12.2. Бруски для виготовлення декорацій повинні бути обстругані з усіх боків.
12.3. Стелі, дахи, вікна, карнизи й інші деталі повинні бути надійно з'єднані зі стінками. Стінки павільйонів та інших вертикальних декорацій повинні бути з'єднані між собою та кріпитися до планшета укосами або іншими пристосуваннями.
12.4. До стінок, що мають висоту більше ніж 1,5 м, на відстані 0,7 м від низу повинні прибиватися бруски (поручні).
12.5. Колони, стовпи, карнизи й інші деталі для підвіски до сценічних підйомників повинні мати в верхній частині металеві деталі або кільце, з'єднане з несучими конструкціями будинку.
12.6. Кріплення падуг, куліс ігрових завіс, арок та драпування повинне бути міцним.
12.7. У тому випадку, коли м'які декорації оснащуються брусками, вони повинні бути вставлені в спеціальні мішки. З торців бруска мішки зашиваються наглухо.
12.8. Під час підйому декорацій необхідно стежити щоб вони не зачіпалися за предмети оформлення, що розміщені на сцені, та не піднімали їх за собою.
12.9. Клапани підвісних декорацій повинні надійно кріпитися до штанги декораційного підйомника в місці установки петель, шарнірів.
12.10. Розбірні кутові ферми-фрамуги клапанів панорам, що мають дві або три секції, повинні кріпитися до декораційного підйомника не менше ніж у двох місцях.
12.11. Підкатки підвісних декорацій повинні бути надійно прив'язані безпосередньо до штанги декораційного підйомника.
12.12. Довжина верхнього і нижнього брусків підвісних декорацій не повинна перевищувати довжини штанги.
12.13. Підйом декорацій, які розгойдуються, не допускається.
13. Меблі, реквізит, бутафорія
13.1. Меблі та бутафорія повинні бути справними, стійкими та міцними. Не дозволяється подавати на сцену поламані меблі та бутафорію.
13.2. Розбірні конструкції (стовбури дерев, гілки, пам'ятники, постаменти тощо) повинні мати міцні з'єднання, що не допускають зсуву деталей стосовно один до одного.
13.3. Встановлювати статуї та пам'ятники на постаментах необхідно стійко з урахуванням того, що актори можуть їх зачепити.
13.4. Поверхня бутафорських виробів повинна бути гладкою, без задирок і гострих виступів.
13.5. Драпрі, штори, гардини тощо повинні надійно підвішуватися на штангах, кронштейнах, карнизах. Перед спектаклем, концертом їх необхідно очищати від пилу.
13.6. Постільні речі, що використовуються у репетиціях і спектаклях, повинні бути чистими і зберігатись в шафах. Наволочки, простирадла, підковдри після кожного застосування здаються до прання. Дворазове їхнє застосування не дозволяється.
13.7. Ковдри без підковдр у місцях торкання ковдрою до обличчя, шиї повинні підшиватися білою тканиною. Після кожного застосування білу підшивку здають до прання, а ковдри витрушуються і вибиваються. У міру забруднення ковдри здаються в хімічне чищення.
13.8. У разі застосування під час репетицій, спектаклів, концертів харчового реквізиту він повинен відповідати вимогам НПАОП 7.1.30-1.02-96. Продукти повинні бути свіжими та купуватися в день вживання.
13.9. Працівники, які готують їжу, повинні бути в чистих білих халатах, у ковпаках або косинках.
13.10. Реквізитор перед роботою зобов'язаний вимити руки з милом і щіткою, обполоскати їх розчином хлораміну.
13.11. Реквізитори, які готують їжу, повинні проходити медичний огляд відповідно до правил, установлених для працівників харчоблоків.
13.12. Посуд для їжі та пиття перед вживанням ретельно миють гарячою водою. Посуд зберігають у спеціальних шафах, які щільно закривають.
13.13. Холодна зброя (шпаги, мечі, кинджали тощо), яку застосовують на сцені, може бути бутафорською і справжньою. Бутафорська зброя, а також побутові предмети (ножі, бритви, тростини тощо) виготовляють без гострих кінців і лез.
Еспадрон, рапіра, багнет повинні мати запобіжні наконечники. Наконечник не повинен зніматися. У шпаг, мечів, кинджалів тощо колючі та ріжучі сторони обпилюють та заокруглюють.
13.14. Рукоятки (ефеси) у всіх видів холодної зброї повинні бути справними та зручними. Шаблі, шашки, палаші, шпаги повинні мати надійно прикріплені темляки.
13.15. Спектаклі із застосуванням холодної зброї особливо в масових сценах (фехтування, бій, двобої тощо) повинні бути добре відрепетировані з усіма учасниками. Не допускаються до спектаклю артисти, які не пройшли спеціальних репетицій.
13.16. Не дозволяється користуватися під час репетицій, спектаклю, концерту холодною зброєю, що не належить даному театру, концертній організації, без перевірки та приведення її у стан, що відповідає викладеним вище вимогам.
13.17. Наказом роботодавця зберігання, облік і видача справжньої холодної зброї покладається на призначену відповідальну особу.
13.18. Відповідальна особа за холодну зброю уважно візуально перевіряє її перед кожним спектаклем, концертом, у якому вона застосовується.
13.19. Дозволяється застосовувати в спектаклі, концерті справжню і бутафорську вогнепальні зброї: рушниці, револьвери, пістолети тощо.
Придбання справжньої вогнепальної зброї здійснюється лише з дозволу та у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. Зброя повинна мати просвердлений ствол.
Для забезпечення збереження зброї необхідно мати спеціально обладнане приміщення та сталевий сейф, що унеможливлює вільний доступ сторонніх людей.
Видача справжньої зброї на репетицію, спектакль, концерт реєструється у спеціальному журналі працівником, відповідальним за збереження зброї, призначеним наказом по театру, концертному залу.
14. Польотні пристрої
14.1. Перед проведенням польоту відповідальний за безпечне виконання робіт на сцені перевіряє:
чи забезпечена польотна колиска або пояс артиста направляючим шнуром;
наявність шнура на сцені;
чи перебуває на місці робітник, що супроводжує політ;
чи відсунута в кінцевому пункті польоту м'яка лаштунка;
чи перебуває на місці робітник, що відводить лаштунки;
чи надійно прикріплений артист до колиски або пояса.
14.2. Підвісні декорації, розташовані в безпосередній близькості від шляху польоту, повинні бути прибрані.
14.3. Для запобігання самовільним поворотам колисок польотних пристроїв до них попередньо прив'язуються відповідні шнури або вірьовки.
14.4. Актори допускаються до польотів тільки після проходження попередніх тренувань в репетиційних умовах. Перед кожним польотом відповідальний за безпечне виконання робіт проводить з акторами цільовий інструктаж з охорони праці з відповідним записом у журналі проведення інструктажів з охорони праці.
14.5. Перевірка й випробовування польотних пристроїв проводяться щоразу до початку роботи. Не дозволяється після перевірки пристрою доступ до нього сторонніх осіб.
14.6. При зміні канатів, ремонту механізмів або при збільшенні робочих навантажень необхідно проводити позачергові випробовування польотних пристроїв.
14.7. Польотні пристрої піддаються статичним та динамічним випробовуванням комісією:
при статичному випробовуванні вантаж масою на 25% більше розрахункового підвішується до каретки, переміщується на середину доріжки й утримується в такому положенні не менше 15 хвилин;
при динамічному випробовуванні вантаж масою на 10% більше розрахункового піднімається не менше 5 разів від нижнього до верхнього положення з одночасним горизонтальним переміщенням каретки по всій доріжці туди й назад не менше двох разів.
14.8. Під час польотів всі місця зупинки людей і декорацій необхідно позначати знаками (марками), надійно закріпленими на піднімальному та ведучому канатах. Марки, що позначають кінцеві пункти польоту, повинні мати особливо відмітні ознаки.
14.9. Перед польотом повинна бути перевірена справність світлової сигналізації.
14.10. Склад працівників, які підготовляють кожний політ, повинен бути незмінним. У разі відсутності учасника польотів номер відміняється.
14.11. Пояси для польотів необхідно зберігати у спеціальній шафі та замикати на замок.
15. Сталеві канати
15.1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, тягові і несучі у сценічних підйомах та іншому обладнанні, повинні відповідати вимогам безпеки, мати сертифікат (свідоцтво) заводу-виготовлювача про їхнє випробовування. У випадку одержання канатів, не забезпечених зазначеним свідоцтвом, вони повинні піддатися випробовуванню. Паспорти з результатами випробовування повинні зберігатися у відповідального за стан експлуатаційного механічного обладнання. Не допускаються до використання канати, що не мають свідоцтва про їхнє випробовування.
15.2. Для декораційних та індивідуальних підйомників, для механізму антрактового та циркулярного завіс й інших сценічних механізмів застосовуються тільки сухі сталеві канати.
16. Конопляні канати
16.1. У ручних сценічних механізмах застосовують конопляні канати відповідно до вимог ГОСТ 12.4.107-82. "Строительство. Канаты страховые. Общие технические условия".
16.2. Конопляні канати застосовуються для ручних приводів сценічних механізмів тільки після їх попередньої витяжки за допомогою системи блоків і ручної монтажної лебідки.
16.3. Заплітка петлі в конопляному канаті повинна мати не менше двох повних і двох половинних пробивок.
16.4. Не дозволяється використовувати конопляні канати в механізмах для підйому людей.
16.5. Не дозволяється застосовувати смоляні канати у сценічних механізмах.
17. Карабіни та кільця
17.1. Карабіни та кільця повинні виготовлятися з м'якої сталі, на них не повинно бути раковин, вибоїв, іржи, тріщин і інших вад.
17.2. Карабіни повинні відкриватися тільки всередину і мати замки, що запобігають випадковому розкриттю.
17.3. Карабіни та кільця перед встановленням необхідно випробовувати подвійним навантаженням не менше 15 хв.
17.4. На кожному кільці або карабіні ставиться тавро з позначенням допустимого максимального навантаження.
17.5. У процесі експлуатації кільця і карабіни перевіряють й посвідчують одночасно з оглядом всього механізму.
17.6. Сценічні механізми не повинні допускатися до експлуатації без випробувань, передбачених цими Правилами або заводськими інструкціями.
VI. Вимоги безпечної експлуатації електроустановок та інженерних мереж
1. Електропостачання
1.1. Електропостачання закладів культури здійснюється відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.2002 N 476, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
1.2. Електропостачання трансформаторних підстанцій (ТП) закладів культури повинно здійснюватися від двох незалежних джерел живлення взаємно-резервуючих ліній 6-10 кВ від найближчих ТП або розподільних підстанцій (РП) міської розподільної мережі.
2. Електроустановки
2.1. Обладнувати та експлуатувати електроустановки необхідно згідно з вимогами:
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98);
ГОСТ 12.1.018-93. "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования";
ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление и зануление";
ДСанПіН 3.3.6.096-2002 "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів".
2.2. Обслуговувати електроустановки, проводити ремонтні, монтажні та налагоджувальні роботи повинна енергетична служба (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації). У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок працівниками закладу культури повинен бути укладений договір планового обслуговування зі спеціалізованою організацією (кваліфікованими фахівцями).
За відсутності енергетичної служби або договору зі спеціалізованою організацією експлуатувати електроустановки заборонено.
2.3. Живлення електроприймачів театрів, концертних залів повинно здійснюватися від мережі 380/220 В з глухозаземленною нейтраллю.
2.4. Під час реконструкції електроустановок з живленням напругою 220/127 В необхідно передбачати їх перехід на напругу 380/220 В відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
3. Освітлювальні установки
3.1. Освітленість у приміщеннях повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".
3.2. Живлення робочого і чергового, а також аварійного освітлення повинно здійснюватися від різних секцій ГРЩ (ВРП).
3.3. Управління робочим і черговим освітленням повинно бути передбачено:
у залі для глядачів - з світлоапаратної, кінопроекційнної і від поста головного білетера або біля входу до залу;
для сцени, естради - із світлоапаратної та пульта на сцені;
в приміщеннях для глядачів - із поста головного білетера або біля входу до залу. Крім того, управління черговим освітленням приміщень для глядачів повинно бути передбачено з приміщення пожежного поста (за наявності) або ГРЩ.
3.4. Керування аварійним освітленням повинно бути передбачено:
у залах для глядачів - з ГРЩ (ВРП), з світлоапаратної, з кінопроекційнної з поста головного білетера;
у інших приміщеннях для глядачів - з поста головного білетера, пожежного поста і з ГРЩ (ВРП);
для сцени-естради - з пульта помічника режисера на сцені, з пожежного поста, із приміщення ГРЩ (ВРП).
3.5. Переносна освітлювальна апаратура повинна підключатися до мережі тільки через типові штепсельні з'єднання із заземлювальним контактом, гнучкими кабелями із заземлювальною жилою в загальній оболонці і мідними жилами.
Лючки в планшеті сцени для підключення переносного освітлювального обладнання повинні мати відкидні кришки, що надійно закриваються після відключення штепсельних з'єднань.
3.6. Штепсельні з'єднання для підключення освітлювальних приладів повинні встановлюватися в спеціальних коробках відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
3.7. Перенапрямлювальна освітлювальна апаратура, що закріплена одним болтовим з'єднанням, що встановлюється над місцями для глядачів та ігрової зони, повинна додатково закріплюватись страхувальним тросом або ланцюгом з надійним замком.
3.8. Зона розташування освітлювальної апаратури над місцями для глядачів повинна мати захисну сітку з розмірами, що перекривають габарити освітлювальних приладів при всіх варіантах перенапрямлення.
3.9. На сцені, естраді, у трюмі й кишенях сцени на колосниках робочих галерей повинна передбачатися мережа напругою до 42 В із штепсельними розетками для підключення переносних освітлювальних приладів і ремонтної апаратури. Освітлювальні прилади, установлені в цих зонах на висоті не менше 2,5 м, повинні мати конструкцію, що унеможливлює доступ до джерел світла без спеціальних пристосувань.
3.10. Пристосування та металоконструкції для установки освітлювальної апаратури повинні забезпечувати їх жорстке, без вібрацій кріплення і витримувати протягом 15 хв. без ушкодження і залишкових деформацій прикладене до них навантаження, рівне п'ятикратній масі освітлювальної апаратури, що підвішується.
3.11. В артистичних приміщеннях і гримубиральних повинно бути передбачене комбіноване освітлення (природне і світильники з лампами розжарювання). Для підключення світильників місцевого освітлення гримувальні столи повинні бути обладнані штепсельними розетками по дві на кожний стіл.
3.12. Освітлювальні прилади, що використовуються як реквізит, перед вмиканням повинні бути перевірені на справність проводів і арматури, відсутність короткого замикання та установлюватися таким чином, щоб унеможливити їх доторкування до декорацій сцени.
3.13. В освітлювальних приладах повинні застосовуватися скляні світлофільтри з шириною смуги 3 см, щоб уникнути розтріскування, а також плівкові світлофільтри із негорючих матеріалів.
3.14. Джерела ультрафіолетового опромінення світних фарб повинні бути захищені світлофільтрами, що не пропускають промені коротше 320 мк, та мати паспорт з даними про випробування. Не дозволяється застосування цих джерел без зазначених світлофільтрів.
3.15. Не дозволяється застосовувати освітлювальні прилади, що мають температуру корпусів більше +150 град.С і ручок управління більше ніж +45 град.С.
3.16. В освітлювальних приладах не допускається застосовувати джерела світла потужністю вище, ніж зазначено у паспорті.
3.17. У залах для глядачів люстри й виносні софіти, які висять на тросах, що використовуються для їх підйому та опускання, повинні мати додаткові "мертві закріплення", з'єднані з несучими конструкціями будинку (фермами, балками). Кількість цих закріплень повинна відповідати кількості точок підвісу люстри або софіта. Допускається не передбачати "мертві закріплення" при підвішуванні виносних софітів на чотирьох тросах, закріплених до противаги.
3.18. Перенесення освітлювальної апаратури повинно провадитися у брезентових рукавицях, що захищають персонал від опіків.
3.19. Профілактичні роботи з освітлювальними приладами повинні проводитися після їх відключення від електромережі і після того, як вони охололи.
3.20. Вихідний отвір театральної освітлювальної апаратури повинен бути захищений захисною сіткою.
3.21. Установка освітлювальних приладів повинна унеможливлювати їх зіткнення при перенацілюванні, а також мимовільне торкання освітлювача до розташованих поруч предметів.
3.22. Освітлювальні й силові щитки, що встановлюють у приміщеннях для глядачів, повинні мати дверцята із замками, що унеможливлюють несанкціонований доступ.
3.23. На кожну рекламну установку повинна бути технічна документація:
затверджений ескіз установки;
електричні схеми;
акт приймання в експлуатацію;
договір на технічне обслуговування;
облікова картка профілактичних ремонтів, оглядів;
графік вмикання та відключення.
3.24. Усі освітлювальні прилади повинні регулярно піддаватися профілактичним оглядам, чищенню і своєчасній заміні несправних елементів. Періодичність робіт установлюється планом профілактичних робіт (ППР), затвердженим керівництвом електрогосподарства, але не повинна бути рідше одного разу на:
5 місяців - в приміщеннях для глядачів;
1 місяць - в приміщеннях сцени, естради і виробничих майстерень;
6 місяців - в приміщеннях складів декорацій.
3.25. Освітлювальні прилади, що встановлюються на висоті 5 м від підлоги до низу приладу, можуть обслуговуватися з драбин; при висоті більше ніж 5 м повинні передбачатися вишки, ходові містки або підіймально-опускні пристрої для опускання приладів на висоту, доступну для обслуговування з підлоги.
3.26. В театрах і концертних залах повинна бути технічна документація, відповідно до якої електроустановки допущені до експлуатації:
акти приймання прихованих робіт;
генплан ділянки з підземними електрокомунікаціями;
затверджена проектна документація;
акти випробовування й наладки електрообладнання;
акти приймання електроустановки в експлуатацію;
виконавчі креслення електричних схем;
технічні паспорти основного електрообладнання;
інструкції з обслуговування електроустановок.
4. Лазерні світлоефектні установки
4.1. Облаштовувати та експлуатувати лазерні світлоефектні установки (далі - ЛСУ) потрібно відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм при улаштуванні та експлуатації лазерів (ДСанПіН 5804-91 "Санітарні норми та правила улаштування та експлуатації лазерів").
Використання ЛСУ допускається тільки для професіональних колективів у приміщеннях видовищних підприємств. Не допускається застосування ЛСУ:
самодіяльними колективами;
професіональними колективами під час виступу на підприємствах громадського харчування, дитячих закладах, дискотеках та інших будинках, для яких проведення видовищних заходів не є основним видом діяльності.
4.2. Не дозволяється при застосуванні лазерних світлоефектних установок (ЛСУ):
використовувати предмети, що дзеркально відбивають і формоутворюють предмети, що знаходяться в руках або на одязі артистів і обслуговуючого персоналу;
використовувати рухомі дзеркально-відбиваючі і формоутворювальні предмети, якщо вони не закриті з боку глядачів, артистів і обслуговуючого персоналу світлонепроникними та такими, що не підлягають руйнації від лазерного випромінювання шторками, перегородками, екранами, насадками на ЛСУ;
спрямовувати прямі та дзеркально-відбиті лазерні пучки на будівельні, технологічні конструкції, предмети декорацій і реквізиту, якщо лазерні промені викликають їх нагрівання.
4.3. Декорації, завіса, предмети реквізиту не повинні мати дзеркально-відбивних поверхонь, якщо вони потрапляють у зону лазерного випромінювання.
4.4. Під час створення світлових ефектів за допомогою прямого та дзеркально-відбитого лазерного випромінювання повинна бути цілком виключена можливість попадання випромінювання в зону можливого перебування глядачів, артистів і обслуговуючого персоналу.
5. Кіноустановки та електроакустичне обладнання
5.1. Наказом роботодавця з числа спеціалістів повинна бути призначена особа, відповідальна за загальний стан усього телевізійного, електроакустичного комплексу, зв'язку та сигналізації.
5.2. Відповідальний за електрогосподарство повинен мати не нижче III, а обслуговуючий і ремонтуючий персонал - не нижче II групи з електробезпеки.
5.3. До керування кінопроекторами та роботи в кіноаппаратній допускаються тільки кіномеханіки, які мають відповідні кваліфікаційні посвідчення.
5.4. Кінофільми повинні зберігатися у фільмостатах, які щільно закриваються у кількості не більше двох програм.
5.5. У приміщення кіноаппаратного комплексу сторонні особи не допускаються.
5.6. На сценах підвіска екранів повинна провадитися на декораційному підйомі. Встановлення екранних гучномовців допускається на софітних фермах або спеціальних відкотних візках.
5.7. Для обслуговування заекранних гучномовців стаціонарного екрана й передекранної завіси повинні обладнуватися постійні площадки зі східцями шириною не менше 0,6 м.
5.8. Механізм приводу передекранної завіси повинен мати огородження, що унеможливлює випадковий дотик до рухомих частин.
5.9. Управління передекранною завісою повинно здійснюватися з приміщення кінопроекціоної і з місця установки механізму передекранної завіси.
5.10. Обладнання комплексу звукотехнічної апаратури театрів, концертного залу облаштовується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.006-84. "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" та розташовується в апаратних. Пульти звукооператора допускається розташовувати на відкритих ложах і в залах для глядачів.
5.11. Металеві частини звукотехнічної апаратури повинні бути заземлені.
5.12. Комплекси звукотехнічної апаратури повинні мати захист від струмів короткого замикання.
5.13. Для обслуговування гастрольних спектаклів, концертів, якщо вони проводяться в незвукофікованих приміщеннях (залах), повинні застосовуватися пересувні комплекси звукотехнічної апаратури. Перед вмиканням у мережу апаратура повинна бути вимкнена, а металеві каркаси підсилювачів, пульта тощо повинні бути заземлені або занулені. Підключення до мережі повинно провадитися шланговим проводом з заземлювальною жилою через штепсельні з'єднання з заземлювальним контактом.
5.14. Для обслуговування гучномовців, установлених на сцені й в інших приміщеннях вище 6 м від підлоги, повинна бути площадка шириною не менше 0,6 м з постійними огородженнями й східцями з поручнями, відповідно до ГОСТ 12.4.059-89. Для обслуговування гучномовців, установлених в стелі зали для глядачів в межфермовому просторі, повинні бути обладнані ходові містки шириною не менше ніж 0,6 м.
5.15. Обладнання технологічного телебачення розміщують в спеціальному приміщенні для апаратної.
5.16. Електромузичні інструменти та підсилювальна апаратура повинні бути справними й мати шлангові проводи з штепсельними вилками для підключення до електромережі.
5.17. Перевірка справності й готовності до дії усіх протипожежних пристроїв, інвентарю, припливно-витяжної вентиляції проводиться щодня.
5.18. У приміщеннях апаратних і кіноустановок повинна бути аптечка з набором медикаментів першої допомоги.
6. Силове електрообладнання
6.1. Керування протипожежною завісою повинно здійснюватися з приміщення лебідки завіси, зі сцени і з пожежного поста та супроводжуватися світловою й звуковою сигналізаціями на сцені про рух завіси.
6.2. Керування димовими люками повинно здійснюватися з приміщення пожежного поста, зі сцени і приміщення лебідки.
6.3. Система керування установок водяного та пінного пожежогасіння облаштовується відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98.
6.4. Електропривід механізмів сценічних підйомників, піднімальних площадок і пристроїв (крім тельферних) повинні мати аварійне автоматичне відключення перепідйому в силовому ланцюзі з відключенням після спрацьовування пуску апаратами місцевого дистанційного управління.
6.5. При кількості сценічних підйомників більше ніж 10 необхідно передбачати на пульті машиніста сцени, а за його відсутності - на пульті помічника режисера - апарат керування, що забезпечує одночасне відключення всіх сценічних підйомників.
6.6. Механізми, що мають, крім електричного приводу, механічний ручний привід, повинні бути забезпечені блокуванням, що відключає електропривід при переході на ручне управління.
6.7. Електрообладнання, що має відкриті струмоведучі частини і розташоване в приміщеннях, доступних для непроінструктованого персоналу, повинно мати закрите огородження - сітчасте, суцільне або комбіноване з висотою не менше 1,7 м. При цьому відстань від неізольованих струмоведучих частин до огородження повинна бути не менше ніж 0,7 м.
6.8. Приміщення для лебідок люстри і виносного софіта повинні замикатися на замок.
7. Ліфти
Експлуатацію ліфтів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 01.09.2008 N 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 937/15628.
8. Заземлення та блискавкозахист
8.1. Заземлення (занулення) повинно облаштовуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81. "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" і забезпечувати захист людей від ураження електричним струмом у разі ушкодження ізоляції в електроустановках споживачів і виконуватися при живленні напругою змінного струму 380 В і вище в усіх електроустановках.
8.2. У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних заземлення (занулення) застосовується при напрузі електроустановок вище 42 В перемінного струму або 110 В постійного струму.
8.3. Під час експлуатаційних робіт у приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних повинні застосовуватися ручні електричні світильники напругою не вище 42 В з джерелом живлення з понижувальних трансформаторів або акумуляторів, електроінструмент і ручні електричні машини класу II та III.
8.4. Застосування автотрансформаторів не допускається.
8.5. Не дозволяється видавати для роботи ручні електричні машини, ручні світильники, електроінструмент і допоміжне обладнання до них, що мають дефекти.
У разі виявлення будь-яких несправностей робота з цими приладами негайно зупиняється.
8.6. Видовищні будинки належать до об'єктів III категорії блисковкозахисту. Блисковкозахист будівель і споруд облаштовується відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008. "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 27.06.2008 N 269.
9. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої
9.1. Приміщення акумуляторної повинно бути легкодоступним для обслуговуючого персоналу, ізольованим від попадання до нього пилу, випарів і газу, а також від проникнення води, розташовано ближче до зарядних пристроїв. На дверях приміщення повинні бути написи: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити", "Паління не дозволяється".
Стіни, стелі, двері та віконні рами й інші частини приміщення повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вхід у приміщення повинен здійснюватися через тамбур. Приміщення акумуляторної повинно бути обладнано примусовою відокремленою припливно-витяжною вентиляцією, що обслуговує тільки приміщення акумуляторних батарей і кислотну.
9.2. Акумуляторні приміщення повинні бути завжди замкнені. Ключі видаються тільки обслуговуючому персоналу.
9.3. Акумуляторні приміщення, в яких проводиться зарядка акумуляторів при напрузі більше ніж 2,3 В на елемент, відносяться до вибухонебезпечних класу II.
9.4. Обслуговування акумуляторних батарей повинно проводитися спеціально підготовленим персоналом з групою електробезпеки не нижче III.
9.5. На усіх посудинах з електролітом, дистильованою водою та нейтралізуючими розчинами повинні бути зроблені відповідні написи з назвами речовин.
9.6. Роботи з кислотою та лугами необхідно виконувати у засобах індивідуального захисту (грубошерстому костюмі для кислоти і бавовняному для лугу, гумових чоботях під штани, або галошах, гумовому фартусі, захисних окулярах, гумових рукавичках). Спецодяг одягають тільки під час роботи в акумуляторному приміщенні.
9.7. При напрузі до 48 В і ємності до 150 ампер-годин акумуляторні установки мають влаштовуватися в металевих шафах з природною витяжною вентиляцією назовні будинку і можуть заряджатися на місці їх установки без зміни класу пожежо- й вибухонебезпечності приміщення, в якому вони установлені.
10. Вентиляція і кондиціювання повітря
10.1. Система вентиляції та кондиціювання повітря облаштовується відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
10.2. Системи вентиляції з механічним спонуканням і кондиціюванням повітря повинні мати централізоване керування.
10.3. Централізоване керування повинне забезпечувати відключення вентиляції або кондиціювання повітря приміщення, в якому сталась пожежа.
10.4. Автоматичні системи пожежної сигналізації та автоматичні установки пожежогасіння повинні бути зблоковані зі схемою централізованого відключення вентиляції та кондиціювання повітря.
10.5. Пульти, щити автоматизації та управління сантехприладів повинні бути встановлені в окремих приміщеннях.
10.6. Вентилятори, компресори та насоси з електродвигунами повинні бути встановлені на віброізольованих підставках і відокремлюватися від повітроводів і трубопроводів м'якими вставками.
10.7. Для зниження шуму системи кондиціювання повітря і вентиляції повинні бути обладнані глушниками.
10.8. Усі повітропроводи, повітряні канали, глушники тощо, вентиляційне обладнання повинні регулярно очищатися від пилу.
10.9. Усі отвори припливно-витяжної вентиляції, що розташовані на висоті менше ніж 2,5 м, повинні бути захищені металевою сіткою з вічком не більше 10х10 мм.
10.10. Усі обертові частини вентиляційного обладнання, площадки для обслуговування і драбини до них повинні огороджуватись відповідно до ГОСТ 12.4.059-89, ГОСТ 26.887-86.
10.11. У разі виникнення ударів, нерівномірного шуму або вібрації вентиляційне обладнання повинно бути негайно виключено.
10.12. Не дозволяється замінювати привідні паси, робити очищення повітропроводів і обладнання під час роботи вентиляційних установок.
11. Холодильні станції
11.1. Не дозволяється застосовувати аміачні холодильні машини.
11.2. Не дозволяється розташовувати фреонові холодильні станції й окремі холодильні машини будь-якої продуктивності на сходових майданчиках і під сходами, а також у коридорах, фойє та вестибюлях, в евакуаційних проходах і виходах.
11.3. Фреон необхідно доставляти і зберігати відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
11.4. Не дозволяється експлуатувати апаратуру з пошкодженими маховиками, що утруднюють відкривання і закривання посудин, апаратів і комунікацій, наповнених зрідженими газами.
11.5. Не дозволяється виконувати зварювальні роботи на апаратах і трубопроводах, заповнених холодоагентом або абсорбентом.
11.6. На холодильній станції повинні вестися добові журнали ремонту обладнання, розпоряджень по холодильній станції, обліку часу роботи обладнання, витрат сировини та матеріалів. Записи у журналі перевіряє відповідальний за роботу холодильної станції, призначений наказом по театру, концертному залу.
11.7. У разі виявлення витоку холодоагента через сальники, а також з появою сторонніх шумів черговий машиніст холодильної станції повинен негайно зупинити компресор і сповістити про це особу, відповідальну за роботу холодильної станції, та записати в добовий журнал роботи причину зупинки.
11.8. Усі обертові частини компресорів, насосів, вентиляторів повинні мати огородження.
11.9. Заповнення ємкостей апаратів рідким холодоагентом не повинне перевищувати допустимих величин, зазначених у паспорті установки.
11.10. Періодичність, характер ремонтів і тривалість їх визначаються нормами роботи та ремонту обладнання. Усі ревізії, ремонти та випробування повинні проводитися за графіком, затвердженим головним інженером театру, концертного залу.
11.11. Перед проведенням ремонту агрегату необхідно переконатися, що він відключений від джерел струму.
11.12. Перед початком ремонту апаратів або машин комунікацій, що працюють під тиском, необхідно переконатися в тому, що вони відключені від діючих апаратів заглушками і перебувають під атмосферним тиском.
11.13. До роботи на холодильній станції допускають осіб не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж з охорони праці.
Інструктаж для всіх працівників повинен проводитись не рідше одного разу в три місяці та оформлятися записом у журналі.
12. Зв'язок і сигналізація
12.1. Розміщення обладнання й апаратури зв'язку та сигналізації повинно проводитися в апаратних зв'язку. Електрогодинникові станції допускається установлювати в приміщеннях автоматизованих телефонних станцій (АТС). Станція пожежної сигналізації установлюється в приміщенні пожежного поста.
12.2. Електричні станції тривожної сигналізації про пожежу повинні бути автоматичної дії, що реагують на тепло, дим, полум'я. Допускаються до роботи станції ручної дії.
12.3. Автоматичні сповіщувачі про пожежу повинні установлюватися відповідно до ДБН В.2.5-13-98. Утримання технічних засобів протипожежного захисту виконується відповідно до вимог розділу 6 НАПБ А.01.001-2004.
12.4. Прокладання кабельних мереж телефонного і диспетчерського зв'язку, пожежної сигналізації повинне провадитися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
13. Водопостачання, водовідведення, теплопостачання, пиловидалення
13.1. Мережі внутрішнього господарського та протипожежного водопроводу повинні бути роздільними і облаштовуватись відповідно вимог СНиП 2.04.02-84.
Допускаються загальні мережі за умови, що міський водопровід забезпечує подачу розрахункової кількості води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв при максимальній витраті води на господарсько-питні потреби.
13.2. Водопостачання повинне здійснюватися від зовнішньої кільцевої водопровідної мережі двома вводами для забезпечення кожним вводом максимальної розрахункової витрати на протипожежні та господарські потреби. Коли такої можливості немає або коли існує тільки один канал введення, повинні бути обладнані резервні резервуари для зберігання запасів води на 3 години максимальної витрати для пожежогасіння. Для протипожежних насосів необхідно мати 100% резерв води.
13.3. Для внутрішнього пожежогасіння в будівлях театрів, концертних залів повинні бути обладнані внутрішні пожежні крани, спринклерні та дренчерні установки пожежогасіння та водяні завіси.
13.4. Для охолодження в системах кондиціювання повинне застосовуватися оборотне водопостачання.
13.5. Забезпечення питною водою здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383).
13.6. Для користування питною водою працівниками і службовим персоналом театрів, концертних залів повинні установлюватися сатураторні установки або бути обладнані фонтанчики, з'єднані з водопроводною мережею або бачками.
13.7. Бачки для питної води повинні бути емальованими, щільно закриватися кришками та замикатися на замок.
13.8. Воду в бачках необхідно міняти щодня, а бачки промивати. Температура води в бачках повинна бути не вище +20 град.С і не нижче +8 град.C.
13.9. В будівлях театрів повинна застосовуватися система центрального водяного опалення.
13.10. Вивід водовідведення з будівель театрів, концертних залів повинен сполучатися з міською магістраллю відповідно до вимог і умов експлуатації мереж каналізації для даного міста.
13.11. Будівлі театрів, концертних залів повинні бути обладнані стаціонарними установками централізованого пиловидалення або пересувними електричними пилососними установками. Пилезбірники та трубопроводи необхідно регулярно чистити.
13.12. Експлуатація водопровідних і водовідвідних споруд та мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75.
13.13. Під час обслуговування та експлуатації трубопроводів пари та гарячої води необхідно керуватися вимогами правил НПАОП 0.00-1.11-98.
13.14. Проходи уздовж траси трубопроводів повинні бути чистими та добре освітленими.
13.15. Трубопроводи, що проходять складами декорацій, повинні бути надійно відгороджені.
13.16. Наповнення водою, включення, а також відключення спорожнення трубопроводу теплового пункту повинні проводитись з дозволу теплопостачальної організації.
VII. Вимоги безпечної експлуатації допоміжних приміщень
1. Художньо-декораційні майстерні
1.1. Художньо-декораційні майстерні облаштовують в безпосередній близькості від сцени.
1.2. Трубопроводи стисненого повітря для підключення фарбопультів повинні прокладатися вздовж стін, а компресор повинен установлюватися в окремому приміщенні.
1.3. Приміщення майстерні повинно мати примусову припливно-витяжну вентиляцію та природне освітлення. Для штучного освітлення відповідно до технологічних вимог повинні використовуватися лампи розжарювання.
1.4. Для подачі розписаних декорацій з приміщень майстерні на сцену прорізи в стіні обладнують шторами, які закриваються, а в підлозі - кришками з огородженнями відповідно до вимог ГОСТ 12.4.059-89. Штори й кришки повинні мати границю вогнестійкості не менше 0,75 г.
1.5. Для спуску декорацій на сцену майстерні повинні бути обладнані штанговими підіймачами.
1.6. У приміщенні майстерні не дозволяється використання нітрофарб.
2. Столярні майстерні
2.1. Столярні майстерні розташовуються на першому поверсі суміжно з монтувальною, поблизу складу декорацій. З приміщення повинні бути виходи в монтувальну і назовні.
2.2. Приміщення столярних майстерень, розташування деревообробних верстатів, технологічні процеси обробки деревини та засоби захисту працівників облаштовують відповідно до вимог ГОСТ 12.3.042-88 та вимог цих Правил.
2.3. Обладнання в столярних майстернях встановлюють відповідно до ГОСТ 12.2.026.0-93.
2.4. Сушильні камери повинні мати дверні прорізи шириною 1,5 м і висотою 2 м. Двері мають виготовлятися з будівельних матеріалів групи горючості НГ і щільно закриватися.
3. Бутафорські і слюсарні майстерні
3.1. Розташування бутафорських і слюсарних майстерень повинно забезпечувати зручне сполучення із столярною майстернею і складом бутафорії, меблів і реквізиту.
3.2. У бутафорських майстернях повинні бути сушильні шафи з місцевою витяжкою. Майстерні розташовують на першому поверсі з виходом назовні.
3.3. Для виготовлення металевих конструкцій декорацій, реквізиту зварюванням необхідно обладнувати окремі приміщення площею не менше ніж 20 кв.м.
3.4. Не дозволяється захаращувати проходи різноманітними предметами, заготовками деталей і готовими вузлами.
3.5. Для зберігання металу, готових вузлів, деталей та інструменту повинні бути обладнані складські майданчики або складські приміщення зі стелажами, шафами тощо.
3.6. Не дозволяється робота на несправних верстатах, а також коли немає або несправні захисні огородження.
3.7. Відстань між лещатами на верстатах повинна бути не менше ніж 1 м. Необхідно щоб лещата забезпечували надійне затиснення предметів.
3.8. Бетонну підлогу на робочих місцях обладнують дерев'яним гратчастим настилом з відстанню між планками 0,025-0,030 мм.
Планки повинні мати призматичну форму, кінці яких не повинні нависати.
3.9. Працівникам, які працюють на верстатах, що не мають механічних пристроїв для видалення стружки, повинні бути видані спеціальні пристосування, гачки, щітки тощо.
3.10. Не можна зберігати вогненебезпечні та легкозаймисті матеріали (паливно-мастильні, фарби, розчинники тощо) на робочих місцях. Використаний промаслений обтиральний матеріал повинен зберігатися в металевих бочках, які закриваються.
4. Пральні, просочувальні, фарбувальні
4.1. Приміщення для прання, фарбування, просочування матеріалів, сушильні камери облаштовуються відповідно до вимог чинного законодавства і розташовують в одному блоці.
4.2. При пральній необхідно мати окремі комори для брудної та чистої білизни. Комора для чистої білизни облаштовується стелажами висотою не більш ніж 2 м.
4.3. Хімічні речовини та фарби зберігаються в окремій коморі.
4.4. На тарі всіх хімічних речовин роблять чіткі написи з назвами цих речовин, датою виготовлення, концентрацією. Не дозволяється зберігати хімічні речовини без напису та невідомі хімічні речовини. Тара повинна бути з кришками (пробками), які щільно закриваються.
4.5. Стіни та підлога в приміщеннях пральних, фарбувальних, просочувальних і коморах повинні вимощуватись керамічною плиткою, а стелі фарбуватись масляною або вологостійкою фарбою.
4.6. Підлоги повинні бути з ухилом для стоку рідини та мати приймальні отвори для водостоків (трапи). Трапи та самі водостоки повинні утримуватись у справному стані і регулярно чиститися.
4.7. Приміщення пральних, просочувальних і фарбувальних повинні обладнуватися примусовою припливною та витяжною вентиляцією. Над фарбувальними казанами, електроплитами та ванними повинні бути витяжні зонти з автономною витяжкою.
4.8. Кожна пральна машина, сушильна, сушильно-прасувальна машина, прес, центрифуга повинні мати механічне блокування, що перешкоджає пуску електродвигуна при відкритих люках, дверях або огородженнях. Справність блокування повинна перевірятися щодня.
5. Пошивні, драпірувальні, прасувальні
5.1. В пошивних, драпірувальних майстернях і в прасувальнях необхідно дотримуватись норм і правил відповідно до чинних вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
5.2. Швейні машини розташовують на відстані 0,4 м від стін, колон у неробочій зоні та на відстані не менше ніж 1,2 м у робочій зоні.
Проходи між рядами швейних машин або розкрійних столів повинні бути шириною не менше ніж 1,5 м.
5.3. Приміщення пошивних, драпірувальних і прасувальних облаштовуються примусовою припливно-витяжною вентиляцією.
5.4. Для зберігання матеріалів повинна бути комора із стелажами та полицями з урахуванням вільного до них доступу. Висота стелажів та полиць не повинна перевищувати 2 м.
5.5. Металеве окантування лекал повинно мати гладку поверхню без задирок.
5.6. Приміщення, де встановлено прасувальні столи з електропрасками, повинні мати електроізолюючі підлоги. Головки цвяхів повинні бути утоплені.
5.7. Прасувальні столи повинні бути розташовані так, щоб працівник не міг одночасно доторкатися до корпуса праски та незаземлених частин обладнання або до струмопровідних конструкцій (опалювальних приладів, трубопроводів).
5.8. Робоча поверхня й огородження прасувальних столів повинні виготовлятися з матеріалу, який не проводить електричний струм (дерево, пластмаса тощо), і кріпитися до металевої станини болтами з утопленими голівками.
5.9. Огородження заземлених металевих конструкцій прасувальних столів повинно виключати випадкове доторкання до них працівника.
5.10. Електропраски повинні підключатися до мережі через апарати закритого виконання та розташовуватись на прасувальних столах.
5.11. Електропраски, які живляться через розподільчі трансформатори, повинні підключатися до електромережі так, щоб унеможливити випадкове доторкання працівників.
5.12. Підставки для прасок повинні виготовлятися з електроізолювальних негорючих матеріалів.
5.13. Після закінчення роботи електрична мережа штепсельних розеток для підключення прасок повинна відключатися загальним вимикачем, установленим поза приміщенням.
5.14. На всіх універсальних швейних машинах і машинах, що виконують зигзагоподібну строчку, повинні бути установлені запобіжники від проколу пальців голкою.
5.15. Ниткопротягувальні машини, які далеко виступають із корпуса убік працівника, повинні бути огороджені скобами.
5.16. Працівники, які використовують ручну голку, повинні користуватися наперстком з обідком і прокладкою, що відповідають розміру пальця працівника.
5.17. Швейні машини повинні мати місцеве освітлення.
5.18. Драпірувальні роботи на висоті повинні виконуватися не менше ніж двома працівниками, один з яких перебуває внизу для подачі матеріалу та страховки стійкості драбини або сходів.
6. Гардеробні поточного сезону та склади костюмів
6.1. У театрах, концертних залах повинні бути гардеробні поточного сезону. Приміщення гардеробних розміщують поблизу вбиралень для артистів. У театрах, крім гардеробних, повинні бути облаштовані комори для костюмів. Приміщення комор розташовують в комплексі приміщень виробничих майстерень.
6.2. Приміщення гардеробної і комори костюмів обладнуються спеціальними конструкціями для розвішування костюмів, між якими забезпечуються проходи. Ширина центрального проходу має бути не менше ніж 1,2 м.
6.3. Приміщення гардеробної й комори для костюмів облаштовують припливно-витяжною вентиляцією.
6.4. Один раз на рік необхідно проводити аналіз повітряного середовища на присутність у повітрі парів нафталіну. Гранична концентрація парів нафталіну не повинна перевищувати 20 мГ/куб.м.
6.5. Приміщення гардеробної та комори костюмів облаштовують відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
6.6. Щороку слід проводити генеральне прибирання приміщень, перевіряти стан костюмів, очищувати їх від пилу.
6.7. Вологе прибирання приміщень виконується у такі строки: склади костюмів - один раз на два тижні, гардеробні поточного сезону - щодня.
6.8. Розвезення костюмів по артистичним вбиральням здійснюється на спеціальних візках, обладнаних конструкціями для підвішування вішалок з костюмами.
VIII. Вимоги безпеки при проведенні допоміжних видів робіт
1. Художньо-декоративні роботи
1.1. Художньо-декоративні роботи на висоті більше ніж 1,2 м повинні виконуватися із спеціальних містків, інвентарного риштування, пересувних вишок та інших пристосувань.
1.2. Містки, підмостки, вишки тощо висотою більше 1,2 м повинні мати огородження відповідно до ГОСТ 12.4.059-89 "ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия".
1.3. Для зберігання фарб повинні виділятися спеціальні приміщення. Олійні фарби, лаки, пасти та інші необхідно зберігати в металевій тарі. Пігменти та барвники допускається зберігати в поліетиленових мішечках.
Тара для рідких фарб, лаків, пасти тощо повинна бути справною та щільно закриватися. На тарі повинні бути етикетки або бирки із зазначенням марки розчинника, номера партії, дати виготовлення.
1.4. Розігрівати клей необхідно в клеєварках на водяній бані.
1.5. Клеєварки установлюють в спеціальному приміщенні або у відведеному для цієї мети місці.
1.6. Не дозволяється нагрівати пасти, фарби, лаки, розчинники та працювати з ними при відкритому вогні.
1.7. Розлиті на підлогу фарби, розчинники, пасти тощо повинні негайно прибиратися за допомогою сухої тирси, піску або ганчір'я.
1.8. Інструменти та фарбопульти повинні бути справними.
Справність пневматичного інструменту, манометрів і запобіжних клапанів, а також міцність кріплення гумових шлангів необхідно регулярно перевіряти та випробовувати тиском, що перевищує в 1,5 рази робочий.
1.9. Під час роботи не можна допускати перегинів і заплутування гнучких шлангів.
1.10. Манометри на повітряних компресорах повинні бути справними й опломбованими.
1.11. При сильному забрудненні рук та інших відкритих частин тіла видалення фарби необхідно робити ганчір'ям, змоченим спеціальним розчином, пастами, ацетоном або гасом. Не дозволяється використовувати для очищення шкіри тіла бензол, етиловий бензин, чотирихлористий вуглець.
1.12. Не дозволяється зберігати харчові продукти та вживати їжу на місці проведення робіт, у приміщенні приготування фарб та в коморах лакофарбових матеріалів.
1.13. Працівники, які виконують художньо-декоративні роботи, повинні бути забезпечені спецодягом та індивідуальними засобами захисту: респіраторами, окулярами, рукавичками тощо, а також захисними мазями та пастами відповідно до вимог "Типових галузевих норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам і службовцям підприємств, установ, організацій культури", затверджених Держкомпраці СРСР 23.11.82 (НПАОП 0.05-3.46-82).
2. Ремонтні роботи
2.1. Ремонтні роботи, пов'язані зі зміною несучих елементів будинку, технологічного обладнання, з додатковою підвіскою обладнання й апаратури, повинні виконуватися на підставі затвердженої технічної документації.
2.2. Під час ремонтно-будівельних, електромонтажних і налагоджувальних робіт, що проводяться в діючому театрі, концертному залі, представники підрядної організації та замовника зобов'язані розробити заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації будівлі й обладнання на період ремонту.
2.3. Ремонт та налагодження обладнання і механізмів повинен проводити спеціально навчений та проінструктований персонал, який має відповідну кваліфікацію та пройшов стажування і перевірку знань.
2.4. Ремонт обладнання необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.24-01 і заводських інструкцій та посібників, доданих до обладнання, та цих Правил.
2.5. Усі види робіт з ремонту обладнання, будівель і приміщень проводяться тільки після ретельної підготовки робочого місця й інструменту, що забезпечує безпечне ведення робіт. Робоче місце повинне бути добре освітлено відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.
2.6. Під час ремонтних робіт працівники повинні бути забезпечені справним інструментом і пристосуванням.
2.7. Під час робіт з приставних драбин дозволяється стояти на 1 м нижче верхнього щабля. Не дозволяється проведення робіт з верхнього щабля без відповідної опори.
2.8. Під час роботи на приставних драбинах обов'язково повинен бути присутній ще один робітник, в обов'язки якого входить запобігання можливому ковзанню та падінню драбини від випадкових наїздів і поштовхів.
2.9. Під час роботи на висоті інструмент повинен укладатися в переносну шухляду або сумку.
Не дозволяється під час роботи на висоті кидати вниз матеріали, недогарки електродів, інструмент тощо.
2.10. Під час роботи на даху, риштуваннях та інших висотних місцях, які не мають поручнів та огороджень, необхідно обов'язково використовувати страхувальний пояс. Місце кріплення страхувального каната визначається відповідальною особою за виконання роботи після ретельної перевірки його міцності та надійності.
2.11. Перед ремонтом обладнання його необхідно відключити від джерел електроживлення і на пускові пристрої повісити плакати, які вказують, що обладнання перебуває в ремонті і пуск його не дозволено.
Після закінчення ремонту або налагодження перед пуском обладнання або механізму всі зняті огородження і пристосування повинні бути поставлені на місце, міцно та правильно закріплені.
2.12. Не дозволяється на ходу чистити, обтирати обладнання, робити його змащення, налагодження або ремонт, підтягувати гайки, надягати ланцюги тощо.
2.13. Знімати та ставити привідні паси можна тільки за допомогою спеціального пристосування.
2.14. Під час ремонтних робіт дозволяється користуватися переносними електричними світильниками відповідно до вимог "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" затверджених Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 N 4, зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98). Світильники повинні мати запобіжну сітку та гачок для підвішування.
2.15. Ремонт великих вузлів необхідно виконувати за наявності спеціальних столів і піднімальних пристроїв. На робочих місцях працівників встановлюють необхідну кількість шаф і стелажів для деталей.
Монтаж і демонтаж обладнання, яке має велику висоту, виконується з міцних і стійких риштувань.
2.16. Ремонт обладнання світильників зовнішнього освітлення, встановлених на опорах і на висоті більше ніж 3 м, необхідно виконувати з автомобільних телескопічних вишок.
3. Антисептування та вогнезахисна обробка деревини
3.1. До робіт з антисептичної обробки деревини й вогнезахисного просочування декорацій і дерев'яних конструкцій будинку допускаються працівники, які пройшли інструктаж з охорони праці, медичний огляд. Вогнезахисті речовини повинні бути сертифікованими.
3.2. Не допускаються до цих робіт особи з хворою шкірою - із саднами, опіками, яка потріскалась.
3.3. Для працівників, які працюють з антисептичними й вогнезахисними сумішами, повинне бути обладнане побутове приміщення для перевдягання та роздільного збереження робочого та особистого одягу. Після закінчення роботи вони повинні користуватися душем, бути забезпечені милом та рушником.
3.4. Тара з-під хімічних матеріалів для антисептичної й вогнезахисної обробки деревини повинна бути знешкоджена (спалена).
3.5. Готування антисептичних і вогнезахисних речовин необхідно робити на відкритих, відокремлених майданчиках або в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Доступ сторонніх осіб до місць готування речовин заборонено. Під час готування речовин необхідно вжити заходи проти розпилення, розбризкування отруйних речовин. Працівникам необхідно видавати гумові рукавички та протигази.
3.6. Під час антисептичної та вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій одночасне проведення будь-яких інших робіт у даному приміщенні не дозволяється.
3.7. Після закінчення робіт з антисептичної та вогнезахисної обробки деревини місця зберігання та готування сумішей повинні бути очищені та знешкоджені.
3.8. Обладнання й інструменти, які застосовуються під час антисептичної та вогнезахисної обробки деревини, необхідно після роботи мити та зберігати в спеціальному місці.
IX. Додаткові вимоги безпеки
1. Батальні сцени
1.1. Під час постановки батальних сцен (фехтування, рукопашний бій, бійки тощо) необхідно вжити заходів для забезпечення безпеки акторів та учасників масових сцен та запобігання травмам.
1.2. Постановник батальних сцен зобов'язаний подати в дирекцію театру, концертного залу письмові рекомендації з охорони праці під час виконання поставленої композиції в структурі руху й у просторовому розташуванні виконавців, а також засоби захисту від травм (захисні жилети, мати, сітки тощо).
1.3. Роботодавець театру, концертного залу на підставі рекомендацій постановника батальних сцен повинен видати наказ, яким повинен передбачити конкретні вимоги до виконавців і заходи щодо їхнього забезпечення захисними засобами працівників постановочної частини.
1.4. Батальні сцени повинні бути добре відрепетировані. Перед кожним спектаклем, концертом режисер (помічник режисера), який веде спектакль, концерт, зобов'язаний проінструктувати виконавців, а найбільш небезпечні фрагменти батальних сцен відрепетирувати і зробити запис у журналі обліку інструктажу.
Не дозволяється введення нового виконавця в батальні сцени без проходження відповідної підготовки та репетицій з постановником.
2. Монтування, перенесення і перевезення декорацій
2.1. Монтування декорацій і оформлення спектаклю на сцені повинні бути організовані відповідно до розробленого сценарію, який затверджує режисер, із урахуванням перенесення декорацій зі складів.
Розвішування декорації по декораційних підйомах і розміщення їх на ігровій площадці повинні проводитися відповідно до монтувальних аркушів.
2.2. Підйом, спуск і пересування декорацій проводяться тільки за командою ведучого спектаклю. Під час установки сходів, станків, площадок, огороджень необхідно перевіряти надійність їхнього кріплення.
2.3. Під час монтування декорацій працівники повинні бути забезпечені спеціальним інструментом, який має вушка для прикріплення до пояса. Інструмент повинен бути справним.
2.4. Виклик артистів на сцену повинен проводитись за сигналом помічника режисера тільки після закінчення основних робіт із збирання декораційного оформлення спектаклю. Не дозволяється перебувати на сцені під час антракту і спектаклю артистам та технічному персоналу, що не мають безпосереднього відношення до робіт, які виконуються на сцені.
2.5. Перед вистиланням доріжок, килимів тощо необхідно переконатися, що планшет сцени цілком закритий щитами. Біля металевих кришок, лючків, щоб уникнути ковзання тканини по металу, доріжки прибиваються цвяхами.
2.6. Надійність з'єднання карнизів зі стінками, арками, колонами перед установкою їх на місце перевіряється особою, відповідальною за спектакль.
2.7. Не дозволяється в процесі збирання та розбирання об'ємних декорацій ставати на їх конструкції.
2.8. Кріплення деталей оформлення до планшета сцени, до підвісів, один до одного повинно бути міцним і мати пристосування, що унеможливлюють випадкове роз'єднання.
2.9. Машиністи сцени, які працюють на висоті, повинні дотримуватися вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).
2.10. У разі перенесення високих стінок їх необхідно підтримувати вище середини укосом або "башмаком".
2.11. Під час перевезення декорацій неспеціалізованим автотранспортом їх укладають щільно одна до одної, накривають брезентом і надійно перев'язують вірьовками.
2.12. Взимку необхідно очищати від снігу та льоду шлях, яким переносять декорації. Не дозволяється переносити декорації слизькою поверхнею.
2.13. Перед навантаженням і розвантаженням декорацій у товарні вагони необхідно перевірити міцність і справність помостів.
2.14. Лебідки і талі, що використовуються для навантаження і розвантаження декорацій, повинні надійно кріпитися.
2.15. Перевозити костюми, взуття, білизну, головні убори необхідно в металевих або дерев'яних шухлядах, спеціально обладнаних для транспортування. Шухляди повинні мати ручки для зручності навантаження і розвантаження.
3. Тварини на сцені
Використання тварин у видовищних заходах здійснюється відповідно до статті 25 Закону України "Про захист тварин від жорсткого поводження".
4. Демонстрація феєрверків
4.1. Демонстрація феєрверків проводиться згідно з вимогами Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затверджених наказом МВС від 23.12.2003 N 1649, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.03.2004 за N 263/8862.
4.2. При використанні побутових піротехнічних виробів необхідно дотримуватись вимог інструкції, переконатись, що використання піротехнічного засобу не зашкодить здоров'ю та життю людей, не призведе до пошкодження майна і нанесення шкоди навколишньому середовищу.
| Начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Держгірпромнагляду | В.Ткачов |