Щодо практичного застосування норм чинного законодавства. Індивідуальна податкова консультація від 02.05.2018 №1972/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 02.05.2018 №1972/К/99-99-13-02-03-14/ІПК
Остання редакція від 02.05.2018. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 02.05.2018

Номер 1972/К/99-99-13-02-03-14/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
02.05.2018 N 1972/К/99-99-13-02-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ статтею 172 якого встановлено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) фізичними особами об'єктів нерухомого майна.
Водночас зауважуємо, що діяльність особи, яка пов'язана, зокрема, з реалізацією товарів, спрямованих на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, є господарською діяльністю (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
За своєю правовою природою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (п. 2 ст. 3 ГКУ).
Разом з тим Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" (далі - Постанова) визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично не менше ніж три рази протягом одного календарного року і на власний ризик (п. 4 Постанови).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності і обмеженням видів діяльності.
Крім того, доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою доходи від продажу нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, у строки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 відс. визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п. 177.1 ст. 177 ПКУ).
Враховуючи наведене, здійснення фізичною особою будівництва об'єктів нерухомого майна (самостійних багатоквартирних об'єктів, нежитлових приміщень) з подальшим їх продажем у розумінні ПКУ слід розглядати як провадження такою особою підприємницької діяльності за якою вказані операції оподатковуються відповідно до норм ст. 177 ПКУ.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2015 р. N 826/14630/14 встановлено що "при здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності необхідно чітко розмежувати, в яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких - як фізична особа.
Відтак підприємницьку діяльність можна представити як сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації на ринку товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.
Аналізуючи ознаки, притаманні підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.
Будівництво самостійних багатоквартирних об'єктів, як за власні кошти, так і залучені кошти, є безумовним свідченням того, що збудований об'єкт нерухомості передбачає отримання прибутку від подальшого продажу, що є неодмінною характерною рисою підприємницької діяльності.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що комплекс послідовних цілеспрямованих дій, метою яких є будівництво та подальший продаж ряду однотипних об'єктів нерухомості, з метою отримання прибутку, є свідченням того, що відповідна діяльність для цілей оподаткування має кваліфікуватися як підприємницька, а відтак, вказані операції підлягають оподаткуванню за нормами ст. 177 ПКУ.
За змістом п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ".
Крім того, доходи отримані від підприємницької діяльності відповідно до ст. 177 ПКУ є об'єктом оподаткування військового збору (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), та є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з вимогами Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Водночас повідомляємо, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року N 280 (далі - Положення), встановлено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, реалізація державної політики з питань забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (абз. 2 пп. 6 п. 4 Положення) та розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до його сфери управління (пп. 17 п. 4 Положення).
Отже з питання відрахувань до Пенсійного фонду України при проведенні операції з продажу нерухомого майна доцільно звернутися до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
02.05.2018 N 1972/К/99-99-13-02-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ статтею 172 якого встановлено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) фізичними особами об'єктів нерухомого майна.
Водночас зауважуємо, що діяльність особи, яка пов'язана, зокрема, з реалізацією товарів, спрямованих на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, є господарською діяльністю (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
За своєю правовою природою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (п. 2 ст. 3 ГКУ).