Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України

Президент України прийняв укази про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.95 N 227/95 та "Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 16 березня 1995 року N 227" від 31 березня 1995 року N 277/95.

Національний банк України зобов'язує установи банків прийняти укази до виконання і в практичній діяльності керуватися нижченаведеним, взявши до відома, що разом з Міністерством фінансів України прийнято спільне рішення про те, що:

- кошти бюджетних установ соціально-культурної сфери, які виділяються відповідним розпорядникам кредитів на виплату заробітної плати, нарахування на заробітну плату, виплату стипендій та харчування, не можуть обслуговуючими установами банків спрямовуватись на погашення заборгованості соціально-культурних установ за комунально-побутові послуги;

- дія пп. 1, 2 Указу Президента України від 16 березня 1995 року N 227/95 на бюджетні установи та організації не поширюється;

- заробітна плата засуджених та осіб, що утримуються в лікувально-трудових профілакторіях, та нарахування на неї, відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 5 лютого 1991 року N 22, є джерелом фінансування установ кримінально-виконавчої системи Міністерства внутрішніх справ України і належать до групи бюджетних платежів. При виконанні Указу Президента України від 16 березня 1995 року N 227/95 їх черговість встановлюється відповідно до абзацу 3 статті 1.

Установи банків виконують доручення підприємств, організацій і установ у такій черговості.

1. Кошти на потреби підприємства (КПП) у розмірі 10 відсотків від надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг за попередній місяць. Для підприємств з сезонним характером виробництва та реалізації продукції і підприємств з тривалістю виробничого циклу понад 6 місяців розрахунок здійснюється виходячи з 1/12 річного плану реалізації продукції. При розрахунках КПП на квітень і травень 1995 року враховується обсяг бартерних операцій відповідно за березень і квітень 1995 року.

Кошти на потреби підприємства використовуються за розпорядженням керівника підприємства.

Підприємства, установи і організації в строк до 5 робочих днів поточного місяця надають до обслуговуючого банку розрахунок коштів на потреби підприємства, який обчислюється за формулою:

S - сума місячних надходжень коштів від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг за попередній місяць, або 1/12 обсягу річного плану реалізації продукції.

Надані розрахунки в установі банку перевіряються і затверджуються керівником банку або за його дорученням начальником кредитного відділу.

До затвердження розрахунку на поточний місяць, контроль за використанням коштів на потреби підприємства здійснюється за розрахунком на попередній місяць.

Кошти на потреби підприємства можуть бути використані як разово, так і частинами протягом поточного місяця. За заявкою керівника підприємства не використана сума коштів може бронюватися за рахунком до кінця місяця.

Незаброньовані кошти в кінці операційного дня направляються на задоволення претензій на рахунок з дотриманням установленої черговості.

2. Доручення на внески до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів (Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, Пенсійний фонд України, Державний інноваційний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд соціального страхування, відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг), а також розпорядження державних податкових інспекцій про безспірне стягнення не внесених у строк платежів та сум нарахованих фінансових санкцій за ними.

Платежі підприємств, організацій і установ за наявністю простроченої, понад 15 днів, заборгованості за заробітною платою та прирівняними до неї платежами.

До поняття "заробітна плата та прирівняні до неї платежі" слід відносити крім виплат, що сплачуються за рахунок фонду споживання, такі елементи платежів:

допомогу за тимчасовою непрацездатністю;

виплати за вагітністю і пологами;

одноразова допомога у разі народження дитини;

допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;

допомога за тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;

допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років);

виплати малозабезпеченим дітям до 18 років, дітям до 3-х років із Пенсійного фонду України;

виплати на харчування чорнобильців і дітей та інші виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

допомога та пенсії, що сплачуються працівникам у разі ушкодження їх здоров'я відповідно до Закону України "Про охорону праці";

виплати на поховання;

витрати на відрядження;

стипендії.

Якщо на рахунку підприємства недостатньо коштів для повної виплати простроченої заробітної плати та перерахування вищезазначених платежів, підприємство виписує та подає до обслуговуючого банку чек на заробітну плату і платіжні доручення на внески до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, а також розпорядження державних податкових інспекцій про безспірне стягнення не внесених у строк платежів та сум нарахованих фінансових санкцій.

Банки забезпечують паритетну оплату простроченої заробітної плати і прирівняних до неї платежів (50 відсотків наявних коштів) та доручень на внески до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, а також розпоряджень Державних податкових інспекцій про безспірне стягнення не внесених у строк платежів та сум нарахованих фінансових санкцій за ними (50 відсотків наявних коштів).

Тобто перша половина - це сплата простроченої заробітної плати та прирівняних до неї платежів, друга половина - це виплата бюджетних та прирівняних до них платежів другої групи черговості.

Платежі, в межах кожної із зазначених груп, здійснюються пропорційно питомій вазі кожного елементу таких платежів.

Усі розрахунки за платежами абзацу 3 пункту 1 Указів Президента здійснюються у сумах, кратних 1000 карбованців.

У разі відсутності коштів на рахунках клієнтів, розрахункові документи установи банків зобов'язані приймати та враховувати на окремому позабалансовому рахунку 9929 "Розрахункові документи обов'язкові до сплати". Оплата їх повинна здійснюватися банками при надходженні коштів на рахунки платників у примусовому порядку за календарною черговістю надходження документів, які враховані на цьому рахунку.

3. Платежі за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів згідно з чинним законодавством України.

Підставами для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів згідно з чинним законодавством України можуть бути виконавчі документи згідно з:

- рішенням судів і арбітражних судів;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, що регулюють банківську діяльність" від 25.02.94 р. N 4033-12 щодо безспірного стягнення штрафу у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучення з обігу фіктивних коштів;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.91 р. N 1798-12 про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми за розпорядженням заявника;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" із застосуванням безспірного стягнення згідно зі ст.7 Декрету за переліченими джерелами погашення недоїмки;

- Законом України "Про транспорт" (ст.7) від 10.11.94 р. N 232/94-ВР про безакцептне списання коштів із споживачів транспортних послуг, що доведено до установ банків в Україні листом Національного банку України від 24.02.95 р. N 234;

- Указом Президента України від 25.06.93 р. N 235/93 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за продукцію і послуги комунальних енергетичних і водопровідно-каналізаційних підприємств", порядок виконання якого доведений до установ банків в Україні листом Національного банку України від 06.07.93 р. N 22001/135;

- Постановою Верховної Ради України від 25.06.93 р. N 3324-12 "Про норматив обігу платіжних документів України" та п.5 Постанови Верховної Ради України від 23.12.93 р. N 3789-12 "Про заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні", порядок виконання яких доведений до установ банків в Україні листом Національного банку України від 11.02.94 р. N 17201/53-719 про безакцептне списання сум пені за перевищення нормативного терміну проходження платежів;

- Указом Президента України від 17.03.95 р. N 237/95 "Про заходи щодо поліпшення розрахунків за послуги, що надаються Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України".

Також підлягають безакцептному списанню суми кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату, яке виконується установами банків у такому порядку.

Установи банків зобов'язані приймати на виконання від підприємств, організацій та установ платіжні вимоги на безакцептне списання сум кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату.

Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів, за методологією Європейської економічної комісії ООН, енергоносіями вважаються: кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, кокс, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, сира нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і гаряча вода).

У разі, якщо платник та одержувач коштів обслуговуються в різних банках, то платіжні вимоги надсилаються банком-одержувачем коштів до банку платника спецзв'язком, у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу з включенням переліку документів у Реєстр ф.1, примірник якого з відміткою дати отримання документів підприємствам кур'єрської пошти (спецзв'язком) залишається в банку відправника документів.

Банк платника приймає ці документи від підприємства кур'єрської пошти (спецзв'язку) на підставі примірника Реєстру ф.5 з відміткою дати їх отримання.

Банк платника, отримавши ці платіжні вимоги, при наявності коштів здійснює списання з рахунків відповідних підприємств, організацій чи установ у день їх надхоження, якщо вони надійшли в операційний час, і наступного дня, якщо вони надійшли після операційного часу.

У платіжних вимогах у розділі "Підстава для оплати" повинно бути вказано "кредиторська заборгованість за енергоносії" (вид продукції) або "кредиторська заборгованість за кредити, що надані для розрахунків за енергоносії ... карбованців".

За наявністю коштів на рахунку клієнта списання кредиторської заборгованості за кредитами, наданими установами банків клієнтам, що обслуговуються, здійснюється на підставі розпорядження, завіреного керівником та головним бухгалтером даної установи банку.

У разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку, списання кредиторської заборгованості має бути здійснене з депозитного рахунку при наявності такого у підприємства у валюті України та іноземній валюті.

У таких випадках установи банків зобов'язують клієнтів-боржників протягом одного дня перерахувати відповідну суму коштів з депозитного рахунку на розрахунковий (при необхідності здійснюється конвертація за офіційним курсом українського карбованця до іноземних валют на момент сплати).

Якщо платник не здійснить у зазначений термін перерахування коштів на розрахунковий рахунок, установа банку ставить до відома податкову інспекцію, і списання коштів кредиторської заборгованості здійснюється за її розпорядженням.

У разі відсутності коштів на рахунках дебітора платіжні вимоги та розпорядження установ банків враховуються на окремому позабалансовому рахунку 9929 "Розрахункові документи, не оплачені в строк" і оплата їх повинна здійснюватись банками при надходженні коштів згідно з встановленою черговістю.

4. Інші платежі, що мають здійснюватись в порядку календарної черговості.

Передбачений першим реченням пункту 2 розмір пені за несвоєчасну сплату заборгованості застосовується до заборгованості, яка виникла з 20 березня 1995 року по 9 квітня 1995 року включно. На авансові платежі, включаючи за електроенергію та інші енергоносії, ця норма не поширюється.

Сплата пені за заборгованістю, що виникла з 10 квітня 1995 року, здійснюється у розмірі 0,5 відсотка від суми заборгованості (крім заборгованості за платежами в бюджет), а за енергоносії та електроенергію - у розмірі 0,75 відсотка за кожний день прострочення платежу на користь кредитора, що виникла з 10 квітня 1995 року. Пеня стягується в претензійно-позовному порядку.

Роз'яснення до статті 3 - відсутні.

Установи банків у позачерговому порядку виконують доручення підприємств оптової та роздрібної торгівлі (незалежно від форм власності) на перерахування товаровиробникам виручки, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства, що придбано у товаровиробників агропромислового комплексу України. Платіжні доручення надаються підприємствами оптової та роздрібної торгівлі не пізніше наступного дня зарахування виручки від реалізації продукції (продовольства).

У платіжному дорученні у розділі "підстава для оплати" має бути вказано "виручка від реалізації продукції (продовольства) ..., що зарахована на розрахунковий рахунок ______ (дата) ... карбованців".

Після цього усі інші платежі цих підприємств здійснюються згідно з порядком, передбаченим статтею 1 Указу Президента.

Банки також зобов'язані приймати на виконання платіжні вимоги від податкових інспекцій на стягнення до місцевого бюджету штрафу з підприємств оптової та роздрібної торгівлі, незалежно від форм власності, у розмірі 50 відсотків від сум, не перерахованих в установлені строки зазначеним товаровиробникам.

У платіжних вимогах у розділі "підстава для оплати" повинно бути вказано "штраф за нецільове використання виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства ... карбованців".

Установи банків приймають на виконання від податкової інспекції платіжні вимоги на безспірне стягнення пені в розмірі 1,5 відсотка від суми платежу до місцевого бюджету за кожен банківський день прострочення платежу.

Також товаровиробник сільськогосподарської продукції та продовольства має право на стягнення в претензійно-позовному порядку пені в розмірі 1,5 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочки на його користь, якщо більший розмір пені не обумовлено угодою сторін.

Установи банків всі грошові надходження в національній валюті України до підприємств, установ і організацій зараховують тільки на розрахунковий (поточний) рахунок за винятком розрахунків, що здійснюються за спеціальними режимами згідно з рішенням Кабінету Міністрів України і Національного банку України, та бюджетних коштів.

У разі виконання комерційними банками розрахункових операцій з порушенням порядку, передбаченого частиною першою статті 1 та статтею 5 цього Указу, у доход Державного бюджету України вилучаються, за рахунок банку, кошти у розмірі перерахованих з порушенням сум за рахунок прибутку банку, що залишається після сплати податків.

Повернення помилково зарахованих коштів платнику або за призначенням повинно бути здійснено як клієнтом, на рахунок якого зараховані кошти, так і установою банку у п'ятиденний термін з дня їх зарахування.

Повернення помилково зарахованих коштів здійснюється позачергово, оскільки вони функції платежу не виконують і до черговості платежів відношення не мають.

У разі відсутності відповідної суми на рахунку, повернення коштів здійснюється в міру їх надходження.

Повернення помилково зарахованих коштів платнику здійснюється за його дорученням.

Виправлення помилок в обліку установ банків здійснюється методом зворотного сторно на підставі складених виправних ордерів.

Якщо помилково зараховані кошти в вищезазначений термін не будуть повернені, з керівника і головного бухгалтера підприємства податковою інспекцією стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

На розрахунки між резидентами і нерезидентами за експортно-імпортними операціями, які здійснюються через "Лоро" рахунки нерезидентів в українських банках, поширюється дія Інструкції Національного банку України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок" від 16.06.94 р. N 139 та зміни і доповнення до неї від 24.02.95 р. N 19011/649.

Установи банків зобов'язані програмно, електронною поштою, надати в 3-денний термін до регіонального управління Національного банку України інформацію про наявність всіх без винятку рахунків, відкритих обслуговуючим підприємствам, організаціям і установам на даний час. Ця інформація щомісячно має бути звірена з відповідною інформацією податкової інспекції та з даними, отриманими безпосередньо від підприємств, організацій та установ.

З прийняттям цього порядку втрачають силу листи Національного банку України від 25.05.94 р. N 122, від 11.07.94 р. N 162, від 23.11.93 р. N 22001/262-7009, від 04.11.94 р. N 17217/756, від 02.12.94 р. N 213, від 05.12.94 р. N 214, від 14.12.94 р. N 216, від 22.02.95 р. N 22017/123.