Щодо листа N 03/123/2936 від 28.12.2001 р.

Державний Комітет України по земельних ресурсах розглянув зазначеного листа і П О В І Д О М Л Я Є.

1.Якщо переоформлений належним чином, в нотаріальній конторі, сертифікат, виданий спадкоємцю, а державний акт на право приватної власності на земельну частку (пай) виготовлено на померлого, в зв'язку з тим, що державні акти виготовляються пізніше. Чи є в даному випадку, необхідність оформляти в нотаріальному порядку державний акт на право приватної власності на земельну частку (пай)?

Хто, в такому разі, повинен робити запис на ім'я спадкоємця в державному акті на право приватної власності на земельну частку (пай)?

Питання поставлено не тактовно та є незрозумілим. Крім того, зазначаємо, що у чинному законодавстві України відсутнє поняття "державний акт на право приватної власності на земельну частку (пай)".

У відповідності до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10.11.1994 р. N 666/94 право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. В разі смерті особи, яка мала право на земельну частку (пай) зазначене право переходить до його спадкоємців. Отже, виникає необхідність переоформити сертифікат (тобто документ, що посвідчує право на земельну частку (пай)) на особу - спадкоємця. У відповідності до статті 6 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. N 720/95 у разі виходу власника земельної частки (паю) - спадкоємця з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Крім того, у відповідності до п. 3.2 Рекомендацій щодо спрощення процедури виходу членів колективного сільськогосподарського підприємства зі складу господарств з належним їм земельними частками (паями), затверджених Наказом Держкомзему України від 30.12.1999 р. N 130 до заяви додається сертифікат на право на земельну частку (пай).

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (абз. З п. 3.9 "Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членами колективних сільськогосподарських підприємств і організацій", затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 р. N 47/172/48).

При додержані зазначеного правового механізму щодо надання земельних ділянок у власність, виникнення ситуації, описаної у листі, неможливо.

Виникнення зазначеної ситуації свідчить про порушення вищевикладеного порядку з боку або особи-спадкоємця, або органів земельних ресурсів.

Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю (визначену земельну ділянку) здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки (до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. А за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, - п. 12 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України).

2.Коли помилково не виданий сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай), чи є необхідність виписувати сертифікати, якщо вже видаються державні акти на право приватної власності на земельну частку (пай)?

Так, така необхідність існує, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) є документом, що посвідчує право громадянина вимагати виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і фактично є підставою для такого виділення, а також необхідним юридичним фактом, що обумовлює виникнення права приватної власності на землю. А державний акт на право приватної власності на землю є документом, що посвідчує наявність у суб'єкта права приватної власності на землю.