Про затвердження Вимог (правил) щодо здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами

Записи та письмові звіти в електронній формі зберігаються таким чином, щоб вони були легко доступними і клієнти та НКЦПФР могли отримати доступ до них за запитом.

Торговець забезпечує якість, точність та повноту всіх телефонних записів, електронних повідомлень та письмових звітів.

12. Період часу для збереження запису починається з дати створення запису.

Період часу для збереження письмового звіту починається з дати проведення зустрічі.

1. Записи у системі внутрішнього обліку торговця мають зберігатися на надійному носії, що дозволяє зберігати інформацію у спосіб, доступний для подальшого використання НКЦПФР, і в такій формі та у спосіб, щоб виконувалися такі умови:

НКЦПФР має можливість легко отримати доступ до них і відтворити кожну ключову стадію обробки кожного правочину;

будь-які виправлення чи інші поправки та вміст записів до таких виправлень або поправок можуть бути легко встановлені;

неможливо маніпулювати чи змінювати записи іншим чином;

існує можливість використання із залученням засобів ІТ або будь-якого іншого ефективного використання, якщо аналіз даних неможливо легко здійснити у зв'язку із обсягом та характером даних;

внутрішні положення торговця відповідають вимогам ведення обліку, незалежно від технології, що використовується.

2. Торговці зберігають документи, у тому числі документи, зазначені у додатку 2 до цих Вимог, залежно від виду їх професійної діяльності.

Перелік записів, зазначених у додатку 2 до цих Вимог, не звільняє торговців від будь-яких інших обов'язків із збереження інформації, що передбачено законодавством.

3. Торговці також повинні у письмовій формі вести облік будь-яких внутрішніх документів, політик та процедур, які від них вимагаються відповідно до законодавства.

4. Записи та документи, які визначають відповідні права та обов'язки торговця та клієнта за договором про надання послуг, або умови, на яких торговець надає послуги клієнту, зберігаються протягом всього терміну тривалості ділових відносин з клієнтом.

5. Торговці повинні вести облік замовлень та подальших доручень (розпоряджень), пов'язаних з ними, отриманих від клієнта, а також прийнятих торговцем рішень щодо вчинення правочинів на їх виконання та негайно реєструвати та зберігати інформацію, зазначену у розділі 1 додатку 3 до цих Вимог в тій мірі, в якій вона застосовується до замовлення чи прийнятого торговцем рішення щодо нього.

Торговці повинні вести облік вчинених, на виконання замовлень та подальших доручень (розпоряджень) пов'язаних з ними, отриманих від клієнта, правочинів та негайно реєструвати та зберігати інформацію, зазначену у розділі 2 додатку 3 до цих Вимог в тій мірі, в якій вона застосовується до замовлення чи прийнятого рішення про вчинення правочину.

1. Маржинальні операції здійснюються на фондових біржах.

При здійсненні таких операцій торговець за умови, якщо це передбачено генеральним договором:

здійснює виконання (розрахунки) зобов'язань за договорами купівлі-продажу фінансових інструментів, укладеними на підставі замовлень клієнта, за умови подальшого врегулювання (виконання) клієнтом зобов'язань перед торговцем згідно з умовами генерального договору;

має право розпоряджатися коштами клієнта з метою придбання фінансових інструментів у розмірі, достатньому для проведення розрахунків за зобов'язаннями клієнта перед торговцем;

має право продати (продавати) фінансові інструменти, обліковані у внутрішньому обліку торговця на рахунку клієнта, в обсязі, достатньому для виконання клієнтом його зобов'язань перед торговцем.

2. Торговець має право здійснювати маржинальні операції за умови:

надання клієнтом у забезпечення фінансових інструментів, що належать клієнту та/або придбаваються торговцем для клієнта;

надання клієнтом у забезпечення коштів, що належать клієнту та/або отримані клієнтом.

Як забезпечення виконання зобов'язань клієнта перед торговцем можуть використовуватись кошти та фінансові інструменти, що належать клієнту, а також кошти та фінансові інструменти, що мають бути отримані (придбані) клієнтом унаслідок здійснення торговцем в інтересах клієнта маржинальних операцій.

Способи забезпечення виконання зобов'язань, які виникають у клієнта перед торговцем, визначаються з урахуванням норм, установлених Цивільним кодексом України.

3. Торговець відповідно до затвердженого ним положення про провадження діяльності з торгівлі цінними паперами зобов'язаний забезпечити:

облік розміру зобов'язань кожного клієнта, що виникають унаслідок здійснення торговцем маржинальних операцій;

облік направлених клієнту вимог про внесення коштів та/або фінансових інструментів, наданих торговцем, у розмірі, достатньому для збільшення рівня маржі до граничного;

з метою звернення торговцем стягнення на кошти та/або фінансові інструменти клієнта, що є забезпеченням виконання зобов'язань клієнта перед торговцем, облік договорів з продажу торговцем фінансових інструментів, що були використані як забезпечення, а також договорів з купівлі торговцем фінансових інструментів за рахунок коштів клієнта, що використані як забезпечення виконання зобов'язань клієнта.

4. Продаж торговцем фінансових інструментів, що складають забезпечення виконання зобов'язань клієнта, а також купівля торговцем фінансових інструментів за рахунок коштів клієнтів, що складають забезпечення виконання зобов'язань клієнта, з метою звернення торговцем стягнення на кошти та/або фінансові інструменти клієнта, що є забезпеченням виконання зобов'язань клієнта перед торговцем, здійснюються на фондовій біржі.

5. Торговець має право виконувати розпорядження клієнтів при здійсненні маржинальних операцій шляхом купівлі та/або продажу тільки тих фінансових інструментів, що допущені до торгів на фондовій біржі.

6. Предметом таких операцій на фондовій біржі можуть бути фінансові інструменти, які перебувають у біржовому списку. Вимоги до фінансових інструментів, які можуть бути предметом маржинальних операцій на фондовій біржі, визначаються торговцем.

Не можуть бути предметом маржинальних операцій облігації, строк погашення яких настає протягом строку виконання зобов'язань за такими операціями, та цінні папери, що перебувають у клієнта на підставі договору РЕПО.

Як забезпечення при здійсненні маржинальних операцій можуть виступати лише фінансові інструменти, які допущені до торгів хоча б на одній фондовій біржі. Критерії ліквідності таких фінансових інструментів формуються фондовою біржею у встановленому нею порядку.

Торговець має право в договорі з клієнтом визначити перелік фінансових інструментів, які він може приймати як забезпечення при здійсненні маржинальних операцій, з урахуванням вимог до фінансових інструментів, визначених у цьому пункті. Торговець зобов'язаний повідомити клієнта про зміни у переліку фінансових інструментів, а також про наслідки таких змін у терміни та в порядку, передбаченими в договорі з клієнтом.

7. У випадках, передбачених пунктом 9 цього розділу цих Вимог, торговець розраховує рівень маржі.

Рівень маржі розраховується за формулою

де СКК - сума коштів клієнта, що обліковується на рахунку клієнта в системі внутрішнього обліку торговця, а також кошти, що повинні бути зараховані на рахунок клієнта, мінус кошти, що повинні бути сплачені за договорами, раніше укладеними в інтересах клієнта;

ВЦП - ринкова вартість цінних паперів клієнта з урахуванням дисконту, який торговець може встановити для кожного цінного папера, які обліковуються на рахунку клієнта в системі внутрішнього обліку торговця, а також ринкова вартість цінних паперів, що мають бути зараховані на рахунок клієнта, за мінусом ринкової вартості цінних паперів, які повинні бути списані з рахунку клієнта за укладеними раніше договорами в інтересах клієнта;

ЗК - грошовий еквівалент зобов'язань, що виникли в результаті здійснення торговцем маржинальних операцій в інтересах клієнта, для виконання (розрахунків) за якими у клієнта недостатньо коштів та/або цінних паперів.

8. Рівень маржі розраховується торговцем з урахуванням усіх договорів відповідного клієнта, що укладені для цього клієнта та не виконані до моменту розрахунку рівня маржі.

Розмір маржі узгоджується торговцем з клієнтом та обов'язково має бути вписаний у застереженні про ризики, що підписується клієнтом згідно з пунктом 18 цього розділу цих Вимог.

9. З метою управління ризиками за маржинальними операціями торговець розраховує рівень маржі стосовно клієнта з використанням програмно-технічного комплексу у режимі он-лайн, зокрема:

при укладанні договору купівлі-продажу цінних паперів в інтересах клієнта;

при укладанні біржового контракту (договору) за цінними паперами, які входять до величин ВЦП або/та ЗК;

у випадку відхилення ціни на цінні папери, які є забезпеченням зобов'язань клієнта перед торговцем цінними паперами за маржинальними операціями;

на момент закінчення торгової сесії на фондовій біржі, на якій здійснюються маржинальні операції;

при здійсненні операції з коштами та цінними паперами, що призводить до зміни залишку на рахунку клієнта у внутрішньому обліку торговця.

10. При розрахунках величини ВЦП, рівня маржі та заборгованості клієнта перед торговцем на момент розрахунку розрахункова вартість кожного виду фінансових інструментів клієнта приймається за ціну, що дорівнює ціні останньої біржової угоди на такий самий фінансовий інструмент, зафіксованої в системі фондової біржі.

При здійсненні маржинальних операцій на двох або більше фондових біржах торговець згідно з умовами договору з клієнтом має право самостійно, але з урахуванням інтересів клієнта визначити фондову біржу та ціни за договорами купівлі-продажу цінних паперів, зафіксованими в системі фондової біржі, які приймаються торговцем для зазначених у цьому пункті розрахунків.

11. Граничний рівень маржі - рівень маржі, при якому торговець не має права:

укладати договори, внаслідок яких рівень маржі зменшиться нижче граничного рівня маржі, а також договори, що призводять до зменшення рівня маржі, коли рівень маржі нижчий за граничний рівень маржі, крім операцій купівлі-продажу цінних паперів, що здійснюються торговцем для врегулювання зобов'язань клієнта перед торговцем;

здійснювати операцію з коштами та/або цінними паперами клієнта, наслідком якої є зміна залишку на рахунку внутрішнього обліку коштів та/або цінних паперів цього клієнта, внаслідок якої рівень маржі зменшиться нижче граничного рівня маржі, за винятком розрахунків за раніше укладеними договорами або у разі, коли рівень маржі є нижчим за граничний, за винятком розрахунків за раніше укладеними договорами.

Вимоги абзаців другого та третього цього пункту не розповсюджуються на утримання торговцем з коштів клієнта винагороди, що належить торговцю згідно з договором з клієнтом.

Рівень маржі, при досягненні якого торговець повинен направити клієнту вимогу про внесення коштів або цінних паперів у розмірі, достатньому для збільшення рівня до граничного рівня маржі (далі - рівень маржі для направлення вимоги) або зменшення величини ЗК, шляхом укладання договорів, які до цього призводять, узгоджується торговцем з клієнтом та обов'язково має бути вписаний у застереженні про ризики, що підписується клієнтом.

Рівень маржі для направлення вимоги не може бути нижче встановленого торговцем критичного рівня маржі та вище граничного рівня маржі.

12. Критичний рівень маржі узгоджується торговцем з клієнтом та обов'язково має бути вписаний у застереженні про ризики, що підписується клієнтом.

При зниженні рівня маржі протягом торговельної сесії нижче рівня маржі для направлення вимоги торговець повинен надіслати клієнту вимогу про внесення коштів або цінних паперів або зменшення величини заборгованості шляхом укладання договорів, які до цього призводять. При повторному зниженні рівня маржі протягом торгової сесії нижче рівня маржі для направлення вимоги торговець може не направляти повторну вимогу клієнту про внесення коштів або цінних паперів.

Торговець зобов'язаний направляти клієнту вимогу про збільшення рівня маржі до граничного рівня шляхом внесення коштів та/або цінних паперів або шляхом укладання договорів, які до цього призводять, у письмовій формі, якщо інший порядок направлення вимог не передбачено договором з клієнтом.

Якщо рівень маржі стає менше критичного рівня маржі в результаті здійснення торговцем маржинальних операцій в інтересах клієнта, а також в інших випадках, передбачених законодавством про цінні папери, та якщо це передбачено генеральним договором, торговець здійснює реалізацію цінних паперів клієнта, що становлять забезпечення, або купівлю цінних паперів за рахунок коштів клієнта, що становлять забезпечення, у кількості, достатній для погашення зобов'язань клієнта, які виникли в результаті здійснення торговцем маржинальних операцій в інтересах клієнта.

Рівень маржі після погашення частини заборгованості клієнта повинен дорівнювати граничному рівню маржі або у випадку неможливості відновлення рівня маржі до граничного рівня маржі - мінімальному значенню, що перевищує граничний рівень маржі, до якого рівень маржі може бути відновлений у результаті реалізації належних клієнту цінних паперів чи придбання за кошти клієнта відповідних цінних паперів.

13. Торговець зобов'язаний надавати клієнту звіт, що містить інформацію про перерахунок рівня маржі, у порядку та терміни, встановлені в договорі з клієнтом.

14. Торговець, що здійснює маржинальні операції, повинен розраховувати на кожний день та підтримувати такі нормативи:

норматив граничнодопустимого розміру заборгованості всіх клієнтів перед торговцем (норматив R1), який має становити не більше 2;

норматив граничнодопустимого розміру заборгованості одного клієнта перед торговцем (норматив R2), який має становити не більше 0,25.

15. Норматив R1 розраховується за формулою

де ЗКК - сума заборгованості усіх клієнтів перед торговцем за зобов'язаннями, що виникли за результатами здійснення торговцем маржинальних операцій в інтересах клієнтів, за сплатою гарантійного забезпечення в результаті здійснення торговцем в інтересах клієнтів строкових операцій, інша заборгованість клієнтів перед торговцем за результатами інших договорів, укладених торговцем в інтересах клієнтів;

РК - регулятивний капітал торговця.

Норматив R2 розраховується за формулою:

де ЗК - заборгованість одного клієнта перед торговцем, розрахована згідно з вимогами пункту 7 цього розділу цих Вимог.

16. Торговець зобов'язаний вести журнал обліку направлених клієнту вимог про внесення коштів та/або цінних паперів (далі - журнал).

Журнал має містити:

номер вимоги про внесення коштів та/або цінних паперів;

найменування або унікальний код (номер) клієнта;

дату та час направлення вимоги;

рівень маржі станом на момент направлення вимоги.

У випадку продажу торговцем частини цінних паперів, що належать клієнту і знаходяться в розпорядженні торговця на підставі договору з клієнтом, або купівлі цінних паперів за рахунок коштів клієнта згідно з вимогами абзацу четвертого пункту 12 цього розділу цих Вимог журнал також повинен містити:

рівень маржі до часткового погашення зобов'язань клієнта перед торговцем;

дату та час розрахунку рівня маржі до погашення зобов'язань клієнта перед торговцем;

номер договору;

вид договору (купівля, продаж);

найменування емітента, вид, форму випуску, тип цінного папера;

суму погашених зобов'язань у вартісному вираженні у гривнях;

рівень маржі після часткового погашення зобов'язань клієнта перед торговцем.

17. Торговець має право примусово реалізовувати цінні папери, що належать клієнту, або купувати цінні папери за рахунок коштів клієнта з метою виконання зобов'язань клієнта перед торговцем за маржинальними операціями, якщо рівень маржі менший за критичний рівень маржі. Таке право повинно бути передбачено генеральним договором.

18. Торговець, який здійснює маржинальні операції, зобов'язаний:

розробити застереження про ризики, які можуть виникнути внаслідок здійснення маржинальних операцій, та ознайомити усіх клієнтів, в інтересах яких торговцем здійснюються такі операції, з інформацією про зазначені ризики;

використовувати програмно-технічний комплекс, який забезпечує автоматизовану систему розрахунку рівня маржі та заборгованості клієнта перед торговцем, контроль відповідності рівня маржі та нормативів R1 та R2 встановленим вимогам у режимі он-лайн;

призначити відповідальну особу, до обов'язків якої належить контроль за ризиками, що можуть виникати під час здійснення маржинальних операцій, та забезпечення інформаційної взаємодії з усіма клієнтами, в інтересах яких торговцем здійснюються такі операції.

19. Торговець подає адміністративні дані щодо здійснення маржинальних операцій за генеральним договором до НКЦПФР відповідно до законодавства.

1. Установник управління та управитель мають право укласти між собою кілька договорів про управління, відповідно до одного з яких буде здійснюватись управління фінансовими інструментами, а відповідно до іншого - управління коштами для інвестування в фінансові інструменти.

Наявність оформленого відповідно до законодавства договору про управління є підставою для передання фінансових інструментів та коштів управителю в управління.

2. Фінансові інструменти передаються в управління з усією сукупністю засвідчених ними прав.

Права та обов'язки управителя по управлінню переданими йому фінансовими інструментами виникають з моменту їх отримання управителем або з моменту їх зарахування на рахунок у цінних паперах установника управління, керуючим якого (рахунку у цінних паперах) є управитель, або з моменту визначення управителя керуючим рахунком у цінних паперах установника управління, на якому (рахунку у цінних паперах) вже обліковуються цінні папери, що передаються в управління, або з моменту зарахування на рахунок установника управління, відкритого у третьої сторони (іноземної інвестиційної фірми).

Передання в управління коштів у готівковій формі здійснюється шляхом унесення установником управління цих коштів у касу управителя. Моментом отримання коштів управителем вважається момент видачі управителем установнику управління касового ордера або іншого документа, що є підтвердженням про внесення коштів у готівковій формі.

Передання установником управління в управління коштів у безготівковій формі здійснюється шляхом видачі установником управління своєму обслуговуючому банку платіжного доручення про переказ відповідної суми коштів зі свого поточного рахунку на окремий поточний рахунок управителя або в інший спосіб, визначений договором про управління. Моментом отримання коштів управителем вважається момент їх зарахування на окремий поточний рахунок управителя або інший момент відповідно до визначеного договором про управління способу передання коштів в управління.

Установник управління може призначити управителя розпорядником рахунку у банку, що вже відкрито на його ім'я. Моментом отримання коштів управителем вважається момент їх зарахування на цей рахунок з іншого рахунку установника управління або день, в який банк визнав управителя розпорядником цього рахунку, якщо на ньому вже є кошти.

Фінансові інструменти, які придбаваються управителем у власність установника управління в процесі виконання договору про управління, є об'єктами управління з моменту набуття установником управління прав власності на них. При цьому додаткові договори до договору про управління між установником управління та управителем щодо передання таких цінних паперів та інших фінансових інструментів в управління не укладаються.

Якщо договором про управління передбачено, що коштами для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти будуть кошти, отримані управителем в процесі виконання договору про управління переданими йому установником управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами (як дохід за цими цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, дохід від продажу цих цінних паперів та інших фінансових інструментів), то права і обов'язки сторін щодо управління коштами для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти виникають лише з моменту отримання управителем таких коштів.

Кошти, набуті управителем у власність установника управління в процесі виконання договору управління, є об'єктом управління з моменту отримання їх управителем. При цьому додаткові договори між установником управління та управителем про передання таких коштів не укладаються.

Відповідно до умов, передбачених договором про управління, а також законодавством, управитель, який отримав в управління цінні папери, самостійно та від свого імені реалізовує всі права, засвідчені цими цінними паперами.

Кошти, що знаходяться в управлінні управителя, призначені для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб.

Емісійні цінні папери, щодо яких здійснюється управління та які існують у бездокументарній формі, мають обліковуватися на рахунку в цінних паперах установника управління у депозитарній установі, або на рахунку установника управління, відкритого у третьої сторони (іноземної інвестиційної фірми). Управитель є керуючим цього рахунку в цінних паперах (рахунку установника управління, відкритого у третьої сторони (іноземної інвестиційної фірми)). Повноваження та обов'язки управителя як керуючого рахунком у цінних паперах установника управління визначаються договором про управління.

Зберігання фінансових інструментів або коштів установника управління можливо третьою стороною (іноземною інвестиційною фірмою) від імені управителя, про що установник управління повідомляється управителем відповідно до вимог глави 15 розділу III цих Вимог.

Торговець, який провадить діяльність з управління цінними паперами, може надавати консультації, пов'язані з обслуговуванням установника управління.

1. Торговець зобов'язаний проводити періодичну звірку фактичної наявності коштів та фінансових інструментів на власних рахунках та на рахунках клієнтів, управління якими здійснюється ним відповідно до договорів з цими клієнтами.

2. Дані стосовно залишків коштів у реєстрі внутрішнього обліку коштів та розрахунків за договорами та операціями з фінансовими інструментами звіряються з даними бухгалтерського обліку коштів, з виписками із рахунків на поточну дату.

Звірка наявності коштів проводиться не рідше одного разу на місяць.

3. Звірка наявності фінансових інструментів проводиться у розрізі випусків фінансових інструментів, які знаходяться на балансі торговця, а також за всіма фінансовими інструментами клієнтів, стосовно яких торговцю клієнтом надані повноваження з розпорядження та реалізації прав за фінансовими інструментами, а також за всіма фінансовими інструментами клієнтів, переданих торговцю в управління.

Дані стосовно залишків фінансових інструментів звіряються торговцем з даними рахунків бухгалтерського обліку, з виписками з рахунків у цінних паперах на звітну дату та/або звітами про стан рахунків у третіх осіб (іноземних інвестиційних фірм).

Звірка наявності фінансових інструментів проводиться торговцем:

а) протягом 10 робочих днів місяця, наступного за кварталом, протягом якого змінювався залишок фінансових інструментів;

б) щороку щодо всіх фінансових інструментів протягом місяця, наступного за роком, за який проводиться звірка.

4. За підсумками проведення звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням у разі наявності розбіжностей, виявлених під час проведення звірки.

Акт проведення звірки підписується фахівцем торговця, який проводив звірку, фахівцем, відповідальним за ведення внутрішнього обліку відповідно до внутрішніх документів торговця, та головним бухгалтером торговця або іншою особою, яка веде бухгалтерський облік торговця.

 

 

Всі витрати та пов'язані з ними збори, що стосуються фінансових інструментів, які повинні складати частину суми, яка підлягає розкриттю

 

 

1. Реквізити клієнта;

2. Реквізити відповідної особи, що діє від імені клієнта;

3. Позначення для ідентифікації трейдера, відповідального в торговці за прийняття інвестиційного рішення;

4. Позначення для визначення алгоритму, відповідального в торговці за прийняття інвестиційного рішення;

5. Індикатор купівлі/продажу;

6. Ідентифікація фінансового інструменту;

7. Ціна за одиницю та позначення ціни договору;

8. Загальна сума договору;

9. Валюта 1;

10. Валюта 2 (за наявності);

11. Початкова кількість та позначення кількості;

12. Термін дії замовлення;

13. Тип замовлення;

14. Будь-які інші деталі, умови та особливі інструкції від клієнта;

15. Дата та час надходження замовлення (доручення, наказу), дата і час, коли рішення про вчинення правочину було прийняте.

1. Реквізити клієнта;

2. Реквізити відповідної особи, що діє від імені клієнта;

3. Позначення для ідентифікації трейдера, відповідального в торговці за прийняття інвестиційного рішення;

4. Позначення для визначення алгоритму, відповідального в торговці за прийняття інвестиційного рішення;

5. Реєстраційний номер договору;

6. Позначення для ідентифікації заявки;

7. Ідентифікаційний код заявки, присвоєний фондовою біржею після її отримання;

8. Код фондової біржі, на якій було подано заявку;

9. Реквізити особи, яка прийняла заявку;

10. Позначення продавець чи покупець;

11. Позначення заявка від свого імені або від імені клієнта;

12. Позначення для визначення трейдера, відповідального за виконання;

13. Позначення для ідентифікації алгоритму, відповідального за виконання;

14. Індикатор купівлі/продажу;

15. Ідентифікація фінансового інструменту;

16. Базовий актив;

17. Ідентифікатор Put/Call;

18. Ціна виконання;

19. Передплата;

20. Спосіб поставки;

21. Тип опціону;

22. Термін виконання;

23. Ціна за одиницю з позначенням одиниці виміру;

24. Сума;

25. Валюта 1;

26. Валюта 2 (за наявності);

27. Кількість, що залишилася;

28. Змінена кількість;

29. Виконана кількість;

30. Дата і час подання заявки або рішення про правочин;

31. Дата та час будь-якого повідомлення, яке передається та одержується з фондової біржі щодо будь-яких подій, що впливають на заявку;

32. Дата та час будь - якого повідомлення, яке передається та одержується від іншого торговця щодо будь-яких подій, що впливають на заявку;

33. Будь-яке повідомлення, яке передане та отримане від фондової біржі, у зв'язку з заявками, розміщеними торговцем;

34. Будь-які інші деталі та умови, які були передані та отримані від іншого торговця у зв'язку з заявкою;

35. Послідовність кожної розміщеної заявки, щоб відобразити хронологію кожної події, яка впливає на неї, включаючи, але не обмежуючись цим, модифікації, скасування та виконання.