Про необхідність усунення Міністерством інфраструктури України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та на підставі звернення суб'єкта господарювання, Державна регуляторна служба України здійснила експертизу Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 № 700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10.11.2010 за № 1068/18363 (далі - Порядок), та встановила наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого видачу свідоцтва про атестацію автостанцій, ведення переліку атестованих автостанцій та розміщення зазначеного переліку на своєму офіційному веб-сайті.

Крім того, відповідно до пункту 112 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, автостанції підлягають атестації на відповідність кількості та якості послуг, що надаються пасажирам та перевізникам, в установленому Мінінфраструктури порядку.

У свою чергу, п. 1.3 Порядку закріплено, що умовою функціонування автостанції як суб'єкта надання автостанційних послуг є наявність свідоцтва про атестацію. Разом з цим, відкриття автостанції відповідно до п. 1.4 Порядку передбачає, крім іншого, включення автостанції до переліку атестованих автостанцій, який ведеться Укртрансбезпекою. Виходячи із зазначеного, процедура атестації є обов'язковою.

Відповідно до розділу II Порядку , атестація передбачає обстеження на відповідність вимогам до автостанції різних класів та визначення їх класу, на підставі яких власнику видається свідоцтво про атестацію.

Проведення атестації автостанції передбачає, зокрема подання власником до Укртрансбезпеки заяви за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку, та паспорта автостанції; проведення обстеження та складання протоколу обстеження автостанції за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку; внесення даних до переліку атестованих автостанцій; видачу свідоцтва про атестацію автостанції.

Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, серед іншого, встановлюється перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі - Перелік) затверджено Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI.

Так, в Переліку відсутній документ, як свідоцтво про атестацію автостанцій.

Законом України "Про адміністративні послуги" визначено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

У розумінні Закону України "Про адміністративні послуги" видача свідоцтва про атестацію автостанції належить до адміністративних послуг.

Відповідно до статті 5 Закон України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються, зокрема, підстави для одержання адміністративної послуги; суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги та ін.

Разом з цим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про адміністративні послуги" Закон України "Про автомобільний транспорт" потребує приведення у відповідність із зазначеними вимогами статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" в частині видачі свідоцтва.

Крім того, Планом організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України "Про адміністративні послуги" , схваленим на засіданні Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 (протокол № 80), встановлено завдання центральним органам виконавчої влади забезпечити приведення актів законодавства у відповідність до вимог цього Закону.

Отже, Мінінфраструктури України необхідно забезпечити приведення актів законодавства, що регулюють відносини у зазначеній сфері до вимог Закону України "Про адміністративні послуги" .

Одночасно, з метою дотримання принципів державної регуляторної політики, а також недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти, звертаємо увагу на необхідності унормування законодавчого поля задля усунення існуючих розбіжностей, які призводять чи можуть призвести до неоднозначного тлумачення вимог, передбачених законодавчими актами.

Враховуючи вищевикладене, дія Порядку порушує такі обов'язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону, як:

адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив, оскільки форма та рівень державного регулювання в частині визначення процедури атестації автостанцій та видачі свідоцтв про атестацію автостанції, на сьогоднішній день не відповідає вимогам чинного законодавства;

ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави в частинні введення непередбачених чинним законодавством вимог до суб'єктів господарювання, що тягнуть за собою адміністративне та фінансове навантаження на суб'єктів господарювання шляхом впровадження відповідного регулювання, що, в свою чергу, створює штучні обмеження у відповідній сфері державного регулювання.

Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" , Державна регуляторна служба України

запропонувати Міністерству інфраструктури України внести зміни до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 № 700 "Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2010 № 1068/18363 в частині виключення процедури атестації автостанцій та видачі свідоцтв про атестацію автостанції, оскільки його положення не відповідають вимогам Закону України "Про адміністративні послуги" та принципам державної регуляторної політики.

Рішення Державної регуляторної служби України щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону, у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 № 700 "Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій" та подання у встановленому Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку його виконання.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі строку, дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.