ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
| 08.11.2005 N 9752 |
Відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори", із змінами і доповненнями (далі - декрет) та Закону України від 21.05.1997 р. N 280/97 "Про місцеве самоврядування в України" (далі - закон N 280), органам місцевого самоврядування надано право у межах своєї компетенції встановлювати місцеві податки і збори та розміри їх ставок у визначених законом межах, запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати категорії працівників, надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів.
Механізм справляння і порядок сплати ринкового збору, як і інших місцевих податків та зборів, визначається сільськими, селищними, міськими радами у рамках граничних розмірів ставок, визначених законодавством України. Граничний розмір цих ставок визначається декретом залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).
Так, відповідно до статті 4 декрету, ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків. Він справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари, і його розмір не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).
Водночас разом з декретом діє Указ Президента України від 28.06.1999 р. N 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" (далі - Указ), яким визначено, що ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, накритих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.
Положеннями указу встановлено ставки ринкового збору в розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 0,85 до 2,55 грн) для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3,40 до 34,00 грн) для юридичних осіб.
Окремо зазначаємо, що указ було прийнято відповідно до п. 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з метою стимулювання розвитку малого підприємництва.
Отже, відповідно до своїх повноважень, міська рада своїм рішенням може встановлювати ставки ринкового збору не вищі від максимальних і не нижчі від мінімальних розмірів, визначених указом Президента.
Водночас пунктом 18 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 26.02.2002 р. N 57/188/84/105 (далі - правила торгівлі), встановлено, що за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абзацу 3 пункту 23 правил торгівлі, торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається у правилах торгівлі, які затверджуються відповідно до законодавства, а також узгоджується адміністраціями ринків з місцевим органом самоврядування.
Право на встановлення і затвердження правил торгівлі на ринках, згідно з пунктом 44 частини першої статті 1 Закону N 280, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.
За більш докладним роз'ясненням щодо вартості землі радимо звернутися безпосередньо до Державного комітету України по земельних ресурсах.
| Заступник голови Держкомпідприємництва | С.Іголкин |
