Про визнання незаконним абз. 4 п. 1 наказу Міністерства охорони здоровя України "Про внесення зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами" від 7 вересня 2012 року № 707

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарм" до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування наказу,

У грудні 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарм" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарм" було задоволено частково. Визнано незаконним абзац 4 пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2012 року № 707 "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами". Зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови у офіційному виданні, у якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України було залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Міністерство охорони здоров'я України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарм" у задоволенні позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарм" надано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Міністерства охорони здоров'я України задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною службою з лікарських засобів 13.07.2012 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" було надано ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами № 599276 серії АВ.

Громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво на знак для товарів у послуг "Аптека низьких цін" НОМЕР_1 від 10.12.2009 року.

16.07.2012 року між фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" було укладено ліцензійний договір, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" набуло права користування зазначеним знаком для товарів та послуг.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України "Про внесення зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами" від 07.09.2012 року № 707 було внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами , затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2011 року № 723, яким пункт 2.12 Ліцензійних умов було викладено в такій редакції: "На фасаді будівлі, де розміщується аптечний заклад, згідно із його призначенням повинна бути вивіска із зазначенням виду закладу. На видному місці перед входом до аптечного закладу розміщується інформація про найменування суб'єкта господарювання, режим роботи аптечного закладу та інформація про місцезнаходження чергової (цілодобової) та найближчої аптек.

У найменуванні аптечного закладу, у знаку для товарів та послуг, під яким аптечний заклад провадить свою діяльність, у вивісках та зовнішній рекламі аптечних закладів не допускається використання будь-яких відомостей, що містять твердження щодо рівня або іншої ознаки цін та соціальної спрямованості аптечного закладу, які можуть вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів в такому аптечному закладі.

За бажанням ліцензіат може встановити сигнальний покажчик аптечного закладу та його структурного підрозділу, загальний опис якого затверджується МОЗ України".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання - юридичних осіб та (або) до фізичних осіб - підприємців.

У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

У ліцензійних умовах встановлюється вимога до суб'єкта господарювання щодо необхідності подання повідомлення органу ліцензування про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, у визначений цим Законом строк.

З аналізу Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" вбачається, що предметом ліцензійних умов як нормативно-правового акта можуть бути спеціальні вимоги до провадження господарської діяльності, пов'язані з технологічними особливостями ліцензованого виду діяльності, необхідністю певної кваліфікації спеціалістів, технічних вимог до приміщення, обладнання чи інших технічних засобів.

Враховуючи, що можливість визначення в ліцензійних умовах спеціальних вимог до найменування закладу, в якому здійснюється ліцензований вид діяльності, знаку для товарів та послуг, під яким провадиться діяльність, вивісок та зовнішньої реклами на приміщенні, в якому здійснюється діяльність Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" безпосередньо не передбачена, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши постановою від 18.01.2013 року незаконним абзац 4 пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2012 року № 707 "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами" та зобов'язавши Міністерство охорони здоров'я України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови у офіційному виданні, у якому його було офіційно оприлюднено.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів,

Касаційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарм" до Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.