Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та на підставі звернень Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, здійснивши експертизу наказу Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 № 204 (далі - Наказ № 204), яким затверджено Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон у зоні діяльності регіональних митниць і митниць (далі - Положення), зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.11.99 за № 787/4080, та, беручи до уваги позицію громадськості щодо необхідності невідкладного вирішення проблеми, яка на сьогоднішній день існує під час здійснення екологічного контролю суден в портах України, зазначає наступне.

Відповідно до Декларації про державний суверенітет України 1990 року, частини другої статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" в Україні міжнародне право, яке набрало чинності в установленому порядку, превалює над національним законодавством.

Так, пунктом 2.1 Конвенції про полегшення морського міжнародного судноплавства 1965 року визначено, що державна влада не вимагає для залишення у себе при прибутті або відправленні суден, до яких ця Конвенція відноситься, яких-небудь інших документів, крім тих, які вказані в цьому розділі.

Цими документами є:

- загальна декларація;

- декларація про вантаж;

- декларація про суднові припаси;

- декларація про особисті речі команди судна;

- суднова роль;

- список пасажирів;

- документ, що запропонований Всесвітньою поштовою конвенцією;

- морська санітарна декларація.

Водночас, в супереч вищезазначеному, підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 Положення передбачено, що при огляді судна держекоінспектор самостійно або спільно з уповноваженим Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства або з інспектором державного портового нагляду морського рибного порту за належністю повинен перевірити наявність і оформленість відповідним чином певних документів, зокрема, суднової екологічної декларації.

Даним Положенням також затверджено форму даної декларації (додаток 5 до Положення). Згідно з пунктом 4 форми для відкачки зазначеного у ній об'єму баласту необхідно отримати відповідний дозвіл Держекоінспекції України.

Держекоінспекція України дозволяє відкачку баласту виключно за результатами експрес-аналізу вмісту баласту на наявність забруднюючих речовин, тобто у разі, якщо показники його забрудненості не перевищують нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у внутрішніх морських водах та територіальному морі.

Відповідні нормативи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.96 № 269 "Про затвердження Правил охорони внутрішніх вод та територіального моря від забруднення та засмічення".

Таким чином, необхідність подання суднової екологічної декларації суперечить нормам міжнародного права.

Разом з цим, відсутність у капітана судна фактично вигаданої Міністерством екології та природних ресурсів України суднової екологічної декларації надає екоінспектору право притягнути капітана судна до адміністративної відповідальності на підставі статті 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, наявність в Положенні норм, що зобов'язують подавати суднову екологічну декларацію, яка до того ж не передбачена жодним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, по-перше, наділяє екоінспектора невластивим йому дозвільними функціями, по-друге, призводить до застосування штрафних санкцій, по-третє, є суттєвою перешкодою під час завантаження судна в порту, оскільки за простій судна судновласник несе дуже великі збитки.

Отже, наведені вище норми Положення порушують вимоги статті 5 Закону, відповідно до якої однією зі складових забезпечення здійснення державної регуляторної політики є недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.

Крім того, дія зазначених вище положень Наказу № 204 порушує такі обов'язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону, як:

адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

запропонувати Міністерству екології та природних ресурсів України внести зміни до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 № 204 "Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць" та виключити з його редакції абзац другий підпункту 4.3.3 пункту 4.3 розділу 4 та додаток 5 до цього підпункту.

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 № 204 "Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць" та подання у встановленому Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку його виконання.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі строку, дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.