Стосовно надання розяснень деяких положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 № 1193-VII

Відповідно до листа Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 09.07.2014 № 5513/0/20-14 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України розглянуто лист Алчевської міської ради Луганської області від 15.05.2014 № 185 стосовно надання роз'яснень деяких положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 № 1193-VII та повідомляється.

Щодо отримання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до визначень, наведених у частині першій статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про дозвільну систему) дозвільна (погоджувальна) процедура - це сукупність дій, що здійснюються державними адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру;

дозвільні органи - це органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону про дозвільну систему виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, зокрема, необхідність одержання документів дозвільного характеру та довільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про рекламу" передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини" .

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 4 Закону про дозвільну систему суб'єкт господарювання за одержанням документів дозвільного характеру (переоформлення, видача дублікатів, анулювання), що видаються місцевими дозвільними органами, звертається до державного адміністратора в дозвільному центрі.

Відповідно до частини одинадцятої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (в редакції Закону України від 09.04.2014 № 1193-VII) дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб'єкта господарювання.

Ураховуючи викладене, дозвільним органом, уповноваженим видавати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у межах населених пунктів, є виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а отже при видачі зазначеного дозволу мають бути додержані усі вимоги Закону про дозвільну систему.

Щодо отримання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі рішення про передачу в оренду та постійне користування земельних ділянок, що перебувають у державній власності або комунальній власності.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту 114 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 № 3392-VI, рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відносяться до документів дозвільного характеру.

У разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно із статтею 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Відповідно до статей 20, 118 та 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .

Згідно із статтею 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню, зокрема, з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Стосовно визначення особи, яка подає проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на погодження, встановлено, частиною четвертою статті 186-1 Земельного кодексу України , розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.