Про порядок призначення та виплати державної допомоги сімям з дітьми

93. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною провадиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

94. Сім'ям, в яких виховуються діти до 16 років (учні - до 18 років), призначається допомога у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати на кожну дитину за умови, якщо середньомісячний сукупний доход на кожного члена сім'ї за шість календарних місяців не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Допомога призначається і на дітей віком до 18 років, які навчаються у вищих (в тому числі середніх спеціальних) та професійно-технічних навчальних закладах, незалежно від одержання стипендій.

95. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) призначається незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомоги.

Зазначена допомога не призначається батькам, які позбавлені батьківських прав, а також у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

96. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога призначається та виплачується одному з батьків.

97. Допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) виплачується щомісяця з місяця народження дитини і по місяць досягнення нею 16-річного віку (учня - по місяць досягнення ним 18-річного віку).

Усиновителям, опікунам (піклувальникам) допомога призначається на загальних підставах з дня прийняття рішення про усиновлення, опіку (піклування).

98. Для призначення допомоги на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) за місцем основної роботи (служби, навчання), матері, а якщо мати дитини не працює - за місцем роботи батька або особи, яка замінює їх, подається заява.

Якщо батьки не працюють (не служать, не вчаться) заява подається в органи соціального захисту населення за місцем проживання.

99. До заяви про призначення допомоги на дітей до 16 років (учнів - до 18 років) додаються такі документи:

а) довідка про склад сім'ї де зазначено прізвище, ім'я, по батькові, родинні відносини кожного із членів сім'ї і рід їх занять;

б) копії свідоцтв про народження дітей;

в) довідки про доходи кожного члена сім'ї за попередній квартал, які враховуються при обчисленні середньомісячного сукупного доходу (заробітна плата, стипендії, пенсії тощо). ( Підпункт "в" частини першої пункту 99 із змінами, внесеними згідно з документом Мінпраці N 04-223 від 24.01.94

Особи, які мають особисте підсобне господарство, крім того, подають довідки про наявність такого господарства.

Для усиновителів, опікунів чи піклувальників до заяви про призначення допомоги додається рішення про усиновлення, встановлення опіки чи піклування.

100. У разі переходу одержувача допомоги на дітей на іншу роботу або при переїзді в інший район (місто) виплата допомоги за місцем попередньої роботи (місцем проживання) припиняється і відновлюється за новим місцем його роботи (місцем проживання) з того часу, з якого виплата була припинена.

101. Допомога призначається чи її виплата відновлюється на один квартал, але не більш ніж до досягнення дитиною відповідного віку.

При цьому на наступний календарний рік допомога призначається на підставі заяви одержувача допомоги і заново поданих документів про склад та доходи сім'ї за попередній.

102. Фінансування щомісячної допомоги на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) провадиться за рахунок коштів місцевого бюджету.

103. Витрати на допомогу на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років), відносяться на КФКВ 090301 бюджетної класифікації України.

104. Допомога призначається і виплачується одиноким матерям (які не перебувають в шлюбі) на утримання і виховання дітей, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері.

Зазначена допомога призначається і виплачується також вдовам та вдівцям з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Якщо одинока мати (вдова, вдівець) вийшла заміж, то за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, установленої для дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

105. Допомога на дітей одиноким матерям (вдовам, вдівцям) з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, колишніх вихованців дитячих будинків (шкіл-інтернатів), які мають дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років), призначається в розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати. Допомога на дітей одиноким матерям, які мають дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років), вдовам та вдівцям з дітьми, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, призначається в розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати.

У разі народження двох і більше дітей допомога на дітей одиноким матерям призначається на кожну дитину.

106. Одиноким усиновителям, опікунам та піклувальникам допомога призначається на загальних підставах, з місяця усиновлення дитини або встановлення опіки чи піклування по місяць досягнення дитиною 16-річного віку (учнями - 18-річного віку).

107. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомоги, передбачених цим Положенням.

108. Заява про призначення допомоги одиноким матерям подається у відділ соціального захисту населення за місцем проживання матері. У заяві зазначається, перебувала чи перебуває мати в зареєстрованому шлюбі, проживала чи проживає вона разом з особою, від якої має дитину, чи визнана ця особа батьком дитини в установленому порядку, чи одержує вона на дитину аліменти або пенсію, дитина усиновлена, не усиновлена, а також підстава внесення у свідоцтво про народження запису про батька.

До заяви додаються такі документи:

а) копія свідоцтва про народження дитини;

б) довідка органів ЗАГСу про підстави внесення до книги записів народження відомостей про батька дитини;

в) довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем проживання сім'ї;

г) одинокі матері (вдови, вдівці), одинокі усиновителі, опікуни, піклувальники із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, колишніх вихованців дитячих будинків (шкілі-нтернатів), крім того, подають довідку, що підтверджує їх виховання в дитячому інтернатному закладі.

До заяви про призначення допомоги одинокому усиновителю, опікуну чи піклувальнику додається копія рішення про усиновлення або встановлення опіки чи піклування.

109. Допомога на дітей одиноким матерям виплачується щомісяця з місяця народження дитини по місяць досягнення дитиною 16-річного віку (учнями - 18-річного віку).

Одинокій матері, яка припинила спільне життя з особою, від якої вона має дитину, допомога призначається з місяця подання заяви з усіма необхідними документами.

Жінці, яка раніш перебувала в шлюбі, допомога на дитину, що народилась до розірвання шлюбу, призначається не раніш, ніж з місяця, в якому вона зареєструвала розірвання шлюбу.

110. За час перебування дитини на повному державному утриманні допомога на цю дитину не виплачується.

111. При настанні обставин, які тягнуть за собою припинення або поновлення виплати допомоги (усиновлення дитини, установлення батьківства, повернення дитини з дитячого навчально-виховного закладу, смерті дитини тощо), виплата допомоги припиняється або поновлюється з місяця, наступного за тим місяцем, в якому настали відповідні обставини.

112. При переїзді одинокої матері в інший район (місто) виплалата допомоги відновлюється з того часу, з якого виплата допомоги була припинена за попереднім місцем проживання.

113. Допомога на дітей одиноким матерям виплачується органами соціального захисту населення за рахунок коштів місцевого бюджету.

114. Витрати на допомогу на дітей одиноким матерям відносяться на КФКВ 090304 бюджетної класифікації України.

115. Право на одержання допомоги на дітей військовослужбовців строкової служби мають дружини:

солдатів, матросів, сержантів і старшин строкової військової служби;

військових будівельників, які проходять службу у військово-будівельних загонах (частинах), - у період служби в цих загонах (частинах);

курсантів, слухачів (які одержують курсантські оклади) військово-навчальних закладів із числа військовослужбовців строкової служби і цивільної молоді - в період навчання у військово-навчальних закладах;

курсантів шкіл підготовки прапорщиків та мічманів, зарахованих на навчання, з числа військовослужбовців строкової служби і осіб, призваних із запасу, в період навчання в цих школах;

солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів та осіб офіцерського складу запасу, які призиваються на навчальні збори і на момент призову тимчасово не працюють, - в період цих зборів, включаючи час перебування в дорозі до військової частини і назад.

116. У разі розірвання шлюбу військовослужбовця строкової служби встановлення батьківства за спільною заявою військовослужбовця і матері дитини або в судовому порядку як до призову на строкову військову службу, так і в період проходження служби, допомога на дитину призначається і виплачується матері дитини, якщо дитина проживає разом з нею.

117. При вихованні дитини військовослужбовця строкової служби опікуном (піклувальником), призначеним в установленому законом порядку внаслідок хвороби або смерті матері дитини або інших причин (наприклад, позбавлення матері батьківських прав, проживання дитини окремо від матері, призов на строкову військову службу батька, з яким дитина проживала після розірвання шлюбу батьків), допомога призначається і виплачується опікуну (піклувальнику).

118. Допомога на дітей військовослужбовців строкової служби надається у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати на кожну дитину.

119. Допомога на дітей військовослужбовців строкової служби призначається і виплачується за поданням районного (міського) військового комісаріату органами соціального захисту населення за місцем проживання матері дитини або опікуна (піклувальника).

120. Заява про призначення допомоги подається в районний (міський) військовий комісаріат за місцем проживання.

121. До заяви про призначення допомоги на дітей повинні бути подані:

а) довідка військової частини про перебування на строковій військовій службі або довідка відповідного військового комісаріат, про перебування на навчальних зборах;

б) довідка про місце проживання дружини або опікуна (піклувальника) і дітей військовослужбовців;

в) копії свідоцтв про народження дітей;

г) копії свідоцтв про укладення (розірвання) шлюбу.

122. У разі, коли за призначенням зазначеної допомоги звертається опікун (піклувальник), в/н подаєь, крім того, рішення про встановлення над дітьми опіки (піклування).

123. Для призначення допомоги на дітей, батьківство яких установлено за спільною заявою батьків або в судовому порядку, мати дитини (опікун, піклувальник) подає копію свідоцтва про встановлення батьківства.

124. Допомога призначається незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомоги.

125. Допомога на дітей, які перебувають на повному державному утриманні, не призначається і не виплачується.

126. Допомога призначається:

на дітей, які народилися або усиновлені до призову їх батька на військову службу, - з дня явки призовника у відповідний військовий комісаріат для відправки у військову частину;

на дітей, які народилися або усиновлені після призову їх батька на військову службу, - з дня народження (усиновлення) дітей;

на дітей військовослужбовців строкової служби, батьківство яких установлено за спільною заявою батьків або в судовому порядку після призову їх батька на військову службу, - з дня запису військовослужбовця батьком дитини;

на дітей, які народилися до реєстрації шлюбу, у випадку реєстрації шлюбу військовослужбовцем строкової служби після призову на військову службу, - з дня реєстрації шлюбу.

127. Допомога на дітей солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів та осіб офіцерського складу запасу, які призиваються на навчальні збори і на момент призову тимчасово не працюють, призначається і виплачується на весь період зборів, включаючи і час перебування в дорозі до військової частини і назад.

128. При народженні у сім'ї військовослужбовця після його призову на військову службу другої дитини призначення допомоги на двох дітей провадиться органами соціального захисту населення на підставі заяви дружини військовослужбовця (з доданням копії свідоцтва про народження другої дитини і довідки про місце проживання дружини та дітей військовослужбовця), а також справи про призначення допомоги на першу дитину військовослужбовця.

129. Виплата допомоги припиняється з дня звільнення військовослужбовця з строкової військової служби в запас або з інших причин.

130. Районні (міські) військові комісаріати на підставі повідомлень військових частин про вибуття з військової служби військовослужбовця, який має дітей, або при зміні їх службового становища негайно повідомляють відділи соціального захисту населення про необхідність припинення виплати допомоги з зазначенням кінцевого строку виплати. Коли військовослужбовці прибули у військовий комісаріат для зарахування на військовий облік до надходження повідомлення від військової частини про звільнення їх з військової служби, районні (міські) військові комісаріати повідомляють відділи соціального захисту населення про припинення виплати допомоги, не чекаючи одержання повідомлення.

131. У разі неодержання повідомлення від військової частини про звільнення військовослужбовця строкової служби в запас виплата допомоги припиняється на дітей військовослужбовців, які були призвані на військову службу у першій половині року - з 1 липня, а призваних у другій половині року - з 1 січня після опублікування у пресі наказу про звільнення в запас військовослужбовців відповідного року призову.

132. Виплата допомоги на дітей військовослужбовців, затриманих на військовій службі понад установлений чинним законодавством термін, продовжується розпорядженням завідуючого відділом соціального захисту населення на підставі довідок військових частин, які підтверджують проходження військовослужбовцями строкової служби понад установлену тривалість.

133. У разі смерті дитини, а також перебуванні дітей на повному державному утриманні або поверненні їх до матері (опікуна, піклувальника) розмір допомоги змінюється (виплата їх припиняється чи поновлюється) з дня виникнення змін на підставі розпорядження завідуючого районного (міського) відділу соціального захисту населення.

134. Виплата допомоги на дітей військовослужбовців за неповний місяць (місяць призову на строкову військову службу чи на збори і місяць закінчення військової служби, зборів) провадиться за число календарних днів даного неповного місяця. При цьому розмір денної допомоги визначається діленням суми місячної допомоги на число календарних днів у даному місяці, а загальна сума за неповний місяць - множенням денної допомоги на число календарних днів, які підлягають оплаті в даному місяці.

135. При переїзді матері (опікуна, піклувальника) дитини на інше місце проживання виплата допомоги на дітей припиняється, і за новим місцем проживання допомога призначається в установленому порядку на підставі заново поданих заяви і документів.

При цьому відділ соціального захисту населення, який виплачував допомогу, видає матері (опікуну, піклувальнику) довідку про період виплати допомоги і повідомляє районний (міський) військовий комісаріат про припинення виплати допомоги.

Командири військових частин видають військовослужбовцю (надсилають на запит військового комісаріату за новим місцем проживання) нову довідку про перебування на строковій військовій службі.

136. Фінансування допомоги провадиться за рахунок коштів державного бюджету, що перераховуються до Пенсійного фонду України. Облік і звітність по виплаті допомоги на дітей військовослужбовців і військовозобов'язаних здійснюють в установленому порядку.

137. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням призначається особам, що призначені в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

138. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, надається в розмірі 200 процентів мінімальної заробітної плати на кожну дитину.

139. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається, якщо розмір одержуваних на цих дітей аліментів, пенсій і допомоги на місяць за шість календарних місяців не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати. При цьому виплата раніше призначених на дітей пенсій і допомоги не провадиться.

140. У разі призначення допомоги на дітей, які перебувають під опікою або піклуванням, ураховуються такі виплати опікунам (піклувальникам) на дітей:

пенсія в разі втрати годувальника;

державна допомога одиноким матерям, яку вони отримують на дитину;

сума аліментів, які виплачуються батькам або родичам;

тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе;

інші види допомоги і пенсій, що призначаються на дітей відповідно до чинного законодавства.

141. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається районною, районною у містах Києві і Севастополі державною адміністрацією, виконавчими комітетами міських, районних у містах Рад народних депутатів і виплачується місцевими органами управління освітою за місцем проживання.

142. Питання про призначення допомоги розглядається, як правило, одночасно з установленням опіки чи піклування.

Заява про призначення допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, подається опікуном (піклувальником) у відділ народної освіти, в якому дитина перебуває на обліку або в той, де оформляється опіка.

До заяви додаються такі документи:

а) копія рішення місцевої державної адміністрації або виконавчого комітету Рад народних депутатів про встановлення опіки чи піклування над неповнолітнім, якщо рішення прийняте раніше;

б) копія свідоцтва про народження дитини;

в) довідка з місця проживання опікуна (піклувальника) і дитини;

г) довідка про місячні розміри пенсій, допомоги, що одержують опікуни на дитину;

д) документи про суму одержуваних на дитину аліментів за шість календарних місяців, із зазначенням кількості місяців, за які вони виплачені.

143. Відділи народної освіти у 10-денний строк з моменту надходження заяви перевіряють право опікуна (піклувальника) на одержання допомоги, готують висновок про необхідність призначення на дитину допомоги або про відмову у призначенні допомоги та передають матеріали у районну, районну у містах Києві і Севастополі державну адміністрацію, виконавчі комітети міських, районних у містах Рад народних депутатів.

Про прийняте місцевою державною адміністрацією, виконавчими комітетами Рад народних депутатів рішення відділ народної освіти в десятиденний строк з дня його прийняття повідомляє опікуна (піклувальника).

Якщо виявлено нові обставини, які дають право на одержання допомоги, рішення може бути переглянуте.

144. Допомога на дитину призначається з місяця звернення за нею, тобто з місяця прийняття заяви з усіма необхідними документами, і виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 16-річного віку (учнями - 18-річного віку).

У тому разі, коли до заяви прикладені не всі необхідні документи, заявника повідомляють, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців від дня одержання зазначеного повідомлення, то місяцем звернення за призначенням допомоги вважається місяць прийняття заяви про призначення допомоги.

Якщо заява про призначення допомоги розглядається одночасно з установленням опіки чи піклування, допомога виплачується з місяця винесення рішення про встановлення опіки або піклування.

145. Допомога виплачується опікуну (піклувальнику) щомісяця у повному розмірі відділом народної освіти не пізніше 15 числа наступного місяця або відправляється поштою.

146. Підставою для припинення виплати допомоги є звільнення опікуна (піклувальника) від виконання своїх обов'язків, а також збільшення розміру виплат, що передбачені умовами одержання допомоги.

У разі виникнення обставин, через які може бути припинена виплата допомоги, її одержувачі зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи управління освітою, які виплачують допомогу.

Виплата допомоги припиняється за рішенням районної, районної у містах Києві і Севастополі державної адміністрації, виконавчих комітетів міських, районних у містах Рад народних депутатів з місяця, наступного за місяцем, в якому склались відповідні обставини.

Право на допомогу опікунів (піклувальників), які одержують аліменти на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, перевіряється щорічно відділами народної освіти по документах про суму одержаних за шість календарних місяців аліментів, які подаються опікунами (піклувальниками) щорічно до 1 лютого поточного року.

Якщо вони не подані у зазначені строки, виплата призначеної допомоги припиняється до їх подання.

У разі, коли середньомісячна сума аліментів за шість календарних місяців разом з іншими виплатами на дитину буде перевищувати двократний розмір мінімальної заробітної плати на місяць, виплата допомоги припиняється з лютого поточного року.

147. При виникненні в наступні роки права на одержання призначеної допомоги виплата її відновлюється відділами народної освіти з місяця, наступного за тим місяцем, в якому подані документи про аліменти за шість календарних місяців.

Для виплати допомоги на учнів віком від 16 до 18 років опікун (піклувальник) повинен подати у відділ народної освіти довідки навчального закладу два рази протягом навчального року (з 1 по 15 жовтня і з 1 по 15 березня).

148. При переїзді опікуна (піклувальника), який одержує допомогу, на нове місце проживання виплата допомоги продовжується після одержання особової справи дитини з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

149. У разі призначення опіки чи піклування над дітьми, які мають батьків, спроможних утримувати своїх дітей, зазначена допомога на них не призначається.

150. Документи про призначення допомоги зберігаються у місцевих органах управління народною освітою за місцем проживання.

151. Виплата допомоги і витрати на її доставку провадяться за рахунок коштів місцевого бюджету.

152. Витрати на допомогу на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням, відносяться на КФКВ 070306 бюджетної класифікації України.

153. Тимчасова допомога на неповнолітніх дітей і виплата коштів для відшкодування додаткових витрат, зумовлених винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо) призначається матері, батьку, опікуну, піклувальнику, якщо рішення суду (постанова судді) про стягнення аліментів і додаткових витрат з осіб, зобов'язаних до їх сплати, не виконуються, у таких випадках:

розшук їх органами внутрішніх справ за рішеннями судів і постановами слідчих органів у разі ухилення від сплати аліментів, притягнення до кримінальної відповідальності за скоєний злочин чи з інших підстав, у справах про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, виконання рішень про стягнення на користь підприємств, організацій, установ, а також розшуку відсутньої людини, або особи, яка пропала безвісти;

відсутність у них заробітку, з якого можуть бути стягнені аліменти в мінімальному розмірі або відшкодовані додаткові витрати в період відбування покарання у виправно - трудових установах (виправно-трудових колоніях, в'язницях, слідчих ізоляторах, виховно-трудових колоніях, спецкомендатурах тощо);

перебування їх на примусовому лікуванні у лікувальних закладах за судовим рішенням без виплати допомоги по соціальному страхуванню;

відсутність у них заробітку під час перебування під арештом (в ізоляторах тимчасового утримання, слідчих ізоляторах, приймальниках-розподільниках тощо), проходження судово-медичної експертизи за постановами слідчих органів чи суду, в період судового спору у зв'язку із звільненням з роботи за ініціативою власника підприємства, організації, установи або уповноваженого ним органу чи розгляду в установленому законом порядку питання про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду, а також в усіх інших випадках неможливості виконання рішення суду з незалежних від цих осіб причин;

постійне проживання таких осіб на території іноземної держави, з якою Україна не уклала договір (угоду) про правову допомогу, що передбачає взаємне виконання судових рішень.

Якщо боржник проживає на території іноземної держави, з якою Україна має договір (угоду) про правову допомогу, тимчасова допомога виплачується у випадках, передбачених вище.

154. Тимчасова допомога призначається у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати на кожну дитину. Кошти для відшкодування додаткових витрат призначаються до виплати у розмірі і в строки, які встановлені відповідним рішенням суду.

155. Матері (батьку), яка не одержує присуджених на неповнолітніх дітей за рішенням суду (постанови судді) аліментів або одержує їх у сумі, меншій за встановлений мінімальний розмір, тимчасова допомога на неповнолітніх дітей надається у мінімальному розмірі аліментів на кожну дитину, тобто 25 процентів мінімальної заробітної плати.

Для визначення права на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей матері (батьку), які розірвали шлюб і не одержують присуджених на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років) аліментів або одержують менше встановленого мінімального розміру, обчислюється середньомісячний розмір аліментів на кожну дитину за за шість календарних місяців на підставі довідки про суму одержаних аліментів за шість календарних місяців. У разі, коли присуджені аліменти не виплачувались, додається довідка народного суду за місцем проживання боржника на території України про причини невиконання рішення суду.

На наступний рік обчислюється середньомісячний розмір цієї допомоги на кожну дитину, який відповідає різниці між мінімальним розміром аліментів і середньомісячною сумою одержаних аліментів на дитину.

156. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат провадиться незалежно від одержання стягувачем на дітей інших видів допомоги, крім випадків, коли він одержує допомогу на дітей військовослужбовців строкової служби.

157. Стягувач, який має право на тимчасову допомогу і одержання коштів для відшкодування додаткових витрат, може звертатися за їх призначенням у будь-який час до досягнення дитиною 18-річного віку.

158. У разі необхідності розшуку особи, зобов'язаної до сплати аліментів і додаткових витрат, відповідна постанова виноситься:

судом, де знаходиться виконавчий лист (за місцем виконання рішення чи за місцем проживання стягувача або який виніс рішення по справі). Пересилка виконавчого листа у такому разі неприпустима;

судом, у процесі судового розгляду кримінальної справи по відношенню до такої особи;

слідчим, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа по відношенню до такої особи;

іншими органами (службовими особами), яким законом надано право оголошення розшуку.

159. Ухвала (постанова) про розшук в триденний строк направляється:

в орган внутрішніх справ за місцем проживання стягувача (у двох екземплярах) - для проведення розшукових заходів;

суду, в якому знаходиться виконавчий лист - для контролю за виконанням судового рішення, якщо розшук оголошено у зв'язку з розглядом кримінальної справи.

160. Суд або службова особа, які прийняли рішення про оголошення розшуку громадян, інформує стягувача і пояснює його право на одержання тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, якщо по закінченні місяця з дня надходження в орган внутрішніх справ ухвали (постанови) про розшук боржника його не буде виявлено.

161. Для призначення тимчасової допомоги і виплати коштів на відшкодування додаткових витрат стягувачем подається заява у районний (міський) відділ соціального захисту населення за місцем його проживання.

162. До заяви в залежності від підстав призначення тимчасової допомоги додається один з таких документів:

а) повідомлення органу внутрішніх справ про те, що у місячний строк місце перебування боржника, який знаходиться в розшуку, не встановлено. Зазначене повідомлення видається стягувачу під розписку або надсилається за місцем його проживання рекомендованим листом;

б) довідка відповідної установи про перебування у них боржника (відбуває покарання, перебуває під арештом, на примусовому лікуванні, проходить судово-медичну експертизу чи на інших підставах) і не має заробітку, достатнього для виконання рішення суду чи постанови судді;

в) довідка народного суду про причини невиконання рішення суду чи постанови судді в інших випадках;

г) виконавчий лист суду про стягнення з боржника додаткових витрат на дитину (дітей).

163. Для вирішення питання про призначення тимчасової допомоги у разі постійного проживання одного із батьків за кордоном і неможливості винесення судового рішення про стягнення аліментів у зв'язку з відсутністю угоди про правову допомогу, до заяви додаються копії свідоцтв про народження дитини (дітей), про шлюб чи розірвання шлюбу, або про встановлення батьківства.

Якщо боржник проживає на території іноземної держави, з якою Україна має договір (угоду) про правову допомогу, що передбачає питання взаємного виконання судових рішень, до заяви додається повідомлення Міністерства юстиції України про невиконання рішення суду щодо стягнення аліментів і додаткових витрат.

164. Тимчасова допомога і кошти для відшкодування додаткових витрат призначаються з першого числа місяця, в якому була подана відповідна заява у відділ соціального захисту населення.

Місяцем звернення за призначенням тимчасової допомоги і виплатою коштів для відшкодування додаткових витрат вважається місяць, в якому прийнята заява з усіма необхідними документами.

Зазначений порядок зберігається, якщо усі необхідні документи додатково подані заявником не пізніше трьох місяців від дня його повідомлення про це.

165. Про призначення тимчасової допомоги та виплати коштів для відшкодування додаткових витрат орган соціального захисту населення інформує:

у разі оголошення розшуку боржника - суд, слідчого чи іншу службову особу, які винесли відповідну ухвалу (постанову), а також орган внутрішніх справ, який здійснює розшук;

в інших випадках - підприємство, установу, організацію або суд, де знаходиться виконавчий лист, а також боржника. Якщо боржник перебуває у виправно-трудовій установі, ізоляторі тимчасового утримання, слідчому ізоляторі, спецкомендатурі тощо, його зобов'язана інформувати відповідна установа.

166. У разі оголошення розшуку особи, зобов'язаної до сплати аліментів, у зв'язку з порушенням або розглядом кримінальної справи, відбуванням ним покарання у виправно-трудових установах, перебуванням під арештом, на примусовому лікуванні за рішенням суду тощо, органом соціального захисту населення одночасно з повідомленням про призначення тимчасової допомоги та виплати коштів для відшкодування додаткових витрат надсилається спеціальний особовий рахунок на боржника. Такий особовий рахунок приєднується до документів, за якими здійснюється провадження справи (розшукова справа, кримінальна справа, особова справа арештованого, засудженого або особи, яка перебуває на примусовому лікуванні, та інше) і перепроваджується разом з ними до звільнення боржника з-під варти.

167. При відбуванні боржником покарання у виправно-трудовому закладі тимчасова допомога виплачується і в тому разі, коли сума, яка підлягає стягненню в рахунок аліментів, не відповідає встановленому законом їх мінімальному розміру. При цьому, якщо тимчасова допомога призначена, то сума заробітку боржника до 50 процентів мінімальної заробітної плати перераховується на рахунок N 817 у вигляді компенсації за виплачену тимчасову допомогу, а більше 50 процентів мінімальної заробітної плати - надсилається стягувачу (у межах аліментних платежів).

168. Якщо рішенням суду мінімальний розмір аліментів зменшено у зв'язку з тим, що боржник є інвалідом першої чи другої групи або у нього є інші діти, то тимчасова допомога виплачується у розмірі, який відповідає різниці між мінімальним розміром аліментів і сумою аліментів, яка визначена до виплати рішенням суду.

169. При переїзді стягувача на постійне місце проживання в інший район (місто) виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат продовжується органом соціального захисту населення цього району (міста) з часу їх припинення за попереднім місцем проживання після одержання особової справи з відміткою про суму та період виплати.

У разі пересилки справи орган соціального захисту населення одночасно повинен повідомити про це:

орган внутрішніх справ, який розшукує особу, зобов'язану до сплати аліментів;

суд (слідчого, іншу службову особу), який виніс відповідну ухвалу (постанову);

суд за місцем знаходження виконавчого листа.

170. У разі позбавлення стягувача батьківських прав, відібрання у нього дитини без позбавлення батьківських прав, звільнення від виконання обов'язків щодо опіки (піклування), скасування або визнання усиновлення недійсним, а також у разі смерті стягувача, виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат припиняється і відновлюється призначеному опікуну (піклувальнику) дитини за розпорядженням завідуючого відділом соціального захисту населення.

171. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат припиняється у випадках:

установлення місця перебування особи, яка зобов'язана до сплати аліментів;

досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

можливості виконання рішення суду про стягнення аліментів і додаткових витрат на дитину (наявність заробітку, допомоги по соціальному страхуванню або інших виплат в особи, зобов'язаної до сплати аліментів);

переїзду особи, зобов'язаної до сплати аліментів, на постійне місце проживання в Україну чи іноземну державу, з якою є договір (угода) про правову допомогу, що передбачає питання взаємного виконання судових рішень (якщо відсутні інші умови для виплати);

смерті боржника, визнання його в установленому порядку відсутнім безвісти чи оголошення його померлим;

перебування дитини на повному державному утриманні;

усиновлення дитини;

смерті дитини, на яку стягуються аліменти або додаткові витрати;

відмови від стягування аліментів чи додаткових витрат;

скасування рішення суду щодо стягнення аліментів і додаткових витрат чи постанови судді про стягнення аліментів;

позбавлення стягувача батьківських прав;

відібрання дитини у стягувача без позбавлення батьківських прав;

добровільне виконання рішення суду особою, зобов'язаною до сплати аліментів і додаткових витрат.

172. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат припиняється з 1 числа місяця, наступного за тим, в якому склалася одна з обставин, зазначених у пунктах 170 і 171 цього Положення.

У разі припинення повного державного утримання дитини виплата поновлюється з 1 числа наступного місяця.

173. При настанні обставин, за якими припиняється виплата призначеної тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, їх виплата може бути поновлена за розпорядженням завідуючого відділом соціального захисту населення, якщо до цього моменту з'явились інші умови, що дозволяють проводити їх виплату. При цьому орган соціального захисту населення має право вирішити таке питання як за власною ініціативою, так і за заявою стягувача.

174. Суми тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, які виплачені стягувачем, стягуються з осіб, зобов'язаних до сплати аліментів і додаткових витрат, з нарахуванням 10 процентів на ці суми. Такі вимоги прирівнюються до вимог по аліментах.

175. Якщо тимчасова допомога виплачується у розмірі, який відповідає різниці між мінімальним розміром аліментів і сумою аліментів, визначеною до виплати рішенням суду, виплачені суми з боржників не стягуються і 10 процентів на них не нараховуються.

176. При встановленні місця проживання (перебування) боржника і припинення його розшуку орган внутрішніх справ зобов'язаний повідомити про це стягувача, орган соціального захисту населення, що виплачує допомогу, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа.

177. Про обставини, які дозволяють припинити виплату тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, в орган соціального захисту населення, що провадить їх виплату, відповідне повідомлення надсилають:

виправно-трудова установа, в якій боржник відбуває покарання;

установа, у якій боржник утримується під арештом, перебуває на примусовому лікуванні або проходить судовомедичну експертизу за судовим рішенням;

підприємства, установи, організації, де працює боржник;

суд, якщо ним провадиться виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно боржника або іншим чином.

178. Орган соціального захисту населення, що провадить виплату тимчасової допомоги і коштів для відшкодування витрат, при одержанні відповідного повідомлення вирішує питання про припинення або продовження виплат.

У разі припинення виплат орган соціального захисту населення визначає суму виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат з нарахуванням на них 10 процентів і надсилає повідомлення про розмір і період виплати в суд, в якого на контролі знаходиться виконавчий лист, в суд за місцем перебування боржника (якщо він до цього часу перебуває в іншому місці), а також повідомляє про це стягувача.

179. Суд за місцем проживання (перебування) боржника після одержання повідомлення органу соціального захисту населення, до надходження виконавчого листа про стягнення аліментів і додаткових витрат на дитину (дітей) негайно дає вказівку бухгалтерії за місцем роботи боржника утримувати з його заробітку аліменти, а також суми виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, з урахуванням відомостей, які містяться у повідомленні органу соціального захисту населення.

180. Судовий виконавець за місцем проживання (перебування) боржника на підставі виконавчого листа про стягнення аліментів і додаткових витрат на дитину (дітей), повідомлення органу соціального захисту населення про суму виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат за період, коли рішення суду не могло бути виконане, з нарахуванням 10 процентів на ці суми остаточно розраховує заборгованість на користь стягувача, а також виплачені суми тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат.

Розрахунки судового виконавця затверджуються суддею, яким видається виконавчий лист про стягнення з боржника сум тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат.

181. Якщо у період виплати стягувачу тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат виплачені суми компенсувалися відповідними підприємствами, установами, організаціями із заробітку боржника, то на ці суми 10 процентів не нараховуються.

182. Відомості про суми, перераховані у вигляді компенсації на рахунок N 817, що стягнені з боржника у період виплати стягувачу тимчасової допомоги, відображаються в його спеціальному особовому рахунку установою, де він відбуває покарання, утримується під арештом або перебуває на примусовому лікуванні за судовим рішенням. Такий особовий рахунок надсилається в орган соціального захисту населення одночасно з повідомленням про можливість припинення виплати тимчасової допомоги.

183. Стягнення заборгованості по аліментах, а також суми виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат з нарахуванням на них 10 процентів звертається на майно боржника, а у разі його відсутності чи недостатності - на його заробітну плату.

Якщо у боржника немає майна і відсутні доходи, на які може бути звернено стягнення, виконавчий лист про стягнення виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, а також заборгованості по аліментах знаходиться на контролі у судового виконавця, який періодично перевіряє майнове становище боржника і можливість звернення стягнення на інші доходи.

184. У першу чергу мають бути задоволені вимоги щодо стягнення аліментів у розмірі не менш 50 процентів мінімальної заробітної плати на місяць на кожну дитину, якщо цей розмір не зменшений судом, потім - заборгованість по аліментах і далі - вимоги щодо стягнення сум виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат з нарахуванням на них 10 процентів.

185. У разі непред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення аліментів відрахування сум виплаченої тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат провадиться із заробітку та інших доходів боржника в розмірі 50 процентів.

186. Якщо до моменту припинення виплати тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат (на підставах, передбачених пунктом 178 цього Положення) боржник, який перебуває у розшуку, не знайдений, довідка про виплачені суми надсилається відділом соціального захисту населення у суд, де на контролі знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів та додаткових витрат, і зберігається разом відповідно до установленого порядку.

187. Виплата тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, зумовлених винятковими обставинами, провадиться за рахунок стягуваних з батьків невиплачених сум мінімальних розмірів аліментів і зазначених коштів (для осіб, які ухиляються від сплати аліментів, - фактично виплачених сум тимчасової допомоги і коштів) з нарахуванням 10 процентів на ці суми, а також за рахунок відрахувань 50 процентів сум державного мита, що стягується за розірвання шлюбу судами і органами ЗАГСу, які акумулюються в банках на балансовому рахунку N 817 "Кошти для виплати тимчасової допомоги на неповнолітніх дітей", та частково за рахунок місцевих бюджетів (виплату відновлюють місцеві фінансові органи).

188. Видатки на тимчасову допомогу на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, відносяться на КФКВ 090305 бюджетної класифікації України.

189. Виконавчий лист про стягнення тимчасової допомоги і коштів для відшкодування додаткових витрат, за яким стягнення закінчено, повертається підприємством, установою, організацією, що його здійснювали, в суд, який видав цей виконавчий лист. При цьому робиться відмітка по кожній утриманій сумі цифрами і прописом, а також зазначається дата перерахування її на рахунок N 817. Зазначені відомості завіряються власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

190. Контроль за правильним і своєчасним утриманням із заробітної плати та інших доходів боржника провадиться судовим виконавцем.

191. Для визначення права сімей з дітьми на щомісячну допомогу на дітей віком до 16 років (учнів - 18 років), грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомогу по догляду за дитиною з дворічного до трирічного віку непрацюючим жінкам обчислюється середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї і трикратний розмір мінімальноїзаробітної плати за шість календарних місяців.

192. При визначенні середньомісячного сукупного доходу сім'ї в її складі враховуються:

чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років і старше цього віку, якщо вони одержують соціальну пенсію як інваліди з дитинства 1 та П групи;

непрацездатні батьки, які проживають разом з подружжям, якщо вони не одержують пенсії і немає інших осіб, зобов'язаних їх утримувати;

студенти вищих (в тому числі середніх спеціальних) та учні професійно-технічних навчальних закладів віком до 18 років, у тому числі ті, які одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в інших місцевостях);

особи, які умовно достроково звільнені з місць ув'язнення і направлені на роботу (на строк, який залишився) на будівельні роботи або в промисловість;

особи, які умовно засуджені до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці;

особи, шлюб яких не зареєстрований, якщо вони разом проживають, ведуть спільне господарство, а також сумісно виховують дітей;

пасинки та падчерки, які проживають з вітчимом або мачухою, якщо вони не враховані в сім'ї батьків;

усиновлені діти, які проживають з усиновителями, на рівні з рідними дітьми.

Якщо діти, які перебувають на повному державному утриманні, під час літніх канікул прибувають додому, то в цей період вони враховуються у складі сім'ї і право на одержання допомоги переглядається.

193. При визначенні права на одержання допомоги та виплат у складі сім'ї не враховуються:

діди, бабусі, брати і сестри подружжя;

діти, по відношенню до яких батьки позбавлені батьківських прав;

діти, які виховуються в сім'ях опікуна, дитячих будинках сімейного типу;

діти віком 18 років і старше, у тому числі інваліди з дитинства Ш групи;

діти, які перебувають на повному державному утриманні (в дитячих будинках, будинках дитини, будинках для інвалідів, школах-інтернатах, у тому числі санаторних, спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, училищах олімпійського резерву (7-11 класи), у суворовських училищах тощо), включаючи дітей віком до 7 років, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (п.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");