2.2. Експлуатація балонів із стисненим газом повинна здійснюватися згідно з правилами технічної експлуатації, затвердженими роботодавцем.
3. Знежирення спіралей і видалення керна
3.1. Приміщення цехів (дільниць) травління для видалення керна, знежирення та зневоднювання спіралей повинні відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при нанесенні металопокриття, затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 15.10.84 (НПАОП 28.5-1.01-84).
3.2. Для запобігання бурхливій реакції і випліскуванню електроліту з ванни під час травління спіралей повинні виконуватися такі вимоги:
завантажувати спіралі в ванну з розрахунку до 200 г сталевого керна на 1 л кислоти і до 150 г молібденового керна на 1 л суміші кислот;
не допускати перегріву електроліту понад 70 град.С.
3.3. Травління спіралей повинно виконуватися у шафі, що футерована кислотостійкими матеріалами і обладнана ефективною витяжною вентиляцією.
3.4. Обробка спіралей у кислотах повинна виконуватися в фарфорових або пластикових посудинах, а обробка в лузі - у ваннах з нержавіючої сталі.
3.5. Суміші кислот повинні готуватися в окремому приміщенні і подаватися в посудини для травління самопливом по кислотостійким трубопроводам.
3. Виготовлення цоколів
1. Штампувальні роботи з виготовлення цоколів повинні виконуватися згідно з вимогами НПАОП 28.4-1.39-91 та НПАОП 0.00-1.48-91.
2. Над печами устаткування для заливання цоколів ізоляційним склом повинні установлюватися витяжні зонти для видалення тепла та газів.
3. Устаткування для заливання цоколів ізоляційним склом повинно розміщуватися в окремих приміщеннях із загальною припливно-витяжною вентиляцією.
4. З боку робочого місця заливання цоколів повинні установлюватися екрани для відведення тепла від печі (кевларові стрічки, водяні оболонки та інше).
5. Оболонка водяного охолодження печі заливання цоколів повинна розраховуватися як посудина, що працює під тиском.
У конструкції оболонки водяного охолодження печі повинні бути передбачені запобіжні автоматичні пристрої (реле, електромагнітні вентилі та інше), що припиняють подачу газоповітряної суміші до печі устаткування заливання цоколів у разі відсутності визначеного рівня води в оболонці.
6. Пробивання корки розплавленого скла в літці повинно виконуватися спеціальним інструментом і в захисних окулярах.
7. Завантаження бункера печі ізоляційним склом повинно бути механізованим.
8. Подача залитих скломасою цоколів до печі відпалу повинна бути механізованою.
9. Відпал цоколів повинен виконуватися в печах відпалу з механізованими завантаженням і вивантаженням.
10. Печі відпалу повинні мати теплоізоляцію та бути обладнані місцевою вентиляцією типу витяжних зонтів.
11. Роботи з нанесення мастики на цоколі повинні виконуватися в приміщенні із загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.
12. Очищення устаткування від мастики повинно виконуватися в такому порядку:
відключити повністю устаткування і закрити повітряні крани;
очистити від залишків мастики циліндр та стіл устаткування за допомогою мідної або алюмінієвої лопатки;
остаточне очищення устаткування виконувати за допомогою ганчірки або вати, змоченої в ацетоні. Наливати ацетон у циліндр устаткування не дозволяється.
4. Механізоване виготовлення колб та склотрубок
1. Печі для варіння скла
1.1. Транспортування шихти з приготувального цеху до печі для варіння скла повинно бути механізованим.
1.2. Керування технологічним процесом варіння скла в печі повинно бути автоматизованим.
1.3. Піч для варіння скла повинна бути обладнана пристроєм для механічного регулювання і переміщення шибера для випуску скломаси.
1.4. Печі для варіння скла повинні мати теплоізоляцію для утворення температури на їх поверхні не вище 43 град.С відповідно до ДСТУ EN 563-2001.
2. Виготовлення колб
Колбовидувне устаткування
2.1. До роботи на колбовидувному устаткуванні допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд та спеціальне навчання методам безпечної роботи. Налагоджувальники, які обслуговують колбовидувне устаткування, устаткування оплавлення колб, повинні атестовуватися на знання Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).
2.2. Під час настройки і ремонту переміщення колбовидувного устаткування по напрямним рейкам повинно бути механізовано.
2.3. Вакуумні магістралі, магістралі води та стисненого повітря повинні бути огороджені в місцях їх уводу в устаткування металевим кожухом, що знімається.
2.4. Для зручного обслуговування і ручного регулювання вакуумного живлення колбовидувного устаткування повинна бути обладнана металева площадка зі сходами відповідно до пункту 13 глави 14 розділу II цих Правил.
2.5. Колбовидувне устаткування повинно бути обладнане приймальним бункером для збору браку скловиробів.
2.6. Установка і знімання вузлів і деталей під час ремонту колбовидувного устаткування повинні виконуватися за допомогою вантажопідіймального механізму і з використанням спеціальних пристосувань (захоплювачі, пристосування для знімання та інше).
2.7. Очищення колбовидувного устаткування від скла, води і металу повинно виконуватися згідно з вимогами технічної документації устаткування з використанням спеціального прибирального інвентаря (щітки, совочки, ганчірки, металеві лопатки, гачки та інше). Очищення устаткування стисненим повітрям не дозволяється.
2.8. Під час пуску і роботи колбовидувного устаткування працівник повинен дотримуватись таких вимог:
перевірити за вимірювальними приладами тиск стисненого повітря в магістралі;
перевірити установку замка для закріплення полозків;
перед пуском устаткування впевнитись у відсутності сторонніх осіб у небезпечній зоні;
стежити за станом шлангів, не допускати їх забруднення мастилом та перетирання; шланги повинні бути міцно закріплені скобами на корпусі устаткування;
регулювання ходу полозків та ножа набірної головки для подрізання скломаси виконувати при повній зупинці устаткування.
Виконувати під час роботи устаткування заміну золотників і трубок для дуття і його очищення під час обертання каруселі не дозволяється.
Устаткування обрізання і оплавлення колб
2.9. Устаткування обрізання і оплавлення колб повинно мати огородження каруселі верстата, що розташовується на рівні газових пальників.
2.10. Над устаткуванням обрізання і оплавлення колб повинен бути обладнаний витяжний зонт.
2.11. Устаткування обрізання і оплавлення колб повинно бути обладнане приймальним бункером для збору відходів та місцевим відсмоктувачем.
2.12. На робочих місцях контролю повинні бути спеціальні візки і нормалізована м'яка тара для приймання колб.
2.13. Транспортування візків у складські приміщення повинно бути механізованим.
2.14. Робочі місця контролю повинні бути обладнані спеціальними бункерами з місцевими відсмоктувачами для збору браку колб.
Підготовка форм для колбовидувного устаткування
2.15. Миття форм колбовидувного устаткування з використанням каустичної соди повинно бути механізованим.
2.16. Апарат для варення лаку для форм повинен бути обладнаний термометром. На робочому місці варника повинно бути вогнетривке полотно розміром 2х2 м.
2.17. Варення лаку для форм повинно виконуватися при включеній місцевій витяжній вентиляції.
2.18. Токарний верстат, що використовується для отримання деревного пилу, повинен бути обладнаний місцевим відсмоктувачем.
Деревний пил повинен направлятися по повітряводу в бункер, що щільно закривається.
2.19. Робоче місце для нанесення лаку на форми колбовидувного апарата повинно бути обладнаним місцевим бортовим відсмоктувачем.
3. Виготовлення скляних трубок
3.1. Заміна лотків і шиберів у верхній частині камери мундштука повинна використовуватися згідно з технічною документацією на піч, у який повинні бути передбачені всі вимоги охорони праці.
Верхня частина камери мундштука під час ремонту повинна бути захищена кевларовою стрічкою.
3.2. Над верхньою частиною камери мундштука повинна бути обладнана душуюча вентиляція, яка повинна включатися під час виконання ремонтних робіт.
3.3. Машинна камера мундштука повинна бути обладнана двостулковими дверцятами з круглим отвором для виходу скляної трубки під час витягування. Зовнішній бік дверцят повинен бути обшитий вогнетривким матеріалом.
3.4. Перед камерою мундштука на підлозі в місцях спуску скляної маси з мундштука повинен бути установлений металевий ящик для збирання скляної маси в разі руйнування шибера.
3.5. На рольганг для переміщення скляної трубки, що витягується, повинні установлюватися азбоцементні ролики на підшипниках.
3.6. Рольганг устаткування для витягування повинен мати огородження із сітки.
3.7. Гусениці та ланцюг, що регулює довжину трубки на устаткуванні для витягування, повинні мати відкидні захисні кожухи.
3.8. Заправлення скляної трубки в устаткування для витягування повинно виконуватися за допомогою спеціальних захоплювачів.
3.9. У місці виходу скляної трубки з устаткування (з урахуванням довжини скляної трубки, що відрізається) повинно бути установлено глухе огородження (1,5х2 м), яке запобігає виходу невідрізаної скляної трубки за межі стола.
3.10. Дроблення відходів скла повинно бути механізованим.
3.11. Дробарки скла повинні бути розташовані в окремому приміщенні.
Розташовувати дробарки слід під підлогою скляного цеху в безпосередній близькості від устаткування витягування склотрубок з механізованою подачею подрібненого скла до місця завантаження шихти до печі.
3.12. Дробарки для відходів скла повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами для видалення скляного пилу.
3.13. Очищення устаткування для витягування стисненим повітрям не дозволяється.
Виконувати прибирання скляного бою і пилу з використанням вакуумних установок.
3.14. Транспортування скляних трубок з устаткування для витягування на устаткування різання і оплавлення трубок повинно бути механізованим.
3.15. Над устаткуванням різання і оплавлення скляних трубок повинен бути обладнаний витяжний зонт.
3.16. Ємність для охолодження дискового ножа на устаткуванні різання і оплавлення скляних трубок повинна зніматися для зручного витягування скляного бою.
3.17. Калібрування скляних трубок повинно бути механізованим.
3.18. Транспортування готової продукції (скляні трубки) до складських приміщень повинно виконуватися на спеціальних пересувних візках, конструкція яких унеможливлює перекладання скляних трубок в іншу тару.
5. Ручне вироблення колб
1. Біля печі для варіння скла над робочим вікном повинні бути обладнані відсікачі полум'я і газів (повітряна завіса) та водяне охолодження ватержакета робочого вікна.
2. Біля робочих місць склодувів повинна бути обладнана душуюча вентиляція.
3. Видувні трубки склодувів повинні мати мундштуки, що обертаються.
4. Видувні трубки і хальмовки повинні підвішуватися біля робочого місця на спеціальному кронштейні.
5. Відбиття готової продукції (колб) від видувної трубки і зачистка трубки повинні виконуватися з використанням спеціального інструмента (косарик).
6. Формування скловиробів (колб) при ручному виробленні повинно виконуватися в пристосуваннях, що мають систему водяного охолодження форм.
6. Виготовлення ніжок
1. Виготовлення напівфабрикатів (штабиків, штенгелів, тарілочок).
1.1. Верстат для холодної різки дроту повинен мати місцевий відсмоктувач, вбудований у станину верстата.
1.2. Верстат для різки дроту повинен бути обладнаний захисним прозорим екраном, який розташовується на столі і блокується з увідним вимикачем.
1.3. Стіл верстата повинен бути обладнаний пристроєм, що дозволяє регулювати кут нахилу стола для зручної роботи.
1.4. Транспортування дроту із складських приміщень до заготівельних дільниць повинно виконуватися в спеціальних візках, захищених з торців легкими міцними щитками.
1.5. Прибирання верстата для різки дроту слід виконувати в захисних окулярах і при включеній вентиляції.
1.6. Працівник заготівельної дільниці (різка дроту) повинен бути забезпечений спеціальним пристосуванням для захисту ніг від травмування дротом (щитки з фібри).
1.7. Стіл устаткування розгортки тарілочок повинен бути обладнаний металевим піддоном для збирання та скидання відходів скляної трубки по напрямним лоткам до приймального бункера.
Устаткування розгортки тарілочок повинно бути обладнане металевим бункером для дроту, крім випадків, коли завантаження трубок у позицію виконується вручну. При цьому трубка установлюється і знаходиться в позиції вертикально. Піч відпалу тарілочок повинна мати теплову ізоляцію для утворення температури зовнішньої поверхні печі не вище 43 град.С.
Транспортування напівфабрикатів (штабиків, штенгелів, тарілочок) з заготівельної дільниці до розбракувальних столів повинно бути механізованим.
2. Складання ніжок
2.1. Транспортування напівфабрикатів до устаткування складання ніжок повинно виконуватися в спеціальній тарі вантажопідйомністю не більше 5-6 кг.
Вимоги до конструкції тари повинні включатися до технологічної документації.
2.2. Вібробункер, розташований на завантажувальному пристрої устаткування складання ніжок, повинен мати кришку на петлях та шумопоглинальну ізоляцію зовнішньої поверхні бункера і кришки.
2.3. Над щілиною печі відпалу ніжок слід установлювати захисний кожух для зменшення тепловіддачі крізь щілину.
2.4. Устаткування монтажу спіралей повинно бути обладнане витяжним зонтом для видалення з робочої зони парів розчинника і пилу газопоглинача.
2.5. Заходи безпеки під час нанесення газопоглинача на тіло розжарення ніжок повинні відповідати вимогам пункту 3 глави 15 розділу II цих Правил.
2.6. Очищення гетерниць устаткування монтажу спіралей від газопоглинача повинно виконуватися 1 раз на добу в спеціально відведеному приміщенні відповідно до вимог глави 15 розділу II цих Правил.
2.7. Освітлення робочої площадки столів для монтажу тіла розжарення ламп повинно здійснюватися місцевими світильниками з лампами денного світла.
2.8. Система подачі водню, азоту і повітря до устаткування монтажу спіралей повинна бути централізованою.
Використання балонів зі стисненим воднем здійснювати згідно з правилами технічної експлуатації, затвердженими роботодавцем.
2.9. Працівники на устаткуванні монтажу спіралей повинні бути проінструктовані про таке:
необхідно систематично перевіряти герметичність з'єднань в газопроводах;
необхідно стежити за показниками тиску і витрат водню контрольно-вимірювальних приладів (манометри і ротаметри) згідно з технологічним процесом;
під час заміни балонів з воднем слід продути систему азотом;
після заміни балонів з воднем необхідно перевірити відсутність повітря в системі.
7. Складання ламп розжарювання
1. Мікроклімат складальних цехів ламп розжарювання повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 за допомогою улаштування вентиляційних прорізів у витяжних фонарях для природної вентиляції.
Крім того, ці цехи повинні бути обладнані механічною загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією.
2. Заходи безпеки під час складання ніжок ламп розжарювання повинні відповідати вимогам глави 6 розділу IV цих Правил.
3. Роздавальний пристрій (поворотний диск) устаткування заварки ніжок повинен бути обладнаний спеціальним пристосуванням для запобігання випадінню колб.
4. Устаткування заварки ламп у місці викиду відходів ("юбочок") повинно бути обладнане металевим екраном.
Захисний екран повинен установлюватися таким чином, щоб "юбочки" направлялися до приймального бункера.
5. Контрольно-вимірювальні прилади (манометри, вакуумметри, ротаметри) устаткування відкачування ламп повинні бути розташовані в зручному для спостереження місці.
6. Для зменшення тепловипромінювання і захисту від перегріву зовнішні стінки тунельної печі устаткування відкачування ламп повинні мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні печі не вище 43 град.С.
7. Вхідні та вихідні отвори тунельної печі устаткування відкачування ламп повинні закриватися завісами з кевларової стрічки.
8. Керування вакуумними насосами та контроль за їх роботою повинен бути автоматизованим.
9. Вакуумні установки повинні бути обладнані пристроями сигналізації (світлової та звукової), що указує на нормальну роботу установки або порушення технологічного процесу.
10. Позиція розвантаження устаткування цоколювання повинна бути обладнана спеціальним механізмом, що автоматично виштовхує зацокольовану лампу на стрічку транспортера.
11. Позиції аблиця та випалу на устаткуванні цоколювання повинні бути огороджені сітчатим екраном.
12. Ручне паяння виводів повинно виконуватися на спеціальному столі з бортами, що застелений кислотостійким матеріалом і обладнаний місцевим бортовим відсмоктувачем. На столі повинна бути стійка для кріплення газового пальника, ванночки для флюсу, прозорий екран з небиткого матеріалу для захисту очей працівників від бризок флюсу.
Ванночка для флюсу повинна жорстко кріпитися до стійки для запобігання випадковому перекиданню її під час роботи.
13. Штучно охолоджувати припой з нанесенням на нього флюсу не дозволяється.
14. Установка та зняття ламп з випробувального стенда, перестановка їх на панелі повинні виконуватися при відключеній напрузі.
15. Випробувальний стенд повинен бути повністю огороджений захисною сіткою та мати блокування.
16. Ділянка мережі, що підводить напругу до стенда, повинна мати автоматичний вимикач, що відключає джерело живлення мережі в разі перегоряння ламп від короткого замикання.
17. Карусельні рами випалу ламп повинні бути обладнані світлозахисним екраном та мати огородження каруселі.
18. Патрони робочих гнізд карусельної рами випалу ламп повинні періодично очищатися від нагару та забруднення для запобігання іскрінню і заїданню цоколю ламп.
19. Витримка і перевірка ламп повинні виконуватися в окремому приміщенні.
20. Перевірку ламп розжарювання на запалювання після витримки слід виконувати патроном без різьби з ізольованою ручкою з обов'язковим використанням захисних окулярів з світлофільтрами.
8. Складання газорозрядних ламп
1 Загальні вимоги
1.1. Планування цехів, що виготовляють газорозрядні лампи, захист будівельних конструкцій і устаткування від парів ртуті, вимоги до технологічного процесу, вентиляції, опалення, освітлення та засобів індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Санітарних правил по устрою, обладнанню та утриманню підприємств, що виготовляють люмінофори та люмінесцентні лампи, затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР 19.07.72 N 984-72, Санітарних правил при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням, затверджених наказом головного державного санітарного лікаря СРСР від 04.04.88 N 4607-88, та ГОСТ 12.3.031-83 "Система стандартов безопасности труда. Работы со ртутью. Требования безопасности".
1.2. Прибирання і демеркуризація робочих меблів і технологічного устаткування повинні виконуватися згідно з вимогами Санітарних правил при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням.
1.3. Спецодяг, спецвзуття і запобіжні пристосування для робіт з ртуттю повинні використовуватися згідно з вимогами Санітарних правил при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням.
Відвідування їдальні та інших цехів підприємства в забрудненому ртуттю спецодязі не дозволяється.
1.4. Механізоване прання забрудненого ртуттю спецодягу повинно виконуватися згідно з вимогами Санітарних правил при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням.
1.5. До роботи з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання та склали залік з питань охорони праці та заходів особистої гігієни.
1.6. До роботи на технологічному устаткуванні для виробництва газорозрядних ламп допускаються особи, що пройшли спеціальний курс навчання правилам охорони праці під час роботи на ньому.
Налагоджувальник устаткування, у якому використовуються горючі гази, крім того, повинен бути атестований на знання НПАОП 0.00-1.20-98.
1.7. У приміщеннях, де виконуються роботи з ртуттю, повинні бути вивішені інструкції з охорони праці і заходів особистої профілактики.
1.8. Контроль за станом повітряного середовища повинен здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 2.1.005-76, ГОСТ 12.1.007-76 "Система стандартов безопасности труда. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" та ГОСТ 12.1.016-79 "Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ".
1.9. Устаткування, при роботі якого використовуються горючі гази, повинно бути обладнане витяжною вентиляцією.
2. Виготовлення кварцевих пальників ламп високого тиску
2.1. До кварцедувних робіт допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд та навчання згідно з НПАОП 0.00-4.12-05.
2.2. Устаткування для відкачування пальників, під час роботи на якому виділяються пари ртуті, повинно бути обладнане вбудованими відсмоктувачами для уловлювання цих парів у місцях їх утворення.
2.3. Повітря з приміщення відкачування пальників, що видаляється місцевою і загальнообмінною вентиляцією, перед викидом його в атмосферу повинно підлягати очищенню від парів ртуті. Застосування рециркуляції повітря не дозволяється.
2.4. Приміщення відкачування пальників повинно сполучатися з допоміжними приміщеннями через санпропускні тамбури.
2.5. Пуск устаткування для відкачування пальників повинен виконуватися налагоджувальником.
2.6. Устаткування для відкачування пальників слід обладнувати спеціальними пристосуваннями для автоматичного скидання відпаяних штенгелів у штенгелеприймальник. Штенгелеприймальник повинен щільно прилягати до дозатора в момент викидання штенгеля. Штенгель повинен скидатися по напрямному рукаву, що вмонтований в спеціальну щільно закриту тару з розчином перманганату калію.
2.7. Скляні відходи (штенгелі, бій), що забруднені ртуттю, повинні збиратися в спеціальну тару з розчином перманганату калію, яка установлюється біля устаткування для відкачування.
Наповнена відходами тара повинна негайно вивозитися в спеціальне приміщення на їх переробку.
2.8. Залиття дозатора ртуттю повинно виконуватися ретельно проінструктованими працівниками, що знають санітарні правила при роботі з ртуттю та її сполуками.
2.9. Залиття дозатора ртуттю повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристосувань (лійка, лоток та інше) і тільки після охолодження устаткування.
2.10. Відсмоктування забрудненої ртуті з дозатора повинно виконуватися за допомогою форвакуумного насоса через пастку для уловлювання ртуті.
2.11. Промивання золотників, дозатора і форвакуумних насосів устаткування для відкачування пальників повинно виконуватися у вакуумній майстерні.
2.12. Устаткування випробування і тренування пальників, що працює при напрузі до 500 В, повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97 і НПАОП 40.1-1.21-98. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
2.13. Устаткування випробування і тренування пальників повинно бути обладнане світлозахисним екраном. Працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами.
3. Миття скляних трубок або колб і нанесення люмінофора на них
3.1. Доставка скляних трубок до устаткування миття і нанесення люмінофора повинна бути механізованою (підвісні дороги).
3.2. Транспортування люмінофорної суспензії до устаткування миття і нанесення люмінофора повинно виконуватися в спеціальному візку в щільно закритих небитких посудинах ємністю до 10 л.
3.3. Позиції нанесення люмінофорної суспензії на скляні трубки або колби повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами*.
---------------
* Ці вимоги не стосуються люмінофорної суспензії на водній основі.
3.4. Під устаткуванням миття трубок або колб і нанесення люмінофора повинні бути установлені металеві піддони для збору скляного бою і суспензії.
3.5. Скляний бій і брак повинні збиратися в візок або металеву ємність і в разі накопичення видалятися з цеху.
3.6. Контрольно-вимірювальні прилади устаткування повинні бути обладнані на одному щитку і розташовані в зручному для спостереження місці.
3.7. Гумові шланги в місцях з'єднань повинні бути закріплені за допомогою спеціальних хомутів, що затискаються гвинтом з "барашком".
3.8. Воронка з гніздами і верхні упори позиції нанесення люмінофорної суспензії повинні бути оснащені манжетами, що виготовлені з маслобензостійкої гуми.
3.9. Керування устаткуванням для миття і нанесення люмінофора повинно бути дистанційним. Усе електроустаткування повинно бути вибухозахищеного виконання згідно з НПАОП 40.1-1.32-01.
Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
3.10. Заходи безпеки під час роботи в приміщеннях миття скляних трубок або колб і нанесення люмінофорної суспензії повинні відповідати вимогам глави 15 розділу II цих Правил*.
3.11. На устаткуванні миття і нанесення люмінофорної суспензії повинен бути чіткий напис "Вогненебезпечно"*.
3.12. Зберігання люмінофорної суспензії в цеху повинно виконуватися згідно з вимогами пункту 3 глави 15 розділу II цих Правил*.
3.13. Прибирання устаткування миття і нанесення люмінофора повинно виконуватися при відключеному від силової електромережі устаткуванні.
3.14. Під час прибирання та очищення устаткування миття і нанесення люмінофора слід дотримуватися таких вимог:
очищення, прибирання устаткування повинно виконуватися за допомогою спеціального інструмента, що виготовлений з міді, латуні, алюмінію або дерева*;
для заливання розчинника в бачок устаткування слід використовувати небиткий посуд з вузьким горлом;
очищення бачка, лотків від відходів люмінофорної суспензії повинно виконуватися в спеціальних гумових рукавичках і в захисних окулярах;
очищення затискачів від люмінофорної суспензії повинно виконуватися кожного разу після закінчення зміни для запобігання випадінню скляних трубок з позиції;
ганчірки, вату, марлю, що використовувались під час прибирання устаткування, та відпрацьовані ЛЗР слід збирати в металевий ящик, який щільно закривається, і в разі накопичення вивозити з приміщення для знищення*.
_______________
* Ці вимоги не стосуються люмінофорної суспензії на водній основі.
4. Випалення біндера
4.1. Транспортування скляної трубки або колби, що покрита люмінофорним шаром, до устаткування випалення біндера повинно бути механізованим.
4.2. Устаткування випалення біндера повинно мати ефективну теплоізоляцію та бути обладнаним витяжною вентиляцією.
4.3. Під конвеєром устаткування випалення біндера на трубках люмінесцентних ламп повинен бути обладнаний висувний металевий ящик для скляного бою.
4.4. Пристрій устаткування для зачистки кінців скляної трубки або колби від люмінофорного шару повинен бути обладнаний відсмоктувачем для видалення люмінофорного пилу.
4.5. Видалення бою скляних трубок або колб з устаткування випалення біндера повинно виконуватися в захисних окулярах за допомогою металевого гачка з довгою теплоізоляційною ручкою.
5. Заварювання ламп
5.1. Устаткування для заварювання ламп повинно бути обладнане ємністю для збирання відходів ("юбочки") скляних трубок або колб.
5.2. Устаткування для заварювання ламп з боку робочого місця повинно мати максимальну теплоізоляцію для утворення температури зовнішньої поверхні устаткування не вище 43 град.С.
6. Відкачування ламп
6.1. Устаткування для відкачування ламп, під час роботи на якому виділяються пари ртуті, повинно бути обладнане вбудованими відсмоктувачами для уловлювання цих парів у місцях їх утворення.
6.2. Повітря з приміщення відкачування ламп, що видаляється місцевою і загальнообмінною вентиляцією, перед викидом його в атмосферу повинно підлягати очищенню від парів ртуті. Застосування рециркуляції повітря не дозволяється.
6.3. Приміщення відкачування люмінесцентних ламп повинно сполучатися з допоміжними приміщеннями через санпропускні тамбури.
6.4. Пуск устаткування для відкачування ламп повинен виконуватися тільки налагоджувальником.
6.5. Позиції дозування ртуті устаткування для відкачування люмінесцентних ламп повинні бути обладнані блокувальними пристроями, що унеможливлюють випадкове витікання ртуті з дозуючої головки в разі відсутності лампи на позиції (наприклад, зв'язати ланцюг електромагнітної котушки дозуючої головки з датчиком, що фіксує наявність лампи на відповідній позиції).
6.6. Устаткування для відкачування ламп повинно бути обладнане спеціальним пристроєм для уловлювання ламп в разі обриву штенгеля.
6.7. Устаткування для відкачування люмінесцентних ламп слід обладнувати спеціальним пристосуванням для автоматичного скидання відпаяних штенгелів у штенгелеприймальник. Штенгелеприймальник повинен щільно прилягати до дозуючої головки в момент викидання штенгеля. Штенгель повинен скидатися по напрямному рукаву, що вмонтований в спеціальну щільно закриту тару з розчином перманганату калію.
6.8. Скляні відходи (штенгелі, бій), що забруднені ртуттю, повинні збиратися в спеціальну тару з розчином перманганату калію, яка установлюється біля устаткування для відкачування.
Наповнена відходами тара повинна негайно вивозитися в спеціальне приміщення на їх переробку.
6.9. Для уловлювання ртуті із стічних вод у підлозі приміщення для відкачування ламп повинні встановлюватися пастки. Пастки для ртуті також повинні встановлюватися по ходу каналізаційної мережі.
6.10. Система подачі розчину перманганату калію на устаткування лінії складання люмінесцентних ламп від операції відкачування ламп повинна бути централізованою.
6.11. Залиття дозуючої головки ртуттю повинно виконуватися ретельно проінструктованими працівниками, що знають санітарні правила при роботі з ртуттю та її сполуками.
6.12. Залиття дозуючої головки ртуттю повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристосувань (лійка, лоток та ін.) і тільки після охолодження устаткування.
6.13. Відсмоктування забрудненої ртуті з дозуючої головки устаткування для відкачування люмінесцентних ламп повинно виконуватися за допомогою форвакуумного насоса через пастку для уловлювання ртуті.
6.14. Промивання золотників, дозуючих головок і форвакуумних насосів устаткування для відкачування люмінесцентних ламп повинно виконуватися в вакуумній майстерні.
6.15. При експлуатації устаткування для відкачування ламп налагоджувальник повинен бути проінструктований про таке:
для попередження короткого замикання щодня перевіряти нагрівальні елементи електропечі, керамічні опорні ізолятори і очищувати піч від уламків скла після закінчення робочого дня;
очищення внутрішньої порожнини дозатора ртуті виконувати в гумових рукавичках та респіраторах за допомогою палички з м'якого дерева, що обмотана чистою ватою;
перевіряти стан ущільнувального кільця дозатора, укладки відкачних гнізд, гумових з'єднань вакуумпроводів;
щодня очищувати від нагару газові пальники для підігріву і відпаювання штенгелів;
виконувати очищення печі від уламків скла та газові пальники від нагару слід у захисних окулярах.
6.16. До роботи на устаткуванні розпилення газопоглинача натрієвих ламп допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та мають посвідчення на право роботи з газом згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.20-98.
6.17. Подача натрієвих ламп до установки розпилення та процес розпилення повинні бути автоматизованими.
7. Контроль, цоколювання і пакування ламп
7.1. На робочому місці контролера ламп повинна бути спеціальна тара для приймання бракованих ламп.
7.2. Транспортування цоколів до устаткування цоколювання повинно виконуватися в спеціальній тарі з високими бортами.
7.3. Паяння штирьків люмінесцентних ламп на устаткуванні цоколювання повинно бути автоматизованим.
7.4. Устаткування цоколювання повинно бути обладнане витяжним зонтом для видалення парів флюсу і припою з зони паяння.
7.5. Залиття флюсу для паяння у ванночку повинно виконуватися за допомогою лійки і запобіжних пристосувань.
7.6. Зберігання флюсу на робочому місці повинно виконуватися в щільно закритій ємності.
7.7. Ванночки з флюсом і припоєм повинні бути установлені в спеціальні пристосування для запобігання їх випадковому перекиданню.
7.8. Залишки мастики, що витікла з цоколю лампи після цоколювання, слід видаляти спеціальним інструментом.
7.9. Очищення забруднених після цоколювання ламп повинно виконуватися бавовняною тканиною.
7.10. Забруднений обтиральний матеріал, просочений гасом, ацетоном або іншими легкозаймистими рідинами, що використовується для протирки ламп після цоколювання, повинен збиратися в спеціальну тару з щільною кришкою та вивозитися з цеху у міру накопичення цих матеріалів.
Відходи повинні знищуватися відповідно до вимог пункту 5.4 глави 15 розділу II цих Правил.
7.11. Устаткування випробування і тренування люмінесцентних ламп, що працює при напрузі до 500 В, повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, НПАОП 40.1-1.21-98 та ДСН 3.3.6.096-2002.
7.12. Устаткування випробування і тренування ламп повинно бути обладнане світлозахисним екраном. Працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами із світлофільтрами для захисту очей від ультрафіолетового випромінювання. Щити, дверцята устаткування випробування і тренування ламп повинні бути зблоковані з увідним вимикачем.
Пульт керування повинен мати світлову сигналізацію про включення устаткування.
7.13. Устаткування випробування і тренування люмінесцентних ламп повинно бути обладнане спеціальним пристроєм для уловлювання в разі випадіння ламп з тримача.
8. Ремонт ртутної апаратури
8.1. Ртутна апаратура (дозуючі головки, дозатори, насоси та ін.), яка потребує ремонту, повинна розбиратися і вивільнятися від ртуті в спеціальному ізольованому приміщенні на обладнаному столі з витяжною вентиляцією (бортові відсмоктувачі, панелі рівномірного всмоктування). Використання витяжних зонтів не дозволяється.
8.2. Ртутна апаратура перед ремонтом повинна підлягати хімічній обробці згідно із Санітарними правилами при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням.
8.3. Ремонт ртутної апаратури повинен виконуватися на слюсарних верстатах, що обладнані місцевими відсмоктувачами типу витяжних шаф.
Слюсарні верстати повинні мати бортики, а поверхня верстата і внутрішня поверхня відсмоктувачів повинні мати покриття з ртутенепроникного матеріалу.
8.4. Випалювання органічних забруднень у металевих з'єднувальних трубках ртутної апаратури повинно виконуватися газовим пальником у захисних окулярах і респіраторах. Над газовим пальником повинен бути обладнаний витяжний зонт.
8.5. Пристосування і інструмент, що використовуються під час роботи з ртутною апаратурою, повинні промиватися в розчині перманганату калію і зберігатися у витяжній шафі.
9. Очищення забруднених ртуттю відходів
9.1. Переробка і очищення забруднених ртуттю відходів і браку ламп повинні виконуватися в окремому приміщенні, яке відповідає вимогам чинних санітарно-гігієнічних нормативів при роботі з ртуттю.
На вхідних дверях приміщення повинна бути табличка "Стороннім вхід заборонено".
9.2. Дроблення забруднених ртуттю відходів повинно виконуватися на дробарках з вібраційними ситами.
Дробарка повинна мати систему підводу води і відстійник для ртуті.
9.3. Переробка і очищення незначної кількості забруднених ртуттю відходів і браку повинні виконуватися в спеціальних витяжних шафах, конструкція яких призначена для виконання робіт з ртуттю.
9.4. Переробка і очищення від ртуті бракованих ламп повинні виконуватися після охолодження до кімнатної температури.
10. Очищення ртуті
10.1. Очищення ртуті повинно виконуватися в окремому приміщенні, відведеному для виконання робіт з ртуттю.
10.2. Вентиляція в приміщеннях, у яких виконується робота з очищення ртуті, повинна включатися за 15 хвилин до початку роботи.
10.3. Роботи з відкритою ртуттю (очищення, дистиляція, заповнення приладів та інше) слід виконувати тільки в хлорвінілових або тонких гумових рукавичках над піддоном, усередині витяжних шаф при включеній вентиляції. Після закінчення робіт рукавички слід ретельно вимити в розчині перманганату калію.
10.4. Нагрівання ртуті повинно виконуватися у витяжній шафі на спеціальних печах, конструкція яких зроблена без горизонтальних поверхонь, що нагріваються.
Під піччю повинен знаходитися піддон або фарфорова посудина, у який ртуть повинна влучати в разі випадкової аварії.
10.5. Металеві частини апаратів і приладів (каркаси, підставки, стійки) повинні бути гладкими і пофарбовані нітроемалями і лаками.
10.6. Хімічний посуд для роботи з ртуттю повинен бути скляним, товстостінним. Конструкція приладів з ртутним заповненням повинна запобігати можливому надходженню парів ртуті в повітря. Скляні частини повинні бути огороджені від випадкових ударів (металева сітка, екран).
10.7. Заповнення ртуттю посудин слід виконувати за допомогою лійки, вливати ртуть слід по стінкам посудин.
11. Зберігання ртуті
11.1. Зберігати ртуть слід на спеціально обладнаних складах.
11.2. Ртуть на складах повинна зберігатися в посуді з товстостінного скла, укладеному в металевий контейнер заводу-виробника.
11.3. Транспортування ртуті повинно виконуватися в ємності заводу-виробника.
11.4. У цеху чиста або уживана ртуть повинна зберігатися в упаковці заводу-виробника (товстостінному скляному посуді) з герметично закритою пробкою у витяжних шафах.
11.5. Видача ртуті зі складу повинна виконуватися тільки за вимогою роботодавця з дозволу відповідальної особи за збереження і в кількості, що не перевищує потреби на тиждень. Видача і одержання ртуті повинні реєструватися в спеціальному журналі, що знаходиться на складі, і оформлятися двома підписами (працівника, який видав та працівника, який одержав ртуть).
9. Виготовлення м'якої тари
1. Під виробництво м'якої тари повинно бути виділено окреме приміщення, що обладнане загальнообмінною припливно-витяжною і місцевою вентиляцією.
2. До роботи на устаткуванні виготовлення м'якої тари (на гофрувальних та інших машинах) допускаються особи, не молодші 18 років, що пройшли навчання та інструктаж з охорони праці.
3. Гофрувальна машина повинна мати огородження ножів повздовжної і поперечної різки і гофрувальних валків. Огородження машини повинно бути зблоковано з увідним вимикачем, що відключає машину при знятому огородженні.
4. Під час роботи гофрувальної машини очищати гофрувальні вали від клею, залишків паперу і виконувати випрямлення паперової стрічки не дозволяється.
5. Заправлення паперу і картону в гофрувальні машини повинно виконуватися двома працівниками.
6. Машини і агрегати для гофрування паперу повинні мати приводи, що забезпечують повільне регулювання швидкості обертання гофрувальних валів у межах 3-5 м/хв. під час заправлення паперу і картону в машину.
7. Паропровід машини клеєння і різання двошарового картону повинен мати теплоізоляцію для утворення температури на поверхні паропроводу не вище 43 град.С. Вентилі на паропроводі повинні відкриватися повільно для запобігання опіків.
8. Листи картону слід складати в штабелі заввишки не більше 1,1 м.
9. Машина для різання паперу повинна бути обладнана системою блокування, що запобігає можливому повторному ходу ножа, і світловою сигналізацією. При несправній світловій сигналізації працювати на машині не дозволяється.
10. Заміна ножів агрегатів повинна виконуватися за допомогою спеціального інструмента.
11. Випрямлення ножів повинно виконуватися бруском, який закріплений у спеціальне пристосування.
12. Ножі необхідно зберігати на спеціальному стелажі в горизонтальному положенні. Зберігати ножі у вертикальному або похилому положенні не дозволяється.
13. Переносити ножі слід тільки в спеціальних футлярах.
14. Транспортування відходів, браку картону і паперу повинно бути механізованим. Накопичення бракованого картону біля робочих місць не дозволяється.
15. Приготування клею (варка і розлив у робочу тару) повинно виконуватися в окремому приміщенні.
16. Виробництво м'якої тари відноситься до категорії В з пожежонебезпеки. У зв'язку з цим необхідно стежити за станом і наявністю необхідних технічних засобів гасіння пожежі, електропроводки і освітлювальної арматури, опалення і вентиляції.
V. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори при виробництві джерел світла та світлотехнічного обладнання
1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 "Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".
2. Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; рухомі вироби, заготовки, матеріали; конструкції, які руйнуються;
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації;
підвищений рівень інфразвуку;
підвищений рівень ультразвуку;
підвищена чи знижена вологість повітря;
підвищена чи знижена рухомість повітря;
підвищена чи знижена іонізація повітря;
високий рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
відсутність або недостатність природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
знижена контрастність;
прямий та відбитий блискіт;
підвищена пульсація світлового потоку;
підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання;
розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
3. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
за характером впливу на організм людини:
токсичні;
подразнюючі;
канцерогенні;
алергенні;
мутагенні;
за шляхом проникнення в організм людини через:
органи дихання;
шлунково-кишковий тракт;
шкіру і слизову оболонку.
4. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.
5. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
фізичні перевантаження (статичні і динамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження).
6. Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів можуть бути:
нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування;
транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, які рухаються;
устаткування, яке працює під тиском;
електромережі, електрифіковане устаткування і інструменти;
інженерні комунікації;
роботи, які спричиняють психофізіологічні перевантаження;
токсичні, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини;
помилкові дії працівників, аварії.
7. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99), ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.042-99, ДСН 3.3.6.096-2002, ГОСТ 12.1.003-83, ГОСТ 12.1.012-90 "Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования".
8. Роботи згідно з технологічним процесом, які пов'язані з виділенням токсичних і шкідливих викидів (роботи з ЛЗР і ГР, пластмасами, гумою, люмінофорами, цокольними мастиками, суспензіями, ртуттю, приготування газопоглиначів, навивання спіралей, просочування і сушіння виробів та ін.), повинні виконуватися при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції для досягнення граничнодопустимих концентрацій токсичних речовин.
9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити на робочих місцях засоби запобігання, зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
| Начальник управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду | В.Іванченко |