Про відмову у погодженні проекту регуляторного акта

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку етикетування (маркування) харчових продуктів щодо вмісту в них генетично модифікованих організмів" (далі - проект Постанови) та документи, що додаються до нього подані на погодження листом Держспоживстандарту від 05.05.2010 N 3764-1-4/17.

За результатами здійснення аналізу проекту Постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу на дотримання вимог статей 4, 5, 7, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Держспоживстандартом лише частково враховані зауваження та пропозиції, які були надані Держкомпідприємництвом в рішенні N 120 від 13.02.2010 року про відмову у погодженні раніше опрацьованого проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку етикетування (маркування) харчових продуктів щодо вмісту в них генетично модифікованих організмів", поданого листом Держспоживстандарту від 26.01.2010 N 520-1-4/17 та одночасно, не наведено належного обґрунтування, щодо неврахування наданих зауважень.

Таким чином, Держкомпідприємництво залишається на позиції щодо неприйнятності запровадження даного виду державного регулювання у запропонованій розробником редакції, зокрема, з наступних причин.

1. У попередньому рішенні про відмову в погодженні даного проекту Постанови Держкомпідприємництво висловлювало зауваження з приводу необґрунтованого зниження порогу етикетування (маркування) харчових продуктів щодо вмісту в них генетично модифікованих організмів (далі - ГМО) до 0,1 відсотка.

Разом з цим, виходячи з редакції доопрацьованого проекту Постанови та відповідно до Протоколу узгодження позицій до даного проекту регуляторного акта, Держспоживстандарт відхилив вищезазначене зауваження, мотивуючи це тим, що відповідно до статті 35 Регламенту ЄС N 1829/2003 "поріг вмісту ГМО може бути встановлений нижчим" ніж 0,9 відсотка.

Однак, дане зауваження не можна вважати мотивовано відхиленим з огляду на те, що, по-перше, розробником проекту Постанови не наведено редакцію статті 35 Регламенту ЄС N 1829/2003 у задекларованому вигляді, по-друге, беручи до уваги вимоги статті 9 Конституції України та вимоги статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 N 1906-IV, якими визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства, розробником залишається не підтвердженим той факт, що Регламент ЄС N 1829/2003 належним чином ратифікований та є частиною національного законодавства України.

Крім того, відхилення розробником даного зауваження є безпідставним, з огляду на те, що, навіть, якщо рівень "вмісту ГМО може бути встановлений нижчим" ніж 0,9 відсотка, не можна вважати дану редакцію нормою прямої дії для його суттєвого зниження, через те, що вона є загальною, не носить обов'язкового характеру щодо її виконання та не встановлює чітко визначеного обмеження щодо встановлення розробником того чи іншого допустимого граничного рівня вмісту ГМО у харчових продуктах.

Разом з цим, затвердження порогу вмісту ГМО у харчових продуктах на рівні 0,1 відсотка, сприятиме здійсненню корупційним дій з боку посадових осіб контролюючих органів у даній сфері діяльності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаємо за доцільне, запропонувати розробнику врахувати в остаточній редакції проекту Постанови послідовну позицію Держкомпідприємництва щодо встановлення порогу вмісту ГМО у харчових продуктах на рівні 0,9 відсотків.

2. В межах визначених у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) повноважень, Держкомпідприємництво розглядає в установленому порядку проекти регуляторних актів, що подаються на погодження, і відповідні аналізи регуляторного впливу, та приймає рішення щодо їх погодження.

Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу з урахуванням вимог статті 8 Закону, та з обов'язковим додержанням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.

Основною метою складання аналізу регуляторного впливу є доведення оптимальності та ефективності запропонованого державного регулювання.

Водночас, за відсутності доопрацьованого аналізу регуляторного впливу до даного проекту Постанови, з урахуванням зауважень та пропозицій до нього, викладених в попередньому рішенні про відмову, неможливо зробити однозначний висновок щодо:

1) наявності проблеми, яку здатен вирішити запропонований розробником проект Постанови;

2) очікуваних результатів прийняття даного проекту Постанови, в розрізі оцінки того, що вигоди від його впровадження превалюють над витратами, а запропонована розробником редакція матиме, в майбутньому, максимальний економічний та соціальний ефект;

3) цілковитого досягнення поставлених розробником цілей у разі прийняття запропонованого проекту Постанови;

4) можливості впровадження та виконання вимог даного проекту Постанови залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

5) строку чинності та показників результативності запропонованого проекту регуляторного акта, з метою оцінки його дієвості та ефективності.

Отже, враховуючи вищезазначене, Держкомпідприємництво пропонує надати для всебічної оцінки всі необхідні документи, з обов'язковим дотриманням вимог статті 21 Закону.

3. Відповідно до статті 7 Закону регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Однак, Держспоживстандартом даний проект Постанови не внесений в план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2010 рік.

Отже, запропонована редакція проекту регуляторного акта порушує:

1) статтю 4 Закону, в частинах:

- доцільності, стосовно обґрунтування необхідності державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

- адекватності, оскільки розробником належним чином не обґрунтована необхідність запровадження передбаченого проектом Постанови відповідного державного регулювання у запропонованому вигляді, а також - на скільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми;

- ефективності, оскільки розробником проекту не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімального необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

- збалансованості, оскільки належним чином не доведено, що зазначений проект Постанови забезпечить достатній баланс інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

- передбачуваності, тобто послідовності регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики;

2) статтю 7 Закону, в частинах своєчасного внесення даного проекту регуляторного акта до плану діяльності з підготовки Держспоживстандартом проектів регуляторних актів на 2010;

3) статтю 21 Закону, в частині направлення на погодження даного проекту регуляторного акта з одночасним поданням аналізу регуляторного впливу до цього проекту.

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку етикетування (маркування) харчових продуктів щодо вмісту в них генетично модифікованих організмів".