Національні нормативи аудиту

11. Якщо при вивченні іншої інформації аудитор знайде значні невідповідності між цією інформацією і фінансовою звітністю підприємства, яка перевіряється, аудитор повинен визначити, чи є необхідність в тому, щоб звітність підприємства або інша інформація були виправлені.

12. Якщо в фінансовій звітності підприємства, яка перевіряється необхідно зробити виправлення, а клієнт відмовляється їх зробити, аудитор повинен скласти висновок, який відрізняється від безумовно позитивного.

13. Якщо існує необхідність виправлення іншої інформації, а клієнт відмовляється вносити в неї виправлення, аудитор повинен розглянути питання включення в аудиторський висновок або в додаток до нього нового параграфу або абзацу, в якому буде описано про виявлену суттєву невідповідність, або вжити інших заходів. Новий аудиторський висновок, який відрізняється від першого, або письмова відмова від надання висновку залежить від певних обставин, характеру і важливості невідповідності. Аудитору необхідно звернутися до юриста для отримання рекомендацій про його подальші кроки в ситуації, яка склалася.

14. Вивчаючи іншу інформацію з метою визначення значних невідповідностей, аудитор може виявити значні перекручення подій.

15. З точки зору цього нормативу значні перекручення подій в іншій інформації існують, коли така інформація представлена не коректно, і це не стосується питань, розкритих у фінансовій звітності підприємства.

16. Якщо аудитор з'ясував, що інша інформація значно перекручує події, він повинен обговорити це питання з керівництвом клієнта. При обговоренні цього питання з керівництвом аудитор не завжди може оцінити обгрунтованість іншої інформації і відповідей керівництва і тому повинен впевнитися, чи справді існує різниця між його судженнями і дійсним станом справ.

17. У ситуації, коли аудитор вважає, що без сумнівів існують значні перекручення подій, йому необхідно попросити керівництво звернутися за консультацією до кваліфікованої третьої сторони, якою може бути юрист, що повинен дати пораду з цього питання.

18. Якщо аудитор робить висновок, що інша інформація перекручує події, а керівництво відмовляється виправляти такі перекручення, він повинен розглянути можливість здійснити відповідні заходи. Ці заходи можуть складатися з таких кроків, як повідомлення керівництва у письмовій формі про ті питання стосовно іншої інформації, котрі викликають сумнів аудитора, а також отримання аудитором юридичної консультації у третіх осіб.

19. У ситуаціях, коли на час виконання аудиторського висновку інша інформація була недоступна аудитору, йому необхідно вивчити цю інформацію у найкоротший термін, щоб визначити серйозність розбіжностей між іншою інформацією та фінансовою звітністю підприємства.

20. Якщо, вивчаючи іншу інформацію, аудитор виявляє значні невідповідності подій, він повинен визначити, чи є необхідність перегляду фінансової звітності та іншої інформації.

21. У випадку, коли передбачено перегляд фінансової звітності, необхідно дотримуватися положень Національного нормативу аудиту N 10 "Знання бізнесу клієнта".

22. У ситуації, коли аудитору необхідно переглянути іншу інформацію, а підприємство згодне це зробити, аудитор повинен виконати, залежно від обставин, необхідні процедури перевірки. Такі процедури перевірки можуть складатися з експрес-огляду рішень, зроблених керівництвом для того, щоб упевнитися, що користувачі раніше оприлюдненої фінансової звітності підприємства, до якої входив також аудиторський звіт та інша інформація, поінформовані про зміни.

23. Якщо є необхідність у перегляді іншої інформації, але керівництво відмовляється проводити такий перегляд, аудитор повинен розглянути можливість здійснити відповідні альтернативні заходи. Ці альтернативні заходи можуть складатися з таких кроків, як інформування керівництва клієнта у письмовій формі стосовно іншої інформації, з питань, котрі викликають сумнів у аудитора, а також отримання юридичної поради, яка надасть переконливішого характеру твердженням аудитора.

Цей норматив не можна використовувати при проведенні аудиторської перевірки бюджетних некомерційних установ.

1. Метою цього нормативу є встановлення порядку проведення тематичної аудиторської перевірки, включаючи: перевірку фінансової звітності, підготовленої у відповідності з іншими прийнятими принципами бухгалтерського обліку; перевірку деяких рахунків, елементів рахунків або розділів фінансової звітності (далі - "частини фінансової звітності"); перевірку дотримання умов договорів; перевірку фінансових звітів, складених задовільними правилами і формою.

2. Аудитор повинен зробити дослідження і оцінити висновки, отримані на підставі аудиторських доказів, які були зібрані під час перевірки в якості основи для формування аудиторського висновку спеціального призначення. В аудиторському висновку спеціального призначення аудитору необхідно висловити своє чітке уявлення про фінансову звітність підприємства.

З. Характер діяльності та обсяг робіт під час проведення тематичного аудиту залежить від конкретних обставин. До того, як прийняти пропозицію провести тематичний аудит, аудитору необхідно впевнитися, що ним досягнуто необхідного рівня розуміння характеру роботи, форми і змісту висновку.

4. При плануванні тематичного аудиту від аудитора вимагається чітке уявлення про мету інформації, про яку складається висновок, а також про майбутніх користувачів інформації. Щоб уникнути використання висновку з іншою, ніж та котра раніше передбачена умовами договору метою, аудитор може визначити в аудиторському висновку цю мету і встановити обмеження на поширення і використання свого висновку.

5. Висновок аудитора по результатах тематичного аудиту складається задовільною формою, але він повинен включати в себе основні елементи, які наводяться як правило в наступному порядку:

назва незалежного аудитора (аудиторської фірми);

назва підприємства;

вступ;

посилання на те, яка фінансова інформація перевірялася;

посилання на те, яку відповідальність несе керівництво клієнта, а яку аудитор;

параграф, де описується характер тематичної перевірки, яка проводилася;

інформація про правила чи практику, що використовувалися під час перевірки;

опис роботи, зробленої аудитором;

параграф, де передбачається висновок аудитора про фінансову звітність;

дата висновку;

адреса аудитора;

підпис аудитора.

6. У випадку, коли фінансова звітність підприємства надається таким користувачам, як Національний банк України або Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, може існувати стандартна форма аудиторського висновку, яка не відповідає вимогам цього нормативу. Наприклад, у випадку надання позитивного висновку у таких користувачів або замовників може виникнути необхідність у висновку аудитора з окремих питань, що виходить за межі його компетенції, також можуть не наводитися окремі частини висновку зі списку, наведеного в параграфі 6 цього нормативу. У випадку існування спеціальних вимог до форми аудиторського висновку аудитор повинен оцінити таку форму висновку і самостійно внести в неї необхідні зміни з метою досягнення виконання спеціальних вимог замовника або клієнта шляхом зміни висловлень в аудиторському висновку або підготовки додаткової підсумкової інформації аудиту.

7. Аудитор повинен упевнитися, чи відповідають умови договору про проведення тематичної перевірки спеціальним вимогам користувача або замовника аудиторського висновку. Помилкове уявлення про відповідність умов договору вимогам клієнта або замовника є суттєвим тоді, коли інше розумне тлумачення могло б привести аудитора до думки, що в підсумку твердження цього висновку суттєво відрізняються від спеціальних вимог користувача або замовника.

8. Аудитор має переглянути основні вимоги договорів та встановити існування правильного розкриття цих вимог у фінансовій звітності та примітках до неї. Аудитор може зробити посилання у своєму висновку на примітки до фінансової звітності підприємства, що відображають розуміння клієнтом основних умов договорів.

9. Інші принципи бухгалтерського обліку - це набір критеріїв і принципів, які використовуються для підготовки фінансової звітності і застосовується щодо всіх її суттєвих елементів і є загально визнаними як в окремо взятій країні, так і багатьма країнами. Фінансова звітність може бути підготовлена зі спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами. Можуть існувати наступні загальноприйняті форми спеціальної фінансової звітності: податкові декларації; звіт про рух грошових коштів; специфічна фінансова звітність, введена яким-небудь регулюючим державним органом (наприклад, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може встановити спеціальні вимоги щодо форми і змісту представлення фінансової звітності).

10. В аудиторському висновку про фінансову інформацію, підготовлену у відповідності з іншими міжнародними принципами бухгалтерського обліку, необхідно вказувати на ці принципи бухгалтерського обліку, або на розділ фінансової звітності, в котрому міститься таке посилання. В аудиторському висновку вказується, чи підготовлена фінансова звітність у відповідності з такими принципами. Існують наступні терміни, які використовуються для висловлення такого висновку аудитором: "дає правдиве і неупереджене уявлення", або "представлена об'єктивно з усіх поглядів, що відповідають" і т.д. Приклади таких висновків наводяться у додатку до цього нормативу.

11. Аудитор повинен визначити, чи можна користувачу або замовникові фінансової звітності підприємства, а також аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або з приміток до неї, що вона підготовлена згідно із спеціальними вимогами замовника. Якщо у назві такої фінансової звітності або у тексті немає відповідних посилань і вказівок, то аудитор повинен зробити відповідні доповнення до вже підготовленого висновку.

12. Аудитора можуть попросити зробити висновок по одній або декількох позиціях фінансової звітності підприємства, наприклад, про стан дебіторської заборгованості, наявність матеріальних ресурсів, правильність нарахування преміальних винагород співробітникам або правильність розрахунку податків. Такі послуги можуть проводитися окремо, або як частина аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства. Однак, такий вид перевірки не зводиться зрештою до написання висновку про фінансову звітність у цілому, і тому аудитор дає висновок тільки про те, чи підготовлений цей компонент фінансової звітності у відповідності з прийнятою на початку року системою обліку на підприємстві.

13. Багато елементів фінансової звітності підприємства пов'язані між собою, наприклад, стаття "реалізація продукції, робіт послуг" з одного боку і "розрахунки з покупцями" з іншого, або існує зв'язок між статтею "залишки сировини і матеріалів" і "розрахунки з кредиторами". При аудиті таких компонентів аудитор інколи не може визначити значення їх відокремлено від суміжних компонентів, тому йому слід проводити аудиторську перевірку з урахуванням їх тісного зв'язку. Визначаючи масштаб процедур перевірки, аудитор повинен проаналізувати ті статті фінансової звітності підприємства, котрі пов'язані між собою суттєво впливають на інформацію, про яку аудитор дає свій висновок.

14. У кожному разі, при дослідженні окремих компонентів фінансової звітності аудитор повинен визначити розмір їх суттєвості стосовно всієї звітності. Наприклад, дослідження залишку на якомусь рахунку може привести аудитора до прийняття ним меншого значення суттєвості, ніж встановлене ним значення при розгляді фінансової звітності в цілому, виходячи з валюти балансу. Як наслідок процедури аудиторської перевірки будуть значніші за обсягом ніж у випадку, коли фінансова звітність перевірялася б у цілому.

15. Щоб запобігти тому, щоб користувач висновку про окремі позиції фінансової звітності не сприйняв цей висновок як такий, що стосується фінансової звітності підприємства в цілому, аудитор повинен попередити клієнта про те, що він не може оприлюднювати цей висновок як такий, у якому говориться про повну фінансову звітність підприємства.

16. Аудиторський висновок про окрему позицію фінансової звітності підприємства повинен включати примітку про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися протягом року, або на пункт або розділ приміток до звітності підготовлених клієнтом, де дається подібне посилання. У висновку необхідно вказати порядок підготовки окремого компоненту фінансової звітності у відповідності з принципами обліку, прийнятими на підприємстві. У додатку до цього нормативу наводяться приклади таких висновків.

17. У випадку складення висновку негативного характеру або відмовлення від висловлення висновку про фінансову звітність підприємства, аудитор може зробити висновок про окрему позицію фінансової звітності підприємства, який відрізняється від негативного тільки в тому разі, якщо він не складає суттєву її частину.

18. Аудитор може отримати замовлення на підготовку аудиторського висновку про дотримання підприємством умов окремих угод, наприклад, позикових договорів на придбання облігацій, договорів на надання гарантій. У відповідності з такими договорами підприємству треба дотримуватися певних положень їх, наприклад, сплата процентів, дотримання окремих фінансових показників, заборона на виплату дивідендів окремим особам і порядок використання доходів від реалізації окремого майна.

29. Аудитор визначає своє ставлення до дотримання підприємством окремих пунктів договорів тільки в тому випадку, коли загальні питання такої роботи пов'язані з обліком або фінансами, тобто знаходяться в межах компетенції аудитора. У тих випадках, коли частина роботи знаходиться поза межами компетенції аудитора, він повинен використати для її проведення роботу експерта.

20. Наприкінці висновку необхідно навести судження аудитора про те, чи виконані умови договору клієнтом.

21. Клієнт може підготувати фінансову звітність підприємства, яка показує в динаміці його діяльність за декілька років, використовуючи звіти підприємства, які раніше були підтверджені аудитором, з метою найефективнішого інформування користувачів, які таким чином мають змогу отримати більш обгрунтоване уявлення про результати діяльності підприємства і зробити відповідні фінансові аналізи. Аудитор повинен скласти висновок про узагальнену фінансову звітність тільки в тому випадку, коли він вже має обгрунтоване ставлення до фінансової звітності, використаної для підготовки узагальненої фінансової звітності підприємства.

22. Узагальнена фінансова звітність - узагальнений фінансовий звіт, який готується на основі річної бухгалтерської звітності та висновку аудитора з метою інформування окремих користувачів, яких цікавлять лише найголовніші показники діяльності та фінансового стану підприємства. Узагальнена фінансова звітність значно менше деталізована, ніж річна фінансова звітність по одній окремо взятій юридичній особі. Тому в таких фінансових звітах необхідно чітко вказати, що вони є узагальненими. Користувачу фінансової звітності для кращого розуміння фінансового стану підприємства і результатів його діяльності необхідно використовувати узагальнену фінансову звітність разом з останніми, підтвердженими аудитором фінансовими звітами підприємства, у яких наводилась інформація про систему бухгалтерського обліку, яка використовувалась на підприємстві.

23. Назва узагальненому фінансовому звіту підприємства присвоюється таким чином, щоб дати інформацію про ту річну фінансову звітність, на підставі котрої він був підготовлений, наприклад, "Узагальнений фінансовий звіт, підготовлений з використанням фінансової звітності (назва підприємств) станом на 01 січня 19... року, яка перевірена аудитором (аудиторами) (назва аудитора чи аудиторів)".

24. Узагальнена фінансова звітність може не містити всіх передбачених законодавством форм фінансової звітності, що як правило підтверджується аудитором. Тому такі фрази, як "представлена об'єктивно в усіх відношеннях" і "представлена неупереджено" не повинні використовуватися аудитором при формуванні ним висновку стосовно узагальненої фінансової звітності.

25. Висновок аудитора про узагальнену фінансову звітність підприємства повинен включати наступні основні елементи: назву незалежної аудиторської фірми; назву підприємства; посилання на річну фінансову звітність, перевірену аудитором, на підставі котрої підготовлена ця узагальнена фінансова звітність підприємства; відображення дати аудиторського висновку про річну фінансову звітність і виду аудиторського висновку; висновок аудитора про те, чи збігається за змістом інформація в узагальненій фінансовій звітності - річній звітності, яка підтверджена аудитором. У разі існування позитивного висновку про річну звітність і позитивного у висновку про узагальнену фінансову звітність підприємства, в аудиторському висновку має бути вказано, що узагальнений фінансовий звіт відповідає повному річному фінансовому звітові, однак стосовно останнього був виданий позитивний висновок, де були зауваження (розкривається характер зауважень у цьому розділі, або вони наводяться у додатку до аудиторського висновку); заяву або посилання на відповідний розділ у примітках до фінансової звітності, де розповідається про те, що для кращого розуміння фінансових результатів, а також стану підприємства та виконаної аудитором роботи, узагальнений фінансовий звіт слід вивчати разом з повною фінансовою звітністю і аудиторським висновком до неї; дата висновку; адреса аудитора; підпис аудитора.

Звіт про рух грошових коштів

Аудиторський висновок для..

"Ми провели аудиторську перевірку фінансової звітності про рух грошових коштів (назва підприємства) станом на 31 грудня 19.... За правильність підготовки звіту відповідальність несуть службові особи Підприємства. Нашим обов'язком є висловлення висновку по результатах зробленої перевірки про окрему форму звітності "Рух оборотних коштів підприємства".

Перевірка проводилася у відповідності з Міжнародними стандартами аудиту (або національними нормативами аудиту). За цими нормативами ми повинні спланувати і провести аудиторську перевірку з метою отримання достатнього рівня впевненості у тому, що звітність не містить суттєвих перекручень. Аудиторська перевірка включає вивчення (шляхом тестування) доказів, які підтверджують показники у фінансовій звітності підприємства. Також у перевірку входить оцінка використаних на підприємстві принципів бухгалтерського обліку і виявлення суттєвих помилок, допущених співробітниками підприємства, і оцінка загальних тверджень фінансової звітності. Ми вважаємо, що проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для формування висновку.

Завданням підприємства була підготовка фінансової звітності, основаної на обліку грошових коштів підприємства. У відповідності з існуючими на підприємстві принципами визначення прибутків і витрат прибуток визнається у час його отримання або нарахування, а не тільки у час нарахування, а витрати визнаються в час виникнення, а не тільки в час виплати.

На наш погляд, цей звіт дає правдиве і неупереджене відображення (або "звітність представлена об'єктивно у всіх відношеннях") отриманих прибутків і понесених витрат підприємства в році, який закінчується 31 грудня 19..., у відповідності із схемою отримання і видачі грошових коштів, описаною в додатку N...

до цього висновку."

"Ми провели аудиторську перевірку обліку дебіторської заборгованості (наводиться назва підприємства) станом на 1 січня 19... року, яка є невід'ємною частиною аудиторського висновку. За правильність і достовірність підготовки відомості обліку несе відповідальність персонал підприємства. Нашим обов'язком є висловлення висновку про відомість обліку, який грунтується на результатах нашої перевірки.

Перевірка проводилася у відповідності з Міжнародними аудиторськими стандартами (або національними нормативами аудиту). У відповідності з цими стандартами ми повинні планувати і проводити аудиторську перевірку з метою отримання достатнього рівня впевненості в тому, що в обліку не існує суттєвих перекручень. Аудиторська перевірка включає вивчення (шляхом тестування) доказів, які підтверджують показники обліку. Також у перевірку входить оцінка принципів бухгалтерського обліку і суттєвих оцінок, які були зроблені співробітниками Підприємства. і оцінка загального уявлення про рахунки дебіторів.

На нашу думку, проведена перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку. На нашу думку, облік правдиво і неупереджено відображає (або "представляє об'єктивно в усіх відношеннях") стан справ щодо рахунку дебіторів Підприємства в році, який закінчився 31 грудня 19..., у відповідності з..."

Примітка. Така ж форма висновку дається щодо правильності розподілу прибутку після оподаткування.

Аудиторський висновок для (назва користувача).

"Ми провели аудиторську перевірку бухгалтерських та фінансових аспектів дотримання (назва підприємства) розділів з 1... по 2... включно договору, підписаного 15 січня 19... року, який підписаний з "Банком".

Перевірка проводилася у відповідності з Міжнародними стандартами аудиту (або Національними нормативами аудиту), які можна використовувати для проведення аудиторських перевірок на відповідність. Згідно з цими стандартами ми повинні спланувати і провести аудиторську перевірку з метою отримання достатнього рівня впевненості в тому, що (назва підприємства) дотримувалося відповідних положень Договору. Аудиторська перевірка включає отримання шляхом тестування необхідних доказів. На нашу думку, проведена перевірка дає достатню підставу для формування висновку.

На нашу думку, Підприємство в усіх суттєвих аспектах дотримувалося вимог Договору, що станом на 1 січня 19... року підтверджується даними бухгалтерських і фінансових документів".

Аудиторський висновок для..

"Ми провели аудиторську перевірку балансу (наводиться назва підприємства) станом на 1 січня 19... року і відповідних до нього звіту про прибутки і збитки і звіту про рух грошових коштів на таку саму дату. За підготовку цієї фінансової звітності відповідальність несе керівництво підприємства. Нашим обов'язком є висловлення висновку стосовно цієї фінансової звітності на підставі проведеного аудиту. Ми перевірили також дотримання "... Підприємством" розділів з 1... по 2... включно договору підписаного 15 січня 19... року, який підписано з "Банком".

Перевірка проводилася у відповідності з Міжнародними стандартами аудиту (або національними нормативами), які використовуються під час аудиторських перевірок фінансової звітності підприємств і перевірок на відповідність. Ці нормативи вимагають, щоб планування і проведення аудиту було спрямоване на одержання розумних доказів відсутності суттєвих перекручень і помилок у фінансовій звітності підприємства, а також того, що (назва підприємства) дотримувалося окремих положень Договору. Аудиторська перевірка складається з вивчення (шляхом тестування) доказів, які підтверджують показники в фінансовій звітності підприємства. Також в перевірку входить оцінка бухгалтерського обліку і суттєвих оцінок, зроблених співробітниками Підприємства, а також оцінка загального представлення бухгалтерської звітності. На нашу думку, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку.

Ми вважаємо, що фінансова звітність підприємства дає правдиве і неупереджене відображення (або "представлена об'єктивно в усіх відношеннях") фінансового стану Підприємства в році, який закінчується 31 грудня 19... року і результатів її діяльності і руху грошових коштів за той самий період, у відповідності з... (з дотриманням...).

Підприємство в усіх суттєвих аспектах дотримувалося вимог положень Договору, наведених вище станом на 1 січня 19... року.

На нашу думку, Підприємство в усіх суттєвих аспектах дотримувалося вимог Договору, що станом на 1 січня 19... року підтверджується даними бухгалтерських і фінансових документів".

Аудиторський висновок для ....

"Ми провели аудиторську перевірку фінансової звітності підприємства (назва підприємства) станом на 1 січня 19... року, на підставі котрої була підготовлена узагальнена фінансова звітність у відповідності з "Міжнародними стандартами аудиту" (або "Національними нормативами аудиту"). У нашому висновку від 10 травня 19... року ми висловили думку, що фінансова звітність підприємства, на підставі котрої була підготовлена узагальнена фінансова звітність, представлена об'єктивно в усіх відношеннях .. за винятком того, що оцінка вартості майна була завищена на ...

Вважаємо, що фінансова звітність підприємства відповідає в усіх суттєвих аспектах фінансовій звітності, по якій зроблено аудит, та на підставі якої вона була складена. Для кращого розуміння фінансового стану Підприємства і результатів його діяльності за вищенаведений період та характеру проведеної перевірки узагальнена фінансова звітність повинна вивчатися разом з фінансовою звітністю, на основі якої вона була підготовлена, і пов'язаним з нею аудиторським висновком".

1. Метою цього нормативу є встановлення правил для тих ситуацій, коли необхідно провести перевірку і підготувати аудиторський висновок про фінансову інформацію перспективного характеру. Тобто перевірку інформації, підготовленої на підставі тверджень, отриманих шляхом використання методів оцінки і інформації, основаної на гіпотетичних твердженнях (розгляданих як можливий варіант). Цей норматив не використовується при перевірці перспективної фінансової інформації, висловленої в загальних або розповідних виразах, котрі можуть зустрітися в обговореннях керівників підприємства і аналізі річного звіту клієнта, хоча багато процедур, наведених у цьому нормативі, можуть бути використані і для цих ситуацій.

2. У разі перевірки фінансової інформації перспективного характеру аудитор повинен отримати докази того, що: твердження, отримані клієнтом при використанні ним найкращого методу оцінки, мають розумну основу, а твердження гіпотетичного характеру відповідають меті підготовки такої інформації; фінансова інформація перспективного характеру грунтується на вищезгаданих ствердженнях; фінансова інформація перспективного характеру правильно підготовлена, розкриті всі суттєві твердження, в тому числі відзначено, чи підготовлені вони шляхом використання методу найкращої оцінки або є гіпотетичними, фінансова інформація перспективного характеру підготовлена з урахуванням даних попередньої фінансової звітності з використанням принципів бухгалтерського обліку, які вимагаються за певних обставин.

3. Фінансова інформація перспективного характеру - це фінансова інформація, підготовлена на підставі проведення аналізу подій, котрі можуть виникнути в майбутньому, і ймовірних кроків та заходів клієнта у випадку виникнення таких подій. Вона досить суб'єктивна по суті, і для її підготовки вимагається більший досвід та вміння. Фінансова інформація перспективного характеру може бути представлена і у формі прогнозу, проекту або їх сполучення, наприклад, річний прогноз (план) разом з п'ятирічним.

4. Прогноз - це фінансова інформація перспективного характеру, основана на твердженнях, які стосуються майбутніх подій, котрі на розсуд керівництва клієнта, можуть існувати, і майбутніх заходів, котрі керівництво збирається вжити (під майбутнім розуміється майбутній час стосовно дати, станом на яку підготовлена інформація). Такі твердження називаються твердженнями, зробленими при використанні найкращого методу оцінки.

5. Проект - це інформація перспективного характеру, яка підготовлена шляхом використання: гіпотетичних тверджень стосовно майбутніх подій і заходів керівництва клієнта, котрі можуть не відбутися в майбутньому, наприклад, у ситуації, коли клієнт тільки почав свою роботу або збирається координально змінити характер своїх операцій; сукупність тверджень, зроблених шляхом використання найкращих методів оцінки, і гіпотетичних тверджень. Якщо заплановані події виникнуть і будуть здійснені, інформація перспективного характеру дає можливість оцінити можливі наслідки в майбутньому та своєчасно підготувати необхідну інформацію.

6. Фінансова інформація перспективного характеру може включати фінансову звітність або одну чи декілька частин фінансової звітності і може бути підготовлена: з метою внутрішнього користування, наприклад, для оцінки ймовірних капітальних внесків;

для поширення серед третіх осіб, наприклад для можливих інвесторів; річний звіт для акціонерів, органів державної влади та інших зацікавлених осіб; інформація для кредиторів, наприклад, прогноз руху оборотних коштів.

7. За підготовку і надання фінансової інформації перспективного характеру (встановлення і включення у фінансову звітність тверджень, на котрих вона грунтується) несе відповідальність керівництво клієнта. Аудитора можуть попросити провести перевірку і скласти аудиторський висновок про фінансову інформацію перспективного характеру незалежно від того, чи призначається вона для третіх осіб, чи для внутрішнього користування.

8. Перспективна фінансова інформація пов'язана з подіями, котрі ще не виникали і взагалі можуть не виникнути. Хоча докази для підтвердження припущень, на підставі яких підготовлена перспективна інформація, можуть існувати. Такі докази, в основному, зорієнтовані на майбутнє і тому за своїм характером умоглядні, на відміну від доказів для підтвердження фінансової інформації минулих періодів. Тому аудитор не має права висловлювати думку стосовно того, чи будуть досягнуті результати, наведені в фінансовій звітності підприємства.

9. З урахуванням різних видів доказів щодо оцінки припущень, на підставі котрих підготовлена перспективна фінансова інформація, може статися, що аудитору буде складно отримати необхідний рівень впевненості, який дозволить йому висловити позитивний висновок про те, що припущення не мають суттєвих перекручень. Тому в цьому нормативі при формуванні висновку про доцільність зроблених керівництвом клієнта припущень аудитор може отримати тільки середній рівень впевненості. Однак коли, на розсуд аудитора, достатній рівень впевненості отриманий, аудитору не забороняється висловити позитивну впевненість стосовно цих припущень.

10. До того моменту, як прийняти пропозицію на проведення перевірки перспективної фінансової інформації, аудитору необхідно приділити увагу деяким питанням, серед котрих необхідно виділити наступні. З якою метою аудитор збирається використати цю інформацію? Чи буде інформація широко розповсюджуватися або тільки серед обмеженої кількості користувачів? Який характер припущень, тобто припущення, зроблені шляхом використання найкращого методу оцінки або гіпотетичного припущення? Які елементи необхідно включати в фінансову інформацію? На який період розповсюджується фінансова інформація?

11. Аудитор не повинен приймати пропозиції або відмовитися від пропозицій, якщо припущення нереалістичні або якщо аудитор вважає, що перспективна фінансова інформація не відповідає тій меті використання, для якої вона призначалася.

12. Аудитор і клієнт повинні обговорити умови аудиторської перевірки. В інтересах і клієнта, і аудитора краще, коли аудитор підготує лист керівництву для того, щоб уникнути неоднозначного тлумачення умов перевірки. В листі керівництву необхідно навести питання, викладені в параграфі N 10, а також наголосити на відповідальності керівництва підприємства за зроблені припущення і за представлення аудитору всієї необхідної інформації і джерел даних, які використовуються при підготовці таких припущень.

13. Необхідні знання бізнесу клієнта дають можливість аудитору визначити, чи всі суттєві припущення, які є необхідними для підготовки перспективної фінансової інформації, були ним зроблені. Аудитору також, треба ознайомитися з процесом підготовки на підприємстві перспективної фінансової інформації шляхом дослідження наступних питань:

внутрішній контроль за системою підготовки перспективної фінансової інформації, компетенція і досвід тих посадових осіб, котрі брали безпосередню участь у підготовці фінансової інформації; характер підготовленої підприємством документації, покладеної в основу підготовки припущень; об'єкт, де статистичні, математичні і комп'ютерні технічні заходи були використані; точність, з котрою перспективна фінансова інформація була підготовлена в попередніх періодах і причини суттєвих розбіжностей між даними попередніх періодів і перспективної фінансової інформації.

14. Аудитор повинен визначити для себе ступінь довіри до фінансової інформації клієнта, яка стосується вже здійснених фактів. Від аудитора вимагається знання інформації, яка стосується попередніх періодів, для оцінки того, чи була перспективна фінансова інформація підготовлена з урахуванням інформації, яка стосується попередніх періодів, а також для встановлення критеріїв оцінки припущень, підготовлених керівництвом підприємства. Аудитору необхідно ознайомитися інформацію за попередній період, та принципами обліку, які використовувалися в цьому періоді, і визначити їх прийнятність.

15. Якщо аудиторський висновок, який стосується фінансової інформації минулих періодів, відрізняється від позитивного, або якщо підприємство тільки почало роботу, аудитору необхідно враховувати вплив зовнішніх факторів на процес дослідження перспективної фінансової інформації.

16. Аудитору необхідно брати до уваги той період, на котрий розповсюджується перспективна фінансова інформація. З урахуванням того, що при збільшенні періоду в майбутньому припущення стають більш умоглядними, спроможність керівництва клієнта робити припущення з використанням найкращого методу оцінки зменшується. Період не буде продовжуватися довше того терміну, коли у керівництва не буде розумної підстави для прийняття припущень. Аудитор повинен розглянути питання про період, на котрий поширюється перспективна фінансова інформація, з урахуванням таких факторів: операційний цикл, наприклад, у випадку з будівельними роботами період може залежати від часу, який вимагається для завершення робіт, надійності припущень, наприклад, якщо організація починає підготовку до випуску нової продукції у виробництво, період може бути порівняно коротким і розділеним на маленькі частини, такі як неділі або місяці. І навпаки, якщо підприємство використовує майно на умовах довготермінової оренди, то доцільніше заглянути у порівняно більший майбутній період; потреби користувачів інформації, наприклад, перспективна фінансова інформація, може бути підготовлена у зв'язку з наданням позики на період, який необхідний для отримання достатніх коштів для покриття заборгованості. Наприклад, інформація може бути підготовлена для інвесторів у зв'язку з розкриттям інформації про боргові зобов'язання для того, щоб показати, як буде використовуватися виручка в наступному періоді.

17. При визначенні характеру, тривалості і обсягу процедур аудиторської перевірки аудитор повинен враховувати наступне: ймовірність існування суттєвих перекручень; знання, отримані під час проведення попередніх перевірок; компетентність керівництва клієнта, яка стосується підготовки перспективної фінансової інформації; обсяг впливу суджень керівництва на перспективну фінансову інформацію; адекватність і надійність даних, які використовуються при їх підготовці.

18. Аудитор повинен оцінити джерело і надійність доказів, які підтверджують припущення керівництва, зроблені при використанні найкращого методу оцінки. Надійність доказів про припущення, зроблені керівництвом, можуть підтверджуватися тим, що вони отримані як з внутрішніх, так і з зовнішніх джерел, включаючи розгляд припущень з огляду на фактичні дані попереднього періоду і оцінку того, чи будуються ці докази на реальних з погляду виконання планах.

19. Аудитор повинен упевнитися, що у випадку використання гіпотетичних припущень будуть враховані всі обставини, які стосуються цього. Наприклад, якщо існує припущення, що рівень продаж перевищить спроможність фабрики по виробництву продукції, у перспективній фінансовій інформації мають враховуватися необхідні в майбутньому інвестиції в додаткове виробниче обладнання або витрати, на альтернативні заходи, а саме укладення контрактів з іншими виробниками для координації спільних зусиль по виробництву продукції.

20. Незважаючи на те, що від аудитора не вимагається отримання доказів, які підтверджують гіпотетичні припущення, йому все-таки необхідно впевнитися, що такі припущення відповідають меті перспективної фінансової інформації і що немає жодних причин вважати, що вони абсолютно нереальні.

21. Аудитору слід впевнитися, що перспективна фінансова інформація правильно підготовлена у відповідності з припущеннями, зробленими керівництвом клієнта, наприклад, шляхом перевірок, таких як підрахунок, або перевірок на логічність операцій, тобто того, чи узгоджуються дії керівництва і чи сполучаються між собою суми, розраховані при використанні змінних показників, таких як процентна ставка.

22. Аудитор повинен сконцентрувати свою увагу на тому, наскільки взаємозалежні результати, відображені в перспективній фінансовій інформації, від тих розділів, котрі пов'язані із змінними показниками. Тому що ці фактори впливають на обсяг необхідних аудиторських процедур. Вони також впливають на оцінку відповідності рівню і адекватності розкриття інформації, який вимагається у певних ситуаціях.

23. У випадку одного або численних елементів перспективної фінансової інформації, таких як окремий фінансовий звіт, аудитор має обов'язково розглянути пов'язані з ним інші компоненти фінансової звітності.

24. Коли в перспективну фінансову інформацію включається якась частина поточного періоду, що вже минула аудитору, необхідно оцінити обсяг роботи, що його слід виконати стосовно фактичної інформації. Тривалість і обсяг процедур залежать від конкретних обставин, наприклад, від періоду, протягом якого робиться перевірка.

25. Аудитор має отримати письмову заяву керівництва де вказано, для кого призначається перспективна фінансова інформація, повнота суттєвих припущень, зроблених керівництвом, і відповідальність керівництва за перспективну фінансову інформацію.

26. При оцінці представлення і розкриття перспективної фінансової інформації, в доповнення до особливих вимог діючого законодавства і професійних вимог, аудитору також необхідно впевнитися у наступному: перспективна фінансова інформація представлена повно і нікого не може ввести в оману, принципи бухгалтерського обліку розкриті в примітках до перспективної фінансової інформації; припущення належним чином розкриті в примітках до перспективної фінансової інформації. Необхідно чітко встановити: припущення основані на методах найкращої оцінки або вони мають гіпотетичний характер; також у випадку, коли припущення зроблені по галузевих показниках і характеризуються більшим рівнем невизначеності, ця невизначеність результатів повинна бути адекватно розкрита; наявність дати, на яку підготовлена інформація. Керівництво повинно підтвердити, що припущення можна застосовувати з огляду на конкретну дату, навіть якщо інформація збиралася протягом тривалого часу; коли результати в перспективній фінансовій інформації наводяться у вигляді діагнозу, то основа для визначення одиниці в діапазоні (галузі, в рамках котрої показник може змінюватися) має бути чітко вказана і що ці межі встановлені об'єктивно і не можуть ввести в оману; мати інформацію про всі зміни в обліковій політиці з моменту, коли була підготовлена остання фінансова звітність, а також мати записи про причини змін і їх вплив на перспективну фінансову інформацію.

Висновок аудитора з перспективної фінансової інформації повинен включати наступні пункти: назву аудиторської фірми; назву підприємства; посилання на перспективну фінансову інформацію; посилання на використання Національних нормативів аудиту або практику перевірки перспективної фінансової інформації; висловлення про те, що керівництво несе відповідальність за перспективну фінансову інформацію, включаючи й припущення, на котрих вона грунтується; у разі необхідності розкриваються обмеження на поширення перспективної фінансової інформації, заява про відсутність невпевненості в тому, що припущення не дають розумної підстави для підтвердження перспективної фінансової інформації; висновок про те, чи підготовлена перспективна інформація відповідним чином з урахуванням зроблених припущень і чи представлена вона у відповідності з системою фінансової чи бухгалтерської звітності, яка використовувалася на підприємстві; необхідні застереження стосовно можливості досягнення результатів, встановлених у перспективній фінансовій звітності; дата висновку, котра повинна збігатися з датою закінчення всіх процедур перевірки; адреса аудитора; підпис аудитора.

28. На підставі перевірки доказів, які підтверджують припущення, в такому висновку аудитор вказує на все те, що, привернуло його увагу і змусило вважати, що припущення не можуть дати достатніх підстав для підтвердження перспективної фінансової інформації.

28.1. Дається висновок про те, чи підготовлена перспективна фінансова інформація на підставі припущень і чи представлена вона у відповідності з системою фінансової звітності, яка використовувалася. Наголошується на тому, що фактичні результати, цілком ймовірно, будуть відрізнятися від перспективної фінансової інформації, оскільки події, що передбачаються часто відбуваються не так, як сподівалося, і різниця може бути суттєвою. Аналогічним чином, коли перспективна фінансова інформація розкрита у вигляді проміжку, треба вказувати, що немає повної впевненості в тому, що фактичні результати попадуть у проміжок, який досліджується; (у випадку проекту, перспективна фінансова інформація була підготовлена для мети (вказати мету), базуючись на певних припущеннях, зокрема таких, як гіпотетичні припущення стосовно подій у майбутньому і заходів керівництва, котрі можуть і не відбутися. Тому користувачів висновку попереджають, що перспективна інформація не використовується з іншою метою, ніж вищенаведена).

29. Приклад фрагменту з позитивного аудиторського висновку про здійснений прогноз:

"Ми перевірили прогноз, підготовлений у відповідності з Національними нормативами аудиту, які використовуються у разі перевірки перспективної фінансової інформації. Керівництво підприємства несе відповідальність за здійснений прогноз, включаючи наведені у Примітках N... припущення, на яких він грунтується.

На підставі нашої перевірки доказів, які підтверджують припущення, ніщо з того, що могло б привести нас до висновку, що ці припущення не дають розумної основи для підготовки прогнозу, не привернуло нашої уваги. На наш погляд, прогноз підготовлений необхідним чином на основі цих припущень і представлений у відповідності з (вказати ...).

Фактичні результати можуть відрізнятися від прогнозу, оскільки події, які передбачаються, не виникають у тому вигляді, в якому очікувалися, і різниця може бути суттєвою."

30. Приклад фрагменту з позитивного аудиторського висновку про проект:

"Ми перевірили проект у відповідності з Національними нормативами аудиту, які використовувалися у випадку перевірки перспективної фінансової інформації. Керівництво підприємства несе відповідальність за проект, включаючи й (проводяться в Примітках N ...) припущення, на яких він оснований.

Цей проект підготовлений з метою (вказується мета). Через те, що Підприємство тільки почало свою роботу, проект був підготовлений з використанням певної кількості припущень, деякі з яких є гіпотетичними припущеннями про майбутні події і заходи керівництва, котрі можуть і не наступати. Тому користувачів попереджають, що перспективна інформація не використовується з іншою метою ніж та, що наводиться вище.

На підставі зробленої перевірки доказів, що підтверджують припущення, ніщо з того, що могло б привести нас до висновку, що ці припущення не дають розумної основи для проекту, не привернуло нашої уваги, враховуючи те, що ... (вказати або послатися на гіпотетичні припущення). На нашу думку, проект певним чином підготовлений на основі цих припущень і представлений у відповідності з ....

Навіть якщо події, які передбачаються на основі наведених вище припущень, виникнуть, то фактичні результати можуть відрізнятися від проекту, оскільки події, які передбачаються, не виникають у тому вигляді, в якому вони очікувались, і різниця між ними може бути суттєвою".

32. Коли аудитор вважає, що дається неадекватне представлення і розкриття перспективної фінансової інформації, він повинен видати позитивний висновок з зауваженнями або негативний висновок про перспективну фінансову інформацію, або навіть дати відмову від висновку, якщо це можливо. Прикладом може служити інформація, в котрій неадекватно розкрито все, що стосується надзвичайно чутливих до змін припущень.

33. Коли аудитор вважає, що одне або численні суттєві припущення не дають розумної основи для підтвердження перспективної фінансової інформації, підготовленої з урахуванням припущень, основаних на використанні найкращого методу оцінки, або одне або декілька суттєвих припущень не дають розумної підстави для підтвердження перспективної фінансової інформації, яка підготовлена з використанням гіпотетичних припущень, то аудитору необхідно видати негативний висновок або дати відмову від висновку.

34. Коли при перевірці, у зв'язку з певними обставинами, неможливо використати одну або більше процедур перевірки, які є необхідними за конкретних обставин, аудитор мусить відмовитися від висновку і розкрити наявні обмеження.