Про кооперацію в СРСР

Цей Закон відповідно до Конституції СРСР визначає економічні, соціальні, організаційні і правові умови діяльності кооперативів на основі розвитку ленінських ідей про кооперацію стосовно до сучасного етапу будівництва соціалізму в СРСР.

Закон покликаний розкрити величезні потенціальні можливості кооперації, зростання її ролі в прискоренні соціально-економічного розвитку країни, посилити процес демократизації господарського життя, надати нового імпульсу колгоспному рухові, створити умови для залучення до кооперативів широких верств населення. Він спрямований на всемірне використання кооперативних форм для задоволення зростаючих потреб народного господарства і населення в продовольстві, товарах народного споживання, житлі, різноманітній продукції виробничо-технічного призначення, роботах і послугах. Закон встановлює основні принципи розвитку кооперативної демократії, визначає відносини держави і кооперації, гарантує вільний вибір форм господарської діяльності кооперативів, відкриває широкий простір для ініціативи і самоврядування, підвищує відповідальність членів кооперативу за результати своєї праці.

Закон гарантує громадянам право добровільного вступу в кооператив і вільного виходу з нього, участі в управлінні всіма справами кооперативу; самостійність колективного господарювання і незалежність кооперативу в прийнятті рішень щодо виконання його статутних завдань; соціальну справедливість і соціальну рівність у праві на працю; особисті доходи, які відповідають кількості та якості праці, і на соціальне забезпечення.

Закон про кооперацію в СРСР спрямований на рівноправну взаємодію державного і колгоспно-кооперативного секторів соціалістичної економіки, сприяє дальшому розвиткові політичної та економічної систем СРСР.

1. Соціалістична кооперація є прогресивною формою суспільно корисної діяльності, що постійно розвивається. Вона відкриває перед громадянами широкі можливості для докладання своїх сил і знань до продуктивної праці відповідно до покликання, бажання і здібностей кожного, одержання доходів залежно від кількості і якості праці, внеску в кінцеві результати діяльності кооперативу і для задоволення потреб його членів.

2. В умовах політичної і економічної систем СРСР, при провідній ролі державної (загальнонародної) форми власності повсюдного розвитку набуває кооперативна форма власності, яка сприяє повнішому використанню можливостей і переваг соціалізму, примноженню суспільного багатства, насиченню ринку високоякісними товарами та послугами, їх здешевленню і дедалі повнішому задоволенню матеріальних і духовних потреб радянських людей.

3. Держава, виходячи з важливого значення кооперації для економічного і соціального розвитку суспільства, раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, поглиблення процесу демократизації, всемірно підтримує кооперативний рух, сприяє його розширенню, гарантує додержання прав і законних інтересів кооперативів та їх членів.

4. Кооперативні підприємства (організації), які далі іменуються "кооперативи", поряд з державними підприємствами (об'єднаннями) є основною ланкою єдиного народногосподарського комплексу. Праця в кооперативах почесна, престижна і всемірно заохочується державою.

5. Кооперація в СРСР надає членам кооперативів реальні можливості і матеріально заінтересовує їх у підвищенні ефективності господарювання на основі самостійної розробки і реалізації кооперативами своїх планів виробництва, розподілу і продажу товарів, виконання робіт, надання послуг і здійснення інших видів діяльності, а також у поліпшенні соціальних умов життя колективу.

Діяльність кооперативів, висока продуктивність праці і система її оплати покликані стимулювати розвиток економічного змагання, конкуренцію на ринку товарів, робіт та послуг як між кооперативами, так і кооперативів з державними підприємствами та організаціями, сприяти всемірному підвищенню ефективності господарювання.

Відносини, пов'язані із створенням і діяльністю кооперативів, регулюються цим Законом та іншими актами законодавства Союзу РСР і союзних республік, що видаються відповідно до нього.

1. Послідовний розвиток кооперативного руху в країні перетворює кооперацію в широко розгалужену систему, органічно пов'язану з державним сектором економіки та індивідуальною трудовою діяльністю населення.

Кооперативи можуть створюватися і діяти в сільському господарстві, де їх переважаючою формою є колгоспи, в промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі й громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя.

Кооператив має право займатись будь-якими видами діяльності за винятком заборонених законодавством Союзу РСР і союзних республік.

2. У системі соціалістичної кооперації функціонують кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі.

Виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам.

Вони створюються і діють для виробництва, заготівлі, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробки вторинної сировини і ділових відходів виробництва, ремонту і обслуговування техніки, виробничого, шляхового і житлово-цивільного будівництва, роздрібної торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, організації культурного дозвілля, медичної допомоги, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлю деревини, видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших галузях господарської діяльності.

Діяльність таких кооперативів грунтується на особистій трудовій участі їх членів.

Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах. Поряд із зазначеними функціями споживчі кооперативи можуть також розвивати різноманітну виробничу діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу.

1. Основним у діяльності кооперації є задоволення потреб народного господарства і населення в продовольстві, товарах народного споживання, житлі, продукції виробничо-технічного призначення, роботах і послугах з високими споживчими властивостями, розвиток трудової і соціальної активності членів кооперативу, зростання їх матеріального добробуту, культурного рівня і професійної майстерності.

Для розв'язання цих завдань у системі кооперації розвивається виробництво і підвищується його ефективність, забезпечуються поліпшення якості продукції, виконуваних робіт і послуг, що надаються, зростання продуктивності праці, максимально включаються в господарський оборот місцева сировина і матеріали, розробляються і впроваджуються безвідхідні і ресурсозберігаючі технології.

2. Кооперація підвищує зайнятість населення суспільно корисною працею, включає у виробництво товарів (робіт, послуг) додаткові трудові ресурси, а також створює умови для участі в діяльності кооперативів на договірних засадах громадян, які не є членами кооперативів, у вільний від їх основної роботи час.

3. Кооперація, діючи на принципах самофінансування, забезпечує за рахунок своїх доходів підвищення рівня життя членів кооперативів та їх сімей, розв'язує соціальні завдання, створює сприятливі можливості для високопродуктивної праці, забезпечує охорону майнових інтересів і соціальних прав своїх членів, бере участь у формуванні державного бюджету.

1. Кооператив є громадською організацією громадян СРСР, які добровільно об'єднались на основі членства для спільного провадження господарської та іншої діяльності на базі належного йому на праві власності, орендованого або наданого в безплатне користування майна, самостійності, самоврядування і самофінансування, а також матеріальної заінтересованості членів кооперативу і найбільш повного поєднання їх інтересів з інтересами колективу і суспільства.

2. Кооператив як первинна ланка системи кооперації в СРСР покликаний брати активну участь в економічному і соціальному розвитку країни і досягненні найвищої мети суспільного виробництва при соціалізмі - найбільш повного задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб людей.

3. В інтересах здійснення завдань, визначених цим Законом, кооператив має право приймати будь-які рішення, якщо це не суперечить чинному законодавству і статутові кооперативу. Кооператив є юридичною особою, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, і має самостійний баланс.

4. У складі кооперативу можуть створюватися структурні підрозділи (включаючи територіально відокремлені): відділення, цехи, ферми, майстерні, ательє, магазини та інші, що діють, як правило, на засадах колективного, сімейного або індивідуального підряду, в тому числі з орендою майна. Кооператор має право відкривати свої філіали і представництва.

1. Члени кооперативу, які беруть участь своєю працею в його діяльності, а також особи, які працюють у кооперативі за трудовим договором, становлять трудовий колектив кооперативу.

2. Кооператив формує трудовий колектив, здатний в умовах повного господарського розрахунку і самофінансування досягати високих кінцевих результатів, дбає про підвищення професійної майстерності членів кооперативу та інших осіб, які працюють у ньому, розподіляє між ними роботи з урахуванням їхньої кваліфікації та економічних інтересів кооперативу.

3. Партійна організація кооперативу, будучи політичним ядром колективу, діє в рамках Конституції СРСР, сприяє підвищенню виробничої ініціативи і соціальної активності членів трудового колективу, зростанню їх політичної самосвідомості, почуття господаря і відповідальності за результати діяльності кооперативу.

4. Соціально-економічні рішення, що стосуються діяльності кооперативу, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу, діючих у ньому партійної, а також профспілкової, комсомольської та інших громадських організацій відповідно до їхніх статутів і законодавства.

1. Власністю кооперативу є засоби виробництва та інше майно, які належать йому і необхідні для здійснення статутних завдань. Кооперативові можуть належати будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей його діяльності.

2. Майно кооперативу формується за рахунок грошових і матеріальних внесків його членів, виробленої ним продукції, доходів, одержуваних від її реалізації та іншої діяльності, надходжень від продажу акцій, інших цінних паперів кооперативу і кредитів банку. У формуванні майна кооперативу можуть брати участь на договірних засадах шляхом грошових і матеріальних внесків державні, кооперативні та інші громадські підприємства (організації), а також громадяни, які не є членами даного кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.

3. Власністю кооперативу є майно створюваних ним підприємств і організацій, а також майно міжгосподарських підприємств і організацій відповідно до його пайової участі.

Майно об'єднань, до складу яких входять кооперативи, інші громадські і державні підприємства і організації, є спільною власністю держави, кооперативів та інших громадських організацій.

Майно спілок (об'єднань), до складу яких входять тільки кооперативи, належить на праві спільної власності цим кооперативам або може бути власністю спілки (об'єднання).

4. Кооператив як повноправний господар майна, що належить йому на праві власності, а також перебуває в користуванні, зобов'язаний примножувати його, ефективно використовувати і охороняти. Ніхто не має права використовувати кооперативну власність для одержання незаконних доходів та з іншою корисливою метою.

1. Кооперативна власність як форма соціалістичної власності є недоторканною і перебуває під захистом держави. Вона охороняється законом нарівні з державною власністю. Майно кооперативу може бути вилучено тільки за рішенням суду чи арбітражу відповідно до їх компетенції.

2. Право розпорядження майном належить тільки самому кооперативу. Не допускається використання майна кооперативу на цілі, не пов'язані з його статутною діяльністю.

3. Кооператив має право:

продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати в позичку і в безплатне тимчасове користування будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати з балансу основні фонди, якщо вони зношені або морально застаріли;

передавати на договірних засадах матеріальні і грошові ресурси іншим підприємствам, організаціям і громадянам, які виробляють продукцію або виконують для кооперативу роботи і послуги.

4. Кооператив несе самостійну відповідальність за зобов'язаннями всім належним йому майном, включаючи основні засоби. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями кооперативу. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями держави і своїх членів. Члени кооперативу не несуть відповідальності за його борги, за винятком випадків, передбачених цим Законом, іншим законодавством Союзу РСР і союзних республік або статутом кооперативу.

1. Користування землею та іншими природними ресурсами кооператив здійснює в порядку, що його встановлює законодавство Союзу РСР і союзних республік. Кооператив несе відповідальність за додержання вимог і виконання заходів щодо раціонального використання і охорони наданих йому в користування земель, вод, надр, лісів та інших природних ресурсів.

2. Кооператив зобов'язаний забезпечувати ефективне використання землі, постійно дбати про підвищення її родючості, дбайливо користуватися нею відповідно до цілей, для яких вона йому надана, оберігати навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів і в зв'язку з цим здійснювати організацію виробництва на базі маловідхідної та безвідхідної технологій.

Кооператив за рахунок власних коштів і кредитів здійснює природоохоронні заходи, які повинні компенсувати негативний вплив виробництва на природне середовище. В окремих випадках допускається фінансування таких заходів за рахунок централізованих джерел.

Кооператив зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним у результаті порушення законодавства про охорону природи.

Діяльність кооперативу, який грубо порушує встановлений режим природокористування, може бути в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР і союзних республік, припинено до усунення допущених порушень.

3. Для здійснення своїх статутних завдань кооператив має право на договірних засадах використовувати майно, надане йому державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, організаціями, установами і громадянами. За згодою підприємств, організацій, установ, а також громадян, які надали кооперативу майно в користування, він може придбавати надані йому будинки, примішення, устаткування та інше майно, що належить до основних фондів.

1. Діяльність кооперативу грунтується на принципах добровільності вступу до кооперативу і безперешкодного виходу з нього, поєднання особистих, колективних і державних інтересів, господарської самостійності, матеріальної заінтересованості і соціальної справедливості, безпосередньої участі членів кооперативу в управлінні його справами на основі кооперативної демократії, соціалістичної законності.

2. Втручання в господарську та іншу діяльність кооперативу з боку державних і кооперативних органів (спілок, об'єднань кооперативів ) не допускається. У разі видання органом державного управління або кооперативним органом акта, який не відповідає його компетенції, або з порушенням вимог законодавства кооператив має право звернутись до суду або державного арбітражу з заявою про визнання такого акта недійсним повністю або частково.

Збитки, завдані кооперативу в результаті виконання вказівок державних і кооперативних органів, які порушили права кооперативу, а також внаслідок неналежного виконання кооперативними органами своїх обов'язків щодо кооперативу, підлягають відшкодуванню цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом або державним арбітражем.

3. З метою більш ефективного використання виробничого потенціалу, розширення виробництва і реалізації товарів (робіт, послуг) кооперативи на добровільних засадах можуть частину своїх коштів об'єднувати з коштами державних, кооперативних або інших громадських підприємств і організацій.

Кооперативи мають право брати участь:

у спільному виконанні робіт, пов'язаних з реконструкцією і технічним переозброєнням підприємств і виробництв, прискоренням науково-технічного прогресу, підвищенням якості продукції, розвитком виробництва товарів народного споживання і наданням послуг населенню;

у створенні міжгалузевих виробництв, ремонтно-будівельних, торговельних та інших підприємств і організацій;

у будівництві та експлуатації сільськогосподарських об'єктів, жилих будинків та інших об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення, а також у шляховому будівництві;

у підготовці спеціалістів і створенні навчально-виробничих підприємств.

Для здійснення зазначеної та іншої спільної діяльності кооперативи укладають договори, в яких передбачається вирішення питань, пов'язаних з організацією і діяльністю спільних підприємств і організацій.

Ради народних депутатів та інші державні органи подають кооперативам допомогу в розвитку спільних підприємств і організацій, сприяють реалізації наданих їм прав у цій галузі.

1. Кооператив організується за бажанням громадян виключно на добровільних засадах. Створення кооперативу не обумовлюється якимось спеціальним дозволом радянських, господарських та інших органів.

Кооператив вважається створеним з моменту реєстрації статуту, який є основним документом, що регулює його діяльність. Статут приймається загальними зборами громадян, які бажають заснувати кооператив. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою від трьох чоловік.

Кооперативи організуються і діють як на самостійних засадах, так і при державних, кооперативних або інших громадських підприємствах, організаціях і установах.

2. Статут кооперативу підлягає реєстрації у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням кооперативу.

Якщо кооператив створюється при підприємстві, організації або установі, для реєстрації його статуту потрібна згода даного підприємства, організації або установи.

3. У випадках, коли для діяльності кооперативу потрібні ділянка землі або інші природні ресурси, для реєстрації його статуту необхідна згода на їх надання відповідного державного органу або первинного користувача.

4. Статут кооперативу розглядається виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів у місячний строк з дня його подання на реєстрацію.

У разі недодержання виконавчим комітетом місячного строку, наданого для реєстрації статуту, кооператив має право звернутися із скаргою у виконавчий комітет вищестоящої Ради народних депутатів, Раду Міністрів автономної республіки, Раду Міністрів союзної республіки, яка не має обласного поділу.

Скарга кооперативу повинна бути розглянута цими органами в строк до 15 днів.

Виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів має право відмовити кооперативу в реєстрації статуту лише в разі, коли він суперечить чинному законодавству.

5. У статуті кооперативу визначаються: найменування кооперативу, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права та обов'язки членів кооперативу, його органи управління і контролю, їх компетенція, порядок утворення майна кооперативу і розподілу доходів (прибутку), підстави і порядок виключення з кооперативу, умови реорганізації і припинення діяльності кооперативу. До статуту можуть включатися й інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, які не суперечать законодавству.

6. Зміни і доповнення, внесені за рішенням загальних зборів членів кооперативу до його статуту, підлягають реєстрації в порядку і строки, передбачені цією статтею.

7. Відмову в реєстрації статуту кооперативу, його змін і доповнень може бути оскаржено у виконавчий комітет вищестоящої Ради народних депутатів, Раду Міністрів автономної республіки, Раду Міністрів союзної республіки, яка не має обласного поділу, або в суд.

Скарги на відмову в реєстрації статуту кооперативу підлягають розглядові зазначеними органами не більш як у місячний строк.

1. Членом кооперативу може бути кожний громадянин, який досяг 16-річного віку, якщо інше не передбачено законодавством Союзу РСР і союзних республік, виявив бажання і здатний брати участь у здійсненні цілей і завдань кооперативу.

У випадках, передбачених цим Законом або статутом кооперативу, його колективними членами можуть бути також інші кооперативи, державні і громадські підприємства та організації. Взаємовідносини між кооперативами і їх колективними членами будуються на договірних засадах.

2. Громадянин може одночасно бути членом виробничого і споживчого кооперативів. Член виробничого кооперативу, який є для нього основним місцем роботи, у вільний час може брати участь на правах членства в іншому виробничому кооперативі. Особи, які працюють на державному, кооперативному чи іншому громадському підприємстві, в організації або установі, можуть бути членами тільки одного виробничого кооперативу і брати участь у його діяльності у вільний від основної роботи час.

Громадянин має право бути членом кількох споживчих кооперативів різних видів, але не може перебувати одночасно в двох або більше споживчих кооперативах одного виду, якщо інше не передбачено законодавством.

На вступ до кооперативу або роботу в ньому за трудовим договором згоди адміністрації (органу управління) за місцем основної роботи не потрібно.

3. Спори у справах, що виникають з членських відносин, вирішуються органами кооперативу в порядку, визначеному його статутом, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і союзних республік,- судом.

4. Члена кооперативу може бути виключено з кооперативу за рішенням його загальних зборів у випадках, передбачених статутом.

Виключення з членів кооперативу може бути оскаржено в суд.

5. Особи, яким по суду заборонено займатися певною діяльністю або займати певні посади, не можуть бути членами кооперативу відповідного виду діяльності, залучатися до роботи в ньому за трудовим договором або займати в кооперативі відповідні посади.

Особи, які мають судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути обрані головою або членом правління, головою або членом ревізійної комісії (ревізором) кооперативу, а також займати інші керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

1. Члени кооперативів усіх видів мають право:

брати участь у діяльності кооперативу і управлінні його справами, обирати і бути обраними до органів управління і контролю кооперативу, вносити пропозиції про поліпшення діяльності кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів і службових осіб;

одержувати частку доходу (прибутку), яка підлягає розподілу між членами кооперативу відповідно до трудового внеску, а в передбачених статутом випадках також відповідно до майнового внеску в кооператив;

користуватися майном кооперативу, пільгами і перевагами, передбаченими для членів кооперативу;

одержувати від службових осіб кооперативу інформацію з будь-якого питання, що стосується його діяльності.

Члени виробничих кооперативів, крім того, мають право:

на одержання роботи в кооперативі, включаючи право на вибір професії і роду занять відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти і з урахуванням потреб кооперативу;

на відпочинок, що забезпечується наданням вихідних днів, а також щорічних оплачуваних відпусток тривалістю не менше встановленої для відповідних категорій робітників і службовців;

на соціальне страхування і соціальне забезпечення;

на культурно-побутове обслуговування і задоволення інших потреб у порядку, встановленому загальними зборами членів кооперативу.

2. Члени кооперативів усіх видів зобов'язані:

додержувати статуту кооперативу і виконувати рішення загальних зборів, виборних органів управління і контролю кооперативу;

виконувати свої зобов'язання перед кооперативом, пов'язані з трудовою або майновою участю в його діяльності;

брати активну участь в управлінні справами кооперативу;

берегти і зміцнювати державну та кооперативну власність, не допускати безгосподарного і недбалого ставлення до громадського добра.

Члени виробничих кооперативів, крім того, зобов'язані:

використовувати передові форми і методи праці в кооперативі і відповідати за результати своєї роботи, додержувати виробничої і трудової дисципліни, правил охорони праці і техніки безпеки, підвищувати свою кваліфікацію;

раціонально використовувати і берегти надані кооперативу природні ресурси.

3. Члени кооперативів мають і інші права, а також несуть обов'язки, передбачені статутом кооперативу.

1. Управління кооперативом здійснюється на основі соціалістичного самоврядування, широкої демократії, гласності, активної участі його членів у вирішенні всіх питань діяльності кооперативу.

2. Найвищим органом управління кооперативу є загальні збори, які для керівництва поточними справами обирають голову, а у великих кооперативах також правління. Кожний член кооперативу, в тому числі колективний, має один голос незалежно від розміру його майнового внеску.

Громадяни, які працюють у кооперативі за трудовим договором, беруть участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу.

3. Загальні збори:

приймають статут кооперативу, вносять до нього зміни і доповнення;

обирають голову кооперативу, правління і ревізійну комісію (ревізора) кооперативу, заслуховують звіти про їхню діяльність;

вирішують питання про прийняття у члени кооперативу, виключення з нього, а також питання, пов'язані з виходом з кооперативу;

приймають і змінюють правила внутрішнього розпорядку кооперативу, положення про оплату праці, про матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну майну кооперативу, та інші внутрішні акти кооперативу;

визначають розміри передбачених статутом кооперативу вступних і пайових внесків;

затверджують плани діяльності кооперативу і звіти про їх виконання;

встановлюють порядок розподілу доходів (прибутку), види, розміри і напрями використання фондів та резервів кооперативу, розглядають питання ціноутворення;

вирішують питання реорганізації і припинення діяльності кооперативу, входження його в спілки (об'єднання) і виходу з них.

Рішення в зазначених питаннях належать до виключної компетенції загальних зборів кооперативу. Відповідно до статуту кооперативу або рішення загальних зборів до його виключної компетенції може бути віднесено й інші питання організаційної, господарської і громадської діяльності кооперативу.

У великих кооперативах для вирішення питань, які належать до відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених.

4. Правління кооперативу (голова кооперативу, в якому немає правління) здійснює керівництво поточними справами кооперативу і приймає рішення в питаннях, які не віднесені до виключної компетенції загальних зборів (зборів уповноважених). Головою правління є голова кооперативу.

Голова кооперативу забезпечує виконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) і правління, репрезентує кооператив у відносинах з державними органами, підприємствами, організаціями, установами та іншими кооперативами, укладає договори, провадить інші дії.

Ревізійна комісія (ревізор) перевіряє фінансову і господарську діяльність правління.

1. Реорганізація (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) і припинення діяльності (ліквідація) кооперативу провадяться за рішенням його загальних зборів.

2. Діяльність кооперативу може бути припинено також за рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів при збитковості та неплатоспроможності кооперативу і у - випадках, коли кооператив, незважаючи на винесене попередження, неодноразово або грубо порушує законодавство. Рішення про припинення діяльності кооперативу може бути в тримісячний строк оскаржено у виконавчий комітет вищестоящої Ради народних депутатів, Раду Міністрів автономної республіки, Раду Міністрів союзної республіки, яка не має обласного поділу, або в суд.

3. Майно, яке залишилось після ліквідації кооперативу, використовується в порядку, встановленому цивільним законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

1. Кооперативи можуть на строго добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання) за видами діяльності і територіальні спілки (об'єднання) в районах, областях (краях), автономних та союзних республіках і в країні в цілому.

2. Основні завдання спілок (об'єднань) кооперативів полягають:

у розвитку кооперативної демократії, колективному обговоренні найважливіших питань діяльності кооперативів, узагальненні досвіду і виробленні рекомендацій щодо найповнішого використання наявних резервів та можливостей, пропаганді кооперативного руху;

у сприянні поліпшенню спеціалізації виробництва, координації діяльності кооперативів, організації коопераційних зв'язків і матеріально-технічного постачання, переробки, зберігання та збуту продукції;

у вивченні стану і перспектив розвитку ринку товарів (робіт, послуг), на виробництві та продажу яких спеціалізуються кооперативи;

у забезпеченні захисту прав кооперативів і поданні їм юридичної допомоги, репрезентації їхніх інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях;

у поданні необхідної допомоги кооперативам у вдосконаленні виробництва, впровадженні досягнень науково-технічного прогресу, рекламі їхньої продукції (робіт, послуг), підготовці і підвищенні кваліфікації кадрів.

За рішенням з'їздів, зборів делегатів (уповноважених) кооперативів на спілки (об'єднання) кооперативів може бути покладено централізоване виконання окремих виробничо-господарських функцій.

3. Спілки (об'єднання) кооперативів утворюються на з'їздах, зборах делегатів (уповноважених) кооперативів, періодичність проведення яких визначається цими з'їздами і зборами.

Спілки (об'єднання) кооперативів діють на підставі своїх статутів, що приймаються з'їздами, зборами делегатів (уповноважених) кооперативів. Статути спілок (об'єднань) не підлягають реєстрації в державних органах. Спілка (об'єднання) кооперативів вважаються створеними і визнаються юридичною особою з моменту прийняття їхнього статуту.

З'їзди, збори делегатів (уповноважених) кооперативів можуть приймати примірні статути кооперативів.

Спілки (об'єднання) можуть мати майно, необхідне їм для виконання своїх статутних завдань і провадження інших видів діяльності.

Витрати на утримання спілок (об'єднань) та їхніх апаратів управління здійснюються за рахунок відрахувань від доходів відповідних кооперативів, а також за рахунок доходів від господарської діяльності цих спілок (об'єднань).

1. Діяльність кооперації в СРСР будується на основі принципів соціалістичного господарювання і самофінансування, широкого використання товарно-грошових відносин. При цьому кооперативна форма виробництва і розподілу виробленого продукту, а також доходів зумовлює особливості господарського механізму в кооперації: в плануванні, ціноутворенні, оплаті праці, взаємовідносинах з державним бюджетом, банками, в матеріально-технічному забезпеченні.

2. Виробничий кооператив є економічно самостійним колективним соціалістичним товаровиробником. Діючи на принципах повного господарського розрахунку і самофінансування, він визначає напрями своєї діяльності, обсяг і структуру виробництва, здійснює його планування, організацію, реалізує продукцію (роботи, послуги).

Споживчий кооператив має повну господарську самостійність у провадженні своєї діяльності і покриває свої витрати за рахунок внесків членів кооперативу і доходів від його господарської діяльності.

3. Господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, організаціями і громадянами - споживачами його продукції (робіт, послуг), постачальниками матеріально-технічних ресурсів, усі його господарські операції здійснюються тільки на договірних засадах. Договір - єдиний правовий і економічний документ, який регулює всі зазначені господарсько-виробничі взаємовідносини кооперативу.

Додержання договірних зобов'язань, повне врахування інтересів споживачів є найважливішою вимогою до діяльності кооперативу, основним критерієм оцінки якості й ефективності його роботи. При недодержанні договірних зобов'язань кооперативу встановленому порядку несе майнову відповідальність, відшкодовує збитки, заподіяні споживачеві. Державні, кооперативні та інші громадські підприємства, організації і громадяни при недодержанні договірних зобов'язань перед кооперативом несуть у встановленому порядку майнову відповідальність і відшкодовують заподіяну кооперативові шкоду.

Укладання договорів, включаючи вибір партнерів по договорах, є виключною компетенцією кооперативу і відповідних підприємств, організацій і громадян. Втручання державних і кооперативних органів управління і службових осіб у встановлення і здійснення договірних відносин між кооперативом та іншими підприємствами, організаціями і громадянами не допускається.

1. Кооператив самостійно планує свою виробничо-фінансову діяльність і соціальний розвиток колективу. Плани (або кошториси доходів і видатків) затверджуються загальними зборами членів кооперативу.

Кооператив при розробці планів (або кошторисів доходів і видатків) виходить з платоспроможного попиту на свою продукцію, товари, роботи і послуги, можливостей одержання доходу, необхідного для виробничого і соціального розвитку та оплати праці. При цьому передбачається ефективне використання землі та інших природних ресурсів, діючих потужностей, застосування прогресивних технологій, економне витрачання сировини і матеріалів, енергії і палива, вишукування і включення в господарський оборот місцевих і вторинних ресурсів, зниження витрат виробництва та обороту, зростання продуктивності праці.

Основу планів становлять договори, укладені із споживачами продукції (робіт, послуг) і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

2. Кооператив має право добровільно брати на себе виконання державних замовлень, у тому числі на умовах конкурсу з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами та організаціями. Для виконання державного замовлення укладаються господарські договори з відповідними споживачами продукції (робіт, послуг) і з постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Кооперативи беруть активну участь в економічному змаганні з державними та іншими підприємствами і організаціями за одержання державних замовлень, добиваючись підвищення якості продукції (робіт, послуг), зниження собівартості, цін (тарифів).

Кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть брати участь в оптових ярмарках і укладати договори із споживачами на поставку продукції і з постачальниками - на закупівлю матеріально-технічних ресурсів.

3. При розробці своїх планів кооператив використовує встановлені державою довгочасні економічні нормативи: рівні цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги), яка виробляється і реалізується за договорами на виконання державного замовлення, ставки податкових платежів, проценти по позичках банків, нормативи плати за природні ресурси, плати за викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, нормативи відрахувань у державний фонд соціального страхування. Будь-які інші економічні нормативи або інші вихідні дані для планування кооперативам не встановлюються.

У питаннях природокористування і охорони навколишнього середовища кооперативи погоджують свої плани з виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів.

4. З метою забезпечення комплексності при розробці планів виробництва продукції (робіт, послуг), координації діяльності кооперативів з іншими підприємствами та організаціями на території або в галузі кооператив повідомляє відповідному органу управління чи підприємству (організації, установі), при якому він створений, намічувані ним обсяги виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), розміри доходів і видатків.

При цьому кооператив може вирішувати з відповідними органами управління, підприємствами та організаціями питання забезпечення виробництва продукції (робіт, послуг) матеріально-технічними ресурсами і підрядними будівельно-монтажними роботами. Орган управління спільно з кооперативами, які діють на даній території (в галузі), забезпечує комплексне пов'язання пропозицій кооперативів і враховує їх у планах економічного і соціального розвитку відповідного регіону (галузі).

5. Для підвищення наукової обгрунтованості і збалансованості планів центральні економічні органи та їх органи в республіках, міністерства і відомства, Ради Міністрів союзних і автономних республік, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів за запитами кооперативів всемірно сприяють їм у використанні необхідних нормативних документів по організації виробництва і праці, капітального будівництва, здійсненню заходів щодо економного використання матеріальних та фінансових ресурсів і в інших напрямах діяльності кооперативів.

1. Ціни і тарифи на продукцію (роботи, послуги) кооперативу повинні відображати суспільно необхідні затрати на виробництво і реалізацію продукції, враховувати споживчі властивості і якість товарів (робіт, послуг), попит споживачів. Вони повинні будуватися з урахуванням взаємних інтересів як кооперативів, так і споживачів та народного господарства в цілому, сприяти розвиткові господарського розрахунку і самофінансування.

2. Кооператив реалізує продукцію і товари власного виробництва, виконує роботи і надає послуги за цінами і тарифами, що встановлюються кооперативом за домовленістю із споживачами або самостійно. Ціни (тарифи), які складаються в торговельних взаємовідносинах між кооперативами і покупцями їх товарів (робіт, послуг), покликані впливати на економічні інтереси кооперативів, стимулювати підвищення якості продукції (робіт, послуг), удосконалення технології та організації виробництва, зниження його витрат. Здешевленню продукції (робіт, послуг), зниженню цін (тарифів) на неї повинна сприяти конкуренція на ринку товарів (робіт,послуг).

З метою забезпечення стабільності цін на споживчому ринку Ради народних депутатів можуть встановлювати граничні рівні цін (тарифів) на основні споживчі товари (послуги), що виробляються і реалізуються кооперативами, включаючи кооперативи системи споживчої кооперації.

3. Продукція (роботи, послуги ), вироблена відповідно до укладених договорів на виконання державного замовлення, а також виготовлена з сировини або матеріалів, постачених кооперативу з державних ресурсів, реалізується заготівельним, іншим підприємствам (організаціям) і громадянам за цінами (тарифами), що визначаються централізовано, а у випадках, коли це дозволено державним підприємствам,- за договірними цінами (тарифами). У такому ж порядку встановлюються роздрібні ціни на товари, які виділяються кооперативам для реалізації населенню з державних ринкових фондів, ціни і націнки на реалізовувані кооперативами товари, придбані ними в державній і кооперативній роздрібній торговельній мережі.

Кооператив при застосуванні централізовано встановлюваних оптових цін погоджує із споживачем (покупцем) доплати (знижки) до них за виконання додаткових вимог щодо підвищення споживчих властивостей і комплектування продукції, строків поставки та інших умов.

4. Державний контроль за цінами (тарифами) здійснюється у випадках, коли продукція (роботи, послуги) кооперативу реалізується підприємствам і організаціям за договором на виконання державного замовлення або виготовляється з сировини чи матеріалів, постачених кооперативу з державних ресурсів, при продажу кооперативом товарів, які виділяються з державних ринкових фондів або придбані ним у роздрібній торговельній мережі, а також при реалізації кооперативами товарів (послуг), на які встановлено граничні рівні цін (тарифів). При завищенні кооперативом у цих випадках цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги) доход, необгрунтовано одержаний у результаті цього, вилучається в бюджет. Кооператив, який допустив завищення цін (тарифів), сплачує також у бюджет штраф у розмірі незаконно одержаного додаткового доходу. При завищенні кооперативом цін (тарифів) на продукцію (роботи, послуги) споживач має право розірвати укладений з кооперативом договір.

1. Кооператив за своєю соціально-економічною природою є самоокупним підприємством (організацією). Збиткова робота несумісна з його суттю.

Доходи кооперативу формуються за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). З виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) кооперативу відшкодовуються матеріальні затрати. Валовий доход використовується кооперативом для розрахунків за своїми зобов'язаннями перед бюджетом та банками, направляється на розширення виробництва, здійснення соціальних заходів і оплату праці.

Розподіл валового доходу на виробничо-соціальний розвиток, а також оплату праці є виключним правом загальних зборів членів кооперативу. При цьому особлива увага повинна приділятися економічно обгрунтованому співвідношенню між коштами, які направляються на розвиток виробництва та оплату праці.

Кооператив самостійно визначає види, розміри і порядок формування та використання фондів і резервів. Державні і кооперативні органи нормативи утворення фондів кооперативові не встановлюють.

2. Відрахування в централізовані фонди і резерви спілок (об'єднань) кооперативів проводяться за довгочасними стабільними нормативами. Нормативи відрахувань встановлюються на демократичній основі зборами представників кооперативів. Вони ж визначають порядок і напрями використання коштів зазначених фондів і резервів.

Втручання органів державного і господарського управління у формування та використання централізованих фондів і резервів спілок (об'єднань) кооперативів забороняється.

1. Кооператив бере участь у формуванні державного бюджету шляхом сплати податків та інших передбачених законодавством платежів. Оподаткування стимулює вибір кооперативом ефективних напрямів діяльності, структури і технології виробництва, способів одержання доходів, забезпечує при їх розподілі реалізацію принципу соціальної справедливості.

Система оподаткування повинна передбачати диференційований підхід до встановлення податків залежно від видів кооперативів і цілей їх діяльності.

2. Оподатковуються доход (прибуток) кооперативу, а також особисті доходи членів кооперативу та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором.

З метою підвищення заінтересованості кооперативу в розширенні виробництва оподаткування його доходу (прибутку) відбувається за твердими ставками, які встановлюються не менш як на п'ять років.

Для забезпечення економічно доцільного співвідношення між коштами, що направляються кооперативом на виробничий і соціальний розвиток, оплату праці, ставки податків на особисті доходи членів кооперативу та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, встановлюються за прогресивною шкалою.

У тих випадках, коли кооперативи реалізують свою продукцію (роботи, послуги) за централізовано встановлюваними цінами (тарифами, розцінками), оподаткування членів кооперативів та осіб, що працюють у них за трудовим договором, здійснюється за ставками, встановленими для робітників і службовців державних підприємств (організацій).

З метою стимулювання виробництва необхідної населенню і народному господарству продукції (робіт, послуг) та зниження на неї цін (тарифів) місцеві Ради народних депутатів та інші державні органи можуть встановлювати пільги по оподаткуванню доходів кооперативів, їх членів, а також осіб, які працюють у них за трудовим договором, у порядку, що визначається законодавством Союзу РСР.

У разі, коли частина доходу (прибутку) кооперативу направляється в Радянський дитячий фонд імені В.І. Леніна, Радянський фонд миру, Радянський фонд культури та на інші добродійні цілі, вона оподаткуванню не підлягає.

3. Кооператив, який займається наданням послуг своїм членам і здійснює одночасно виробництво продукції (робіт, послуг), що приносить грошовий доход, обкладається податком від цього доходу на умовах, встановлених для виробничих кооперативів.

4. Для підвищення заінтересованості місцевих Рад народних депутатів у розширенні діяльності кооперативів, організації нових робочих місць, поліпшенні постачання населенню товарів народного споживання і послуг податки з доходів кооперативу, його членів та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, повністю вносяться в місцеві бюджети і використовуються на економічний і соціальний розвиток відповідних територій.

5. Кооператив зобов'язаний суворо додержувати податкової дисципліни. У разі приховання або заниження доходів, які підлягають оподаткуванню, з кооперативу стягується в місцевий бюджет вся сума прихованого доходу, а також стягується штраф у розмірі, встановленому законодавством Союзу РСР.

При повторному прихованні (заниженні) кооперативом свого доходу відповідний фінансовий орган має право поставити перед виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів питання про припинення діяльності такого кооперативу.

1. Діяльність кооперативу повинна бути спрямована на зміцнення свого фінансового становища за рахунок нарощування випуску продукції (робіт, послуг), зростання продуктивності праці, зниження собівартості і підвищення якості продукції (робіт, послуг).

Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), амортизаційних відрахувань, пайових та інших внесків індивідуальних і колективних членів кооперативу, інших підприємств та організацій, осіб, які працюють у кооперативі за трудовим договором, а також за рахунок кредитів і коштів, одержаних від продажу цінних паперів (акцій).

2. Кооператив використовує на виробничий і соціальний розвиток наявні в його розпорядженні фінансові ресурси за своїм розсудом без обмежень, незалежно від джерел їх утворення.

Держава, подаючи фінансову допомогу кооперативові, може в необхідних випадках виділяти кошти з бюджету на капітальне будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення, в тому числі на умовах повернення коштів.

3. Кооператив з метою створення стабільного фінансового становища і відшкодування шкоди, що виникає у результаті стихійного лиха та інших непередбачених обставин, які не залежать від його діяльності, може страхувати своє майно і майнові інтереси в органах державного страхування. Страхування здійснюється добровільно за рішенням загальних зборів кооперативу.

Кооперативи та їх спілки (об'єднання) мають право створювати кооперативні страхові установи, визначати умови, порядок і види страхування.

4. З метою мобілізації вільних коштів, які є у членів кооперативу і осіб, що працюють у ньому за трудовим договором, підприємств та організацій, і використання їх як додаткового джерела фінансування розширення, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, переходу на випуск нової продукції (робіт, послуг), яка користується підвищеним попитом, кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть випускати акції для продажу членам кооперативу, особам, що працюють у ньому за трудовим договором, і підприємствам (організаціям).

Акції випускаються кооперативом або спілкою (об'єднанням) кооперативів у порядку, що визначається законодавством Союзу РСР, і забезпечуються всім їхнім майном. Загальна вартість акцій не повинна, як правило, перевищувати розміру валового доходу за рік.

Переважним правом придбання акцій користуються члени кооперативу.

Кооператив або спілка (об'єднання) кооперативів установлює незмінні на весь період обігу акцій їх номінальну вартість і порядок виплати на акції річного доходу.

Ставка річного доходу може коригуватися загальними зборами кооперативу (спілкою, об'єднанням) за участю держателів акцій залежно від рівня доходності і завдань, що стоять перед кооперативом (спілкою, об'єднанням).

Дозвіл на випуск акцій дається кооперативу або спілці (об'єднанню) кооперативів відповідним фінансовим органом за погодженням з установою банку СРСР, яка здійснює кредитно-розрахункове обслуговування кооперативу (спілки, об'єднання), після перевірки його платоспроможності. В разі відмови зазначений фінансовий орган дає кооперативу або спілці (об'єднанню) мотивоване пояснення. Рішення про відмову може бути оскаржено у вищестоящий фінансовий орган.