Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану в 11 (12) класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році

Міністерство освіти і науки України надсилає для використання Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану в 11 (12) класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році.

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 03.09.2008 р. N 804 "Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2009 році" та від 12.09.2008 р. N 848 "Про зміни в організації навчального процесу у 2008/2009 навчальному році для випускників 11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів" вивчення навчального матеріалу предметів інваріантної складової навчального плану учнями 11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів завершуватиметься 30 квітня 2009 року.

Можуть бути застосовані різні способи ущільнення вивчення навчального матеріалу, а саме:

- за рахунок об'єднання навчальних тем;

- використання міжпредметних зв'язків, оглядового або самостійного вивчення навчального матеріалу;

- зміни у часі проведення навчальних екскурсій;

- використання резервних годин навчальної програми та годин, передбачених на проведення окремих уроків тематичного оцінювання.

При цьому обов'язково мають бути виконані всі види фронтальних контрольних робіт, визначених навчальними програмами.

Методичні рекомендації з конкретних навчальних предметів використовуються учителями при календарному плануванні навчального матеріалу та керівниками загальноосвітніх навчальних закладів - при складанні розкладу навчальних занять.

Вивчення української мови в 11 класі спрямоване, насамперед, на підвищення культури мовлення і рівня грамотності учнів. У Методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання у 2008/2009 навчальному році ("Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України" N 18-19-20 за 2008 р.) передбачено орієнтовний перерозподіл навчальних годин на проведення фронтальних видів контрольних робіт.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводиться окремий урок, а оцінки виставляються один раз на рік в колонки без дати.

З метою виконання навчальної програми в повному обсязі рекомендуємо скласти календарно-тематичний план з української мови для 11 класу з розрахунку на 62 навчальні години. Зменшити кількість навчальних годин слід за рахунок вилучення годин на проведення різних форм контролю (таблиця 1). Рекомендуємо планувати на весь навчальний рік:

чотири контрольні роботи (а отже, і чотири уроки узагальнення й систематизації набутих знань, які їм передують);

одне контрольне читання мовчки;

одне контрольне аудіювання;

один контрольний письмовий твір (а отже, й один урок з роботи над помилками).

У класах з поглибленим вивченням української мови і літератури рекомендуємо також зменшити кількість годин на вивчення риторики, а також тем, вибір і вивчення яких вчитель визначає самостійно.

Рекомендуємо внести зміни в календарно-тематичний план з української літератури для 11 класу з розрахунку на 62 навчальні години. Зменшити кількість навчальних годин пропонуємо, перерозподіливши передбачене програмами текстуальне, самостійне або позакласне вивчення окремих творів.

Рекомендуємо вивчати оглядово творчість тих письменників, твори яких не внесено до програми зовнішнього незалежного оцінювання, а саме: І.Кочерги, Олеся Гончара, Ю.Мушкетика, Б.Олійника.

На самостійне опрацювання рекомендуємо винести твори таких письменників: О.Коломійця, М.Рильського та поетів Ньюйоркської групи.

Програмами 1998 (2003) років для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для 11-річної школи та програмами для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання заплановано 4 резервних години на рік. Ці години дають можливість вчителю закріпити знання учнів з певної теми чи розділу, ввести до вивчення той чи інший новий твір, що не потрапив до переліку обов'язкових для текстуального вивчення, провести додатковий урок-вікторину, презентацію власного чи колективного проекту, урок-дослідження (представлене усно чи письмово) тощо.

Враховуючи, що програми 11 класу (1998 (2003) р.) подають систематичний курс як послідовність монографічних і оглядових тем, логічним є скорочення певних тем, а не ущільнення їх за рахунок резервних годин, які вчитель може використати на власний розсуд, у тому числі й розширивши рекомендовану в орієнтовному тематичному плануванні кількість годин на вивчення розділів (таблиця 2).

Рекомендуємо також конкретизувати і ущільнювати не текстуальне вивчення художніх творів, а навчальний матеріал щодо вивчення оглядових тем. У разі необхідності слід скоротити саме опрацювання тем за творчістю певного письменника. Так, пропонуємо винести на оглядове вивчення або самостійне опрацювання: в розділі "Із літератури першої половини XX ст." вивчення творчості Т.С.Еліота, Ф.Г.Лорки, В.Незвала; у розділі "Із літератури другої половини XX ст." вивчення творчості Г.Белля, В.Бикова (або творчість О.Солженіцина, О.Твардовського - в класах філологічного профілю).

В програмах (2001 р.) для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання для 11-річної школи та в програмах для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання передбачено 4 години на рік на проведення тематичного оцінювання, за рахунок яких відбувається ущільнення змісту навчальної програми. Окрім того скоротити кількість навчальних годин слід за рахунок зменшення уроків розвитку мовлення і позакласного читання, не зменшуючи час на текстуальне вивчення творів (таблиця 3).

Усі навчальні програми з іноземних мов для 11-річної школи не встановлюють послідовність вивчення тематичного змісту та не визначають жорсткі часові рамки на вивчення лексико-граматичного матеріалу. Навчальні програми зорієнтовані на кінцеві цілі навчання та відображають основні методичні прийоми, що найбільш підходять для їх реалізації.

У зв'язку зі скороченням годин для виконання програмових вимог вчителям іноземної мови, що працюють у загальноосвітніх навчальних закладах та спеціалізованих школах, рекомендується при складанні календарно-тематичних планів враховувати години, що належать до категорії резервних, зберігаючи при цьому змістову частину програми, та за рахунок вилучення годин на проведення форм контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма).

У класах з поглибленим вивченням іноземних мов доцільно зменшити кількість годин, призначених для домашнього читання, тому особливу увагу при складанні календарно-тематичного планування слід приділити завданням для домашньої роботи. Бажано планувати завдання, котрі є формою самоконтролю рівня засвоєння мови. Це завдання, що змушують учнів подумати і знайти мовні засоби для вирішення конкретного завдання, вибрати та скласти потрібні йому комунікативні блоки, звернутися за коментарями, поясненнями, тобто провести певну пошукову роботу. Результати такого пошуку фіксуються в письмовій формі, оскільки письмові завдання тренують використання форм мовного матеріалу, певних граматичних явищ та є тим резервом часу, який допоможе ущільнити часові рамки програми.

Щодо вивчення другої іноземної мови, то введення і закріплення великих обсягів матеріалу передбачено лише на початку першого семестру. Тому у другому семестрі вивчення другої іноземної мови має більш узагальнюючу функцію, активізацію раніше сформованих умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності та формування більш високого рівня комунікативної компетенції. Введення нового мовленнєвого, лексичного та граматичного матеріалу в травні місяці не передбачено. Отже ущільнення при складанні календарно-тематичного планування повинно проходити лише за рахунок резервних годин.

Календарно-тематичний план з історії України для учнів 11 класу універсального та філологічного напрямів навчання рекомендуємо скласти з розрахунку на 46 навчальних годин. Для класів природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів навчання календарно-тематичне планування слід робити з розрахунку на 31 навчальну годину; для класів суспільно-гуманітарного напряму - з розрахунку на 124 навчальні години.

Календарно-тематичне планування вивчення всесвітньої історії для учнів 11 класу універсального та філологічного напрямів навчання складається з розрахунку на 46 навчальних годин. Для класів природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів навчання з розрахунку на 31 навчальну годину; для класів суспільно-гуманітарного напряму навчання - 93 години.

Оскільки програми з історії України та всесвітньої історії позбавлені жорсткого повного поділу, то вчитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем.

Ущільнення навчального матеріалу вчитель може на свій розсуд здійснити за рахунок годин, передбачених на проведення тематичного оцінювання.

Крім того при синхронному вивченні історії України та всесвітньої історії учитель може на свій розсуд здійснити ущільнення при вивченні таких тем:

- "Друга світова війна" та "Україна під час другої світової та Великої Вітчизняної воєн";

- "Україна в умовах десталінізації", "Україна в період загострення кризи радянської системи" та "Радянський Союз і пострадянські країни".

За бажанням ущільнення можна здійснити використовуючи інтерактивні методи навчання, зокрема проектну діяльність учнів.

У навчальній програмі з художньої культури для 11 класів кількість годин запланованих на вивчення окремих розділів програми є орієнтовною і може змінюватися вчителем відповідно до можливостей та особливостей навчального закладу. Рекомендуємо перерозподілити час на вивчення тем відповідно до поданих нижче таблиць. Коригування здійснюється шляхом об'єднання суміжного за змістом навчального матеріалу. При вивченні художньої культури за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів художньо-естетичного профілю (5 год. на тиждень) пропонується також скорочення на 10 годин передбаченого програмою резервного часу.

У таблицях 4, 5, 6 пропонуються скориговані теми чинних навчальних програм.

При здійсненні календарно-тематичного планування необхідно зменшити кількість годин на вивчення програмового матеріалу з української мови на 8 годин, літератури - на 16 годин, рідної мови - на 4 години, інтегрованого курсу "Література" - на 12 годин.

Рекомендуємо ущільнити вивчення навчального матеріалу з української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською, румунською, молдовською, польською, кримськотатарською мовами за рахунок зменшення кількості годин на вивчення розділів: "Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей з синтаксису, пунктуації та стилістики" (на 2 години); "Робота над темами, визначеними вчителем" (на 4 години); "Зв'язне мовлення" (на 2 години). У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням угорською мовою на вивчення теми "Дієслово як частина мови" передбачити 6 годин; "Службові частини мови" - 5 годин; "Просте ускладнене речення" - 4 години.

При вивченні української літератури ущільнення навчального матеріалу можливе за рахунок зменшення кількості годин та оглядового вивчення розділів: "Літературний процес XX ст. (1900-1930)" - на 3 години; "Літературний процес XX ст. (1940-1950)" - на 2 години; "Літературний процес XX ст. (1960-1990)" - 3 години. Окрім того, радимо зменшити кількість годин на позакласне читання (на 4 години) та за рахунок самостійного вивчення літератури рідного краю (4 години).

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою ущільнення вивчення навчального матеріалу з російської мови здійснюється за рахунок скорочення часу (на 1 годину) на вивчення розділів "Углубление и систематизация важнейших сведений по синтаксису и стилистике"; скорочення на 2 години на вивчення розділів "Связная речь" та "Работа над темами, определяемыми учителем".

Ущільнення навчального матеріалу з інтегрованого курсу "Література" (російська та зарубіжна) пропонуємо здійснити за рахунок зменшення кількості годин (на 2 години) на вивчення наступних оглядових тем: "Русская литература 20-х годов", "Русская литература второй половины 50-х-начала 90-х годов"; вилучення з навчальної програми вивчення творів Ч.Айтматова та Ясунари Кавабата.

Ущільнення навчального матеріалу пропонуємо також зробити за рахунок годин, передбачених на проведення тематичного оцінювання.

Для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською, молдовською, румунською, кримсько-татарською, угорською мовами методичні рекомендації щодо корекції навчальних програм з рідних мов і літератур розробляються обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти.

Роботи фізичного практикуму радимо проводити після вивчення тем, на основі яких ґрунтується їх проведення. Бали за ці роботи слід ураховувати при виставленні тематичної оцінки.

У таблиці 7 наведено орієнтовний часовий розподіл скоригованого навчального матеріалу відповідно до чинних навчальних програм.

У класах фізико-математичного профілю та класах поглибленого вивчення фізики, пропонуємо винести на оглядове або самостійне опрацювання такі теми:

- 1.3. "Фізичні основи електротехніки": генератор трифазного струму, вмикання навантаження в трифазну мережу зіркою і трикутником, лінійна і фазна напруги, утворення обертового магнітного поля в трифазній мережі, асинхронний двигун трифазного струму;

- 1.5. "Світлові хвилі та оптичні прилади": світловий потік, сила світла, освітленість, закони освітленості, оптичні прилади (фотоапарат, фотоекспонометр, проекційні апарати, лупа, мікроскоп, підзорна труба, телескоп), роздільна здатність оптичних приладів.

У класах фізико-математичного профілю та у класах з поглибленим вивченням фізики ущільнення навчального матеріалу здійснюється також за рахунок зменшення кількості годин, відведених на узагальнююче повторення та фізичний практикум. У таблиці 8 наведено орієнтовний розподіл годин щодо ущільнення навчального матеріалу чинних програм.

Розподіл навчального матеріалу з астрономії з метою його ущільнення передбачає зменшення навчального часу, відведеного на вивчення тем "Небесна сфера", "Наша планетна система" та "Сонце - найближча зоря". У зазначених темах рекомендуємо вивчати оглядово питання: сонячні й місячні затемнення, видимі рухи планет; малі тіла Сонячної системи - астероїди, комети, метеорити, дослідження планет за допомогою космічних апаратів, проявів сонячної активності. Також пропонуємо винести на самостійне вивчення питання щодо подвійних зір та фізично змінних зір з теми "Зорі. Еволюція зір".

При вивченні астрономії (0,5 год. на тиждень) рекомендуємо виставляти дві тематичні оцінки за теми 1-5 та 6-9.

У таблиці 9 наведено орієнтовний часовий розподіл скоригованого навчального матеріалу відповідно до чинних навчальних програм.

З метою ущільнення часу вивчення навчального матеріалу з біології пропонуємо зменшити кількість годин, відведених на вивчення тем "Планетарна роль живої речовини", "Основи еволюційного вчення", "Історичний розвиток і різноманітність органічного світу" й "Узагальнення". Ущільнення часу вивчення навчального матеріалу теми "Планетарна роль живої речовини" досягається за рахунок використання міжпредметних зв'язків та зменшення навчального часу відведеного на вивчення питань щодо екологічної кризи сучасності та можливих шляхів її подолання з урахуванням того, що ці теми вивчались у курсі географії 10 класу.

У темі "Історичний розвиток і різноманітність органічного світу" кількість навчальних годин зменшується за рахунок оглядового вивчення питань щодо походження еукаріотів, прокаріотів, неклітинних форм життя та походження людини, а також ролі людини в біосфері в темі "Планетарна роль живої речовини".

Кількість навчальних годин можна зменшити також за рахунок проведення екскурсій у позаурочний час та зменшення навчального часу, відведеного на уроки узагальнення навчального матеріалу.

У таблиці 10 наведено орієнтовний розподіл часу на вивчення навчального матеріалу відповідно до чинних навчальних програм.

У класах універсального, фізико-математичного і технологічного напрямів навчання рекомендуємо ущільнити час вивчення навчального матеріалу за рахунок зменшення кількості годин (на 3 год.), відведених на вивчення тем "Органічні сполуки" та "Роль хімії у житті суспільства".

Ущільнення часу вивчення теми "Органічні сполуки (продовження)" досягається за рахунок використання міжпредметних зв'язків, зокрема з біологією. Розглядаючи суміжні питання, а саме про вуглеводи, жири, амінокислоти і білки, їх значення в життєдіяльності організмів, доцільно напередодні організувати самостійне повторення відповідного матеріалу з курсу біології 10 класу. У темі "Роль хімії у житті суспільства" кількість навчальних годин зменшується за рахунок оглядового або самостійного вивчення питань щодо значення хімії у створенні нових матеріалів, розв'язуванні сировинної та енергетичної проблем. Резервними є також 5 год., відведених на тематичне оцінювання.

У таблицях 12, 13, 14 наведено орієнтовний розподіл часу на вивчення навчального матеріалу відповідно до чинних навчальних програм.

У класах природничого напряму пропонуємо зменшити кількість годин, відведених на вивчення тем "Узагальнення знань з хімії" і "Роль хімії в житті суспільства", за рахунок раціонального розподілу навчального часу між теоретичними, семінарськими і практичними заняттями, використання годин резервного часу та окремих годин, відведених на тематичне оцінювання.

У класах гуманітарного напряму кількість навчальних годин зменшується за рахунок годин, відведених на тематичне оцінювання, оглядового вивчення питань щодо значення хімії у створенні нових матеріалів, розв'язуванні сировинної та енергетичної проблем і об'єднання тем щодо домашньої аптечки та побутових хімікатів.

З метою ущільнення вивчення навчального матеріалу в класах суспільно-гуманітарного та природничого напрямів навчання пропонуємо із розділу "Країни Південної Азії" тему "Непал" винести на самостійне опрацювання. Матеріал розділу "Країни Центральної, Західної і Східної Африки" подати у вигляді загальної економіко-географічної характеристики регіону без огляду окремих країн. У розділі "Країни Латинської Америки" для класів суспільно-гуманітарного профілю вивчення теми "Перу" винести на самостійне опрацювання, а у класах природничого напряму, окрім того, подати всю Латинську Америку у вигляді загальної характеристики. Також у класах суспільно-гуманітарного напряму в розділі "Країни Австралії та Океанії" на самостійне вивчення дати тему "Країни Мікронезії", а у класах природничого напряму пропонуємо на самостійне вивчення винести тему "Океанія - околиця світу".

У таблиці 15 пропонуємо орієнтовний розподіл годин вивчення географії для класів суспільно-гуманітарного та природничого напрямів навчання.

Ущільнення вивчення навчального матеріалу в класах суспільно-гуманітарного напряму навчання пропонуємо зробити за рахунок зменшення кількості годин на вивчення теми "Сучасні моделі ринкової економіки" (до однієї навчальної години).

Самостійно рекомендуємо вивчати тему "Соціальна політика держави", оскільки навчальний матеріал досить доступний і вивчається також у курсах "Правознавство" та "Історія". Теми "Міжнародна економічна інтеграція" та "Україна у світовій економіці" пропонуємо також вивчати самостійно або оглядово. Вони детально розглядаються у курсі "Географія".

Рекомендуємо внести зміни у розподіл часу на вивчення окремих тем курсу ОБЖ, а саме зменшити кількість годин відведених на вивчення розділу "Надзвичайні ситуації, що загрожують добробуту людини та суспільства" за рахунок оглядового вивчення питань, суміжних з курсами фізики, захисту Вітчизни, медико-санітарної підготовки.

Тема "Виробничі надзвичайні ситуації" вивчається самостійно або оглядово за рахунок годин, відведених на вивчення питань щодо впливу на здоров'я людини факторів виробництва, що змінюють фізичні параметри середовища, а тема "Надзвичайні ситуації техногенного походження" - за рахунок питань щодо іонізуючої радіації, її джерел, доз опромінення, одиниць їх виміру, приладів радіометричного та дозиметричного контролю, дезактивації територій, санітарної обробки людей.