Про кооперацію в СРСР

5. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи, які входять на добровільних засадах в агропромислові об'єднання, комбінати, агрофірми, виробничі і науково-виробничі системи агропромислового комплексу, укладають договори з споживачами своєї продукції з урахуванням цілей і завдань, що стоять перед цими формуваннями.

6. Держава з метою прискорення соціально-економічного розвитку колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів може фінансувати за рахунок бюджету як на поворотних, так і безповоротних умовах здійснення робіт по меліорації земель, будівництву шляхів, жилих будинків, шкіл та інших об'єктів соціально-культурного призначення, боротьбі з шкідниками сільськогосподарських рослин, хворобами тварин, по проведенню природоохоронних та інших заходів, що мають народногосподарське і соціальне значення.

У цих випадках держава має право встановлювати державне замовлення кооперативам на введення в дію об'єктів, що фінансуються за рахунок бюджету.

1. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив у своїй діяльності зобов'язаний забезпечити раціональне використання і схоронність наданої йому землі, а також інших природних ресурсів і несе за це повну відповідальність.

При погіршенні з вини кооперативу земельних угідь, зниженні родючості грунтів, виключенні протягом тривалого часу земель з обороту Радою Міністрів союзної, автономної республіки, виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів відведені кооперативу такі земельні угіддя можуть бути у нього частково або повністю вилучено. При цьому компенсується тільки вартість будинків і споруд, збудованих за рахунок коштів кооперативу на землях, що вилучаються.

В інших випадках при вилученні сільськогосподарських земель кооперативу повністю відшкодовуються збитки, пов'язані з вилученням цих земель, за рахунок коштів підприємств і організацій, яким передається земля.

2. З метою ефективнішого використання земельних угідь та інших природних ресурсів колгосп або інший сільськогосподарський кооператив при необхідності має право за рішенням загальних зборів орендувати сам або передавати земельні ділянки в оренду іншим кооперативам, державним підприємствам і організаціям, а також громадянам. Строки і умови оренди визначаються договорами. Орендна плата за користування цими ресурсами може вноситись як грішми, так і натурою.

3. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив повинен погоджувати з органами по охороні природи розміщення об'єктів внутрігосподарського будівництва (тваринницьких комплексів, сховищ мінеральних добрив і отрутохімікатів тощо), які можуть справляти негативний вплив на стан навколишнього середовища.

1. Усе майно колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу, а також вироблена ним продукція, одержані кошти є його власністю.

Кооператив при залученні грошових та інших майнових внесків своїх членів, підприємств, організацій і громадян за рішенням загальних зборів розподіляє частину доходів або продукції пропорційно розмірам цих внесків.

2. З метою підвищення заінтересованості членів колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу в поліпшенні використання виробничих фондів частина новостворюваної за рахунок власних коштів щорічної вартості приросту основних виробничих фондів може зараховуватися на спеціальний рахунок - пайовий фонд членів кооперативу.

Кошти цього фонду розподіляються між членами кооперативу і зараховуються на особисті рахунки пропорційно їх конкретному трудовому внеску. На ці кошти з валового доходу щороку нараховуються проценти, розмір яких визначається загальними зборами кооперативу. Доходи, одержувані членами кооперативу щороку у вигляді процентів, нагромаджуються на їхніх особистих рахунках і можуть бути використані за розсудом самих членів кооперативу.

Порядок утворення і використання пайового фонду визначається статутом кооперативу.

3. При ліквідації колгоспу чи іншого сільськогосподарського кооперативу його майно після завершення розрахунків по оплаті праці і виплат з особистих рахунків членів кооперативу коштів пайового фонду, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками акцій та іншими кредиторами розподіляється між члена кооперативу.

1. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив створює умови для розвитку особистого підсобного господарства членів кооперативу та інших громадян, подає допомогу в обробітку земельних ділянок, забезпеченні добривами, засобами захисту рослин, насінням і садивним матеріалом; кормами і пасовищами, в обзаведенні худобою і птицею, агротехнічному і зооветеринарному обслуговуванні, спорудженні та ремонті жилих будинків і господарських будівель, а також у реалізації виробленої продукції та її переробці.

Відносини особистих підсобних господарств з кооперативами регулюються їхніми статутами і договорами.

Норми тримання худоби і птиці, що перебувають в особистій власності громадян, визначаються сільською і селищною Радами народних депутатів, загальними зборами членів кооперативу.

2. Особисті підсобні господарства громадян, спираючись на допомогу колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу, покликані виробляти сільськогосподарську продукцію насамперед для власного споживання. Громадяни, які мають особисті підсобні господарства, можуть реалізовувати вироблену продукцію за договором з господарствами, організаціями споживчої кооперації, іншими підприємствами і на ринку.

3. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив може закріплювати землю за окремими працівниками й орендними колективами у порядку внутрігосподарського землевпорядкування, а також здавати в оренду будинки, споруди, машини, устаткування та інші матеріальні цінності. Разом із землею в оренду можуть здаватися також будинки, споруди, машини, обладнання та інші матеріальні цінності, необхідні для виконання договірних зобов'язань. Кооператив може продавати громадянам коней, іншу робочу худобу, малогабаритну сільськогосподарську техніку з правом їх використання на роботах в особистому підсобному господарстві і при виконанні робіт за договором.

4. З метою ширшого залучення членів колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів до участі в роботах по вирощуванню сільськогосподарських культур і догляду за худобою і птицею включати в порядку, що визначається статутом кооперативу, в загальний трудовий стаж жінкам, які мають малолітніх дітей, а також особам, які за віком, через інвалідність чи з інших поважних причин не можуть брати активної участі в громадському виробництві, час, витрачений ними на роботах по виробництву сільськогосподарської продукції в особистому підсобному господарстві та її реалізації за договором з кооперативом.

1. Виходячи з принципів колгоспної демократії, для розгляду поточних і перспективних питань життя і діяльності колгоспів, узагальнення досвіду їх роботи, вироблення рекомендацій і представництва колгоспів у державних органах і громадських організаціях створюються і функціонують виборні органи колгоспів: Всесоюзний і республіканські з'їзди колгоспників, обласні, крайові, республіканські (автономних республік) конференції колгоспників, районні збори представників колгоспів і відповідні ради колгоспів, які вони обирають.

2. Всесоюзний з'їзд колгоспників скликається не рідше одного разу на п'ять років. У міру необхідності на вимогу не менш як третини членів Союзної ради колгоспів може скликатися позачерговий з'їзд колгоспників.

Всесоюзний з'їзд колгоспників розглядає господарське становище колгоспів у системі агропромислового комплексу країни, приймає, змінює і доповнює Примірний статут колгоспу, а також інші нормативні акти в найважливіших питаннях розвитку колгоспного ладу, обирає Союзну раду колгоспів і затверджує Положення про неї.

Всесоюзний з'їзд колгоспників і Союзна рада колгоспників мають право законодавчої ініціативи.

3. Колгоспи та їхні виборні представницькі органи можуть брати участь в діяльності міжнародних кооперативних організацій, встановлювати і розвивати торговельно-економічні, науково-технічні і культурні зв'язки та співробітництво з сільськогосподарськими кооперативами та іншими підприємствами (організаціями) країн - членів РЕВ, інших соціалістичних країн, а також підприємствами і фірмами капіталістичних країн і країн, які розвиваються.

Переважаючою формою кооперативу з рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції є риболовецький колгосп.

Риболовецький колгосп поряд з основною діяльністю має право займатися без обмеження будь-якими іншими, не забороненими законодавством видами діяльності.

Риболовецькі колгоспи можуть об'єднуватись на добровільних засадах в спілки (об'єднання), які утворюють риболовецьку колгоспну систему, і створювати свої виборно-представницькі органи.

1. Кооперативи у сферах виробництва і послуг спеціалізуються насамперед на виготовленні і реалізації товарів народного споживання та наданні різноманітних платних послуг населенню, а також випуску і продажу продукції виробничо-технічного призначення, виконанні робіт для населення, підприємств, організацій та установ.

Ради народних депутатів з метою задоволення потреб населення у товарах народного споживання та іншій продукції, а також роботах і послугах визначають, виходячи з потреб республік, країв, областей, автономних округів, міст і районів, пріоритети і на цій основі сприяють розвиткові кооперації у відповідних сферах виробництва і послуг.

2. До кооперативів можуть без обмежень вступати всі громадяни, які бажають брати участь у виробництві товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення і наданні послуг. Переважне право на вступ до кооперативу і на роботу в ньому за трудовим договором мають працівники, які вивільняються з державних підприємств, організацій і установ при їх реорганізації та ліквідації або скороченні штатів, а також пенсіонери, інваліди, домашні господарки, студенти, учні. Перевагою при вступі до кооперативу користуються також громадяни, які виконують за трудовим договором роботи, що належать до основної діяльності кооперативу. В діяльності кооперативів можуть брати участь у вільний від основної роботи час робітники, наукові, інженерно-технічні працівники і службовці державних, кооперативних та інших громадських підприємств, організацій і установ як члени кооперативів або за трудовим договором.

Членство в кооперативі зумовлене обов'язковою трудовою участю громадян у його діяльності. Держава вживає заходів для запобігання випадкам використання кооперативів для приватнопідприємницької діяльності з використанням найманої праці під виглядом створення кооперативів.

Співвідношення кількості осіб, які залучаються до роботи в кооперативі за трудовим договором, і кількості членів кооперативу визначається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів з урахуванням суспільної потреби і виду діяльності кооперативу.

Не допускається вступ у члени кооперативів у сферах виробництва та послуг і робота в них за трудовим договором керівних працівників і спеціалістів органів державного управління, до функцій яких входить здійснення контролю за діяльністю кооперативів керівних працівників підприємств, організацій і установ, при яких створено кооперативи, а також осіб, які перебувають з ними у близькій спорідненості. Обмеження Закону в частині роботи близьких родичів керівних працівників та спеціалістів не поширюється на діяльність кооперативів у сферах сільськогосподарського виробництва.

Держава заохочує об'єднання в кооперативи громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

3. З метою прискорення науково-технічного прогресу, скорочення циклу "Наука - виробництво" держава всемірно заохочує створення і сприяє розвиткові кооперативів у сфері наукового і науково-технічного обслуговування, проектних, інженерних, конструкторських, впровадницьких та інших послуг, кооперативів по виробництву товарів, продукції і наданню послуг, що грунтуються на наукових відкриттях і винаходах, а також на особистій участі в роботі цих кооперативів самих авторів відкриттів і винаходів.

4. Роботу в кооперативі, яка вимагає відповідно до законодавства спеціальних знань і навичок, можуть виконувати тільки особи, що мають необхідну підготовку, професійну придатність і відповідну освіту.

5. З метою відшкодування витрат держави на підготовку робочої сили, соціально-культурне і комунально-побутове обслуговування трудящих кооператив вносить плату за трудові ресурси у порядку і розмірах, передбачених для державних підприємств. Плата не вноситься за працюючих у ньому сумісників, інвалідів, пенсіонерів, воїнів-інтернаціоналістів, студентів, учнів та багатодітних батьків.

1. Кооператив взаємодіє з місцевими Радами народних депутатів у вишукуванні і приведенні в дію резервів і можливостей розширення виробництва товарів (робіт, послуг), їх асортименту і підвищення якості відповідно до попиту населення, у розв'язанні питань соціального розвитку трудового колективу кооперативу.

2. Місцеві Ради народних депутатів подають першочергову допомогу кооперативам, які беруть участь у виконанні державних замовлень на виготовлення товарів народного споживання і надання послуг населенню, а також кооперативам, заснованим на праці інвалідів, надають зазначеним кооперативам пільги в придбанні приміщень і матеріальних ресурсів, у задоволенні соціальних потреб їх членів.

3. Місцеві Ради народних депутатів заохочують активну участь кооперативів в обласних і республіканських ярмарках по оптовому продажу товарів народного споживання, а також сировини і матеріалів для їх виготовлення.

4. Вживаючи заходів для стимулювання розширення мережі кооперативів на даній території, місцеві Ради народних депутатів спільно з відповідними спілками (об'єднаннями) кооперативів і органами державного управління зобов'язані економічними методами протидіяти монопольним тенденціям окремих кооперативів, штучному завищенню цін (тарифів), обмеженню випуску і збуту продукції та реалізації послуг, які користуються попитом у споживачів, всемірно сприяти розвиткові кооперативів на здоровій економічній основі.

1. Кооперативи в сферах виробництва і послуг реалізують виготовлену ними продукцію населенню, державним і кооперативним підприємствам і організаціям самостійно, а також на основі договорів через магазини державної і кооперативної роздрібної торгівлі як за місцем виготовлення виробів, так і в інших містах і районах.

При самостійній реалізації виробленої ним продукції кооператив може відкривати за погодженням з місцевою Радою народних депутатів магазини, ятки, кіоски, в тому числі з пайовою участю кількох кооперативів. Місцеві Ради народних депутатів забезпечують надання кооперативу в оренду необхідних для зазначених цілей приміщень.

2. У випадках реалізації виробленої продукції населенню через роздрібну мережу державної і кооперативної торгівлі, а також державним і кооперативним підприємствам, організаціям і установам кооперативи несуть відповідальність за виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством.

Підприємства та організації державної і кооперативної торгівлі можуть приймати від кооперативів виготовлену ними продукцію для реалізації населенню на комісійних засадах з оплатою в міру продажу цієї продукції.

Члени кооперативу у сферах виробництва і послуг несуть відповідальність за боргами ліквідованого кооперативу при недостатності його майна у порядку, розмірах і на умовах, передбачених його статутом. Межі відповідальності члена кооперативу не можуть бути меншими від одержаного ним річного доходу.

При ліквідації кооперативів у сферах виробництва і послуг будинки, споруди, машини, обладнання, оснастка, запаси сировини, матеріалів, залишки нереалізованої готової продукції та інше майно, яке є власністю кооперативу, розпродається підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам за договірними цінами.

Виручка від розпродажу майна і наявні в кооперативу кошти після розрахунків по оплаті праці з особами, що працюють у кооперативі за трудовим договором, і виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, іншими кредиторами розподіляються між членами кооперативу.

1. Споживчі кооперативи в сфері обігу та у сферах, пов'язаних з цією сферою виробництвом товарів і наданням послуг (споживчі товариства), можуть об'єднуватись на добровільних засадах у спілки (об'єднання), які утворюють систему споживчої кооперації, і створювати свої виборно-представницькі органи.

Споживчі товариства та їх спілки користуються усіма правами, передбаченими цим Законом, і разом з тим мають особливості, які випливають із специфіки їхньої діяльності.

2. Основними завданнями системи споживчої кооперації є:

створення і розвиток у селах і містах мережі підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування, здійснення поряд з державними торговельними підприємствами і організаціями забезпечення своїх членів і обслуговуваного населення продовольчими і непродовольчими товарами власного виробництва і тими, що закуповуються у виробничих кооперативів, державних підприємств, організацій і громадян, а також товарами, одержуваними з державних ринкових фондів;

закупівля у населення, колгоспів і радгоспів сільськогосподарської продукції і сировини, виробів підсобних підприємств і промислів, дикорослих плодів, ягід і грибів, лікарсько-технічної сировини для наступної переробки і реалізації в роздрібній торгівлі, а також для поставки промисловості;

організація виробництва продуктів харчування і непродовольчих товарів з сільськогосподарської та іншої місцевої сировини, яка закуповується, а також з сировини і матеріалів, що централізовано виділяються державою і придбаються в порядку оптової торгівлі;

надання населенню різних послуг виробничого і побутового характеру.

3. Для виконання основних завдань споживчої кооперації - гарантованого забезпечення товарами, послугами і роботами своїх членів, а також обслуговування населення як у сільській, так і в міській місцевості в системі споживчої кооперації можуть створюватися промислові (і такі, що займаються промислами), будівельні, транспортні та інші види виробничих кооперативів, а також функціонувати підприємства, де організація виробництва і праці може здійснюватися з використанням принципів, передбачених Законом СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)".

4. Члени споживчих товариств користуються правом переважного придбання товарів у кооперативних магазинах, гарантованого збуту на договірній основі продукції їхніх особистих підсобних господарств і промислів через заготівельні і торговельні організації та підприємства споживчої кооперації, користуються їхніми послугами, а також переважним правом на одержання роботи в системі споживчої кооперації.

5. При ліквідації споживчого товариства його майно, яке залишається після завершення розрахунків по оплаті праці, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, передається кооперативній спілці (об'єднанню), до складу яких входило це споживче товариство.

1. Організації і підприємства системи споживчої кооперації, які здійснюють свою діяльність на селі, активно співробітничають на договірних засадах з колгоспами, іншими підприємствами і організаціями агропромислового комплексу в розвитку економіки, самозабезпеченні сільських регіонів товарами, роботами і послугами, в соціальній перебудові села.

З цією метою споживча кооперація розширює матеріально-технічну базу заготівель і переробки сільськогосподарської продукції і сировини, максимально наближає свою діяльність до населення і місць виробництва сільськогосподарської продукції, створює комплексну систему заготівель, переробки і торговельного обслуговування, яка дає змогу трудівникам села та іншим громадянам, що мають особисті підсобні господарства, на місці збувати лишки сільськогосподарських продуктів і придбавати необхідні товари.

2. Підприємства і організації агропромислового комплексу забезпечують ефективну взаємодію з організаціями споживчої кооперації у створенні заготівельно-переробних підприємств безпосередньо в колгоспах і радгоспах, будівництві на пайових засадах об'єктів роздрібної торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового призначення.

Організації споживчої кооперації на селі можуть створювати різні виробничі, транспортні, будівельні та інші підприємства по випуску товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, веденню робіт і наданню послуг.

1. В інтересах поліпшення забезпечення населення товарами (роботами, послугами) у містах в усіх сферах суспільно-господарської діяльності на доповнення до державних підприємств і організацій можуть створюватися кооперативи будь-яких видів, які входять у систему споживчої кооперації.

2. При промислових, будівельних та інших підприємствах, організаціях і установах можуть створюватися кооперативи громадського харчування з участю в них як колективних членів підприємств, організацій і установ.

З метою постачання зазначеним кооперативам громадського харчування продовольчих ресурсів і поліпшення забезпечення трудових колективів підприємств, організацій і установ продуктами харчування можуть створюватися кооперативи по виробництву, заготівлі та переробці сільськогосподарської продукції.

3. Підприємства, організації і установи, при яких створюються кооперативи громадського харчування і кооперативи по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції, надають пільги і переваги своїм працівникам - членам кооперативів, що беруть участь у діяльності кооперативів своєю особистою працею у вільний від основної роботи час.

1. Членство в споживчому товаристві не зумовлене обов'язковою трудовою участю громадян у його діяльності. Члени споживчого товариства вносять грошові вступний і пайовий внески.

При виході члена із споживчого товариства йому повертається вся сума пайового внеску і виплачується належна частина розподілюваного доходу (прибутку) товариства.

Вступний внесок члена споживчого товариства поверненню не підлягає.

Член споживчого товариства несе відповідальність за його зобов'язаннями у межах внесеного пайового внеску.

2. У споживчі товариства поряд з громадянами можуть вступати як колективні члени кооперативи по виробництву продукції товарів і наданню послуг, інші підприємства і організації.

Колективний член споживчого товариства зберігає господарську самостійність, права юридичної особи і керується в своїй діяльності власним статутом (положенням). Він несе самостійну майнову відповідальність. Споживче товариство не відповідає за зобов'язаннями свого колективного члена, а останній - відповідає за зобов'язаннями товариства в межах внесеного ним пайового внеску.

Господарські взаємовідносини між споживчим товариством і його колективним членом будуються на договірних засадах. Будь-яке рішення, яке зачіпає майнові права колективного члена, може бути прийнято тільки за його згоди.

3. З метою підвищення економічної ефективності і матеріальної заінтересованості трудових колективів, розширення демократичних основ діяльності підприємств торгівлі, громадського харчування, промисловості, заготівель та будівництва в системі споживчої кооперації можуть у випадках економічної доцільності створюватися з ініціативи трудових колективів і за згодою відповідних споживчих товариств (спілок, об'єднань) кооперативи на базі цих підприємств.

1. З метою збільшення товарних ресурсів споживчі товариства та їх спілки (об'єднання):

включають у роздрібний товарооборот вироби, виготовлені кооперативами по виробництву товарів і громадянами, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, а також на основі прямих зв'язків продукцію, яку випускають державні підприємства;

розвивають власні відгодівельні та інші підсобні господарства, а також виробництво продовольчих і непродовольчих товарів на кооперативних промислових підприємствах;

сприяють розвиткові в сільській місцевості кооперативів, особистих підсобних господарств громадян по вирощуванню і відгодівлі худоби, птиці, кролів, виробництву овочів, плодів і ягід, а також їх первинній переробці з наступною поставкою на договірній основі споживчим товариствам. З цією метою споживчі товариства виділяють їм на договірній основі комбікорми, техніку та інші матеріально-технічні ресурси, необхідні для провадження їхньої діяльності;

широко включають у товарооборот місцеві ресурси будівельних матеріалів.

2. Споживчі товариства та їх спілки (об'єднання) можуть на договірних засадах брати на себе виконання функцій реалізації через роздрібну торговельну мережу продовольчих і непродовольчих товарів, які виділяються з державних фондів, закупівель сільськогосподарської продукції і сировини, а також виробництва окремих товарів народного споживання на умовах державного замовлення.

3. Організації споживчої кооперації мають право придбавати в порядку оптової торгівлі в державних підприємств і організацій, в інших кооперативних, громадських організацій і громадян, а також у встановленому порядку в роздрібній торговельній мережі як за готівку, так і за безготівковий розрахунок товари народного споживання, сировину, паливо, матеріали, транспортні засоби, обладнання, запасні частини, інструмент, напівфабрикати та інші вироби.

1. Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) мають право самостійно або за домовленістю з споживачем встановлювати ціни (тарифи):

на реалізовувані ними як у власній торговельній мережі, так і підприємствам та організаціям - споживачам сільськогосподарські продукти і сировину, що закуповуються за цінами згідно з домовленістю у населення, колгоспів і радгоспів, вироблені у власних підсобних господарствах і заготовлювані ними самостійно, а також на вироблену з них продукцію;

на промислові товари народного споживання, що їх виготовляють кооперативні підприємства, продукцію підприємств громадського харчування і на виконувані ними роботи та послуги, які вони надають.

2. Споживчі товариства можуть надавати своїм членам переваги у формі знижок з роздрібних цін (тарифів) на реалізовувані їм товари (роботи, послуги), а також пільги при придбанні товарів у кредит. Ці переваги і пільги надаються за рахунок доходів (прибутку), що одержуються від виробничої, торговельної та інших видів діяльності підприємств споживчої кооперації.

1. Громадяни можуть на добровільних засадах створювати житлово-будівельні, житлові, гаражно-будівельні, дачно-будівельні кооперативи, товариства індивідуальних забудовників, інші споживчі кооперативи для задоволення своїх житлово-побутових потреб.

Основним напрямом діяльності цих кооперативів і товариств є участь коштами в спорудженні і наступній експлуатації об'єктів кооперативної власності (жилих будинків, гаражів тощо), а в передбачених статутами випадках і об'єктів особистої власності членів кооперативу (товариства), а також надання членам кооперативу (товариства) послуг, які відповідають цілям його створення.

2. Державні та кооперативні підприємства і організації подають всемірну допомогу товариствам індивідуальних забудовників у спорудженні жилих будинків, впорядкуванні територій забудови, а також можуть брати на себе частину витрат, що їх несуть індивідуальні забудовники і товариства в цілому.

3. Кооперативи, які задовольняють житлово-побутові потреби своїх членів, можуть створюватись для участі в спорудженні та експлуатації призначених для задоволення потреб членів кооперативу об'єктів, що належать на праві спільної власності даному кооперативу і державі, кооперативу і колгоспу або іншій кооперативній і громадській організації, а також для експлуатації об'єктів, що належать на правах власності державі, колгоспу, іншій кооперативній і громадській організації.

4. Роботи в кооперативі, необхідні для його діяльності, виконуються за договорами, що укладаються кооперативом як з членами даного кооперативу, так й іншими громадянами, підприємствами, організаціями. Допускається виконання робіт членами кооперативу на підставі членських відносин.

1. Садівницькі і садово-городні товариства є складовою частиною системи кооперації. Вони створюють умови для відпочинку трудящих, зміцнення їх здоров'я, залучення до праці молоді, допомагають членам кооперативу у виробництві продукції для їх особистого споживання, а також для продажу.

2. Державні, кооперативні та інші громадські підприємства, організації й установи допомагають садівницьким і садово-городнім товариствам у здійсненні будівельних робіт, меліорації, впорядкуванні ділянок, обробітку землі, агротехнічному обслуговуванні і виконанні інших робіт за рахунок коштів цих товариств на договірних засадах, а також можуть подавати фінансову та іншу допомогу організованим при них садівницьким і садово-городнім товариствам за рішенням своїх трудових колективів за рахунок власних коштів.

3. Садівницькі товариства можуть створювати з метою раціональнішого використання сільськогосподарської продукції і скорочення її втрат переробні пункти, сховища, а також торговельні кіоски, столярні і ремонтні майстерні, придбавати в колективну власність сільськогосподарські машини і транспортні засоби, робочу і продуктивну худобу та інші засоби виробництва, створювати об'єкти культурно-побутового призначення.

Центральні і місцеві державні органи несуть відповідальність за додержання положень цього Закону, керуються ними при прийнятті нормативних документів, пов'язаних з практичною діяльністю кооперативів, будують свої відносини з ними в суровій відповідності з цим Законом.

Особливості застосування цього Закону в окремих галузях народного господарства і до окремих видів кооперативів визначаються Радою Міністрів СРСР.