Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не повязаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань

4.10. В особовій справі містяться копія вироку (постанови, ухвали) суду та матеріали, що свідчать про відбування покарання засудженою особою. Матеріали підшиваються у хронологічному порядку, нумеруються та заносяться до опису документів, які знаходяться в її особовій справі.

4.11. Особові справи розміщуються в алфавітному порядку і зберігаються в спеціально відведеному для цього місці, яке після закінчення робочого дня зачиняється і опечатується.

4.12. Порядковий номер особової справи, облікової картки та номер, за яким у журналі зареєстровано копію вироку (постанови, ухвали) суду, мають збігатися.

4.13. Про взяття засудженої особи на облік інспекція у десятиденний термін повідомляє орган внутрішніх справ за місцем проживання засудженої особи для проведення з нею необхідних індивідуально-профілактичних заходів та направляє сторожову картку до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

4.14. Якщо засуджений перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, то до військкомату за місцем проживання засудженого в десятиденний термін направляється повідомлення.

4.15. Документами персонального обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, є: журнал обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт (прошитий, пронумерований, скріплений печаткою та зареєстрований у книзі обліку журналів), облікова картка та особова справа.

4.16. Особи, засуджені до покарання у виді виправних робіт, перебувають на обліку в тому підрозділі інспекції, на території обслуговування якого розташована бухгалтерія та адміністрація підприємства. Якщо засуджена особа перебуває на обліку в одному підрозділі інспекції, а фактично працює на території обслуговування іншого підрозділу, то працівник інспекції надсилає доручення (додаток 36 до цієї Інструкції) до підрозділу інспекції за місцем роботи, в якому вказує всі необхідні відомості з проханням здійснити перевірку за місцем роботи та скласти про це відповідний акт. Такі доручення виконуються протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання.

Непрацюючі засуджені особи беруться на облік підрозділу інспекції за місцем проживання. При працевлаштуванні таких осіб вони передаються на облік до підрозділу інспекції, на території якого знаходиться підприємство.

4.17. Стосовно осіб, які вибули до закінчення строку відбування покарання з території, що обслуговується підрозділом інспекції, у зв'язку зі зміною місця роботи, надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи.

4.18. Особові справи, копії облікових карток (завірені підписом начальника підрозділу інспекції та скріплені печаткою) пересилаються через канцелярію територіального органу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань на запит підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи.

4.19. Про одержання особової справи та копії облікової картки працівник підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи в триденний термін надсилає підтвердження до підрозділу інспекції, який надіслав документи.

4.20. Після отримання підтвердження засуджена особа знімається з обліку, про що робиться відповідний запис у журналі обліку.

4.21. У разі звільнення засудженої особи з роботи працівник підрозділу інспекції, на обліку якого вона перебуває, здійснює заходи щодо її працевлаштування.

4.22. При виконанні покарання у виді виправних робіт як адміністративного стягнення повідомлення до військкомату не направляється.

4.23. У десятиденний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття інспекція направляє сповіщення до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті.

5.1. Після оформлення у встановленому вище порядку документів стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, працівник інспекції не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженої особи, направляє на підприємство копію вироку та повідомлення (додаток 37 до цієї Інструкції) про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.

5.2. Кожну засуджену особу після взяття на облік негайно викликають до інспекції на співбесіду (неповнолітні - з батьками або особою, яка їх заміняє), під час якої їй роз'яснюються порядок та умови відбування виправних робіт, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у засудженої особи відбирається підписка (додаток 38 до цієї Інструкції), у якій вона власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до виправних робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.

5.3. Якщо при уточненні місця роботи засудженої особи з'ясується, що на час звернення вироку до виконання вона не працює, засуджена особа дає письмове пояснення, у якому вказує причину звільнення з роботи. Засудженій особі видається направлення до відповідного центру зайнятості населення і встановлюється строк для працевлаштування 15 днів та роз'яснюється, що вона не має права відмовитися від запропонованої роботи чи перекваліфікації. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалася в установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, то вона викликається до інспекції і дає письмове пояснення про причини ухилення від відбування покарання. Засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. У разі подальшого ухилення від відбування покарання від засудженої особи відбирається письмове пояснення, виноситься письмове застереження у виді попередження та надається ще 10 днів для працевлаштування.

5.4. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалась в установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, працівник інспекції, узявши довідку про це з відповідного центру зайнятості, надсилає подання, копію вироку та матеріали, які свідчать про ухилення від відбування покарання, прокуророві для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України. Копії цих документів долучаються до особової справи засудженої особи.

5.5. Особи, засуджені до виправних робіт, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження (на тій самій посаді чи роботі). Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та кримінально-виконавчим законодавством.

5.6. У період відбування покарання у виді виправних робіт засудженим особам забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без письмового дозволу інспекції.

5.7. Працівники інспекції перевіряють обґрунтованість заяви засудженої особи про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість її працевлаштування, виносять постанови про дозвіл або відмову у звільненні.

Винесене рішення працівника інспекції засуджений може оскаржити у вищого керівництва.

5.8. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання (частина 2 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України).

5.9. Засуджені особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, зобов'язані:

додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання;

сумлінно ставитися до праці;

з'являтися за викликом до інспекції;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися на реєстрацію до інспекції у встановлені постановою дні;

відмічатися в листку реєстрації;

не виїжджати без дозволу інспекції за межі України;

не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу інспекції;

не порушувати порядок і умови відбування покарання;

виконувати встановлені обов'язки;

не вчиняти проступки, за яких їх може бути притягнуто до адміністративної відповідальності;

не допускати прогулів, а також порушень трудової дисципліни;

не з'являтися на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

5.10. Працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів реєстрації щодо кожної засудженої особи окремо та контролює явку їх на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється в залежності від вчиненого злочину та ставлення засуджених осіб до відбування покарання від одного до шести разів у квартал, наприклад, перший та третій вівторок кожного місяця. Постанова про встановлення днів реєстрації оголошується кожній засудженій особі під підпис. Зміна періодичності реєстрації здійснюється постановою працівника інспекції.

5.11. Працівник інспекції може надавати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки у випадках направлення їх у відрядження з місця роботи, потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно підтверджуватися документально. У таких випадках оригінали відповідних документів або їх ксерокопії долучаються до особових справ засуджених осіб.

У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмову у наданні дозволу на виїзд), працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.

5.12. У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ.

5.13. Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені (частина 6 статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України).

5.14. Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання стала непрацездатною, працівник інспекції надсилає до суду подання, особову справу та зазначений вище висновок про заміну покарання у виді виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України та частини п'ятої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.

5.15. Стосовно засудженої особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції надсилає до суду подання (особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку) про звільнення такої особи від відбування покарання відповідно до частини другої статті 57 Кримінального кодексу України та частини шостої статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.

6.1. Початком строку відбування покарання у виді виправних робіт є день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженої особи, але не раніше ніж вирок набрав чинності (частина 1 статті 43 Кримінально-виконавчого кодексу України).

6.2. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджена особа працювала і з її заробітку провадилося відрахування.

6.3. Число днів, відпрацьованих засудженою особою, має бути не менше за число робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання.

6.4. Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі відомостей про роботу засудженої особи на підприємстві, які кожного місяця надсилаються власником підприємства до інспекції.

6.5. У відомостях зазначаються кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, кількість і причини невідпрацьованих нею днів згідно з графіком, кількість днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності та з інших причин, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду. Такі відомості підписуються керівником підприємства та бухгалтером і скріпляються печаткою.

6.6. У разі, коли засуджена особа працює у приватного підприємця, у якого відсутні бухгалтер та печатка, такі відомості можуть бути надані тільки за підписом приватного підприємця. У такому випадку після взяття на облік засуджена особа подає до інспекції копію трудового договору (трудовий договір обов'язково укладається в письмовій формі і в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи реєструється в державній службі зайнятості за місцем проживання роботодавця (статті 24, 241 Кодексу законів про працю України та у відділі реєстрації фізичних осіб державної податкової інспекції)).

6.7. Якщо кількість днів, які зараховуються у строк відбування покарання в даному місяці, перевищує кількість робочих днів за графіком, то в строк відбування покарання зараховується один календарний місяць.

6.8. Якщо засуджена особа не відпрацювала необхідної кількості днів і відсутні підстави, встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженою особою призначеної кількості робочих днів.

6.9. У строк відбування виправних робіт також зараховується:

6.9.1. Час, протягом якого засуджена особа не працювала з поважних причин і за нею відповідно до закону зберігалася заробітна плата.

6.9.2. Час, коли засудженій особі не надавалася робота на підприємстві через її відсутність, що підтверджується наказом по підприємству (або витягом з нього) за підписами керівника та бухгалтера, скріпленими печаткою.

6.9.3. Час, протягом якого засуджена особа перебувала на обліку в державній службі зайнятості і їй було надано статус безробітної, що підтверджується відповідною довідкою щокварталу.

6.9.4. Час, протягом якого засуджена особа перебувала під вартою у зв'язку з учиненням злочину, за який відбуває виправні роботи. У строк відбування виправних робіт зараховується один день ув'язнення за три дні виправних робіт відповідно до частини четвертої статті 338 Кримінально-процесуального кодексу України.

6.10. У строк відбування покарання не зараховується:

6.10.1. Час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень.

6.10.2. Час відбування адміністративного стягнення у виді арешту або виправних робіт.

6.10.3. Час тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування виправних робіт у випадках, коли вина в учиненні злочину доведена у встановленому законом порядку.

6.11. Час відбування засудженими особами покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи, запис до трудової книжки про відбуття строку покарання не вноситься (частина 3 статті 42 Кримінально-виконавчого кодексу України).

7.1. Відрахування відповідно до вироку суду із заробітної плати засудженої особи починаються з наступного дня після надходження копії вироку та повідомлення на підприємство, але не раніше, ніж вирок набрав законної сили (частина 2 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України).

7.2. Відрахування провадяться з усієї суми заробітку засудженої особи, без виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від наявності претензій до засудженої особи за виконавчими документами, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати (частина 2 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України).

7.3. Якщо засуджена особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо), то відрахування провадяться у міру її нарахування.

7.4. При проведенні відрахувань із заробітку засуджених осіб у цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибутків. Натуральна частина прибутків, утримана із засуджених осіб, залишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в дохід держави.

7.5. Якщо засуджена особа працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи в розмірі, установленому вироком суду, у зазначеному вище порядку (частина 2 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України).

7.6. Якщо засуджена особа, яка відбуває виправні роботи, призивається на військові збори, то відрахування провадяться із заробітку, який нараховується їй за місцем роботи.

7.7. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та з інших компенсаційних виплат (частина 3 статті 45 Кримінально-виконавчого кодексу України).

7.8. Утримані в дохід держави із заробітку засуджених осіб кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через банківські установи України.

7.9. Якщо засуджена особа працює у приватного підприємця, у якого немає бухгалтера та розрахункового рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку засудженої особи можуть пересилатись у дохід держави приватним підприємцем особисто через будь-яку установу банку (наприклад Ощадбанку), а документи, що свідчать про це, подаються ним після сплати до інспекції і долучаються до особової справи.

7.10. Якщо засуджена особа є сама приватним підприємцем або фермером, то сума щомісячних утримань визначається виходячи з прогнозованого прибутку. Кінцевий розрахунок здійснюється за підсумками року, виходячи з розміру отриманого нею прибутку. Відомості про отриманий прибуток інспекція запрошує у податкових органах за місцем проживання засуджених осіб і долучає їх до особової справи.

7.11. Одержання утриманих коштів готівкою забороняється.

7.12. Працівники інспекції щомісяця відвідують установи казначейств з метою отримання виписок з поточних рахунків та копій платіжних доручень.

7.13. Отримані дані звіряються з відомостями, що надходять з бухгалтерій підприємств, і заносяться до облікової картки засудженої особи. Самі ж відомості, копії платіжних доручень та виписок з поточних рахунків підшиваються до особової справи засудженої особи.

7.14. З метою виявлення засуджених осіб, які працюють за сумісництвом, працівник інспекції один раз на шість місяців направляє запити до податкової адміністрації.

7.15. Якщо засуджена особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи засудженої особи), то така засуджена особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підрозділу інспекції, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів. При цьому інспекція інформує прокурора для ужиття заходів щодо перерахування зазначених коштів у дохід держави.

7.16. При банкрутстві підприємства, його ліквідації та реорганізації у разі відсутності правонаступника, а також при неперерахуванні підприємством зазначених коштів у дохід держави протягом трьох років через їх відсутність, що підтверджується документально, дана заборгованість списується відповідним актом (акт складається бухгалтером і працівником інспекції та затверджується начальником територіального органу управління Департаменту). Облікова картка при цьому зберігається в архіві установлений термін. При банкротстві підприємства працівник інспекції інформує прокурора щодо ужиття заходів для погашення заборгованості через перерахування утриманих коштів у дохід держави.

8.1. Власник підприємства стосовно осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.

8.2. Працівник інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженої особи може застосовувати такі заходи заохочення:

8.2.1. Подання до суду матеріалів на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом на підставі частини другої статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України.

8.2.2. Зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання.

8.3. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт або заміну невідбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах дітей стосовно засудженої особи, яка відбула установлену Кримінальним кодексом України частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення. Подання разом з особовою справою засудженої особи надсилається для розгляду до суду за місцем відбування нею покарання (частина 3 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України.

8.4. До особової справи засудженої особи додається характеристика на неї від власника підприємства. Викладена в ній думка враховується при остаточному вирішенні питання про направлення до суду подання на засуджену особу.

8.5. Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засудженої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду її особову справу та подання про умовно-дострокове звільнення.

Крім цього, до суду надсилаються такі матеріали:

копія облікової картки (оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним перерахуванням утриманих коштів у дохід держави);

довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направлення матеріалів до суду.

8.6. Час щорічної відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засуджену особу від власника підприємства.

8.7. За наявності підстав за десять днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану постанову (додаток 39 до цієї Інструкції) про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженої особи за час відпустки в дохід держави. Постанова про це негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (стаття 21 Закону України "Про відпустки", а копія постанови долучається до особової справи засудженої особи.

8.8. Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше двадцяти чотирьох календарних днів (стаття 6 Закону України "Про відпустки"), тому в такому випадку до строку відбуття покарання зараховується один календарний місяць.

8.9. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженої особи може застосовуватися інспекцією застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (частина 4 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України).

8.10. Перед накладенням стягнення засуджена особа дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке потім долучається до її особової справи.

8.11. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України (доставлення такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ). Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи (частина 5 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України.

8.12. Ухиленням засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт є:

невиконання встановлених обов'язків;

порушення порядку та умов відбування покарання;

вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністративної відповідальності;

допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

8.13. Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання, а також засуджена особа, яка виїхала без дозволу інспекції за межі України.

8.14. При підготовці подання прокуророві про вирішення питання щодо притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності, в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування призначеного судом покарання (кількість прогулів; час, протягом якого засуджена особа не приступила до роботи або не з'являлась без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до неї; наявність у засудженої особи адміністративних стягнень тощо).

8.15. Разом з поданням до прокуратури направляються:

копія вироку;

копія облікової картки (завірена підписом працівника інспекції та скріплена печаткою);

довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу;

довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури;

інші матеріали, що свідчать про ухилення засудженої особи від відбування покарання.

9.1. На власника підприємства за місцем відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді виправних робіт, покладаються:

9.1.1. Щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в дохід держави.

9.1.2. Додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України.

9.1.3. Своєчасне інформування працівників інспекції про ухилення засудженої особи від відбування покарання, переведення її на іншу роботу чи посаду, а також її звільнення.

9.1.4. Щомісячне інформування працівників інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.

9.2. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженої особи, а також невиконання інших вимог, передбачених статтею 44 Кримінально-виконавчого кодексу України, працівник інспекції надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.

9.3. Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді виправних робіт і вжиті ним заходи;

довідка власника підприємства про причини неперерахування утриманих коштів;

ксерокопії розрахункових відомостей;

інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.

10.1. Якщо місцезнаходження осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, невідоме, а також у разі неприбуття після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання (при заміні покарання більш м'яким) працівник підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку (на територію обслуговування якого мала прибути), проводить такі початкові розшукові дії:

10.1.1. Опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює її можливе місцеперебування і зв'язки за межами місця проживання.

10.1.2. Через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи.

10.2. Направляє запити:

10.2.1. За місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи.

10.2.2. До адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської або міської ради.

10.3. Перевіряє:

10.3.1. Медичні установи за місцем проживання, морги (чи не стала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину).

10.3.2. За обліками органів внутрішніх справ (чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спецустановах органів внутрішніх справ).

10.4. Початкові розшукові заходи проводяться протягом одного місяця з дня, коли працівнику інспекції стало відомо про залишення засудженою особою місця постійного проживання або неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання (при заміні покарання більш м'яким у виді виправних робіт).

10.5. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкового розшуку з супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засудженої особи.

Одночасно з цим стосовно засудженої особи прокуророві надсилається подання для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування покарання.

10.6. Зниклим з місця проживання визнається засуджена особа, місцезнаходження якої не встановлено протягом 30 днів у результаті проведення інспекцією початкових розшукових заходів.

10.7. Копії подання та матеріалів початкових розшукових заходів долучаються до особової справи засудженої особи, як і всі інші матеріали, що надходять після цього.

10.8. У разі потреби працівнику органів внутрішніх справ надаються копії інших документів, що містяться в особовій справі засудженої особи, яка розшукується.

10.9. Після затримання засудженої особи (установлення місцезнаходження) працівник інспекції з'ясовує всі обставини і причини залишення нею постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає прокуророві подання та матеріали для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ухилення від відбування призначеного судом покарання.

10.10. У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка розшукувалась і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилення від відбування покарання), працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи з вимогою негайно перевірити цей факт, установити місце роботи засудженої особи і за потреби зробити запит для направлення її особової справи.

10.11. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його адресу особової справи засудженої особи.

10.12. В особовій справі засудженої особи, яка перебуває в розшуку, мають бути: копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, довідки про стан розшуку засудженої особи через кожні шість місяців.

10.13. Особа, засуджена до покарання у виді виправних робіт, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством (частина 7 статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України).

11.1. Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється, і засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку з (із):

11.1.1. Відбуттям призначеного вироком суду покарання - за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено в строк відбування покарання, заробіток та проведені з нього відрахування. У разі наявності таких даних затримка перерахування утриманих сум не є перешкодою для зняття засудженої особи з обліку.

11.1.2. Засудженням за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

11.1.3. Амністією - за наявності постанови (ухвали) суду про застосування амністії.

11.1.4. Помилуванням - за наявності розпорядження Державного департаменту України з питань виконання покарань про виконання Указу Президента України про помилування.

11.1.5. Скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

11.1.6. Умовно-достроковим звільненням - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

11.1.7. Заміною виправних робіт штрафом - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

11.1.8. Звільненням від відбування покарання - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду.

11.2. З обліку також знімаються:

11.2.1. Померлі - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану.

11.2.2. Особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку, що набрав законної сили.

11.2.3. Засуджені особи, які вибули з території обслуговування у зв'язку зі зміною місця роботи, - за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем роботи.

11.3. У день закінчення строку покарання у виді виправних робіт (тобто в день отримання останніх розрахункових відомостей з підприємства), а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів, працівник інспекції направляє повідомлення (додаток 40 до цієї Інструкції) власнику підприємства про припинення відрахувань із заробітної плати засудженої особи (частина шоста статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України і знімає засуджену особу з обліку.

11.4. Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим начальником підрозділу інспекції.

11.5. Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.

11.6. У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення.

У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

11.7. Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робляться відповідні відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді виправних робіт, в обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.

11.8. Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покарання у виді виправних робіт, за її вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього (частина 6 статті 153 Кримінально-виконавчого кодексу України).

12.1. Установлюються такі строки зберігання документів стосовно осіб, які перебували на обліку в інспекції:

12.1.1. Три роки - особові справи та облікові картки засуджених осіб, яких було знято з обліку.

12.1.2. П'ять років - журнали обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт.

12.1.3. Три роки - звіти про чисельність засуджених осіб, які перебували на обліку, та справи з листування щодо питань виконання судових рішень.

12.2. Обчислення строків зберігання документів, указаних у пунктах 12.1.1, 12.1.2 та 12.1.3 цього розділу Інструкції, проводиться з 1 січня року, наступного за роком закінчення провадження матеріалів.

12.3. Особові справи та облікові картки осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, відрахування із заробітку яких не були в повному обсязі перераховані в дохід держави, знищуються не раніше, ніж буде погашено дану заборгованість.

12.4. Особові справи засуджених осіб, яких було знято з обліку, зберігаються у пачках за роками зняття з обліку.

12.5. Після закінчення строків зберігання всі вищезазначені документи підлягають знищенню у порядку, визначеному законодавством.

1.1. У цьому розділі визначається порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених відповідно до статей 75 - 79 та 104 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням, виконанням покладених на них судом обов'язків протягом іспитового строку та контролю за поведінкою звільнених відповідно до статті 83 Кримінального кодексу України від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

1.2. Організація роботи щодо контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, і виконанням ними обов'язків протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, здійснюється працівниками підрозділів інспекції за місцем проживання таких засуджених осіб відповідно до статей 13 та 163 Кримінально-виконавчого кодексу України.

1.3. Проведення індивідуально-профілактичної роботи з метою виправлення та попередження учинення нових злочинів за місцем проживання осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, покладається на працівників органів внутрішніх справ. До цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

1.4. Контроль за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи здійснюються з метою забезпечення виконання покладених на них судом обов'язків, належної поведінки в громадських місцях та за місцем проживання, а щодо звільнених від відбування покарання жінок, які мають дітей віком до трьох років, - забезпечення ними належних умов виховання та догляду за дітьми.

1.5. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, включає в себе:

персональний облік засуджених осіб протягом іспитового строку;

проведення спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями індивідуально-профілактичної роботи із засудженими особами;

додержання засудженими особами громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом;

привід засуджених осіб, які не з'явились за викликом до інспекції;

проведення початкових розшукових заходів засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме;

проведення інших заходів, передбачених законодавством.

1.6. Підрозділи інспекції для виконання покладених на них функцій використовують гербову печатку та штамп, а працівники інспекції мають право підпису документів, які учиняються під час здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, і виконанням ними обов'язків протягом іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

1.7. Проведення початкових розшукових заходів щодо зазначених вище категорій засуджених осіб, які залишили постійне місце проживання з метою ухилення від здійснення контролю за їх поведінкою та виконання покладених на них судом обов'язків, здійснюється в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

1.8. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військкомату направляється копія вироку суду, а в необхідних випадках до неї додається особова справа засудженого та інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженої особи за місцем проходження служби.

1.9. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку (постанови, ухвали) суду.

1.10. Засуджені виконують обов'язки та користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду.

1.11. Облік осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, ведеться в одному журналі.

Працівники інспекції:

2.1. Ведуть персональний облік засуджених осіб протягом іспитового строку.

2.2. Спільно з органами внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями проводять індивідуально-профілактичну роботу із засудженими особами (за потреби викликають до інспекції батьків неповнолітніх або осіб, які їх заміняють).

2.3. Контролюють додержання засудженими особами громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом, та один раз на квартал перевіряють за обліками органів внутрішніх справ, чи не притягувались вони до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.

2.4. Уносять подання органу внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених осіб, які не з'явилися за викликом до інспекції.

2.5. Організовують початкові розшукові заходи засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме, та надсилають матеріали до відповідних органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких осіб.

2.6. Надсилають до суду подання про звільнення від подальшого відбування покарання засудженої особи або про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання (статті 4081, 4082, 4083 Кримінально-процесуального кодексу України).

2.7. Установлюють періодичність, дні проведення реєстрації засуджених осіб та проводять реєстрацію таких осіб (частина 3 статті 13 Кримінально-виконавчого кодексу України).

2.8. Застосовують до засуджених осіб застереження у виді письмового попередження (частина 1 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України).

2.9. Постійно підтримують контакти з органами внутрішніх справ, кримінальною міліцією у справах дітей і службою у справах дітей при міських та районних держадміністраціях.

2.10. У разі потреби дають дозвіл засудженій особі на виїзд за межі України.

2.11. Аналізують роботу з обліку та контролю за поведінкою засуджених осіб, готують необхідні статистичні та інформаційні матеріали та пропозиції, спрямовані на поліпшення діяльності інспекції.

При здійсненні контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, та звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, органи внутрішніх справ:

3.1. Виконують:

3.1.1. Постанови суду та подання інспекції про розшук засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме (частина 1 статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України).

3.1.2. Постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв'язку з розглядом внесених інспекцією подань про звільнення від подальшого відбування покарання засудженої особи або про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного покарання.

3.1.3. Подання інспекції про привід засуджених осіб, які без поважних причин не з'явилися за викликом до інспекції (частина 1 статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України).

3.2. Здійснюють:

3.2.1. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, до слідчих ізоляторів засуджених осіб, яким судом скасовано звільнення від відбування покарання і які направляються для подальшого відбування покарання.

3.2.2. Затримання і конвоювання у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, розшук яких оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання (частина 6 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України).