Про визначення пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи згідно з Законом України "Про позашкільну освіту"

Заслухавши інформацію начальника департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Романенка В.П. та обговоривши доповідну записку "Про визначення пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи згідно з Законом України "Про позашкільну освіту", колегія відзначає, що позашкільна освіта зайняла своє вагоме місце в системі неперервної освіти і стала її невід'ємною ланкою.

Міністерство освіти і науки України, органи управління освітою на місцях поступово і наполегливо реалізують державну політику в сфері позашкільної освіти, визначену Законом України "Про позашкільну освіту", Указом Президента України від 9 жовтня 2001 року "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" та постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року N 378 "Про затвердження Програми розвитку позашкільних навчальних закладів". Органами управління освітою, педагогічними колективами вживаються заходи щодо збереження мережі позашкільних навчальних закладів та кадрового потенціалу, а також насичення їх діяльності новим змістом.

Еколого-натуралістичний напрям позашкільної освіти посідає провідне місце в формуванні екологічної культури особистості та є прикладом інтеграції різних напрямів позашкільної освіти у діяльності загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих і профільних позашкільних навчальних закладів. У зв'язку з цим виникає необхідність визначення пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи.

Колегія У Х В А Л Ю Є:

1. Схвалити пріоритетні напрями розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи, що додаються.

2. Звернути увагу керівників органів управління освітою на неухильне виконання Програми розвитку позашкільних навчальних закладів, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року N 378, і необхідність посилення організаторської роботи щодо розвитку мережі й збільшення контингенту учнів, вихованців позашкільних навчальних закладів, зміцнення матеріально-технічної бази та координації діяльності педагогічних колективів щодо проведення еколого-натуралістичної роботи відповідно до затверджених пріоритетних напрямів.

3. Департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти (Романенко В.П.) спільно з:

3.1. Науково-методичним центром середньої освіти (Завалевський Ю.І.), Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді (Вербицький В.В.):

3.2. До 1 липня 2002 року розробити заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку еколого-натуралістичної робити.

3.3. До 1 березня 2003 року створити координаційно-методичну раду з екологічної освіти і виховання.

3.4. До 1 вересня 2003 року розробити вимоги до позашкільної освіти з еколого-натуралістичного напряму.

3.5. Розробити і запровадити протягом 2003-2004 років типові навчальні плани і програми для здійснення навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах з еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, науково-технічного та художньо-естетичного напрямів.

3.6. Систематично вивчати, узагальнювати та поширювати кращий досвід з еколого-натуралістичної роботи. Започаткувати у 2003/2004 навчальному році Всеукраїнський конкурс педагогічної майстерності працівників позашкільних навчальних закладів.

4. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

4.1. Сприяти розвитку позашкільної, еколого-натуралістичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах шляхом створення філій обласних еколого-натуралістичних центрів, станцій юних натуралістів з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи.

4.2. Протягом 2003-2004 років вжити заходів щодо відкриття еколого-натуралістичних відділів у центрах, палацах, будинках дитячої та юнацької творчості.

4.3. Не допускати фактів вилучення земельних ділянок у позашкільних навчальних закладах еколого-натуралістичного профілю.

4.4. До 1 вересня 2002 року затвердити перспективний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів усіх категорій.

5. Департаменту вищої освіти (Дмитриченко М.Ф.) спільно з департаментом розвитку загальної середньої, дошкільної і позашкільної освіти (Романенко В.П.), Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти АПН України (Олійник В.В.):

5.1. Протягом 2002-2005 років вжити заходів щодо удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних працівників для позашкільних навчальних закладів.

5.2. До 15 грудня 2002 року визначити перелік спеціалізацій, за якими здійснюватиметься підготовка педагогічних працівників до роботи у позашкільних навчальних закладах.

5.3. Провести у 2003 році моніторинг забезпечення педагогічними працівниками позашкільних навчальних закладів.

6. Національному еколого-натуралістичному центру учнівської молоді (Вербицький В.В.):

6.1. До 1 березня 2003 року підготувати пропозиції до проекту Концепції розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти.

6.2. Вжити організаційних заходів щодо створення:

6.2.1. До 1 вересня 2002 року - структурного підрозділу "Мала академія наук України".

6.2.2. До 30 грудня 2003 року - видавничого центру.

7. Опублікувати рішення колегії та доповідну записку "Про визначення пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи згідно з Законом України "Про позашкільну освіту" в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України.

8. Контроль за виконанням цього рішення колегії покласти на заступника Державного секретаря Науменка Г.Г.

В Україні діють 169 позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування, які належать до сфери управління МОН, управлінь освітою обласних, міських, районних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Ці заклади створюють умови для поглиблення знань з основ природничих, аграрних, лісогосподарських наук, професійного самовизначення та самореалізації учнівської молоді, забезпечують змістовне дозвілля дітей. Координує науково-методичну, організаційно-масову та навчально-виховну діяльність цих закладів Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Обласні еколого-натуралістичні центри і станції юних натуралістів в свою чергу здійснюють координацію діяльності позашкільних навчальних закладів районного та міського підпорядкування, залучаючи до еколого-природоохоронної, дослідно-експериментальної роботи учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

На сучасному етапі соціальних перетворень в Україні важливого значення набуває визначення пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи з урахуванням завдань, покладених на позашкільні навчальні заклади Законом України "Про позашкільну освіту".

Природоохоронний напрям. Подальший його розвиток шляхом удосконалення діючих і розробки нових типових навчальних планів і програм для забезпечення навчально-виховного процесу позашкільного навчального закладу, створення навчально-методичних комплексів (посібники, підручники, практикуми, тощо), аудіовізуальних засобів, що сприятиме підвищенню ефективності та якості еколого-натуралістичної позашкільної освіти.

Дослідно-експериментальний напрям. Важливим є вдосконалення робіт цього напряму, а саме:

- зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази шляхом забезпечення навчальних лабораторій сучасним обладнанням, засобами експрес-діагностики і моніторингу, приладами, матеріалами, реактивами;

- залучення наукового потенціалу для розробки тематики і методики дослідно-експериментальної роботи відповідно до потреб регіонів;

- вирішення питання оплати праці науковим співробітникам і викладачам вищих навчальних закладів, залучених до цього напряму роботи;

- збільшення кількості учнів, охоплених гуртковою роботою в науково-дослідницьких об'єднаннях біологічного та валеологічного профілів.

Реабілітаційно-оздоровчий напрям. Поширення започаткованого напряму передбачає пошук нових форм роботи щодо виховання свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, формування здорового способу життя, впровадження нетрадиційних оздоровчих технологій.

Профорієнтаційний напрям. Важливою складовою задоволення освітніх потреб в сучасних умовах є розвиток профорієнтаційного напряму, що забезпечить гармонізацію впровадження системи професійної освіти від початкової професійної до середньої професійної і першого рівня вищої профільної. Створюються умови для доступності професійної освіти як реалізації конституційного права громадянина України. Можливою формою впровадження початкової профорієнтаційної освіти є професійні гуртки, групи та інші творчі об'єднання. Подібна модель такої діяльності апробується на прикладі гуртків декоративно-ужиткового мистецтва, аграрних шкіл, учнівських лісництв, шкільних виробничих бригад.

Позашкільна освіта є невід'ємною ланкою безперервної освіти, одним з основних завдань якої є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку дітей та молоді, задоволення їх потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації. Після прийняття Закону України "Про позашкільну освіту" сфера позашкільної освіти перебуває на важливому етапі розвитку, переходу до більш якісного стану.

В умовах сьогодення набуває особливої ваги Указ Президента України від 9 жовтня 2001 року N 941/2001 "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні", на виконання якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року N 378 Програма розвитку позашкільних навчальних закладів.

До стратегічних завдань в галузі освіти відноситься формування екологічної культури особистості. Виховання молоді з новим світоглядом, оволодіння нею знаннями про навколишнє середовище, навичками та дослідом розв'язання екологічних проблем набуває особливого значення. Реалізація цих завдань досягається навчальними закладами, серед яких провідне місце займають 1491 позашкільний навчальний заклад.

Організаційно-методичним центром цієї роботи є національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Структуру центру репрезентують відділи: біологічний, екології та охорони природи, сільськогосподарський, зоологічний, декоративно-прикладного мистецтва, кафедра методики позакласної та позашкільної роботи, всеукраїнська заочна біологічна школа, наукове товариство "Ерудит", природничий ліцей, школа декоративно-прикладного мистецтва, аквакомплекс, центр селекції та генетики декоративних птахів, оздоровчий табір "Юннат", дендропарк, школа біоетики, екологічна відеотека, науково-практичний центр з проблем особистісної орієнтованої підготовки педагогів і профільного навчання учнівської молоді. У творчих об'єднаннях центру навчаються 1500 учнів.

Центр координує діяльність 168 обласних, районних і міських еколого-натуралістичних центрів. Традиційними і нетрадиційними формами роботи охоплено понад 130 тис. учнів, які працюють у більш ніж 8 тис. гуртках, групах та інших творчих об'єднаннях. Найбільш актуальними напрямами навчально-виховного процесу закладів еколого-натуралістичного спрямування залишаються біологічний, сільськогосподарський, лісогосподарський, природоохоронний, народних ремесел і комп'ютерного моделювання.

Формування відповідального ставлення до природи, нових технологій взаємодії з природою, конкретність та об'єктивність знань, умінь і навичок здійснюються через різні організаційні форми: заняття, гурткову роботу, конференції, семінари, походи, експедиції, практичні роботи в лабораторіях, теплицях, на науково-дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі тощо.

Під час проведення польових навчальних практикумів, екологічних експедицій, літніх екологічних таборів на науково-польовій базі "Степанівська коса" Інституту біорізноманіття наземних та водних екосистем України (Запорізька область) і Карпатського біосферного заповідника учні, вихованці вивчають видове різноманіття, проводять наукові спостереження, оволодівають методиками наукових досліджень в галузі природничих та аграрних наук.

З метою охоплення екологічною освітою дітей та молоді на природно-заповідних територіях впроваджується еколого-просвітницька програма "Екологічна освіта в природі". Учнівські об'єднання для набуття навичок і досвіду розв'язання локальних екологічних проблем залучаються до виконання Всеукраїнських екологічних програм: "Птах року", "До чистих джерел", "Криниця, криниця, дай води напитись", "Вчимося заповідати", "Біощит", "Прибережні смуги". Усвідомленню універсальності екологічних проблем сприяє участь у міжнародних програмах. Серед них: "Парки для життя", "Європейська стратегія біологічного і ландшафтного різноманіття, "GLOBE". Першими учасниками Міжнародної програми "Дніпровське сузір'я" стали учнівські колективи Рівненської обласної станції юних натуралістів і Полтавського еколого-натуралістичного центру.

Однією з нетрадиційних форм активного екологічного навчання і виховання поряд з екологічними експедиціями, екологічними навчально-пізнавальними стежками є Дитячий екологічний парламент.

Заслуговує поширення перспективний досвід інтеграції позашкільних навчальних закладів з сільськогосподарськими підприємствами, лісогосподарськими об'єднаннями, організаціями зеленого будівництва з питань організації практичної природоохоронної роботи та створення умов для творчої самореалізації, задоволення потреб учнів, вихованців у професійному самовизначенні. Серед них: Дніпропетровське районне виробниче об'єднання, Івано-Франківський, Львівський, Полтавський, Одеський, Херсонський, Хмельницький обласний еколого-натуралістичні центри учнівської молоді. Плідно працюють школа передового досвіду на базі Всеукраїнського табору "Юннат", Всеукраїнська школа флористики і фітодизайну, Всеукраїнська школа юного садівника, Всеукраїнська школа народних ремесел.

З метою поліпшення трудового навчання учнів започатковано всеукраїнські конкурси: на кращу навчально-дослідну земельну ділянку, на кращу теплицю, на кращий проект моделей тваринницької ферми. Високий організаційний та методичний рівень виявили Дніпропетровське районне еколого-виробниче об'єднання, Кям'янець-Подільський міський еколого-натуралістичний центр, еколого-біологічний підрозділ Одеського гуманітарною центру позашкільної освіти і виховання, Вінницька обласна станція юних натуралістів, Івано-Франківський, Миколаївський, Полтавський, Херсонський, Хмельницький обласні еколого-натуралістичні центри учнівської молоді. Є певні успіхи в допрофесійній підготовці юних фермерів Нижньосірогозької районної станції юних натуралістів (Херсонська область), Вінницької обласної станції юних натуралістів, Тернопільського обласного еколого-натуралістичного центру.

Підготовка педагогічних кадрів нової генерації для позашкільних навчальних закладів впроваджується через нові форми співпраці між вищими навчальними закладами, окремими педагогічними вищими навчальними закладами та еколого-натуралістичними центрами. Значна робота проводиться із студентами природничих факультетів класичних університетів та педагогічних вузів. Серед них: Національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет, Ужгородський національний університет, Харківський національній університет, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Глухівський педагогічний університет, Криворізький педагогічний університет, Мелітопольський педагогічний університет, Переяслав-Хмельницький педагогічний університет, Ніжинський педагогічний університет, Черкаський педагогічний університет, Херсонський педагогічний університет, Уманський педагогічний університет. Традиційними стали науково-практичні конференції з студентською молоддю з актуальних проблем природничих та психолого-педагогічних наук.

Важливим напрямом роботи позашкільних навчальних закладів є пошук, розвиток і підтримка обдарованої учнівської молоді для формування майбут ньої наукової еліти. У Національному еколого-натуралістичному центрі плідно працюють Всеукраїнська заочна біологічна школа, наукові товариства старшокласників, природничий ліцей, університет юного біолога. Великим попитом учнівської молоді користується наукове хіміко-біологічне відділення Малої академії наук України, територіальні відділення якої працюють на базі обласних позашкільних навчальних закладів.

Щорічно Національний еколого-натуралістичний центр організовує понад 20 всеукраїнських масових заходів за участю юних екологів, біологів, дослідників сільського господарства: конкурси, естафети, зльоти, конференції, симпозіуми, конгреси спільно із загальноосвітніми, професійно-технічними та позашкільними навчальними закладами, зацікавленими державними та громадськими організаціями.

Вище зазначені позитивні надбання забезпечують 25001 педагогічних працівників. З них з вищою освітою 93 відс. Важливим фактором забезпечення задоволення потреб дітей різних вікових груп з еколого-натуралістичної діяльності є навчально-методична робота з педагогічними кадрами дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, післядипломна освіта в цілому.

Активізації цієї роботи сприяло створення кафедри методики позакласної і позашкільної роботи Національного еколого-натуралістичного центру. Протягом трьох останніх років на кафедрі підвищили кваліфікацію 205 педагогів позашкільних навчальних закладів. Центр проводить також навчально-методичну роботу з підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня, оновлення професійних знань педагогічних працівників, надає кваліфіковану консультативну допомогу з усіх напрямів діяльності, створює пошуково-розвиваючі проекти, методичні комплекси.

З цією метою проводиться різнопланова видавнича робота. Видаються навчальні програми, тематика і методика дослідницької роботи, матеріали науково-практичних конференцій, методичні збірники, тематичні випуски журналів "Гідна школа", "Початкова школа", "Дошкільне виховання", науково-методичні вісники "Еколого-натуралістична творчість", науково-художній журнал для дітей та юнацтва "Паросток".

Разом з тим на сучасному етапі соціально-економічних перетворень в Україні важливого значення набуває визначення пріоритетних напрямів розвитку позашкільної еколого-натуралістичної роботи з урахуванням завдань, покладених на позашкільні навчальні заклади Законом України "Про позашкільну освіту".

Подальший розвиток природоохоронного напряму шляхом удосконалення діючих і розробки нових типових навчальних планів і програм для забезпечення навчально-виховного процесу позашкільного навчального закладу, створення навчально-методичних комплексів (посібники, підручники, практикуми тощо), аудіовізуальних засобів, що сприятиме підвищенню ефективності та якості еколого-натуралістичної позашкільної освіти.

Важливим є вдосконалення роботи з дослідно-експериментального напряму, а саме:

- зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази шляхом забезпечення навчальних лабораторій сучасним обладнанням, засобами експрес-діагностики і моніторингу, приладами, матеріалами, реактивами;

- залучення наукового потенціалу для розробки тематики і методики дослідно-експериментальної роботи відповідно до потреб регіонів;

- вирішення питання оплати праці науковим співробітникам і викладачам вищих навчальних закладів, залучених до цього напряму роботи;

- збільшення кількості учнів, охоплених гуртковою роботою в науково-дослідницьких об'єднаннях біологічного та валеологічного профілів.

Поширення започаткованого реабілітаційно-оздоровчого напряму передбачає пошук нових форм роботи щодо виховання свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, формування здорового способу життя, впровадження нетрадиційних оздоровчих технологій.

Важливою складовою задоволення освітніх потреб в сучасних умовах є розвиток профорієнтаційного напряму, що забезпечить гармонізацію впровадження системи професійної освіти - від початкової професійної до середньої професійної і першого рівня вищої профільної. Створюються умови для доступності професійної освіти як реалізації конституційного права громадянина України. Можливою формою впровадження початкової профорієнтаційної освіти є професійні гуртки, групи та інші творчі об'єднання. Подібна модель такої діяльності апробується на прикладі гуртків декоративно-ужиткового мистецтва, аграрних шкіл, учнівських лісництв, шкільних виробничих бригад.

Позитивні надбання в позашкільній освіті еколого-натуралістичного напряму та в цілому в сфері позашкільної освіти відбуваються у надзвичайно складних обставинах і ними гальмуються.

Через дію несприятливих економічних чинників за 10 років втрачено 154 позашкільних навчальних закладів системи освіти. Водночас еколого-натуралістичних центрів зменшилось на 27 відс., а охоплення дітей позашкільною освітою за цей період зменшилось на чверть. Завдяки спільним зусиллям Міністерства освіти і науки України, органів управління освітою на місцях протягом останніх трьох років мережа позашкільних навчальних закладів стабілізувалась. Однак, частка еколого-натуралістичних центрів від загальної кількості позашкільних навчальних закладів в середньому в Україні становить 11,3 відс. Цей показник найнижчий в м. Києві (3,1 відс.), Чернігівській (5,0 відс.), Запорізькій (5,2 відс.), Рівненській (6,3 відс.) областях. В той же час, завдяки поєднанню зусиль обласної, міських і районних державних адміністрацій в Івано-Франківській області з розвитку позашкільної освіти в регіоні в цілому та еколого-натуралістичного напряму, зокрема, цей показник найвищий в Україні (15,6 відс.).

Як показав аналіз, тенденція скорочення мережі шляхом повної ліквідації закладу або злиття різнопрофільних закладів у комплексні збереглась. Сьогодні таке реформування мережі мотивують відсутністю фінансування. Зрозуміло, що освіта в Україні в цілому переживає складні часи. Фінансова скрута призводить до болючих втрат. Але в той же час Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Київська, Луганська, Харківська області, місто Севастополь знаходять внутрішні резерви не тільки для збереження, а й для розвитку мережі позашкільних навчальних закладів.

Виконання окремих положень організації і проведення навчально-виховної роботи з учнівською молоддю ускладнюється незадовільним станом матеріальної бази, зокрема відсутністю сучасної сільськогосподарської техніки, необхідних умов утримання тварин і рослин, забезпечення комп'ютерною технікою та багатьох інших провідних факторів, що є специфічними для позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного спрямування.

Залишаються актуальними проблеми нормативного-правового, науково-методичного, кадрового забезпечення системи позашкільної освіти.

Управлінська діяльність керівників позашкільних навчальних закладів ускладнюється недостатнім рівнем їх економічної, правової підготовки. Це зумовлює необхідність переорієнтації змісту післядипломної освіти, перехід на інтегровані навчальні плани і програми та в цілому підготовки кадрів для роботи у цих закладах.

Надзвичайно гострою через декілька років стане проблема забезпечення кадрами позашкільних навчальних закладах. Згідно із статистичними даними у 2001 році 22 відс. від загальної кількості працівників мають стаж педагогічної роботи більше 20 років. З них 50 відс. мають 51 рік і більше та половина з яких мають пенсійний вік. У позашкільних навчальних закладах працюють працівники з педагогічною та іншою фаховою освітою. Відповідних спеціалістів вищі навчальні заклади не готують і тому з числа керівників гуртків тільки 7 відс. мають загальну середню освіту.

Важливою є проблема оновлення і зміцнення навчально-матеріальної, матеріально-технічної бази для забезпечення навчально-виховного процесу.

Відсутність навчально-дослідних земельних ділянок, малогабаритної сільськогосподарської техніки, тваринницьких баз, зообаз, теплиць, саду, дендрарію впливає на якість дослідно-експериментальної роботи.

Певною мірою вирішенню зазначених проблем сприятиме реалізація Програми розвитку позашкільних навчальних закладів . Разом з тим, враховуючи реальну ситуацію в освітянській політиці, можна визначити окреслені вище пріоритетні напрями розвитку еколого-натуралістичної роботи та такі основні завдання:

- впровадити типові навчальні плани і програми для гуртків, груп та інших творчих об'єднань за основними напрямами позашкільної освіти;

- поліпшити забезпечення позашкільних навчальних закладів науково-методичними матеріалами;

- зміцнити їх навчально-матеріальну базу;

- підвищити ефективність підготовки педагогічних працівників та створити умови для перепідготовки їх на кафедрі методики позакласної і позашкільної роботи Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді;

- запровадити в педагогічних вищих навчальних закладах підготовку кадрів для позашкільних навчальних закладів;

- поліпшити систему обміну інформацією з міжнародними організаціями з екологічних проблем.