Щодо реалізації Галузевої програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин

У розділі "Нова література" до творчості Г.Ф.Квітки - Основ'яненка додати вивчення уривків повісті "Конотопська відьма" та критичний матеріал про неї. Змінити у програмі послідовність вивчення навчального матеріалу: після вивчення творів Тараса Шевченка вивчати творчість Пантелеймона Куліша, а потім - Марка Вовчка. У розділі, що вивчає творчість Т.Г.Шевченка передбачити вивчення таких творів, як "Катерина", "Гайдамаки", "Ісаія. Глава 35", "Мені однаково" та "До Основ'яненка" за рахунок вилучення з програми творів з циклу "Думки" ("Полякам", "Ще як були ми козаками", "Пророк").

Теорію літератури доповнити вивченням теми "Елегія. Псалом. Поглиблене поняття про лірику і ліро-епічні твори".

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин в 7-9-х класах на вивчення математики пропонується додаткова 1 година на тиждень. Рекомендуємо використовувати ці години для проведення уроків узагальнення і систематизації до кожної навчальної теми українською мовою.

Орієнтовний розподіл додаткових годин може бути таким:

Проведення додаткових уроків та запровадження спеціального курсу передбачає вільне володіння вчителями-предметниками українською мовою.

При проведенні додаткових уроків вчителю необхідно звернути увагу на наступне:

- рівень теоретичної підготовки учнів (знання та розуміння основних теоретичних положень та закономірностей українською мовою);

- оволодіння учнями методами застосування теоретичних знань;

- формування в учнів умінь організації навчальної діяльності (вмінню аналізувати, планувати, обговорювати, виконувати завдання і оцінювати свої результати).

Особливу увагу слід приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями, під час яких ефективними можуть бути групові форми навчання у поєднанні з фронтальними. Інноваційними підходами до організації навчання є інтерактивні технології, що допомагають зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним. З цією метою учителю слід використовувати технології інтерактивного навчання: "Роботу в парах", "Роботу в групах", "Карусель", "Акваріум", "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Ажурна пилка", "Дерево рішень"; проводити на уроках різноманітні дидактичні ігри: математичне лото, навчальні кросворди, вікторини, "Брейн-ринги" тощо.

Якщо учень не в змозі відповідати українською мовою, необхідно надати можливість йому висловлювати свої думки рідною мовою з поступовим переходом на українську мову.

При проведенні уроків учитель може ділити клас на міні групи в залежності від рівня оволодіння учнями українською мовою. Рекомендуємо на додаткових уроках оцінювати навчальні досягнення учнів за їх бажанням.

Перед початком введення додаткових годин вважається за доцільне проведення батьківських зборів з інформацією про мету, завдання і систему проведення уроків математики українською мовою.

У відповідності до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (старша школа у структурі 11-річної) в 10 - 11-х класах пропонуються додатково 2 години на тиждень.

З метою запровадження двомовного вивчення математики рекомендуємо використовувати ці години на впровадження спеціального курсу "Узагальнення та систематизація знань учнів з математики" для 10 та 11 класів.

Основними завданнями цього курсу є:

- забезпечення підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин до зовнішнього незалежного оцінювання;

- узагальнення та систематизація математичних знань учнів українською мовою для практичного застосування їх та подальшого використання при розв'язанні завдань;

- підвищення математичної культури, розвиток логічного, абстрактного, алгоритмічного та графічного мислення учнів, удосконалення зв'язного мовлення учнів українською мовою.

Спецкурс викладається українською мовою.

Особливу увагу слід звернути на:

- розуміння учнями математичної термінології українською мовою;

- ознайомлення з прийомами і методами розв'язування математичних завдань;

- письмове оформлення українською мовою розв'язків завдань (особливо з геометрії)

Для успішного розуміння та оволодіння учнями математичною термінологією рекомендуємо до кожної навчальної теми готувати переклади математичних термінів українською мовою та користуватися тлумачним словником.

Пропонуємо орієнтовне тематичне планування навчального матеріалу спецкурсу:

Розподіл годин за темами - умовний і може змінюватися вчителем залежно від потреб і можливостей учнів.

З метою поліпшення вивчення географії українською мовою у школах з навчанням мовами національних меншин рекомендуємо зробити наступні кроки:

1. Запровадити у 5-х класах вивчення курсу за вибором "Географія рідного краю" українською мовою, використовуючи регіональні посібники, атласи, контурні карти із зазначеного курсу. Результатом має бути оволодіння учнями географічною термінологією, необхідною для подальшого запровадження двомовного вивчення курсу географії.

2. Починаючи з четвертої чверті 2008/2009 навчального року запровадити у 8 - 9-х класах вивчення українською мовою факультативного курсу "Географія своєї області", у 8-х класах відповідно - фізичної географія, а у 9-х класах - економічної.

Курс "Географія своєї області" сприятиме повторенню та закріпленню навчального матеріалу, вивченого у 8 та 9 класах на уроках географії. Його структура на локальному рівні в масштабах території проживання дитини повторює вже вивчені теми. На таких заняттях має відбуватися не тільки вивчення географічного матеріалу на краєзнавчій основі, а й ознайомлення з перлинами природи своєї області (республіки), її красою та багатствами.

Загальноосвітня цінність курсу "Географія своєї області" полягає у формуванні світоглядного розуміння природи території, на якій проживає учень, та розуміння суті природного та природно-техногенного середовища. Географія своєї області має стати джерелом нових відомостей про найближче природне середовище дитини та основою для виховання дбайливого господаря своєї країни. Окрім того, курс сприятиме набуттю навичок адаптації до навколишнього середовища, природоохоронної поведінки в ньому, виховуватиме любов до рідного краю, формуватиме картографічну грамотність і культуру; виховуватиме національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, грамотну, освічену людину, гуманіста і природолюба.

Для підготовки до уроків з географії своєї області рекомендуємо використовувати регіональні посібники та атласи.

Вивчення курсу здійснюється за рахунок додаткового часу на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Курс "Географія України" у 8-му класі ми пропонуємо завершити вивченням фізичної географії своєї області, а у 9-му класі - економічної географії за наступним тематичним планом.

З метою поліпшення вивчення українською мовою історії України у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин додатково виділено з варіативної частини навчальних планів 2 години на тиждень.

Для досягнення очікуваних результатів рекомендуємо у 10 класі впровадити спеціальний курс "Історія епохи очима людини". Цей курс має навчально-методичне забезпечення: навчальний посібник та CD "Історія епохи очима людини" (авт. Ю.Комаров, В.Мисан та ін.), які рекомендовані Міністерством освіти і науки України. Курс інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює взаємозв'язок всіх сфер людського буття. Це передбачає разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень створювати умови для навчання учнів українською мовою у полікультурному мовному середовищі.

Кращому вивченню історії України сприятиме також організація творчих зустрічей, практичних занять, семінарів.

Доцільно пропонувати учням виконувати завдання в письмовій формі (есе, написати твір, скласти тези статті чи план виступу, підготувати реферат), аналізувати виконані роботи. Це розвиватиме в старшокласників уміння стисло, чітко, аргументовано, логічно та послідовно відповідно до теми письмово відповідати на поставлене запитання.

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, вчитель враховує набутий рівень загальнонавчальних та предметно-історичних умінь і навичок. Вчителі можуть використовувати збірники тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Ці завдання спрямовані на перевірку знань (визначення понять, термінів) та вмінь (встановлювати причинно-наслідкових зв'язків подій і явищ; опрацювання різних джерел інформації; визначення хронологічних рамок соціально-економічних та політичних подій, їхнього змісту та послідовності).

На вивчення пропедевтичного курсу "Вступ до історії України" в 5 класі, у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин додатково виділено з варіативної частини навчальних планів 0,5 годин тиждень. Використовувати ці годин пропонуємо наступним чином:

- по 3 години додатково на вивчення кожної теми українською мовою;

- по 1 годині додатково на вступний урок та урок підсумкового узагальнення.

Виходячи з можливостей регіону, можливі й інші варіанти використання передбачених додаткових годин.

Вчителям варто зосередитися на використанні навчально-виховного потенціалу історичних оповідань у жанрі дитячої літератури, які належать до структури параграфів підручника "Вступ до історії України". Авторські оповідання побудовані на інформації, в основі якої лежать документальні джерела, свідчення очевидців, опис пам'яток матеріальної культури тощо.

Окрім того, оповідання мають широкі можливості ігрового опрацювання (читання за ролями, інсценізація з відкритим сюжетом, коли учні моделюють ситуацію по-іншому, ніж це передбачено сюжетом тощо). Художні оповідання є своєрідною стилізацією історичних джерел, тому в повному обсязі вони непридатні для докладного переказу. Вчителям під час роботи з ними слід застосовувати вибірковий або стислий переказ, спрямований на відтворення історичної інформації.

Важливим є також використання в навчанні школярів картографічних посібників - атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв'язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Натепер розроблено програмне забезпечення навчання історії, у першу чергу - електронні історичні атласи. У CD-атласах використано картографічний матеріал з поліграфічних атласів. Перевагою електронного атласу є те, що кожна карта доповнюється розлогим коментарем, ілюстраціями та запитаннями для самоперевірки. Таке оснащення перетворює CD-атлас на повноцінний навчальний комплекс, призначений як для колективного користування в класі, так і під час виконання домашніх, самостійних, творчих робіт. Керівництво користувача, що його містить кожен CD-атлас, розкриває весь набір його можливостей.