ГУ ДФС у м. Києві
Лист
22.04.2016 № 9517/10/26-15-12-04-18 |
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист " " щодо сплати земельного податку та в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до статті
206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно зі статтею
269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею
270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
З 01 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків, та є однією із складових податку на майно.
Згідно з пунктом 12.3 статті
12 Податкового кодексу міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Київською міською радою прийнято
рішення від 28.01.2015 № 58/923 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві (далі – Положення).
З врахуванням підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті
12 Податкового кодексу, Положення про плату за землю набирає чинності з 01.01.2016.
Рішенням Київської міської ради від 03.03.2016 № 126/126 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629" змінено ставку податку за земельні ділянки зайняті житловим фондом, а саме з 0,1 відсотка на 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, яке було опубліковано в газеті "Хрещатик" від 16.03.2016 № 28.
Відповідно підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті
12 Податкового кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Крім цього, слід зазначити, що статтею
36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог
Податкового кодексу.
Згідно із статтею
52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника | Е.М. Пруднікова |