Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів

При перенесенні або перевезенні відомчої службово-штатної зброї спускові гачки її повинні бути замкнені курковими замками безпеки, крім випадків використання зброї при виконанні службових обов'язків.

10.3. Кількість боєприпасів, пороху, що перевозиться ручним багажем залізницею, водним і повітряним транспортом, не повинна перевищувати такої ваги:

У дозволі на перевезення ручного вантажу зазначається тільки нетто вантажу (металеві гільзи, ящики і упаковка у вагу вантажу не входять).

10.4. Пересилання вогнепальної зброї, бойових припасів, пороху поштою забороняється. Дозволяється пересилка окремих частин мисливських рушниць у посилках, які відправляються правліннями районних, міських, обласних, республіканських товариств мисливців і рибалок на адреси заводів-виготовлювачів або майстерень по ремонту зброї, а також назад. Власники рушниць з цих питань повинні звертатись у відповідні товариства мисливців і рибалок.

10.5. Відповідальні за перевезення зброї і бойових припасів посадові особи спортивних делегацій (команд) перевозять спортивну зброю у супроводі охорони і після прибуття в пункт проведення стрілецьких змагань (навчальних зборів) зобов'язані негайно здати привезену ними зброю і бойові припаси разом з дозволом на перевезення для тимчасового зберігання у спеціально обладнане приміщення на місці проведення змагань (навчальних зборів). Забороняється зберігання зброї і бойових припасів у місцях розміщення делегацій (команд), готелях, гуртожитках, спортивних таборах та інших місцях відпочинку. На період зборів (змагань) особи, що відповідають за збереження зброї на місці їх проведення, зобов'язані щодня перед здаванням зброї під охорону перевіряти наявність всіх одиниць вогнепальної зброї відповідно до книгою обліку, видачі і прийняття зброї (додаток N 18).

10.6. Без дозволів органів внутрішніх справ перевозиться відомча вогнепальна зброя та боєприпаси, на які є відповідні дозволи на зберігання у межах міста, району, населеного пункту незалежно від відстані.

11.1. Вогнепальна зброя, придбана підприємствами, установами, організаціями та господарськими об'єднаннями для цілей, зазначених у п.9.1 цієї Інструкції, належить до відомчої. Забороняється використовувати її не за призначенням, передавати стороннім особам, продавати окремим громадянам, зберігати у місцях проживання працівників, за винятком випадків, передбачених в п.11.15 цієї Інструкції.

11.2. Передача відомчої вогнепальної зброї і бойових припасів із однієї організації в іншу, незалежно від відомчої належності, провадиться тільки за дозволами органів внутрішніх справ. Організація, яка передала зброю або бойові припаси, зобов'язана в п'ятиденний строк письмово повідомити про це орган внутрішніх справ, у якому зброя стоїть на обліку, вказавши кількість, марку, калібр, номер кожної одиниці зброї, що передається, кількість і калібр бойових припасів. До повідомлень додається дозвіл на зберігання зброї для його переоформлення.

11.3. Керівники організацій протягом десяти днів з дня придбання вогнепальної зброї зобов'язані одержати в органі внутрішніх справ дозвіл на право її зберігання.

11.4. Підставою для видачі дозволу на право зберігання вогнепальної зброї є клопотання керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, у яких зазначається:

кількість придбаної вогнепальної зброї (система, бойова чи навчальна, калібр, номер, рік випуску кожної одиниці);

наявність умов для надійного зберігання зброї (опис приміщення, технічних засобів захисту, наявність охорони тощо);

дані про осіб, які відповідають за зберігання і використання зброї, та осіб, які мають доступ до зброї, в тому числі про працівників охорони (прізвище, ім'я та по батькові, дата, місце народження і проживання, відомості про попередню трудову діяльність та довідки (висновки) медичної установи (ЛКК), що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи;

наказ керівника організації про призначення особи (осіб), відповідальної за зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів;

рахунок (квитанція) банку про перерахування плати за послуги, пов'язані з видачею дозволу на зберігання зброї.

При відкритті нового об'єкта, призначеного для зберігання вогнепальної зброї, акт про придатність приміщення складається комісією, до складу якої входять представники органів внутрішніх справ (міліції і пожежного нагляду) й організації, що відкриває об'єкт.

11.5. Відомча вогнепальна зброя і бойові припаси до неї зберігаються в спеціально обладнаному сховищі, яке повинно відповідати таким вимогам:

бути ізольованим від інших підсобних приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі і підлозі. Внутрішні стіни (перегородки) повинні бути еквівалентні за міцністю спарованим гіпсобетонним панелям товщиною 80 мм кожна з прокладеними між ними сталевими гратами або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армованою сталевою сіткою. У раніше побудованих спорудах допускаються перегородки із дошок, зміцнених сталевими гратами;

мати двоє дверей з міцними і надійними замками, при цьому зовнішні - дощані однопільні товщиною не менше 40 мм, оббиті з двох сторін оцинкованим покрівельним залізом, із загином країв листа на торець дверей; внутрішні - гратчасті залізні. Зовнішні двері повинні замикатися на два внутрішніх замки і опечатуватися мастильною печаткою або опломбовуватися. Внутрішні гратчасті двері замикаються на внутрішній або навісний замок, обрамлення дверних прорізів кімнати для зберігання зброї виготовляється із залізного профілю. У раніше побудованих спорудах допускаються дерев'яні дверні коробки, зміцнені залізним кутом розміром 30X40 мм, завтовшки не менше 5 мм, закріплені до стіни не менше ніж десятьма штирями із сталевої арматури діаметром 10-12 мм і завдовжки не менше 120-150 мм;

мати на віконних прорізах зсередини приміщення або між рамами сталеві грати. У приміщеннях, розташованих на першому поверсі, віконні прорізи устатковуються внутрішніми залізними або дерев'яними, оббитими з двох сторін оцинкованими сталлю віконницями. Кінці прутів грат у віконних прорізах забиваються у стіну на глибину не менше 30 мм і заливаються бетонним розчином. Віконниці віконних прорізів повинні замикатися на навісні замки.

Грати, які встановлюються у дверні, віконні прорізи і для зміцнення стін (перегородок), виконуються із сталевого прутка діаметром не менше 15 мм. Прутки зварюються у кожному перехресті, утворюючи вічка не більше 150X150 мм;

бути обладнаними у два і більше рубежі охоронно-пожежною сигналізацією, виконаною прихованою проводкою до щитка електроживлення, з встановленням датчиків на вікнах, дверях, люках, стінах, стелі, підлозі, що спрацьовує на відкривання або злом сейфів, шаф, де зберігається зброя і бойові припаси, а також на появу людини всередині приміщення. Ці приміщення повинні бути передані під охорону позавідомчій охороні органів внутрішніх справ у встановленому порядку, з підключенням сигналізації на пульт централізованого нагляду. Допускається прокладка шлейфів охоронної сигналізації у трубах тільки всередині приміщення по залізобетонних і бетонних будівельних конструкціях;

мати протипожежні засоби та опис майна, в який заноситься кількість шаф, сейфів, металевих ящиків із зазначенням їх номерів і якою печаткою опечатуються.

При наявності вентиляційних вікон, люків на них повинні встановлюватися залізні грати з вічками розміром не більше 100X100 мм, які виключають можливість проникнення через ці системи. Створи у стінах, призначені для проходження інженерних мереж, повинні мати діаметр не більше 200 мм.

11.6. Від збройової кімнати і металевих шаф (сейфів) з вогнепальною зброєю і бойовими припасами повинно бути два комплекти ключів. Один комплект ключів постійно знаходиться в особи, яка відповідає за зберігання зброї і бойових припасів, другий - в опечатаному пеналі повинен зберігатися у керівника організації, на і'мя якого видано дозвіл на зберігання зброї.

11.7. Вогнепальна зброя і бойові припаси повинні зберігатися у металевих шафах (сейфах), товщина яких повинна бути не менше 3 мм з надійними (не менше двох) внутрішніми замками. Дверці шаф для міцності укріплюються металевими накладками або косинцями. На дверцях шафи з внутрішнього боку повинен бути опис зброї за номерами.

Допускається зберігання вогнепальної зброї у важких сейфах, які мають внутрішні замки.

У місцях постійного зберігання спускові гачки відомчої службово-штатної зброї повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

11.8. Забороняється спільне зберігання з вогнепальною зброєю і боєприпасами навчально-наочних приладів, спортінвентаря, інших предметів, за винятком пневматичної зброї, радіостанцій і дозиметричних приладів, які можуть зберігатися у відгородженій залізними гратами частині для зберігання зброї. Боєприпаси до вогнепальної зброї повинні зберігатися в окремому від зброї металевому ящику, у шафі. Матеріал для обтирання, масло і луг, приладдя для чищення і змазування зброї зберігаються у спеціально відведених для цього місцях, окремо від зброї і боєприпасів.

11.9. В управліннях, відділах і філіях Національного, державних і комерційних банків України зброя і боєприпаси зберігаються у залізобетонних коморах, у сейфах або металевих шафах. Якщо немає комор, допускається зберігання зброї і боєприпасів (при наявності охоронної сигналізації, виведеної на пульт централізованого нагляду органів внутрішніх справ) у залізобетонних внутрішніх або вбудованих шафах, (касах) чи у важких сейфах. У вузлах зв'язку (ПТУЗ), у фельдєгерській службі, підприємствах та підрозділах спецзв'язку допускається зберігання зброї і боєприпасів у важких сейфах при наявності автономної сигналізації.

11.10. Експонування вогнепальної і холодної зброї допускається у закритих вітринах і стендах, обладнаних автономною сигналізацією з установкою датчиків на кожній вітрині або стенді з виведенням дзвінка до сторожа (вахтера).

При експонуванні зброї на відкритих вітринах і стендах датчиками охоронної сигналізації повинна бути заблокована кожна одиниця зброї.

11.11. В училищах профтехосвіти дозволяється зберігати не більше 5 малокаліберних гвинтівок, а у середніх загальноосвітніх школах та в оборонно-спортивних оздоровчих таборах - не більше 3 малокаліберних гвинтівок на 100 учнів.

Забороняється зберігання малокаліберних гвинтівок у основних школах і первинних організаціях товариств сприяння обороні України з числом членів у них менше 100, малокаліберних пістолетів - у загальноосвітніх школах, училищах профтехосвіти, технікумах, районних і міських комітетах товариств сприяння обороні України, а також у первинних організаціях товариств сприяння обороні України з кількістю членів у них менше 500.

Допускається за узгодженням з органами внутрішніх справ спільне зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів, які належать первинним організаціям товариств сприяння обороні України, підприємств, установ та господарських об'єднань, у збройових кімнатах учбових закладів, командах (загонах) ВОХР.

В організаціях товариств сприяння обороні України, спортивних товариствах та учбових закладах, які не мають відкритих на підставі дозволів органів внутрішніх справ стрілецьких тирів, зберігання вогнепальної зброї, крім навчальної, не дозволяється.

11.12. Для зберігання відомчої вогнепальної зброї і бойових припасів, які належать різним організаціям, учбовим закладам, обладнуються пункти централізованого зберігання. Такі пункти можуть бути утворені на базі спортивно-стрілецьких клубів, тирів, сховищ зброї середніх загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ, середніх спеціальних та вищих учбових закладів, організацій ВОХР, товариств сприяння обороні України.

У пункті централізованого зберігання зброя і бойові припаси зберігаються відповідно до вимог, встановлених п.11.5 цієї Інструкції. Передача зброї на пункт централізованого зберігання оформлюється актом. Кожній організації, яка зберігає там зброю і боєприпаси, повинні бути виділені окремі металеві шафи або бокси, які опечатуються або опломбовуються двома печатками (пломбами) з відбитками організації, яка зберігає там зброю і боєприпаси, і адміністрації пункту централізованого зберігання зброї.

Ключі від металевих шаф або боксів знаходяться у відповідальних осіб організацій, які здали зброю, другі примірники ключів - у адміністрації пункту централізованого зберігання.

Дозвіл на зберігання наявної зброї і боєприпасів у пункті централізованого зберігання видається органами внутрішніх справ на ім'я керівника організації, на базі якої утворений пункт централізованого зберігання.

11.13. У загонах (командах) ВОХР, сторожової охорони вогнепальна зброя і бойові припаси (у тому числі резервні) зберігаються відповідно до вимог, викладених в п.11.5 цієї Інструкції. У випадку неможливості обладнання кімнати для зберігання зброї сигналізацією із виводом на пульт централізованого нагляду органів внутрішніх справ вона обладнується автономною сигналізацією з встановленням датчиків на стінах, стелі, віконних рамах з виведенням її сигналу, крім караульного приміщення (поста охорони), на найближчий озброєний пост.

11.14. Бойові припаси, використані на навчальні цілі (практичні стрільби), у спортивних змаганнях або в результаті застосування зброї під час несення служби, а також загублені описуються по акту (додаток N 19) із залученням роздавально-здавальних відомостей (додаток N 20, 21), а в разі необхідності - матеріалів службового розслідування причин застосування зброї або втрати боєприпасів. Акт складається не пізніше наступного дня після застосування чи втрати затверджується керівником організації і повинен зберігатися у особи, яка відповідає за схоронність зброї. Списання відповідно фіксується у книзі обліку зброї.

11.15. Допускається зберігання відомчої гладкоствольної мисливської зброї за погодженням з органами внутрішніх справ за місцем проживання сторожів, пастухів у період сезонної охорони садів, виноградників, пасік, баштанів, полів, господарських об'єднань, при випасах худоби, на відгінних пасовищах тощо, а також при тимчасовій охороні об'єктів народного господарства при відсутності поблизу місць постійного зберігання зброї. Зазначена зброя зберігається у місці проживання цих осіб відповідно до вимог, викладених в п.12.12 цієї Інструкції. Після закінчення сезонних робіт зброя повинна бути здана в місце її постійного зберігання.

11.16. За узгодженням з органами внутрішніх справ допускається зберігання відомчої нарізної і гладкоствольної вогнепальної зброї (пістолетів, револьверів, рушниць) і боєприпасів до неї за місцем проживання працівників природоохоронних органів. При цьому нарізна вогнепальна зброя повинна зберігатися у міцно прикріплених до підлоги або стіни металевих ящиках (шафах), товщина стінок яких повинна бути не менше 3 мм з надійними (не менше двох) внутрішніми замками.

11.17. Територіальними органами внутрішніх справ за клопотанням керівників організацій видаються індивідуальні дозволи на право зберігання і носіння відомчої вогнепальної зброї (карабінів, пістолетів, револьверів, рушниць) інкасаторам, працівникам спеціального зв'язку, особовому складу охорони, іншим працівникам організацій для супроводження грошових сум, цінностей, спецвантажів під час перевезення і в разі необхідності носіння зброї поза об'єктом, що охороняється.

Органами внутрішніх справ на транспорті та органами внутрішніх справ, підпорядкованими відділу по організації роботи органів внутрішніх справ на закритих об'єктах, такі дозволи видаються особовому складу воєнізованої охорони об'єктів, що обслуговуються.

До клопотання керівників організацій додаються такі документи:

список осіб із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження та проживання, відомостей про попередню трудову діяльність, довідки (висновку) медичної установи (ЛКК), що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи;

довідки про здачу особами заліків щодо знання конструкції зброї та порядку її застосування;

копія наказу керівника організації про призначення осіб для супроводження грошових сум, цінностей, спецвантажів;

дві фотокартки розміром 3X4 см;

рахунок (квитанція) банку про сплату послуг за одержання дозволу на носіння зброї.

Орган внутрішніх справ протягом місяця з дня надходження клопотання і документів розглядає їх і видає індивідуальні дозволи, а у випадку відмови - письмово повідомляє про це керівництво підприємства, установи, організації чи господарського об'єднання.

11.18. Індивідуальні дозволи на право носіння відомчої вогнепальної зброї видаються МВС, ГУВС, УВС, УВСТ, відділом по організації роботи органів внутрішніх справ на закритих об'єктах, органами внутрішніх справ з обов'язковим проставленням у них штампа "Є дійсним при виконанні службових обов'язків".

11.19. Касирам та іншим працівникам установ системи міністерств фінансів і зв'язку, а також Національного і комерційних банків України, які здійснюють зберігання грошей і цінностей в години роботи, коли приміщення не охороняється, після погодження з органами внутрішніх справ допускається видача відомчої вогнепальної зброї з наявної в організації без права носіння поза об'єктом.

11.20. Для охорони цінностей, які перевозяться у поштових вагонах відділами (відділеннями) перевезення пошти при вокзалах, начальникам поштових вагонів та їх заступникам видається по одному пістолету (револьверу) із числа відомчої вогнепальної зброї, про що робиться запис у дорожніх відомостях, дозвіл органів внутрішніх справ при цьому не потрібен. При прибутті поштового вагона на кінцевий пункт зброя передається на тимчасове зберігання у відділ (відділення) перевезення пошти цього пункту, а після повернення здається у відділ (відділення) перевезення пошти, який видав зброю.

11.21. Працівники воєнізованої охорони, які супроводжують вантажі, після прибуття в пункт призначення та закінчення роботи, пов'язаної з охороною вантажу, здають відомчу вогнепальну зброю на тимчасове зберігання у збройову кімнату ВОХР організації, яка прийняла вантаж, або в місцевий орган внутрішніх справ.

11.22. Мисливські господарства із числа наявної у них відомчої мисливської нарізної і гладкоствольної зброї можуть з дозволу органів внутрішніх справ видавати її на сезон мисливцям-любителям, які уклали договір на поставку хутра чи м'яса дичини. Клопотання про видачу індивідуальних дозволів на використання відомчої зброї зазначеним особам надсилаються в органи внутрішніх справ за один місяць до початку мисливського сезону. До нього обов'язково додаються документи, передбачені в п.11.17 даної Інструкції.

11.23. В організаціях, які використовують вогнепальну зброю і боєприпаси, постійно повинні вестись книги обліку вогнепальної зброї і боєприпасів, які пронумеровуються, прошнуровуються і скріплюються печаткою місцевого органу внутрішніх справ (додаток N 22).

11.24. Облік видачі і прийняття вогнепальної зброї і боєприпасів, що видаються працівникам охорони на час несення служби при виконанні службових обов'язків, здійснюється у книзі обліку видачі і прийняття вогнепальної зброї.

11.25. Непридатна для подальшого використання відомча вогнепальна зброя і боєприпаси до неї здаються безкоштовно підприємствами, установами, організаціями та господарськими об'єднаннями в органи внутрішніх справ, які видали дозвіл на її придбання або зберігання. Така зброя органами внутрішніх справ у місячний строк здається на склади озброєння управлінь (відділів) тилового і матеріально-технічного забезпечення МВС, ГУВС, УВС та УВСТ, а підрозділами відділу по організації роботи органів внутрішніх справ на закритих об'єктах до ГУВС, УВС, за територіальністю. Окремі частини та вузли цієї зброї за згодою її власників можуть передаватися (продаватися) підприємствам, які займаються підприємницькою діяльністю по ремонту спортивної та мисливської зброї.

11.26. Зайва, придатна для подальшого використання, відомча вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, належні організаціям, здаються за місцем їх придбання або передаються (продаються) в інші організації з дозволу органів внутрішніх оправ. Зайва, але придатна для подальшого використання навчальна вогнепальна зброя армійських зразків здається за місцем її отримання.

Зброя армійських зразків (типу КО-38, КО-44, СВТ, СКС та інша) після відповідної переробки її під мисливську на заводах-виготовлювачах чи в майстернях по ремонту зброї може бути передана, з дозволу органів внутрішніх справ, до магазинів, що здійснюють торгівлю мисливською зброєю, для реалізації. Така зброя реєструється при наявності висновку (паспорта) заводу-виготовлювача чи майстерні по ремонту зброї про те, що вона перероблена під мисливську.

11.27. Холодна клинкова зброя (в тому числі мисливські, фінські ножі) купується і зберігається організаціями без дозволу органів внутрішніх справ і може бути використана тільки для озброєння, з виробничою метою або для промислу. Носіння мисливських, фінських ножів поза об'єктами охорони, промислу і не з метою мисливства забороняється.

11.28. Відповідальність за стан обліку, зберігання і правильне використання вогнепальної зброї і боєприпасів несуть керівники організацій, а в загонах воєнізованої пожежної охорони - начальники загонів (підрозділів), які у випадку крадіжки або втрати зброї і боєприпасів зобов'язані негайно повідомити про це місцевий орган внутрішніх справ і вжити заходів до їх розшуку. Підставою для зняття з обліку викрадених зброї і боєприпасів є висновок посадової особи, яка проводить слідство або дізнання, затверджений начальником органу внутрішніх справ чи його заступником.

12.1. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року N 2471-12 " Про право власності на окремі види майна" правом придбання мисливської гладкоствольної зброї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, а мисливської нарізної зброї - 25-річного віку. Кількість мисливської зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник вогнепальної зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. При наявності трьох і більше одиниць такої зброї сейф (шафа) для її зберігання повинен бути обладнаний охоронною сигналізацією.

При цьому спускові гачки такої зброї повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

12.2. Для одержання в органах внутрішніх справ дозволу на придбання мисливської гладкоствольної, нарізної або комбінованої зброї громадянами подаються такі документи:

заповнена картка-заява;

рахунок (квитанція) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу;

медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань, що перешкоджають одержанню дозволу на придбання або зберігання зброї.

При отриманні дозволу на придбання зброї з метою спортивно-мисливського полювання пред'являється мисливський квиток.

Дозволи на придбання вогнепальної зброї видаються громадянам органами внутрішніх справ після пред'явлення паспорта або документа, який засвідчує особу. Невикористані дозволи мають бути повернені в органи внутрішніх справ.

12.3. Військовослужбовці Міністерства оборони, Національної гвардії, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки, Управління державної охорони, а також особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України дозволи на придбання, зберігання мисливської, гладкоствольної, нарізної та комбінованої вогнепальної зброї одержують на загальних підставах.

12.4. Придбана громадянами гладкоствольна, нарізна або комбінована мисливська вогнепальна чи холодна зброя протягом десяти днів з дня придбання повинна бути зареєстрована в органах внутрішніх справ за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання.

12.5. Для одержання дозволу на зберігання (реєстрацію) або для перереєстрації вогнепальної мисливської, гладкоствольної, нарізної та комбінованої зброї її власником в органи внутрішніх справ подаються:

дві фотокартки розміром 3 X 4 см;

корінець дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продану зброю або інший документ, що засвідчує приналежність зброї;

рахунок (квитанція) банку про оплату послуг за реєстрацію (перереєстрацію) зброї;

медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань, що перешкоджають одержанню дозволу (при реєстрації та перереєстрації) на зберігання вогнепальної зброї.

12.6. Особам, які мають нагородну вогнепальну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, мисливські рушниці), органами внутрішніх справ видаються дозволи на її зберігання без зазначення строку її дії з позначкою "Нагородна". Нагородною вважається зброя, одержана у порядку, встановленому законодавством України.

12.7. Для одержання дозволу на зберігання нагородної зброї власником в орган внутрішніх справ подаються такі документи:

заповнена картка-заява;

оригінал або засвідчена у нотаріальному порядку копія документа про нагородження зброєю;

дві фотокартки розміром 3 X 4 см;

квитанція (рахунок) банку про сплату послуг за видачу дозволу.

12.8. Генерали, адмірали і офіцери Міністерства оборони, Національної гвардії, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки, Управління державної охорони, а також особи вищого, старшого та середнього начальницького складу Міністерства внутрішніх справ, які мають нагородну чи холодну зброю, при звільненні в запас або відставку зобов'язані у місячний термін зареєструвати таку зброю в органах внутрішніх справ за місцем проживання і одержати дозвіл на її зберігання.

12.9. Подарована мисливська нарізна і гладкоствольна вогнепальна зброя маже бути зареєстрована, якщо особа, якій вона подарована, має дозвіл на її зберігання.

12.10. Спортсмени-стрільці можуть користуватися закріпленою за ними спортивною нарізною зброєю тільки в межах стрілецьких тирів або стрільбищ без права зберігання її за місцем проживання. Гладкоствольна зброя може видаватися на зберігання за місцем проживання членам і кандидатам в члени збірної команди України, майстрам спорту, кандидатам в майстри спорту і першорозрядникам по стендовій стрільбі при одержанні ними в органах внутрішніх справ дозволу на зберігання зброї. Зазначена зброя зберігається цими особами відповідно до вимог, викладених в п.12.12 цієї Інструкції.

12.11. Для навчання практичної стрільби кандидатів у члени товариства мисливців і рибалок дозволяється використання мисливсько-спортивних гладкоствольних рушниць, які належать мисливцям-любителям. Навчання стрільби провадиться тільки на стрільбищах, мисливських стендах і в інших спеціально відведених для цього місцях у присутності власників зброї.

12.12. Вогнепальна зброя, яка належить окремим особам, повинна зберігатися в місцях постійного проживання власників в міцних, з надійними замками дерев'яних шафах або металевих ящиках, спеціально виготовлених для зберігання зброї, в розібраному, розрядженому стані, із спущеними курками, окремо від бойових припасів. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи і особливо, діти.

У виняткових випадках допускається з дозволу органів внутрішніх справ тимчасове зберігання зброї без права її використання у іншого дорослого члена сім'ї або найближчого родича на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. На період тимчасового зберігання зброї особі, яка прийняла її на зберігання, органи внутрішніх справ видають дозвіл з позначкою: "На тимчасове зберігання без права користування".

12.13. При перенесенні або перевезенні всіма видами транспорту вогнепальна зброя повинна знаходитися у чохлі, в розрядженому, розібраному стані (якщо це можливо). У всіх випадках під час перенесення або перевезення вогнепальної зброї власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органів внутрішніх справ на право її зберігання і носіння.

У всіх випадках перенесення та перевезення такої зброї її спускові гачки повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

12.14. Вогнепальна зброя, крім зброї армійських зразків, заряджені патрони до неї громадянами України та особами без громадянства перевозяться через державний кордон на підставі дозволів МВС України, ГУВС, УВС, а іноземними громадянами-тільки за дозволом МВС України.

12.15. Допускається оформлення в органах внутрішніх справ документів на передачу мисливської вогнепальної зброї від одного власника іншому. Це здійснюється за місцем обліку зброї, що передається, працівником дозвільної системи у присутності власника зброї та особи, що має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання цього виду зброї. При цьому марка, калібр і номер зброї, що передається, вписуються у дозвіл і у дублікат дозволу на придбання. Записи завіряються підписом начальника органу внутрішніх справ і печаткою. Дублікат дозволу повертається новому власникові для постановки зброї на облік за місцем проживання. Одночасно на підставі здійсненої передачі зброї вносяться відповідні записи у книгу обліку власників про зняття зброї з обліку.

12.16. Власник вогнепальної зброї при зміні місця проживання зобов'язаний звернутися в органи внутрішніх справ з проханням щодо зняття з обліку і вказати адресу нового місця проживання. Після прибуття на нове місце проживання власник зобов'язаний в десятиденний строк (у прикордонній місцевості протягом 24 годин) поставити на облік наявну у нього зброю у місцевих органах внутрішніх справ.

12.17. У випадку смерті власника нагородна нарізна вогнепальна зброя армійських зразків негайно здається родичами померлого в органи внутрішніх справ безкоштовно. Мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя родичами померлого власника протягом десятиденного строку здається в органи внутрішніх справ на тимчасове зберігання до вирішення питання про спадкування майна (але на строк не більше шести місяців). Якщо хто-небудь із спадкоємців бажає стати власником такої зброї, вона може бути зареєстрована на його ім'я у встановленому порядку. У випадках, якщо серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати або мають право на зберігання зброї, родичами померлого власника вона повинна бути в місячний строк продана або подарована особі, що має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання вогнепальної зброї.

12.18. Мисливська вогнепальна зброя, що визнана комісією по визначенню технічного стану зброї непридатною для подальшого користування (не підлягає ремонту), не реєструється (не перереєстровується) і в місячний строк власником здається безкоштовно в органи внутрішніх справ для знищення або приводиться в майстернях по ремонту зброї в непридатний для стрільби стан і знімається з обліку. Така зброя для використання її окремих частин та вузлів може, за згодою власників зброї, передаватись (продаватись) установам, що займаються підприємницькою діяльністю по ремонту спортивної і мисливської зброї.

12.19. У випадку втрати або крадіжки вогнепальної зброї власник зобов'язаний негайно сповістити про це органи внутрішніх справ.

12.20. Вогнепальну зброю (в тому числі нагородну) згідно з чинним законодавством може бути вилучено у громадян органами внутрішніх справ за допущені порушення правил її зберігання, перевезення і користування.

Про анулювання дозволу на зберігання вогнепальної зброї органами внутрішніх справ виноситься мотивований висновок, який затверджується начальником органу внутрішніх справ (додаток N 23). У висновку викладаються підстави і мотиви прийняття такого рішення.

12.21. У випадку анулювання органами внутрішніх справ дозволу на зберігання зброї вона, а також бойові припаси в 15-денний строк передаються власниками чи їхніми представниками на комісійний продаж або повинні бути продані чи подаровані особі, що має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання зброї.

При неприйнятті власником зброї у вказаний строк відповідного рішення щодо її реалізації, вона вилучається органами внутрішніх справ і передається у комісійну торгівлю, з поверненням власнику її вартості після продажу.

12.22. Вогнепальна зброя і бойові припаси, які належать особам, що притягаються до кримінальної відповідальності, зберігаються в органах внутрішніх справ до остаточного рішення слідчих органів або суду щодо кримінальної справи. Якщо стосовно зазначеної особи, кримінальна справа закрита або судом винесений виправдувальний вирок, зброя, а також дозвіл на її зберігання повертаються власникові.

12.23. Для визначення технічного стану (додаток N 24) при реєстрації, перереєстрації, а також вилученої та добровільно зданої зброї у кожному районі, місті, районі у місті при органах внутрішніх справ створюються комісії у складі працівників дозвільної системи, мисливських інспекторів, техніків по зброї, які затверджуються рішенням місцевих державних адміністрацій чи органів місцевого та регіонального самоврядування.

12.24. Генерали, адмірали, офіцери Міністерства оборони, Національної гвардії, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Служби безпеки, Управління державної охорони України, а також особи вищого, старшого та середнього начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, звільнені в запас або у відставку з правом носіння військової форми, зберігають кортики без дозволу органів внутрішніх справ. У випадку смерті власника кортики здаються родичами у військові комісаріати або в органи внутрішніх справ за місцем проживання власника.

13.1. Термін "вибухові матеріали" об'єднує в собі два терміни-вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ). Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до саморозповсюдження з великою швидкістю хімічної реакції з утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них відносяться амонити, амонали, тротил та інші. Засоби ініціювання - зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонуючий шнури тощо).

14.1. Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

свідоцтво (дозвіл) органів Держнаглядохоронпраці на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин (додатки N 25, 26, 27);

рахунок (квитанція) банку про оплату послуг, пов'язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

14.2. Наукові і учбові організації, які використовують вибухові матеріали або вироби з вибуховими матеріалами, на застосування яких у виробничих умовах немає дозволів органів Держнаглядохоронпраці України, можуть одержувати в органах внутрішніх справ дозволи на придбання таких ВМ на підставі поданої заяви із зазначенням причин відсутності дозволу органу Держнаглядохоронпраці, інших документів і відомостей, а також даних про те, до якої групи за ступенем небезпеки при зберіганні і перевезенні належать ВМ, які купуються. Крім того, в заяві зазначаються експлуатаційні документи, у яких містяться вимоги щодо безпеки перевезення і зберігання зазначених вибухових матеріалів.

14.3. Підприємство не має права передавати (продавати) ВМ іншому підприємству при відсутності в останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами внутрішніх справ.

15.1. Вибухові матеріали повинні зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях*, які відповідають встановленим вимогам (додаток N 28). Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання - псування.

15.2. Місця зберігання ВМ (крім ящиків і сейфів, короткочасних складів, які розташовані поблизу місць ведення підривних робіт) повинні бути прийняті комісіями, що складаються з представників підприємств-власників, органів внутрішніх справ (міліції, пожежного нагляду), органів Держнаглядохоронпраці. Приймання повинно оформлятися актом, у якому зазначається відповідність місця зберігання технічним проектам на такі об'єкти.

15.3. Для отримання дозволу на зберігання вибухових матеріалів, у тому числі і на відкриття майстерень, керівники підприємств, установ і організацій надсилають до органів внутрішніх справ клопотання, до яких додаються:

свідоцтво органів Держнаглядохоронпраці на експлуатацію місця зберігання ВМ (додаток N 29);

паспорт складу (на кожний постійний і тимчасовий стаціонарні склади ВМ, а також на роздавальні камери (додаток N 30) і акт приймання місця зберігання ВМ в експлуатацію. (При відсутності паспорта додаються схема складу і план прилеглої місцевості у радіусі, який відповідає безпечній відстані, розрахованій по ударній повітряній хвилі від найбільшого за місткістю сховища ВМ, а для пересувного складу-зазначається район, який обслуговується складом);

список осіб, що будуть мати доступ до вибухових матеріалів чи охороняти їх (прізвища, імена, по батькові, рік, місце народження та проживання, відомості про попередню трудову діяльність, довідки (висновки) медичних установ (ЛКК), що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи;

рахунок (квитанція) про оплату послуг, пов'язаних з видачею дозволу на зберігання вибухових матеріалів.

15.4. Порядок зберігання ВМ у дільничних пунктах, ящиках (сейфах), розташованих поблизу місць ведення підривних робіт, а у наукових і учбових організаціях у приміщеннях із сейфами і приміщеннях-сейфах - визначається інструкціями, затвердженими керівниками підприємств за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці.

15.5. У наукових і учбових організаціях виготовлені вибухові матеріали зберігаються у спеціально призначених для цього сейфах. Не допускається спільне (в одному сейфі) зберігання щойно виготовлених вибухових матеріалів з вибуховими речовинами або засобами ініціювання, на які уже є дозвіл Держнаглядохоронпраці України про доступ до застосування.

15.6. На складах ВМ сховища з вибуховими матеріалами повинні закриватися на замки і опломбовуватися або опечатуватися. У витратних складах ВМ, у яких здійснюється цілодобове чергування роздавальників, опломбування або опечатування сховищ може не провадитися.

15.7. Розпаковані ящики, коробки і контейнери з ВМ у місцях зберігання повинні бути закриті кришками або зав'язані.

15.8. При припиненні робіт, пов'язаних з використанням ВМ, на строк понад шість місяців вибухові матеріали, які залишилися на складі, повинні бути вивезені на інший склад ВМ.

16.1. Підприємство зобов'язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів ( додаток N 31), а на складах і роздавальних камерах, з яких відбувається видавання підривникам і приймання від них решток ВМ, - у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів (додаток N 32). Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держнаглядохоронпраці.

16.2. У книзі надходжень і витрат вибухових матеріалів їх облік ведеться по кожному найменуванню окремо, а кількість витрачених вибухових матеріалів по кожному найменуванню має бути підрахована і записана у книгу на кінець поточної доби. Записи у книзі робляться лише по тих вибухових матеріалах, по яких відбулась кількісна зміна за добу.

16.3. У книзі видачі і повернення вибухових матеріалів у кінці поточної доби підраховується, скільки і яких (за найменуваннями) вибухових матеріалів витрачено, і під рискою фіксується їх видаток (відпущені вибухові матеріали за вирахуванням повернених).

При проведенні масових вибухів допускається видавання ВМ безпосередньо на місцях робіт з оформленням в окремому, призначеному для цього примірнику такої книги. При цьому дані про витрати ВМ повинні бути у викладеному вище порядку зазначені в основному екземплярі книги надходжень і витрат вибухових матеріалів, що знаходиться на складі вибухових матеріалів.

16.4. Доставлені у місця зберігання ВМ повинні бути поміщені у сховища, на площадки і т. п і оприбутковані на основі відправних заводських (транспортних) документів або наряду-накладної чи наряду-путівки ( додатки N 33,34).

16.5. Наряд-накладна служить для відпуску необхідних матеріалів з одного місця зберігання до іншого.

Наряд-накладна повинна виписуватися бухгалтерією підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т.п. ), у віданні якого знаходиться склад, що відпускає ВМ, у чотирьох примірниках, які підписуються відповідним керівником і головним (старшим) бухгалтером, реєструються у спеціальній книзі бухгалтерії із зазначенням порядкового номера, дати видачі і найменування одержувача.

Наряд-накладна повинна видаватися бухгалтерією одержувачу для пред'явлення на склад разом з дорученням на одержання вибухових матеріалів.

Завідуючий складом (роздавальник), відпустивши ВМ, один примірник наряду-накладної зобов'язаний зберігати на складі, другий примірник - видати одержувачу як супровідний документ і два примірники з дорученням одержувача передати до бухгалтерії. Один з них залишається при бухгалтерському проведенні для списання вибухових матеріалів зі складу, а другий при рахунку або авізо підлягає відправленню одержувачу.

При передаванні вибухових матеріалів з одного складу до іншого, які належать одному і тому ж підприємству, наряд-накладна повинна виписуватися у трьох примірниках. Завідуючий складом, відпустивши вибухові матеріали, два примірники зобов'язаний залишити на складі і один видати одержувачу як супровідний документ.

При доставці вибухових матеріалів зі складу на склад постачальник, який одержав ВМ, і завідуючий складом (роздавальник), котрий видав вибухові матеріали, зобов'язані розписатися у наряді-накладній про одержання і видачу вибухових матеріалів.

По наряду-накладній також повинно провадитися відпускання ВМ постачальникам зі складу для перевезення їх до дільничих пунктів зберігання і на масові вибухи. У таких випадках наряд-накладна може підписуватися керівником підривних робіт підприємства (шахти, рудника, кар'єру) або начальником цеху (служби) підривних робіт у двох примірниках. Завідуючий складом (роздавальник), відпустивши затребувані вибухові матеріали, один примірник наряду-накладної зобов'язаний зберігати на складі, другий - видати постачальнику як супровідний документ.

16.6. Наряд-путівка на здійснення підривних робіт служить для відпускання вибухових матеріалів підривникам (майстрам-підривникам).

Наряд-путівка повинна підписуватися начальником дільниці (цеху), на якій провадяться підривні роботи, або його заступником (виконробом, старшим майстром і т.п.).

Після підривних робіт підривник (майстер-підривник), на ім'я якого виписана наряд-путівка, і особа, відповідальна за технічний нагляд, котра керувала роботами на зміні, зобов'язані підтвердити своїми підписами у наряді-путівці фактичну витрату вибухових матеріалів за призначенням, наряд-путівку необхідно повернути роздавальнику (завідуючому складом) ВМ. Залишки ВМ після закінчення робочої зміни з нарядом-путівкою повинні бути здані на склад ВМ (роздавальні камери, дільничні пункти зберігання). У виняткових випадках порядок повернення залишків ВМ і нарядів-путівок з урахуванням конкретних умов може бути змінений за узгодженням з органами Держнаглядохоронпраці.

Вибухові матеріали не повинні видаватися підривникам (майстрам-підривникам), які не звітували про витрачення раніше отриманих ВМ.

Наряд-путівка є на складі підставою для записування виданих ВМ у книгу обліку і повернення таких матеріалів, а заповнена після закінчення роботи - для списування їх по книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів.

16.7. Реєстрація індивідуальних заводських номерів вибухових речовин при видаванні підривникам має здійснюватися у книзі обліку їх видачі і повернення. Електродетонатори і капсулі-детонатори у металевих гільзах допускається маркірувати спеціальними пристроями, що означають індекс підприємства і номер підривника, із зазначенням у книзі обліку.

У прибутково-видаткових документах не допускаються записи олівцем, помарки і підчищення записів, а будь-якого роду виправлення повинні провадитися проставленням нових цифр. Кожну поправку необхідно обумовити і ставити підпис особи, яка її внесла.

16.8. На складі ВМ повинні бути зразки підписів осіб, які мають право підписувати наряди-путівки і наряди-накладні на відпуск вибухових матеріалів, а також зразки підписів осіб, котрі мають право підтверджувати їх фактичне витрачання. Зразки підписів повинні бути засвідчені керівником підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т. п.). Відпуск вибухових матеріалів за зазначеними документами, підписаними іншими особами, забороняється.

16.9. Порядок обліку вибухових матеріалів у роздавальних камерах повинен бути аналогічним встановленому для складів ВМ.

16.10. У порядку, встановленому наказом керівника підприємства, на базисному складі ВМ допускається здійснення операцій по видаванню підривникам (майстрам-підривникам) вибухових матеріалів для провадження підривних робіт і приймання від них їх залишків.

16.11. Для одержання вибухових матеріалів, які прибувають на залізничну станцію, пристань, інший транспортний пункт, керівник підприємства зобов'язаний направити відповідального за приймання працівника з дорученням у супроводі озброєної охорони.

16.12. Бухгалтерія підприємства повинна вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на підставі прибутково-видаткових документів, які подаються завідуючим складом ВМ.

16.13. Перевірка правильності обліку, зберігання і наявності таких матеріалів на складах повинна провадитися щомісяця особами, призначеними керівником підприємства (шахти, рудника, кар'єру і т.п.), і періодично - представниками органів Держнаглядохоронпраці та внутрішніх справ.

При цьому не допускається розпаковування нерозкритих ящиків, мішків, пакетів, коробок і контейнерів при неушкодженості упаковок і цілісності пломб.

16.14. Перевірка кількості електродетонаторів, капсулів-детонаторів, піротехнічних реле, інших засобів ініціювання в розкритих ящиках повинна провадитися у тамбурі сховища, в окремій камері або поза сховищем. При цьому вироби повинні викладатися на столи, які відповідають встановленим вимогам.

16.15. У випадках виявлення при перевірці нестачі або надлишків вибухових матеріалів про це негайно повідомляються керівник підприємства, а також органи Держнаглядохоронпраці і внутрішніх справ для вжиття заходів по їх розшуку.

17.1. Охорона складів ВМ здійснюється для:

забезпечення пропускного режиму, контролю за ввозом і вивезенням вибухових матеріалів;

своєчасного запобігання нападам на об'єкт, спробам розкрадання, а також для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

17.2. Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з місцевими органами внутрішніх справ і службою безпеки.

17.3. Комплектування особовим складом підрозділів воєнізованої охорони складів ВМ здійснюється громадянами, не молодшими 21-річного віку, які за своїми фізичними і моральними даними спроможні володіти зброєю і забезпечувати охорону.

17.4. Територія складів має заборонену зону, на якій через кожні 30 метрів установлюються покажчики з написом: "Заборонена зона", "Прохід заборонений", "Палити заборонено", "Відкритий вогонь заборонений".

17.5. На пересіченій місцевості, на підходах (дорогах, стежках), що ведуть до складів вибухових матеріалів, вивішуються попереджувальні знаки, які забороняють прохід (проїзд) сторонніх осіб до цих місць.

17.6. Для збільшення огляду і кращого проглядання постовими ділянок і підступів до складу ВМ із внутрішньої сторони огорожі встановлюються караульні вишки. Необхідність обладнання караульних вишок, їх кількість і місце розташування у конкретних умовах визначаються за погодженням із органами внутрішніх справ.

17.7. Стрільці охорони повинні мати переговорний зв'язок між собою і караульними приміщеннями, а караульні вишки мають бути оснащені пультом вмикання освітлення і звуковою сигналізацією, а також пошуковими прожекторами. На зимовий час вишки забезпечуються обігрівальними апаратами промислового виготовлення.

17.8. Караульні приміщення повинні знаходитися за межами огорожі складу на відстані щонайменше 50 м від неї, мати надійний радіо- або телефонний зв'язок з пожежною охороною, адміністрацією підприємства, установи, організації і місцевими органами внутрішніх справ.

17.9. По периметру огорожі базисного складу встановлюється периметральна сигналізація з виведенням звукових сигналів у караульне приміщення і на караульні вишки. Освітлення складу вибухових матеріалів у нічний час здійснюється таким чином, щоб усі підступи до нього були добре освітлені.

17.10. Охорона базисних та витратних складів ВМ озброюється нарізною вогнепальною зброєю, а в разі необхідності їй даються службові собаки. При розробці дислокації постів у обов'язковому порядку передбачається виставлення постів охорони на складах ВМ, контрольно-пропускних пунктах, в місцях відкритого зберігання вибухових матеріалів під накриттям, на площадках, залізничних платформах тощо.

17.11. Пропускний режим вводиться на всіх базисних і витратних складах ВМ і складається із таких основних заходів:

встановлення порядку проходу робітників та інших осіб на склад;

встановлення порядку вивезення і виносу ВМ з території складу;

обладнання службових приміщень, що забезпечують пропускний режим (караульних приміщень, контрольно-пропускних пунктів).

Відповідальність за правильну організацію і здійснення пропускного режиму несуть керівник підприємства і начальник охорони.

17.12. Вхід робітників, службовців та інших осіб і в'їзд транспорту на територію складу ВМ, а також вихід і зворотний виїзд через встановлені контрольно-пропускні пункти здійснюються лише за перепустками встановленого зразка. Перепустки за строками дії поділяються на постійні, тимчасові і одноразові, а за призначенням - на матеріальні і транспортні (додатки NN 35, 36, 37, 38).

17.13. Постійні перепустки видаються робітникам і службовцям, що прийняті на постійну роботу на підприємство, за розпорядженням керівника підприємства або його заступника, які підписують перепустку. Постійна перепустка видається особисто власнику перепустки під розписку у спеціальному журналі. У випадку звільнення працівника постійна перепустка здається адміністрації підприємства.