Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів

зміна ПІН залишку коштів та ПІН рахунку клієнтом на терміналі.

Клієнт під час одержання платіжної картки повинен на панелі для підпису на картці поставити свій підпис (для фізичних осіб) або написати коротку назву юридичної особи (для юридичних осіб), перевірити залишок коштів на її платіжних додатках і змінити ПІН залишку коштів та ПІН рахунку, попередньо встановлені емітентом, на власні.

Емітент зобов'язаний на робочому місці, де здійснюється одержання клієнтом платіжних карток, мати відповідні програмно-технічні засоби, потрібні для перевірки клієнтом залишку коштів на платіжних додатках картки та зміни ПІН залишку коштів та ПІН рахунку цих додатків.

1.20. Форма і зміст заяви-анкети фізичної особи про відкриття рахунків та одержання платіжної картки НСМЕП визначаються Платіжною організацією у її документах щодо порядку оформлення участі в НСМЕП.

У разі видачі платіжної картки, що передбачає здійснення розрахунків з її використанням за кредитною схемою, до заяви-анкети може додатково включатися інформація, яка потрібна для надання кредиту [щодо місця роботи клієнта, його заробітної плати та інших доходів, фінансових зобов'язань клієнта (наприклад, кредитні угоди, довгострокові позики на житло тощо)].

1.21. Форма і зміст договору про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування фізичної особи визначаються Платіжною організацією в її документах щодо порядку оформлення участі в НСМЕП.

Договір про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування фізичної особи складається в двох примірниках.

1.22. Для отримання корпоративних платіжних карток клієнт подає до емітента заяву про видачу корпоративних карток та відповідні заяви-анкети.

Форма і зміст заяви про видачу корпоративних карток, форма і зміст заяви-анкети про відкриття рахунків та одержання корпоративної платіжної картки НСМЕП визначаються Платіжною організацією в її документах щодо порядку оформлення участі в НСМЕП.

У разі видачі платіжної картки, що передбачає здійснення розрахунків з її використанням за кредитною схемою, до заяви-анкети може додатково включатися інформація, що потрібна для надання кредиту.

1.23. Договір про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування суб'єкта підприємницької діяльності є основним документом, що регулює взаємовідносини між емітентом та клієнтом. Форма і зміст договору визначаються Платіжною організацією в її документах щодо порядку оформлення участі в НСМЕП.

Договір про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування суб'єкта підприємницької діяльності складається в двох примірниках.

1.24. Для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки суб'єкту підприємницької діяльності відкривають рахунок завантаження та чековий картковий рахунок.

Якщо суб'єкт підприємницької діяльності вже має відкритий в емітента поточний рахунок, то він може визначити його як рахунок завантаження або відкрити новий поточний рахунок для виконання ним функцій рахунку завантаження. У разі одержання юридичною особою кількох корпоративних платіжних карток з чеком йому відкривають окремі чекові карткові рахунки. На одному рахунку завантаження можуть відображатись операції із застосуванням кількох корпоративних платіжних карток.

1.25. Термін дії платіжної картки обумовлюється договором між емітентом і клієнтом та обмежується терміном, що визначається Платіжною організацією.

Термін дії платіжного додатка картки визначається емітентом у межах терміну дії картки, але може бути змінений ним у цих межах за письмовою заявою клієнта.

Картка дійсна до зазначеного в ній дня, місяця та року (включно). Після завершення терміну дії платіжного додатка картки операції із застосуванням цього додатка неможливі.

Термін дії службових карток визначається власниками цих карток з урахуванням їх технічного стану та ресурсів і обмежується максимальним терміном дії службових карток, що визначається Платіжною організацією.

1.26. Заміна платіжної картки клієнту на нову здійснюється за ініціативи клієнта банку - у разі виходу картки з ладу з будь-яких причин чи втрати/викрадення картки або емітента - у разі закінчення ресурсів картки (максимальна версія системних ключів менше ніж поточна тощо) чи закінчення терміну дії картки.

У разі проведення заміни картки з ініціативи емітента він зобов'язаний завчасно повідомити про це держателя картки.

1.27. Порядок одержання клієнтом або його довіреною особою корпоративної платіжної картки в емітента, а також загальні вимоги щодо проведення емісії платіжних карток визначено у документах Платіжної організації щодо порядку оформлення участі в НСМЕП.

2.1. Еквайр самостійно встановлює перелік послуг, які він надає держателям карток (у банкоматах, касах банку, торговців), а також встановлює величини комісійних за еквайринг. Якщо еквайр працює з делегуванням своїх інформаційних функцій (повноважень) технічному еквайру, то він повинен узгодити перелік цих послуг з ним.

2.2. Еквайр здійснює обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, на підставі договору про обслуговування платіжних карток НСМЕП (терміналів), який укладається з урахуванням вимог Платіжної організації до його структури та змісту. Вимоги до цього договору визначено у документах Платіжної організації щодо порядку вступу до НСМЕП та оформлення участі в НСМЕП.

2.3. Еквайр (технічний еквайр) здійснює контроль за дотриманням торговцем вимог договору та Правил НСМЕП, що стосуються здійснення операцій з платіжними картками та збору трансакцій. У разі неодноразового порушення торговцем цих вимог він уживає необхідних адекватних заходів, які передбачені цим договором, або розриває договір.

2.4. Еквайр (технічний еквайр) проводить підготовчу роботу з торговцем, що необхідна для виконання операцій із застосуванням платіжних карток НСМЕП, і передає торговцю рекламні та інструктивні документи, що потрібні для обслуговування держателів платіжних карток і терміналів, а також безкоштовно надає йому консультації, що пов'язані із здійсненням операцій із застосуванням платіжних і службових карток НСМЕП.

2.5. Еквайр протягом наступного (робочого) дня зараховує кошти на рахунок торговця (чи перераховує на його рахунок в іншому банку) за операціями поточного дня із застосуванням платіжних карток (незалежно від відшкодування їх емітентом еквайру).

2.6. Еквайр акцептує всі трансакції торговельних терміналів торговця, якщо торговцем не були порушені умови договору і технологія роботи з терміналами. Неакцептування еквайром трансакцій можливе за наявності таких порушень:

несвоєчасне розвантаження терміналів з вини торговця, якщо це призвело до приймання платіжних карток, унесених до стоп-листа, та карток, що емітовані емітентами, діяльність яких у НСМЕП припинена (згідно із "зеленим" листом);

доведено несанкціоноване втручання у функції торговельного термінала. У цьому разі еквайр має право не акцептувати трансакції тих карток, які внесені до актуального стоп-листа, а також трансакції, що не прийняті ним та/або емітентом.

У разі виходу з ладу торговельного термінала еквайр відновлює трансакції за контрольною стрічкою торговельного термінала чи ЕККА та акцептує їх.

Еквайр надає торговцю виписки з його рахунку за операціями із застосуванням карток у порядку та в терміни, установлені в договорі, а також необхідні роз'яснення щодо них.

2.7. Члени НСМЕП можуть укладати договори про видачу готівкових коштів за платіжними картками з торговцями і з банками-резидентами, що не є членами НСМЕП, через власні каси або банкомати.

2.8. У разі допущення з вини торговця помилки під час здійснення держателем картки платежу торговець видає держателю картки помилково зняту суму готівкою без утримання комісійних. У випадках, передбачених законодавством України, торговець зобов'язаний провести цю операцію через ЕККА (ККС).

2.9. Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути повернені особі, яка їх продала, згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами України.

Повернення коштів за повернений товар, неотриману (неякісну) послугу торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами.

2.10. Торговець не має права:

відмовляти держателям платіжних карток у виконанні операцій із застосуванням карток повністю чи частково в межах гарантованого еквайром переліку послуг. Винятком є технічні причини (несправність устаткування, відсутність зв'язку тощо) та обмеження, установлені емітентом картки;

установлювати торговельні надбавки на товари (послуги), оплата яких здійснюється із застосуванням карток, порівняно з їх ціною під час оплати готівкою.

2.11. Еквайри і торговці не мають права:

вилучати картки держателів з обігу;

вимагати у держателя картку для самостійного проведення фінансової операції.

2.12. Еквайр не має права зобов'язувати торговця, а торговець не має права вимагати від держателя платіжної картки:

уведення ПІН залишку коштів та ПІН рахунку як засобу ідентифікації держателя картки, якщо це не передбачено умовами використання картки;

пред'явлення документів, які посвідчують особу, як засобу ідентифікації держателя картки (за винятком випадку, якщо торговець має доручення еквайра здійснити перевірку документів певного суб'єкта переказу за результатами моніторингу для належної його ідентифікації).

2.13. Члени НСМЕП і торговці зобов'язані забезпечити такі умови для обслуговування держателів карток, які гарантували б збереження конфіденційності ПІН залишку коштів та ПІН рахунку їх карток.

2.14. Торговець може за рахунок готівкової виручки підприємства або коштів, отриманих із банку, надавати держателю платіжної картки НСМЕП послуги з видачі готівки з друкуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа) та відображенням таких операцій згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами України. Обмеження з видачі торговцем готівки за платіжними картками НСМЕП установлюються Платіжною організацією та еквайрами.

1.1. Розрахунки між членами та учасниками НСМЕП за операціями із застосуванням платіжних карток здійснюються за кліринговою схемою.

1.2. Суб'єктами розрахунків за результатами клірингу в НСМЕП є члени НСМЕП, що працюють або працювали в міжбанківському режимі та виконують розрахунки за результатами клірингу, а також процесингові центри (далі - учасники розрахунків).

1.3. Функції клірингової установи в НСМЕП виконує ГПЦ, який розраховує загальні нетто-позиції учасників розрахунків, формує та передає до розрахункового банку документи на переказ (клірингові вимоги).

1.4. У клірингову позицію учасника розрахунків уключаються всі платежі та комісійні за операціями із застосуванням платіжних карток у головній установі, філіях та його агентів.

1.5. Розрахунковий банк виконує взаєморозрахунки між учасниками розрахунків на підставі отриманої від ГПЦ клірингової вимоги та згідно з регламентом НСМЕП і умовами договорів з учасниками розрахунків.

1.6. У разі неплатоспроможності учасника розрахунків для погашення (частково або повністю) його заборгованості перед іншими учасниками розрахунків використовуються кошти страхового фонду НСМЕП.

1.7. Банківські розрахунки за операціями із застосуванням платіжних карток, що виконуються без участі розрахункового банку, поділяються на:

внутрішньобанківські;

міжфілійні;

міжбанківські.

Внутрішньобанківські розрахунки виконуються на рівні різних бухгалтерських рахунків в одному банку (одній філії банку).

Міжфілійні розрахунки виконуються, якщо операції за платіжними картками обслуговують філії цього самого банку. У цьому разі головна установа банку проводить міжфілійні розрахунки за кліринговою схемою самостійно.

Міжбанківські розрахунки виконуються членом НСМЕП за наявності агентських договорів з іншими банками, якщо рахунок торговця, якого обслуговує цей еквайр, відкрито в іншому банку, за надані в межах НСМЕП послуги, за операціями адресних платежів тощо. Ці розрахунки виконуються на умовах, визначених у відповідних договорах.

За операціями адресних платежів, що виконані із застосуванням платіжних карток, емітент самостійно формує відповідні документи на переказ і на їх підставі самостійно перераховує суми адресних платежів на рахунки отримувачів коштів.

Міжбанківські платежі виконуються за допомогою СЕП НБУ, а міжфілійні - засобами внутрішньої платіжної системи банку або за допомогою СЕП.

1.8. Строки проведення переказу із застосуванням платіжних карток визначаються регламентом НСМЕП та умовами договорів між членами та учасниками платіжної системи і обмежуються відповідними строками, визначеними законодавством України.

Внутрішньобанківський переказ за операціями із застосуванням платіжних карток виконується в строк, установлений внутрішніми нормативними документами банку, і не може перевищувати строк, визначений законодавством України.

1.9. Взаєморозрахунки між членами та учасниками НСМЕП за надані в межах НСМЕП послуги здійснюються згідно з тарифами і на умовах, визначених у договорах між ними.

1.10. Умови та порядок здійснення розрахунковим банком міжбанківських розрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток, його взаємодія з ГПЦ, Платіжною організацією та іншими учасниками розрахунків, а також порядок формування, використання, поповнення та повернення коштів страхового фонду НСМЕП визначені документами Платіжної організації щодо взаєморозрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток.

Регламент роботи розрахункового банку щодо здійснення міжбанківських розрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток, формування, використання, поповнення та повернення коштів страхового фонду НСМЕП визначено в документах Платіжної організації щодо регламенту НСМЕП.

2.1. У членів НСМЕП бухгалтерський облік за операціями із застосуванням платіжних карток під час розрахунків за надані товари (послуги) здійснюється згідно з документами Платіжної організації щодо порядку здійснення бухгалтерських операцій з платіжними картками НСМЕП у банках України, узгодженого з Національним банком.

2.2. Якщо Національний банк є членом НСМЕП, то бухгалтерський облік за операціями із застосуванням платіжних карток під час розрахунків за надані товари (послуги) здійснюється згідно з внутрішнім документом Національного банку, узгодженим з Платіжною організацією.

1.1. Основні види ризиків, що можуть виникати у НСМЕП, умовно поділяються на системні, фінансові (розрахункові), правові (юридичні), операційні та ринкові.

1.2. Системні ризики виникають у результаті збоїв, відмов у системі та призводять до втрати або модифікації фінансової інформації і пов'язані з помилками під час обрання та реалізації концепції побудови НСМЕП та/або адміністрування НСМЕП з боку Платіжної організації.

1.3. Фінансові (розрахункові) ризики виникають у результаті того, що одна із сторін не виконала своїх фінансових зобов'язань щодо інших учасників розрахунків.

1.4. Правові (юридичні) ризики виникають у результаті відсутності досконалого механізму вирішення конфліктних ситуацій (невідповідності нормативної бази НСМЕП законодавству України) і призводять до невирішених спорів між членами та/або учасниками НСМЕП.

1.5. Операційні ризики, які виникають у системі управління НСМЕП, пов'язані з порушеннями технології, правил функціонування НСМЕП з боку членів та/або учасників НСМЕП, а також у результаті виникнення стихійного лиха.

1.6. Ринкові ризики виникають у результаті зменшення конкурентоспроможності послуг, що надає НСМЕП та/або кожний з її членів та учасників.

1.7. Для мінімізації системних ризиків повинні здійснюватися такі заходи:

побудова інфраструктури НСМЕП, відкритої для подальшої її модернізації та розвитку з урахуванням вимог державних та міжнародних стандартів;

побудова високонадійної системи забезпечення інформаційної безпеки НСМЕП, створення ефективних засобів і чітко сформульованих правил управління ризиками в рамках системи та визначених меж відповідальності кожного члена та учасника НСМЕП;

організація і проведення випробувань компонентів АПК та надання дозволів на їх використання відповідно до вимог державних та міжнародних стандартів;

організація і проведення постійного моніторингу (протоколювання основних подій, що виникають у системі) та аудиту системи для аналізу та оцінки її основних показників;

оптимізація Платіжною організацією своєї організаційної структури та документів, що регламентують її діяльність, з метою оперативного проведення аналізу основних показників роботи системи кожного члена та учасника НСМЕП і прийняття рішень щодо керування системою.

1.8. Для мінімізації фінансових ризиків повинні здійснюватися такі заходи:

обмеження обсягів розрахунків шляхом застосування Платіжною організацією, емітентами та держателями карток відповідних лімітів щодо обмеження виконання фінансових операцій з платіжними додатками платіжних карток та оперативне керування цими лімітами;

обов'язкове виконання кожним членом та учасником системи вимог регламенту НСМЕП та своїх зобов'язань згідно з укладеними договорами, дотримання технології роботи із стоп-листами, що використовуються в системі;

дотримання членами та учасниками системи вимог законодавства України та Правил щодо виконання фінансових операцій та термінів перерахування коштів;

формування та постійна підтримка членами НСМЕП на договірних засадах з Платіжною організацією та розрахунковим банком НСМЕП страхового фонду покриття ризиків неплатежів за операціями з платіжними картками;

ефективне застосування діючих та створення нових механізмів щодо підтримання поточних ліквідних коштів в учасників розрахунків;

ретельна перевірка Платіжною організацією фінансових показників кандидатів у члени та учасники системи під час оформлення їх вступу (участі) до НСМЕП та застосування поточного моніторингу їх фінансового стану протягом роботи в системі.

1.9. Для мінімізації правових ризиків повинні здійснюватися такі заходи:

постійний моніторинг Платіжною організацією змін до законодавства України та приведення до його вимог нормативних документів НСМЕП;

неухильне виконання членами та учасниками системи вимог нормативних документів НСМЕП щодо оформлення договірних взаємовідносин у системі;

аналіз Платіжною організацією спірних питань, які виникають у процесі функціонування НСМЕП, щодо неадекватності нормативних документів НСМЕП з метою приведення їх у відповідність до поточних вимог.

1.10. Для мінімізації операційних ризиків, які виникають у системі управління НСМЕП, повинні здійснюватися такі заходи:

постійне приведення кожним членом та учасником НСМЕП у відповідність до вимог нормативної бази НСМЕП своїх внутрішніх документів, а також технологічних інструкцій для обслуговуючого персоналу;

постійне навчання кожним членом та учасником НСМЕП свого обслуговуючого персоналу та контроль за виконанням персоналом своїх технологічних інструкцій і правил забезпечення інформаційної безпеки;

застосування кожним членом та учасником НСМЕП на своїй ділянці технологічної інфраструктури НСМЕП надійних програмно-апаратних засобів;

резервування кожним членом та учасником НСМЕП ліній зв'язку та програмно-апаратних засобів;

проведення Платіжною організацією перевірки процесингових центрів перед початком їх роботи в НСМЕП.

1.11. Для мінімізації ринкових ризиків повинні здійснюватися такі заходи:

розроблення та впровадження Платіжною організацією нових сучасних платіжних додатків, сумісних з технологіями міжнародних платіжних систем;

розроблення Платіжною організацією заходів щодо спрощення процедури вступу до НСМЕП;

проведення Платіжною організацією, кожним членом та учасником НСМЕП маркетингових заходів;

поліпшення Платіжною організацією, кожним членом та учасником НСМЕП якості своїх послуг.

1.12. Кожний член та учасник НСМЕП має право проводити додаткові заходи щодо мінімізації своїх ризиків, якщо це не впливає на технологію роботи інших членів та учасників НСМЕП, а також системи в цілому.

1.13. Межі відповідальності членів і учасників НСМЕП та захист їх інтересів визначаються в договорах між ними, які повинні відповідати вимогам законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку та Правил.

Вклади фізичних осіб, що обліковуються на картрахунках, захищаються державою згідно із законодавством України. У разі неплатоспроможності емітента в розмірі, установленому законодавством, гарантується відшкодування коштів фізичних осіб, залучених на ці рахунки.

1.14. Платіжна організація несе відповідальність за мінімізацію та управління системними ризиками, а також правовими ризиками, пов'язаними з невідповідністю нормативної бази НСМЕП законодавству України.

1.15. Кожний із членів та учасників НСМЕП несе відповідальність за свої, що викликані внутрішніми причинами, фінансові, операційні, правові та ринкові ризики і самостійно управляє ними.

1.16. Еквайри/емітенти повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів щодо запобігання або припинення зазначених переказів згідно із законодавством України.

Моніторинг має проводитися постійно за загальними параметрами, установленими Національним банком.

1.17. Для встановлення правомірності переказу еквайр за результатами моніторингу або в разі опротестування переказу держателем картки, емітентом чи Платіжною організацією має право зупинити завершення переказу на час, що передбачений законодавством України.

2.1. З метою зменшення ризиків невиконання зобов'язань у разі неплатоспроможності учасників розрахунків під час проведення взаєморозрахунків за результатами клірингу Платіжна організація формує на договірних засадах з членами НСМЕП та постійно підтримує страховий фонд покриття ризиків неплатежів за операціями з платіжними картками (далі - страховий фонд).

2.2. Кошти страхового фонду за дорученням Платіжної організації використовуються розрахунковим банком під час проведення взаєморозрахунків за результатами клірингу в разі потреби погашення заборгованості учасника розрахунків перед іншими учасниками розрахунків відповідно до регламенту проведення цих розрахунків та умов взаємного договору. Порядок створення та використання страхового фонду визначається Платіжною організацією і викладено в її документах щодо взаєморозрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток.

2.3. За умови недостатності коштів страхового фонду, з метою проведення своєчасних розрахунків члени НСМЕП можуть укладати з Національним банком кредитні договори відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо рефінансування банків України.

2.4. У разі припинення членства емітента/еквайра в НСМЕП розрахунковий банк згідно з умовами договору з ним повертає йому із страхового фонду залишок його коштів у цьому фонді.

3.1. Для мінімізації фінансових ризиків держателів особистих платіжних карток і юридичних осіб, довірені особи яких є держателями корпоративних платіжних карток, у НСМЕП використовується технологія стоп-листів таких типів: повний стоп-лист; термінальні стоп-листи.

3.2. Заявки до ГПЦ щодо зміни повного стоп-листа (унесення чи вилучення номера картки) формуються емітентами на підставі відповідних заяв держателів карток або, незалежно від їх держателів, на підставі власних рішень.

Датою занесення картки до повного стоп-листа є дата формування в ГПЦ відповідного наказу.

3.3. За ініціативи держателя платіжна картка вноситься до повного стоп-листа у таких випадках:

втрата/викрадення платіжної картки;

вихід платіжної картки з ладу;

з інших причин, які обумовлені в договорі з емітентом.

3.4. Для внесення картки до повного стоп-листа держатель картки зобов'язаний подати емітенту відповідну заяву. Види заяв (письмова чи усна), вимоги до їх змісту, порядок подання заяв до емітента та їх подальше опрацювання викладені в документах Платіжної організації щодо управління ризиками.

Після подання заяви про внесення картки до повного стоп-листа он-лайн операції з цією карткою блокуються емітентом у строк, що визначений регламентом НСМЕП.

Порядок внесення картки до повного стоп-листа її держателем та відповідальність сторін у разі його порушення повинні бути зазначені у договорі між клієнтом та емітентом, а також у правилах користування платіжною карткою.

Примірник заяви держателя картки служить документом під час вирішення спорів і повернення коштів клієнту (держателю картки).

3.5. За наявності обставин, що свідчать про неправомірне використання платіжної картки або її реквізитів, користування платіжною карткою не уповноваженою на те особою, в інших випадках, визначених договором з клієнтом, емітент має право ухвалити рішення щодо:

тимчасового зупинення здійснення операцій з використанням певної платіжної картки;

вилучення платіжної картки з обігу.

Тимчасове зупинення здійснення операцій з використанням платіжної картки та ініціювання вилучення платіжної картки з обігу здійснюється шляхом унесення її до повного стоп-листа з ініціативи емітента.

У цьому разі емітент зобов'язаний повідомити про це держателя картки згідно з умовами договору з ним.

3.6. Оновлення (модифікація) термінального стоп-листа здійснюється під час збору трансакцій з термінального пристрою (його розвантаження). Максимально допустимий період розвантаження термінального пристрою визначається документами Платіжної організації щодо регламенту НСМЕП.

3.7. Термінал формує документ в електронному вигляді (трансакцію блокування картки) та здійснює блокування платіжної картки у разі:

надходження від емітента до термінала (за запитом на авторизацію картки) заборони на проведення операції з рахунком завантаження держателя картки (унаслідок розміщення номера картки в повному стоп-листі);

установлення в самому терміналі заборони на проведення операції із залишками коштів на платіжному додатку картки внаслідок розміщення номера картки в термінальному стоп-листі.

Технологією НСМЕП передбачено, що фінансова операція із залишками коштів на платіжних додатках картки, яка внесена до повного стоп-листа, але не включена до конкретного термінального стоп-листа, не може бути виконана.

У трансакції блокування картки відображаються залишки коштів на платіжних додатках цієї картки, що дає змогу повернути кошти держателю картки у розмірі цих залишків (чека та гаманця).

3.8. Картка зі стоп-листа може бути вилучена за ініціативи держателя, якщо вона була внесена ним до повного стоп-листа у випадках, визначених Правилами.

У разі вилученні картки зі стоп-листа інформація про цю картку (з новим значенням стану картки) поширюється в НСМЕП згідно з регламентом НСМЕП.

3.9. Номери карток, які внесені до повного стоп-листа (з ініціативи їх держателів чи емітентів), перебувають в ньому до:

закінчення строку дії картки, збільшеного на строк, що дорівнює строку актуальності трансакцій (визначеному регламентом НСМЕП), після закінчення якого претензії щодо трансакцій не приймаються;

надходження до ГПЦ інформації від емітента про блокування картки, що перебуває у стоп-листі (у цьому разі картка вилучається із повного стоп-листа незалежно від того, хто був ініціатором її занесення до нього);

надходження від емітента відповідної заявки про вилучення картки з повного стоп-листа.

Якщо картка внесена до повного стоп-листа двома ініціаторами (наприклад, держателем картки та емітентом), то вилучення її з нього може бути здійснено тільки за наявності відповідних заяв/заявок цих ініціаторів.

3.10. Порядок і терміни розповсюдження стоп-листів у системі та розподіл ризиків між учасниками розповсюдження визначаються документами Платіжної організації щодо регламенту НСМЕП та управління ризиками відповідно.

3.11. Оплата послуг за внесення картки до повного стоп-листа здійснюється за чинними тарифами ініціатором внесення, а саме:

у разі внесення картки до повного стоп-листа з ініціативи держателя він сплачує емітенту за цю послугу згідно з тарифами емітента. Емітент сплачує ГПЦ за цю послугу згідно з тарифами, які встановлюються Платіжною організацією;

у разі внесення картки до повного стоп-листа з ініціативи емітента емітент сплачує ГПЦ за цю послугу згідно з тарифами, які встановлюються Платіжною організацією.

Порядок розрахунків за надані послуги за внесення картки до повного стоп-листа визначається умовами договорів між ГПЦ та емітентом, відповідно емітентом та держателем картки.

Якщо від емітента отримано кілька заявок на внесення картки з одним номером до повного стоп-листа протягом певного періоду (до отримання від емітента заявки на вилучення цієї картки з повного стоп-листа), то ГПЦ, визначаючи розмір оплати за надані емітенту послуги, такі повторні заявки враховує як одну.

3.12. Повернення коштів клієнту за внесеною до стоп-листа платіжною карткою відбувається за таких умов:

закінчення терміну з дня внесення картки до повного стоп-листа (який визначається документами Платіжної організації щодо управління ризиками);

одержання трансакції блокування картки.

Після закінчення терміну з дня внесення картки до повного стоп-листа кошти повертаються клієнту тільки в обсязі залишку карткового рахунку за чеком. У цьому разі емітент формує проекти проводок на переказ коштів з відповідного карткового рахунку на відповідний поточний рахунок клієнта. Залишок коштів на гаманці клієнту повертається після отримання емітентом трансакції блокування цієї платіжної картки.

У разі одержання трансакції блокування платіжної картки кошти повертаються клієнту в розмірі їх залишків на платіжних додатках картки, надісланих у трансакції її блокування. У цьому разі формуються проводки на переказ коштів з відповідних карткових рахунків на рахунок завантаження клієнта. Якщо рахунок завантаження клієнта не відкривався, то кошти повертаються в готівковій формі або перераховуються на інші рахунки клієнта.

4.1. З метою зменшення фінансових ризиків членів та учасників НСМЕП та забезпечення ефективного використання емітентами залучених коштів (шляхом прогнозування платежів їх клієнтами) у НСМЕП для держателів карток і емітентів встановлені відповідні обмеження (ліміти) на виконання операцій з платіжними додатками платіжних карток, а саме:

карткові ліміти для обмеження сум операцій за гаманцем та чеком;

системні ліміти для обмеження загальних сум відповідних видів фінансових операцій з використанням платіжних додатків усіх карток, емітованих емітентом (за емітентом у цілому).

4.2. Інформація про карткові ліміти міститься в платіжних картках та відповідних службових картках - модулях безпеки терміналів (SAM). Перевірка цих лімітів відбувається у відповідних картках (за місцем перебування ліміту). Якщо той самий ліміт є і в платіжній картці, і в модулі безпеки термінала, то обмеження визначається жорсткішим розміром ліміту.

інформація про системні ліміти міститься в системних модулях безпеки (HSM) серверів авторизації АКС та базах даних АКС, що належать емітентам або БПЦ, які виконують інформаційне обслуговування емітентів.

4.3. Значення або межі значень усіх карткових лімітів установлюються Платіжною організацією та надсилаються відповідним членам та учасникам НСМЕП.

Карткові ліміти, що містяться в SAM, і карткові ліміти, що містяться у платіжних картках і обмежують кількість спроб уведення ПІН залишку коштів та ПІН рахунку, уносяться до відповідних карток під час системної ініціалізації цих карток уповноваженими Платіжною організацією юридичними особами (виробниками карток, центрами системної підготовки карток тощо) і можуть бути змінені тільки за рішенням Платіжної організації. Решту лімітів мають змогу вносити до платіжних карток емітенти, але в межах величин, визначених Платіжною організацією. Емітенти можуть їх змінювати згідно із своїми рішеннями. Ці карткові ліміти можуть бути типовими для всіх клієнтів або індивідуальними. Для зміни лімітів, що внесені до платіжної картки емітентом, клієнту потрібно звернутися до емітента та оформити заяву про зміну відповідних індивідуальних лімітів.

4.4. Емітенти самостійно установлюють розміри (у межах величин, визначених Платіжною організацією) решти карткових лімітів за операціями з гаманцем та чеком і самостійно вносять ці ліміти до платіжних карток, що емітуються ними.

Для операцій з гаманцем емітенти встановлюють розміри та вносять до платіжних карток такі ліміти, що обмежують максимально дозволену суму:

одноразового завантаження;

залишку коштів;

платежів за одну добу;

видачі готівки за одну добу;

платежу із залишку коштів без уведення ПІН залишку коштів.

Для операцій з чеком емітенти установлюють розміри та вносять до платіжних карток такі ліміти, що обмежують максимально дозволену суму:

одноразового завантаження;

залишку коштів;

платежів за одну добу;

видачі готівки за одну добу;

одноразового платежу (з рахунку завантаження та/або із залишку коштів платіжного додатка картки);

одноразової видачі готівки (з рахунку завантаження та/або із залишку коштів чека).

У разі перевищення цих лімітів держатель картки отримує відмову у проведенні відповідної фінансової операції, за винятком операції платежу із залишку коштів гаманця, для продовження виконання якої держатель картки додатково має увести ПІН залишку коштів.

Для кожної емітованої картки вищезазначені карткові ліміти можуть бути індивідуальними, але в межах, визначених емітентом. Їх розмір встановлюється на підставі заяви фізичної або юридичної особи на одержання платіжної картки НСМЕП.

4.5. Платіжна організація встановлює такі карткові ліміти за операціями з гаманцем та чеком.

Для операцій з гаманцем Платіжна організація встановлює розміри карткових лімітів, що обмежують:

максимальну суму платежу із залишку коштів без уведення ПІН залишку коштів (ліміт уноситься до SAM);

максимальну суму одноразового платежу та одноразової видачі готівки з рахунку завантаження та/або із залишку коштів гаманця (ліміт уноситься до SAM);

кількість спроб уведення ПІН рахунку під час завантаження з рахунку завантаження (ліміт уноситься до платіжної картки);

кількість спроб уведення ПІН залишку коштів для виконання платежів та видачі готівки із залишку коштів гаманця (ліміт уноситься до платіжної картки).

Для операцій з чеком Платіжна організація встановлює розміри карткових лімітів, що обмежують:

максимальну суму одноразового платежу та одноразової видачі готівки з рахунку завантаження та/або із залишку коштів чека (ліміт уноситься до SAM);

кількість спроб уведення ПІН залишку коштів для виконання завантаження (ліміт уноситься до платіжної картки);

кількість спроб уведення ПІН рахунку для виконання платежів та видачі готівки з рахунку завантаження (ліміт уноситься до платіжної картки).

Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН залишку коштів та ПІН рахунку перевищує обмеження за відповідним лімітом, то відбувається блокування виконання відповідної фінансової операції, що потребує введення ПІН залишку коштів або ПІН рахунку, за допомогою платіжного додатка картки.

У разі перевищення ліміту максимальної суми платежу із залишку коштів гаманця без уведення ПІН залишку коштів та додаткового уведення цього ПІН залишку коштів держателем картки для продовження виконання цієї операції за її результатами формується контрольна одиночна трансакція платежу.

4.6. Зміна лімітів SAM відбувається за допомогою системного механізму зміни його параметрів.

4.7. Для недопущення емітентом несанкціонованої емісії коштів у НСМЕП з боку Платіжної організації передбачено контроль за операціями завантаження коштів на відповідні платіжні додатки всіх емітованих ним карток. З боку Платіжної організації також передбачено контроль за операціями платежів з рахунку завантаження за допомогою платіжних додатків усіх карток, емітованих емітентом. Контроль має форму системних лімітів, які обмежують загальні суми за операціями:

завантаження чеків усіх карток, емітованих емітентом;

завантаження гаманців усіх карток, емітованих емітентом;

платежів з рахунку завантаження за допомогою платіжних додатків усіх карток, емітованих емітентом.

Ці ліміти містяться в системному модулі безпеки сервера авторизації АКС і розраховуються таким чином, щоб не заважати роботі емітента протягом 1-3 днів. У разі успішної операції із завантаження або платежу, що виконані за допомогою платіжних карток відповідного емітента, відповідні ліміти цього емітента зменшуються. У разі досягнення цими лімітами нульових сум під час здійснення запиту на завантаження або платіж системний модуль безпеки сервера авторизації АКС, що обслуговує емітента, відмовляє у виконанні операції. За результатами моніторингу залишків лімітів HSM та з урахуванням фінансового стану емітента, ці ліміти поновлюються з ГПЦ. У разі погіршення фінансового стану емітента ці ліміти можуть не поновлюватися, що дає змогу блокувати операції з платіжними додатками карток цього емітента.

Керування цими системними лімітами виконує Платіжна організація.

4.8. Для зменшення ризику емітента під час завантаження його карток готівкою в інших членів НСМЕП використовується системний ліміт, що обмежує загальну суму завантаження готівкою платіжних додатків усіх карток, емітованих емітентом, завантаження яких відбувається через інших еквайрів. Цей ліміт визначається емітентом та обмежує суму його зобов'язань за можливими платежами картками, що емітовані ним, у разі затримання еквайром перерахування йому відповідних сум, що завантажені на його картки готівкою.

Керування цим лімітом здійснює сам емітент. Оскільки завантаження карток готівкою в інших членів НСМЕП передбачає пряму авторизацію до емітента, то в разі перевищення цього ліміту АКС емітента (або БПЦ, що його обслуговує) забороняє авторизацію операції завантаження готівкою, таким чином знижуючи ризики за зобов'язаннями платежів еквайрів за такими операціями.

4.9. Вимоги Платіжної організації до загального порядку установлення, процедур уведення в дію та змін системних лімітів викладено в її документах щодо розрахунку та установлення системних лімітів у НСМЕП.

5.1. Одним із найважливіших елементів мінімізації ризиків у НСМЕП є забезпечення високого рівня захисту інформації (далі - інформаційна безпека) системи. Розроблення правил організації (політики) інформаційної безпеки НСМЕП та їх реалізація здійснюється Платіжною організацією або іншою установою на її замовлення відповідно до законодавства України та вимог, установлених Національним банком.

5.2. Під час проведення політики інформаційної безпеки в НСМЕП Платіжна організація застосовує комплекс організаційних заходів та програмно-технічних засобів, які забезпечують надійний захист інформації на кожній ланці організаційної та технологічної інфраструктури системи.

5.3. Члени та учасники НСМЕП зобов'язані виконувати встановлені законодавством України, Правилами та іншими нормативними документами Платіжної організації вимоги щодо забезпечення захисту інформації, яка обробляється в системі, а також несуть відповідальність у разі порушення цих вимог відповідно до законодавства України та Правил.

5.4. Члени та учасники НСМЕП зобов'язані повідомляти Платіжну організацію про виявлені ними випадки порушення вимог щодо забезпечення інформаційної безпеки в системі. У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про вчинення злочину, вони зобов'язані повідомити про це порушення відповідні правоохоронні органи.

5.5. Головними об'єктами захисту в НСМЕП є:

фінансові трансакції та трансакції за операціями із використанням службових карток;

документи за операціями із застосуванням платіжних карток та документи на переказ, що формуються на підставі фінансових трансакцій;

обмін інформацією між компонентами АПК, системи автоматизації банківських операцій тощо;

важлива інформація НСМЕП (ключі, стоп-листи, довідники, архіви, інформація про клієнтів та стан їх рахунків тощо);

програмно-технічні засоби оброблення трансакцій, документів за операціями із застосуванням платіжних карток та документів на переказ;

програмно-технічні засоби генерації, обліку і розповсюдження ключової інформації, а також ініціалізації та персоналізації карток.

5.6. Головною метою захисту інформації в НСМЕП є запобігання:

несанкціонованому доступу до інформації, знищенню, викривленню інформації трансакцій, документів за операціями із застосуванням платіжних карток та документів на переказ на кожній ланці організаційної та технологічної інфраструктури системи або втручанню в процес їх формування;

несанкціонованим змінам конфігурації та програмного забезпечення компонентів НСМЕП;

несанкціонованим діям обслуговуючого персоналу НСМЕП.

5.7. Для запобігання порушенням, що можуть загрожувати інформаційній безпеці системи, в НСМЕП повинні здійснюватися такі організаційні заходи:

проведення аналізу можливих загроз та втрат для системи в цілому і кожного її члена та учасника зокрема, а також підготовка даних для прийняття рішень щодо нештатних ситуацій;

розроблення Платіжною організацією інструкцій та рекомендацій щодо забезпечення захисту інформації кожним членом та учасником НСМЕП;

розроблення інструкцій щодо дій обслуговуючого персоналу членів та учасників НСМЕП із збереження конфіденційної інформації під час виникнення стихійних лих;

організація навчання обслуговуючого персоналу членів та учасників НСМЕП та контроль за їх роботою;

керування розподілом прав доступу користувачів та обслуговуючого персоналу до інформаційних джерел НСМЕП, облік засобів доступу до них;

керування генерацією, обліком та поширенням ключової інформації;

регламентація порядку внесення змін до програмно-технічних засобів технологічної інфраструктури системи;

організація обліку, зберігання і знищення документів та носіїв з конфіденційною інформацією.

5.8. Для запобігання порушенням, що можуть загрожувати інформаційній безпеці системи, в НСМЕП застосовуються такі програмно-апаратні засоби та заходи щодо захисту інформації:

чіткий розподіл прав доступу до інформаційних джерел НСМЕП як між членами/учасниками НСМЕП, так і між обслуговуючим персоналом, а також персоніфікація здійснення операцій і їх протоколювання;

розвинута ключова система, що дає змогу контролювати трансакції та запити двома незалежними шляхами;

розвинута система стоп-листів;

апаратні модулі безпеки, що містять важливу інформацію НСМЕП та здійснюють криптографічні операції;

автоматичне ведення захищених журналів, що містять записи використання компонентів системи, усіх дій АКС, процесингу та виконання фінансових і деяких службових операцій для карток і терміналів;

засоби самодіагностики, що дають змогу визначати порушення цілісності баз даних і програмного забезпечення, відсутність та спроби повторення трансакцій, спроби несанкціонованого доступу до компонентів системи.

Під час проходження інформації (службові та фінансові трансакції) на ланках картка - термінал - АКС - процесинговий центр завжди забезпечується її цілісність за допомогою автентифікаційного коду повідомлення.

5.9. Оперативне управління безпекою НСМЕП виконує ГПЦ, який має у своєму складі відповідну службу. Аналогічні служби повинні мати РПЦ, БПЦ, а також члени та учасники НСМЕП, у яких є власні АКС.

Служби безпеки НСМЕП членів (учасників) НСМЕП підпорядковуються керівнику своєї служби захисту інформації або аналогічної служби. Служба безпеки НСМЕП члена (учасника) співпрацює із службою безпеки відповідного процесингового центру, а остання - із службою безпеки ГПЦ, отримуючи методичну, інформаційну та консультативну допомогу.

5.10. Правила забезпечення безпеки Платіжною організацією, членами та учасниками НСМЕП, а також перелік основних об'єктів, які підлягають захисту кожним з них, наведені в її документах щодо забезпечення безпеки в НСМЕП.

1.1. У разі виникнення суперечностей між членами та/або учасниками НСМЕП унаслідок невиконання або неналежного виконання ними своїх зобов'язань відповідно до умов укладених договорів, з метою отримання необхідної інформації сторони мають право звертатися до інших членів та/або учасників НСМЕП, з якими вони мають договірні відносини, або до Платіжної організації в разі відсутності таких договірних відносин. Члени та учасники НСМЕП, які отримали відповідний запит про надання необхідної інформації, зобов'язані оперативно розглянути цей запит і за наявності такої інформації задовольнити його. Платіжна організація у разі потреби має право отримати будь-яку необхідну інформацію у членів та/або учасників НСМЕП, а також повинна надати її члену та/або учаснику НСМЕП за його запитом.

1.2. Для розгляду спорів, що виникають під час вирішення суперечностей між членами та/або учасниками системи, Платіжна організація має постійно діючу комісію з вирішення спорів (далі - комісія).

1.3. Комісія зобов'язана оперативно розглянути звернення заявника і прийняти рішення. З цією метою комісія має право проводити відповідні перевірки із залученням до її роботи представників від членів та/або учасників системи та отримувати будь-яку необхідну для прийняття обґрунтованого рішення інформацію від членів та/або учасників НСМЕП. Якщо сторони (сторона) не згодні з рішеннями, прийнятими комісією, то вони(а) можуть(е) для вирішення спору звернутися до суду (господарського суду).

2.1. Усі члени та учасники НСМЕП можуть припинити участь у НСМЕП за власним бажанням або з причин, наведених у цьому розділі.

2.2. Підставою для ініціювання припинення членства або участі в НСМЕП за власним бажанням є:

для члена НСМЕП - заява Платіжній організації про припинення членства в НСМЕП (у письмовій формі);

для учасника НСМЕП - юридичної особи - заява Платіжній організації або лист до іншої сторони договірних відносин (у разі відсутності договору з Платіжною організацією) про припинення участі в НСМЕП (у письмовій формі);

для учасника НСМЕП - фізичної особи - заява емітенту про припинення його розрахункового обслуговування за платіжною карткою (у письмовій формі).

Члени та учасники НСМЕП - юридичні особи повинні звертатися до Платіжної організації або іншої сторони договірних відносин із заявою (листом) про припинення членства (участі) в НСМЕП у строки, передбачені відповідним договором.

3.1. З ініціативи Платіжної організації ініціювання припинення членства (участі) в НСМЕП її члена або учасника - юридичної особи може бути здійснено з таких причин:

невиконання зобов'язань, пов'язаних із розрахунками з іншими членами та учасниками НСМЕП;

порушення умов договору з Платіжною організацією та вимог Правил;

встановлення факту надання Платіжній організації недостовірної фінансової інформації та/або інших даних, які потрібні для укладання договору, вирішення спорів і конфліктів, забезпечення функціонування НСМЕП;

якщо учасник НСМЕП - юридична особа або член НСМЕП не розпочав обслуговування інших членів або учасників НСМЕП протягом строку, визначеного у документах Платіжної організації щодо порядку вступу до НСМЕП та оформлення участі в НСМЕП, що відлічується від дати набрання чинності договору з Платіжною організацією.

3.2. Безумовне припинення участі в НСМЕП її члена ініціюється Платіжною організацією на підставі:

рішення Національного банку про ліквідацію банку;

рішення суду про ліквідацію банку чи визнання його банкрутом;

рішення вищого органу управління банку про його ліквідацію;

відкликання банківської ліцензії Національним банком;

на інших підставах, передбачених законодавством України.

3.3. Безумовне припинення участі в НСМЕП її учасника - юридичної особи ініціюється Платіжною організацією на підставі:

рішення суду про визнання його банкрутом;

рішення вищого органу управління цього учасника про його ліквідацію;

на інших підставах, передбачених законодавством України.

3.4. Обмеження або тимчасове зупинення членства/участі в НСМЕП її члена або учасника - юридичної особи може бути здійснено Платіжною організацією на визначений нею строк у разі:

порушення ним технології роботи в системі;

незадовільної якості обслуговування інших членів/учасників НСМЕП, незадовільного стану його технічної оснащеності, що впливає на якість обслуговування інших членів/учасників НСМЕП та/або виконання ними договірних зобов'язань;

невиконання ним вимог щодо забезпечення захисту головних об'єктів захисту в НСМЕП.

Учасник НСМЕП - юридична особа або член НСМЕП може продовжити роботу в НСМЕП лише після службового розслідування факту порушення ним технології роботи в системі та/або невиконання вимог щодо забезпечення захисту головних об'єктів захисту в НСМЕП та усунення недоліків. Розслідування повинно проводитися Платіжною організацією або уповноваженою нею особою в найкоротший строк.

3.5. За заявою учасника НСМЕП - юридичної особи або члена НСМЕП чи з власної ініціативи з причин, наведених у цьому розділі, Платіжна організація приймає обґрунтоване рішення про обмеження, тимчасове зупинення або припинення участі члена або учасника НСМЕП в системі. Після чого сторони договірних відносин виконують відповідні процедури за технологією, визначеною Платіжною організацією.

3.6. Умовами припинення участі в НСМЕП для торговця є:

виведення з обігу всіх терміналів НСМЕП, що були зареєстровані еквайрами за цим торговцем;

припинення дії договору(ів) між торговцем та еквайром(ами);

припинення дії договору(ів) між торговцем та технічним(и) еквайром(ами) (за наявності).

3.7. Умовами припинення членства в НСМЕП для члена є:

припинення дії договору(ів) з Платіжною організацією;

припинення дії договору з процесинговим центром, що його обслуговує;

припинення дії договорів з клієнтами та вилучення з обігу емітованих ним карток (для емітента);

припинення дії договорів з торговцями, яких він обслуговує (для еквайра);

припинення дії договору з технічним еквайром, якому він делегував інформаційні та технологічні функції обслуговування торговців (для еквайра, за наявності);

припинення дії договору з БПЦ, якому він делегував інформаційні функції емітента (для емітента/еквайра, що працює з делегуванням інформаційних функцій).

3.8. Умови вилучення з обігу платіжних і службових карток, а також терміналів (банкоматів) у разі припинення участі члена або учасника в НСМЕП обумовлюються відповідними договорами. Також умовами цих договорів повинні регламентуватися строки інформування іншої сторони договірних відносин про припинення членства/участі члена/учасника в НСМЕП та порядок повернення платіжних і службових карток, а також виведення терміналів із обігу.

У зв'язку з припиненням свого членства в НСМЕП емітент повинен повідомити своїх клієнтів про припинення дії договору(ів) з ними за один місяць до настання цієї події. Протягом цього строку клієнти мають отримати залишки коштів на відповідних платіжних додатках платіжних карток.

3.9. Членство (участь) в НСМЕП для члена (учасника) - юридичної особи припиняється після виконання ним відповідних умов припинення членства (участі) в НСМЕП з дня припинення дії відповідного договору з Платіжною організацією або іншою стороною.

4.1. Припинення участі в НСМЕП держателя картки (клієнта) може бути здійснено:

за власним бажанням;

з ініціативи емітента;

з ініціативи клієнта - юридичної особи або фізичної особи-підприємця (щодо держателя його корпоративної картки);

у разі смерті клієнта;

у випадках, визначених законодавством України.

4.2. Для ініціювання припинення участі в НСМЕП за власним бажанням клієнт повинен подати емітенту заяву про припинення його розрахункового обслуговування за платіжною(ими) карткою(ами) у письмовій формі та пред'явити документ, що засвідчує його особу.

4.3. Для ініціювання припинення участі в НСМЕП за власним бажанням держатель картки, що є довіреною особою юридичної особи або фізичної особи-підприємця, повинен подати емітенту у письмовій формі заяву про виведення картки з обігу, підписану уповноваженими особами юридичної особи (фізичною особою - підприємцем), та пред'явити документ, що засвідчує його особу, або документ, що його замінює.

4.4. Для ініціювання припинення участі в НСМЕП клієнта з ініціативи емітента (у разі невиконання клієнтом або його довіреною особою умов договору) він повинен письмово попередити про це клієнта, обов'язково зазначивши причини розірвання договору.

4.5. Для ініціювання припинення участі в НСМЕП держателя корпоративної картки, що є довіреною особою клієнта - юридичної особи або фізичної особи-підприємця, він повинен подати емітенту заяву в письмовій формі про виведення картки з обігу, підписану уповноваженими особами юридичної особи (фізичної особи-підприємця), та внести відповідні зміни до договору з емітентом щодо держателя корпоративної картки.

4.6. Для ініціювання припинення участі в НСМЕП клієнта в разі його смерті спадкоємці повинні подати до емітента відповідну заяву в письмовій формі та пред'явити відповідні документи.

4.7. У випадках, визначених законодавством України, припинення участі в НСМЕП держателя картки відбувається згідно з цим законодавством.

4.8. Повернення емітентом коштів клієнту у разі виведення з обігу платіжної картки здійснюється таким чином:

а) у разі виведення з обігу платіжної картки повернення клієнту залишків коштів на її платіжних додатках здійснюється одним із таких способів:

шляхом блокування цієї картки та перерахування залишків коштів на її платіжних додатках на відповідний(і) рахунок(и) завантаження клієнта відповідно до трансакції блокування картки;

шляхом отримання клієнтом готівки з платіжних додатків цієї картки;

шляхом перерахування залишку коштів на чековому картрахунку на відповідний(і) рахунок(и) завантаження клієнта після закінчення періоду актуальності трансакцій;

б) у разі виведення з обігу платіжної картки, що вийшла з ладу, залишок коштів на чеку повертається клієнту на підставі його письмової заяви в термін, який визначений Платіжною організацією, в обсязі залишку коштів на відповідному чековому картрахунку шляхом перерахування цих коштів на відповідний(і) рахунок(и) завантаження клієнта. У цьому разі залишок коштів на гаманці повертається клієнту за наявності технічної можливості зчитування з картки залишку коштів на цьому платіжному додатку.

Якщо платіжна картка втрачена/викрадена, то кошти повертаються клієнту або шляхом перерахування залишку коштів на чековому картрахунку на відповідний(і) рахунок(и) завантаження клієнта після закінчення терміну дії картки, збільшеного на період актуальності трансакцій (якщо картка не була внесена за ініціативи клієнта до стоп-листа), або шляхом послідовного виконання процедур унесення її до стоп-листа з ініціативи клієнта банку чи емітента та повернення йому залишків коштів за внесеною до стоп-листа платіжною карткою відповідно до пункту 3.12 розділу XI.

4.9. У разі розірвання або припинення дії договору з ініціативи клієнта емітент на власний ризик може повернути клієнту залишки коштів на його карткових рахунках до завершення періоду актуальності трансакції, навіть якщо емітент не отримав трансакції блокування.

Під час повернення цих коштів до закінчення періоду актуальності трансакції емітент має врахувати свою відповідальність за ризик надання клієнту кредиту для виконання його зобов'язань за здійсненими операціями із застосуванням платіжної картки, що настає з дня надходження журналів операцій картки.

4.10. Видача залишків коштів клієнта в разі його смерті особам, що мають на це право, здійснюється відповідно до законодавства України на підставі заяви спадкоємців, що пред'явили відповідні документи, з урахуванням вимог пунктів 4.8 та 4.9 цього розділу.

4.11. Участь у НСМЕП держателя платіжної картки припиняється з дня припинення дії відповідного договору з емітентом.