Розяснення щодо практичного застосування окремих норм Постанови № 308

У зв'язку із запитами банків щодо практичного застосування окремих норм постанови Правління Національного банку України від 19.07.2012 № 308 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України"-1 (далі - Постанова № 308), якою були внесені зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою -2 (далі - Положення № 281), Національний банк України в доповнення до листа від 16.08.2012 № 29-113/8242 надає такі роз'яснення.

-1 Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.08.2012 за № 1352/21664.

-2 Затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за № 950/11230 (зі змінами).

Відповідно до вимог абзацу другого пункту 15 розділу I Положення № 281 уповноважений банк у разі недотримання вимог щодо порядку формування та зберігання обов'язкових резервів за відповідний звітний період резервування не має права здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти протягом наступного календарного місяця.

Таким чином, у разі порушення банком будь-якої з вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, цей банк не має права здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти, у тому числі з метою виконання цим банком його власних зобов'язань, протягом наступного календарного місяця.

2.1. Чи розповсюджується зазначена вимога на зовнішньоекономічні договори, які передбачають виконання робіт, надання послуг?

Вищенаведена вимога пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 стосується купівлі, обміну іноземної валюти за поточними торговельними операціями. До поточних торговельних операцій відносяться, зокрема, розрахунки за експорт та імпорт товарів. Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товар - це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). Таким чином, уповноважені банки повинні дотримуватися цієї вимоги також і у випадках купівлі, обміну іноземної валюти для проведення розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, що передбачають виконання робіт, надання послуг.

2.2. Чи можливе проведення резидентом розрахунків шляхом купівлі (обміну) та перерахування купленої іноземної валюти через один уповноважений банк, а власної іноземної валюти - через інший?

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 клієнти-резиденти мають право здійснювати операції з купівлі (обміну) та перерахування купленої (обміняної) іноземної валюти через одного суб'єкта ринку за кожним зовнішньоекономічним договором. В той же час, зазначена норма не забороняє клієнту-резиденту перераховувати власні кошти в іноземній валюті з поточного рахунку, що відкритий в іншому уповноваженому банку (який не здійснює купівлю, обмін іноземної валюти) з метою виконання зобов'язань за цим зовнішньоекономічним договором.

2.3. Чи можлива купівля, обмін іноземної валюти банком, який клієнт обрав як обслуговуючий банк за зовнішньоекономічним договором, якщо реєстр митних декларацій надійшов до іншого банку?

Вимоги пункту 1 глави 1 розділу II Положення № 281 , а також пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 щодо проведення розрахунків з нерезидентом за зовнішньоекономічним договором через одного суб'єкта ринку передбачають, що реєстри митних декларацій надходитимуть саме до того суб'єкта ринку, який здійснює купівлю, обмін іноземної валюти за цим договором. Таким чином, клієнт має зазначати у митній декларації реквізити саме того уповноваженого банку, через який здійснюватиметься купівля, обмін іноземної валюти для розрахунків за відповідним зовнішньоекономічним договором.

Разом з тим суб'єкт ринку (до якого переведений на обслуговування зовнішньоекономічний договір) на підставі пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 має право для купівлі, обміну іноземної валюти використати письмове повідомлення іншого банку з інформацією про дані реєстру митних декларацій, який одержав цей банк за відповідним зовнішньоекономічним договором резидента.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 у разі переведення резидентом зовнішньоекономічного договору на обслуговування до іншого уповноваженого банку, суб'єкт ринку (через який здійснювалися розрахунки за цим договором) надає у довільній формі всю наявну в нього інформацію про незавершені розрахунки резидента та обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за цим договором через цей банк.

В той же час, надання банком інформації на підставі пункту 3 глави 1 розділу II Положення № 281 про обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти не звільняє цей банк від виконання вимог Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями -3 щодо контролю за валютними операціями клієнтів та додержання ними 180-денного терміну завершення розрахунків за тими платежами, які були проведені через цей банк.

-3 Затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за № 338/3631 (зі змінами).

Процедура купівлі, обміну іноземної валюти для розрахунків за поточними торговельними операціями, визначена пунктом 1 глави 1 розділу II Положення № 281 , звільняє клієнта від обов'язку подавати до уповноваженого банку оригінали митних декларацій на паперових носіях. Уповноважений банк має можливість використовувати інформацію з електронного реєстру митних декларацій для купівлі, обміну іноземної валюти за дорученням й тих клієнтів, які здійснюють декларування товарів шляхом оформлення митної декларації на паперовому носії.

У випадках купівлі, обміну іноземної валюти за операціями, пов'язаними з рухом капіталу (визначені у підпунктах "г" - "д" пункту 1, підпунктах "а", "г" пункту 2 та у підпункті "а" пункту 3 глави 3 розділу II Положення № 281 ) з метою підтвердження надходження товарів в Україну уповноважені банки використовують оригінали митних декларацій, якщо клієнт здійснює декларування шляхом оформлення митної декларації на паперовому носії. У разі здійснення клієнтом електронного декларування уповноважені банки використовують інформацію з реєстрів митних декларацій.

Зміни, унесені Постановою № 308 до Положення № 281 , не забороняють проведення купівлі, обміну іноземної валюти для перерахування на користь нерезидента авансових платежів за зовнішньоекономічним договором у порядку, що визначений пунктом 3 глави 1 розділу II Положення № 281, тобто через одного суб'єкта ринку.