ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ
БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
18.12.2006 N 12 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 січня 2007 р.
за N 12/13279
Про затвердження Правил охорони праці для працівників морських рибних портів
Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила охорони праці для працівників морських рибних портів (далі - Правила), що додаються.
2. Наказ увести в дію з 01.04.2007 року.
3. З набранням чинності наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила з техніки безпеки в рибних портах, затверджені Президією ЦК профспілки робітників харчової промисловості, протокол від 25.12.68 N 17.
4. Відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері (Ткачов В.С.) у п'ятиденний термін забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Калиновська І.Г.) внести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
6. Начальникам територіальних управлінь Держгірпромнагляду вжити заходів щодо вивчення вимог Правил державними інспекторами та забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог Правил.
7. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у черговому номері журналу.
8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
комітету України
з промислової безпеки,
охорони праці
та гірничого нагляду
18.12.2006 N 12
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 січня 2007 р.
за N 12/13279
ПРАВИЛА
охорони праці для працівників морських рибних портів
1 Загальні положення
1.1 Ці Правила поширюються на морські рибні порти, приписні портпункти, а також на всіх суб'єктів рибогосподарської діяльності, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в експлуатації яких знаходяться причали і пірси, що використовуються для будь-яких вантажних операцій, у тому числі для забезпечення суден матеріально-технічним постачанням і продовольством.
1.2 Для перевантаження і зберігання вантажів, а також виконання інших операцій порт повинен оснащуватися:
підіймально-транспортним обладнанням для проведення вантажних операцій як поблизу берега, так і на плаву;
складськими будівлями, навісами, майданчиками та ємностями-складами для штучних вантажів, рефрижераторними складами (холодильниками), складами навалювальних вантажів, рідких вантажів тощо;
адміністративними та побутовими будівлями;
системами електропостачання для живлення портового електроустаткування й освітлення під час проведення робіт у порту з настанням темноти чи за недостатньої видимості, системами автоматизації виробничих процесів, пожежної сигналізації та зв'язку;
системами теплопостачання, водопостачання та каналізації;
пристроями й обладнанням для захисту середовища від забруднення;
портовим і службово-допоміжним флотом;
будівельно-ремонтними підрозділами й обладнанням для ремонту портових споруджень і пристроїв.
1.3 Під час виконання робіт, що не є специфічними для рибних портів, слід керуватися відповідними нормативними актами з охорони праці.
1.4 Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону праці" (із змінами) та вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), в морських рибних портах створюється служба охорони праці.
Служба охорони праці порту підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
1.5 Згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.
1.6 У морських рибних портах мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
1.7 Працівники морських рибних портів на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.04.2006 N 214, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.04.2006 за N 473/12347 (НПАОП 05.0-3.03-06).
1.8 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (із змінами).
2 Визначення термінів
У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
акваторія - ділянка водної поверхні у визначених межах;
балясина - рейка, що служить сходинкою штормтрапа;
бімси люкові - знімні балки, що служать опорами знімних кришок люків;
внутрішні суднові ходи - суднові ходи, що з'єднують окремі райони порту;
екіпаж судна - особовий склад судна, який забезпечує керування, рух, живучість і безпеку експлуатації судна;
зовнішній рейд - частина акваторії, що знаходиться за межами огороджувальних споруд;
каболка - нитка, звита з волокон прядива;
кнехти - тумби, прикріплені до палуби судна і призначені для кріплення швартовного каната;
колективний рятувальний засіб - засіб, здатний забезпечити збереження життя людей, які терплять лихо, з моменту залишення ними судна;
кранець - пристрій (дерев'яний, гумовий, пневматичний або зшитий з парусини мішок, набитий ворсою й обплетений каболкою), що служить для пом'якшення ударів під час підходу (відходу) судна;
лінь - прядив'яний трос діаметром до 25 мм;
лючини - міцні дерев'яні знімні щити, що служать для закриття люків;
морські та внутрішні водні шляхи - природні і штучні водні простори і водотоки, що використовуються з метою здійснення судноплавства;
нотіс - повідомлення щодо готовності судна до вантажних операцій;
огон - петля на кінці троса;
пайол - настил у трюмі судна або в машинно-котельному відділенні;
підхідний канал - зовнішній судновий хід;
портові ГТС (далі - ГТС) - гідротехнічні споруди, що використовуються для забезпечення перевезень вантажів і пасажирів, побудови, ремонту й обслуговування суден;
Регістр судноплавства України - національне класифікаційне товариство, що здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових торгівельних суден. Належить до сфери управління Міністерства транспорту України;
рибопромисловий флот - судна флоту, що беруть участь у добуванні, обробці, прийманні та транспортуванні риби й інших водних живих ресурсів;
службово-допоміжний флот рибного господарства - судна флоту, що безпосередньо не беруть участі в добуванні, обробці, прийманні та транспортуванні риби й інших водних живих ресурсів під час промислу;
твіндек - міжпалубний простір у внутрішній частині корпуса судна;
утори - заглибина у дерев'яній посудині, вантажі тощо;
храпці - стропи для підйому бочок;
швартов - рослинний або сталевий трос, заведений під час швартування судна;
шкентель - сталевий кінець м'якого троса з огоном на кінці;
шкерт - тонкий короткий кінець троса;
шлаг - оберт троса навколо кнехта або турачки.
3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів
3.1 Під час виконання робіт на береговій частині, акваторії та суднах на працівників морських рибних портів можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, вплив яких на працівника за певних умов може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань:
3.1.1 Фізичні:
машини і механізми, що рухаються;
рухомі частини виробничого обладнання;
підвищена небезпека перевантажувальних робіт;
слизькість підлоги, суднової палуби та робочих місць;
хитавиця судна під час виконання суднових робіт;
обрив натягнутих під навантаженням канатів, тросів і ланцюгів;
імовірність падіння з висоти, у трюм і за борт суден;
великі глибини води та можливість утоплення людей;
підвищена запиленість повітря робочої зони;
пожежо- та вибухонебезпечність палива й інших застосовуваних нафтопродуктів;
підвищена або знижена вологість повітря;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів;
несприятливі гідрометеорологічні умови - туман, гроза, злива, шторм тощо;
підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях;
підвищена або знижена рухомість повітря;
надмірна швидкість наростання тиску, підвищений парціальний тиск кисню, підвищений парціальний тиск азоту, підвищена концентрація вуглекислого газу, вуглеводнів, окисів вуглецю та окису азоту під час виконання водолазних робіт;
підвищений рівень сонячної радіації;
підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;
електромагнітне випромінювання;
відсутність або недостатність природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони.
3.1.2 Хімічні:
підвищена загазованість повітря робочої зони;
токсичність, шкідливість і подразнювальна дія мийних, дезінфекційних засобів та інших небезпечних рідин і речовин;
за характером впливу на організм людини - токсичні, дратівні, сенсибілізувальні;
за шляхом проникнення в організм людини - через органи дихання, шкірні покриви і слизові оболонки.
3.1.3 Біологічні:
патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності.
3.1.4 Психофізіологічні:
фізичні перевантаження (статичні та динамічні);
нервово-психічні перевантаження (робота на висоті, монотонність праці, емоційні перевантаження тощо).
4 Вимоги до персоналу, який бере участь у виробничих процесах
4.1 Працівники морських рибних портів, уключаючи членів екіпажів суден і плавзасобів портового та службово-допоміжного флоту, повинні знати і виконувати вимоги чинних нормативно-правових актів з питань охорони праці, безпеки мореплавства, правил поводження з машинами, механізмами, транспортними засобами, устаткуванням та іншими засобами виробництва; вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту, індивідуальними і колективними рятувальними засобами, а також засобами гасіння пожеж; вміти надавати першу допомогу постраждалому в разі виробничих травм, порізів, опіків, отруєнь тощо; додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
4.2 Під час прийняття на роботу та в процесі роботи в морських рибних портах працівники повинні проходити за рахунок роботодавця навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
4.3 Під час прийняття на роботу неповнолітніх та жінок необхідно дотримуватися нормативно-правових актів, зокрема Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385, Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260, вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.
4.4 Посадові особи дільниці (служби) зобов'язані вжити заходів щодо усунення всіх порушень правил охорони праці, виявлених до початку чи під час виконання робіт. Якщо усунення порушень неможливе і вони загрожують життю та здоров'ю людей, роботи повинні бути припинені, а люди виведені в безпечне місце.
5 Санітарно-гігієнічні вимоги
5.1 Територія, акваторія, споруди, будівлі, приміщення, технологічні процеси, устаткування в морських рибних портах повинні відповідати вимогам:
Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР, 1973, N 1042, Орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБУВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України, 1993, N 5203, Гигиенической классификации труда, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР, 1986, N 4137, Санитарных правил и норм охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения, затверджених головним державним санітарним лікарем СРСР 06.06.88 (СанПиН 4631-89), Державних санітарних норм і правил при виконанні робіт у невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 09.07.97 N 198 (ДСН 198-97), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
5.2 Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 (ДСН 3.3.6.042-99), та ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженого і введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.88 N 3388.
5.3 Акваторія порту повинна утримуватися в належному санітарному стані. У межах акваторії не дозволяється викидати у воду та на лід шлак, сміття, харчові відходи, тару, макулатуру та будь-які інші предмети, а також викачувати нафту, масло та води з домішкою нафтових, масляних і жирових відходів.
5.4 У морських рибних портах повинні бути допоміжні та побутові приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.87 N 313 (із змінами та доповненнями). Вимоги безпеки до будівель, споруд і приміщень, а також вимоги до санітарно-побутового забезпечення плавскладу та працівників порту наведені в розділах 8 та 24 цих Правил.
5.5 Під час прийняття на роботу та впродовж роботи працівники повинні підлягати медичним оглядам. Вимоги до медичних оглядів наведені в розділі 25 цих Правил.
5.6 У всіх виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях слід підтримувати чистоту.
6 Вимоги безпеки до акваторії порту
6.1 Основними елементами портової акваторії є:
підхідний канал або зовнішній судновий хід;
зовнішній рейд, що перебуває за межами огороджувальних споруд;
вхідний рейд - частина внутрішньої акваторії, що прилягає до воріт порту;
операційна акваторія, на якій здійснюється стоянка суден і допоміжних плавучих засобів під перевантажувальними роботами і маневри під час підходу та відходу суден біля причалів;
внутрішні суднові ходи, що з'єднують окремі райони;
внутрішні рейди різного призначення.
6.2 Для забезпечення зручності входу та виходу, розвороту і маневрування суден у разі підходу їх до причалів, безпечної і зручної стоянки біля причалів під час перевантажувальних, бункерувальних та інших операцій порт повинен мати акваторію достатніх розмірів і форми.
6.3 Акваторія повинна бути, по змозі, захищена від вітру, а також за рахунок будівництва зовнішніх і внутрішніх рейдових огороджувальних споруджень та раціональної компоновки порту захищена від хвилювання.
6.4 На акваторії порту повинні передбачатися місця для відстою портового та службово-допоміжного флоту.
6.5 Зовнішній рейд повинен використовуватися для відстою суден, перевантажувальних операцій на плаву, бункерування суден, постачання прісною водою, продовольством тощо.
6.6 Внутрішній рейд і портові басейни повинні мати природний або штучний захист від хвилювань, течій, відкладення наносів та інших факторів, що ускладнюють виконання вантажно-розвантажувальних робіт або маневрування суден на акваторії порту, для чого повинні бути збудовані морські огороджувальні споруди - хвилеломи та моли.
6.7 Акваторії портів, судноплавні канали та прибережні райони моря повинні мати нормативні глибини води й облаштування навігаційним обладнанням відповідно до вимог чинних норм і правил.
6.8 Для підтримки глибин акваторії та каналів необхідно проводити днопоглиблення за допомогою відповідних суден технічного флоту.
6.9 Не допускається порушення глибин, особливо поблизу причальних, огороджувальних та інших портових гідротехнічних споруд, що може призвести до розмиву ґрунту фундаментів споруд струменями води, які утворюються під дією гвинтів суден.
6.10 По підхідному каналу та акваторії повинна бути забезпечена безпека руху суден.
6.11 На підхідних каналах допускається, як правило, односторонній рух суден зі швидкістю не більше 6 вузлів за годину.
6.12 З метою унеможливлення посадки на мілину в разі відхилення судна від траси підхідного каналу та на мілководді акваторії повинні використовуватися знаки судноплавної обстановки.
6.13 На межах безпечних глибин повинні встановлюватися плавучі буї, а на березі - нерухомі створні знаки, що орієнтують напрямок осі каналу.
6.14 Знаки судноплавної обстановки повинні освітлюватися з настанням темноти чи за недостатньої видимості.
7 Вимоги безпеки до берегової території порту та відкритих виробничих площ
7.1 Сухопутну територію морських рибних портів (далі - територію) необхідно влаштовувати згідно з вимогами Закону України "Про пожежну безпеку", СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.06.01-86 "Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 28.05.86 N 71 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.06.04-82* "Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов)", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 15.06.82 N 161 (вид. 1986 р., із змінами та доповненнями), СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 N 263 (із змінами та доповненнями), та СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 280 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями).
7.2 На території порту повинні бути обладнані упоряджені причали, площадки, складські, службові та допоміжні будівлі, санітарно-побутові пристрої, що повинні відповідати чинним нормам і правилам.
7.3 Причали повинні розташовуватися на підвищених місцях і бути захищені від паводків, вітрових нагонів води.
7.4 Причали повинні бути забезпечені необхідними рятувальними засобами на воді: рятувальними кругами з линями довжиною 27,5 метрів і баграми, встановленими через 150 метрів, а з морського боку повинні бути обладнані рятувальними пристроями у вигляді стаціонарних сходів або скоб-трапів, установлених з інтервалом 30-35 метрів.
7.5 Крім причалів для вантажно-розвантажувальних операцій, в портах повинні бути спеціальні причали для ремонту суден, причали для бункерування тощо. За неможливості сполучити бункерування та інше постачання суден з вантажно-розвантажувальними операціями, необхідно для цієї мети мати спеціальні нафтові причали, огороджені плавучими бонами.
7.6 На території біля причального фронту повинно розташовуватися вантажно-розвантажувальне обладнання, склади, оперативні майданчики та під'їзні колії. Оперативні майданчики повинні мати дорожнє покриття.
7.7 Розташування будівель і споруд, складських і робочих майданчиків на території морських рибних портів повинно забезпечувати можливість організації вантажопотоків без перетинання напрямків або зустрічного руху.
7.8 До причалів повинні підводитися мережі водопостачання, електропостачання та лінії зв'язку.
7.9 Для відводу поверхневих вод на території причалів повинні прокладатися каналізаційні мережі.
7.10 Територія порту повинна утримуватися в належному порядку і чистоті, бути обгородженою та охоронятися.
7.11 У зимовий період усі проїзди та проходи, що примикають до виробничих, адміністративних і санітарно-побутових приміщень порту, необхідно очищати від снігу, а у випадку зледеніння - посипати піском.
7.12 На територію порту повинно бути не менше двох в'їздів, один з яких - запасний.
7.13 Ворота в'їзду на територію повинні відкриватися всередину території та бути обладнані так, щоб вони не могли довільно закриватися (відкриватися).
7.14 Ворота в'їзду, що відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування для відкривання їх вручну.
7.15 На залізничних коліях біля під'їзду до воріт порту, дільниці тощо повинні бути розміщені пристрої дорожнього загородження з автоматичною сигналізацією, що приводиться в дію на відстані, яка забезпечує своєчасне відкриття та закриття воріт.
7.16 Дорожні загородження (перевідні затворні бруси), що встановлюються біля воріт порту, в разі заборонного положення не повинні допускати можливості проходу маневрового состава.
7.17 На портових коліях повинні бути встановлені граничні стовпчики біля хрестовин стрілочних переводів і вказівні стовпчики місця зупинки під час під'їзду до воріт порту, розміщені на відстані 10 м від загороджувального пристрою.
7.18 Колійні знаки повинні бути стандартного типу та розміщуватися з правого боку на відстані не ближче 2 м від головки рейки з зовнішнього боку.
7.19 Територія кожного причалу повинна бути достатньою для розміщення на ній вантажів і проведення вантажних операцій згідно зі специфікою вантажів, що переробляються, та для устрою на ній подовжнього проїзду шириною не менше 6,25 м і під'їзду такої ж ширини від головного шляху портового району.
На території кожного причалу, критих і відкритих площ повинні бути передбачені та розмічені проходи і проїзди між штабелями вантажів відповідно до затвердженої адміністрацією порту схеми розміщення вантажів на складі.
7.20 Необхідно передбачати безпечні проходи та проїзди між штабелями складованих на причалі вантажів. Швартовні пристрої, розташовані на причалі, повинні бути вільними від вантажу.
7.21 Ширина вільних проходів, що залишаються уздовж краю причалу, повинна бути не менше 1 м.
7.22 Усі люки колодязів для подачі води і пари на судна, каналізаційні та інші люки, що знаходяться на території порту, повинні бути закриті справними, міцними кришками з ручками або спеціальними прорізами для їхнього відкривання.
7.23 На території порту не допускається наявність необгороджених відкритих люків, котлованів, траншей тощо. У темний час доби огородження небезпечних місць повинні освітлюватися.
7.24 Без дозволу адміністрації порту знімати, змінювати або переміщати огородження або інші пристрої, що забезпечують безпеку робіт, не дозволяється.
7.25 Шляхи, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних джерел води, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю й обладнання, засобів пожежогасіння, зв'язку та до електроустановок повинні бути завжди вільними.
7.26 На території порту на видних місцях повинні бути встановлені табло з вказівкою номерів телефонів аварійно-рятувальних служб, зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаками місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, схематичним планом руху транспортних засобів, у якому вказано розташування будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, дозволені та заборонені напрямки поворотів, зупинки, виїзди, з'їзди тощо.
7.27 На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.
7.28 Не дозволяється стоянка транспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв джерел води, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів. У зазначених місцях повинні встановлюватися відповідні заборонні знаки.
7.29 Місця переходу та переїзду через внутрішні портові автомобільні та залізничні шляхи повинні бути позначені спеціальними покажчиками, оснащені необхідними попереджувальними знаками.
7.30 Шляхи на території порту, причали, вантажні майданчики та підлоги складів повинні бути з твердим, рівним, неслизьким покриттям і мати необхідний ухил для стоку води.
7.31 У разі розміщення поблизу будівель і споруд залізничних колій, останні повинні бути не ближче 6 м від осі колії до виходів з будівель і споруд. За неможливості виконання цієї вимоги біля виходів повинні бути встановлені запобіжні огородження та сигнали, що попереджують людей про рух залізничного транспорту.
7.32 По боках головних проїздів порту повинні бути влаштовані тротуари для пішоходів шириною не менше 1,5 м, що піднімаються над поверхнею шляхів більше ніж на 10 см і мають ухили для забезпечування стоку води.
7.33 Ширина проїздів у разі одностороннього руху транспорту повинна бути не менше 3,5 м, а в разі двостороннього - не менше 6,25 м.
7.34 Проїзди та проходи повинні бути вільними для руху та безпечними.
7.35 Для безпечного руху людей по території порту шляхи для проходу людей повинні влаштовуватися так, щоб уникати перетинання їх з проїзними шляхами.
7.36 На всіх місцях перетинання і крутих поворотів повинні бути вивішені попереджувальні знаки.
7.37 У небезпечних місцях варто встановлювати добре освітлювані в темний час доби попереджувальні плакати, що не дозволяють перехід.
У місцях з великим рухом на час небезпеки необхідно встановлювати спеціальні пости.
7.38 Шляхи для транспорту на території порту повинні влаштовуватися відповідно до норм і технічних умов проектування автомобільних шляхів і протипожежних норм будівельного проектування.
7.39 Під'їзні та внутрішні дороги морських рибних портів повинні задовольняти вимоги ДБН В.2.3-4-2000 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.04.2000 N 66, та СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18.
7.40 Рух на території порту регулюється встановленими дорожніми знаками, що освітлюються в темний час доби. На перехрестях з інтенсивним рухом установлюються світлофори.
7.41 Швидкість руху автотранспорту на території порту встановлюється відповідним наказом по порту.
7.42 Місця перетинання шляхів і тротуарів із залізничними коліями повинні мати типовий настил і під'їзди, обгороджені стовпчиками або поручнями.
На підходах до переїздів повинні бути попереджувальні знаки.
7.43 Перехрещення проїздів для автотранспорту з залізничними коліями в одному рівні повинно влаштовуватись на горизонтальному відрізку шляху довжиною не менше 5 м в обидва боки від крайньої рейки, а підходи автопроїздів до перехрестя упродовж 50 м повинні мати тверде покриття та повздовжній ухил відповідно до вимог ДБН В.2.3-4-2000.
7.44 Для причалів, що споруджуються та реконструюються, крайня рейка для портальних кранів повинна знаходитися на відстані не менше 4 м від крайки причалу.
7.45 Рейки підкранових і залізничних колій у портах повинні бути, як правило, покладені так, щоб їхні голівки не виступали вище рівня покриття території.
7.46 Швидкість руху залізничних поїздів, локомотивів, маневрового складу територією порту повинна бути встановлена відповідним наказом по порту.
7.47 Не дозволяється проходити між вагонами, а також ходити по залізничних коліях і переходити їх поза встановленими переїздами.
7.48 До початку проведення вантажних операцій робочі місця та проходи повинні бути очищені від снігу, льоду, олії, нафти тощо і, за необхідності, посипані піском.
7.49 На території порту для стоянки транспорту повинні бути відведені спеціальні місця осторонь від шляхів, по яких транспортують вантажі, а також осторонь від маневрових залізничних колій. Не дозволяється використовувати для цієї мети проїзди.
7.50 Вантажі, що укладаються на причалі, слід розташовувати не ближче 2 м від зовнішньої грані головки крайньої рейки залізничної колії в разі висоти складування до 1,2 м, а якщо висота складування вантажу понад 1,2 м - не ближче 2,5 м.
7.51 Відстань між вантажем і конструкціями порталів підіймальних кранів, що виступають, повинна бути не менше 1,5 м.
7.52 Уся територія порту повинна мати в темний час доби штучне освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, пожежного обладнання, входів до будівель і споруд.
7.53 З настанням темноти чи за недостатньої видимості місця руху людей і транспорту проведення робіт повинні бути забезпечені штучним освітленням відповідно до норм, а також світловими попереджувальними сигналами.
7.54 Освітлення трюмів і палуб повинно забезпечуватися суднами.
7.55 Приміщення, трюми і склади, де проводяться вантажні та складські роботи, повинні бути забезпечені відповідною вентиляцією.
7.56 Причали, пірси, естакади, рампи тощо, що обслуговуються машинами внутрішнього портового колісного транспорту, повинні бути обладнані по краях міцними колесовідбійними брусами, що мають висоту 300 мм, ширину 200 мм і можуть бути знімними.
7.57 Колесовідбійний брус повинен постійно знаходитися в справності і систематично очищуватися від сміття, льоду і снігу. Усі пошкодження, отримані в процесі експлуатації, повинні негайно усуватися.
7.58 На причалах з асфальтобетонним покриттям не дозволяється складування жирів і олій в ушкодженій або несправній тарі.
7.59 Для перевантаження горючих рідин наливом повинні бути обладнані спеціальні окремі причали. Не дозволяється доступ на ці причали осіб, які не беруть участі в роботі.
7.60 Для газації суден начальником порту виділяється причал, віддалений від інших причалів, житлових, виробничих приміщень і залізничних колій на відстані не менше 50 м. Цей причал повинен бути обгороджений, мати один вхід і освітлюватися в нічний час.
7.61 На причалі для газації на відстані 30 м від судна повинно бути приміщення для розміщення вахтової служби судна і чергового загону газації, обладнане місцями для відпочинку, а також телефонним зв'язком з диспетчером порту та портовою санепідемстанцією.
7.62 Біля трапа судна, що підлягає газації, повинен бути встановлений попереджувальний щит з написом "Вхід заборонений. Небезпечно для життя". У нічний час щит повинен бути освітлений.
7.63 Для освітлення приміщень судна на час газації повинна бути забезпечена подача електроенергії від берегових установок або від іншого судна.
7.64 На території порту в безпосередній близькості від місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт (не далі 100 м) повинна знаходитися кип'ячена питна вода. У разі температури повітря +25 град.С і вище вода повинна бути охолодженою та газованою. У разі температури повітря +10 град.С і нижче питна вода повинна знаходитися в опалюваних приміщеннях або підігріватися.
7.65 На всіх дільницях проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні знаходитися аптечки для надання першої медичної допомоги, кількість, комплектацію та місця розташування яких визначає завідувач пункту охорони здоров'я спільно зі службою охорони праці.
Аптечки повинні постійно поповнюватися.
7.66 На території підприємства не дозволяється влаштовувати звалища горючих відходів.
7.67 Персонал з прибирання території повинен бути проінструктований щодо способів прибирання.
7.68 Засоби прибирального реманенту, дезінфекційні матеріали та апаратура повинні зберігатись у спеціально відведених приміщеннях чи шафах, що закриваються.
7.69 Територія порту повинна бути обладнана урнами (попільницями) з негорючих матеріалів.
8 Вимоги безпеки до будівель, споруд і приміщень
8.1 Виробничі будівлі та приміщення
8.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих будівель та споруд морських рибних портів повинні прийматись з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 287 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями), СНиП 2.09.04-87 та ДБН В.1.1-7- 2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 03.12.2002 N 88.
8.1.2 Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати два рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (із змінами).
8.1.3 У приміщеннях висота від підлоги до низу виступних конструкцій перекриття (покриття) повинна бути не менше 2,2 м, висота до низу виступних частин комунікацій та обладнання в місцях регулярного проходу людей і на шляхах евакуації - не менше 2 м, а в місцях нерегулярного проходу людей - не менше 1,8 м.
8.1.4 Усі приміщення повинні мати достатню кількість входів, виходів і сходів, виконаних згідно з будівельними і протипожежними нормами. Двері або ворота для проходу людей і для потоку вантажів повинні бути окремими.
8.1.5 Внутрішні двері повинні відкриватися в бік ближніх загальних виходів, двері яких відкриваються назовні.
8.1.6 Виходи з приміщень, розташованих поблизу залізничних колій, повинні бути влаштовані паралельно колії. Якщо виходи з приміщень улаштовані в напрямку до залізничних колій, то повинні бути встановлені бар'єри, що їх обгороджують.
8.1.7 Бар'єри повинні встановлюватися ще й у місцях виходу на залізничні колії з-за будівель і споруд, які перешкоджають нормальній видимості рухомого складу, що наближається.
8.1.8 Прорізи для в'їзду поїздів у будівлі повинні бути обладнані сигналізацією. Для закріплення стулок воріт у відкритому та закритому положеннях повинні бути спеціальні пристрої.
8.1.9 Підлоги в усіх приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, без щілин та вибоїн, мати зручну для очищення та прибирання поверхню.
8.1.10 Типи покриття підлог виробничих приміщень повинні прийматися залежно від виду та інтенсивності механічних, рідинних та теплових впливів з урахуванням вимог до улаштування підлог СНиП 2.03.13-88 "Полы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.88 N 82.
8.1.11 Вхід сторонніх осіб у виробничі приміщення і склади допускається лише з дозволу посадових осіб.
8.1.12 Виробничі приміщення повинні бути обладнані спеціальними місцями для куріння.
8.1.13 Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002.
8.1.14 На шляхах евакуації двері повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель, приміщень.
8.1.15 Евакуаційні шляхи та виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.
8.1.16 Вхід до горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинен бути закритий на замок.
8.1.17 Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи і приміщення під виробничі дільниці для зберігання устаткування, меблів та інших предметів.
8.2 Допоміжні будівлі та приміщення
8.2.1 Склад і параметри допоміжних будівель і приміщень у морських рибних портах визначаються згідно з вимогами СНиП 2.09.04-87.
8.2.2 З метою утримання в належному технічному і безпечному для роботи стані такелажу та вантажно-розвантажувального інвентарю в кожному рибному порту повинна бути майстерня з ремонту та випробування такелажу, вантажно-розвантажувального інвентарю та пристосувань.
8.2.3 За умови розташування допоміжних приміщень у відокремлених будівлях зв'язок із виробничими будівлями необхідно здійснювати через опалювані переходи, а з неопалюваними виробництвами - відкритою територією.
8.2.4 В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-гігієнічним, технологічним і протипожежним вимогам, допускається розміщувати допоміжні приміщення у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85*.
8.2.5 У допоміжних будівлях і приміщеннях необхідно передбачати системи вентиляції, опалення й освітлення згідно з відповідними нормами.
8.2.6 Підлога в побутових приміщеннях має бути вологостійкою та мати неслизьку поверхню.
9 Вимоги безпеки до улаштування освітлення
9.1 Природне освітлення
9.1.1 Природне освітлення виробничих та допоміжних приміщень морських рибних портів повинно задовольняти вимоги, передбачені ДБН В.2.5-28:2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 N 168.
9.1.2 У всіх виробничих, підсобних та допоміжних приміщеннях з постійними робочими місцями, що використовуються понад 50% робочого часу зміни, крім штучного, повинно обов'язково бути та максимально використовуватися природне освітлення.
9.1.3 Світлові отвори не повинні загороджуватися виробничим обладнанням, спорудами тощо як усередині, так і ззовні будівель.
9.1.4 У виробничих приміщеннях з переважно однотипним устаткуванням або з однаковим розташуванням у просторі робочих поверхонь освітленість нормується на робочих поверхнях з урахуванням обов'язкового та регулярного очищення скла світлових отворів для приміщень зі значним виділенням пилу, диму та кіптяви не рідше 4 разів на рік, для решти приміщень - не рідше 2 разів на рік.
9.1.5 Для очищення скла вікон та ліхтарів повинні застосовуватись улаштування або пристосування (колиски, пересувні вишки тощо), що забезпечують безпеку цих робіт.
9.2 Штучне освітлення
9.2.1 Приміщення та робочі місця в морських рибних портах повинні бути забезпечені штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування та переміщення людей.
9.2.2 Штучне освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень, а також місць роботи на відкритому просторі території порту повинно задовольняти вимоги ДБН В.2.5-28:2006 і розділу 6 "Електричне освітлення" Правил улаштування електроустановок, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.03.2006.
9.2.3 Освітленість на робочих місцях у портах, місць роботи на відкритому просторі територій портів повинна відповідати нормам штучного освітлення, розробленим згідно з ДБН В.2.5-28:2006.
9.2.4 Аварійне освітлення варто влаштовувати у приміщеннях і на відкритих просторах у тих випадках, коли воно необхідне для продовження роботи або для евакуації людей у разі раптового відключення робочого освітлення.
9.2.5 У приміщеннях з підвищеною небезпекою застосовується напруга живлення світильників з лампами розжарювання не вище 42 В, а в особливо небезпечних - 12 В.
9.2.6 Не дозволяється використання електросилових мереж для живлення загального робочого, аварійного та евакуаційного освітлення.
9.2.7 Живлення світильників робочого та аварійного освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях, а також на територіях, що освітлюються, повинно бути від різних незалежних джерел.
9.2.8 У разі раптового відключення робочого освітлення світильники аварійного та евакуаційного освітлення повинні включатися автоматично.
9.2.9 У виробничих приміщеннях очищення світильників повинно проводитися не рідше двох разів на місяць, а в приміщеннях із значними виділеннями пилу, диму і кіптю - не рідше чотирьох разів на місяць.
9.2.10 Для очищення освітлювальної арматури, а також для заміни перегорілих електроламп повинні використовуватися пристрої або пристосування, що забезпечують безпеку цих робіт.
10 Вимоги безпеки під час обслуговування суден і плавзасобів на акваторії порту, судноплавних і портових гідротехнічних споруд
Під час виконання робіт з очищення акваторії, проведення буксирних робіт, робіт з бункерування суден рідким паливом, перевезення людей по воді, доставки на судна та зняття з них лоцманів тощо слід керуватися нормативними актами для працівників суден портового і службово-допоміжного флоту.
10.1 Вимоги безпеки під час швартовних операцій
10.1.1 До початку швартовних операцій необхідно перевірити наявність і справність відбійних пристроїв, готовність швартовних тумб і чистоту причалу, забезпеченість швартовної бригади необхідним інвентарем і пристосуваннями (рятувальні жилети, захисні каски, багри, рятувальні круги), а також забезпечити розміщення портальних кранів за схемою, що забезпечує безпечне проведення швартовних робіт і цілісність берегових механізмів і суден, що швартуються.
10.1.2 Швартовні тумби на причалі повинні бути пофарбовані та пронумеровані, на них повинний вказуватися номер причалу.
10.1.3 Майданчики біля швартовних тумб і кнехтів повинні бути вільними від сторонніх предметів, неслизькими та достатніми для забезпечення безпечного проведення робіт.
10.1.4 Перед проведенням швартовних операцій командний склад, який керує роботами, і члени екіпажу повинні зайняти місця згідно з судновим розкладом з швартовних операцій у спеціальному одязі, спеціальному взутті, захисних касках та рятувальних жилетах.
10.1.5 Особам, які не зайняті швартовними роботами, під час здійснення цієї операції не дозволяється перебувати в районі виконання швартовних робіт.
10.1.6 Швартовні роботи повинні виконуватися тільки в разі надійного захисту судна за допомогою кранців.
10.1.7 Застосовувати кранці з коротким кінцем, що вимагає витягування рук за борт, не дозволяється.
10.1.8 Усі вантажні стріли та інші предмети й обладнання, що виступають за борт, перед початком швартовних операцій мають бути завалені на палубу та розкріплені.
10.1.9 Ілюмінатори та лацпорти під час швартовних операцій повинні бути задраєні.
10.1.10 Під час підготовки до швартовної операції швартовні кінці завчасно розносяться по палубі та приводяться до готовності кидальні кінці, кранці, стопори.
10.1.11 Механізми, що працюють, повинні знаходитися під наглядом осіб, які виконують роботи, пов'язані з проведенням швартовних операцій. Між містком і швартовними бригадами має бути налагоджений надійний телефонний або радіозв'язок.
10.1.12 Перед подачею кидального кінця обов'язково повинен бути попереджувальний сигнал "Бережися".
Грузило кидального кінця повинно мати м'яке обплітання.
10.1.13 Для подачі попереджувального сигналу під час використання лінєметального пристрою повинні застосовуватися суднові звукопідсилювальні засоби (електромегафон, суднова трансляція тощо).
10.1.14 Підбирати швартовний канат дозволяється тільки після підтвердження з місця, куди його подано, про те, що канат закріплений і чистий.
10.1.15 У разі завезення швартовного каната шлюпкою або моторним катером на них повинна бути набрана для вільного попускання достатня кількість шлагів каната. Ходовий кінець завезеного каната повинен бути закріплений у шлюпці так, щоб його можна було швидко віддати.
10.1.16 Між швартовним катером та судном повинен підтримуватися телефонний або радіозв'язок.
10.1.17 Швартовні троси із суден повинні прийматися на швартовний катер тільки за допомогою провідника.
10.1.18 Під час прийняття швартовного троса знаходження швартовного катера в районі якірних клюзів суден не дозволяється.
10.1.19 Під час завезення швартовного кінця перебувати в кормовій частині катера не дозволяється.