у віданні яких ці приміщення перебувають, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради народних депутатів, на території якої розташовані відповідний митний орган, спеціалізована митна установа й організація.

У рішенні зазначаються, яку займає посаду або виконує роботу особа, якій надається службове жиле приміщення, склад її сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

2.11. Працівники, зазначені в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення на вимогу керівництва митного органу, спеціалізованої митної установи й організації займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського жилого фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу в передбачених законодавством випадках.

2.12. Рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуте до видачі ордера при виявленні обставин, які не були раніше відомі й могли вплинути на таке рішення.

2.13. Службові жилі приміщення, що звільняються, надаються особам, які мають право на їх одержання, у порядку, установленому цим Положенням.

2.14. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів.

2.15. Ордер вручається працівникові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, уключених до ордера.

2.16. При вселенні в надане службове жиле приміщення працівник здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього жилого приміщення. Ордер зберігається як документ суворої звітності.

Одночасно подаються паспорти всіх членів сім'ї, уключених до ордера, з відміткою про зняття з реєстрації з попереднього місця проживання.

2.17. Ордер на службове жиле приміщення може бути визнаний недійсним на підставі та в порядку, що встановлені статтею 59 Житлового кодексу УРСР.

2.18. Працівники, які проживають у службових жилих приміщеннях і потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням можуть забезпечуватися іншими службовими жилими приміщеннями, що відповідають вимогам, передбаченим пунктами 2.4 - 2.16 цього Положення, або в установленому порядку беруться на квартирний облік.

3.1. На підставі спеціального ордера (пункт 2.14 цього Положення) між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а за її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) та наймачем (працівником, на ім'я якого видано ордер) укладається договір про найм службового жилого приміщення.

3.2. Наймач службового жилого приміщення має право проживати в ньому разом із членами своєї сім'ї.

Наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, уселити в займане ним службове жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно.

3.3. За тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ними у випадках і в строки, визначені в статті 71 Житлового кодексу УРСР.

3.4. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім'ї зобов'язані додержуватися умов договору про найм службового жилого приміщення і правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

3.5. Наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку ставками й тарифами.

Пільги з оплати квартири та комунальних послуг установлюються законодавством.

3.6. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї зобов'язані дбайливо ставитися до наданого жилого приміщення і його обладнання, проводити на умовах і в порядку, що визначаються законодавством України, за свій рахунок поточний ремонт займаного приміщення, а при звільненні приміщення здати його в належному стані.

3.7. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору про найм службового жилого приміщення.

3.8. Наймач службового жилого приміщення та члени його сім'ї користуються також іншими правами й несуть відповідальність, що передбачено договором найму жилого приміщення.

До користування службовими жилими приміщеннями не застосовуються правила: про бронювання жилого приміщення (статті 73 - 76 Житлового кодексу УРСР, про обмін жилого приміщення (статті 79 - 83, 85 Житлового кодексу УРСР), у тому числі з наймачем іншого службового жилого приміщення, про зміну договору про найм жилого приміщення (статті 103 - 106 Житлового кодексу УРСР).

4.1. Працівник, що припинив трудові відносини з митним органом, спеціалізованою митною установою й організацією, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Виселення провадиться в судовому порядку.

4.2. Інше жиле приміщення, надане працівнику у зв'язку з виселенням зі службового жилого приміщення, має розташовуватися в межах цього самого населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

У разі знесення будинку (жилого приміщення) або його переобладнання в нежилий, а також при загрозі обвалу будинку (жилого приміщення) наймачеві службового жилого приміщення може бути надане інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового жилого приміщення допускається також, якщо внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться (стаття 102 Житлового кодексу УРСР).

4.3. Наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у службовому жилому приміщенні, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу УРСР.

4.4. Особи, які самоправно зайняли службове жиле приміщення, виселяються добровільно або в судовому порядку.

4.5. У разі визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним унаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо працівники, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, то їм має бути надане жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

Якщо ордер на службове жиле приміщення визнано недійсним з інших причин, крім випадку, передбаченого абзацом першим цього пункту, то працівники, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.