Про затвердження Інструкції про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок

Верховна Рада України 25 листопада 1993 року прийняла постанову про надання чинності з 1994 року статті 2 Закону України від 25 листопада 1993 року

"Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України про валютне регулювання", якою визначено, що розрахунки резидентів за експортними операціями або поставки продукції за імпортними операціями мають здійснюватись у строки не більше ніж 30 днів з моменту перетинання продукцією митного кордону України або з моменту здійснення авансового платежу чи відкриття акредитиву на користь імпортера відповідної продукції. У зв'язку з цим виникла потреба у внесенні істотних змін та доповнень до затвердженого 14 травня 1993 року "Порядку здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок". Зважаючи на вищевикладене,

1. Затвердити у новій редакції Інструкцію про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок, погоджену з Державним митним комітетом України, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України та Головною державною податковою інспекцією України.

2. Управлінню справами забезпечити своєчасну розсилку Інструкції регіональним управлінням Національного банку України та комерційним банкам України.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

- "Порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок", затверджений Національним банком України 14 травня 1993 року;

- лист Національного банку України від 28.01.94 N 102 "Про подовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями українських резидентів";

4. Зупинити дію пункту 1.1 Інструкції про порядок контролю за оплатою продукції, що поставляється за межі України, затвердженої Національним банком України, Міністерством внутрішніх справ України і Державним митним комітетом України 20 грудня 1992 року за N 24001.

Відповідно до Декретів Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", N 17-93 "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" та Законів України від 25 листопада 1993 року "Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України про валютне регулювання" і від 1 лютого 1994 року "Про Державний бюджет України на 1994 рік" Національний банк України встановлює такий порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями.

1. Згідно з чинним законодавством усі міжнародні розрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг та іншими комерційними угодами, здійснюються резидентами України (юридичними та фізичними особами, зареєстрованими як підприємці) лише через уповноважені банки, тобто комерційні банки України, що мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій.

2. Міжнародні розрахунки за комерційними угодами здійснюються уповноваженими банками України, як правило, у вільно конвертованій валюті, а також у валюті з обмеженою конвертованістю та розрахунковій валюті клірингових рахунків згідно з умовами міждержавних та міжбанківських угод.

3. Уповноважені банки здійснюють міжнародні розрахунки у формах, що мають місце в міжнародній банківській справі, з урахуванням вимог діючого законодавства України на момент проведення цих розрахунків. Можливість використання тих чи інших форм міжнародних розрахунків може визначатися в міждержавних угодах, а також встановлюється в міжбанківських кореспондентських угодах уповноважених банків з іноземними банками.

Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом визначається за угодою сторін та фіксується в умовах контракту.

В залежності від стану платіжного балансу України Національним банком України можуть коригуватися форми розрахунків з окремими країнами.

Попередня (авансова) оплата за імпортними договорами (контрактами) резидентів не повинна перевищувати 20 відсотків від вартості договору (контракту) за умови, що вказана сума не перевищує 100 тис.доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України чи в гривнях). Якщо авансовий платіж перевищує 20 відсотків від вартості договору (контракту) або вищезазначену суму, то перерахування коштів може бути здійснено за погодженням з Національним банком України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- на здійснення таких проплат: оплата послуг зв'язку та комунікацій; оплата послуг, пов'язаних із забезпеченням функціонування транспорту при міжнародних перевезеннях; оплата передплати на періодичні видання та поліграфічну продукцію; оплата страхових, туристичних, агентських та шипчандлерських послуг; оплата участі у семінарах, конференціях, виставках; оплата проживання в готелях; оплата мита та митних зборів за межі України; оплата послуг патентних повірених; оплата переробки давальницької сировини; оплата виконання робіт з капітального будівництва та пусконалагоджувальних робіт у межах, передбачених у договорах (контрактах);

- на здійснення платежу проти документів за документарними інкасо та акредитивами.

4. Уповноважені банки, що обслуговують експортно-імпортні операції українських резидентів, зобов'язані:

- при відкритті резиденту валютного рахунку у 3-денний термін повідомити про це державну податкову інспекцію за місцем реєстрації резидента;

- відповідно до Указу Президента України від 8 червня 1993 року N 195/93 " Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю" з метою внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у вантажні митні декларації реквізитів уповноважених банків, надавати останнім свої реквізити, а саме:

а) повну назву уповноваженого банку та повну поштову адресу (без скорочень);

б) код ЗКПО уповноваженого банку відповідно до Загального класифікатора підприємств і організацій України, який присвоєно органами статистики за місцем знаходження банку.

Відповідно до вимог Указу Президента України від 06.11.98 за N 1222/98 "Про гербовий збір" та актів законодавства України здійснюється маркування усіх оригіналів договорів, установчих документів та векселів суб'єктів підприємницької діяльності.

5. Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Моментом одержання виручки у іноземній валюті за експортовану продукцію вважається дата надходження коштів на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку України.

Перевищення зазначеного терміну можливе лише за індивідуальним дозволом обласного управління Національного банку України за місцем реєстрації резидента.

Підставою на подовження законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки згідно з п.6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР є наявність висновків відповідних міністерств і відомств, які підтверджують належність контракту резидента з іноземною фірмою до порядку, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України N 882 від 28.12.94 "Про Порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення". В інших випадках клопотання на подовження зазначених термінів розрахунків Національний банк України не розглядає.

Інші форми розрахунків застосовуються тільки у разі абсолютної впевненості резидента в додержанні законодавчо визначених термінів розрахунків. Клопотання на подовження зазначених термінів за цими формами розрахунків Національний банк України не розглядає.

При транспортуванні продукції, що експортується, морем, 30-денний термін відраховується від дати коносаменту.

Не розповсюджується дія зазначеного терміну на розрахунки за вивезені за межі України матеріали, комплектуючі конструкції та обладнання для здійснення резидентом довгострокового будівництва за кордоном України, оплата якого провадиться у строки, обумовлені контрактом, але не пізніше 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, та на частину вартості будівництва, яка згідно з умовами контракту сплачується іноземним замовником після гарантійного строку експлуатації обладнання (не більше 10% від загальної вартості контракту).

При участі українських резидентів у довгостроковому будівництві за кордоном, тобто коли за укладеними контрактами проектування робіт, поставка обладнання та технічний нагляд за його монтажем здійснює український резидент, а будівельні роботи проводить іноземний партнер, оплата поставленого обладнання та виконаних робіт здійснюється у строки, обумовлені контрактом, але не пізніше 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт на проектування та акту виконаних робіт на поставку обладнання, за винятком тієї частини вартості контракту, яка сплачується після гарантійного строку експлуатації обладнання (не більше 10% загальної вартості контракту).

6. Валютна виручка від здійснення експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках України, і тільки на ті, які зазначені в контрактах з іноземними партнерами, і підлягає використанню в порядку, встановленому законодавством.

Одночасно треба мати на увазі, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 3 грудня 1992 року N 675 "Про нормалізацію розрахунків з суб'єктами господарської діяльності країн, що використовують рубль, як засіб платежу" та постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року N 609 "Про деякі заходи щодо впорядкування зовнішньоекономічної діяльності" розрахунки з покупцями цих країн за експортовані товари та послуги (роботи) мають здійснюватись із застосуванням акредитивної форми розрахунків або попередньої оплати товарів та послуг (робіт).

7. При укладенні контрактів на імпорт продукції в Україну резидент повинен використовувати форми розрахунків з нерезидентами, які передбачені чинним валютним законодавством, з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України на момент здійснення розрахунків.

Перерахування платежів за кордон за дорученням суб'єктів господарської діяльності проводиться уповноваженими банками через систему відкритих ними кореспондентських рахунків у закордонних банках.

8. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуального дозволу регіонального управління Національного банку України за місцем реєстрації українського резидента.

Підставою на подовження законодавчо встановлених термінів надходження продукції (робіт, послуг) в Україну згідно з п.6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР є наявність висновків відповідних міністерств і відомств, які підтверджують належність контракту резидента з іноземною фірмою до порядку, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України N 882 від 28.12.94 "Про Порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення". В інших випадках клопотання на подовження зазначених термінів розрахунків Національний банк України не розглядає.

Інші форми розрахунків застосовуються тільки у випадку абсолютної впевненості резидента в додержанні законодавчо визначених термінів поставок. По цих формах розрахунків клопотання на подовження зазначених термінів Національним банком України не розглядаються.

Моментом здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь іноземного партнера вважається дата списання коштів з валютного рахунку резидента або дата виписки векселя.

При відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракта за курсом купівлі.

У випадку, якщо між партнерами досягнута згода на оплату продукції у іншій вільно конвертованій валюті, ніж та, що передбачена контрактом, перерахунок вартості контракту у валюту, у якій буде здійснено платіж, проводиться за крос-курсом на останню дату публікації у " FINANCIAL TIMES " перед здійсненням платежу або за даними системи "REUTERS" на дату здійснення платежу.

При відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом валюти оплата продукції, що імпортується в Україну, здійснюється, при згоді на це іноземного партнера, у наявній вільно конвертованій валюті, яка перераховується за крос-курсом (на дату здійснення платежу) у валюту контракту.

Не розповсюджується дія зазначеного терміну на виконання будівельних робіт іноземними фірмами на території України при спорудженні об'єктів, які будуються тривалий час. Оплата таких робіт здійснюється згідно з укладеними контрактами.

При участі іноземних фірм у довгостроковому будівництві на території України, тобто коли за укладеними контрактами проектування робіт, поставка обладнання та технічний нагляд за його монтажем здійснює іноземний партнер, а будівельні роботи проводить український резидент, поставка обладнання та виконання робіт здійснюється у строки, обумовлені контрактом.

Не застосовуються зазначені терміни до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у міжнародних торгах на одержання замовлення на здійснення будівництва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після закінчення торгів повертаються резидентові.

9. Для одержання індивідуального дозволу на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями (додатки NN 1, 2) резидент має подати комісії при регіональному управлінні Національного банку України матеріали з обгрунтуванням необхідності перевищення термінів (матеріали готуються згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.94 р. N 882 відповідними Міністерствами і відомствами) та такі документи:

а) при експорті продукції

- заяву за довільною формою із обгрунтуванням необхідності подовження законодавчо визначених термінів перерахування виручки в іноземній валюті із-за кордону;

- нотаріально завірену копію установчих документів;

- копії контрактів з нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів;

- копію вантажної митної декларації та товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину митного кордону України продукцією, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг) - підписаного іноземним партнером акта або іншого документа, що засвідчує терміни виконання робіт чи надання послуг. При цьому вантажна митна декларація, що не містить реквізити уповноваженого банку України, через який здійснюються розрахунки за експортовану продукцію (коду ЗКПО відповідно до Загального класифікатора підприємств і організацій, повної назви та повної поштової адреси (без скорочень)), до розгляду не приймається.

б) при імпорті продукції

- заяву за довільною формою із обгрунтуванням необхідності подовження законодавчо визначених термінів відстрочки поставки продукції в Україну за умови здійснення авансового платежу чи відкриття акредитива;

- згоду Управління зовнішніх економічних зв'язків обласної державної адміністрації на подовження терміну поставки продукції;

- нотаріально завірену копію установчих документів;

- копії контрактів з нерезидентами з обов'язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів.

Якщо контракти були укладені іноземною мовою, необхідно подати нотаріально завірений письмовий переклад документа з мови оригіналу українською мовою, виконаний особою, що має відповідну кваліфікацію, та зареєстрований в Україні дозвіл на здійснення перекладів.

Резидент одночасно з поданням зазначеній комісії пакету документів для оформлення індивідуального дозволу на подовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями повинен у письмовій формі проінформувати уповноважений банк про передачу документів на розгляд комісії.

Індивідуальний дозвіл на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями може бути наданий тільки з дня представлення резидентом на розгляд повного пакета документів.

10. До складу комісії при регіональному управлінні Національного банку України, яка здійснює розгляд зазначених документів, входять повноважні представники регіонального управління Національного банку України, регіональної митниці, обласного (міського) управління зовнішніх економічних зв'язків та Державної податкової адміністрації області. При цьому комісія має розглянути пакет представлених документів у двотижневий строк з часу надходження. Індивідуальний дозвіл на продовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями надається регіональним управлінням Національного банку України на підставі протоколу засідання комісії, підписаного усіма представниками, на строк не більше 90 календарних днів і оформлюється у трьох примірниках, один з яких передається резиденту, другий - надсилається в уповноважений банк резидента, третій - береться на окремий облік регіональним управлінням Національного банку України.

В окремих випадках регіональні управління Національного банку України можуть, за повторним рішенням комісії, пролонгувати строки вже наданих індивідуальних дозволів (загальний термін перевищення строків розрахунків не може бути більшим ніж 270 днів). Пролонгування термінів розрахунків за вже наданими ліцензіями здійснюється, як виняток, при наявності достатніх підстав.

Крім цього, резидент самостійно зобов'язаний повідомити уповноважений банк про одержаний ним індивідуальний дозвіл продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

11. Пролонгування індивідуальних дозволів на продовження розрахунків за експортно-імпортними операціями, які були надані регіональними управліннями Національного банку України, на строк, що перевищує один рік, здійснюється у виняткових випадках Національним банком України. При цьому комплект документів надається регіональними управліннями Національного банку України з висновками комісії.

12. За контрактами, які були укладені з іноземними партнерами до 1 січня 1994 року виходячи з вимог законодавства, яке діяло у 1993 році, на експорт продукції за кордон чи поставки її по імпорту в Україну у 1994 році, розрахунки здійснюються у межах 90 календарних днів з моменту перетинання продукцією митного кордону України або з моменту здійснення авансового платежу чи відкриття акредитиву на користь продавця відповідної продукції. Подовження зазначених термінів у випадку ненадходження валютної виручки чи продукції не проводиться.

13. Розрахунки за експортно-імпортними операціями резидентів, коли продукція була експортована, або попередня оплата, авансовий платіж чи відкриття акредитиву на користь продавця відповідної продукції по імпорту в Україну було здійснено у 1993 році закінченням 90-денного терміну надходження валютної виручки чи продукції після 1 січня 1994 року, але не пізніше 1 квітня 1994 року, не потребують індивідуального дозволу Національного банку України на подовження термінів здійснення розрахунків у іноземній валюті.

14. Подовження термінів розрахунків за контрактами які, укладені у минулі роки до введення в дію Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 17-93 "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" як на умовах комерційного кредиту, так і за консигнаційними угодами з відстрочкою надходження виручки понад 1 рік, і за якими до 1 січня 1994 року не отримані індивідуальні дозволи на подовження строків розрахунків, можливе лише за умови одержання резидентом згоди на це Кабінету Міністрів України і здійснюється Національним банком України.

15. Порушення резидентами положень встановленого Порядку тягне за собою відповідальність згідно з вимогами статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", статті 24 Закону України "Про державний бюджет України на 1994 рік" та статті 37 Закону Української РСР "Про зовнішньоекономічну діяльність".

У випадку, коли резидентом не отримані до 1 квітня 1993 року на валютний рахунок, відкритий в уповноваженому банку України, валютні кошти за експортними операціями, які були здійснені до 1 січня 1993 року, і не подовжені терміни розрахунків, штрафні санкції нараховуються з 1 квітня 1993 року, а за незавершеними розрахунками з партнерами з Росії і країн рублевої зони (які визначені Національним банком України в класифікаторі іноземних валют) - з 1 липня 1993 року .

У разі, якщо попередня оплата, авансовий платіж чи відкриття акредитиву на користь продавця відповідної продукції по імпорту в Україну було здійснено до 1 січня 1993 року і продукція не надійшла резиденту на протязі 90 днів з дня набуття чинності зазначеного Декрету, до резидента, при відсутності у нього індивідуального дозволу на подовження термінів поставок продукції, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" та статтею 24 Закону України "Про державний бюджет України на 1994 рік", за винятком випадків, коли резидент імпортує обладнання, яке згідно з укладеними контрактами виготовляється за кордоном. За такими контрактами термін завершення поставок вважається момент поставки обладнання, обумовлений у контракті.

При неоформленні резидентом своєчасно індивідуального дозволу на подовження термінів розрахунків комісія при відповідному регіональному управлінні Національного банку України через управління зовнішніх економічних зв'язків обласної державної адміністрації порушує клопотання перед Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України про відмову надалі у видачі цьому резидентові ліцензій на експорт товарів, якщо вони входять до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, до моменту завершення розрахунків за контрактом, за яким порушено зазначені строки, та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України на підставі отриманих клопотань може, у випадку систематичного невиконання деякими іноземними партнерами своїх зобов'язань щодо оплати експортованої продукції або поставок продукції за імпортом в Україну у визначені контрактами строки, порушувати питання про визнання цих нерезидентів небажаними торговими партнерами для України.

У разі неможливості одержання резидентом валютної виручки чи продукції від іноземного партнера у зв'язку з його неспроможністю виконати свої зобов'язання за укладеними контрактами моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважати дату списання дебіторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, на збитки підприємства.

Якщо до закінчення строку позовної давності погашення дебіторської заборгованості резидентом поданий до відповідного суду позов на іноземного партнера щодо неперерахування валютних коштів або не здійснення поставок по імпорту в установлені терміни, то з моменту повідомлення судом резидента про прийняття позову до виконання призупиняється нарахування пені. Остаточне рішення з цього питання приймається з урахуванням постанови суду.

16. Державні митні органи згідно з Указом Президента України від 08.06.93 "Про невідкладні заходи щодо посилення валютного контролю" щотижня надсилають до уповноважених банків України, зазначених у вантажних митних деклараціях, реєстри вантажних митних декларацій окремо на експортні та імпортні вантажі, на підставі яких товари та інші предмети перетнули митний кордон України (додаток N 5).

17. Уповноважені банки України на підставі аналізу одержаних реєстрів встановлюють контроль за своєчасним надходженням резидентам виручки у іноземній валюті за продукцію, роботи послуги, що були експортовані, або продукції при її імпорті із-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера.

Для встановлення дієвого контролю за здійсненням розрахунків у іноземній валюті, уповноважені банки при списанні коштів з валютного рахунку резидента зобов'язані вимагати від останнього документи, які б підтверджували мету операції. У випадку, коли резидентом здійснюється авансовий платіж чи попередня оплата за продукцію, яка імпортується в Україну, уповноважений банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному для цієї мети Журналі, в якому фіксується дата перерахування коштів, найменування постачальника продукції, дата та N контракту, граничний строк надходження продукції із-за кордону на адресу резидента, виходячи із законодавчо встановлених термінів та дата фактичного надходження продукції, яка проставляється на підставі реєстрів вантажних митних декларацій. Після одержання зазначених реєстрів уповноважені банки вимагають від своїх клієнтів копію вантажної митної декларації з тим, аби переконатися, що продукція надійшла у повному обсязі згідно з контрактом.

Експортні операції резидентів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій у аналогічному Журналі з одночасною вимогою від резидента копії контракту та копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетину митного кордону України.

Своєчасність надходження валютних коштів при здійсненні резидентами України довгострокового будівництва за кордоном України (з вивезенням за межі України для будівництва матеріалів, комплектуючих конструкцій та обладнання) або участі в такому будівництві контролюється виходячи зі строків завершення будівництва, обумовлених в контракті, який подається резидентом до уповноваженого банку.

Надходження на користь резидента валютних коштів при відсутності у реєстрах вантажних митних декларацій даних про перетин продукцією митного кордону України можливе у випадку перерахування іноземним партнером авансу згідно з умовами контракту на виконання робіт (надання послуг) за кордоном України, який необхідно надалі враховувати при остаточних розрахунках за контрактом і здійсненні контролю за надходженням виручки у повному обсязі.

18. При ненадходженні валютної виручки у встановлені строки або продукції за імпортом в Україну уповноважені банки у тижневий термін подають інформацію про це комісіям при регіональних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів.

У зазначеній інформації у розрізі резидентів повинні знайти відображення:

- повна поштова адреса резидента (без скорочень);

- вартість контракту з іноземним партнером;

- терміни розрахунків, визначені відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" та Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23.09.1994 року.

Разом з цим після закінчення встановлених строків надходження виручки в іноземній валюті або продукції, що імпортується, уповноважені банки нараховують пеню на резидентів за кожний день прострочення у 1993 році у розмірі 0,3 відсотка, з 1 січня 1994 року по 5 жовтня 1994 року - 1 відсоток, а з 1 січня 1995 року - 0,3 відсотка від суми недоодержаної виручки в іноземній валюті або вартості продукції, перерахованій за офіційним валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Уповноважені банки нараховують пеню за прострочення термінів розрахунків і 20 числа поточного місяця повідомляють про нарахування пені державну податкову інспекцію за місцем реєстрації резидента, яка в свою чергу дає розпорядження на безакцептне списання пені з рахунку резидента. Уповноважені банки щомісяця 28 числа поточного місяця перераховують до державного бюджету України (за розпорядженням податкової інспекції) суми нарахованої пені на розділ 12, параграф 25 Бюджетної класифікації доходів та видатків державного та місцевих бюджетів України.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1994 рік" податковим органам надано право за наслідками проведених ними документальних перевірок безпосередньо застосовувати до резидентів, які порушують терміни, передбачені статтями 1 і 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 17-93 "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" штрафні санкції, передбачені статтею 5 зазначеного Декрету та статтею 24 Закону України "Про державний бюджет України на 1994 рік", а саме стягувати пеню.

Стягнення пені податковими органами проводиться у тому випадку, якщо перевіркою встановлено, що уповноважений банк не виконує вимог, передбачених цією Інструкцією. При цьому, податкові органи зобов'язані повідомляти обласне Управління Національного банку України про ухилення уповноваженими банками від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів для притягнення їх до відповідальності.

Приклади нарахування пені приведені у додатку N 6.

За отриманими клієнтами - суб'єктами підприємницької діяльності індивідуальними дозволами уповноважені банки не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним надають комісіям при регіональних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів інформацію про стан завершення розрахунків або поставок продукції.

19. Не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним регіональні управління Національного банку України надсилають Управлінню валютного регулювання банку повну інформацію за встановленою формою (додатки N 3,4) щодо наданих ними індивідуальних дозволів та стан завершення розрахунків у іноземній валюті чи поставок продукції за цими дозволами. У разі недодержання вимог чинного законодавства при оформленні резидентам таких дозволів та поставках за ними Управління валютного регулювання Національного банку України може переглядати або скасовувати індивідуальні дозволи протягом тижня після одержання інформації від регіональних управлінь банку. Повідомлення про скасування чи перегляд дозволу Управління валютного регулювання Національного банку України надсилає регіональним управлінням банку для подальшого реагування.

20. Уповноважені банки у тижневий термін повинні довести до відома резидентів України, які мають валютні рахунки у цих банках, Порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок.

У разі, якщо з вини уповноваженого банку резидент не буде знати положень зазначеного Порядку, що призведе до застосування до нього штрафних санкцій, то він має право пред'явити у встановленому порядку претензії до банку про відшкодування понесених ним втрат за рахунок банку.

Ухилення уповноваженими банками від здійснення функцій органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів, а також неподання інформацій комісіям при регіональних управліннях Національного банку України тягне за собою застосування штрафів, визначених пунктами 5 та 7 інструкції Національного банку України "Про порядок застосування ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю ", яка була повідомлена листом від 30.07.93 N 16010/1568.

21. Визнати таким, що втратив чинність, "Порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок", який затверджено Національним банком України 14 травня 1993 року.

Реєстр всіх вантажних митних декларацій надається щотижнево уповноваженим банкам.

Приклад N 1: При документальній перевірці у 1993 році встановлено, що виручка в іноземній валюті своєчасно не перерахована з-за кордону в Україну, в зв'язку з чим складається акт з розрахунком нарахування пені.

Якщо при проведенні повторної перевірки (умовно 20 днів після проведення першої перевірки) валютні кошти з-за кордону не надійшли і при цьому поточний курс умовно змінився до 15000 укр.крб за 1 дол. США, на підприємстві складається другий акт з розрахунком нарахування пені за період з дати складання першого акта по дату складання повторного акта.

Необхідно ще сплатити 900000 укр.крб.

Приклад N 2:

При документальній перевірці у 1994 році встановлено, що валютна виручка по продукції, відвантаженій у 1993 році, ще не надійшла з-за кордону .

Всього до бюджету слід перерахувати 4200000 укр.крб. пені.

Якщо при проведенні документальної перевірки підприємства до 18 лютого 1994 р. нараховано пеню в розмірі 0,3 відсотка і валютна виручка ще не перерахована з-за кордону, то при повторній перевірці по термінах, які порушені після 01.01.94, пеню слід нараховувати в розмірі 1 відсотка.

Нарахована пеня державною податковою інспекцією зараховується до державного бюджету України на розділ 12 параграф 25 Бюджетної класифікації доходів і видатків державного та місцевих бюджетів України. Податкові органи ведуть оперативно-бухгалтерський облік пені у картках особових рахунків ф. N 6 та у реєстрі ф. N 25, в яких на підставі актів перевірок робляться відповідні записи про нараховану пеню. Якщо підприємство протягом 10 днів не сплатило пеню, то згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податкових і неподаткових платежів" сума нарахованої пені стягується у безспірному порядку за розпорядженням державних податкових інспекцій.