ГУ ДФС у м. Києві
Лист
| 08.12.2016 № 25866/10/26-15-12-05-11 |
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо відображення у податковому обліку операцій з поворотної фінансової допомоги, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
При цьому, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами і доповненнями.
Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПКУ).
Питання щодо строків повернення та обмеження сум поворотної фінансової допомоги, наданої за договором позики, регулюються цивільним законодавством та не є використанням норм податкового законодавства.
Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.2015) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, при визначенні оподатковуваного прибутку враховувались у складі інших доходів. У разі повернення в наступних звітних податкових періодах такої суми поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, такий платник мав збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).
Починаючи з 01.01.2015, згідно ст. 134 розд. III ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III ПКУ.
Відповідно до п. 18 підрозд. 4 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ за операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.
Отже, у разі якщо платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу до 01.01.2015, а повернення її відбулось після 01.01.2015, то такий платник податку має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму поверненої після 01.01.2015 поворотної фінансової допомоги, яку платник податку отримав до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включив до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до цієї дати.
У разі, якщо повернення поворотної фінансової допомоги платником не здійснюється і така кредиторська заборгованість списується, то формування різниці, що зменшує фінансовий результат такого платника нормами ПКУ, не передбачено.
В оновленому розділі III ПКУ "Податок на прибуток підприємств" не передбачено особливостей оподаткування поворотної фінансової допомоги.
Таким чином, у разі якщо відносини за договором позики (отримання поворотної фінансової допомоги та її повернення) будуть відбуватися після 01.01.2015, то зазначені операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначені фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).
Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку операцій з отримання поворотної фінансової допомоги, її повернення або списання кредиторської заборгованості у випадку її неповернення, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
| Заступник начальника | Е.М.Пруднікова |