високоліквідні активи
---------------------
оборотні пасиви
4. Оборотність балансу:
обсяг реалізації за рік
-----------------------
середні сукупні активи
5. Оборотність дебіторської заборгованості:
дебіторська заборгованість
--------------------------
оборотні кошти
6. Оборотність кредиторської заборгованості:
кредиторська заборгованість
---------------------------
оборотні кошти
7. Покриття кредиторської заборгованості потоками грошових коштів:
середня кредиторська заборгованість
-----------------------------------
відплив грошових коштів
8. Маржа прибутковості:
прибуток у річному еквіваленті
------------------------------
приплив грошових коштів
9. Автономність:
зобов'язання
------------
капітал
10. Рентабельність капіталу (ROE):
прибуток у річному еквіваленті
------------------------------
капітал
11. Рентабельність активів (ROA):
прибуток у річному еквіваленті
------------------------------
середні сукупні активи
У вищенаведених формулах складові показників розраховуються відповідно до статей балансу підприємства.
( Абзац сорок перший додатку 3 в редакції Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
Для системи показників стану та результатів роботи підприємств нормативні значення не встановлюються. Оцінку значення показників підприємств банки мають будувати на порівняльному аналізі подібних установ (за обсягами діяльності, структурою та розміром сукупних активів) та на підставі даних аналітичних рядів.
( Абзац сорок другий додатку 3 в редакції Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
Для системи показників стану та результатів роботи банку нормативними значеннями для класу "А" є значення, що встановлені Інструкцією про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Нормативні значення для інших класів банк може визначати самостійно.
Якщо емітент будь-яких цінних паперів у портфелі банку на інвестиції одночасно є позичальником банку, його оцінка (клас) як позичальника та як емітента повинні співпадати.
Додаток 4
до Положення про порядок розрахунку
резерву на відшкодування можливих
збитків банків від операцій з
цінними паперами
Методика визначення розрахункової ринкової вартості для цінних паперів
1. Ця методика розроблена для визначення розрахункової ринкової вартості тих цінних паперів, які є в портфелі банку і не мають активного ринку, використовується для обчислення розрахункової суми спеціального резерву під цінні папери.
Визначення розрахункової ринкової вартості групи цінних паперів передбачає два етапи:
а) проведення аналізу дисконтованих у часі майбутніх грошових потоків на підставі реальної оцінки обсягу та часу виникнення таких потоків і ставки дисконту, що відповідає нормі дохідності альтернативних інвестиційних проектів із подібним строком дії та ступенем ризику (фактор ризику фондового ринку);
б) визначення фінансового стану та результатів роботи емітента (фактор ризику емітента).
( Абзац п'ятий пункту 1 вилучено згідно з Постановою Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )( Абзац шостий пункту 1 вилучено згідно з Постановою Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )( Абзац сьомий пункту 1 вилучено згідно з Постановою Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )( Абзац восьмий пункту 1 вилучено згідно з Постановою Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )
Фінансова оцінка емітента здійснюється не рідше ніж один раз на три місяці; якщо емітентом є банк, - не рідше ніж один раз на місяць.
( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )
При визначенні розрахункової ринкової вартості груп цінних паперів, що складаються з цінних паперів центральних та місцевих органів державної влади, розрахункова ринкова вартість визначається без урахування фактора ризику емітента.
( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )
2. Розрахункова ринкова вартість цінних паперів, що не мають активного ринку та віднесені до категорії 2, обчислюється для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом за формулою (1), а для всіх інших цінних паперів - за формулою (2).
2.1. Для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом береться до розрахунку менша із сум:
оцінна сума доходу інвестора від цінного папера, дисконтована на сім років з періодом дисконту один рік під поточну ставку KIBOR найтривалішого строку,
або пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента:
7 Д
РВ = fmin ( E ---------; K х r), (1)
t=1 (1+d)ст.t
E - сума
f - функція
ст. - степінь
де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;
Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць, квартал, рік);
d - ставка KIBOR1;
t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік);
К - капітал емітента;
r - пропорційна частка участі в капіталі емітента.
---------------------------------
1 До розрахунку береться середньозважена ставка міжбанківського кредитування (KIBOR) за відповідний період.
При цьому потрібно враховувати таке:
а) величиною оцінної суми доходу вважається частка в середньому чистому прибутку після оподаткування емітента за останні три роки (або за меншу кількість років, якщо з часу заснування емітента минуло менше ніж три роки), що пропорційна частці участі банку в статутному фонді емітента;
б) сума капіталу емітента розраховується таким чином:
для підприємств (небанківських установ) - відповідно до переліку показників 1 "Наявність власного капіталу" додатка 3 до цього Положення;
для банків - згідно з розрахунком нормативу регулятивного капіталу (Н1), що визначений Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032;
( Абзац п'ятнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 додатку 4 в редакції Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
в) у разі відсутності інформації про емітента розрахунковою ринковою вартістю вважається нуль.
2.2. Для всіх інших цінних паперів береться до розрахунку оцінна сума доходу (фіксованого або нефіксованого), дисконтована за кожний період сплати такого доходу під відповідну за строком ставку KIBOR, плюс номінальна вартість цінного папера, дисконтована під відповідну за строком ставку KIBOR:
n Д НВ
РВ = E --------- + ---------, (2)
t=1 (1+d)ст.t (1+d)ст.n
E - сума
ст. - степінь
де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;
Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць, квартал, рік);
d - ставка KIBOR;
НВ - номінальна вартість цінного папера;
n - кількість періодів (місяць, квартал, рік), що залишилися до погашення цінного папера;
t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік).
При цьому слід ураховувати таке:
а) якщо в період виникнення грошового потоку немає відповідної ставки KIBOR, то до розрахунку береться ставка KIBOR, що відповідає строку 90 днів;
б) наявність неамортизованої частини дисконту або премії за цінними паперами, що придбані з дисконтом або премією, при визначенні розрахункової ринкової вартості до уваги не береться;
в) до величини оцінного доходу пайових або безстрокових цінних паперів з нефіксованим доходом включається нарахований за минулі 12 календарних місяців дохід, про що банк має документальне підтвердження (повідомлення емітента), незалежно від того, був цей дохід одержаний, чи ні. Однак не включається дохід, одержаний протягом останніх 12 місяців, який належить до попередніх звітних періодів;
г) оскільки проміжні виплати доходу від дисконтних цінних паперів не допускаються, то для дисконтних цінних паперів має використовуватися тільки друга частина формули (2) - дисконт номіналу;
|) банк має право самостійно обирати фактор дисконту для цінних паперів, номінал яких виражено в іноземній валюті. Рекомендується фактором дисконту вважати середню запропоновану ставку міжбанківського ринку валютних кредитів, регулярним учасником якого є банк;
д) у разі неодержання банком доходу від цінного папера за будь-який з періодів або часткового чи повного непогашення його номіналу банк має самостійно визначити реальну можливість одержання такого доходу в майбутньому та віднести відповідний грошовий потік до відповідного періоду дисконтування;
е) у разі прийняття Господарським судом України рішення про визнання емітента банкрутом або рішення уповноваженого органу про ліквідацію емітента, а також у разі опротестування векселів, розрахунковою ринковою вартістю цінних паперів вважається нуль;
( Підпункт 2.2 "е" пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
є) за векселями строком "за пред'явленням" період дисконту не повинен перевищувати 1 рік з дати його виписки.
Розрахункова ринкова вартість груп цінних паперів категорії 4 обчислюється так само, як і вартість груп цінних паперів категорії 2 (з урахуванням вимог додатка 1 до цього Положення).
Приклади розрахунку резерву під операції з цінними паперами
Приклад 1. Безстрокові пайові цінні папери з нефіксованим доходом (прості акції).
Припустимо, що в портфелі банку на продаж знаходиться група цінних паперів з такими даними:
вид цінного папера - прості акції;
кількість - 100 шт.;
номінал - 10 грн.;
банкові належать 10% сукупної суми акцій, що перебувають в обігу;
чистий прибуток емітента після оподаткування за минулий рік становив 3000 грн.;
сума капіталу емітента становить 11000 грн.;
ставка KIBOR на 90 днів - 18% річних.
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається у три етапи.
Перший етап: визначення оцінної суми доходу, дисконтованої на 7 років.
Оцінна сума доходу інвестора від цінного папера становить частину чистого прибутку емітента після оподаткування, що пропорційна частці банку від сукупної суми акцій, що перебуває в обігу.
У цьому прикладі оцінна сума доходу становить: 3000 грн. х х 10% = 300 грн. Таким чином, оцінний дохід інвестора становить 3 грн. на одну акцію, тобто 3%.
Дисконтування оцінної суми доходу на 7 років під ставку KIBOR найтривалішого строку визначається за формулою (1):
7 300 грн. 300 грн. 300 грн.
РВ = E -------------- = -------------- + -------------- +
t=1 (1 + 0,18)ст.t (1 + 0,18)ст.1 (1 + 0,18)ст.2
300 грн. 300 грн. 300 грн.
+ -------------- + -------------- + --------------- +
(1 + 0,18)ст.3 (1 + 0,18)ст.4 (1 + 0,18)ст.5
300 грн. 300 грн.
+ -------------- + -------------- = 254,24 грн. + 215,46 грн. +
(1 + 0,18)ст.6 (1 + 0,18)ст.7
+ 182,59 грн. + 154,74 грн. + 131,13 грн. + 111,13 грн. +
+ 94,18 грн. = 1143,46 грн.
E - сума
ст. - степінь
Другий етап: визначення пропорційної частки участі інвестора в капіталі емітента.
Пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента становить:
11000 грн. х 10% = 1100 грн.
Третій етап: обирається менша сума з отриманих за результатами розрахунку першого та другого етапів.
1143,46 грн. > 1100,00 грн.
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів становить 1100,00 грн.
Приклад 2. Безстрокові пайові папери з нефіксованим доходом (прості акції).
За даними, що наведені в прикладі 1, припустимо, що за минулий рік емітенту завдано збитків.
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається у три етапи.
Перший етап: визначення оцінної суми доходу, дисконтованої на 7 років.
Оцінна сума доходу інвестора дорівнює нулю.
Дисконтування оцінної суми доходу на 7 років під ставку KIBOR найтривалішого строку визначається за формулою (1):
7 0 грн.
РВ = E -------------- = 0,00 грн.
t=1 (1 + 0,18)ст.t
ст. - степінь
Другий етап: визначення пропорційної частки участі інвестора в капіталі емітента.
Пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента становить:
11000 грн. х 10% = 1100 грн.
Третій етап: обирається менша сума з отриманих за результатами розрахунку першого та другого етапів.
0,00 грн. < 1143,46 грн.
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів становить 0,00 грн.
Приклад 3. Безстрокові пайові цінні папери з фіксованим доходом (привілейовані акції).
Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:
вид цінного папера - привілейовані акції;
кількість - 10 шт.;
номінал - 1000 грн.;
ставка дохідності - 15% річних;
ставка KIBOR на 90 днів - 12% річних.
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:
оцінна сума доходу становить:
10 шт. х 1000 грн. х 15%
------------------------ = 1500 грн.
100%
Дисконтування оцінної суми доходу на 7 років під ставку KIBOR найтривалішого строку визначається за формулою (2):
7 1500 грн. 10 шт. х 1000 грн. 1500 грн.
РВ = E -------------- + ------------------ = -------------- +
t=1 (1 + 0,12)ст.t (1 + 0,12)ст.7 (1 + 0,12)ст.1
1500 грн. 1500 грн. 1500 грн.
+ -------------- + -------------- + -------------- +
(1 + 0,12)ст.2 (1 + 0,12)ст.3 (1 + 0,12)ст.4
1500 грн. 1500 грн. 1500 грн.
+ -------------- + -------------- + -------------- +
(1 + 0,12)ст.5 (1 + 0,12)ст.6 (1 + 0,12)ст.7
10000 грн.
+ -------------- = 1339,29 грн. + 1195,79 грн. + 1067,69 грн. +
(1 + 0,12)ст.7
+ 953,29 грн. + 851,16 грн. + 759,96 грн. + 678,52 грн. +
+ 4523,45 грн. = 11369,15 грн.
Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, резерв формувати не потрібно, оскільки розрахункова ринкова вартість цінних паперів (11369,15 грн.) перевищує їх балансову вартість (10000 грн.).
Приклад 4. Строкові боргові цінні папери із фіксованим купонним доходом (облігації, депозитні сертифікати та процентні векселі).
Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:
вид цінного папера - облігація;
кількість - 1 шт.;
вартість придбання - 1200 грн.;
номінал - 1000 грн.;
ставка дохідності - 24% річних (купонний дохід на рівні 20 грн. щомісяця);
період, що лишився до погашення, - 12 місяців;
період одержання доходу - один раз на місяць;
ставка KIBOR на 30 днів - 6% річних (0,5% щомісяця);
ставка KIBOR на 60 днів - 12% річних (1% щомісяця);
ставка KIBOR на 90 днів - 36% річних (3% щомісяця).
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:
20 грн. 20 грн. 12 20 грн.
РВ = --------------- + -------------- + E -------------- +
(1 + 0,005)ст.1 (1 + 0,01)ст.2 t=3 (1 + 0,03)ст.t
1000 грн. 20 грн. 20 грн.
+ --------------- = --------------- + -------------- +
(1 + 0,03)ст.12 (1 + 0,005)ст.1 (1 + 0,01)ст.2
20 грн. 20 грн. 20 грн.
+ -------------- + -------------- + -------------- +
(1 + 0,03)ст.3 (1 + 0,03)ст.4 (1 + 0,03)ст.5
20 грн. 20 грн. 20 грн.
+ -------------- + -------------- + -------------- +
(1 + 0,03)ст.6 (1 + 0,03)ст.7 (1 + 0,01)ст.8
20 грн. 20 грн. 20 грн.
+ -------------- + --------------- + --------------- +
(1 + 0,01)ст.9 (1 + 0,01)ст.10 (1 + 0,01)ст.11
20 грн. 1000 грн.
+ --------------- + --------------- = 19,90 грн. + 19,60 грн.+
(1 + 0,01)ст.12 (1 + 0,03)ст.12
+ 160,81 грн. + 701,26 грн. = 901,57 грн.
ст. - степінь
Приклад 5. Строкові боргові цінні папери із фіксованим дисконтним доходом (облігації, депозитні сертифікати та дисконтні векселі).
Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:
вид цінного папера - вексель з оплатою на місці на час пред'явлення;
кількість - 1 шт.;
номінал - 1000 грн.;
вексель придбано з дисконтом 10% від номіналу;
строк до погашення - 1 рік;
ставка KIBOR на 90 днів - 12% річних.
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається за формулою (1):
1000 грн.
РВ = -------------- = 892,86 грн.
(1 + 0,12)ст.1
ст. - степінь
Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, потрібно формувати резерв, оскільки ринкова розрахункова вартість цінних паперів (892,86 грн.) менша, ніж їх балансова вартість.
10% х 1000 грн.
1000 грн. - ----------------- = 900 грн.
100%
Приклад 6. Строкові боргові цінні папери з нефіксованим купонним доходом (облігації, депозитні сертифікати та процентні векселі).
Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:
вид цінного папера - депозитний сертифікат;
кількість - 1 шт.;
номінал і вартість придбання - 1000 грн.;
ставка дохідності - на рівні KIBOR (щомісячний купон за плаваючою ставкою);
період, що лишився до погашення, - 30 днів;
ставка KIBOR на 30 днів - 24% річних (2% щомісяця).
Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:
20 грн. 1000 грн.
РВ = -------------- + --------------- = 19,60 грн. + 980,39 грн. =
(1 + 0,02)ст.1 ( 1 + 0,02)ст.1
= 999,99 грн.
ст. - степінь
Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, потрібно формувати резерв, оскільки розрахункова ринкова вартість цінних паперів (999,99 грн.) менша, ніж їх балансова вартість (1000 грн.).
( Пункт 2 в редакції Постанови Нацбанку N 446 від 13.11.2000 )