Про затвердження Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативних актів з питань пожежної безпеки

На виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки (розділ 1, пункт 6), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.95 N 238,

1. Затвердити Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки (додається).

2. Начальнику Держпожбезпеки МВС України генерал-лейтенанту внутрішньої служби Реві Г.В., начальникам УПБ ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, У(В)ПБ УМВС України в областях та місті Севастополі довести до відома керівного складу управлінь (відділів) пожежної безпеки та організувати вивчення працівниками держпожнагляду Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України, "Рекомендации по разработке правил пожарной безопасности и инструкций о мерах пожарной безопасности", затверджені МВС СРСР 9 березня 1984 року.

1. Загальні положення

1.1. Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки (далі - Положення) визначає перелік документів, що належать до нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, встановлює порядок їх розроблення, затвердження, перегляду, внесення змін і доповнень, скасування та реєстрації.

1.2. Положення поширюється на всі міністерства, інші державні органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

1.3. Положення розроблено на підставі статті 7 Закону України "Про пожежну безпеку", підпункту 1 пункту 9 Положення про Державну пожежну охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.94 р. N 508, та на виконання Державної програми забезпечення пожежної безпеки на 1995-2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.95 р. N 238.

1.4. Відповідно до статті 44 Закону України "Про охорону праці" органи державного пожежного нагляду (далі - держпожнагляду) здійснюють державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці. У зв'язку з цим використовується класифікація нормативно-правових актів з охорони праці (державні міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти), а відповідно до статей 5 та 7 Закону України "Про пожежну безпеку" ця класифікація доповнюється такими термінами: загальнодержавні нормативно-правові акти і нормативно-правові акти підприємств, організацій та установ (далі - підприємств), що діють у галузі пожежної безпеки.

1.5. У цьому Положенні прийняті наступні терміни та визначення нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки відповідно до класифікації, викладеної у пункті 1.4:

1.5.1. Під поняттям нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки (далі - НАПБ) розуміється офіційний документ із зазначених питань, який видано (затверджено) відповідним уповноваженим на те органом і якому надано силу правових норм, обов'язкових для виконання.

1.5.2. Під поняттям загальнодержавний НАПБ розуміється нормативно-правовий акт, дія якого поширюється на центральні і місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду їх діяльності, а також на громадян.

1.5.3. Під поняттям міжгалузевий НАПБ розуміється нормативно-правовий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації декількох галузей незалежно від форм власності.

1.5.4. Під поняттям галузевий НАПБ розуміється нормативно-правовий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації певної галузі незалежно від форм власності.

1.5.5. Під поняттям НАПБ підприємства розуміється документ, що діє в межах конкретного підприємства, установи чи організації, розробляється та затверджується власником або уповноваженим на те органом відповідно до державних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

1.6. НАПБ поділяються на такі види: положення, інструкції, правила, стандарти, норми, переліки та інші нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки.

1.7. Вимоги розділів 2, 3, 4 цього Положення поширюються на загальнодержавні, державні міжгалузеві та галузеві НАПБ, зазначені в пункті 1.6., окрім нормативно-правових актів, що належать до компетенції відповідних органів виконавчої влади, а також стандартів та будівельних норм.

Вимоги розділу 5 поширюються на НАПБ підприємств незалежно від форм власності.

1.8. Відповідальність за відповідність НАПБ вимогам чинного законодавства, а також за їх науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, що провели експертизу цих НАПБ, а також органи, підприємства, установи, організації, які їх затвердили.

2. Порядок розроблення державних НАПБ

2.1. Основні положення і етапи розроблення

2.1.1. Розроблення проектів загальнодержавних і міжгалузевих НАПБ здійснюється МВС України чи центральним органом державного пожежного нагляду (Державний департамент пожежної безпеки (Держпожбезпеки) МВС України (далі - ГУДПО МВС України) у межах їх компетенції на основі доручень вищого органу виконавчої влади.

Рішення щодо розроблення галузевих НАПБ приймається відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади в межах їх компетенції та за узгодженням з ГУДПО МВС України.

2.1.2. Опрацювання проектів загальнодержавних, міжгалузевих НАПБ (у першу чергу, типових документів) здійснюється, як правило, ГУДПО МВС України із залученням науково-дослідних установ, пожежно-технічних навчальних закладів, територіальних органів держпожнагляду, а також за участю зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Розроблення проектів галузевих НАПБ здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, а також окремими організаціями або творчими колективами, які мають відповідний науково-технічний потенціал та фахівців, що спроможні якісно виконати таку роботу.

Галузеві плани, якими передбачається опрацювання НАПБ, підлягають попередньому узгодженню з ГУДПО МВС України.

2.1.3. Встановлюються такі етапи розроблення НАПБ:

організація розроблення НАПБ, складання, узгодження та затвердження технічного завдання (ТЗ);

розроблення першої (за необхідності - проміжної) редакції проекту НАПБ та розсилання його на відгук;

збирання відгуків та складання зведення відгуків;

розроблення остаточної редакції та узгодження НАПБ;

порядок затвердження НАПБ;

реєстрація НАПБ.

2.2. Організація розроблення НАПБ, складання, узгодження та затвердження ТЗ

2.2.1. На етапі організації розроблення НАПБ визначаються:

доцільність розробки;

виконавці проекту;

послідовність виконання робіт;

джерела та обсяги фінансування.

2.2.2. Для опрацювання проекту нормативно-правового акта рішенням керівника організації-розробника* визначаються відповідальні виконавці цієї роботи та призначається керівник розробки. У разі необхідності організація-розробник може залучати до участі в роботі над проектом документа фахівців інших компетентних організацій і підприємств (за домовленістю з ними).

2.2.3. ТЗ на опрацювання НАПБ складає провідна організація-розробник за участю організацій-співвиконавців.

ТЗ розробляється відповідно до додатка N 1.

У разі опрацювання проекту НАПБ безпосередньо ГУДПО МВС України ТЗ може не розроблятися.

2.2.4. До ТЗ додається перелік організацій, до яких передбачається надіслати проект НАПБ на відгук та з якими цей проект потрібно узгодити, відповідно до додатка N 2.

До переліку організацій, з якими потрібно узгодити проект НАПБ, як правило, включають:

замовника (якщо він не затверджує проект НАПБ);

ГУДПО МВС України, інші відповідні органи державного нагляду, а також організації, до компетенції яких входять вимоги, що передбачаються в проекті документа.

2.2.5. ТЗ на розроблення НАПБ затверджується керівником провідної організації-розробника після узгодження з ГУДПО МВС України та організацією-замовником.

Термін розгляду ТЗ не повинен перевищувати 15 днів з дня отримання документа органом, що його узгоджує.

На стадії узгодження ТЗ вирішується питання про необхідність внесення НАПБ до державного реєстру з записом про це в п.9 ТЗ.

У разі необхідності внесення на подальших етапах змін до ТЗ їх узгоджують та затверджують у такому ж порядку, що й основний документ.

2.2.6. Організація-розробник може подати разом з ТЗ на розгляд підготовлений варіант документа як проект у першій редакції. У цьому випадку допускається суміщення стадій розробки НАПБ.

2.3. Розроблення першої (проміжної) редакції проекту НАПБ та розсилання її на відгук

2.3.1. Розроблення проекту НАПБ проводиться згідно з ТЗ. Після опрацювання проекту НАПБ організація-розробник складає пояснювальну записку, яка повинна вміщувати такі відомості:

підстави для розроблення НАПБ;

мета та завдання розроблення;

стисла характеристика норм і вимог, які містяться у проекті, та їх обгрунтування;

взаємозв'язок з іншими нормативно-правовими актами;

пропозиції щодо порядку введення в дію, упровадження: терміни перегляду та строку дії НАПБ:

необхідність перегляду, змін або скасування діючих взаємопов'язаних документів;

джерела використаної інформації;

відомості про надсилання на відгук;

необхідні додаткові відомості.

2.3.2. Пояснювальну записку складають до кожної редакції НАПБ. У пояснювальних записках до наступних редакцій відмічають зміни основних показників, норм, вимог щодо попередніх редакцій і зазначають обгрунтування змін.

Пояснювальна записка повинна бути підписана керівником організації-розробника та керівником розробки.

2.3.3. Якщо під час розроблення проекту НАПБ виникає необхідність перегляду, зміни або скасування існуючих взаємопов'язаних з ним нормативно-правових актів або окремих вимог цих документів, то організація-розробник готує пропозиції щодо іх перегляду, зміни або скасування.

2.3.4. Організація-розробник надсилає проект НАПБ разом з пояснювальною запискою на відгук згідно з переліком, наведеним у ТЗ.

Зазначені в переліку організації складають і надсилають відгук на адресу організації-розробника у місячний термін від дня прийняття проекту НАПБ на розгляд. За узгодженням з організацією-розробником та замовником нормативно-правового акта в окремих обгрунтованих випадках цей термін може бути збільшений керівником організації, що дає відгук, до 45 днів.

Відгуки, що надійшли після зазначеного строку, розглядаються та включаються до зведення відгуків за розсудом організації-розробника.

2.4. Збирання відгуків та складання зведення відгуків

2.4.1. Організація-розробник розглядає одержані відгуки та складає зведення відгуків відповідно до додатка N 3.

2.4.2. При складанні зведення відгуків організація-розробник систематизує їх у такій послідовності:

зауваження в цілому до проекту НАПБ;

зауваження по розділах, підрозділах, пунктах та додатках у послідовності їх викладення в проекті НАПБ;

перелік організацій, що не мають зауважень і пропозицій до проекту НАПБ.

2.4.3. При підготовці висновків до зауважень та пропозицій організація-розробник повинна у зведенні відгуків використовувати типові формулювання, наприклад:

"прийнято" - якщо приймається повністю (вказують пункт відредагованого документа, в якому враховано зауваження чи пропозицію);

"прийнято частково" - викладають обгрунтування відхиленої частини зауваження чи пропозиції та вказують пункт відредагованого документа, в якому частково враховано зауваження чи пропозицію;

"відхилено" - вказують мотиви відхилення.

2.4.4. У разі наявності принципових зауважень до проекту НАПБ, з якими організація-розробник не згодна, проводиться узгоджувальна нарада за участю представників зацікавлених організацій, у тому числі організації, що подала зауваження, а також організацій, що узгоджують (у разі необхідності) та затверджують цей документ.

Рішення узгоджувальної наради оформлюється протоколом.

2.5. Розроблення остаточної редакції та узгодження НАПБ

2.5.1. Організація-розробник на підставі зауважень та пропозицій, які містяться у зведенні відгуків, доопрацьовує проект НАПБ і уточнює пояснювальну записку до нього.

2.5.2. Доопрацьовану остаточну редакцію проекту НАПБ разом з пояснювальною запискою до нього, зведенням відгуків та іншими необхідними матеріалами організація-розробник направляє на узгодження до організацій згідно з переліком, наведеним у ТЗ.

2.5.3. Остаточна редакція проекту нормативно-правового акта, що вноситься на узгодження, пояснювальна записка до нього повинні бути підписані керівниками (їх заступниками) і виконавцями провідної організації-розробника, організацій-співвиконавців і засвідчені печатками.

2.5.4. Узгодження здійснюється в термін, що не перевищує 30 днів від дня прийняття матеріалів на розгляд. Продовження вказаного терміну має бути обгрунтовано в кожному конкретному випадку.

2.5.5. Узгодження здійснюється у вигляді листа про погодження або підпису на проекті нормативно-правового акта керівника (заступника керівника) організації, з якою узгоджується документ. Підписи на проекті нормативно-правового акта засвідчуються гербовою печаткою.

У разі узгодження з кількома організаціями складається лист узгодження відповідно до додатка N 4. Підписи на листі узгодження засвідчуються гербовими печатками відповідних організацій.

Узгодження проекту НАПБ за формою "Узгоджено із зауваженнями" не допускається.

2.5.6. У разі неузгодження проекту НАПБ на адресу організації-розробника подається відповідний лист.

2.5.7. Якщо під час узгодження виникли істотні розбіжності щодо проекту НАПБ, організація-розробник організує їх розгляд та усунення.

2.5.8. Остаточна редакція проекту НАПБ після врахування зауважень та пропозицій узгоджуючих організацій обговорюється на засіданні науково-технічної ради (далі - НТР) чи секції організації-розробника, де приймається протокольне рішення про подання його на затвердження до відповідного компетентного органу.

2.5.9. Якщо проект НАПБ розробляється безпосередньо ГУДПО МВС України або за його участю, то остаточна редакція з урахуванням зауважень і пропозицій узгоджуючих організацій розглядається на засіданні експертної ради ГУДПО МВС України за участю зацікавлених організацій з прийняттям рішення щодо подання проекту на затвердження.

2.6. Порядок затвердження НАПБ

2.6.1. Загальнодержавні НАПБ затверджуються в порядку, встановленому вищим органом виконавчої влади.

За дорученням вищого органу виконавчої влади, а також у випадках, обумовлених законодавчими чи іншими нормативно-правовими актами, затвердження загальнодержавних НАПБ може здійснюватися МВС України або ГУДПО МВС України.

Міжгалузеві НАПБ затверджуються, як правило, МВС України, за винятком документів, які належать до компетенції Кабінету Міністрів України чи інших центральних органів виконавчої влади. Державні міжгалузеві правила та норми пожежної безпеки затверджуються Держпожбезпеки МВС України.

Галузеві НАПБ затверджуються відповідними міністерствами чи іншими центральними органами виконавчої влади та узгоджуються з ГУДПО МВС України.

2.6.2. На затвердження подається проект НАПБ українською мовою (оригінал), узгоджений з відповідними організаціями, супровідний лист за підписом керівника організації-розробника чи його заступника, а також така документація:

пояснювальна записка;

копія ТЗ на розроблення;

автентичний переклад проекту НАПБ російською мовою (за необхідності, якщо переклад передбачений ТЗ);

зведення відгуків;

оригінали документів, що засвідчують узгодження проекту НАПБ з відповідними організаціями;

протокол засідання НТР організації-розробника або експертної ради центрального органу держпожнагляду.

2.6.3. Нормативно-правові акти, що підлягають затвердженню МВС України, готуються та подаються на затвердження з урахуванням вимог Інструкції з організації і порядку здійснення нормотворчої діяльності МВС України, затвердженої наказом МВС України від 22.05.92 N 285.

2.6.4. У разі необхідності організація, що затверджує проект НАПБ, може організувати його експертизу. До експертизи залучаються відповідні компетентні організації, учені й фахівці в галузі пожежної безпеки, які не брали участі в розробці та узгодженні проекту НАПБ.

2.6.5. Після розгляду проекту НАПБ та інших поданих матеріалів затверджуюча організація приймає рішення про затвердження або повернення проекту НАПБ на доопрацювання.

2.6.6. У разі затвердження НАПБ визначаються дата його введення в дію з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його впровадження і термін дії.

Обмеження терміну дії НАПБ може не встановлюватися, при цьому мають виконуватися вимоги щодо його періодичної перевірки і перегляду (не рідше одного разу на десять років).

У наказах про затвердження галузевих нормативно-правових актів відзначається необхідність подання документа до ГУДПО МВС України для включення в державний реєстр НАПБ у порядку, передбаченому цим Положенням.

2.7. Реєстрація НАПБ

2.7.1. Реєстрація НАПБ здійснюється шляхом внесення їх до Державного реєстру НАПБ із встановленням відповідного позначення (шифру).

Державний реєстр НАПБ (далі - Реєстр) - це автоматизований банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів.

Включенню до Реєстру підлягають загальнодержавні, міжгалузеві, галузеві НАПБ.

2.7.2. Рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру приймається ГУДПО МВС України після затвердження акта.

Ведення Реєстру покладається на УкрНДІПБ МВС України.

2.7.3. Для внесення до Реєстру організація-розробник або організація-замовник подає до ГУДПО МВС України два примірники затвердженого НАПБ державною мовою та автентичний переклад російською мовою (за необхідності, яка визначається ГУДПО МВС України), а також магнітну дискету з текстом нормативно-правового акта державною мовою.

Нормативно-правові акти, які мають реєструватися в Міністерстві юстиції України, подаються до ГУДПО МВС України після цієї реєстрації.

2.7.4. Якщо прийнято рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру, ГУДПО МВС України оформлює реєстраційну картку (у двох примірниках), що складається відповідно до додатка N 5.

Реєстраційна картка підписується посадовою особою ГУДПО МВС України, яка її склала, та затверджується головним державним інспектором України з пожежної безпеки або особою, що виконує його обов'язки.

2.7.5. Один примірник нормативно-правового акта та реєстраційної картки залишаються в ГУДПО МВС України, а другий примірник нормативно-правового акта (як контрольний), магнітна дискета з його текстом і другий примірник реєстраційної картки надсилаються до УкрНДІПБ МВС України.

2.7.6. Після перевірки комплектності поданих документів УкрНДІПБ МВС України вносить дані про НАПБ, наведені в реєстраційній картці, до банку даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи (далі - АІПС), а документу присвоюється відповідне позначення (шифр).

Структура позначення (шифру) містить літерні та цифрові елементи відповідно до схеми, наведеної в додатку N 6.

2.7.7. Позначення (шифр) нормативно-правового акта доводиться до відома організації, яка надіслала документ на реєстрацію, відповідно до додатка N 7.

2.7.8. Державні, галузеві стандарти і будівельні норми з питань пожежної безпеки реєструються в порядку, встановленому Держстандартом та Держбуд України. Ці нормативні документи можуть включатися до Реєстру із збереженням позначень (шифрів), які були їм надані при реєстрації у вищезгаданих компетентних органах.

3. Порядок перевірки і перегляду НАПБ та внесення змін

3.1. Порядок перевірки і перегляду

3.1.1. Діючі НАПБ підлягають перевірці на відповідність їх чинному законодавству України, іншим нормативно-правовим актам, що діють у сфері забезпечення пожежної безпеки, рівню розвитку науки і техніки, досягнутому на момент перевірки НАПБ, передовому вітчизняному та зарубіжному досвіду в цій галузі тощо.

Перевірка повинна проводитися по мірі необхідності, у разі розробки нових взаємопов'язаних з діючим документом нормативно-правових актів, але не рідше одного разу на десять років.

Перевірку здійснює, як правило, організація-розробник НАПБ або інша організація, що має відповідних фахівців, за дорученням органу, який затвердив нормативно-правовий акт.

3.1.2. За підсумками перевірки НАПБ готуються пропозиції щодо доцільності його подальшого застосування без перегляду та зміни або до органу, що затвердив НАПБ, подаються пропозиції стосовно його перегляду, зміни чи скасування.

3.1.3. Перегляд полягає в розробленні нового НАПБ, при цьому переглянутий НАПБ скасовується, а в новому вказується, замість якого нормативно-правового акта його розроблено. У позначенні НАПБ змінюють дві останні цифри року, в якому його затверджено.

3.1.4. Під час перегляду НАПБ одночасно готуються пропозиції щодо перегляду або змін взаємопов'язаних з ним нормативно-правових актів.

3.2. Порядок внесення змін і доповнень

3.2.1. Зміни і доповнення до НАПБ опрацьовуються у разі необхідності заміни, вилучення або внесення нових вимог до НАПБ.

Одночасно з проектом зміни чи доповнення НАПБ готуються пропозиції щодо змін чи доповнень взаємопов'язаних з ним нормативно-правових актів.

3.2.2. При доповненні тексту новими вимогами або при вилученні будь-яких вимог не дозволяється змінювати нумерацію розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, графічних матеріалів, додатків.

Побудова та виклад зміни повинні відповідати ДСТУ 1.5-93.

3.2.3. Розроблення, узгодження, затвердження та включення до Реєстру змін проводять у порядку, встановленому для НАПБ, які розробляються вперше.

3.2.4. Узгодження змін, що вносяться до НАПБ, проводиться тільки з тими узгоджуючими організаціями, до компетенції яких ці зміни відносяться.

3.2.5. Орган, що затверджує НАПБ, надає кожній зміні порядковий номер і визначає дату введення її в дію, при цьому позначення НАПБ не змінюється.

3.2.6. Кожна зміна фіксується в реєстраційній картці та вноситься до Реєстру в порядку, зазначеному в підрозділі 2.7 цього Положення.

3.2.7. За необхідності продовження чи скорочення терміну дії нормативно-правового акта це питання розглядається органом, що його затвердив, після узгодження з організаціями, які погоджували нормативно-правовий акт. Рішення оформлюється наказом цього органу. На підставі рішення вноситься відповідна інформація до Реєстру та банку даних АІПС НАПБ.

3.2.8. Побудова, виклад та оформлення НАПБ здійснюються відповідно до додатка N 8 до цього Положення.

4. Порядок скасування НАПБ

4.1. У разі необхідності скасування НАПБ організація-розробник подає його до організації, яка цей НАПБ затвердила, разом із супровідним листом і оригіналами документів, що підтверджують необхідність скасування.

4.2. Скасування НАПБ здійснюється за відповідним нормативно-правовим актом органу, який його затвердив, або вищестоящого органу у разі розроблення замість нього іншого нормативно-правового акта або коли в його подальшому використанні немає потреби.

Рішення про скасування повинно узгоджуватися з ГУДПО МВС України.

4.3. На підставі прийнятого рішення про скасування НАПБ до банку даних АІПС НАПБ вносяться відповідні зміни.

Відомості про скасування НАПБ подаються до ГУДПО МВС України для внесення відповідних змін до Реєстру не пізніше ніж за місяць до визначеної дати скасування.

5. Порядок розроблення, узгодження, затвердження і скасування НАПБ підприємства

5.1. Згідно із Законом України "Про пожежну безпеку" (стаття 5) розробка і затвердження положень, інструкцій, інших НАПБ, що діють у межах підприємства, покладаються на власника підприємства або уповноважений ним орган (далі - власник), а також орендарів (згідно з договором оренди).

5.2. НАПБ підприємства повинен відповідати чинному законодавству України та вимогам державних нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

5.3. Опрацювання НАПБ підприємства здійснюється відповідно до наказу власника підприємства, яким визначаються конкретні терміни, виконавці та керівник розробки. Для підготовки складних НАПБ може створюватися комісія чи робоча група.

5.4. До розроблення проекту НАПБ залучаються кваліфіковані спеціалісти підприємства, представники об'єктової пожежної охорони, члени пожежно-технічної комісії, начальник добровільної пожежної дружини (за наявності), інші фахівці підрозділів та служб підприємства, до компетенції яких відноситься цей нормативно-правовий акт.

У разі необхідності власник може на договірній основі залучати до опрацювання проекту фахівців сторонніх організацій.

5.5. Перед опрацюванням проекту нормативно-правового акта проводиться підготовча робота: збирання необхідних матеріалів, вивчення діючих типових документів з питань, що розглядаються; аналіз раніше виданих нормативно-правових актів підприємства, які стосуються пожежної безпеки, тощо.

Керівник розробки за участю відповідних спеціалістів складає план опрацювання нормативно-правового акта, який затверджується власником.

5.6. Структура, побудова, оформлення та викладення нормативно-правового акта повинні відповідати вимогам чинних документів, які регламентують ці питання.

5.7. Якщо при доробці проекту НАПБ виникає необхідність перегляду, зміни або скасування взаємопов'язаних з ним інших нормативних документів підприємства, то одночасно готуються обгрунтовані пропозиції щодо перегляду, зміни або скасування цих документів.

5.8. Проект нормативно-правового акта підприємства з питань пожежної безпеки підлягає узгодженню з об'єктовою пожежною охороною чи начальником добровільної пожежної дружини (у разі її наявності), а також з іншими зацікавленими службами, підрозділами та посадовими особами підприємства.

5.9. Затвердження та скасування нормативно-правового акта підприємства з пожежної безпеки здійснюється наказом власника.

5.10. Власник зобов'язаний здійснювати постійний контроль за додержанням вимог НАПБ, забезпечувати їх періодичну перевірку, своєчасне внесення змін або опрацювання нового нормативно-правового акта у зв'язку зі змінами в організації виробництва, впровадження нових технологічних процесів, введення в дію нових загальнодержавних, міжгалузевих і галузевих НАПБ. Періодичність перевірки не може перевищувати термінів перегляду державного нормативно-правового акта з питань пожежної безпеки або типового документа, на підставі яких опрацьовувався нормативно-правовий акт підприємства.

Нормативно-правовий акт підприємства підлягає достроковому перегляду або скасуванню, якщо виявлена його невідповідність вимогам законодавчих актів та загальнодержавних, міжгалузевих і галузевих НАПБ.

5.11. Реєстрація (облік) НАПБ підприємства здійснюється в порядку, який встановлюється власником, якщо інше не передбачено законодавством.

Примітка. Терміни виконання окремих частин роботи співвиконавцем визначаються графіком, затвердженим провідною організацією-розробником.