Про кооперацію в СРСР

2. Відрахування в централізовані фонди і резерви спілок (об'єднань) кооперативів проводяться за довгочасними стабільними нормативами. Нормативи відрахувань встановлюються на демократичній основі зборами представників кооперативів. Вони ж визначають порядок і напрями використання коштів зазначених фондів і резервів.

Втручання органів державного і господарського управління у формування та використання централізованих фондів і резервів спілок (об'єднань) кооперативів забороняється.

1. Кооператив бере участь у формуванні державного бюджету шляхом сплати податків та інших передбачених законодавством платежів. Оподаткування стимулює вибір кооперативом ефективних напрямів діяльності, структури і технології виробництва, способів одержання доходів, забезпечує при їх розподілі реалізацію принципу соціальної справедливості.

Система оподаткування повинна передбачати диференційований підхід до встановлення податків залежно від видів кооперативів і цілей їх діяльності.

2. Оподатковуються доход (прибуток) кооперативу, а також особисті доходи членів кооперативу та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором.

З метою підвищення заінтересованості кооперативу в розширенні виробництва оподаткування його доходу (прибутку) відбувається за твердими ставками, які встановлюються не менш як на п'ять років.

Для забезпечення економічно доцільного співвідношення між коштами, що направляються кооперативом на виробничий і соціальний розвиток, оплату праці, ставки податків на особисті доходи членів кооперативу та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, встановлюються за прогресивною шкалою.

У тих випадках, коли кооперативи реалізують свою продукцію (роботи, послуги) за централізовано встановлюваними цінами (тарифами, розцінками), оподаткування членів кооперативів та осіб, що працюють у них за трудовим договором, здійснюється за ставками, встановленими для робітників і службовців державних підприємств (організацій).

З метою стимулювання виробництва необхідної населенню і народному господарству продукції (робіт, послуг) та зниження на неї цін (тарифів) місцеві Ради народних депутатів та інші державні органи можуть встановлювати пільги по оподаткуванню доходів кооперативів, їх членів, а також осіб, які працюють у них за трудовим договором, у порядку, що визначається законодавством Союзу РСР.

У разі, коли частина доходу (прибутку) кооперативу направляється в Радянський дитячий фонд імені В.І. Леніна, Радянський фонд миру, Радянський фонд культури та на інші добродійні цілі, вона оподаткуванню не підлягає.

3. Кооператив, який займається наданням послуг своїм членам і здійснює одночасно виробництво продукції (робіт, послуг), що приносить грошовий доход, обкладається податком від цього доходу на умовах, встановлених для виробничих кооперативів.

4. Для підвищення заінтересованості місцевих Рад народних депутатів у розширенні діяльності кооперативів, організації нових робочих місць, поліпшенні постачання населенню товарів народного споживання і послуг податки з доходів кооперативу, його членів та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, повністю вносяться в місцеві бюджети і використовуються на економічний і соціальний розвиток відповідних територій.

5. Кооператив зобов'язаний суворо додержувати податкової дисципліни. У разі приховання або заниження доходів, які підлягають оподаткуванню, з кооперативу стягується в місцевий бюджет вся сума прихованого доходу, а також стягується штраф у розмірі, встановленому законодавством Союзу РСР.

При повторному прихованні (заниженні) кооперативом свого доходу відповідний податковий орган має право поставити перед виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів питання про припинення діяльності такого кооперативу.

1. Діяльність кооперативу повинна бути спрямована на зміцнення свого фінансового становища за рахунок нарощування випуску продукції (робіт, послуг), зростання продуктивності праці, зниження собівартості і підвищення якості продукції (робіт, послуг).

Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), амортизаційних відрахувань, пайових та інших внесків індивідуальних і колективних членів кооперативу, інших підприємств та організацій, осіб, які працюють у кооперативі за трудовим договором, а також за рахунок кредитів і коштів, одержаних від продажу цінних паперів (акцій).

2. Кооператив використовує на виробничий і соціальний розвиток наявні в його розпорядженні фінансові ресурси за своїм розсудом без обмежень, незалежно від джерел їх утворення.

Держава, подаючи фінансову допомогу кооперативові, може в необхідних випадках виділяти кошти з бюджету на капітальне будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення, в тому числі на умовах повернення коштів.

3. Кооператив з метою створення стабільного фінансового становища і відшкодування шкоди, що виникає у результаті стихійного лиха та інших непередбачених обставин, які не залежать від його діяльності, може страхувати своє майно і майнові інтереси в органах державного страхування. Страхування здійснюється добровільно за рішенням загальних зборів кооперативу.

Кооперативи та їх спілки (об'єднання) мають право створювати кооперативні страхові установи, визначати умови, порядок і види страхування.

4. З метою мобілізації вільних коштів, які є у членів кооперативу і осіб, що працюють у ньому за трудовим договором, підприємств та організацій, і використання їх як додаткового джерела фінансування розширення, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, переходу на випуск нової продукції (робіт, послуг), яка користується підвищеним попитом, кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть випускати акції для продажу членам кооперативу, особам, що працюють у ньому за трудовим договором, і підприємствам (організаціям).

Акції випускаються кооперативом або спілкою (об'єднанням) кооперативів у порядку, що визначається законодавством Союзу РСР, і забезпечуються всім їхнім майном. Загальна вартість акцій не повинна, як правило, перевищувати розміру валового доходу за рік.

Переважним правом придбання акцій користуються члени кооперативу.

Кооператив або спілка (об'єднання) кооперативів установлює незмінні на весь період обігу акцій їх номінальну вартість і порядок виплати на акції річного доходу.

Ставка річного доходу може коригуватися загальними зборами кооперативу (спілкою, об'єднанням) за участю держателів акцій залежно від рівня доходності і завдань, що стоять перед кооперативом (спілкою, об'єднанням).

Дозвіл на випуск акцій дається кооперативу або спілці (об'єднанню) кооперативів відповідним фінансовим органом за погодженням з установою банку СРСР, яка здійснює кредитно-розрахункове обслуговування кооперативу (спілки, об'єднання), після перевірки його платоспроможності. В разі відмови зазначений фінансовий орган дає кооперативу або спілці (об'єднанню) мотивоване пояснення. Рішення про відмову може бути оскаржено у вищестоящий фінансовий орган.

Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями кооперативу (спілки, об'єднання), пов'язаними з випуском та обігом акцій.

1. Кредит у системі кооперації сприяє зміцненню фінансового становища кооперативу, стимулює його розвиток, розширення виробництва товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, робіт і послуг.

Кооперативу для провадження його статутної діяльності банк може надавати кредит на умовах забезпеченості, терміновості, поворотності і платності.

Кооператив має право на самостійний вибір банку для здійснення кредитно-розрахункових операцій. Кооператив відкриває один розрахунковий рахунок в установі банку за місцем реєстрації кооперативу або в іншому банку за його згодою. Створеним кооперативами філіям (відділенням) і представництвам за місцем їх знаходження може бути відкрито поточні рахунки (суброзрахункові рахунки).

2. Кредит надається банком кооперативу на основі договорів, які визначають взаємні зобов'язання і відповідальність сторін. За користування кредитом кооператив сплачує банку проценти у встановлених розмірах.

Кооператив зберігає свої кошти в установах банку на розрахунковому та інших рахунках. За користування тимчасово вільними коштами на рахунках банки виплачують кооперативу проценти.

Банки здійснюють касово-розрахункове обслуговування кооперативу, подають йому необхідну допомогу в організації ведення грошового господарства.

З метою забезпечення кооперативу гарантій самостійного розпорядження власними коштами їх списання з рахунків кооперативу може провадитись тільки за його вказівкою, а також за рішенням суду або арбітражу, якщо інше не передбачено законодавчими актами СРСР. Кооператив провадить усі розрахунки, включаючи платежі у бюджет та оплату праці, у календарній черговості надходження розрахункових документів (настання строків платежів).

Кооператив здійснює розрахунки за своїми зобов'язаннями з державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами та організаціями у безготівковому порядку через установи банків, крім випадків, передбачених законодавством, а з громадянами - як у безготівковому порядку, так і готівкою.

Кооператив за погодженням з установою банку з урахуванням специфіки діяльності визначає граничний розмір готівки, яка постійно перебуває в його касі на поточні витрати.

Кошти, призначені на оплату праці членів кооперативу та осіб, які працюють у ньому за трудовими договорами, на придбання товарів на колгоспних ринках і в населення, а також командировочні витрати зазначеним лімітом не регулюються.

3. Кооператив зобов'язаний зміцнювати розрахункову дисципліну. Він несе повну відповідальність за додержання кредитних договорів та розрахункової дисципліни. У разі порушення кооперативом зобов'язань за кредитним договором у частині своєчасного погашення кредиту і його забезпеченості банк має право стягнути видану йому позичку у безспірному порядку. Кооператив має право оскаржити таке стягнення в суд або арбітраж. Кооператив, який не виконує свої зобов'язання за розрахунками, може бути оголошений банком неплатоспроможним. До вжиття заходів щодо фінансового оздоровлення кооперативу черговість платежів за його зобов'язаннями визначається банком. Підприємства (організації) - кредитори можуть припинити поставки продукції і надання послуг кооперативу, оголошеному неплатоспроможним.

Як виняток кооператив може кредитуватися під гарантію підприємства (організації), при якому він створений, або кооперативного органу.

При неплатоспроможності кооперативу понад шість місяців банк має право поставити питання перед виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів про ліквідацію кооперативу, із забезпеченням у встановленому порядку майнових інтересів усіх кредиторів.

4. Кооператив може надавати за рахунок своїх коштів іншим підприємствам і організаціям кредит на умовах, які визначаються угодою сторін, включаючи домовленість про розміри процента за користування ним.

5. Спілки (об'єднання) кооперативів мають право створювати госпрозрахункові галузеві або територіальні кооперативні банки. Кооператив, який входить до даної спілки (об'єднання), вступає в ці банки на добровільних засадах.

Кооперативний банк є кредитною установою, яка на демократичних принципах забезпечує коштами розвиток кооперативу, провадить касово-розрахункове обслуговування, репрезентує його інтереси в господарських і фінансових органах. За договором з кооперативом або спілкою (об'єднанням), що випускає цінні папери (акції), банк може взяти на себе функції по здійсненню операцій, пов'язаних з їх продажем, поверненням і виплатою доходів на ці цінні папери (акції).

Кооперативні банки мобілізують вільні кошти кооперативу на умовах домовленості. Вони можуть залучати також кошти інших підприємств (організацій), громадян і вдаватися до позичок у спеціалізованих банків СРСР.

Кооперативний банк на договірних засадах може брати участь своїми коштами в господарській діяльності кооперативу.

Статут кооперативного банку реєструється в Державному банку СРСР.

Спілки (об'єднання) можуть за згодою кооперативів, які входять до них, створювати фінансово-разрахункові центри. Фінансово-розрахунковий центр виступає єдиним позичальником, а також платником за грошовими зобов'язаннями кооперативів перед бюджетом, банками, іншими підприємствами і організаціями.

6. За рішенням загальних зборів кооператив може частину вільних коштів вміщувати в облігації державних позик та інші цінні папери, що випускаються в обіг для розповсюдження серед підприємств та організацій. Доходи від придбаних облігацій і цінних паперів надходять у розпорядження кооперативу.

1. Надзвичайно важливим напрямом діяльності кооперативу має бути проведення активної соціальної політики. Питання соціального розвитку кооперативу вирішуються загальними зборами. Кооператив дбає про поліпшення умов праці та побуту, задоволення інтересів і потреб своїх членів, осіб, які працюють за трудовим договором, та їхніх сімей, а також подає їм всемірну допомогу в кооперативному й індивідуальному житловому будівництві, видає позички на зазначені цілі. Особливе піклування кооператив виявляє про ветеранів війни і праці.

2. Кооператив за рахунок власних коштів здійснює будівництво житла, дитячих дошкільних закладів та інших об'єктів соціального призначення, бере пайову участь у їх спорудженні, а також може орендувати або придбавати такі об'єкти.

3. Свою соціальну діяльність кооператив веде у тісній взаємодії з місцевою Радою народних депутатів, державним органом, що здійснює управління галуззю народного господарства, до якої за своєю діяльністю належить кооператив.

1. Праця в кооперативі має однакову суспільну значимість з працею робітників і службовців у державних підприємствах і організаціях.

Трудові відносини членів кооперативів регулюються цим Законом і статутами кооперативів, а осіб, які працюють у кооперативах за трудовим договором,- законодавством Союзу РСР і союзних республік про працю з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. Кооператив використовує оплату праці як найважливіший засіб стимулювання зростання її продуктивності, поліпшення якості продукції, зміцнення виробничої і технологічної дисципліни.

Кооператив самостійно визначає форми і системи оплати праці членів кооперативу та інших працівників. Оплата праці в кооперативі може провадитись як грішми, так і натурою. Організація та оплата праці будуються, як правило, на принципах колективного, сімейного або індивідуального підряду з урахуванням кінцевих результатів роботи. Індивідуальні заробітки членів кооперативу визначаються їхнім трудовим внеском і розміром тієї частини його валового доходу, яка йде на оплату праці.

Кооператив може залучати для роботи за трудовим договором громадян, які не є членами кооперативу, з оплатою їх праці за погодженням сторін.

На осіб, які працюють в кооперативах у вільний від основної роботи час, обмеження, передбачені законодавством про сумісництво, не поширюються.

За громадянами, які працюють в кооперативі, зберігаються пенсія, стипендія за місцем навчання і заробітна плата за місцем основної роботи в повному розмірі. Максимальний розмір заробітку членів кооперативу та інших працівників не обмежується.

3. Кооператив самостійно встановлює для своїх членів міри дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарні стягнення, включаючи звільнення з посади, на голову кооперативу, членів правління і ревізійної комісії (ревізора) можуть бути накладені тільки рішенням загальних зборів членів кооперативу, а на інших його керівних працівників - також правлінням кооперативу. Ніякі державні і кооперативні органи не мають права накладати дисциплінарні стягнення на голову та інших керівних працівників кооперативу.

У кооперативі поряд з матеріальним стимулюванням широко застосовується система морального заохочення за досягнення високих виробничих показників, сумлінну працю.

4. Тривалість і розпорядок робочого дня в кооперативі, порядок надання вихідних днів, відпусток, включаючи додаткові, а також інші умови праці визначаються в правилах внутрішнього розпорядку кооперативу.

Кооператив здійснює заходи для гарантування охорони праці, техніки безпеки, виробничої гігієни і санітарії, керуючись положеннями і нормами, встановленими для державних підприємств і організацій відповідних галузей народного господарства.

5. Члени кооперативу, які своєю працею беруть участь у його діяльності, підлягають соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню нарівні з робітниками і службовцями. Час роботи в кооперативі включається в трудовий стаж.

Вагітним жінкам - членам кооперативу надається легша робота із збереженням середнього заробітку на попередній роботі. Відпустки у зв'язку з вагітністю, родами і доглядом за дитиною, а також інші пільги для вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей, надаються в порядку, передбаченому для жінок - робітників і службовців. Кооператив може встановлювати їм додаткові відпустки. Жінкам, які мають малолітніх дітей, створюються необхідні умови для догляду за ними.

Кооператив встановлює для його членів, молодших від 18 років, які беруть участь у його роботі, скорочений робочий день та інші пільги, передбачені чинним законодавством для робітників і службовців.

За рішенням загальних зборів кооператив має право запроваджувати за рахунок власних доходів додаткові пільги по соціальному забезпеченню своїх членів.

6. Кооператив для реалізації прав на соціальне страхування і соціальне забезпечення, що надаються членам кооперативу та особам, які працюють у ньому за трудовим договором, вносить у фонд державного соціального страхування і у Пенсійний фонд СРСР відрахування від своїх доходів у порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством. Кооператив повинен у місячний строк з дня реєстрації у встановленому порядку зареєструватися як страхувальник.

Суми внесків у фонд державного соціального страхування і Пенсійний фонд СРСР, не внесені кооперативом у встановлений строк, стягуються у безспірному порядку за поданням органів, які здійснюють соціальне страхування і пенсійне забезпечення. Кооператив має право оскаржити таке стягнення в суд або арбітраж.

1. Діяльність кооперативу в галузі науково-технічного прогресу повинна бути спрямована на виробництво продукції (робіт, послуг), конкурентоспроможної на ринку. Кооператив дбає про її своєчасне оновлення, пристосовуючись до задоволення запитів і вимог, попиту споживачів. З цією метою кооператив здійснює підвищення технічного рівня і вдосконалення технологій.

2. Кооператив має право користуватися нарівні з підприємствами та організаціями державного сектора на договірній основі результатами робіт академічних і галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних Інститутів.

Держава всемірно підтримує широке використання в системі кооперації найновіших досягнень науки і техніки, рішуче припиняє будь-які дії органів управління і службових осіб, що перешкоджають цьому процесові.

Державні органи зобов'язані розглядати пропозиції та заявки кооперативу на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, приймати щодо них відповідні рішення і всемірно сприяти їх реалізації на госпрозрахункових засадах.

3. Кооператив має право створювати у своєму складі і спільно з іншими підприємствами (організаціями) науково-технічні та інші творчі колективи для проведення досліджень і впровадження наукових розробок у виробництво на договірних умовах.

4. Якість продукції (робіт, послуг) є визначальною в оцінці результатів діяльності кооперативу, впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Турбота про честь своєї марки повинна бути предметом професійної гордості кожного члена кооперативу. Кооперативи і їх спілки (об'єднання) з метою поліпшення якості продукції (робіт, послуг), підвищення їх конкурентоспроможності мають право проводити виставки, ярмарки-продажі продукції (робіт, послуг), широко рекламувати товари (роботи, послуги) через засоби масової інформації, випускати рекламні видання.

Вимоги до якості продукції (робіт, послуг) кооперативу, необхідні заходи для її забезпечення повинні відповідати законодавству Союзу РСР і союзних республік про якість продукції (робіт, послуг).

Кооператив зобов'язаний забезпечувати суворе додержання державних стандартів та інших норм, які захищають інтереси держави та споживачів, і насамперед вимог, що гарантують безпеку, охорону здоров'я людей і захист навколишнього середовища. Продукція кооперативу повинна мати виробничу марку і зареєстрований у встановленому порядку товарний знак, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.

На період освоєння нової продукції високої якості, пов'язаної з підвищеними витратами виробництва, кооперативу можуть надаватися пільги щодо сплати податків з його доходів у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР.

Державні органи відповідно до їх компетенції здійснюють контроль за додержанням кооперативом законодавства Союзу РСР і союзних республік про якість продукції (робіт, послуг).

1. Кооператив придбаває необхідні йому сировину, матеріали, інструменти, обладнання та інше майно в порядку оптової торгівлі, у державних і кооперативних підприємств та організацій, використовує матеріальні ресурси, одержані від замовників (громадян, підприємств та організацій) за укладеними договорами, а також придбаває товари в державній роздрібній торговельній мережі і в торговельній мережі системи споживчої кооперації в порядку, встановленому для державних підприємств. Кооператив має право також придбавати товари на колгоспних ринках, аукціонах, виставках-продажах і в населення. У разі придбання кооперативом в роздрібній торговельній мережі товарів з порушенням діючого порядку і виробництва з них продукції (робіт, послуг) усі доходи, одержані від її реалізації, підлягають вилученню в місцевий бюджет.

Держава вживає заходів для розвитку мережі оптових баз і спеціалізованих магазинів, які здійснюють постачання кооперативам товарів за їх заявками.

2. Кооператив забезпечується централізовано розподілюваними ресурсами в такому порядку:

кооператив, який уклав договір на виконання державного замовлення або на участь у реалізації державних програм соціально-економічного розвитку, - через територіальні і галузеві органи й організації матеріально-технічного постачання в обсязі, необхідному для виконання державного замовлення або зобов'язань щодо реалізації зазначених програм;

кооператив, який уклав договір на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг з підприємствами, територіальними і галузевими органами й організаціями матеріально-технічного постачання цими підприємствами, органами й організаціями в обсязі, необхідному для виконання відповідного договору;

кооператив може також придбавати централізовано розподілювані ресурси у підприємств-виготовлювачів за умови виконання ними своїх договірних зобов'язань і у випадках, коли від одержання такої продукції відмовилися споживачі, яким її було виділено.

3. Для виробництва продукції (робіт, послуг) кооператив організовує в необхідних випадках видобуток і переробку місцевої сировини та матеріалів і у встановленому порядку корисних копалин, збирання і переробку вторинних ресурсів та відходів, підсобне сільськогосподарське виробництво, виготовлення і ремонт устаткування, інструменту і оснастки, а також фірмове обслуговування своєї продукції.

4. Кооператив має право придбавати, обмінювати, орендувати, брати у позичку, одержувати безоплатно (у тому числі з балансу на баланс) у державних, кооперативних та інших громадських підприємств, організацій і громадян невикористовувані будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, сировину і матеріали.

5. Розрахунки кооперативу, який виготовляє товари народного споживання і надає послуги населенню, за матеріально-технічні ресурси здійснюються за оптовими цінами з підвищуючими коефіцієнтами або за роздрібними цінами, а при їх відсутності - за договірними цінами.

Кооператив, який спеціалізується на випуску продукції виробничо-технічного призначення і наданні послуг державним підприємствам та організаціям, закуповує необхідні йому сировину, матеріали, інструмент, устаткування і вироби за оптовими або договірними цінами.

1. Кооперативи та їх спілки (об'єднання) беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, сприяють зміцненню економіки країни, підвищенню її міжнародного авторитету, нагромадженню валютних ресурсів, створенню можливостей для прискорення науково-технічного прогресу і підвищення ефективності кооперативного виробництва.

Зовнішньоекономічна діяльність кооперативів та їх спілок (об'єднань) здійснюється на основі валютної самоокупності і самофінансування.

2. Кооперативам, які провадять виробничу діяльність, та їх спілкам (об'єднанням), продукція (роботи, послуги) яких є конкурентоспроможною на зовнішньому ринку, може бути у встановленому порядку надано право безпосереднього здійснення експортно-імпортних операцій. При цьому кооператив може експортувати продукцію (роботи, послуги), яку він виробляє, в тому числі створену в результаті спільної діяльності з іншими кооперативами і підприємствами, а спілки (об'єднання) - також продукцію, яку виробляють кооперативи, що входять до їх складу.

Кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть також здійснювати свої операції по експорту й імпорту товарів (робіт, послуг) на договірній основі через відповідні зовнішньоторговельні організації.

Кооперативи та їх спілки (об'єднання) мають право здійснювати у встановленому порядку зовнішньоторговельні операції з іноземними партнерами по прикордонній торгівлі.

3. З метою підвищення економічної заінтересованості і відповідальності, розширення самостійності у здійсненні експортно-імпортних операцій виручка в іноземній валюті, одержана кооперативами та їх спілками (об'єднаннями) в результаті експорту товарів (робіт, послуг), після відрахувань державі за нормативами, встановлюваними Радою Міністрів СРСР, надходить у їх розпорядження, вилученню не підлягає і може нагромаджуватися для використання в наступні роки.

Кошти в іноземній валюті, одержані від експорту товарів (робіт, послуг), кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть використовувати на імпорт устаткування, сировини, матеріалів, інших товарів (робіт, послуг), необхідних для розвитку виробництва та збільшення товарообороту, і на зміцнення матеріально-технічної бази соціально-культурної сфери. Кооперативи, які придбають товари по імпорту, реалізовують ці товари населенню за цінами, що не перевищують рівень цін, встановлених для аналогічних товарів відповідними державними органами.

В разі, якщо право безпосереднього здійснення експортно-імпортних операцій надано спілці (об'єднанню) кооперативів, то валютна виручка від провадження зовнішньоекономічної діяльності після вирахування відрахувань державі розподіляється пропорційно внеску кожного кооперативу в одержання валютних коштів. За загальною згодою кооперативів, які входять у спілку (об'єднання), частина зароблених ними валютних коштів може відраховуватися в централізований фонд даної спілки (об'єднання).

4. З метою прискорення науково-технічного прогресу, підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів і послуг, що надаються, кооперативи, які здійснюють виробничу діяльність, можуть створювати спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації з відповідними організаціями країн - членів РЕВ, інших соціалістичних країн, спільні підприємства з фірмами капіталістичних країн і країн, що розвиваються.

Кооперативи визначають за домовленістю з іноземними партнерами спеціалізацію спільних підприємств (організацій), обсяги і структуру виробництва, виходячи з платоспроможного попиту на продукцію (роботи, послуги), умови її реалізації, включаючи ціни (тарифи). Спільні підприємства (організації) створюються як на території СРСР, так і на територіях зарубіжних країн.

Кооперативи та їх спілки (об'єднання) розвивають науково-технічне і виробниче співробітництво з відповідними підприємствами (організаціями) зарубіжних країн, організують спільні науково-дослідні, проектно-конструкторські та експериментальні роботи, створюють міжнародні колективи спеціалістів, на взаємопогоджених умовах обмінюються у встановленому порядку науково-технічною документацією, допомагають у навчанні кадрів.

5. З метою розвитку ефективного співробітництва з кооперативними організаціями інших країн кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть брати відповідно до своїх статутів участь у діяльності міжнародних кооперативних організацій, у проведенні міжнародних виставок і ярмарків.

6. Банки СРСР можуть надавати кооперативам та їх спілкам (об'єднанням), які провадять зовнішньоекономічну діяльність, кредити в радянській та іноземній валюті, а також у перевідних карбованцях, з погашенням цих кредитів за рахунок валютної виручки, коштів від реалізації імпортованої продукції або інших власних коштів кооперативів та їх спілок (об'єднань).

7. Кооперативи та їх спілки (об'єднання) несуть економічну відповідальність за ефективність своєї зовнішньоекономічної діяльності і раціональне використання валютних коштів в інтересах розвитку виробництва. Вони компенсують збитки в разі невиконання зобов'язань по експорту та інших договірних зобов'язаннях усім своїм майном, включаючи валютні кошти, а також виплачують іноземному покупцеві штрафи та інші санкції у валюті за рахунок валютних нагромаджень, якщо порушення сталося з їхньої вини.

1. Проголошене Конституцією СРСР право громадян об'єднуватися в кооперативні організації гарантується політичною і економічною системами СРСР, визнанням за кооперативами права власності на засоби виробництва та інше майно, необхідне для здійснення їхніх статутних завдань, всемірним сприянням з боку держави розвиткові кооперативної власності.

2. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів кооперативів та їх членів, забезпечує правильне поєднання інтересів кооперативів із загальнонародними.

Державні органи повинні максимально сприяти розвиткові і зміцненню господарської самостійності кооперативів, підвищенню ефективності діяльності, не допускати будь-яких обмежень творчої активності та ініціативи членів кооперативів.

Державне керівництво кооперативами здійснюється в загальнонародних інтересах Радами народних депутатів та іншими державними органами в суворій відповідності з цим Законом.

3. Державні органи у випадках припинення діяльності підвідомчих їм промислових, сільськогосподарських, будівельних та інших підприємств (організацій) за підставами, передбаченими законодавчими актами Союзу РСР, союзних і автономних республік, сприяють створенню на базі дрібних і середніх підприємств кооперативів по виробництву продукції (робіт, послуг). Вони мають право продавати, передавати, здавати в оренду новостворюваним, а також діючим кооперативам майно ліквідовуваних підприємств (організацій) на умовах за погодженням сторін.

4. Держава, використовуючи засоби масової інформації та інші форми, створює найсприятливіші ідеологічні передумови для діяльності кооперативів, забезпечуючи повсюдно такий морально-психологічний клімат, при якому кожен член кооперативу усвідомлював би, що, працюючи в ньому, він виконує важливу суспільно корисну справу, допомагає державі у розв'язанні завдань економічного розвитку країни, задоволенні попиту населення на товари і послуги.

1. Ради народних депутатів та інші державні органи заохочують участь кооперативів у розв'язанні завдань народногосподарського, міжгалузевого, галузевого і регіонального значення на основі договорів на виконання державних замовлень шляхом фінансування капітальних вкладень, виділення лімітів (фондів) на централізовано розподілювані матеріально-технічні ресурси, підрядні та будівельно-монтажні роботи.

2. Ради народних депутатів та інші державні органи подають різноманітну допомогу кооперативам: надають їм у встановленому порядку землю, виробничі та інші приміщення, устаткування, сприяють вдосконаленню техніки і технології, рекламі їх продукції (робіт, послуг), сприяють виробленню економічно ефективної структури виробництва, надають кооперативам різного роду пільги і переваги.

3. Ради народних депутатів та інші державні органи забезпечують громадян, які виявили бажання створити кооператив, необхідною інформацією про види продукції (робіт, послуг), на які в даному регіоні і в даний час відчувається підвищений попит.

4. Ради народних депутатів та інші державні органи здійснюють у межах їх компетенції контроль за додержанням кооперативами чинного законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки, виробничої гігієни і санітарії, пожежної безпеки, боротьби з хворобами тварин і рослин, охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, а також за додержанням кооперативами обов'язків по платежах у державний бюджет, здійсненням обліку і державної звітності.

5. Ради народних депутатів та інші державні органи всемірно сприяють соціальному розвиткові кооперативів, включаючи будівництво санаторіїв і профілакторіїв, лікарень і поліклінік, будинків відпочинку, піонерських таборів і дитячих дошкільних закладів, будинків для престарілих та інвалідів, шляхом надання необхідних для цього земельних ділянок, виділення лімітів (фондів) на централізовано розподілювані матеріально-технічні ресурси, підрядні та будівельно-монтажні роботи.

1. Кооперативи мають право нарівні з державними підприємствами та організаціями використовувати можливості створеної в країні бази по підготовці і перепідготовці кадрів та підвищенню їх кваліфікації.

2. Державні навчальні заклади, підприємства та організації за договорами з кооперативами забезпечують підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників і спеціалістів за професіями і спеціальностями, необхідними для укомплектування кооперативів висококваліфікованими кадрами.

3. Держава забезпечує за заявками кооперативів підготовку наукових кадрів через науково-дослідні організації міністерств і відомств СРСР, Академії наук СРСР і галузевих академій, а також через вищі навчальні заклади шляхом навчання їх в аспірантурі або докторантурі з покриттям витрат на зазначені цілі за рахунок коштів кооперативів.

4. Кооперативам надається право здійснювати на договірних засадах з галузевими інститутами підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів, насамперед у напрямах, пов'язаних з використанням найновіших досягнень науки і техніки. В необхідних випадках кооперативи можуть направляти в інші країни на стажування і перепідготовку спеціалістів для ознайомлення з досвідом організації і діяльності кооперативів за рубежем.

Кооперативи покривають витрати на зазначені цілі за рахунок власних коштів.

5. Держава сприяє кооперативам та їх спілкам (об'єднанням) у розвитку своєї мережі професійно-технічних училищ, шкіл, навчальних центрів, навчально-курсових комбінатів, технікумів, інститутів, а також науково-дослідних, проектних, технологічних і конструкторських організацій.

1. Кооперативи здійснюють облік результатів своєї діяльності, ведуть бухгалтерську та статистичну звітність і несуть відповідальність за її достовірність і своєчасність подань у встановленому державою для кооперативів порядку.

Основним документом, що посвідчує доходи кооперативу, особисті доходи його членів та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором, є декларація про доходи.

Кооператив несе відповідальність за суворе додержання порядку заповнення декларації і достовірність у ній відомостей про доходи та видатки кооперативу. За перекручення даних, що їх містить декларація, керівники несуть адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законодавством.

Вимагання і подання іншої звітності, не встановленої державою, забороняються.

2. Кооператив повинен здійснювати суворий контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, не допускати безгосподарності і марнотратства, повідомляти про розкрадання і порушення законодавства в органи прокуратури і внутрішніх справ, підвищувати роль і відповідальність бухгалтерських та інших служб за додержання законності, договірної і фінансової дисципліни.

3. Кооператив, який одержує кредити, подає установі банку бухгалтерську і статистичну звітність в обсязі, що визначається договором.

При виявленні випадків недостовірності звітності про виробництво і доходи кооперативу або занедбаності бухгалтерського обліку банк має право припинити кредитування і касово-розрахункове обслуговування кооперативу.

4. Ревізія фінансово-господарської діяльності кооперативу проводиться його ревізійною комісією (ревізором) або на основі договору з аудиторською організацією, або відповідною спілкою (об'єднанням) кооперативів.

На вимогу органів прокуратури і суду ревізія фінансово-господарської діяльності кооперативу може проводитись контрольно-ревізійним апаратом фінансових органів.

5. Перевірку роботи кооперативів здійснюють органи державного управління із загальними або спеціальними функціями контролю - фінансові, податкові, банківські, ціноутворення, зовнішньоекономічної діяльності, охорони праці, техніки безпеки та інші, які виконують щодо кооперативів свої функції на таких же підставах, як і щодо державних підприємств, організацій, установ, якщо інше не передбачено законодавством. Перевірка діяльності кооперативів же здійснюватись також підприємствами, установами й організаціями, при яких вони створені, в порядку і на умовах, передбачених договором.

При цьому ревізії і перевірки не повинні порушувати нормальний ритм роботи кооперативу. Комплексні перевірки можуть проводитись не частіше одного разу на рік.

1. Колгосп як одна з форм виробничого сільськогосподарського кооперативу користується всіма правами, передбаченими цим Законом, і разом з тим має особливості, що випливають із специфіки сільськогосподарського виробництва.

2. Колгосп як самостійний колективний товаровиробник взаємодіє на договірних засадах з іншими підприємствами (організаціями) агропромислового комплексу на основі інтеграційних виробничо-економічних зв'язків.

Колгосп покликаний, раціонально використовуючи закріплену за ним землю та інші природні ресурси, нарощувати виробництво продукції рослинництва і тваринництва високої якості з метою задоволення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості - в сільськогосподарській сировині.

3. Поряд з сільськогосподарським виробництвом колгосп з метою повнішого використання землі, виробничих фондів, трудових та фінансових ресурсів і збільшення доходів має право займатись без обмежень будь-якими іншими, не забороненими законодавством видами діяльності: переробкою сільськогосподарської сировини, виробництвом харчових продуктів, товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, торгівлею, ремонтними та будівельними роботами, наданням послуг підприємствам, організаціям, населенню.

Держава подає допомогу колгоспам у розвитку різних видів діяльності як на території самих кооперативів, так і за межами місця їх розташування.

4. З метою раціональнішого використання земельних угідь, виробничих фондів і трудових ресурсів, підвищення економічної заінтересованості колгоспників і працівників інших сільськогосподарських підприємств у зростанні продуктивності праці і доходності господарства в колгоспах та інших сільськогосподарських підприємствах створюються за бажанням громадян на умовах колективного або сімейного підряду як головної форми внутрігосподарських виробничо-економічних відносин, а також на основі закріплення земельних ділянок у порядку внутрігосподарського землевпорядкування, оренди основних фондів госпрозрахункові колективи, доходи яких формуються залежно від кінцевих результатів їх господарювання.

Господарство може на договірних засадах надавати госпрозрахунковим колективам право самостійної реалізації виробленої ними продукції (робіт, послуг), використання одержаних доходів, у тому числі на оплату праці, сплату податків і відрахувань у державний фонд соціального страхування, а також відкривати рахунки в установі банку або фінансово-розрахунковому центрі. За згодою господарства такі колективи можуть створюватись як первинні кооперативи, що діють на підставі цього Закону.

5. У сільській місцевості можуть створюватись інші види кооперативів, зокрема кооперативи (товариства) по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарсько-промислові кооперативи, рибальські колгоспи, кооперативи по будівництву, в тому числі жилих будинків, внутрігосподарських доріг, інших об'єктів, постачально-збутові, лісогосподарські кооперативи, кооперативи по спільному веденню особистих підсобних господарств і наданню інших послуг. Зазначені кооперативи можуть створюватися також на базі міжгосподарських підприємств (організацій) з ініціативи їх трудових колективів і за згодою господарств-учасників.

В організації і діяльності таких кооперативів і товариств можуть брати участь (у тому числі своїми майновими внесками) колгоспники, працівники радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств, а також інші громадяни, що проживають як у сільській місцевості, так і в містах і селищах міського типу.

6. З метою створення умов для ефективної діяльності сільськогосподарських кооперативів, особливо невеликих за розмірами виробництва, використання ними прогресивних технологій і нової техніки можуть утворюватися кооперативи по прокату тракторів і складних сільськогосподарських машин, автомобілів, інших технічних засобів, а також по виробничо-технічному, агрохімічному та інших видах обслуговування.

7. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи, взаємодіючи з іншими підприємствами і організаціями агропромислового комплексу, можуть на добровільних засадах і взаємовигідних умовах, не втрачаючи своєї господарської самостійності, за рішенням загальних зборів вступати до складу районних та інших агропромислових об'єднань, агрокомбінатів, агрофірм, виробничих, науково-виробничих та інших систем.

У разі ущемлення прав та законних інтересів кооперативів, які перебувають у складі зазначених об'єднань і систем, або якщо їх спільна діяльність виявляється економічно неефективною для кооперативів, вони мають право за рішенням загальних зборів вийти із складу об'єднання або системи.

8. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи за рішенням загальних зборів своїх членів можуть у разі економічної доцільності брати участь у створенні міжгосподарських підприємств (організацій).

Кооперативи через своїх представників беруть участь в управлінні справами міжгосподарського підприємства (організації), одержують належну їм частку доходів від реалізації його продукції (робіт, послуг), несуть матеріальну відповідальність за результати його діяльності відповідно до положення, яке затверджується зборами представників господарств - учасників цього підприємства (організації).

Міжгосподарське підприємство (організація) цілком підзвітне зборам представників господарств-учасників.

За рішенням загальних зборів кооператив може вийти із складу учасників міжгосподарського підприємства (організації) з поверненням належної йому частки у спільному майні.

1. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи самостійно розробляють і затверджують п'ятирічні плани економічного і соціального розвитку з розподілом за роками. Вони визначають у планах економічно доцільну структуру виробництва, яка забезпечувала б найбільший вихід продукції і одержання доходів, необхідних для розвитку господарства і задоволення матеріальних та соціальних потреб їх членів.

2. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи можуть на добровільних засадах укладати з підприємствами і організаціями, які здійснюють заготівлю і переробку сільськогосподарської продукції, договори на її продаж, а також реалізовувати за власним розсудом будь-яким іншим споживачам і на колгоспних ринках.

Агропромислові об'єднання, агрокомбінати та інші агропромислові формування, підприємства і організації здійснюють заходи щодо стимулювання продажу кооперативами продукції за договорами в рахунок державного замовлення, яке видається цим об'єднанням, підприємствам і організаціям, системою цін, забезпеченням гарантованого збуту продукції, виділенням у необхідних обсягах матеріально-технічних ресурсів та іншими економічними методами.

3. Продукція, яка реалізується колгоспом та іншим сільськогосподарським кооперативом підприємствам і організаціям за договором на виконання державного замовлення, оплачується за централізовано установлюваними цінами.

Ціни на решту продукції, що реалізується кооперативом, установлюються за домовленістю сторін або самостійно господарством.

4. Держава в інтересах колгоспів, інших сільськогосподарських кооперативів народного господарства економічно заохочує спеціалізацію кооперативів, сприяє формуванню спеціалізованих зон великомасштабного товарного виробництва продовольчого і фуражного зерна, овочів, фруктів, технічних культур, продуктів тваринництва, їх максимальній переробці в місцях виробництва.

Ціни на продукти рослинництва основної спеціалізації в кожній зоні, які продаються кооперативами за договорами на виконання державного замовлення, повинні забезпечувати відшкодування витрат виробництва і одержання чистого доходу, необхідного для розширеного відтворення, кооперативам, розташованим у відносно гірших природно-кліматичних умовах зазначених зон. При цьому не повинні враховуватись витрати, пов'язані з низьким рівнем ведення господарства.

Кооперативи, розташовані у відносно кращих умовах зони, поряд з прибутковим податком сплачують державі рентні платежі, які враховують якість землі та інші природно-кліматичні умови.

Доходи, що утворюються у кооперативів у результаті здійснення ними заходів щодо підвищення родючості землі і поліпшення її як об'єкта господарювання, повністю залишаються в їхньому розпорядженні.