Про затвердження Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування Україні

На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 137 "Про тимчасовий порядок оформлення іноземним громадянам віз для перебування в Україні"

1. Затвердити Тимчасове положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні (додається).

2. Начальнику управління ринку праці та політики зайнятості Зінченку О.С., директору Республіканського центру зайнятості Єрасову В.В. у двомісячний термін здійснити організаційні заходи щодо підготовки до оформлення і видачі зразків дозволів на працевлаштування іноземних громадян в Україні відповідно до вимог Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні, встановити постійний контроль за їх дотриманням.

3. Визначити такою, що втратила чинність, постанову Міністерства праці України від 14.02.92 р. N 10 "Про затвердження Тимчасового положення про умови і порядок видачі ліцензій на залучення громадян інших держав для роботи на території України".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника міністра праці А.П.Сорокіна.

1. Дозвіл на працевлаштування (згідно з додатком) оформлюється іноземному громадянину та особі без громадянства (надалі - іноземний громадянин), який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю за умов, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обгрунтування діяльності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Дія цього Положення поширюється також на іноземних громадян, які:

проходитимуть професійне навчання або підвищуватимуть кваліфікацію із залученням їх до роботи (стажування);

направлені закордонним роботодавцем в Україну на виконання певного обсягу робіт або послуг на основі контрактів, укладених між українськими та іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Дозвіл на працевлаштування є підставою для видачі іноземному громадянину візи на в'їзд в Україну.

Підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності і господарювання, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (надалі - роботодавець), можуть використовувати працю іноземних громадян лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

2. Дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Міністерства праці України або з його дозволу центрами зайнятості Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на зазначеному підприємстві, в установі, організації на певній посаді (за фахом).

Рішення про надання дозволу приймається на підставі заяви роботодавця (у довільній формі) з обгрунтуванням необхідності використання праці іноземних громадян і можливості створення для них необхідних умов перебування та діяльності. Заява має бути погодженою з центром зайнятості відповідно Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. До заяви додаються: копія контракту між іноземними та українськими суб'єктами господарської діяльності на виконання певного обсягу робіт або послуг, копія статуту та копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності (засвідчені у встановленому порядку), список іноземних громадян із зазначенням їх повного імені та прізвища, року народження, номера паспорта, спеціальності (фаху), статі, а також квитанція про перерахування коштів за розгляд заяви.

Рішення про оформлення дозволу на працевлаштування або відмову в ньому приймається у термін не пізніше 30 днів з дня одержання зазначених вище документів.

3. Дозвіл на працевлаштування не потрібний:

а) іноземним громадянам, які мають посвідку на проживання в Україні;

б) іноземним громадянам, які набули статус біженця згідно з чинним законодавством України;

в) представникам іноземного морського (річкового) флоту і зарубіжних авіакомпаній, які обслуговують ці організації на території України;

г) працівникам зарубіжних органів масової інформації, акредитованим для роботи в Україні;

д) артистам та працівникам мистецтва для роботи в Україні за фахом;

е) працівникам аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;

є) керівникам представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, які зареєстровані в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

4. Дозвіл на працевлаштування видається на строк, к правило, до одного року. Строк його дії може бути продовжений. Для цього роботодавцю необхідно звернутися в установленому вище порядку до Республіканського центру зайнятості Міністерства праці України за місяць до закінчення попереднього строку дії дозволу на працевлаштування. Максимальний строк безперервного перебування іноземного громадянина в Україні з метою працевлаштування не може перевищувати 4 років. Після перерви, яка має бути не менше 6 місяців, іноземний громадянин може знов одержати дозвіл на працевлаштування в Україні в установленому вище порядку.

5. Особи, які прибули в Україну в приватних справах з тимчасовим перебуванням, права на роботу в Україні не мають, і дозвіл на працевлаштування їм не видається.

Незалежно від стану ринку праці та тенденцій його розвитку дозвіл на працевлаштування не видається, якщо:

у поданих для видачі дозволів документах містять положення, що суперечать нормам чинного законодавства та міжнародних договорів України;

контрактом передбачаються умови праці громадян інших держав гіршими, ніж громадян України, які працюють за аналогічним фахом;

повідомлені завідомо неправдиві відомості.

6. Дострокове розірвання контракту з роботодавцем, зазначеним у дозволі на працевлаштування, з його ініціативи, а також з ініціативи або з вини іноземного громадянина, встановлення факту повідомлення ними неправдоподобних даних при одержані дозволу тягне за собою його анулювання. Роботодавець повинен повідомити про дострокове розірвання контракту Республіканський центр зайнятості Міністерства праці України протягом трьох робочих днів.

7. За оформлення кожного дозволу на працевлаштування та продовження строку його дії стягується плата в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка йде на відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням цієї роботи.

8. Роботодавець протягом трьох робочих днів з моменту початку роботи іноземного громадянина повідомляє Республіканський центр зайнятості Міністерства праці України про цю дату і після закінчення - дату закінчення роботи іноземного громадянина.

Якщо іноземний громадянин не став до роботи у передбачений контрактом строк з причин, що згідно з чинним законодавством України вважаються неповноважними, роботодавець протягом трьох робочих днів повинен повідомити про це Республіканський центр зайнятості Міністерства праці України та відповідні органи внутрішніх справ. У такому разі іноземний громадянин підлягає негайному виселенню з країни за рахунок підприємства (організації), яка його направила, або за свій рахунок (при індивідуальному контракті), якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

9. Іноземний громадянин, який оформився на роботу без дозволу на працевлаштування, підлягає негайному виселенню з країни за рахунок роботодавця, який нелегально використовував його працю.

10. Місцеві органи державної служби зайнятості проводять обстеження підприємств, установ і організації щодо з'ясування можливостей забезпечення необхідних умов перебування і діяльності іноземних громадян, аналізують ефективність використання їх праці протягом строку дії дозволу на працевлаштування і, при необхідності, інформують Республіканський центр зайнятості Міністерства праці України.

11. Рішення щодо видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржене до Міністерства праці України у місячний строк, а у разі незгоди з його висновком - до суду.

12. Роботодавці, які використовують працю іноземних громадян на момент введення в дію цього Положення, повинні у двомісячний строк звернутися в установленому порядку за одержанням для них дозволів на працевлаштування.