Про затвердження Методики визначення звичайної ціни страхового тарифу

Відповідно до Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг)

1. Затвердити Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу (додається).

2. Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Угрин І.Б.) та Юридичному управлінню (Ткаченко Д.В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Управлінню організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника (Шевченко Т.М.) забезпечити опублікування цього розпорядження у засобах масової інформації після його державної реєстрації.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови Держфінпослуг Мосійчук Т.К.

Методика визначення звичайної ціни страхового тарифу (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1070.

1.1. Методика встановлює порядок визначення звичайної ціни страхового тарифу.

1.2. Дія Методики поширюється на юридичних осіб, які відповідно до законодавства є страховиками-резидентами.

1.3. Терміни, що застосовуються в Методиці, вживаються в значенні Законів України "Про страхування", "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і "Про оподаткування прибутку підприємств".

2.1. При укладанні договорів з обов'язкових видів страхування, крім обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховики-резиденти застосовують страхові тарифи в межах максимальних розмірів страхових тарифів або відповідно до методики актуарних розрахунків, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідного виду обов'язкового страхування.

2.2. При укладанні договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застосовується розмір базового страхового платежу, затверджений відповідно до законодавства. Зазначений базовий платіж застосовується з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, визначених відповідно до законодавства.

2.3. Якщо розмір базового страхового платежу з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та коригуючих коефіцієнтів не затверджений в установленому порядку, то діють їх попередні розміри.

2.4. Страхові тарифи за добровільними видами страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

2.5. Розмір страхових тарифів за добровільними видами страхування, обчислений страховиком актуарно (математично), є складовою частиною правил страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо та реєструються в Нацкомфінпослуг.

2.6. Страхові тарифи, які є складовою частиною правил страхування, посвідчуються (відповідно до Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг 28 серпня 2003 року N 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 року за N 805/8126) підписом особи (актуарієм), яка має підтверджену відповідним свідоцтвом кваліфікацію, згідно з вимогами, встановленими Нацкомфінпослуг.

3.1. За порушення вимог Методики до страховиків застосовуються заходи впливу відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".